П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 420/6717/18

Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчука В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року прийнятого у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження (суддя: Радчук А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1., позивач/скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області, відповідач/скаржник), в якому позивач просив:

визнати протиправною відмову ГУНП в Харківській області, що складена у вигляді висновку 24 жовтня 2018 року та затверджена 06 листопада 2018 року (без зазначення номеру) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ОСОБА_1 . III групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в поліції;

зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності (50 %) з визначенням III групи інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року у розмірі 480 250 гривень;

стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошову кошти у розмірі 53 788 гривні, в якості відшкодування завданої моральної шкоди;

стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошту у розмірі 17 000 гривень, в якості компенсації витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 18 серпня 2017 року ОСОБА_1 знову звернувся із заявою (рапортом) до ГУНП в Харківській області, якою просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено III групу інвалідності, пов`язану з проходженням служби в поліції, до якої було долучено постанову №26 від 08 серпня 2017 року, видану військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Волинській області" про причинний зв`язок захворювання (травми) з проходженням служби в поліції, листи, якими обґрунтована неможливість долучення інших документів, у зв`язку з тим, що відносно нього за фактом отримання травм під час прийняття участі в антитерористичній операції службові розслідування не проводились.

21 вересня 2017 року ОСОБА_1 повернуто матеріали заяви (рапорту) на виплату одноразової грошової допомоги, з формальних підстав необхідності надання документів згідно переліку, не зважаючи на наявність частини зазначених документів та обґрунтованість відсутності та неможливості надання інших документів.

Не погоджуючись з вищевикладеним ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУНП у Харківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення III групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в поліції, та зобов`язання нарахувати та виплати одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності (50 %) з визначенням III групи інвалідності, відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

27 листопада 2017 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 частково, визнавши протиправними дії ГУНП в Харківській області щодо відмови у розгляді заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 18 серпня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги та зобов`язав ГУ НП в Харківській області розглянути заяву (рапорт) позивача про виплату одноразової грошової допомоги на підставі документів, доданих до заяви (рапорту) від 18 серпня 2017 року.

24 квітня 2018 року Львівський апеляційний адміністративний суд своєю постановою апеляційну скаргу Відповідача залишив без задоволення, рішення першої інстанції без змін.

При цьому на сторінці 6 абзац 5 мотивувальної частини рішення колегія суддів зазначає про те, що " ОСОБА_1 12 серпня 2016 року встановлено часткову втрату працездатності без установлення інвалідності, а 14 вересня 2016 року встановлено III групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ (в подальшому виправлено - із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції) протягом шести місяців після звільнення його з поліції, тому, на думку суду, останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію.".

Таким чином, Позивач вважає, що інвалідність ОСОБА_1 встановлена 12 вересня 2016 року внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ (поліції), не пізніше встановлено Законом шестимісячного строку після звільнення з поліції за п. 2 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), що і стало підставою для звільнення зі служби в поліції.

Позивач зазначає, що після ухвалення рішень суду першої та другої інстанції, Відповідач продовжував ухилятися від виконання рішення суду протягом більше 5-ти місяців, витребуючи у ОСОБА_1 додаткові документи.

Позивач зазначає, що оригінал відповіді досі не отримано позивачем. Лише після направлення адвокатського запиту 19 листопада 2018 року з вимогою надіслати письмові результати прийнятого рішення, 03 грудня 2018 року представником позивача отримано лист з копією супровідного листа на ім`я ОСОБА_1 та копією висновку що складений 24 жовтня 2018 року та затверджений 06 листопада 2018 року (без зазначення номеру), зі змісту якого вбачалось те, що нарахована грошова допомога 0,00 грн.

У зв`язку з неодноразовим зверненням до ГУНП в Харківській області про виплату одноразової грошової допомоги, що передбачена ЗУ "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року, яким затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, постійним поверненням документів ГУНП в Харківській області, а також враховуючи прийняте 24 жовтня 2018 року рішення у вигляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 0,00 грн., про що проінформовано представника позивача лише 03 грудня 2018 року, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного права Позивача на одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням III групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в поліції.

Також позивач зазначає, що в результаті протиправних дій з боку співробітників та керівництва ГУНП в Харківській області у вигляді протиправної відмови у розгляді заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 18 серпня 2017 року, останньому завдано моральної шкоди, яка полягає у незручності, що викликані негативним впливом на здоров`я Позивача, який після отримання контузії дуже гостро відчуває нервовість, пов`язану з неможливістю тривалий час отримати не лише належну йому одноразову грошову допомогу, але й будь-яку відповідь у вигляді розгляду поданої заяви (рапорту). У зв`язку з тим, що не вирішення питання щодо розгляду вказаної заяви (рапорту) тривало дуже довго Позивач постійно відчував стурбованість і тривогу, так як сподівався на отримання одноразової грошової допомоги як на єдину можливість утримувати свою сім`ю після втрати працездатності. Крім цього, Позивач постійно переживає психічне напруження у зв`язку з тим, що як єдиний годувальник багатодітної родини тривалий час не може домогтися розгляду своєї заяви (рапорту). Вказані страждання Позивача є наслідком протиправної поведінки саме Відповідача, а тому повинні бути відшкодовані в повному обсязі та визначені Позивачем у розмірі 53 788 грн., що еквівалентно 28 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 грудня календарного року, в якому подано даний позов (1921 х 28 = 53788).

Крім того, Позивач зазначає, що він поніс витрати, що полягають у сплаті правової допомоги в розмірі 17 000 гривень, а також витрати, пов`язані з направленням чисельної поштової кореспонденції відповідачу з метою досудового врегулювання спірної ситуації. При цьому, позивач зазначив, що детальний акт про наданий обсяг правової допомоги буде надано додатково.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Харківській області про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 0,00 грн від 24.10.2018 року, затвердженого 06.11.2018 року (без зазначення номеру).

Зобов`язано ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності (50 %) з визначенням III групи інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року, у розмірі, передбаченому пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну Поліцію", а саме 134 470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУНП в Харківській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 та 10 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі за вказаними апеляційними скаргами. Справу призначено у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

Обставини справи.

ОСОБА _1. з 08 лютого 1994 року по 23 червня 2000 року та з 26 листопада 2014 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року по 30 серпня 2016 року проходив службу в Національній поліції України.

Згідно довідки батальйону ПСМОП "Золоті ворота" ГУ МВС України в м. Києві від 20 листопада 2015 року старший лейтенант ОСОБА_1., старший інспектор взводу № 2 роти № 2 БПСМОП "Золоті ворота" ГУ МВС України в м. Києві, в період з 06 грудня 2014 року по 20 листопада 2015 року (дата довідки) приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

22 липня 2016 року військово-лікарською комісією ДУ"ТМО МВС України по Волинській області" складено свідоцтво про хворобу №169, згідно з яким у позивача виявлено ряд захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ та визнано непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатним у воєнний час.

Довідкою Волинського обласного бюро МСЕ Обласної МСЕК від 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 . 12 ААА № 014298 встановлено, що ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках становить 50 %, причина втрати професійної працездатності захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в ОВС, дата встановлення страхового випадку 22 липня 2016 року.

Наказом ГУНП в Харківській області від 30 серпня 2016 року № 297 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1., старшого інспектора батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Харків" (м. Харків) ГУНП в Харківській області, 30 серпня 2016 року звільнено зі служби в поліції згідно пункту 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 12 ААА № 386449 позивачеві до 01 вересня 2017 року встановлена ІІІ група інвалідності з причини захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

24 жовтня 2016 року позивач звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою (рапортом) щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в ОВС. До вказаної заяви (рапорту) позивачем було додано копії таких документів: довідок ОСОБА_1. 12 ААА № 386449 та № 014298, епікризу № 2595, виписки № 2076, свідоцтва про хворобу № 169, паспорта та ідентифікаційного номеру.

ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до ГУНП у Харківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в поліції, та зобов`язання нарахувати та виплати одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності (50 %) з визначенням ІІІ групи інвалідності, відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії ГУНП в Харківській області щодо відмови у розгляді заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 18 серпня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язано ГУНП в Харківській області розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги на підставі документів, доданих до заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 18 серпня 2017 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищезазначеним рішенням встановлено, що 24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Листом від 09 листопада 2016 року відповідач повідомив позивача про необхідність надіслання завірених копій наступних документів: висновку інспекції з особового складу; акти форми Н-1 та Н-5 з сектору охорони праці; довідку з сектору охорони праці про розслідування нещасного випадку. Матеріалами справи підтверджено те, що з метою отримання вказаних документів позивач неодноразово звертався до відповідача, а також до ГУ УМВС м. Києва та ГУНП у м. Києві про надання висновку інспекції з особового складу; актів форми Н-1 та Н-5 з сектору охорони праці; довідки з сектору охорони праці про розслідування нещасного випадку. Однак листом від 15 лютого 2017 року ГУНП у м. Києві повідомило ОСОБА_1. про те, що відносно нього за фактом отримання травм під час прийняття участі в антитерористичній операції службові розслідування не проводились у зв`язку з чим надати вказані документи не має можливості. 28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови Волинського обласного бюро МСЕ Обласної МСЕК із заявою про надання нової (виправленої) довідки, в якій зазначено причину інвалідності "пов`язане з проходженням служби в поліції". 16 серпня 2017 року голова Обласної МСЕК здійснив виправлення у довідці від 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 12 ААА № 014298 щодо причини втрати професійної працездатності, а саме захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Також постановою ДУ "ТМО МВС України по Волинській області" від 08 серпня 2017 року № 26 постанову про причинний зв`язок захворювання в розділі 12 свідоцтва про хворобу від 22 липня 2016 року № 169 відмінено, водночас зазначено причинний зв`язок захворювання ОСОБА_1 захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. 18 серпня 2017 року позивач повторно звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в поліції, додавши до неї необхідні медичні документи та копію листа ГУНП у м. Києві від 15 лютого 2017 року, яким підтверджено неможливість надання позивачем матеріалів службового розслідування (висновку інспекції з особового складу; актів форми Н-1 та Н-5 з сектору охорони праці; довідки з сектору охорони праці про розслідування нещасного випадку). Однак, листом від 21 вересня 2017 року відповідач повернув позивачу матеріали на виплату одноразової грошової допомоги для доопрацювання та доповнення їх необхідними документами, зокрема, висновком інспекції з особового складу; актами форми Н-1 та Н-5 з сектору охорони праці; довідкою з сектору охорони праці про розслідування нещасного випадку. Отже, в ході судового розгляду справи встановлено, що заява (рапорт) позивача про виплату одноразової грошової допомоги від 18 серпня 2017 року по суті не розглядалась, фінансовим підрозділом відповідний висновок не готувався, рішення з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги уповноваженим на те органом не приймалося, а лише повернуто позивачу матеріали на виплату такої допомоги для доопрацювання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року залишена без змін.

Для з`ясування дати встановлення III (третьої) групи інвалідності ОСОБА_1 до Обласної медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи МОЗ України Відповідачем був направлений запит від 01 жовтня 2018 року №357/119-29-2/01-2018.

Листом від 12 жовтня 2018 року №280/2-418 Обласна медико-соціальна експертна комісія Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи МОЗ України повідомила, що III (третю) групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено з 12 серпня 2016 року одноразово відповідно до свідоцтва про хворобу №169 від 22 липня 2016 року.

З наведених підстав Відповідачем 24 жовтня 2018 року було складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 0,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що 30 серпня 2016 року наказом ГУНП в Харківській області № 297 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", а 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, таким чином позивач має право на одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну Поліцію" - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), Закону України "Про Національну поліцію".

Джерела права й акти їх застосування.

Частиною 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (надалі - Порядок), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно п. 3 розділу І Порядку - поліцейський вважається таким, що виконує службові обов`язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України "Про міліцію".

Відповідно п.4 розділу І Порядку випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:

1) під час виконання службових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний з виконанням службових обов`язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

2) під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини першої статті 97 Закону) - випадок, який не пов`язаний із безпосереднім виконанням службових обов`язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

4) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

5) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Згідно ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Відповідно до пп. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку, днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 встановлено часткову втрату працездатності без установлення інвалідності.

30 серпня 2016 року наказом ГУНП в Харківській області № 297 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

14 вересня 2016 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції.

Зазначені обставини також підтверджуються Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року по справі № 803/1515/17, яка залишена без змін Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року.

Однак, 24 жовтня 2018 року відповідачем складено висновок, затверджений 06 листопада 2018 року про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 0,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що вищезазначений висновок про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 0,00 грн. є фактичною відмовою у призначенні грошової допомоги відповідно судового рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач обґрунтовує правомірність висновку про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 0,00 грн. тим, що листом від 12 жовтня 2018 року №280/2-418 Обласна медико-соціальна експертна комісія Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи МОЗ України повідомила, що III (третю) групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено з 12 серпня 2016 року одноразово відповідно до свідоцтва про хворобу №169 від 22 липня 2016 року.

Проте з матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 встановлено часткову втрату працездатності без установлення інвалідності (довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відстоках серії 12ААА №014298 від 12.08.2016 року), а 14 вересня 2016 року було встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №386449 від 14 вересня 2016 року).

При цьому, в довідці до акта огляду МСЕК серії 12ААА №386449 від 14 вересня 2016 року не зазначена дата з якої встановлено інвалідність.

Таким чином, оскільки 30 серпня 2016 року наказом ГУНП в Харківській області № 297 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", а 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на одноразову грошову допомогу.

До того ж, оскільки в довідці до акта огляду МСЕК серії 12ААА №386449 від 14 вересня 2016 року не зазначена дата з якої встановлено інвалідність, днем виникнення права на отримання позивачем одноразової грошової допомоги є 14 вересня 2016 року, що відповідає положенням пп. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку, відповідно до якого днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відмова ГУНП в Харківській області, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ОСОБА_1 . III групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в поліції, що складена у вигляді висновку від 24 жовтня 2018 року та затверджена 06 листопада 2018 року (без зазначення номеру) є протиправною, а тому, як наслідок, позовні вимоги належать до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування висновку ГУНП в Харківській області про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 0,00 грн. від 24 жовтня 2018 року, затвердженого 06 листопада 2018 року (без зазначення номеру).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності документів передбачених статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію", які підтверджують обставини отримання позивачем травми, зокрема, чи є наслідком: учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки є судове рішення, а саме постанова Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року по справі № 803/1515/17, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, яка набрало законної сили, та якою встановлено право позивача на виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ОСОБА_1 . III групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в поліції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

В свою чергу, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що інвалідність ОСОБА_1 настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Посилання позивача на довідку батальйону ПСМОП "Золоті ворота" ГУ МВС України в м. Києві від 20 листопада 2015 року, відповідно до якої старший лейтенант ОСОБА_1 ., старший інспектор взводу № 2 роти № 2 БПСМОП "Золоті ворота" ГУ МВС України в м. Києві, в період з 06 грудня 2014 року по 20 листопада 2015 року (дата довідки) приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності не підтверджує того факту, що травми, за результатом яких Позивачу була встановлена інвалідність були отримані безпосередньо під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Разом з цим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну Поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну Поліцію", розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Враховуючи, що 30 серпня 2016 року наказом ГУНП в Харківській області № 297 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", а 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, то суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що позивач має право на одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну Поліцію" - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

Таким чином, вважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовної вимоги про зобов`язання ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності (50 %) з визначенням III групи інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року у розмірі 480 250 грн. у розмірі 1921х70= 134 470 грн.

До того ж, колегія суддів з урахуванням доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 погоджується з судом першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 53 788 грн., з огляду на відсутність переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між діями відповідача та завданою позивачу моральною шкодою.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 (із змінами і доповненнями від 25 травня 2001 року № 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що позивається із таким позовом.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року прийнятого у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження (суддя: Радчук А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду, відповідно до вимог ст.328 КАС України, не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 11 червня 2019 року.

Головуючий суддя

Потапчук В.О.

Судді

Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.