ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/8426/17 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА _1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, КВДКА), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30 травня 2017 року в частині відмови у задоволенні скарги щодо скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 25 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суперечить Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про запобігання корупції», з огляду на відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та порушень Присяги адвоката і Правил адвокатської етики.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив скаргу відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.
Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_1. , згідно рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №10 від 02.12.2004 року, 24.12.2004 року видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2017 року (вх. №397д) адвокатом ОСОБА_6 . подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про притягнення адвоката ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальністю.
В подальшому, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області винесено рішення від 27.01.2017 року, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1.
Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням від 27.01.2017 року про порушення стосовно нього дисциплінарної справи, подав 09.02.2017 року скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій просив скасувати рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1. та закрити дисциплінарне провадження.
За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 від 11.01.2017 року, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області винесено рішення від 24.02.2017 року, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю за порушення Присяги адвоката України, грубе порушення адвокатської етики та внесення відомостей про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю надання до Єдиного реєстру адвокатів України.
Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням від 24.02.2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, подано 14.03.2017 року скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій просив повністю скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року.
За результатами розгляду скарг ОСОБА_1. на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1. та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1., винесено рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року, яким скарги адвоката ОСОБА_1. від 27.01.2017 року та 24.02.2017 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області залишено без змін.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року, вважаючи його неправомірним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Пунктом 4 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною першою статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до адвоката за вчинення ним дисциплінарного проступку наведені у частині першій статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та полягають у: 1) попередженні; 2) зупиненні права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавленні права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключенні з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно зі статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Частиною 1 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
З аналізу наведеного слідує, що за наслідком розгляду заяви (скарги) щодо поведінки адвоката кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури приймається рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
За змістом статті 40 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Частиною 1 статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Визначення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міститься у пункті 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, та означає колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з пунктом 2 вищевказаного положення метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Згідно частини 4 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Як свідчать обставини справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносно адвоката ОСОБА_1. , дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області 24.02.2017 року прийнято рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 . до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю за порушення Присяги адвоката України, грубе порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Рішення обґрунтовано тим, що досліджені на засіданні дисциплінарної палаті матеріали свідчать про неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов`язків, порушення адвокатом ОСОБА_1. вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України, що відповідно до п.п. 2, 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії ОСОБА_1. направлені не на використання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за призначенням, а для вчинення дій, не пов`язаних з такою діяльністю, тобто не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги, а для впливу на окремих осіб з метою схиляння їх до отримання неправомірної вигоди. Отже, такі дії не входять до переліку юридичних послуг, які вправі надавати адвокат при здійсненні своїх повноважень, що є грубим порушенням Присяги адвоката України та порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатуру України.
Як встановлено вище, за результатами розгляду скарг ОСОБА_1. на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1. та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято оскаржуване рішення №V-011/2017 від 30.05.2017 року, яким скарги адвоката ОСОБА_1. від 27.01.2017 року та 24.02.2017 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області залишено без змін.
Так, в оскаржуваному рішенні відповідач дійшов висновку, що дії адвоката ОСОБА_1. свідчать про вчинення протизаконних дій при виконанні доручення ТОВ «Богадар». Адвокат ОСОБА_1. діяв протиправними засобами та методами для досягнення результату. Як адвокат, ОСОБА_1. мав усвідомлювати, що не може умисно вчиняти чи сприяти скоєнню його клієнтом або іншими особами правопорушень, а отже не мав права вдаватись до незаконних засобів досягнення бажаного результату по судовій справі, а був зобов`язаний відмовитись від такого вирішення навіть разі надходження такої пропозиції від інших осіб. Матеріалами дисциплінарної справи також підтверджено систематичні провокаційні дій адвоката ОСОБА_1 . пов`язані з протизаконним впливом на окремих осіб щодо схиляння їх до отримання хабарів та прикриття співпраці з правоохоронними органами, зокрема, відносно судді Житомирського районного суду ОСОБА_3., державного виконавця ОСОБА_5., тобто використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту. Фактично дії адвоката ОСОБА_1 є впливом на окремих осіб з метою схиляння їх до отримання неправомірної вигоди. Такі незаконні дії адвоката ОСОБА_1 . підривають авторитет адвокатури України, грубо порушують Присягу адвоката України та Правила адвокатської етики.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За змістом статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 3, 4 статті 6 Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.
Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.
Так, частинами 2, 3 статті 7 вказаних Правил передбачено, що адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно з частиною 1 статті 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката.
Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 43 Правил адвокатської етики в ході судового розгляду справи адвокат не повинен намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами.
В той же час, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № справа №826/5980/17.
Проаналізувавши оскаржуване рішення ВКДКА, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що останнє прийнято з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин, наданих та наявних у ВКДКА на час прийняття рішення, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА регіону та ВКДКА.
Зокрема, колегія суддів зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення ВКДКА, було враховано наявність в діях адвоката складу вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, що згідно діючого законодавства є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, надано належну оцінку доводам, викладеним у скарзі ОСОБА_1 ., матеріалам дисциплінарної справи.
Враховуючи вищевикладене, є вірним висновок Окружного адміністративного суду міста Києва про те, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року, яким залишено без змін рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1. та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1., є правомірним та обґрунтованим.
Доводи апелянта обґрунтовані протиправністю притягнення його до дисциплінарної відповідальності за дії, які не пов`язані прямо з адвокатською діяльністю та є законними, колегія суддів відхиляє з підстав зазначених вище.
Також, посилання ОСОБА_1. на відсутність в тексті оскаржуваного рішення відомостей про кількість членів дисциплінарної палати, які приймали рішення, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки наведені обставини не свідчать про неповноважність складу комісії при прийнятті оскаржуваного рішення. При цьому, позивач не оскаржує рішення ВКДКА № V- 011/2017 від 30.05.2017 з підстав порушення процедури його прийняття. Натомість доводи ОСОБА_1. про протиправність спірного рішення фактично ґрунтуються на запереченні його змісту по суті.
Крім того, слід звернути увагу на ті обставини, що відповідно до правил п. 41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.
Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді :
