ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р. Справа№ 910/8302/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача: Скриннік І.А. - дов. № Д-952/2019 від 04.04.2019р.

від відповідача: 1) Панкеєва Т.В. - ордер серія КВ № 241253 від

28.05.2019р.

2) не з'явились

від третьої особи: 1) не з'явились

2) не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного концерну «Укроборонпром»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 р.

у справі № 910/8302/18 (суддя А.С. Сидоренка)

за позовом Державного концерну «Укроборонпром»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково виробнича компанія «Техімпекс»

2. Державного підприємства «СЕТАМ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на

стороні позивача Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод

інженерного озброєння»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області

про визнання недійсними електронних торгів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 року у справі № 910/8302/18 позов Державного концерну «Укроборонпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» та Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання результатів електронних торгів недійсними залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державний концерн «Укроборонпром» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 року у справі № 910/8302/18 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним електронні торги з продажу арештованого майна ДП „НРЗІО", які відбулись 11.04.2018 року, за лотами №271055, стенд обкаточно-тормозний КИ 5274 №24363 (протокол провадення електронних торгів №326309), та №271056, стенд обкаточно-тормозний КИ 5277 №24362 (протокод проведення електронних торгів №326310). Також, Державний концерн «Укроборонпром» просить залучити Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області до участі у справі №761/23830/18 в якості відповідача - 3 та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019р. у справі № 910/8302/18.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2019р. апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Як зазначалося, заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 р. у справі № 910/8302/18 посилаючись на те, що, повний текст рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 р. надійшов до Концерну 20.03.2019р., що підтверджується відстеженням поштових відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошти за індентифіатором поштового відправлення 1400043037694.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів дослідивши подане клопотання, дійшла висновку про те, що вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019р. у справі № 910/8302/18 є таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019р. задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019р. у справі № 910/8302/18 та поновлено Державному концерну «Укроборонпром» зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 р. та призначено справу № 910/8302/18 до розгляду на 29.05.2019р.

14.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача -2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

15.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

21.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача -1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши клопотання про залучення Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області до участі у справі №761/23830/18 в якості відповідача - 3, дане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з положень ст. 48 Господарського процесуального кодексу України.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України. суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Встановлено, що 29.05.2019р. представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1221, з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово технічному співробітництві з іноземними державами утворено ДК «Укроборонпром» з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011р. № 374, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1221, до складу ДК «Укроборонпром» включено, зокрема ДП «НРЗІО», частка державної власності у статутному фонді якого становить 100 %.

06 квітня 2012 року ДП «НРЗІО» було передане із сфери управління Міністерства оборони України в управління ДК «Укроборонпром», про що складено акт приймання передачі державного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні ВПВР ГТУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 32377267 про стягнення з ДП «НРЗІО» заборгованості на користь стягувачів на суму 6 234 060,00 грн. з яких по виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості зі сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 1 002 304,00 грн.

08 лютого 2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні № 32377267, відповідно до якої описано та арештовано, зокрема наступне майно: стенд обкаточно тормозний КИ 5274 № 24363 (п. 38); стенд обкаточно тормозний КИ 5277 № 24362 (п. 39).

13 лютого 2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у зведеному виконавчому провадженні № 32377267, якою постановлено призначити субєкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження АСВП 32377267 з виконання вимоги № Ю-63, виданої 03.10.2014р. Ніжинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області про стягнення з ДП «НРЗІО» заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 609 891,49 грн. та інших виконавчих документів про стягнення коштів на користь фізичних та юридичних осіб в сумі 6 408 987,57 грн., суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ФОП Дубика О.О. зобов'язано надати звіт/висновок визначення ринкової вартості арештованого майна.

На виконання вищевказаної постанови державного виконавця, 12.03.2018р. суб'єктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О. надано Звіт про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить ДП «НРЗІО» та знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Прилуцька, 131.

У даному звіті вказано, що ринкова вартість стенду обкаточно тормозного КИ 5274 № 24363 28 000,00 грн.; стенду обкаточно тормозного КИ 5277 № 24362 28 000,00 грн.

21 березня 2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. було надіслано сторонам зведеного виконавчого провадження АСВП № 32377267 повідомлення про оцінку майна від 13.03.2018р. № 2303 проведену субєктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О.

Дане повідомлення було отримано ДП «НРЗІО» 22.03.2018р. о 22:00 год. згідно інформації з офіційного сайту «Укрпошти».

