ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 826/14186/16

адміністративне провадження № К/9901/5564/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2017р. (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. (судді - Мацедонська В.Е., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк», треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «КБ «Євробанк», Державна казначейська служба України про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк» (далі - Уповноважена особа Фонду) включити інформацію про неї, як вкладника, до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі залишку на рахунку, який складає 53000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р., позов задоволено.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк» включити інформацію про позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі залишку на рахунку, який складає 53000 грн шляхом подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами неправильно застосовано положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку». Віднесення банку до категорії неплатоспроможних у 2016 році, а не з 1 січня 2017 року, усуває можливість для позивача для відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб-підприємців за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, відповідач посилається на те, що позивач не позбавлений права на звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порядку вимог кредиторів відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2016р. між позивачем та ПАТ «КБ «Євробанк» укладено Договір №2600.7.34440.0001/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, за умовами якого банк відкрив їй поточний рахунок № НОМЕР_1 та зобов`язався здійснювати його розрахункове обслуговування. (а.с. 10)

Цього ж дня між позивачем та ПАТ «КБ «Євробанк» укладено Договір №PR-007039 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки, відповідно до умов якого позивачу відкрито картковий рахунок у гривні НОМЕР_2, банк випускає та надає банківську платіжну картку VISA CLASSIC строком дії 2 роки та ПІН-код до неї, а також забезпечує розрахунки за операціями банківській платіжній картці в межах платіжного ліміту, визначеного в Правилах користування. (а.с. 11 - 14)

Відповідно до пункту 2.2. цього Договору позивач особисто або через довірених осіб має право поповнювати вказаний картковий рахунок способами, що не суперечать чинному законодавству України, а згідно пункту 3.1.4 Договору банк взяв на себе зобов`язання здійснити розрахунки за операціями по банківській платіжній картці.

Судами встановлено, що на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 53000 грн від одного з його контрагентів за послуги по обслуговуванню згідно рахунку від 31.05.2016р., що підтверджується платіжним дорученням №44 від 14.06.2016р. (а.с. 15)

Рішенням Правління Національного банку України від 15.06.2016р. № 70-рш/БТ ПАТ «КБ «Євробанк» віднесено до категорії проблемних. (а.с. 104 - 105)

Судами встановлено, що 17.06.2016р. на підставі рішення Правління Національного банку України №73-рш «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1041, згідно з яким розпочала процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016р. по 16.07.2016р. включно, призначила уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження тимчасового адміністратора, визначені статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Кононцю Вадиму Валерійовичу на один місяць.

07.07.2016р. виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1183, яким продовжила строки тимчасової адміністрації банку з 17.07.2016р. по 16.08.2016р. включно.

10.08.2016р. Уповноваженою особою Фонду затверджено Акт перевірки №17 Комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених ПАТ «КБ «Євробанк», призначеної наказом від 21.06.2016р. №26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», якою виявлено правочини (операції, транзакції), за операціями по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб на поточні/карткові рахунки клієнтів - фізичних осіб, що є нікчемними на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

10.08.2016р. Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №189-ОД про застосування наслідків нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на вкладні депозитні/поточні (карткові) рахунки інших фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перелік яких наведено у Додатку №1 до цього наказу.

16.08.2016р. відповідно до рішення Правління Національного банку України №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1523, згідно з яким розпочала процедуру ліквідації банку з 17.08.2016р. до 16.08.2018р. включно, призначила Уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження ліквідатора банку Кононцю В.В. з 17.08.2016р. по 16.08.2018р. включно. (а.с. 70 - 71; 73)

На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, про встановлення адреси для подачі кредиторських вимог ПАТ КБ «Євробанк», такого змісту: «Вимоги кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» в газеті «Голос України» №158 (6412) від 20.08.2016р. Кредиторські вимоги приймаються за адресою: 01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 35».

Судами встановлено, що 19.08.2016р. розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування банком - агентом АТ «Таксомбанк».

08.09.2016р. позивач звернулась до ПАТ «КБ «Євробанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій просила виплатити їй гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «КБ «Євробанк». (а.с. 16)

Судом першої інстанції встановлено, що заява позивача отримана банком 09.09.2016р. за №9247-б, проте відповіді на вказану заяву позивачем отримано не було.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідь на подану позивачем заяву від 08.09.2016р. Уповноваженою особою Фонду сформовано лист від 13.09.2016р. №01-24.215812, яким її повідомлено про те, що у ПАТ «КБ «Євробанк» запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру ліквідації банку, про що надруковано в офіційному друкованому виданні - газеті «Голос України» №158 (6412) від 20.08.2016р. (а.с. 83 - 84)

Також позивача повідомлено про те, що згідно підпункту 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції Закону №629-VIII вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб - підприємців здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від дня відкриття рахунка починаючи з 01.01.2017р. щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017р.

Враховуючи викладене, позивача повідомлено про відмову у поверненні їй суми вкладу, оскільки повернення грошових коштів, розміщених на рахунках в ПАТ «КБ «Євробанк» на її ім`я здійснюватиметься відповідно до статей 45, 49 - 52 Закону в порядку задоволення акцептованих вимог кредиторів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду до матеріалів справи не надано жодних доказів правомірності невключення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на отримання гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та не доведено наявність жодних правових підстав для невключення її до цього Переліку, що суперечить приписам Закону.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не визнавалися нікчемними договори, укладені між позивачем та ПАТ «КБ «Євробанк», а підставою для невключення рахунків позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, є те, що позивач не має статусу вкладника та є кредитором банку і повернення грошових коштів, розміщених на рахунках в ПАТ «КБ «Євробанк» на її ім`я, здійснюватиметься відповідно до ст.ст. 45, 49 - 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте згідно наведених ч.1 ст. 2 Закону визначень вкладником є також фізична особа-підприємець, яка уклала договір банківського рахунку, а кошти, що надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку, визнаються вкладом.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що між позивачем та з ПАТ КБ «Євробанк» укладено договори про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, на банківський рахунок позивача внесено грошові кошти, а тому позивач є вкладником ПАТ «КБ «Євробанк» в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на відшкодування цих коштів за вкладом в межах гарантованої суми.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи Уповноваженої особи Фонду про те, що позивач є кредитором ПАТ «КБ «Євробанк» та повернення її грошових коштів, розміщених у банку, має здійснюватись у порядку, встановленому ст.ст. 45, 49 - 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не ґрунтуються на нормах законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки в силу п. 4 ч. 1 ст. 52 вищезазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості, зокрема, вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом. Таким чином, позивач буде мати можливість на задоволення своїх вимог лише в частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, натомість, сума, що знаходиться на рахунку позивача, гарантовану суму відшкодування не перевищує, а тому відповідачем не наведено жодних підстав для невключення рахунків позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Апеляційний суд виходив з необґрунтованості посилань Уповноваженої особи Фонду на рішення Правління Національного банку України №70-рш/БТ від 15.06.2016р., яким встановлені обмеження в діяльності банку, оскільки укладення договору про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, а також факт надходження коштів на банківський рахунок позивача відбулось до прийняття вказаного рішення та за відсутності встановлених обмежень.

При цьому суд виходив з того, що зазначене рішення становить банківську таємницю, адресується посадовим особам банку, а не вкладникам і позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження, а тому невиконання посадовими особами банку постанови Національного банку України, навіть якщо таке і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність відповідних правочинів та операцій. Негативні наслідки при невиконанні банком рішень Національного банку України щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів (вкладників), а тому позивач не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) фінансової установи та зазнавати на підставі цього негативних наслідків.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності посилань Уповноваженої особи Фонду на пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», оскільки цей пункт поширюється лише на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017р., в той час, як ПАТ «КБ «Євробанк» віднесено до категорії неплатоспроможних рішенням Правлінням Національного банку України №73-рш від 17.06.2016р.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що відповідно до зазначеного пункту Закону відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб - підприємців здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від дня відкриття рахунка починаючи з 01.01.2017р. щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017р., а тому відшкодування коштів фізичних осіб-підприємців здійснюється з 01.01.2017р. незалежно від дня відкриття рахунка щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017р., та не встановлює обмежень щодо відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб-підприємців у банках, які віднесені до категорії неплатоспроможних до 01.01.2017р.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції до 12.08.2015р., вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16.07.2015р. №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015р., внесено зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до яких, серед іншого, до числа вкладників віднесено і фізичних осіб-підприємців.

Разом з тим, за правилами пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб - підприємців здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від дня відкриття рахунка починаючи з 01.01.2017р. щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017р.

Таким чином, з часу набрання чинності Законом №629-VIII 12.08.2015р. фізичних осіб-підприємців хоч і віднесено до числа вкладників, однак їх право на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду відтерміновано у часі і таке право вони набувають лише з 01.01.2017р. і лише щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017р.

В ході розгляду справи судами встановлено, що вклад позивача відкрито у банку 17.05.2016р., а банк віднесено до числа неплатоспроможних 17.06.2016р.

За таких обставин, позивач, як фізична особа-підприємець, не набув право на виплату Фондом гарантованої суми, а тому висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог не ґрунтуються на законі.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Посилання судів попередніх інстанцій на те, що оскільки сума вкладу позивача не перевищує суму, яку виплачує Фонд, тому за правилами пункту 4 частини 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач не буде мати право на задоволення його вимог, також є безпідставним, оскільки в силу пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №629-VIII дія цього пункту не поширюється на позивача.

Водночас, позивач вправі вимагати задоволення його вимог як кредитора з інших, передбачених частиною 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстав.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. скасувати.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк», треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «КБ «Євробанк», Державна казначейська служба України про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук