ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2019 р. Справа№ 910/10372/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Верховця А.А.
за участю секретаря Корінної А.О.
та представників:
від позивача - не з`явився,
від відповідача - Перепелиця С.О. - ордер КВ№046227 від 10.03.2015р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної організації (далі - ПО) «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»
на рішення господарського суду м.Києва від 05.04.2019р.
(повний текст складено 10.04.2019р.)
у справі №910/10372/18 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на захист прав Приватного підприємства "Світова музика"
до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм"
про виплату компенсації у зв`язку з порушенням майнових прав суб`єкта авторського права
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 05.04.2019р. у справі №910/10372/18 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на захист прав Приватного підприємства "Світова музика" до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм".
Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 05.04.2019р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" просить відмовити ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 05.04.2019р. у справі №910/10372/18 залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на рішення господарського суду м.Києва від 05.04.2019р. у справі №910/10372/18 та призначено її до розгляду на 10.06.2019р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII (далі - ГПК України).
Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (надалі - ПО "ОКУАСП") звернулась до господарського суду м. Києва на захист прав Приватного підприємства "Світова музика" (надалі - позивач) з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (надалі - відповідач) про виплату компенсації у зв`язку з порушенням майнових прав суб`єкта авторського права.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем майнових авторських прав щодо музичного твору "Attention", а тому позивач просив стягнути з відповідача 223774 грн. на користь ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах позивача за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об`єкта правового захисту музичний твір "Attention".
З матеріалів справи вбачається, що ПО "ОКУАСП" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24.01.2011р. №18/2011.
01.01.2016р. між Приватним підприємством "Світова музика" (далі за договором - ліцензіат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" (далі за договором - ліцензіар) було укладено договір №01/2016-Л на передачу в управління майнових прав на об`єкти авторських прав, за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату на території України виключні права на управління майновими авторськими правами на всі твори, які відносяться до каталогу ліцензіара (далі - Каталог), який є невід`ємною частиною даного договору, права на використання якого належать ліцензіару на території країн СНД, а саме: право використовувати, а також дозволяти або забороняти використання творів наступними способами: публічного мовлення; публічного виконання; публічного показу; прокату та ін.; розповсюдження шляхом продажу або іншого відчуження за допомогою будь-яких видів зв`язку, включаючи мобільний зв`язок та Інтернет; відтворення та розповсюдження шляхом продажу або іншого відчуження творів в механічному записі на будь-яких видах носіїв; використання творів у складі програм телебачення.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору від 01.01.2016р. №01/2016-Л ліцензіар передає ліцензіату право укладати на території України договори з юридичними та фізичними особами - користувачами Каталогу зазначеними в пунктах 1.1, 1.2 способами, та право збирати на користь ліцензіара за вказані види використання винагороду (роялті). Ставки роялті за дозволами, які видаються безпосередньо ліцензіатом користувачам, підлягають погодженню з ліцензіаром шляхом повідомлення. З метою забезпечення прав ліцензіара ліцензіат може укладати договори про взаємне представництво інтересів з іншими підприємствами та організаціями на території України та отримувати від них винагороду на користь ліцензіара за використання творів у способи, зазначені в даному договорі. За попередньою згодою ліцензіара, ліцензіат має право укладати договори, які передбачають надання прав на видачу дозволів та збір винагороди за використання творів з Каталогу.
Пунктом 2.6 договору від 01.01.2016р. №01/2016-Л передбачено, що ліцензіат зобов`язується представляти інтереси ліцензіара з питань захисту переданих за даним договором прав в усіх державних, судових, суспільних та комерційних організаціях, установах та підприємствах на території України, пред`являти претензії та позови виключно з письмової згоди ліцензіара з метою відновлення порушених прав та стягнення матеріального, а також іншого виду збитку, включаючи упущену вигоду, у випадках незаконного використання користувачами на території України прав, передбачених даним договором. Ліцензіат зобов`язаний узгоджувати з ліцензіаром усі претензії та позови, пов`язані з порушенням прав на території України.
Строк дії Договору від 01.01.2016р. №01/2016-Л встановлений до 31.12.2019р. (згідно з додатковою угодою №3 від 03.12.2018р. до договору);
Встановлено, що до Договору від 01.01.2016р. №01/2016-Л сторонами було підписано додаток №1 "Перелік з каталогу музичних творів", відповідно до якого підтверджено, що ліцензіату надані права, зокрема відносно музичного твору "Attention" у виконанні Charlie Puth.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.
Згідно з ч.1 ст.1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Частиною 1 ст. 1110 Цивільного кодексу України визначено, що ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.
Таким чином, на підставі вказаного ліцензійного договору Приватному підприємству "Світова музика" було надано дозвіл на використання об`єктів права інтелектуальної власності (музичний твір "Attention", автори твору - JACOB HINDLIN/CHARLIE PUTH, виконавець - Chatlie Puth) на умовах, вказаних у ліцензійному договорі.
При цьому, відповідно до додатку №1 "Перелік з каталогу музичних творів" до Договору №01/2016-Л від 01.01.2016р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" надається ПП "Світова музика" письмова згода пред`являти претензії та позови згідно з діючим в Україні законодавством з метою захисту порушеного права; також товариство з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" погоджується з правом ПП "Світова музика" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" на підставі договору про управління майновими авторськими правами.
Відповідно до ст.45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" внесено відповідні зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Водночас, відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 01.07.2019р.
Так, Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018р., однак, враховуючи, що правовідносини між учасниками даного спору виникли раніше, місцевим судом вірно застосовано при вирішення спору норми Закону України "Про авторське право і суміжні права" у редакції на дату виникнення спірних правовідносин.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010р. №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" визначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів.
Разом з тим така організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб`єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що ПО "ОКУАСП" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011р. №18/2011.
Встановлено, що 01.01.2016р. між ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - за договором організація) та Приватним підприємством "Світова музика" (далі за договором - видавник) було укладено Договір №АУ010116 про управління майновими авторськими правами, відповідно до умов якого видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори (об`єкти авторського права), які належать видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об`єктів авторського права третім особам, відповідно до умов цього договору.
Згідно з п.4.1 договору від 01.01.2016р. №АУ010116, організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника, зокрема на такий вид використання творів, як публічне виконання творів (як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємств торгівлі та послуг, закладів громадського харчування).
Відповідно до п.7.1 договору від 01.01.2016р. №АУ010116, організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об`єкти авторського права, повноваження на управління якими передані організації за цим договором.
Згідно з п.7.2 договору від 01.01.2016р. №АУ010116 (в редакції додаткової угоди №1 від 01.12.2016р.), організація має право вживати будь - яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об`єктів авторського права без дозволу організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу організації. Відповідно до чинного в Україні законодавства вчинення таких дій не потребує отримання додаткових дозволів чи погоджень видавника. При цьому організація має проінформувати видавника про здійснення таких дій.
У відповідності до п.7.3 договору від 01.01.2016р. №АУ010116 (в редакції додаткової угоди №1 від 01.12.2016р.), у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. Для цього організація має право отримувати судові накази і приймати на свою користь виконання за прийнятими судовим актами із наступним розподілом прийнятого виконання на користь видавника. Умови і порядок такого розподілу встановлюються цим договором і додатковими угодами до нього.
Строк дії договору від 01.01.2016р. №АУ010116 відповідно до п.10.1 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 01.12.2017р.) визначено з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018р. включно. При цьому сторони можуть продовжити строк дії цього договору, підписавши відповідну угоду про це.
На виконання умов договору №АУ010116 від 01.01.2016р., Приватним підприємством "Світова музика" надано декларації №73 від 01.08.2017р. щодо музичного твору, майнові права на який передані в управління організації, а саме - щодо музичного твору "Attention", автори твору - JACOB HINDLIN/CHARLIE PUTH, виконавець - Charlie Puth, публічне виконання 25, 00 %.
Отже, на підставі зазначених вище договорів про управління майновими авторськими правами та декларацій, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичний твір "Attention" у виконанні Charlie Puth.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.
Згідно з ч.1 ст.432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з ч.2 ст.418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст.418 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.421 Цивільного кодексу України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Відповідно до ч.1 ст.424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Відповідно до ст.443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 433 Цивільного кодексу України об`єктами авторського права є музичні твори (з текстом або без тексту).
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ст.441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
Як передбачено ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Як зазначено в п.41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Позовні вимоги у даному спорі були обґрунтовані тим, що відповідач використав музичний твір "Attention" у виконанні Charlie Puth, шляхом публічного виконання, у приміщені кафе-бару кінотеатру "Київська русь", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 93, для фонового озвучення закладу, господарську діяльність у якому здійснює відповідач.
Відповідно до ст.45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління.
Частиною 1 ст.47 Закону України "Про авторське право і суміжні права"передбачено, що суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.
Згідно ч.4 ст.47 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів. Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.
Згідно з підпунктом "г" ч.1 ст.49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов`язковим.
Разом з тим така організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб`єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. Якщо в організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про те, що ПО "ОКУАСП" здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами на спірний музичний твір.
Разом із тим, відповідачем проти даного факту було заперечено, посилаючись, зокрема, на недоведеність належності позивачу виключних авторських прав на музичний твір "Attention" у виконанні Charlie Puth, виключного права дозволяти використання вказаного музичного твору та відповідно права на його захист, так як з доданих до позовної заяви документів не відслідковується передача майнових авторських прав на спірний музичний твір безпосередньо від авторів цього твору (первинних суб`єктів авторських прав) до позивача.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпції правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відтак, ПО "ОКУАСП" на підставі договору про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими авторськими правами - позивача у справі, зокрема щодо спірного музичних творів та, відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача.
В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначені вище договори (договір №01/2016-Л на передачу в управління майнових прав на об`єкти авторських прав від 01.01.2016р. та договір №АУ010116 про управління майновими авторськими правами від 01.01.2016р., на підставі якого позивач набув виключні майнові права на використання музичних творів), визнавались у встановленому законом порядку недійсними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018р. у справі №910/6038/16 та від 21.05.2018р. у справі №924/290/17.
З огляду на наведене, доводи щодо недоведеності належності позивачеві майнових авторських прав на спірні твори, та, відповідно, недоведеності прав на звернення ПО "ОКУАСП" з даним позовом до суду місцевим судом не було прийнято.
Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2018р. у справі №910/7953/17 зазначив, що саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у кафе, несе відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності, а тому відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкта суміжних прав. До того ж, Відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Так, до майнових прав інтелектуальної власності на твір, відповідно до ст.440 ЦК України, відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.
Як зазначено в п.41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
На підтвердження вчинення відповідачем порушення майнових авторських прав позивача на музичний твір "Attention" у виконанні Charlie Puth, шляхом публічного виконання, у приміщені кафе-бару кінотеатру "Київська русь", що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Січових Стрільців, 93 для фонового озвучення закладу, позивачем було надано акт фіксації №28/10/17 від 13.10.2017р. комерційного використання музичних творів способом публічного виконання, відеозапис фіксації використаного спірного музичного твору та копію фіскального чеку від 13.10.2017р.
При цьому, за приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Крім того, в силу приписів ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Так, за наслідками дослідження відеозвукозапису, який міститься на наданому позивачем оптичному носії, не вбачається за можливе достовірно встановити, що даний відеозвукозапис проводився представником ПО "ОКУАСП" у приміщенні кафе-бару кінотеатру "Київська Русь" за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 93, оскільки на відеозвукозаписі не вказано жодної прив`язки до даної адреси.
Також, на відеозвукозаписі не вказано час зйомки, позаяк час на смартфоні, який зазначається на початку відеозвукозапису, є апаратним налаштуванням даного смартфону та може бути встановлений у ручному режимі, а відтак - не можна достовірно засвідчити, що відеозвукозапис здійснено саме у вказаний ПО "ОКУАСП" час - 13.10.2017р.
Поряд із тим ПО "ОКУАСП", достовірно не було доведено, що у вказаному приміщенні звучить відображений у акті фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання №28/10/17 від 13.10.2017р. музичний твір "Attention" у виконанні Charlie Puth, так як ПО "ОКУАСП" не застосовано відповідних програмних засобів, що дозволяють достовірно визначити виконання саме зазначеного твору та окрім того, відтворення звуку на відеозвукозаписі є нечітким.
Так, відповідно до роз`яснень п. п .3, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року зазначається, що відповідальність за порушення права інтелектуальної власності у вигляді відшкодування шкоди, завданої суб`єктові відповідного права, може наставати лише за одночасної наявності таких умов: 1) факту протиправної поведінки відповідача (зокрема, недодержання умов авторського, ліцензійного договорів, використання об`єкта права інтелектуальної власності без дозволу правовласника); 2) шкоди, завданої суб`єктові права інтелектуальної власності; 3) причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Доказування наявності перших трьох умов покладається на позивача. При цьому судом застосовується презумпція вини особи, яка завдала шкоду: така особа вважається винною, поки не буде доведено інше. Наявність зазначених умов має з`ясовуватися судом також і у вирішенні спорів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення права інтелектуальної власності. Суд, зокрема, повинен встановити, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з яких підстав він у цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. У вирішенні питань, пов`язаних з відшкодуваннях згаданої шкоди, господарським судам слід враховувати викладене в роз`ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди" (у редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239), зокрема, щодо розподілу між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач, а які - відповідач.
Відсутність вини порушника не звільняє його від обов`язку припинити порушення права інтелектуальної власності, а так само не виключає застосування щодо нього заходів, спрямованих на захист таких прав. Зокрема, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення, припинення дій, що порушують право інтелектуальної власності, здійснюються незалежно від вини порушника. Втім, наведене правило підлягає застосуванню лише до тих способів захисту прав, які не належать до заходів відповідальності. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини.
Відтак, відеозвукозапис та акт комерційного використання музичних творів способом публічного виконання №28/10/17 від 13.10.2017р. не доводять факту використання відповідачем музичного твору "Attention" у виконанні Chatlie Puth, на відповідача не може покладатися обов`язок із доведення факту правомірного використання відповідного твору, виходячи з презумпції винного заподіяння шкоди, оскільки така презумпція підлягає застосуванню лише у разі доведення позивачем факту завдання шкоди (факту неправомірного використання твору).
Таким чином, склад правопорушення, необхідний для покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати компенсації, ані позивачем, ані ПО "ОКУАСП" належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не був доведений.
За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що права позивача, за захистом яких ПО "ОКУАСП" звернулося до суду із вказаним позовом - не були порушені відповідачем, а відтак вимоги ПО "ОКУАСП" про стягнення з відповідача на користь позивача 223774 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об`єкта правового захисту - музичного твору "Attention" є необґрунтованими та недоведеними.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 05.04.2019р. по справі №910/10372/18 - без змін.
Справу №910/10372/18 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складений та підписаний 12.06.2019р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
А.А. Верховець