15 березня 2018 року начальник ВПВР ГТУЮ звернувся до Чернігівської філії ДП «СЕТАМ» із заявкою № 2776 на проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, відповідно до якої Відділом згідно розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна направлено документи для проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна по зведеному виконавчому провадженні № 32377267 утвореного постановою про обєднання виконавчих проваджень у зведене від 06.04.2009р. про стягнення коштів з ДП «НРЗІО».

22 березня 2018 року на офіційному веб сайті ДП «СЕТАМ» розміщені оголошення про продаж стенду обкаточно тормозного КИ 5274 № 24363 (лот № 271055) зі стартовою ціною 28 000,00 грн.; стенду обкаточно тормозного КИ 5277 № 24362 (лот № 271056) зі стартовою ціною 28 000,00 грн.

04 квітня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява розпорядника майна ДП «НРЗІО» арбітражного керуючого Карлової І.В. про скасування постанови про опис та арешт майна боржника, згідно якої заявник просила скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевського О.М. від 08.02.2018р. про опис та арешт майна (коштів) боржника (ЗВП № 32377267) в частині майна, що включене до плану санації.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2018р. по справі № 5028/4/18б/2012 заява розпорядника майна ДП «НРЗІО» арбітражного керуючого Карлової І.В. була прийнята, приєднана до матеріалів справи та призначена до розгляду в судовому засіданні на 17.04.2018р.

04 квітня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява керуючого санацією ДП «НРЗІО» Гордєєва О.Л. про зняття арешту з майна боржника, згідно якої заявник просив зняти арешт з майна ДП «НРЗІО», зокрема, з стенда обкаточно тормозного КИ 5274 № 24363 та стенда обкаточно тормозного КИ 5277 № 24362, накладений постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевського О.М. від 08.02.2018р. ЗВП № 32377267 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2018р. по справі № 5028/4/18б/2012 заява керуючого санацією ДП «НРЗІО» Гордєєва О.Л. була прийнята, приєднана до матеріалів справи та призначена до розгляду в судовому засіданні на 17.04.2018р.

Як вбачається із протоколу проведення електронних торгів № 326309, 11 квітня 2018 року закінчилися електронні торги з реалізації майна ДП «НРЗІО» на яких було реалізовано стенд обкаточно тормозний КИ 5274 № 24363 (лот № 271055) за ціною 28 000,00 грн., переможцем стало ТОВ «НВК «ТЕХІМПЕКС», про що 23.04.2018р. було складено акт про проведені електронні торги.

Як вбачається із протоколу проведення електронних торгів № 326310, 11 квітня 2018 року закінчилися електронні торги з реалізації майна ДП «НРЗІО» на яких було реалізовано стенд обкаточно тормозний КИ 5277 № 24362 (лот № 271056) за ціною 28 000,00 грн., переможцем стало ТОВ «НВК «ТЕХІМПЕКС», про що 23.04.2018р. було складено акт про проведені електронні торги.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018р. по справі № 5028/4/18б/2012 заяву розпорядника майна ДП «НРЗІО» арбітражного керуючого ОСОБА_7 про скасування постанови про опис та арешт майна боржника залишено без задоволення.

Іншою ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018р. по справі № 5028/4/18б/2012 відмовлено у задоволенні заяви керуючого санацією ДП «НРЗІО» ОСОБА_8 в частині зняття арешту, зокрема, з стенда обкаточно тормозного КИ 5274 № 24363 та стенда обкаточно тормозного КИ 5277 № 24362, накладеного постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ ОСОБА_4 від 08.02.2018р. ЗВП № 32377267 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Також, як вбачається із матеріалів справи, 04.04.2018р. ПП «Агентство по експертній оцінці майна «Дисконт-К» на замовлення ДП «НРЗІО» було проведено оцінку майна: стенда обкаточно тормозного КИ 5274 № 24363 та стенда обкаточно тормозного КИ 5277 № 24362.

За результатами оцінки була визначена ринкова вартість цього майна по 88 655,00 грн. за кожну одиницю.

Крім того, Фондом державного майна України на запит Військової прокуратури Чернігівського гарнізону Центрального регіону України було проведено рецензування Звіту про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить ДП «НРЗІО» та знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Прилуцька, 131, виконаного субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, за результатами якого встановлено, що даний звіт класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 09.08.2018р. по справі № 750/8142/18 (провадження № 1-кс/750/3239/18) слідчим суддею цього суду за результатами розгляду клопотання прокурора військової прокуратури Чернігівського гарнізону Центрального регіону України про арешт майна, яке у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018270320000018 від 19.07.2018р., визнано речовими доказами і передано на відповідальне зберігання ДП «НРЗІО», було накладено арешт на стенди обкаточно тормозні КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності з ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно господарських санкцій; застосування адміністративно господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 650 Цивільного кодексу України визначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлі продажу, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі продажу або не випливає з їхньої суті (ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Отже, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури та порядку проведення торгів.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, встановлені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження».

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за № 1301/29431.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приписом ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у звязку з виконавчим провадженням.

Провадження у справі № 5028/4/18б/2012 про банкрутство ДП «НРЗІО» було порушено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012р.

Як було вказано в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2016р. по справі № 5028/4/18б/2012 про банкрутство ДП «НРЗІО», якою були затверджені зміни та доповнення до плану санації боржника, планом санації передбачається погашення боргів за рахунок надходжень від реалізації майнових активів боржника. Очікувана сума надходжень від реалізації майна боржника за експертною оцінкою складе 4 874 902,00 грн. з ПДВ.

У звязку з тим, що заяв від потенційних інвесторів не надійшло, головним джерелом коштів для виконання заходів плану санації будуть надходження від реалізації частини майнових активів.

В той же час, виконання плану санації передбачає ведення боржником господарської діяльності, всі поточні кредиторські вимоги задовольняються в міру їх виникнення.

Джерелами надходження коштів для виконання заходів плану санації боржника та задоволення вимог кредиторів передбачено:

- господарська діяльність боржника;

- реалізація основних фондів, незадіяних у виробничому процесі.

Відчуження майна підприємства буде проводитись з урахуванням збереження основної частини майна, необхідного для виробничої діяльності ДП «НРЗІО» у постсанаційний період (в т.ч. і стендів обкаточно тормозних КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362).

Враховуючи вищевикладене, слід зробити висновок, що ДП «НРЗІО» було зобов'язано погашати грошові вимоги кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати (як конкурсні, так і поточні) незалежно від факту порушення провадження у справі про банкрутство підприємства.

Приписом ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство встановлено, що з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

В межах провадження у справі про банкрутство ДП «НРЗІО» господарським судом неодноразово задовольнялися заяви керуючого санацією про зняття арешту з майна боржника, накладеного державним виконавцем під час примусового виконання виконавчих документів за вимогами на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Також суд неодноразово відмовляв у задоволенні заяв керуючого санацією та розпорядника майна боржника в частині вимог про скасування постанов державних виконавців та зобов'язання останніх вчинити дії.

Вирішуючи по суті відповідні заяви суд зазначав, що розгляд заяви про зняття арешту з майна боржника є окремою процесуальною дією у справі про банкрутство під час якої суд вирішує питання про зняття арешту з майна боржника задля виконання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника. Під час розгляду такої заяви суд не надає оцінку діям державних органів (посадових осіб) щодо накладення арешту на майно боржника. Вирішення ж питання щодо скасування постанов державних виконавців можливе в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Таким чином, сам по собі факт накладення арешту державним виконавцем на майно боржника під час примусового виконання виконавчих документів за вимогами на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не може свідчити про незаконність його дій доки це не буде встановлено судовим рішенням за результатами розгляду скарги на постанову про накладення арешту.

Зважаючи на відсутність судового рішення про визнання неправомірними дій державного виконавця про накладення арешту на майно боржника, суд відхиляє доводи позивача про неможливість реалізації майна на електронних торгах.

Крім того, матеріалами справи спростовуються посилання позивача на те, що на час реалізації майна на електронних торгах воно не перебувало під арештом, оскільки ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018р. по справі № 5028/4/18б/2012 було відмовлено у задоволенні заяви керуючого санацією ДП «НРЗІО» в частині зняття арешту, зокрема, з стенда обкаточно тормозного КИ 5274 № 24363 та стенда обкаточно тормозного КИ 5277 № 24362.

Відмовляючи у задоволенні даної заяви суд зазначив, що 11.04.2018р. ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги, на яких було реалізовано частину належного боржнику рухомого майна і на сьогоднішній день здійснюються заходи, направлені на оформлення права власності за переможцями торгів. Факт реалізації майна боржника підтверджується наданими державним виконавцем протоколами проведення електронних торгів. При цьому, результати електронних торгів, а також відповідні дії державного виконавця оскаржені не були.

Не можуть бути прийняті судом до уваги і посилання позивача на те, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, в процедурі санації здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013р.) не передбачає вчинення судом такої процесуальної дії як надання згоди на звернення стягнення на майно боржника щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», для зясування та розяснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - субєктів оціночної діяльності - субєктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобовязаний надати письмовий висновок, а субєкт оціночної діяльності - субєкт господарювання письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Положеннями ч. ч. 1 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для проведення оцінки майна.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначаються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно ст. 3 цього Закону, оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь яких випадках її проведення.

У відповідності з п. 1 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003р., національний стандарт № 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 4 Національного стандарту № 1 встановлено, що оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки (п. 16 Національного стандарту № 1).

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання субєктом оціночної діяльності - субєктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Отже, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Суб'єктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О. було надано Звіт про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить ДП «НРЗІО» та знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Прилуцька, буд. 131.

Також, матеріалами справи підтверджується той факт, що повідомлення про оцінку майна було надіслано державним виконавцем сторонам зведеного виконавчого провадження АСВП № 32377267 з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Фактично дане повідомлення було отримано ДП «НРЗІО» в день розміщення оголошення про продаж майна на офіційному веб сайті ДП «СЕТАМ».

Разом із тим суд зазначає, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за № 1301/29431, затверджений Порядок реалізації арештованого майна (надалі Порядок), яким визначено правила проведення електронних торгів.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення електронних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на електронних торгах і відсилають до інших нормативно правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення електронних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення електронних торгів, які не стосуються правил проведення електронних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

З огляду на зазначені законодавчі положення, слід зробити висновок, що такі підстави позову як відсутність реєстрації обтяження рухомого майна арештом, порушення державним виконавцем строків надсилання боржнику повідомлення про оцінку його майна та незгода позивача з оцінкою майна, що проведена державним виконавцем, не є достатньою підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про неможливість оскарження боржником у судовому порядку результатів визначення оцінки майна, адже таке право гарантується сторонам виконавчого провадження Законом України «Про виконавче провадження».

ДП «НРЗІО» не було позбавлено права на здійснення такого оскарження, оскільки отримало повідомлення про оцінку майна до дати початку проведення електронних торгів, однак не скористалося своїм правом на оскарження в судовому порядку у визначений законом спосіб та строк.

Позивач посилається на те, що в оголошеннях про продаж стендів обкаточно тормозних відсутні відомості про зберігача, електронну адресу ДП «НРЗІО», фактичну адресу зберігання майна, найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби, на який у разі визначення переможця електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса (за наявності)).

Перевіривши зміст оголошень про продаж майна, судом встановив, що в них наявна інформація щодо зберігача та його контактного телефону, фактичної адреси місцезнаходження майна, відомостей про майно, що виставляється на електронних торгах.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення електронних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання електронних торгів недійсними.

Позивачем належним чином не обґрунтовано як відсутність певної інформації в оголошеннях про продаж майна вплинуло на бажання потенційних покупців взяти участь у торгах.

Із поданих сторонами доказів вбачається, що в торгах взяли участь декілька учасників. При цьому, судом враховується, що виставлене на торги майно призначено для випробувань автомобільної техніки, що впливає на коло потенційних покупців такого майна.

Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Звертаючись з даною позовною заявою ДК «Укроборонпром» вказав, що Концерн є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі.

У процесі управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі Концерн, зокрема, наділений відповідними повноваженнями та виконує функції, пов'язані із контролем за державним майном, яке перебуває в управлінні учасників Концерну.

Відповідно до п. п. 3, 5, 8, 9, 13 Статуту ДК «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. № 993, учасниками Концерну є державні підприємства, зазначені у додатку до Статуту. Концерн набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Концерн має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, знак для товарів і послуг, логотип, печатки та штампи із своїм найменуванням і зображенням логотипу та бланки. Концерн не несе відповідальності за зобов'язаннями його учасників. Учасники не несуть відповідальності за зобов'язаннями Концерну. Учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом.

Майно, реалізоване державною виконавчою службою на оспорюваних електронних торгах було закріплено за ДП «НРЗІО» на праві повного господарського відання. Дане майно було продано з метою погашення вимог кредиторів до ДП «НРЗІО» щодо виплати заробітної плати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що ДК «Укроборонпром» не надано права звертатися до суду в інтересах інших осіб, а також внаслідок проведення цих торгів не було порушено прав або охоронюваних законом інтересів позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

З аналізу ч.1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 ЦК України).

Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019р. у справі № 910/8302/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області Києва від 05.03.2019р. у справі № 910/8302/18 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне концерну «Укроборонпром».

3. Матеріали справи № 910/8302/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 07.05.2019р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай