Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 310/10313/18

Головуючий у 1-й інстанції Стручкова Л.І. Повний текст рішення складено 07.03.2019 року.

Пр. № 22-ц/807/1893/19

Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання незаконним нарахування вартості не облікованого природного газу, скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила визнати незаконним нарахування їй вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу за період з 13.09.2017 року по 28.02.2018 року на суму 34496,60 грн., скасувавши рішення комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Запоріжгаз», яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення від 23.03.2018 року, оформленого протоколом від 23.03.2018 року №854 по розгляду акту про порушення №1554 від 12.03.2018 року, про виконання розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості на суму 34496,60 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що вона є споживачем послуг з газопостачання. 31.07.2013 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» за її адресою було встановлено лічильник газу UG типорозміру G-4 (завод виробник Метрікс) заводський №028337, 1995 року випуску, який опломбовано пломбою № К11800005, про що складено акт встановлення побутового лічильника газу після виконання повірки, ремонту від 31.07.2013 року 004784, який було засвідчено підписами представників ПАТ «Запоріжгаз» та позивача. 18.12.2013 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» було проведено переопломбування лічильника газу UG G-4 заводський № 028337 та встановлено пломбу № R12279649, про що було складено акт на встановлення/зняття охоронної пломби на ПЛГ від 18.12.2013 року №12, який було засвідчено підписами представників ПАТ «Запоріжгаз» та позивачем. 12.03.2018 року працівником ПАТ «Запоріжгаз» за адресою позивача було виявлено порушення - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме: розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено охоронну пломбу № R12279649 в місці приєднання зазначеного лічильника газу до діючого газопроводу, про що складено акт про порушення від 12.03.2018 року №1554, підписаний позивачем з наступними зауваженнями: «Розрив пломбувального матеріалу пов`язано з поганими погодними умовами. Лічильник вкрився кригою». 14.03.2018 року представниками ПАТ «Запоріжгаз» побутовий лічильник газу UG G-4 заводський №028337 було демонтовано та поміщено в пакет, який опломбовано пломбою № С41788257, про що складено протокол направлення засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку від 14.03.2018 року № 000454. 16.03.2018 року в приміщенні Управління метрології ПАТ «Запоріжгаз» державним повірником ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» було проведено позачергову повірку вказаного побутового лічильника газу, за результатами якої лічильник газу було визнано придатним до подальшої експлуатації, про що свідчить протокол повірки від 16.03.2018 року № 698. Після повірки 23.03.2018 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» за адресою позивача був встановлений вищевказаний побутовий лічильник природного газу, про що складено акт про монтаж засобу вимірювальної техніки від 23.03.2018 року № 915283. 23.03.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, без її присутності, було розглянуто акт про порушення від 12.03.2018 року № 1554 та прийнято рішення про його задоволення, у зв`язку з чим були здійснені донарахування обсягу природного газу за період з 13.09.2017 року по 28.02.2018 року відповідно до вимог пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, про що свідчать протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Запоріжгаз», яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення від 23.03.2018 року № 854. На адресу ОСОБА_1 надійшов лист від 01.06.2018 року за № zp 03.2 - СЛ - 6303-0618 від ПАТ «Запоріжгаз» з вимогою сплати 34 496,60 грн. за порушення Кодексу газорозподільних систем (п. 1.3 глави 2 розділу XI - несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу). Підставою нарахування санкцій було розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено охоронну пломбу. До листа доданий акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) газу від 30.05.2018 року, рахунок на сплату від 30.05.2018 року. Окрім цього, без будь-яких попереджень та повідомлень 14.09.2018 року співробітниками ПАТ «Запоріжгаз» був відключений будинок позивача від газопостачання, чим були порушені її права, як споживача. Вважає акт про порушення таким, що не відповідає Кодексу газорозподільних систем, оскільки в ньому детально не вказано вид, обставини та сутність порушення. Згідно п.7 Глави 9 Розділу X Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак таких порушень, як зокрема пошкодження пломб або наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення. Вказані в пунктах 1 та 5 порушення є самостійними. Між тим, контрольний огляд вузла обліку це - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності ЗВТ (корпусу, скла, кріплення, з`єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та/або ЗВТ/лічильника газу. Натомість жодних ознак наявності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ в акті не наведено. На підставі яких візуальних даних вбачається втручання в роботу ЗВТ в акті не зазначено. Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу це - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Само по собі пошкодження пломб (у даному випадку пломбувального матеріалу) ще не є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, та таке пошкодження повинно мати відповідні наслідки як то витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), встановлення викривлення даних обліку природного газу. З листа ПАТ «Запоріжгаз» від 03.10.2018 року за № zp 01.3 - Лв - 10891-0618, безпосередньо факту втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу встановлено не було. Відповідно до позачергової повірки лічильник (ЗВТ) повністю справний та придатний до використання. Той самий лічильник (ЗВТ) був встановлений позивачу і після проведення повірки. Кодексом газорозподільних систем, з метою перевірки ЗВТ, передбачено три види дослідження ЗВТ: експертиза; позачергова повірка; експертна повірка. Кожне дослідження проводиться у строго визначених законом випадках. Тільки експертиза може відповісти на питання чи було стороннє втручання в роботу ЗВТ, а повірка проводиться тільки для визначення тієї обставини чи придатне ЗВТ до використання, чи ні. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється. Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки порушень не виявлено, у всіх випадках за відсутності дублюючого/тимчасового ВОГ (ЗВТ) або заходів з припинення газопостачання на період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов`язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані Оператором ГРМ. Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. Дії позивача, відповідно до п.1 глави 2 розділу XI та відповідно донарахований об`єм газу кваліфікований відповідачем як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу).

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначена суддя суду першої інстанції ОСОБА_4 (а.с. 22).

Ухвалою суду першої інстанції (а.с.23) провадження у цій справі відкрито.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року (а.с. 48-53) у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 59-63) просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (а.с. 65).

Відводів учасниками цієї справи суддям апеляційного суду та самовідводів суддями апеляційного суду у цій справі не заявлено.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 16 квітня 2019 року (а.с. 66), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с. 70).

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ПАТ «Запоріжгаз» подало апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 у цій справі (а.с. 72-81).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст. ст. 10-13, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, Кодексом газорозподільних систем та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивача у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так, судом першої інстанції правильно встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Ст. 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», який був чинний до 01.10.2015 року, передбачено з 01.07.2015 року відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу.

Ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу», який набрав чинності 01.11.2016 року, визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До компетенції регулятора на ринку природного газу належить крім іншого затвердження кодексу газорозподільних систем; забезпечення дотримання операторами газотранспортних і газорозподільних систем, а також іншими суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) їхніх обов`язків згідно з цим Законом та іншими відповідними актами законодавства; затвердження та моніторинг виконання планів розвитку газотранспортних та газорозподільних систем; моніторинг виконання функцій та обов`язків суб`єктами ринку природного газу відповідно до положень цього Закону та інших актів законодавства щодо доступу до газотранспортних і газорозподільних систем. Регулятор має право: видавати обов`язкові для виконання суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) рішення; накладати санкції на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів), які порушили свої обов`язки відповідно до цього Закону та інших актів законодавства; розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до ст.58 цього Закону.

За приписами ст. 1 п. 1Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу це - сукупність правовідносин, що виникають зокрема у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу (п.п.33). Розподіл природного газу це - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (п.п.35). Оператор газорозподільної системи це - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.п.17).

Ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач це - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пп.37). Побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пп.23). Суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач (пп.39).

Виходячи з викладеного, з 01.07.2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серія АЕ № 642479 здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно ПАТ «Запоріжгаз» є оператором газорозподільної системи.

Права та обов`язки оператора ГРМ, визначаються Законом України «Про ринок природного газу», іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Позивач ОСОБА_5 проживає та зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується світлокопією паспорта (а.с.6-7).

В судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини з надання послуг з газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 виходячи з такого.

Згідно із п. 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Абз. 2 п. 1 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

У відповідності до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

П. 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, крім іншого мають містити норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що позивач здійснювала оплату спожитого природного газу на підставі наданих їй з боку постачальника - ТОВ «Запоріжгаз збут» відповідних рахунків за послуги з газопостачання. Зазначений факт сторонами визнано у суді першої інстанції. Факт оплати позивачем спожитого природного газу підтверджує споживання газу останнім, а отже є діями, які засвідчують бажання останнього укласти договір розподілу природного газу, що є фактом приєднання до умов договору розподілу природного газу.

Зазначені обставини визнані сторонами у справі, та відповідно до ст. 82 ч. 1 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Згідно із п. 1 Глави 4 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та Договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Сторони визнали, що у побутового споживача ОСОБА_1 31.07.2013 року було встановлено лічильник газу типу «Симетрикс», 1995 року виготовлення, який опломбовано представником ПАТ «Запоріжгаз», отже об`єкт споживання відповідача не був забезпечений вузлом обліку газу ПАТ «Запоріжгаз», тому визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється за даними вузла обліку газу споживача.

Відповідно до п.п. 1 та 5 глави 5 та п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем комерційний вузол обліку (комерційний ВОГ) та його складові мають бути опломбовані пломбами з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заводу-виробника. Власник комерційного ВОГ або сторона, відповідальна за збереження комерційного ВОГ, згідно з відповідним договором про відповідальне зберігання та/або актом про пломбування чи іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб / магнітних індикаторів, відповідає за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр), пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), та гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал.

П. 4 Глави 1 Розділу І Кодексу газорозподільних систем визначає значення термінів, які вживаються в цьому кодексі.

