-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2019 р. Справа №200/7240/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення про відмову в оформлені та видачі паспорту громадянина України, зобов`язання вчинити дії -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (надалі – відповідач, ГУ ДМС в Донецькій області), згідно тексту заяви позивач просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення про відмову в оформленні та видачі паспорту громадянина України ОСОБА_1 від 22 травня 2019 року; зобов`язати ГУ ДМС в Донецькій області повторно розглянути заяву-анкету №3236346 від 25.04.2019 року.
Водночас, в позовній заяві позивачем порушено питання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, про відсутність коштів на сплату судового збору, внаслідок відсутності будь якого доходу у зв`язку із тим, що позивач не має паспорту громадянина України. При цьому позивач, зазначає, що не прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору може фактично сплинути на реалізацію права на судовий захист, позбавивши його до доступу до правосуддя. Відсутність грошового забезпечення ставить під загрозу життя, робить неможливим забезпечення фізіологічних потреб, як людини. Насамперед, це стосується забезпечення їжею. Отже саме такі обставини зумовлюють звернення до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору. При цьому заявник посилається на приписи ст. 133 КАС України, якими передбачено, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
При цьому за змістом частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Вимоги до позовної заяви встановлено статтею 160 КАС України, а перелік документів, що додаються до позовної заяви, - статтею 161 КАС України, згідно із частиною 3 якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (надалі – Закон № 3674-VI).
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 гривень.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Разом з тим, особа, що порушує питання саме про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
Натомість, суд зазначає, що позивач в заявленому клопотанні зазначивши про відсутність коштів, яка зумовлена відсутністю паспорта громадянина України, не надав суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього коштів для сплати судового збору. Натомість зі змісту договору про надання правової допомоги, який укладено між ОСОБА_1 та адвокатом Молчановою Н.В., судом встановлено, що згідно п. 4, цього договору, за правову допомогу передбачену договором клієнт повинен сплатити адвокату розмір винагороди 1000,00 за годину роботи. Наведене ставить під сумнів доводи позивача про повну відсутність грошових коштів.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд зазначає, що особа, для вирішення питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, до позовної заяви позивачем додано копію картки платника податків на ОСОБА_1 , згідно, якої 08.08.2008 року позивач отримав ідентифікаційний номер 30014045516 наданий Державною податковою адміністрацією України, отже останній зареєстрований як фізична особа – платник податків. Водночас, документів на підтвердження обставини, щодо відсутності джерел доходу позивача, як-то довідка органу доходів і зборів тощо, або інших доказів в обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору матеріали справи не містять.
Разом з тим, особа, що порушує питання саме про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
Проте, суд зазначає, що позивач в заявленому клопотанні, зазначивши про відсутність доходу, обґрунтувавши його лише відсутністю паспорту громадянина України, доказів же на підтвердження перебування у скрутному матеріальному становищі суду не надав. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №0440/4881/18 (адміністративне провадження №К/9901/1670/19 у постанові від 29.05.2019 року.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за реквізитами вказаними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду, та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Керуючись ст.ст. 160, 164, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору – відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення про відмову в оформлені та видачі паспорту громадянина України - залишити без руху.
Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків, шляхом надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі, або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк
скопійовано
-
скопійовано
-
