ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5664/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Шавель М.М.,

з участю:

від позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Лильо І.З., Бобенчик У.Б., Іванович І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської, Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 160 Львівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Відділ освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1), Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської (79008, м. Львів, пл. Ринок, 9), Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79022, м. Львів, вул. Виговського, 34), Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 160 Львівської міської ради (79052, м. Львів, вул. Роксоляни, 27) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,85), Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79049, м. Львів, просп. Червоної Калини, 66) в якому просить:

1. визнати протиправною та скасувати ухвалу 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова»;

2. визнати протиправним та скасувати наказ управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова»;

3. визнати протиправним та скасувати наказ відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.08.2018 №356 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів»;

4. визнати протиправним та скасувати наказ Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області (Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради) №73-0/д від 28.09.2018 «Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу»;

5. визнати протиправними дії Львівської міської ради та управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради по перепрофілюванню у закладах дошкільної освіти м. Львова груп для дітей з вадами мовлення у групи загального типу, вчинені на виконання Ухвали 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» та наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 року за № 306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова»;

6. визнати протиправними дії відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради по перепрофілюванню у закладах дошкільної освіти Шевченківського та Залізничного районів м. Львова груп для дітей з вадами мовлення у групи загального типу, вчинені на виконання Ухвали 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 року за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» та наказу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.08.2018 року №356 «Про зміну мереж груп у закладах дошкільної освіти районів»;

7. визнати протиправними дії Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради по перепрофілюванню в Закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради групи для дітей з вадами мовлення у групу загального типу, вчинені на виконання Ухвали 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 року за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», наказу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.08.2018 року №356 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів» та наказу Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області (Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради) №73-о/д від 28.09.2018 року «Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу»;

8. визнати протиправними дії Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради по переведенню малолітнього ОСОБА_2, в інтересах якого подано позов, з логопедичної групи в групу загального розвитку Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради, вчинені на виконання Ухвали 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 року за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», наказу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.08.2018 року №356 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів» та наказу Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області (Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради) №73-о/д від 28.09.2018 року «Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу;

9. зобов`язати Львівську міську раду, управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради, вчинити усі необхідні дії, передбачені приписами чинного законодавства, з метою відновлення прав малолітньої особи в інтересах якої подано позов;

10. зобов`язати Львівську міську раду вирішити на сесії питання відновлення функціонування у комунальних закладах дошкільної освіти м. Львова груп для дітей з вадами мовлення, перепрофільованих у групи загального типу, на підставі Ухвали 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» та наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 року за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» з урахуванням його правової оцінки, наданої судом.

Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче судове засідання у справі призначено на 27 грудня 2018 року о 13:30 год.

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року відзив на позовну заяву Львівської міської ради від 21.12.2018 року ( вх.№41341)- повернуто без розгляду.

04.03.2019 протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника Львівської міської ради та ухвалив залучити до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти Департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради; Відділ освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Протокольною ухвалою від 25 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог законний представник позивача зазначає, що вказаними рішеннями та діями порушено право ОСОБА_2 навчатися в групі спеціального типу (логопедичній) за програмою розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення до початку шкільного навчання. Зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Вказує на порушення процедури прийняття спірного рішення відповідачем, Львівською міською радою. Крім цього, вважає рішення протиправними у зв`язку із встановленням плати з батьків за харчування дітей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник - Львівської міської ради проти позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що чинним законодавством не передбачено обов`язку органів місцевого самоврядування створювати у дошкільних навчальних закладах групи компенсуючого типу. Зазначає, що жодних обмежень прав дітей не відбулось, оскільки передбачено введення штатних одиниць відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення. Вказує, що приймаючи спірні рішення відповідачем не вносились зміни до попередніх актів відповідача. Вказані рішення прийняті в межах делегованих повноважень та належать до дискреційних повноважень.

Представник - Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської Львівської міської ради проти позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що оскаржувана ухвала не передбачає обмеження (звуження) прав дітей з порушенням мовлення як на отримання дошкільної освіти, так і на отримання допомоги вузьких спеціалістів, які працюють з такими вихованцями. Крім цього стверджує, що Положенням про дошкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 12.03.2003 №305, передбачена можливість, а не обов`язок створення групи компенсуючого типу (а.с. 119).

Представник - Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради заперечила проти позову з підстав викладених у відзиві, з посиланням на Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 12.03.2003 №305, про відсутність обов`язку створення групи компенсуючого типу. Зазначила, що прийнята ухвала Львівської міської ради від 13.07.2018 року № 3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» здійснена в межах повноважень Львівської міської ради та з урахуванням відповідних потреб та з дотриманням законодавства у галузі дошкільної освіти.

Представник - Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 160 Львівської міської ради, в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. На адресу суду директором подано заяву про розгляд справи без її участі. Відзиву на позов відповідач 4 не надав.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у заявах по суті справи, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання 30.05.2019 року представник Львівської міської ради не з`явився причин неявки не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав до суду відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що оскаржувана ухвала № 3740 від 13.07.2018 року «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти» не передбачає обмежень (звуження) прав дітей з порушенням мовлення як на отримання дошкільної освіти так і на отримання допомоги вузьких спеціалістів, які працюють із такими вихованцями. Зазначають, що відповідно до ухвали у закладах дошкільної освіти передбачено і, на сьогоднішній день, уже введено штатні одиниці відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення з розрахунку одна штатна одиниця на 25-30 дітей з порушенням мовлення або 15-20 дітей з тяжкими порушеннями мовлення або 15 дітей дошкільного віку з фонетико - фонематичним недорозвиненням мовлення або 12 дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення. Вказують, що прийнята ухвала Львівської міської ради прийнята в межах повноважень Львівської міської ради та з урахуванням відповідних потреб та з дотриманням законодавства у галузі дошкільної освіти.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав до суду пояснення щодо предмету позову в яких зазначили про те, що ухвала Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» була прийнята, а також оприлюднена на офіційному сайті Львівської міської ради 23.07.2018 року з урахуванням та у відповідності до положень актів Львівської міської ради та норм чинного законодавства. Вказане також підтверджується листом управління «Секретаріату ради» від 13.03.2019 року № 4-0001-176. Крім того, вказують, що чинним законодавством України та актами Львівської міської ради не передбачено обов`язкової реєстрації актів індивідуальної дії та нормативно - правових актів Львівської міської ради в органах юстиції.

18.04.2019 року на адресу суду представником третьої особи - Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подано клопотання (вх.13406), в якому просять суд здійснювати судовий розгляд без участі їхнього представника.

Представники третіх осіб в судове засідання явки повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.205 КАС України, неявка в судове засідання представників відповідача1 та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки такі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками та повідомленнями про вручення поштових відправлень. Від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини. На які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з витягом з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 09.10.2017 №73-В ОСОБА_2 рекомендовано навчання за програмою розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення до початку шкільного навчання, психологічний супровід, сприяння гармонійному розвитку дитини та подолання труднощів у мовленнєвій сфері (арк. 55). На підставі вказаного висновку психолого-педагогічної консультації, заяви позивача та скерування відповідача-3 (арк. 56) ОСОБА_2 було зараховано до функціонуючої групи спеціального типу (логопедичної) в дошкільному навчальному закладі №160 м. Львова. З довідки відповідача-4 від 27.09.2018 №147 вбачається, що ОСОБА_2 , згідно витягу з протоколу засідання ПМПК №73-в від 09.10.2017 до початку шкільного навчання, виховується в дошкільному навчальному закладі №160 у групі спеціального типу (логопедичній) (арк. 57).

13 липня 2018 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», згідно якої було ухвалено:

1. Дозволити управлінню освіти департаменту гуманітарної політики перепрофілювати з 01.10.2018 групи для дітей з вадами мовлення у групи загального типу.

2. Управлінню освіти департаменту гуманітарної політики внести зміни з 01.10.2018 до штатних розписів закладів дошкільної освіти м. Львова, а саме: вивести штатні одиниці вчителів-логопедів з одночасним введенням посад відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення з розрахунку одна штатна одиниця на 25-30 дітей з порушеннями мовлення або 15-20 дітей з тяжкими порушеннями мовлення або 15 дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення або 12 дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення.

3. Відділам освіти Галицького та Франківського, Сихівського та Личаківського, Залізничного та Шевченківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики забезпечити затвердження штатних розписів закладів дошкільної освіти з відповідними змінами згідно із законодавством України (а.с. 20).

На виконання вказаної ухвали Управлінням освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було прийнято наказ №306 від 27.07.2018 «Про зміну мереж груп у закладах дошкільної освіти м. Львова». Вказаним наказам зобов`язано начальників відділів освіти відповідача-2: 1) перепрофілювати у закладах дошкільної освіти м. Львова з 01.10.2018 групи для дітей з вадами мовлення у групи загального типу; 2) внести зміни з 01.10.2018 до штатних розписів закладів дошкільної освіти м. Львова, а саме: вивести штатні одиниці вчителів-логопедів з одночасним введенням посад відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення з розрахунку одна штатна одиниця на 25-30 дітей з порушеннями мовлення або 15-20 дітей з тяжкими порушеннями мовлення або 15 дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення або 12 дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення; 3) забезпечити затвердження штатних розписів закладів дошкільної освіти з відповідними змінами згідно із законодавством України; 4) організувати та забезпечити попередження працівників закладів дошкільної освіти про зміну істотних умов праці (а.с. 21).

Відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на виконання ухвали Львівської міської ради №3740 від 13.07.2018 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» та наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №306 від 27.07.2018 «Про зміну мереж груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» прийнято наказ №356 від 03.08.2018 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів». Даним наказом було зобов`язано головного бухгалтера відповідача-3: перепрофілювати з 01.10.2018 групи для дітей з вадами мовлення у групи загального типу; внести зміни з 01.10.2018 до штатних розписів закладів дошкільної освіти районів, а саме: вивести штатні одиниці вчителів-логопедів з одночасним введенням посад відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення з розрахунку одна штатна одиниця на 25-30 дітей з порушенням мовлення або 15-20 дітей з тяжкими порушеннями мовлення або 15 дітей дошкільного віку з фонетико-фонетичним недорозвиненням мовлення або 12 дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення; забезпечити затвердження штатних розписів закладів дошкільної освіти відповідними змінами, згідно з вимогами чинного законодавства. Завідувачів закладів дошкільної освіти районів було зобов`язано: забезпечити попередження працівників підпорядкованих закладів дошкільної освіти про зміну істотних умов праці з дотриманням вимог чинного законодавства та інформувати батьків-вихованців, які згідно з витягами з протоколів ПМПК були зараховані у логопедичні групи дошкільних навчальних закладів про те, що з 01.10.2018 діти відвідуватимуть дошкільні установи на платній основі, а саме: батьки сплачуватимуть за харчування дітей на загальних підставах (а.с.22).

Дошкільним навчальним закладом ясла - садок №160 прийнято наказ №73-о/д від 28.09.2018 «Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального розвитку». Даний наказ був прийнятий на виконання наказу № 306 р від 27.07.2018 року управління освіти з метою надання якісної допомоги з вадами мовлення та конструктивного вирішення організації збільшення охоплення колекційною освітою вихованців, які навчаються у закладах дошкільної освіти м. Львова, у відповідності до ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування». ст. 12,15,16 Закону України «Про дошкільну освіту» та на виконання ухвали сесії Львівської міської ради від 13.07.2018 року № 3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова». Відповідно до вказаного наказу, з 01.10.2018 було перепрофільовано 10 групу для дітей з вадами мовлення у групу загального розвитку з режимом роботи 10,5 годин; переведено дітей з логопедичної групи в групу загального розвитку по списку, в тому числі ОСОБА_2 (а.с 25).

Управлінням освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради скеровано доручення, яке адресоване начальникам відділів освіти управління освіти ДГП ЛМР, директорам закладів дошкільної освіти м. Львова, в якому просить інформувати батьків вихованців, які згідно витягів із протоколів ПМПК були зараховані у логопедичні групи дошкільних закладів освіти про те, що з 01.10.2018 діти відвідуватимуть ЗДО на платній основі, а саме: батьки сплачуватимуть за харчування дітей на загальних підставах (а.с. 48).

Не погодившись з вказаними рішеннями та діями відповідачів, законний представник звернувся до суду з вказаним позовом.

Згідно статті 28 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: - вводять безплатну й обов`язкову початкову освіту; - сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; - забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; - забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; - вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

Право кожного на освіту закріплене статтею 53 Конституції України. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

У відповідності до статей 2, 3 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2011 р. №2628-ІІІ, основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є: забезпечення права дитини, у тому числі дитини з особливими освітніми потребами, на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти; визначення змісту дошкільної освіти; визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень; визначення прав та обов`язків учасників освітнього процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту; створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.

Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Держава: надає всебічну допомогу сім`ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов`язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку; забезпечує доступну і безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей їх інтелектуального, соціального і фізичного розвитку у тій формі, яка для них є найбільш зручною та ефективною; піклується про збереження та зміцнення здоров`я, психологічний і фізичний розвиток дітей; сприяє розвиткові та збереженню мережі закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Частиною 2 статті 28 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що дитина має гарантоване державною право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах освіти.

Згідно частини 2 статті 19 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2002 року №2402-ІІІ, держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах «Кресс проти Франції», «Надточій проти України»).

У відповідності до пункту 18 частини 1 статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

В той же час, у відповідності до частини 2 статті 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Судом встановлено, що згідно з витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 09.10.2017 №73-В ОСОБА_2 , рекомендовано навчання за програмою розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення до початку шкільного навчання, психологічний супровід, сприяння гармонійному розвитку дитини та подолання труднощів у мовленнєвій сфері.

Відповідно до скерування відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.11.2017 року за № 125, ОСОБА_2 , скеровано у групу спеціального типу у ДНЗ № 160.

Згідно довідки Дошкільного навчального закладу ясла - садок № 160 від 27.09.2018 року за № 147 вбачається, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) виховується в дошкільному навчальному закладі № 160 у групі спеціального типу (логопедичній).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради створено на підставі ухвали Львівської міської ради від 15.02.1995 р. №78. Відповідно до пункту 1.6 статуту засновником відповідача-4 є Львівська міська рада, виконавчим органом Львівської міської ради, що реалізує державну політику у галузі освіти та виховання є управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, яке є уповноваженим органом управління закладу дошкільної освіти, який делегує повноваження відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики, який здійснює безпосереднє управління закладом дошкільної освіти. Пунктом 1.7 статуту визначено, що фінансування закладу дошкільної освіти здійснює Львівська міська рада.

Комплектування дошкільного закладу в редакції статуту до внесення змін передбачалося функціонування груп загального розпитку та логопедична група. Наповненість груп дітьми становила: молодшої - 15 дітей; старшої - 20 дітей; логопедичної - 13 дітей. Відповідно до пункту 2.6 статуту для прийому дітей у групу компенсуючого типу додатково додаються висновок психолого-медико-педагогічної консультації та скерування відділу освіти районної адміністрації.

Відповідно до нової редакції статуту комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради змінено тип закладу дошкільної освіти на заклад дошкільної освіти (ясла-садок). Пунктом 2.2. передбачено, що групи у Закладі дошкільної освіти комплектуються за віковими (одновіковими, різновіковими) ознаками. Групи комплектуються відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних навчальних закладах з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють.

Пунктом 2.3. статуту передбачено функціонування 11 груп загального розвитку: дві раннього віку, три молодші, три середнього віку та дві старшого (різновікова) і одну групу з особливими освітніми потребами. Відповідно до пункту 2.4. статуту заклад дошкільної освіти має групи з денним режимом перебування дітей, а саме групу раннього віку, молодшу групу, середню групу, старшу (різновікову) групу, спеціальні групи для дітей з особливими освітніми потребами.

Відповідно до пункту 2.7 статуту прийом дітей здійснюється його керівником (директором) відповідно до Порядку зарахування дітей пільгових категорій, затвердженого рішенням виконавчого комітету і Положення та правил про порядок набору, обліку та забезпечення прозорості у зарахуванні дітей до закладів дошкільної освіти м. Львова, затверджене рішенням виконавчого комітету від 29.12.2017 №1190.

Отже, садок перебуває у комунальній власності, щодо якої орган місцевого самоврядування здійснює власні (самоврядні) повноваження, зокрема щодо управління і делеговані повноваження щодо забезпечення доступності і безоплатності освіти.

У цій справі спірним є питання щодо реалізації повноважень органу місцевого самоврядування перепрофільовувати дошкільні навчальні заклади, зокрема, групи для дітей з вадами мовлення у групи загального типу, шляхом з`ясування наявності права чи обов`язку органів місцевого самоврядування як засновника створювати/ ліквідовувати у дошкільних навчальних закладах групи компенсуючого типу.

Утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу дошкільної освіти урегульовано ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту».

До внесення змін редакція ч.1 ст. 16 вказаного Закону передбачала, що створення, реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Законом України «Про освіту» від 05.09.2017, який набрав чинності 28.09.2017, стаття 16 викладена в новій редакції. Відповідно до чинної редакції рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).

Засновником закладу дошкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад дошкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Частиною 2 вказаної статті установлено, що заклади дошкільної освіти утворюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.

Згідно із пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97 ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування», правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до вказаних повноважень, Львівською міською радою ухвалою від 07.06.2018 №3506 «Про приведення у відповідність типів і назв закладів дошкільної освіти» визначено назви та типи закладів дошкільної освіти, зокрема змінено тип та назву Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області на Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради та прийнято ухвалу від 13.07.2018 №3740 «Про зміну мережі груп у закладах освіти»

Відповідач-2 є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвал Львівської міської ради від 26.05.2016 №505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» та від 15.09.2016 №927 «Про внесення змін і доповнень до ухвал Львівської міської ради від 26.05.2016 №505 та від 14.07.2016 №777», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідач-2 має статус юридичної особи, є підзвітним і підконтрольним Львівській міській раді.

Відповідно до Положення про управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та його структури, затверджене рішенням виконавчого комітету від 18.11.2016 №1057 із змінами від 23.03.2018 №324, до компетенції відповідача-2 як виконавчого органу відповідача-1, що реалізує політику у сфері освіти м. Львова, належать такі повноваження: реалізація державної політики у сфері освіти (п.4.1.14); забезпечення права на освіту, в тому числі якості дошкільної освіти у комунальних закладах освіти (п. 4.1.15); створення умов для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів; замовлення підготовки педагогічних працівників; реалізації освітніх програм неформальної освіти для батьків; проведення інших заходів (4.1.34); створення, реорганізація чи перепрофілювання (зміна типу) закладів освіти, визначення статусу, організаційно-правової форми і типу закладів освіти (4.1.42); затвердження установчих документів закладів освіти, їх нової редакції та зміни до них (п.4.1.43), а також управління закладами освіти у межах повноважень, визначених законом (п.4.1.44).

Згідно прийнятої ухвали Львівської міської ради від 07.06.2018 №3606 «Про приведення у відповідність типів і назв закладів дошкільної освіти м. Львова» відповідачем-2 приведено у відповідність типи і назви закладів дошкільної освіти у відповідність до Закону України «Про освіту», який набрав чинності 05.09.2017 року. А відповідно до ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» відповідачем-2 прийнято наказ від 27.07.2018 за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова».

Відповідач-3 є виконавчим органом Львівської міської ради, утвореним на виконання рішення виконкому від 18.11.2016 №1057 «Про затвердження Положення про управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та його структури», має статус юридичної особи, є підзвітним і підконтрольним Львівській міській раді та підпорядковується відповідачу-2. Відповідно до прийнятої ухвали відповідача-1 від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» та наказу відповідача-2 від 27.07.2018 за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» відповідачем-3 прийнято наказ від 03.08.2018 №356 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів».

Відповідач-4 у якому виховується малолітня особа та з метою захисту інтересів якої подається позов, заснований відповідачем-1, та підпорядковується відповідачам 1, 2 та 3. Ухвалою 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 07.06.2018 №3506 «Про приведення у відповідність типів та назв закладів дошкільної освіти м. Львова» було змінено назву відповідача-4 з Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області на Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради.

Відповідач-4 відповідно до прийнятої ухвали відповідача-1 від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», наказу відповідача-2 від 27.07.2018 за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» та наказу відповідача-3 від 03.08.2018 №356 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів» прийняв наказ №73-0/д від 28.09.2018 «Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу».

Досліджуючи питання прийняття спірної ухвали Львівської міської ради в межах повноважень, що визначені Конституцією України та Законами України, суд виходить з наступного.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні вказав, що спірне рішення прийняте на виконання делегованих повноважень. Однак, не вказав яких саме. Представник відповідача 2 в судовому засіданні вказав, що таке рішення прийняте на виконання повноважень власника комунального закладу, визначених ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту».

Відповідно до ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту», така регламентує повноваження власника щодо утворення, реорганізації, ліквідації та перепрофілювання закладу дошкільної освіти. Однак, даною нормою не врегульовано повноважень власника щодо втручання в організацію навчально - виховного процесу шляхом перепрофілювання груп - з логопедичної - в загального типу, тобто ліквідацію логопедичних груп взагалі.

Відтак, вказані повноваженні не віднесені до повноважень власника/засновника.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти визначені ст.19 Закону України «Про дошкільну освіту», а саме

органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції:

- забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти;

- виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території;

- беруть участь у розробленні та реалізації змісту дошкільної освіти;

- створюють умови для одержання дітьми, у тому числі з особливими освітніми потребами, дошкільної освіти;

- організовують наукове, програмно-методичне, кадрове, матеріальне забезпечення діяльності педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти, їх підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та атестацію;

- здійснюють добір, призначення на посади та звільнення з посад керівних кадрів у комунальних закладах дошкільної освіти;

- створюють умови для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності;

- організовують підготовку, проведення експериментальної та інноваційної діяльності у закладах дошкільної освіти та контролюють хід їх здійснення;

- забезпечують організоване оздоровлення дітей дошкільного віку;

- забезпечують соціальний захист, охорону життя, здоров`я та захист прав учасників освітнього процесу та обслуговуючого персоналу в закладі дошкільної освіти;

- здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про освіту", цього Закону та положень про них.

Відповідно до Постанови КМ України №305 від 12.03.2003 року «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад», це Положення поширюється на всі дошкільні навчальні заклади, крім будинків дитини, дитячих будинків сімейного типу, дитячих будинків інтернатного типу, центрів розвитку дитини, діяльність яких регулюється відповідними положеннями про ці заклади.

Відповідно до абз.2 п.17 Положення, порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу та інклюзивних груп, організація корекційно відновлювальної роботи, специфіка діяльності визначається МОН за погодженням з МОЗ.

Згідно п.23. Положення, навчально-виховний процес у спеціальних та інклюзивних

групах (для дітей з порушеннями слуху, зору, мови, опорно-рухового

апарату, інтелекту, затримкою психічного розвитку) у дошкільних

навчальних закладах здійснюється за спеціальними програмами розвитку дітей та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку МОН. У таких групах проводиться корекційно-відновлювальна робота з предметно-практичного навчання, лікувальної фізкультури, соціально-побутової та комунікативної діяльності, просторової орієнтації, розвитку слухового, зорового, дотикового сприймання, формування мовлення.

Відтак, відповідачем Львівською міською радою не обґрунтовано наявності повноважень (власника/ засновника чи делегованих» на прийняття спірної ухвали.

Досліджуючи питання чи спірне рішення є нормативно - правовим актом місцевого значення чи актом індивідуальної дії суд виходив з наступного.

Відповідно до наведених у ст.4 КАС України термінів:

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Аналізуючи зміст спірної ухвали Львівської міської ради, така не містить визначеного в акті кола осіб.

Конституційний Суд України у рішення від 16.04.2009 N 7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Суд зазначає, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Як вказує позивач, спірна ухвала зумовлює ліквідацію логопедичних груп у дошкільних закладах м. Львова шляхом перепрофілювання в групи загального типу.

Відтак, дія такого акта має триваючий час і не обмежується разовим застосуванням.

Щодо кола осіб, на які вона розповсюджується, то суд звертає увагу на те, що дія такого акта не обмежується колом осіб - дітей, які на момент її прийняття відвідують логопедичні групи - а й на невизначене коло осіб, які в майбутньому мають намір та покази до відвідування таких груп. Відтак, дія такого акта розповсюджується на невизначене коло осіб та має триваючу дію.

Крім того, такий акт встановлює, змінює чи припиняє норми права, мають локальний характер, оскільки до його прийняття у дитячих дошкільних закладах існували логопедичні групи, а після його прийняття - ні.

Відповідно до Постанови КМ України №305 від 12.03.2003 року із змінами і доповненнями,

Крім того, суд враховує пояснення позивача про те, що метою ліквідації таких груп була і матеріальна складова.

Зокрема, відповідно до п.2.6 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №667 від 21.11.2002 року, плата з батьків не справляється за харчування дітей у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, що відповідає змісту абз.1 п.2 Постанови КМ України №1243 від 26.08.2002 року «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів».

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій наказів Управління освіти ДГП Львівської міської ради №673р від 26.12.2017 року «Про встановлення плати для батьків за перебування дітей у дошкільних навчальних закладах м. Львова у 2018 році» та наказу №194р від 10.05.2018 року, теж не передбачено справляння плати за харчування дітей у спеціальних ДНЗ (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Однак, вказаними наказами передбачено розміри плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах м. Львова в розмірі 60% від вартості харчування на день в групах загального типу та спеціалізованих.

Відтак, спірною ухвалою, перепрофілювавши групи дітей з вадами мовлення у групи загального типу у ДНЗ, Львівською міською радою введено плату за харчування дітей з вадами мовлення, в тому числі і для позивача.

Відповідно до ч.6. ст.35 Закону України «Про дошкільну освіту», порядок встановлення плати за харчування дитини у державному та комунальному закладі дошкільної освіти визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 36 вказаного Закону визначає права батьків або особи, які їх замінюють, зокрема: вибирати заклад дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти; захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді.

Таким чином, відповідно до положень вказаного рішення Конституційного Суду України, оскаржуване рішення міської ради є нормативним актом місцевого значення.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 було зараховано до функціонуючої групи спеціального типу (логопедичної), з правом перебування до початку шкільного навчання. Спірними рішеннями Якиміва М.П. було переведено у групу загального типу у зв`язку з чим у позивача виникло право звернутися з указаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до пункту 58 Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Щодо тверджень відповідачів про відсутність обов`язку органів місцевого самоврядування створювати у дошкільних навчальних закладах групи компенсуючого та відсутність порушення прав позивача, суд зазначає наступне.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В обґрунтування правомірності прийнятого рішення, відповідач-1 обмежився твердженням про те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку органів місцевого самоврядування створювати у дошкільних навчальних закладах групи компенсуючого типу. Водночас зазначив, що жодних обмежень прав дітей не відбулось, оскільки передбачено введення штатних одиниць відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення. Вказані рішення прийняті в межах повноважень та належать до його дискреційних повноважень.

При цьому відповідачі посилаються на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 №305 «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад», відповідно до пункту 3 якої для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі дошкільних навчальних закладів можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для розвитку дітей з порушеннями слуху, зору, мови, опорно-рухового апарату, інтелекту, затримкою психічного розвитку.

Надаючи оцінку вказаному аргументу відповідачів, суд звертає увагу, що згаданим вище положенням вказана можливість (право) не розглядається відокремлено, а викладена в переліку типів дошкільних навчальних закладів, які створюються відповідно до потреб громадян.

З урахуванням вимог до прийняття рішень про утворення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу дошкільної освіти, викладених у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» такі рішення повинні прийматися з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.

Відповідно до вказаних потреб громадян України частиною 1 ст. 12 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлено, що створюється з-поміж інших такі заклад освіти як : заклад дошкільної освіти (ясла-садок) для дітей віком від одного до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

заклад дошкільної освіти (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести (семи) років, де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

заклад дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами віком від двох до семи (восьми) років. Заклади дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу поділяються на спеціальні та санаторні;

заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу для дітей віком від одного до шести (семи, восьми) років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, інклюзивні, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечується дошкільна освіта з урахуванням стану здоров`я дітей, їх розумового, психологічного, фізичного розвитку та інші.

Частиною 3 указаної статті установлено, що для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі закладів дошкільної освіти на підставі письмового звернення батьків або законних представників особи з особливими освітніми потребами в обов`язковому порядку утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти.

Відповідно до абз. 6 ч.3 ст. 12 Закону України «Про дошкільну освіту», у всіх типах закладів дошкільної освіти при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Особливості комплектування груп закладу дошкільної освіти визначено ст. 14 вказаного Закону, яка передбачає комплектування групи у закладі дошкільної освіти за віковими ознаками і встановлює наповнюваність групи:

для дітей віком до одного року - до 10 осіб;

для дітей віком від одного до трьох років - до 15 осіб;

для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб;

різновікові - до 15 осіб;

з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб;

в оздоровчий період - до 15 осіб;

в інклюзивних групах - не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами.

Крім цього, вказаною нормою передбачено право Засновника (засновників) лише щодо встановлення меншої наповнюваності груп у закладі дошкільної освіти.

У закладах дошкільної освіти, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником (засновниками) залежно від демографічної ситуації.

Крім цього пунктом 17 положення «Про дошкільний навчальний заклад» унормовано, що у разі якщо для створення дошкільного навчального закладу компенсуючого типу немає достатньої кількості дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відкриваються спеціальні та (або) інклюзивні групи у дошкільних навчальних закладах інших типів.

Аргументи відповідачів про те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку органів місцевого самоврядування створювати у дошкільних навчальних закладах групи компенсуючого типу спростовуються аналізом чинного законодавства.

Можливість створення таких груп передбачена як Законом України «Про дошкільну освіту», так і Положенням про дошкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 №305. При цьому перший з наведених нормативних актів, як акт вищої юридичної сили, не лише передбачає таку можливість, але й прямо зобов`язує створювати такі групи у разі письмового звернення батьків або законних представників особи з особливими освітніми потребами (ч.3 ст. 12 Закону).

Отже, аргумент відповідачів про необов`язковість створення таких груп не базується на чинному законодавстві оскільки пов`язує їх створення лише з волевиявленням органу місцевого самоврядування ігноруючи (або підмінюючи ним) визначене в Законі обов`язкове для органу місцевого самоврядування волевиявлення батьків чи законних представників.

При цьому, введення штатних одиниць відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення, на думку суду, не може свідчити про відсутність обмеження прав позивача на дошкільну освіту в умовах ліквідації групи компенсуючого типу обов`язкове створення якої передбачено чинним законодавством.

Щодо дотримання строку оприлюднення проекту нормативно-правового акта, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Частиною 11 вказаної статті установлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Відповідно до частини 12 цієї ж статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Частиною 3 вказаної статті установлено, що місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» унормовано, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Відповідно до частини 3 ст.15 вказаного Закону проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Пунктом 4.1.1. Стандартів внутрішньої роботи у Львівській міській раді та її виконавчих органах, установах, організаціях, комунальних підприємствах, затверджених Рішенням Львівської міської ради № 139 від 11.02.2011 Про затвердження Стандартів внутрішньої роботи у Львівській міській раді та її виконавчих органах, установах, організаціях, комунальних підприємствах основним електронним інформаційним ресурсом Львівської міської ради є офіційний сайт Львівської міської ради (www8.city-adm.lviv.ua).

Як вбачається із ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

в офіційних друкованих виданнях;

на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

на інформаційних стендах;

будь-яким іншим способом;

Відповідно до ч.3 ст. 3 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 17.03.2016 № 260 закріплено, що відкритість засідань Ради забезпечується зокрема й шляхом офіційного оприлюднення рішень Ради через обов`язкове розміщення на офіційному веб-порталі Ради із вказанням дати публікації. Порядок офіційного оприлюднення рішень Ради може встановлюватися окремим положенням, прийнятим Радою у порядку, встановленому цим Регламентом.

Набрання чинності рішень рад унормовано статтею 61 Регламенту. Відповідно до її змісту рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший термін введення цих рішень у дію.

Рішення Ради - правові акти індивідуальної дії набирають чинності з моменту їх прийняття на пленарному засіданні Ради, за винятком випадків коли рішення зупинені Львівським міським головою і подані на повторний розгляд Ради з обґрунтуванням зауважень.

Рішення Ради нормативно-правового характеру та правові акти індивідуальної дії оприлюднюються не пізніше як у 14-денний термін після їх прийняття на офіційному веб-порталі Ради або в інший визначений спосіб.

Своєчасне оприлюднення рішень Ради та організацію контролю за їх виконанням покладено на Секретаря Ради.

Відповідно до Статуту територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №2667 від 07.12.2017 визначено документи та інформацію органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що підлягають обов`язковому оприлюдненню. Зокрема, у ст. 9 Статуту вказано, що у порядку, визначеному цим Статутом та законодавством України, обов`язковому оприлюдненню підлягають: рішення та інші правові акти Львівської міської ради (ст. 46 цього Статуту), проекти правових актів Львівської міської ради, її виконавчого комітету (ст. 46 цього Статуту).

Відповідно до ст. 46 Статуту установлено, що офіційне оприлюднення актів Львівської міської ради, її виконавчого комітету та Львівського міського голови здійснюється на офіційному сайті Львівської міської ради із вказанням дати публікації та, за потребою, у місцевому друкованому засобі масової інформації. Проекти правових актів Львівської міської ради та її виконавчого комітету оприлюднюються не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Рішення Львівської міської ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Львівською міською радою не встановлено інший термін введення цих рішень у дію.

Отже, проекти правових актів Львівської міської ради та її виконавчого комітету оприлюднюються не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи спірна ухвала 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» була прийнята 13.07.2018 року. Датою її оприлюднення є 23.07.2018, про що зазначено на електронній сторінці Львівської міської ради за посиланням https://www8.city-аdm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/2F0C986C70733CCAC22582D3004E0833?OpenDocument.

У той же час, як для дотримання вимог ч. 3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 46 Статуту територіальної громади м. Львова проект ухвали потрібно було розмістити не пізніше 15 червня, тобто за 20 робочих днів до дати прийняття (до 13.07.2018).

Особливістю предмету спору є те, що утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу дошкільної освіти належать до питань соціально-економічного розвитку, а також стосуються конституційних прав і свобод громадян, визначених ст.53 Конституції України. Зважаючи на вказану обставину суд робить такі висновки.

Щодо державної реєстрації спірної ухвали судом встановлено наступне.

Пунктом 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 установлено, що державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб`єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та цього Положення.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов`язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації.

Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Зазначені нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Критерієм чинності актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з указом Президента України від 27.06.1996 №468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства. Тому значення реєстрації полягає у тому, що незареєстровані нормативно-правові акти, які підлягають реєстрації, не мають законної сили і не підлягають виконанню.

Однак, вказані Указ Президента України від 03.10.1992 та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 28.12.1992 не поширюють свою дію на правові акти органів місцевого самоврядування.

Тому суд погоджується з аргументами третіх осіб про те, що чинним законодавством України та актами Львівської міської ради не передбачено обов`язкової реєстрації актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів Львівської міської ради в органах юстиції.

Суд щодо проведення громадських слухань, зазначає наступне.

На момент прийняття спірного рішення відповідачем-1 ні Закон України «Про дошкільні навчальні заклади», ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо не вказували на необхідність проведення громадських слухань при прийнятті саме вказаного рішення. Втім до 31.12.2014 редакція абз. 2 ч.6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» чітко визначала, що реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму. Норма відповідного змісту містилася і в абз. 2 п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Однак у 2014 році було прийнято Закон України від 28.12.14 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким до вказаної норми були внесені зміни. Як встановлено вище, відповідно до чинної редакції Закону України «Про дошкільну освіту» рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).

Разом з цим Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено як проведення зборів громадян, так і проведення громадських слухань не обмежуючи при цьому коло питань яке виноситься на загальні збори чи громадські слухання.

Так із визначення ст. 1 указаного Закону, загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Загальні збори громадян, відповідно до ч.13 ст. 46 цього ж Закону, поряд з такими суб`єктами як і сільський, селищний, міський голова, постійні комісії, депутати, виконавчі комітети ради, голова місцевої державної адміністрації, голова районної, обласної ради мають право також вносити пропозиції щодо питань на розгляд ради.

Відповідно до ст. 29 Статуту територіальної громади м. Львова, загальні збори громадян - це зібрання громадян за місцем їхнього проживання, які скликаються у будинку (сусідніх будинках), житловому комплексі, на вулиці, у кварталі, мікрорайоні для обговорення та прийняття рішень з питань місцевого значення, що мають безпосереднє відношення до території, на якій вони проводяться. Право участі у загальних зборах громадян належить повнолітнім громадянам України, які є членами територіальної громади м. Львова та проживають на території, на якій проводяться загальні збори. Загальні збори скликаються ініціативною групою у кількості не менше 3 жителів за місцем проживання громадян. Інформування громадян про проведення загальних зборів за місцем проживання здійснює ініціативна група шляхом розміщення відповідного оголошення у відведених для цього місцях на території, на якій планується проведення загальних зборів, та іншими доступними засобами. Про проведення загальних зборів громадян ініціативна група інформує Львівську міську раду шляхом подання повідомлення до Центру надання адміністративних послуг.

Передбачене у ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право територіальної громади проводити громадські слухання полягає в зустрічах з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Статутом територіальної громади м. Львова у додатку 3 визначено Положення про порядок проведення громадських слухань у м. Львові.

Відповідно до указаного положення громадське слухання є формою безпосередньої участі членів територіальної громади м. Львова у здійсненні місцевого самоврядування. Метою проведення громадського слухання є забезпечення права членів територіальної громади брати участь у підготовці рішень щодо проблем життєзабезпечення й розвитку територіальної громади міста, ознайомлення членів територіальної громади з позицією міської ради, її посадових осіб та депутатів з актуальних проблем громади, отримання від членів громади пропозицій і зауважень з цих проблем для вироблення оптимальних напрямів їх розв`язання. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання місцевого або загальноміського значення, що належать до відання місцевого самоврядування м. Львова, крім питань, пов`язаних з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, які належать до компетенції Львівського міського голови, Львівської міської ради та її виконавчих органів. Участь у громадському слуханні може взяти будь-яка повнолітня особа, яка є членом територіальної громади м. Львова та представники юридичних осіб, які зареєстровані та діють у встановленому порядку на території м. Львова. Пунктом 1.2.9. Положення визначено, що офіційне повідомлення про проведення громадських слухань публікується на офіційному сайті Львівської міської ради. Відповідно 3.4. вказаного Положення крім оприлюднення оголошення на офіційному сайті Львівської міської ради інформація може поширюватися у будь-яких інших засобах масової інформації, соціальних медіа і мережах, всіма доступними способами з метою ознайомлення з ними якомога більшої кількості членів громади.

Отже, одна із ознак за якою загальні збори громадян відрізняються від громадських слухань є суб`єкт організації їх проведення.

Станом на момент прийняття спірної ухвали, Львівська міська рада не була позбавлена можливості провести громадські слухання.

Крім цього, потрібно урахувати системний аналіз законодавства проведений вище, взявши до уваги його завдання та пріоритетну роль дошкільної освіти, забезпечення права дитини, у тому числі дитини з особливими освітніми потребами, на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти, необхідність урахування соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб як необхідної умови для вирішення питань про утворення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу дошкільної освіт, можливість створення будь-яких інших, з-поміж визначених статтею 12 Закону України «Про дошкільну освіту» типів дошкільних закладів, відповідно до потреб громадян України, необхідність враховуються особливих освітніх потреб у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти у тому числі й обов`язкове утворення інклюзивних та/або спеціальних груп для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами створюють особливі вимоги до процесу прийняття відповідних рішень.

На думку суду, дотримання вимог законодавця про необхідність урахування соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб громадян України за обставин даної справи виявилось неможливим без громадського обговорення, як наслідок суд приходить до переконання, що такі потреби врахованими не були.

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу дошкільної освіти не може прийматися без врахування інтересів громади відповідного населеного пункту, а відповідно без проведення відповідних консультацій з громадськістю. Проведення таких консультацій також урегульовано Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 (надалі - Порядок №996).

Цей порядок відповідно до п.5 постанови поширюється також на органи місцевого самоврядування, які згідно з положеннями пункту 3 Порядку мають проводити консультації з громадськістю з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку свого регіону, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

На підставі п.12 Порядку №996 в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян.

Процедура проведення таких консультацій чітко регулюється Порядком №996 та передбачає опублікування відповідного документу на сайті органу, що планує його видати, що узгоджується з ч.3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 46 Статуту територіальної громади м. Львова.

При цьому, строк проведення консультацій з громадськістю повинен становити не менше 15 днів. Згідно Порядку №996 в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян.

Проте, відповідачем не проводилась процедура громадських слухань з питань зміни мережі груп у закладах дошкільної освіти м .Львова.

Хоча, Законом України «Про дошкільну освіту» не визначено обов`язку органу місцевого самоврядування проведення консультацій з громадськістю при прийнятті рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу дошкільної освіти. Проте, такий обов`язок визначений п.12. Порядку №996, а також ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність громадян - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Проведення громадських слухань унормовано у ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а порядок організації громадських слухань також визначено статутом територіальної громади м. Львова.

Щодо урахування соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб громадян слід вказати, що зважаючи на те, що законодавець установив, що прийняття рішень про утворення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу дошкільної освіти такі рішення повинні прийматися з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства, суд повинен в межах компетенції перевірити чи враховувались такі потреби при прийнятті спірного рішення.

На думку суду, врахування цих потреб має оціночне поняття та належить до сфери дискреційних повноважень. Однак, наявність дискреційного повноваження не унеможливлює перевірку з боку суду предмету дискреційного розсуду, особливо зважаючи на публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується.

Як зазначено у самій ухвалі №3740 від 13.07.2018 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» вона прийнята з метою надання якісної спеціалізованої допомоги дітям з вадами мовлення та конструктивного вирішення організації збільшення охоплення корекційною освітою вихованців, які навчаються у закладах дошкільної освіти м. Львова.

Як свідчать матеріали справи прийняттю рішення Львівської міської ради про перепрофілювання закладу передувало обговорення на нараді з питань зміни мережі груп в ДНЗ м. Львова, що відбулась в управлінні освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Відповідно до витягу з протоколу наради з питань зміни мережі груп в ДНЗ м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 02.02.2018 ОСОБА_4 , звернула увагу, що у логопедичних групах відвідуваність дітей становить 8-10 дітей із 15-20 зарахованих відповідно до витягів з протоколів ПМПК. ОСОБА_5 , додала, що за останні два роки зростає кількість дітей, яким необхідна допомога спеціалістів із корекції мовлення (90% мають вади мовлення різних нозологій). І це не лише діти 4-6 річного віку, а й малюки від 2 до 3,5 років. Проте, кількість штатних одиниць та кількість дітей, які повинні бути зараховані у логопедичні групи (12-15) не дозволяє забезпечити відповідною послугою усіх потребуючих дітей. Відповідно батьки повинні звертатися до приватних спеціалістів, витрачаючи немалі кошти та час.

В результаті наради вирішили одноголосно:

Розробити план дій щодо зміни мережі груп шляхом перепрофілювання логопедичних груп в групи загального розвитку.

Напрацювати проект Положення про роботу вчителів-логопедів за умови скасування логопедичних груп.

Як вбачається з інформаційної довідки до проекту ухвали «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти» метою прийняття ухвали є надання якісної спеціалізованої допомоги дітям з вадами мовлення та конструктивного вирішення організації збільшення охоплення корекційною освітою вихованців, які навчаються у закладах дошкільної освіти м. Львова.

В дошкільних закладах міста Львова створювалися логопедичні групи на підставі п.15 наказу Міністерства освіти СРСР від 31.12.1971 р. №103 «Про затвердження типових штатів дошкільних установ», зокрема, в яслах-садках для дітей з порушеннями мови та в яслах садках загального типу. У вказаних ДНЗ створено спеціальні групи для таких дітей та додатково введено по одній посаді логопеда на кожну зазначену дошкільну групу.

На даний час логопедичні групи функціонують на підставі Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 04.11.2010 №1055 із змінами від 29.04.2016.

Враховуючи велику кількість дітей, які потребують корекції вад мовлення, на підставі змін типів закладів дошкільної освіти, наказу МОН України від 27.03.2006 №240/165 «Про затвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу», наказу від 13.05.1993 р. №135 «Про затвердження Положення про логопедичні пункти системи освіти», ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідач-2 просив:

1. Дозволити перепрофілювати з 01.10.2018 групи для дітей з вадами мовлення у групи загального типу.

2. Внести зміни з 01.10.2018 до штатних розписів закладів дошкільної освіти м. Львова, а саме: вивести штатні одиниці вчителів-логопедів з одночасним введенням посад відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення з розрахунку одна штатна одиниця на 25-30 дітей з порушеннями мовлення або 15-20 дітей з тяжкими порушеннями мовлення або 15 дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення або 12 дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення.

З аналізу вказаних матеріалів вбачається, що дійсною підставою прийняття спірної ухвали відповідача-1 було збільшення кількість дітей, які потребують корекції вад мовлення. Разом з цим перепрофілювання груп дітей з вадами мовлення у групи загального типу іде в розріз з вимогами чинного законодавства. Зокрема пунктом 17 Положення «Про дошкільний навчальний заклад» унормовано, що у разі якщо для створення дошкільного навчального закладу компенсуючого типу немає достатньої кількості дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відкриваються спеціальні та (або) інклюзивні групи у дошкільних навчальних закладах інших типів.

Відповідно до п.10 Постанови КМ України №305 від 12.03.2003 року «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад», переведення дітей з однієї вікової групи до іншої, формування новостворених груп здійснюється наприкінці оздоровчого періоду (серпень).

Відтак, спірні рішення прийняті також і з порушенням п.10 Постанови КМ України №305 від 12.03.2003 року «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад», тобто не своєчасно.

При дослідженні порушеного права позивача судом враховано і пояснення представника відповідача 4 (логопеда), який підтвердив факт відмінності навчання у групах загального типу та спеціального типу (щодо кількості дітей - у групі загального типу близько 30 дітей, в той час як в логопедичній - до 15 дітей), робота з виправлення мовлення в групі загального типу обмежується консультаціями логопеда та роботою в малих групах з логопедом, в той час як в логопедичній групі до виховного процесу у комплексі з корекційно - розвивальною та лікувально - оздоровчою роботою було задіяно вихователів. Відтак, сам навчально - виховний процес для такої дитини спірним рішенням змінено.

Судом встановлено, що спірними рішеннями порушено права дитини на навчання в групі спеціального типу (логопедичній) для дітей з вадами мовлення, права на належний виховний та навчальний процес та права, гарантовані Постановою КМ України №1243 від 26.08.2002 року.

З урахуванням зазначеного, суд не може зробити висновок про те, що спірне рішення Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та своєчасно.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 9 статті 264 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Враховуючи наведене, суд вважає, що, приймаючи спірне рішення, відповідач діяв усупереч вимог ст.2 КАС України, порушивши вимоги ст. 53 Конституції України та інших нормативно-правових актів, що дає підстави суду для визнання протиправною та нечинною ухвалу 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», заговоривши позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до частини першої та другої статті 265 КАС України, резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У зв`язку з встановленням судом протиправною та нечинною ухвалу 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», яка стала передумовою для прийняття наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», наказу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.08.2018 №356 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів», наказу Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області (Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради) №73-0/д від 28.09.2018 «Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу» в частині переведення ОСОБА_2 (11 група) з логопедичної групи в групу загального розвитку, суд дійшов висновку по наявність підстав для визнання вказаних рішень також протиправними та такими, що підлягають скасуванню, задоволивши позовні вимоги в цій частині.

Водночас враховуючи, що порушення прав позивача допущено саме шляхом прийняття оскаржених рішень у письмовій формі, судом не встановлено наявності певних окремих дій відповідачів, які б мали самостійні правові наслідки, через що суд відмовляє у задоволенні вимог про визнання дій протиправними.

Що стосується позовних вимог зобов`язати Львівську міську раду, управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради, вчинити усі необхідні дії, передбачені приписами чинного законодавства, з метою відновлення прав малолітньої особи в інтересах якої подано позов та зобов`язати Львівську міську раду вирішити на сесії питання відновлення функціонування у комунальних закладах дошкільної освіти м. Львова груп для дітей з вадами мовлення, перепрофільованих у групи загального типу, на підставі Ухвали 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» та наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 року за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень, тобто - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону.

Згідно із пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно ч.1,2,3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до пункту частини 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Втручання суду в повноваження суб`єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, вищевказані позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а відтак в цій частині позовних вимог в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 19-21, 72-77, 242-246, 255, 264, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1, Код ЄДРПОУ: 01055896), Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської (79008, м. Львів, пл. Ринок, 9, Код ЄДРПОУ: 02144743), Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79022, м. Львів, вул. Виговського, 34, К ЄДРПОУ: 41321682), Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 160 Львівської міської ради (79052, м. Львів, вул. Роксоляни, 27, Код ЄДРПОУ: 23885314) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85), Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 66) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та нечинною ухвалу 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова».

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 за №306р «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова».

Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.08.2018 №356 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів».

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області (Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради) №73-0/д від 28.09.2018 «Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу» в частині переведення ОСОБА_2 (11 група) з логопедичної групи в групу загального розвитку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Зобов`язати Львівську міську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправною та нечинною ухвалу 13-тої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 13.07.2018 року №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова» у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 червня 2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна