-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ОКРЕМА ДУМКА
13 червня 2019 року
Київ
справа №800/304/17
адміністративне провадження №П/9901/182/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 10 червня 2019 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в повному обсязі. Тобто відмовлено у задоволенні таких позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду;
- зобов`язати ВККС направити до ВРП рекомендацію та матеріали про її призначення на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду;
- зобов`язати ВРП внести відповідне подання про її призначення на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду відповідно до Конституції України з урахуванням змін, внесених Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII);
- зобов`язати Президента України видати указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду;
- стягнути з відповідачів 150 тис. грн. моральної шкоди.
Не погоджуюсь з мотивами та висновками суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.
Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Перевіряючи бездіяльність Президента України щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду відповідно до вказаних критеріїв, вважаю, що Президентом України не дотримано критерії обґрунтованості, законності та своєчасності.
Так, відповідно до матеріалів справи, подання ВРЮ про призначення, зокрема, ОСОБА_1 на посаду судді, надійшло до Адміністрації Президента України 04 серпня 2016 року. Президент України мав видати відповідний указ не пізніше тридцяти днів з дня його надходження. Проте, до спливу встановленого законом строку для видання указу, тобто до 04 вересня 2016 року, Президент України відповідний указ не видав.
Вважаю, що особа, яка претендує на призначення по насаду судді вправі легітимно очікувати від уповноваженого органу розгляду подання та підписання указу у передбачені законом строки.
Зазначена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постанові від 4 жовтня 2016 року у справі № 800/184/16, в якій суд дійшов висновку, що ВРУ протиправно бездіяла щодо розгляду подання голови ВККС про обрання особи суддею безстроково, оскільки упродовж розумного строку відповідно до конкретних положень Конституції та законів України не розглянула його. Суд визнав протиправною бездіяльність ВРУ щодо несвоєчасного розгляду подання ВККС і зобов`язав її розглянути це подання.
Порушення строків вчинення передбачених законом дій суб`єктів владних повноважень не може бути виправдано навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов`язків.
Бездіяльність Президента України щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду після отримання 04 серпня 2016 року подання ВРЮ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді свідчить про порушення Президентом України вимог статті 74 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року (в редакції до 30 вересня 2016 року), якою встановлено тридцятиденний строк для видання указу із дня отримання відповідного подання Вищої ради юстиції.
Не можу погодитись із посиланням у мотивах судового рішення на те, що ВРП у короткий проміжок часу Президентові України внесено велику кількість подань про призначення на посаду судді як пояснення невидання указу у встановлені законом строки. Адже відповідно до зі ст.128 Конституції України, статті 80 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів. Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду. Тобто, Президент України при виданні указу про призначення судді виконує важливу функцію, але при цьому не має права витрачати час на перевірку додержання встановлених законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
Під час судового розгляду справи у судовому засіданні на запитання суду про причини бездіяльності Президента України щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду представник відповідача надав пояснення, вказавши, що відповіді не має.
При цьому, відповідно до положень частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на принцип змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, вважаю, що Президентом України не доведено відсутність протиправної бездіяльності щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду.
суддя Н.В. Коваленко
скопійовано
-
скопійовано
-
