ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 червня 2019 року

справа №2240/2765/18

адміністративне провадження №К/9901/9514/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у складі судді Михайлова О.О.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року у складі суддів Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г.

у справі № 2240/2765/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Еко-Сад»

до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

31 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Еко-Сад» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (надалі - податковий орган, відповідач у справі), Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС), в якій просило (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправним та скасувати рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язати ДФС зареєструвати податкову накладну.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №711614/39957239 від 21 травня 2018 року. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 25 квітня 2018 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Еко-Сад».

При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом зазначено про ненадання звіту про переробку сої та вихід готової продукції (макухи соєвої), а також інформації щодо розміщення виробничих потужностей - орендованого майна у ТОВ «Хмельницький олійножировий комбінат», однак пункт 14 Порядку № 117 не містить підстав, за яких такі документи мали б бути подані, а контролюючим органом не вказано про необхідність їх надання. Крім того, такі документи у позивача є, та надані у судовому засіданні.

У квітні 2019 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального, просить скасувати рішення цих судів та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним у судових рішеннях, стверджує що судами правильно встановлено обставини справи та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18 серпня 2015 року. Одним із видів діяльності підприємства є виробництво олії та тваринних жирів - КВЕД 10.41.

Товариство та ТОВ «Осп Трейд» уклали договір поставки від 26 лютого 2018 року №26/02/18, відповідно до якого Товариство зобов`язалось постачати ТОВ «Осп Трейд» соєву олію.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку олії соєвої у кількості 11740,00 кг, що підтверджується рахунком на оплату від 16 квітня 2018 року №36, актом приймання-передачі товару від 25 квітня 2018 року, видатковою накладною від 25 квітня 2018 року №32, товарно-транспортною накладною від 25 квітня 2018 року № РЗЗ, платіжним дорученням від 25 квітня 2018 року №32.

За вказаною операцією Товариство виписало податкову накладну від 25 квітня 2018 року №14, яку надіслало для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ДФС надіслала позивачу квитанцію №1 від 14 травня 2018 року про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, вказавши, що обсяг постачання товару/послуги 1507 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17 травня 2018 року позивач направив до ДФС повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації накладній від 25 квітня 2018 року №14 та скановані копії документів: лист про діяльність, договори оренди, договори поставки, експлуатаційний дозвіл, наказ про затвердження технологічних норм готової продукції при виробництві олії та макухи соєвої, звіт про переробку сировини та вихід готової продукції, товарно-транспортну накладну, рахунок на оплату, платіжні доручення, видаткові накладні, картку рахунку 631, картку рахунку 361 та 26 для відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УТК ЗЕД:1504.

Рішенням від 21 травня 2018 року №711614/39957239 податковий орган відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної, підставою для відмови слугувала відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме ТТН, рахунок-фактура, видаткова накладна, сертифікат якості.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (надалі Порядок 117).

Пунктом 13 Порядку 117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії ризиковості платника податку встановлені листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Пунктом 1.6 вказаних критеріїв (на який ДФС посилається у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) встановлено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Тобто, вказаний пункт містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків. Тому Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що посилання на пункт 1.6 достатньо для визначення критерію ризиковості. Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію.

У квитанції від 14 травня 2018 року №1 ДФС України зазначила, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1507 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

ДФС України запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення та лист про діяльність, договори оренди, договори поставки, експлуатаційний дозвіл, наказ про затвердження технологічних норм готової продукції при виробництві олії та макухи соєвої, звіт про переробку сировини та вихід готової продукції, товарно-транспортну накладну, рахунок на оплату, платіжні доручення, видаткові накладні, картку рахунку 631, картку рахунку 361 та 26 для відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УТК ЗЕД:1504.

Відповідно до пункту 21 Порядку 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішенням від 21 травня 2018 року №711614/39957239 податковий орган відмовив Товариству у реєстрації податкової накладної від 25 квітня 2018 року №14.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що в оскаржуваному рішенні податковий орган зазначив підставу для відмови в реєстрації податкової накладної іншу ніж у квитанції від 14 травня 2018 року №1, якою ДФС України зупинило реєстрацію цієї податкової накладної. Розбіжність в обсягах виготовленої та реалізованої соєвої олії була підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після надання Товариством додаткових доказів, які підтверджують поставку соєвої олії ТОВ «Осп Трейд», у податкового органу не виникало сумнівів щодо невідповідності обсягу постачання товару. Зазначене підтверджується спірним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідно до якого єдиною підставою для відмови слугувала відсутність ТТН, рахунку-фактури, видаткової накладної, сертифікату якості.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зважаючи на наявність у Товариства передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції та на те, що такі документи надані Товариством контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №14 від 20 квітня 2018 року.

Пунктом 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 20 квітня 2018 року.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року у справі № 2240/2765/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер