ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/13151/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

без виклику сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019р.

(повний текст складено 29.01.2019р.)

у справі № 910/13151/18 (суддя - Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»

до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 27 436,60 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019р. у справі №910/13151/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська Залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» збитки у розмірі 27 436,60грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Не погодившись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» посилається на пропуск строку для звернення позивача із скаргами; відсутність підстав стверджувати, що розукомплектування власних вантажних вагонів сталося через протиправну поведінку або вину працівників Залізниці; відсутність підстав для оформлення акта форми ВУ-25 про пошкодження вагонів працівниками вагонного господарства.

Відповідач зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок подачі заяви до правоохоронних органів щодо розобладанння власних вагонів для реалізації своїх прав, як потерпілої особи, на відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Як зазначає апелянт, відсутні підстави для застосування терміну «вантаж на своїх осях» з метою відшкодування збитків на підставі ст. 100 Статуту залізниці України за нібито не забезпечення Залізницею збереженості майна Позивача, так як власний порожній вагон не є вантажем.

Відповідач також зазначає, що до спірних правовідносин не слід застосовувати положення ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано зобов`язано Залізницю відшкодувати позивачу збитки, завдані нібито внаслідок пошкодження вагонів (хоча фактично встановлений факт крадіжки), оскільки обґрунтованість таких витрат не підтверджена належними доказами у справі (комерційними актами чи актами загальної форми) та суперечить нормам матеріального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагонів із експлуатації. Таким чином, складання відповідачем актів форми ВУ-23М є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені і саме цей акт є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого. Відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодження вагону, і їх несправність є забороною для постановки такого вагону в состав поїзду.

Позивач зазначає, що зміст позовних вимог полягає у тому, що ПАТ «Укрзалізниця» не забезпечила схоронність (збереження) майна (вагонів) під час їх курсування залізничними коліями. Обов`язок ПАТ «Укрзалізниця» забезпечувати збереженість (схоронність) вагонів передбачена Статутом залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, Положенням про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 01.04.2011р. №27, Правилами експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015р. №17.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України:

- господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного; частина перша);

- спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина третя);

- для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. (п. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

У березні - квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», а саме: № 56957673, №53424909, №53171047, №62966536, №62965629.

У березні - квітні 2018 року на станції Богуславський (код станції 455100) було виявлено пошкодження (розукомплектування) вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності головної та магістральної частини повітророзподільника, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М (№1827 від 03.04.2018р., №1718 від 30.03.2018р., №1928 від 08.04.2018р., №1951 від 10.04.2018р., №1952 від 10.04.2018р.). /а.с. 52, 57, 63. 72, 77/.

10.04.2018 року та 19.04.2018 року з метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М позивач письмово звернувся із завами № 1154/ДВ, 1156/ДВ, 2092/ДВ до Начальника станції Богуславський структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про що свідчать штампи від 12.04.2018р., 12.04.2018р. та 20.04.2018р. та заявами №1053/ДВ, №1155/ДВ, №2093/ДВ до Начальника структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо «Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про що свідчать штампи № 03/779 від 11.04.2018p., №03/780 від 11.04.2018p., №03/868 від 20.04.2018р. /а.с. 44-47/.

Листом-відповіддю №135 від 10.04.2018р. на заяви №1154/ДВ, №1156/ДВ від 10.04.2018р. начальник станції Богуславський структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» повідомив позивача про відсутність підстав для складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів №№56957676, 58939976, 53424909, 53171047. /а.с. 48/.

Листом-відповіддю від 20.04.2018р. №149 на заяву №2092/ДВ від 19.04.2018р. ТОВ «ЛЕМТРАНС» начальник станції Богуславський структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» повідомив позивача про відсутність підстав для складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів №№62966536, 62965629. /а.с. 69/.

23.04.2018р. та 14.05.2018р. ТОВ «ЛЕМТРАНС» звернулось зі скаргами вих. №2134/ДВ та №2377/ДВ до Начальника структурного підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та В.о. начальника служби вагонного господарства регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на дії начальника структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у зв`язку із відмовою у складанні актів. /а.с. 49, 70/.

Судом встановлено, що внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів позивач передав структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки останні використовуються у господарській діяльності ТОВ «Лемтранс».

Згідно договору поставки № 710/16 від 01.11.2016р., укладеного між позивачем та ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», специфікації № 20 від 02.01.2018р., позивачем у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано: головну частину 270.023-1 у кількості 5 шт. на загальну суму 25 865,20 грн. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №1140 від 19.02.2018р. Також, були придбані запчастини, які були необхідні для закріплення головної частини. /а.с. 95-99, 93/.

Згідно договору поставки №410/11 від 17.06.2011р., специфікації від 16.06.2017р. у ТОВ «АВ метал груп» було придбано: гайка М12ГОСТ 5915:2008 у кількості 0,14 кг на загальну суму 3,90 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №554 від 19.06.2017р. на підставі виставленого рахунку № 500050181 від 16.06.2017р./а.с. 87-92/.

Згідно листа ПАТ «Укрзалізниця» зазначено, що «починаючи з 01.04.2016р. при виконанні КР, ДР та ТОВ-2 з несправності повітророзподільника обов`язково проводити модернізацію №2154 «Модернизация крепления магистральной части воздухораспределителя условный №483.000» за ТУ-32 Укрзалізпром 106-99 та відображати у формах ВУ-4М, ВУ-36М проведення модернізації магістральної частини повітророзподільника. При формуванні повідомлення 1354 забезпечити передачу коду модернізації 2154. Заборонити випуск вагонів з планових ремонтів, без проведення модернізації магістральних частин».

У зв`язку з вимогами ПАТ «Укрзалізниця», головна частина була модернізована на суму 34,80 грн. (20 шт.).

Таким чином, загальна вартість придбаних деталей становить 25 903,90 грн.

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

01.02.2018р. між ТОВ «Лемтранс» (замовник) та ПАТ «Укрзалізниця» (регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») (підрядник) укладено договір на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням № ПР/В-18129/НЮдч, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати протягом терміну дії цього договору технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) підчас експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 ГІОЦ УЗ, на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а замовник зобов`язується прийняти та оплати надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за реквізитами, обумовленими переліком (Додаток №2). /а.с. 16-23/.

Послуги надаються на території одного із структурних підрозділів виконавця, обумовлених переліком, а саме структурний підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», структурний підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Структурний підрозділ «Вагонне депо Запоріжжя - Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», структурний підрозділ «Вагонне депо Кам`янське» регіональної Філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Деталі, придбані позивачем для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані Структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до акту №2 від 30.04.2018р. (акт використання запчастин, наданих ТОВ «Лемтранс» для технічного обслуговування на піввагонів власності чи оренди ТОВ «Лемтранс» згідно договору №ПР/В-18129/НЮдч від 01.02.2018р.). /а.с. 81/.

У зв`язку з розкомплектуванням вагонів, останні були відправлені до структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» для проведення ремонтних робіт, за наслідком виконання яких були понесені відповідні витрати по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на розукомплектовані вагони у розмірі 1 532,70 грн.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.09.2004р. №856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 «Найменування вантажу» вказується «Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)».

Відповідачем здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» за №№56957673, 53424909, 53171047, 62966536, 62965629.

Відповідно до ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

Відповідно до п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015р. № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Відповідно до п. 6.2.7. Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затверджена наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997р. (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001р.) забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмів не обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз`єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Відповідно до п. 6.2.1. зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для поставки такого вагону в состав поїзду.

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) позивачем були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п. 4.6. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Відповідно до п.п. 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

У зв`язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів із ТОв-2(4) форми ВУ-36М.

Оскільки порожні приватні вагони мають статус «вантажу», відповідно до пункту 2 Правил складання актів повинен бути сформований комерційний акт у зв`язку з пошкодженням вантажу (вагону).

Відповідно до пункту 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

На підставі договорів поставки № 410/11 від 17.06.2011р., № 710/16 від 01.11.2016р., платіжних доручень, акту №236/255 від 01.01.2018р. виконаних робіт, позивачем у зв`язку з розукомплектуванням вагонів придбано деталі загальною вартістю 25 903,90 грн., які були відсутні у вагонах та передано структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для подальшого їх встановлення на вагони №56957673, №53424909, №53171047, №62966536, №62965629. /а.с. 87, 95/.

Згідно договору №ПР/В-18129/НЮдч від 01.02.2018р. та виставленого рахунку №236/255, акту від 30.04.2018р., позивачем було оплачено технічне обслуговування вагонів (встановлення деталей на вагони) у розмірі 1 532,70 грн., про що свідчить платіжне доручення №3852 від 16.05.2018р. /а.с. 81-84/.

Загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 27 436,60 грн.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до п. 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» від 29.11.2007р. № 01-8/91 порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, та інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Відповідно до п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Щодо доводів, наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як вже встановлено судом, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», а тому має місце розукомплектування вантажу.

Щодо звернення до правоохоронних органів та факту, то зазначене не є предметом розгляду у даному провадженні та може бути предметом за іншим провадженням.

Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019р. у справі №910/13151/18.

керуючись ст.ст. 252, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019р. у справі №910/13151/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/13151/18 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна