ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2019 р.
Справа № 440/4516/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Сафронової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної поліції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.02.19 року по справі № 440/4516/18
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач , ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Національна поліція України, відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Національної поліції У країни з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 19 вересня 2018 року № 6/II/XVII/15 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
- зобов`язати комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Напіональної поліції України повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення;
- зобов`язати комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.19 року позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578, юридична адреса: вул. Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601) в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 19 вересня 2018 року №6/II/XVII/15 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов`язано комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн.
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.19 року по справі №440/4516/18 про часткове задоволення позову ОСОБА_1 в частині його задоволення скасувати, та винести постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, та не надав належної оцінки наявним у справі доказам.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Наказом ГУНП в Полтавській області №1205 від 11 вересня 2017 року, на виконання вимог голови Національної поліції України та начальника ДКЗ Національної поліції України направлено для проходження стажування до ГУНП в Луганській області з 14 вересня 2017 року по 14 січня 2018 року рядового поліції Шафороста А.В., оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лубенського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області (а.с. 71).
05 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, в якій просив надати статус учасника бойових дій (а.с. 68-70).
Рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України №6/II/XVII/15 від 19 вересня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій (а.с. 46).
Приймаючи дане рішення комісія виходила:
1. Пункт 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
2. Абзац 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.
3. Абзац 2 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2016 року №405, затвердженим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року №857/28987.
Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо підстав для відмови у наданні статусу учасника бойових дій, звернувся до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що розглядаючи подані позивачем матеріали комісія Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України передчасно дійшла висновків про відсутність підстав для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та прийняла оскаржуване рішення. При цьому, стосовно вимог позивача про зобов`язання комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення та видати посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері визначення правового статусу ветеранів війни, регулюються нормами Конституції України, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2016 року №405 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року за №857/28987.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є працівником поліції та проходить службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, спеціальне звання - лейтенант поліції.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ст. 72 Закону України "Про Національну поліцію", однією із форм професійного навчання поліцейських є післядипломна освіта.
Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України "Про вищу освіту", післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.
Післядипломна освіта включає здобуття другої (наступної) вищої освіти - здобуття ступеня бакалавра (магістра) за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти не нижче ступеня бакалавра та практичного досвіду.
Відповідно до ст. 75 Закону України "Про Національну поліцію" післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування.
Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.
Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 24.12.2015 №1625, цим Положенням визначаються організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України (далі - поліція), що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції).
Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб працівників поліції в особистому професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати свої функції (пункт 3 розділу І даного Положення).
У відповідності до п. 1 розділу ІІІ даного Положення, одним із видів післядипломної освіти є стажування, яке передбачає набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.
Згідно з п. 1 розділу ІХ Положення, стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.
Пунктом 2 розділу ІХ Положення визначено вичерпний перелік працівників поліції, які згідно з законом зобов`язані пройти стажування, зокрема:
- працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі;
- працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України;
- інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як працівник поліції, не відноситься до жодного із підпунктів пункту 2 розділу ІХ Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції.
Отже, відрядження рядового поліції Шафороста А.В., оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лубенського відділу поліції ГУНП в Полтавській області до ГУНП в Луганській області жодним чином не пов`язане з післядипломною освітою, про що зазначається в апеляційній скарзі апелянтом.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", суб`єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, крім іншого, є Національна поліція.
Згідно з ч.2 ст.5 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" Міністерство внутрішніх справ України спільно з Національною поліцією організовує боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції Національної поліції; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 14 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" передбачено, що у районі проведення антитерористичної операції на час її проведення може бути встановлено спеціальний порядок, зокрема організовано патрульну охоронну службу та виставлено оточення. Перебування в районі проведення антитерористичної операції осіб, які не залучені до її проведення, допускається з дозволу керівника оперативного штабу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ГУНП в Луганській області №3433 від 20 вересня 2017 року "Про організацію та проведення стажування окремих працівників поліції" рядового поліції ОСОБА_1 ., оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лубенського відділу поліції ГУНП в Полтавській області направлено до Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с. 72-74).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Рубіжне Луганської області.
Згідно ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідний Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413 (далі - Порядок №413).
За приписами п.2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобовязаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзвязку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Таким чином, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядок № 413 чітко окреслюють категорію осіб за посадою та статусом, які за наявності сукупних ознак (участь у захисті незалежності, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення) та підтвердження таких даних відповідними документами, визнаються учасниками бойових дій.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 12 грудня 2017 року №16152/м/36-17 (а.с. 86-87):
1) згідно книги службових нарядів Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області Шафорост А.В. залучений на патрулювання з метою забезпечення охорони публічного порядку, боротьби з тероризмом, запобігання, виявлення, та припинення злочинів вчинених з терористичною метою в межах проведення АТО на території м.Рубіжне Луганській області: 15 вересня 2017 року, 16 вересня 2017 року, 17 вересня 2017 року, 20 вересня 2017 року, 21 вересня 2017 року, 23 вересня 2017 року, 25 вересня 2017 року, 27 вересня 2017 року, 09 жовтня 2017 року, 12 жовтня 2017 року, 17 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2017 року, 02 листопада 2017 року, 05 листопада 2017 року, 12 листопада 2017 року, 25 листопада 2017 року, 01 грудня 2017 року, 05 грудня 2017 року, 06 грудня 2017 року, 07 грудня 2017 року, 08 грудня 2017 року, 09 грудня 2017 року, 11 грудня 2017 року, 12 грудня 2017 року;
2) дорученням начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №84 від 22 вересня 2017 року у термін часу із 24:00 23 вересня 2017 року до 05:00 24 вересня 2017 року ОСОБА_1 залучений до відпрацювання міста з метою стабілізації криміногенної ситуації на території міста;
3) наказом начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №166 від 28 вересня 2017 року ОСОБА_1 відряджений з 29 вересня 2017 року по 06 жовтня 2017 року, з метою забезпечення охорони громадянського порядку, боротьби з тероризмом, запобіганням, виявленням, та припиненням злочинів вчинених з терористичною метою в межах проведення АТО на території Луганської області, у зв`язку зі змінами розрахунку особового складу, який залучається до несення служби на блокпостах відряджався до розпорядження начальника ГУНП в Луганській області у подальшому для несення служби на блокпосту БП-15-Л "Бараниківка" терміном на 8 діб;
4) дорученням начальника Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області №109 від 16 листопада 2017 року у термін часу із 16:00 до 24:00 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 залучений до несення служби на блокпосту "Томашевський міст" з метою забезпечення охорони громадянського порядку, боротьби з тероризмом, запобігання, виявлення та припинення злочинів вчинених з терористичною метою в межах проведення АТО на території Луганської області.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуваючи в районах та у період здійснення антитерористичної операції забезпечував її проведення.
Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), організацію її роботи визначається Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України №405 23 травня 2016 року.
Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов`язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до абз. 2, 3 п. 4 розділу II Положення №405 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни крім іншого у разі відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни.
З Протоколу №6 засідання комісії від 19 вересня 2018 року та рішення №6/II/XVII/15 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав (а.с. 95). Рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій прийнято за результатами виступу: голови комісії Фацевич О.Ю., секретаря комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
У відповідності до п. 2 розділу II Положення №405 комісія з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань, окрім права вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто, має право у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що розглядаючи подані позивачем матеріали комісія Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України передчасно дійшла висновків про відсутність підстав для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та прийняла оскаржуване рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 19 вересня 2018 року №6/II/XVII/15 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та зобов`язати комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 440/4516/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя
О.А. Спаскін
Судді
О.В. Присяжнюк Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 11.06.2019 року
