Справа № 185/359/18

Провадження № 2/185/197/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 червня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди спричиненої внаслідок злочину

В С Т АНОВИВ

17 січня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди спричиненої внаслідок злочину, який 12 грудня 2018 року, відповідно до якого просив суд:

1.Стягнути з відповідача на його користь суму матеріальної шкоди у розмірі 6031,69 грн.;

2.Стягнути з відповідача на його користь суму компенсації моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.;

3.Стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у розмірі 551,21 грн. та 15,00 грн. за послуги банку за перерахування судового збору;

4.Стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у розмірі 48,00 грн. та 7,00 грн. за послуги банку.

В обґрунтування позову він зазначив, що органом досудового слідства та в подальшому судом було встановлено, що ОСОБА_4 29.07.2012 року приблизно в 19 годині 35 хвилин біля гаражу розташованого навпроти будинку АДРЕСА_1 , своїми умисними злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 531 від 10.10.2012 року тілесне ушкодження у вигляді переломів 9-го та 10-го ребра лівої половини грудної клітини. Тілесне ушкодження у вигляді переломів 9-го і 10-го ребра лівої половини грудної клітки, що відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як таке що спричинило тривалий розлад здоров`я більше трьох тижнів (понад 21 день). Під час судового розгляду кримінального провадження ним був поданий цивільний позов. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не спричинило наслідків передбачених у ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене ОСОБА_4 У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в скоєнні кримінального правопорушення та подав заяву про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки періодом вчинення злочину вказаний період часу 29.07.2012 року о 19.30 годині, тобто з моменту вчинення злочину пройшло більше п`яти років. 05.09.2017 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12012040370000380 від 29 листопада 2012 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - закрито. Цивільний позов, заявлений ним до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди спричиненої внаслідок злочину - залишено без розгляду та роз`яснено право на звернення із вказаним позовом у порядку цивільного судочинства.

Після нападу ОСОБА_4 на нього, він пережив глибоке моральне потрясіння та нервовий шок з приводу того, що сталося. В зв`язку з спричиненням йому тілесних ушкоджень, поганим фізичним самопочуттям він попав до лікарні. В період часу з 30.07.2012 по 15.08.2012 року він знаходився на стаціонарному лікуванні. З 17.08.2012 року по 24.08.2012 року він перебував на амбулаторному лікуванні. Дані обставини підтверджуються висновками судово-медичних експертиз в яких описані терміни його лікування та діагностика лікування. Навіть після виписки з лікарняних він при нахилах та поворотах тілом відчував біль, а також відчував головний біль після травми головного мозку. За час лікування ним були витрачені кошти в розмірі 1793,06 гривень, що підтверджується товарними чеками та медичними документами про призначення йому лікування. На поїздку до міста Дніпропетровська для обстеження в лікарні ім. Мечнікова він витратив 50,46 гривень. Він був вимушений сплатити 138.17 гривень за отримання висновку судово-медичного експерта. За виконання послуг по наданню правової допомоги під час досудового слідства та суду він сплатив адвокату Кісельову Г.І. 4050 гривень. Загальна вартість спричиненої йому матеріальної шкоди складає 6031 грн. 69 копійок. Діями відповідача йому крім матеріальної шкоди спричинена також і моральна шкода яка виразилася в моральних переживаннях та фізичних стражданнях. В зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, які визнані лікарями як легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості, був порушений його спосіб життя. Цілий місяць він був тільки на лікарняному. Він не мав можливості працювати та отримувати доход для власного існування. В нього боліла голова та все тіло. Йому було важко пересуватись, він відчував біль та не міг виконувати звичайні домашні справи. Від сильного болю він навіть не міг нормально спати. Він був вимушений прикладати зусилля для лікування. Довгий час він перебував у шоковому стані від того, що сталося і це все викликало у нього душевні страждання. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює в 100000 гривень та вважає, що достатньо обґрунтував оцінку моральних страждань які він визнав від злочину скоєного відносно нього ОСОБА_4

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовільнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині матеріальної шкоди у розмірі 631,32 грн. та моральної шкоди у розмірі 500,00 грн., в іншій частині позовних вимог просив суд відмовити.

Дослідивши письмові матеріали справи, відзив на позов, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1207 ЦК України, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 29.07.2012 року приблизно в 19 годині 35 хвилин біля гаражу розташованого навпроти будинку АДРЕСА_1 , своїми умисними злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 531 від 10.10.2012 року тілесне ушкодження у вигляді переломів 9-го та 10-го ребра лівої половини грудної клітини. Тілесне ушкодження у вигляді переломів 9-го і 10-го ребра лівої половини грудної клітки, що відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як таке що спричинило тривалий розлад здоров`я більше трьох тижнів (понад 21 день), що підтверджується копіями ухвали Павлоградського міськрайонного суду від 05 вересня 2017 року(арк.с. 33-35), ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року(арк.с.37-40), якими встановлено, що «Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не спричинило наслідків передбачених у ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене ОСОБА_4 У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в скоєнні кримінального правопорушення та подав заяву про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки періодом вчинення злочину вказаний період часу 29.07.2012 року о 19.30 годині, тобто з моменту вчинення злочину пройшло більше п`яти років.», та відповідно до ухвали Павлоградського міськрайонного суду від 05 вересня 2017 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12012040370000380 від 29 листопада 2012 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - закрито. Цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди спричиненої внаслідок злочину - залишено без розгляду.

Також судом встановлено, що документально підтверджені витрати на лікування позивача та все, що пов`язане з ним, складає таку загальну суму 1843,07 грн., що підтверджується копіями платіжних документів(арк.с.7-20), та виписками з призначенням відповідних лікарських препаратів(арк.с.126-127). Позивач перебував на лікуванні в медичних установах та закладах, як наслідок вчинення кримінального правопорушення відносно нього відповідачем, що підтверджується копіями виписок з медичних карток, та виписних епікризів(арк.с.56-71; 78-112). Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн.(арк.с.27), та 48,00 грн.(арк.с.73). Також судом встановлено, що позивач сплатив за послуги банку за перерахування судового збору за своїм позовом за суму 551,21 грн. – 15,00 грн.(арк.с.5), та за суму 48,00 грн. – 7,00 грн.(арк.с.72).

Окрім цього судом також встановлено, що ОСОБА_4 має на своєму утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження(арк.с.75), та те, що разом з відповідачем проживає його дружина гр. ОСОБА_6 та мати дружини гр. ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою про реєстрацію та склад сім`ї № 3889 від 25.03.2019 року(арк.с.138).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що така позовна вимога, як стягнення з відповідача на користь позивача суми матеріальної шкоди у розмірі 6031,69 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в частині 1843,07 грн., яка підтверджується платіжними документами(квитанціями), призначеннями лікарів, яке є прямим наслідком вчинення кримінального правопорушення відповідачем відносно позивача, що встановлено ухвалами судів першої інстанції та другої інстанції, з приводу наявності копії квитанції про сплату 4000,00 грн. адвокату Кисельову Г.І. за послуги ведення справи у суді(арк.с.6), суд до цього ставиться критично, оскільки з квитанції не вбачається по якій саме справі та які саме надавалися послуги адвоката гр. ОСОБА_1 , та на підставі саме чого надавалися ці послуги(договір, ордер), та яким чином ці юридичні послуги пов`язані із розглядом саме цієї справи, а тому ця квитанція не може братись судом до уваги. З приводу такої позовної вимоги, як стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., то така позовна вимога підлягає частковому задоволенню, а саме в частині 8000,00 грн., тому що суд має виходити від співрозмірності завданої матеріальної шкоди(шкоди здоров`ю) від моральної шкоди, та також суд враховує, те що на утриманні відповідача знаходиться неповнолітня дитина, та те, що тілесні ушкодження у вигляді переломів 9-го та 10-го ребра лівої половини грудної клітини, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як таке що спричинило тривалий розлад здоров`я більше трьох тижнів (понад 21 день), то і виходячи із того, що це спричинило моральні страждання позивача, що полягає у тому, що у останнього був порушений його спосіб життя, перебування на лікарняному, у зв`язку з чим він не мав можливості працювати та отримувати доход для власного існування, та не міг виконувати звичайні домашні справи, та був вимушений прикладати зусилля для лікування.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд –

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди спричиненої внаслідок злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у відшкодування матеріальної шкоди 1843.07 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у відшкодування моральної шкоди 8000.00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави витрати на судовий збір в сумі 768.40 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Повний текст рішення суду складено 12 червня 2019 року.

Суддя

:

В. О. Головін