П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 р.м. ОдесаСправа № 660/877/18Головуючий в 1 інстанції: Каневський В.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

Кравченка К.В.

За участю: секретаря Сторчака О.О.

представника апелянта - Соловйової С.В.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Заєць Віктора Володимировича про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Заєць Віктора Володимировича про накладення адміністративного стягнення від 14.09.2017 року №04-11/139.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки державного інспектора про здійснення позивачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час провадження господарської діяльності є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Разом з цим, контролюючим органом не дотримано вимог законодавства щодо забезпечення участі позивача у перевірці об`єкта та розгляді справи про адміністративні правопорушення. Зазначені обставини свідчать про неправомірність рішення відповідача та наявність безумовних підстав для його скасування.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено. Суд скасував постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.09.2017 року №04-11/139, винесену стосовно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрив. Стягнув з Державної екологічної інспекції у Херсонській області на користь ОСОБА_2 судові витрати за надання правничої допомоги адвокатом у сумі 16 000 грн.

В апеляційній скарзі Державна екологічна інспекція у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період 06.09.2017 року по 15.09.2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Заєць Віктором Володимировичем проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_3 Дмитра ОСОБА_4 з питань дотримання природоохоронного законодавства щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатом якої складено акт №02-11/251.

Під час перевірки території, яка використовується ФОП ОСОБА_2 , виявлено одне стаціонарне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: саморобна піч на твердому паливі для обігріву будиночку охорони (на момент проведення перевірки не використовувалась).

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємцем не отримано, що є порушенням ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Виявлене порушення оформлено відповідачем протоколом від 11.09.2017 року про наявність діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП, та винесено постанову від 14.09.2017 року №04-11/139 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 102 грн.

Не погоджуючись із накладенням адміністративного стягнення, посилаючись на необґрунтованість та неправомірність винесеної постанови, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали перевірки, оформлені контролюючим органом з порушеннями, у тому числі без наявності доказів про повідомлення позивача про проведення перевірки та участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції зазначив, що вказані обставини не можуть підтверджувати обґрунтованість адміністративного стягнення, що є підставою для скасування рішення відповідача та закриття провадження у справі про виявлене правопорушення.

Разом з цим, оскільки під час розгляду справи відповідач не обґрунтував неспівмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена сума до відшкодування цих витрат має бути стягнута на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань органу, в якому проходить службу відповідач.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, проте такими, що не у повній мірі відповідають нормам процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 11 ст. 4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 6 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 року №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Разом з цим, статтею 242-1 КУпАП визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53 1, 53 3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80 - 83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86 1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90 1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91 1 - 91 4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188 5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264, при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення.

При виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, які вчинені посадовими особами підприємств, установ та організацій, їх структурних або відокремлених підрозділів, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, протокол про адміністративне правопорушення складається відносно особи, яка вчинила порушення природоохоронного законодавства, а якщо таку особу встановити неможливо, - то відносно посадової особи, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на даному підприємстві, а у разі, якщо така особа не призначена - стосовно керівника підприємства, установи чи організації.

Протокол складається на місці виявлення правопорушення.

Відповідно до п.п. 2.11, 2.13, 2.14 Інструкції від 05.07.2004 року №264 протокол підписується особою, яка його склала, порушником (законними представниками) і свідками, якщо вони є.

У разі відмови порушника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання. У разі коли порушник пише пояснення на окремому аркуші, в протоколі про це робиться відмітка.

Особа, яка склала протокол, роз`яснює порушнику його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що порушник ставить свій підпис, а в разі відмови від підпису робиться відмітка у протоколі, та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Пунктами 3.2, 3.3 Інструкції від 05.07.2004 року №264 справа про адміністративне правопорушення за статтями, підвідомчими для розгляду органам Держекоінспекції України, розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (стаття 277 КУпАП).

Справа розглядається в присутності порушника або його законного представника.

Посадова особа при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Інструкції від 05.07.2004 року №264 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову по справі відповідно до статті 283 КУпАП. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови у триденний термін вручається або надсилається поштою особі, щодо якої її винесено. Якщо копія постанови вручатиметься особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто, то в постанові вказується дата вручення копії і ставиться підпис правопорушника. У разі, якщо копія постанови висилається рекомендованим листом із поштовим повідомленням, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання.

Посадова особа, яка розглядала матеріали справи, згідно зі статтею 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; про закриття справи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний нагляд направлений на дотримання суб`єктами господарювання, їх посадовими особами вимог законодавства, зокрема, у сфері забезпечення безпеки навколишнього природного середовища.

У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері природоохоронного законодавства посадовою особою органу складаються акт перевірки, протокол, а також вирішується питання щодо наявності в діях суб`єкта господарювання чи відповідальних осіб складу адміністративного правопорушення із прийняттям відповідного рішення про накладення адміністративного стягнення.

Разом з цим, як показав аналіз наведених норм, відмова суб`єкта господарювання чи відповідальної особи від участі у справі про адміністративне правопорушення не перешкоджає розгляду питання про застосування стягнень за виявлені правопорушення.

Водночас, вирішення питання про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 78 КУпАП, відбувається за місцем його вчинення.

На думку колегії суддів, положення вказаних правових норм у досліджуваному випадку зобов`язують орган стягнення (його посадову особу) прийняти відповідне рішення після виявлення адміністративного правопорушення.

При цьому, про розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідності.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджується належними доказами забезпечення участі позивача чи його представника під час перевірки та вирішення питання про притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності.

Тобто, обов`язок доведення правомірності своїх та рішень згідно із приписами ст. 77 КАС України відповідач не виконав.

Таким чином, оскільки позивач не був присутнім під час перевірки, що не заперечується і відповідачем, а участь у державному контролі та розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноваженого представника суб`єкта господарювання не підтверджена належними доказами, колегія суддів вважає, що зазначені обставини перешкоджають подальшому провадженню у вирішенні питання відносно виявленого правопорушення.

Також, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 року №2707-XII для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Водночас, ні матеріалами перевірки, ні протоколом про адміністративне правопорушення не зафіксовано, до якої групи відноситься об`єкт, що перевірявся, а також чи входять викиди, що утворюються під час використання виявленого під час перевірки устаткування, до переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КУпАП викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об`єктів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, з огляду на те, що відповідачем необґрунтовано наявність у позивача обов`язку на одержання спеціального дозволу на викиди речовин в атмосферне повітря, а висновки контролюючого органу про недотримання позивачем правил природоохоронного законодавства, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 78 КУпАП, складені не на підставі всебічного і об`єктивного розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята не у відповідності до правил законодавства, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч. 6, 7 вказаної статті адміністративного процесуального законодавства у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, про відшкодування витрат, понесених на правничу допомогу, представник позивача заявив 24.04.2019 року, подавши детальний опис робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правничої допомоги від 16.08.2018 року №47, укладеного з ОСОБА_2

Згідно вказаного опису робіт (наданих послуг) адвокатом виконано наступні роботи/надано послуги: надання консультації, погодження умов надання допомоги, складання договору про надання послуг тощо; вивчення законодавства, що регулює спірні правовідносини, підготування позову та додатків до нього; оформлення листа про усунення недоліків позовної заяви; прибуття до суду для розгляду справи та ознайомлення із матеріалами справи; підготування заяви про відкладення розгляду справи; підготування клопотання про надання доказів, заяви про зміну предмету позову, їх направлення до суду; участь у розгляді справи з урахуванням часу на прибуття до суду; оформлення апеляційної скарги; підготування листа на усунення недоліків скарги, подання цих матеріалів до апеляційного суду з урахуванням часу на прибуття до суду; оформлення відповіді на відзив.

Всього, згідно опису, адвокатом витрачено 40 годин 20 хвилин часу та, з огляду на узгодження оплати послуг з розрахунку 400 грн. за одну годину роботи адвоката, витрати склали у сумі 16 000 грн.

Згідно супровідного листа, доданого до опису, представником позивача примірник вказаних матеріалів 18.04.2019 року надав до Державної екологічної інспекції у Херсонській області.

Отже, зазначені обставини свідчать про те, що безпосередньо відповідачем не одержано клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, опис та розрахунок наданих послуг, а отже - про відсутність у нього можливості скористатись правом висловити думку щодо понесених витрат позивачем та їх компенсації за рахунок суб`єкта владних повноважень.

При цьому, судом першої інстанції помилково не враховано наведені обставини та складено необґрунтований висновок про неможливість дослідити співмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

Усуваючи допущені судом першої інстанції помилки під час застосування приписів ст. 139 КАС України, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, колегія суддів враховує, що даний спір не є складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання додаткових відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи тощо.

Наведені у переліку послуги, такі як оформлення листа про усунення недоліків позовної заяви; підготування заяви про відкладення розгляду справи; підготування клопотання про надання доказів, заяви про зміну предмету позову, їх направлення до суду; підготування листа на усунення недоліків скарги, подання цих матеріалів до апеляційного суду з урахуванням часу на прибуття до суду фактично виникли в результаті додаткових дій адвоката через допущення помилок під час оформлення відповідних заяв, а час, витрачений представником на прибуття до суду та у зворотньому напрямку, подання клопотань про відкладення розгляду справи, не пов`язані із фактичними послугами з правничої допомоги.

З огляду на те, що на послуги на правничу допомогу, у тому числі, з надання консультації, вивчення законодавства, що регулює спірні правовідносини, підготування позову та додатків до нього, ознайомлення із матеріалами справи, участь у розгляді справи, оформлення апеляційної скарги, оформлення відповіді на відзив, адвокатом витрачено майже 12 годин, колегія суддів вважає, що відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають витрати у сумі 4 800 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що помилковий розподіл судових витрат не є порушенням правил адміністративного процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи та свідчить про наявність обставин для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом внесення змін до його резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області задовольнити частково.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2019 року змінити, виклавши абз. 5 резолютивної частини судового рішення наступного змісту:

"Стягнути з Державної екологічної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38044149) на користь ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн.".

В іншій частині судове рішення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

К.В. Кравченко