Так, зазначений пункт визначає, що контрольний огляд вузла обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності ЗВТ (корпусу, скла, кріплення, з`єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та/або ЗВТ/лічильника газу, а несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - це втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача, які кваліфікуються, як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу зокрема належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу зокрема це - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб (Пункт 4 Глави 1 Розділу І Кодексу газорозподільних систем).

Пошкодження пломб це - відсутність чи пошкодження цілісності пломб, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, у тому числі відсутність чи пошкодження на ЗВТ (лічильнику газу) пломб з відбитками тавр про їх повірку або індикаторів дії впливу постійного магнітного поля (далі - магнітні індикатори), або підтверджений факт підробки пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗВТ/лічильника газу та установлених пломб і магнітних індикаторів).

Згідно із п. 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Отже, сам факт пошкодження пломби є порушенням, наслідком якого є складення акту про порушення та донарахування необлікованих об`ємів природного газу і його вартості, при цьому фіксація такого порушення процедурно не пов`язана з проведенням позачергової повірки чи експертизи.

12.03.2018 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» на об`єкті споживання позивача, який знаходиться на АДРЕСА_1 , за участю споживача ОСОБА_1 , складено акт про порушення №1554, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем шляхом несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено охоронну пломбу № R12279649 в місці приєднання зазначеного лічильника газу до діючого газопроводу (а.с.8).

Зазначений акт підписано працівниками ПАТ «Запоріжгаз» та позивачем з наступними зауваженнями: «Розрив пломбувального матеріалу пов`язано з поганими погодними умовами, лічильник вкрився кригою».

14.03.2018 року представниками ПАТ «Запоріжгаз» побутовий лічильник газу G-4 Метрикс, 1995 року виготовлення, заводський №028337 було демонтовано та поміщено в пакет, який опломбовано пломбою № С41788257, про що складено протокол направлення засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку № 000454 (а.с.9).

16.03.2018 року державним повірником ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» проведено позачергову повірку вказаного побутового лічильника газу, за результатами якої лічильник газу визнано придатним до подальшої експлуатації (а.с.10).

23.03.2018 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» за адресою вул . Рєпіна , 13 в м . Бердянську, в присутності споживача ОСОБА_1 , встановлено вищевказаний побутовий лічильник природного газу, про що складено акт про монтаж засобу вимірювальної техніки №915283.

23.03.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем розглянуто Акт про порушення № 1554 від 12.03.2018 року та прийнято рішення про його задоволення, у зв`язку з чим були здійснені донарахування обсягу природного газу за період з 13.09.2017 року по 28.02.2018 року, про що свідчать протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Запоріжгаз», яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення № 854 (а.с. 34).

01.06.2018 року ПАТ «Запоріжгаз» надіслано ОСОБА_1 листа за № zp 03.2 - СЛ - 6303-0618 з вимогою сплати 34 496,60 грн. за порушення Кодексу газорозподільних систем (п. 1.3 глави 2 розділу XI - несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу), до якого додано Акт розрахунок та рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу (а.с. 12-14).

Відповідно п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Згідно із п. 11 глави 5 розділу XI при розрахунку необлікованоного (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення та розрахунок здійснюється за цінами закупівлі природного газу оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.

На підставі зазначених положень Кодексу газорозподільних систем, відповідачем здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу виходячи з граничних об`ємів споживання природного газу за період з 13.09.2017 року по 28.02.2018 року, з урахуванням підключених газових приладів (газова плита - 1 шт., двоконтурний газовий котел 1 шт.), опалюваної площі (73,3 м2), кількості зареєстрованих осіб (4 особи) (а.с.15-16).

Аналізуючи в сукупності всі докази по справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача по нарахуванню вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу за період з 13.09.2017 року по 28.02.2018 року на суму 34496,60 грн. за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ шляхом пошкодження пломби (пошкодження пломбувального матеріалу на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо)), оформленого актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості на підставі акту про порушення №1554 від 12.03.2018 року відповідають вимогам закону, а тому правильно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача у цій справі у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 є такими, що дублюють доводи позовної заяви позивача у цій справі, яким суд першої інстанції надав вже оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Ці доводи не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача у цій справі, яку вона вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.

За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Позивач ОСОБА_1 не надала суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову у цій справі.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, докази, передбачені ст. 367 ч.ч.2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема позивачем апеляційному суду не надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Встановлено, що хоча суд першої інстанції в оскаржуємому рішенні й послався на ст. 141 ЦПК України, проте, фактично, що суд першої інстанції фактично не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 , як споживач, в силу вимог закону була звільнена від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі.

Однак, встановлено, що ОСОБА_1 було додано до її вищезазначеної апеляційної скарги квитанцію про сплату нею судового збору за останню на суму 1152,60 грн. (а.с. 58), який може бути повернутий у подальшому апеляційним судом ОСОБА_1 в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за результатами розгляду відповідного клопотання останньої.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 13.06.2019 року.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Гончар М.С.

Кочеткова І.В.

Маловічко С.В.