Бучацький районний суд Тернопільської області

11 м. м. Бучач Бучацький район Тернопільська область Україна 48400

Справа № 595/762/19

Провадження 1-кп/595/63/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2019

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

зучастю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019210060000087 від 26 березня 2019 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, який не працює, раніше не судимого,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувальногоакту ОСОБА_5 вчинив кримінальнеправопорушення затаких обставин.

26 березня 2019 року, в період часу з 10 год. по 11 год. ОСОБА_5 за допомогою лома, двох молотів, штикової лопати та двох зубил, які взяв у себе за місцем проживання, на схилі річки Стрипа, в межах с. Рукомиш Бучацького району Тернопільської області в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, не маючи спеціального дозволу, всупереч ст.ст. 19, 20 Кодексу України про надра, ст.ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, за допомогою лому, незаконно видобув 0,15 метра кубічних пісковику, який згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року (в редакції від 28.12.2011 року №1370) «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Такі умисні дії підозрюваного ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.240 КК України, як незаконне видобування корисної копалини загальнодержавного значення - пісковику.

08 квітня 2019 року згідно вимог ст.472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Бучацького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019210060000087, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_5 і його захисником ОСОБА_4 , з іншого боку, згідно якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.240 КК України, істотних для даного кримінального правопорушення обставин та покарання, із застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, яке повинен понести ОСОБА_5 .

Угодою передбачено наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання, встановлені ст.476 КПК України.

Вислухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час підготовчого судового засідання.

Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст.ст.65,69 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який кримінальне правопорушення вчинив вперше, обставини, які пом`якшують покарання, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватостіміж прокурором тапідозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 і призначенняостанньому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.

Керуючись ст.ст.314,373,374,474,475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 квітня 2019 року між прокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, та призначити йому, із застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України, узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Речові докази, якими є штикова лопата, два зубила, два молота, лом та 0,15 метра кубічних каменя-пісковику різних форм та розмірів, конфіскувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом тридцяти днівз дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручитизасудженому та прокурору.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копії вироку.

Суддя ОСОБА_1