ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2019 року № 826/12931/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з

надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давлат Україна"

про застосування заходів реагування

представники позивача - Бердніков М.С.;

сторін: відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38620155) (далі - позивач або ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давлат Україна" (адреса: 03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 8, ідентифікаційний код 37896887) (надалі - відповідач або ТОВ "Давлат Україна" або Товариство), у якому просить суд:

- застосувати до ТОВ "Давлат Україна" заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень першого поверху розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 6, до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень, за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 25.10.2018.

25.10.2018 та 29.11.2018 судом оголошувались перерви, розгляд справи призначено на 22.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2019 залишено без розгляду клопотання б/н б/д "Про призначення судової експертизи" представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Давлат Україна".

04.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.04.2019.

В судовому засіданні 26.04.2019 суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники сторін проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували, у зв`язку із чим останніми подано відповідне клопотання.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (у рішенні - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», протокольного рішення за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 11, наказу ДСНС України від 29.03.2018 № 202 «Про здійснення позапланових перевірок», наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 11.06.2018 № 362 «Про проведення позапланових перевірок».

Згідно вказаного наказу, головному інспектору відділу ПБ УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві підполковнику служби цивільного захисту Петренку С.М. та головному інспектору ВЗНС Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майору служби цивільного захисту Корчинському І.В. доручено в період з 14.06.2018 по 27.06.2018 провести позапланову перевірку приміщення ТОВ «Давлат Україна» (код ЄДРПОУ: 37896887), розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6, корп. 3, м. Київ, на предмет додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі означеного наказу видано посвідчення від 13.06.2018 № 1676 на проведення перевірки Товариства, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 6, корп. 3 .

15.06.2018 державними інспекторами вручено виконавчому директору Товариства ОСОБА_2 посвідчення на проведення перевірки від 13.06.2018 № 1676 та службові посвідчення.

За результатами проведення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - торговельний центр Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а саме:

- огороджувальні конструкції ніш для прокладання комунікацій не відповідають вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу;

- в приміщеннях на 1-му поверсі (склади) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості передбачено меншим ніж нормована межа вогнестійкості цих огороджувальних конструкцій за ознакою ЕІ;

- не всі приміщення, на 1-му поверсі, обладнано системами протипожежного захисту;

- складські приміщення не обладнані системами димовидалення;

- для загального відключення силових та освітлювальних мереж в складському приміщені на 1-му поверсі не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах;

- в приміщеннях на 1-му поверсі дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- з`єднання жил проводів в технічному приміщеннях на 1-му поверсі здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- складські приміщення на 1-му поверсі не відділені від торгівельних залів протипожежними перешкодами або огороджуючими конструкціями з нормованим класом вогнестійкості та межею поширення полум`я;

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах (складські приміщення на 1-му поверсі);

- не проведено розрахунки (з врахуванням реконструкцій, перепланувань, зміни функціонального призначення, тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»;

- допускається захаращення шляхів евакуації з магазинів меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- в складських приміщеннях на 1-му поверсі допускається зберігання продукції у проходах навалом;

- нове будівництво, технічне переоснащення, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;

- не надано акт підтвердження відповідності систем протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації, система автоматичного пожежогасіння, система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей);

- системи протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації, система автоматичного пожежогасіння, система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей знаходяться в не робочому стані;

- за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів знаходяться зачиненими на замки, які не можливо відкрити з середини без ключа;

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (1-й поверх);

- не проведено перевірку блискавкозахисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд»;

- між сходовими маршами сходових клітин не передбачено проміжок завширшки у просвіті не менше ніж 75 мм;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- на шляхах евакуації з 1-го поверху влаштовано розсувні двері;

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «Вихід»;

- в складських приміщеннях, приміщенні електрощитової не встановлено протипожежні двері класу вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності УкрСепро;

- пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана. Рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

- в приміщенні магазину пожежні кран-комплекти не розміщені у вбудованих або навісних шафах з отворами для провітрювання із пристосуванням для опломбування та візуального огляду її без розкривання;

- розміщення шаф пожежних кран-комплектів не передбачено в доступних місцях (торгівельні зали на 1-му поверсі);

- не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій у відповідності до будівельних норм;

- на об`єкті не створено добровільну пожежну охорону;

- для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

- відсутній акт проведення прихованих робіт, що підтверджує ізоляцію, від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, відкрито прокладених незахищених проводів (кабелів) та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів;

- дозволяється використання суб`єктам господарювання (будівель, споруд, приміщень або їх частин) без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та без позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщення;

- електророзетки встановлені на горючій основі (конструкції) та без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Результати перевірки ТОВ "Давлат Україна" оформлено актом від 26.06.2018 № 242 (в подальшому - Акт № 242), який цього ж дня вручений виконавчому директору Товариства Афанасьєву К .М., якого за наслідками перевірки притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол КИ № 056616 від 27.06.2018).

В обґрунтування підстав позову ГУ ДСНС України у м. Києві зазначає, що Товариством порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим до відповідача необхідно застосувати заходи реагування спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Надалі, ГУ ДСНС України у м. Києві, на підставі звернення директора ТОВ "Давлат Україна" від 23.01.2019, в період з 25.01.2019 по 28.01.2019 проведено позапланову перевірку додержання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки об`єкту Товариства за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 6.

За наслідками перевірки складено акт № 21, у відповідності до якого встановлено, що:

- огороджувальні конструкції ніш для прокладання комунікацій не відповідають вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу;

- в приміщеннях на 1-му поверсі (склади) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості передбачено меншим ніж нормована межа вогнестійкості цих огороджувальних конструкцій за ознакою ЕІ;

- не всі приміщення, на 1-му поверсі, обладнано системами протипожежного захисту;

- складські приміщення не обладнані системами димовидалення;

- для загального відключення силових та освітлювальних мереж в складському приміщені на 1-му поверсі не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах;

- в приміщеннях на 1-му поверсі дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- складські приміщення на 1-му поверсі не відділені від торгівельних залів протипожежними перешкодами або огороджуючими конструкціями з нормованим класом вогнестійкості та межею поширення полум`я;

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах (складські приміщення на 1-му поверсі);

- технічне переоснащення, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;

- за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів знаходяться зачиненими на замки, які не можливо відкрити з середини без ключа;

- на шляхах евакуації з 1-го поверху влаштовано розсувні двері;

- в складських приміщеннях, приміщенні електрощитової не встановлено протипожежні двері класу вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності УкрСепро;

- не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій у відповідності до будівельних норм;

- на об`єкті не створено добровільну пожежну охорону;

- дозволяється використання суб`єктам господарювання (будівель, споруд, приміщень або їх частин) без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та без позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщення.

Окрім цього, матеріали справи також свідчать, що позивачем, на підставі звернення генерального директора ТОВ "Давлат Україна" від 14.03.2019, поданого останнім внаслідок усунення порушень правил пожежної безпеки стосовно шляхів евакуації людей, в період з 18.03.2019 по 19.03.2019 проведено позапланову перевірку додержання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки об`єкту Товариства за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 6.

Після проведеної перевірки ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт № 72, зі змісту якого видно, що:

- складські приміщення не обладнані системами димовидалення;

- для загального відключення силових та освітлювальних мереж в складському приміщені на 1-му поверсі не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах;

- складські приміщення на 1-му поверсі не відділені від торгівельних залів протипожежними перешкодами або огороджуючими конструкціями з нормованим класом вогнестійкості та межею поширення полум`я;

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах (складські приміщення на 1-му поверсі);

- технічне переоснащення, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;

- в складських приміщеннях, приміщенні електрощитової не встановлено протипожежні двері класу вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності УкрСепро;

- дозволяється використання суб`єктам господарювання (будівель, споруд, приміщень або їх частин) без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та без позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщення.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав.

В той же час, протягом перебування справи на розгляді у суді, відповідач, 22.02.2019, 02.04.2019 та 25.04.2019, враховуючи обставини проведених позивачем перевірок, подавав до суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, які, на думку ТОВ "Давлат Україна", підтверджують здійснення, з метою забезпечення пожежної безпеки та експлуатації належного Товариству нежилого приміщення за адресою: м. Київ , просп. Степана Бандери, 6 , корп. 3 , заходів та робіт. Крім того, Товариство звертає увагу, що внаслідок проведених заходів, у тому числі, щодо належної експлуатації нежитлових приміщень орендаторами, Державна служба України з надзвичайних ситуацій зареєструвала декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на торгово-офісні приміщення та виставкового залу загальною площею 6 663 кв. м. за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 6Д , з яких 5 376,30 кв. м., які належать ТОВ "Давлат Україна" на праві власності, орендує ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Інвест» згідно договору оренди № 80/90-ДО від 09.08.2017.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

За ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - летальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

За ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку.

З огляду на це, у кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.

Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Як убачається з матеріалів справи, під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що приміщення ТОВ "Давлат Україна", за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 6 експлуатуються з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, чим створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Матеріали справи свідчать, що 01.02.2018 між ТОВ "Давлат Україна", як Замовником, та ТОВ «Експертно-технічний центр цивільного захисту та техногенної безпеки», як Виконавцем , було укладено договір про надання послуг технічного обслуговування № 01/02/18Д, за умовами якого виконавець зобов`язується здійснювати технічне обслуговування установок автоматичної пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, оповіщення про пожежу. В межах договору на технічне обслуговування складено акти: прийняття системи пожежної сигналізації та системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; системи пожежогасіння на об`єкті ТОВ "Давлат Україна" по об`єкту: м. Київ, просп. Степана Бандери, 6.

В липні 2018 року ТОВ «Експерт112», як виконавець, надав ТОВ "Давлат Україна", як замовнику, послуги з вогнезахисної обробки металевих конструкцій будівлі на об`єкті, за адресою: м . Київ, просп. Степана Бандери, 6, літ. Д, Д¹, що підтверджується актом прийому-передачі послуг.

Судом установлено, що у своєму листі № 65/1/5942 від 25.10.2018 ГУ ДСНС України у м. Києві зазначило про відсутність порушень протипожежних вимог будівельних норм та правил по робочим проектам систем протипожежного захисту.

Як видно з матеріалів справи, 5 376,30 кв. м. належного ТОВ "Давлат Україна" на праві власності приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 6, корп. 3, орендує ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Інвест» згідно договору оренди № 80/90-ДО від 09.08.2017.

Відповідно до умов окресленого правочину, ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Інвест» несе повну відповідальність за стан переданого в оренду приміщення та його технічного устаткування, дбає про належний протипожежний та технічний стан приміщення. Орендар зобов`язаний зареєструвати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства пожежної безпеки у відповідності до Кодексу цивільного захисту України.

З матеріалів справи видно про подання ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Інвест» до Державної служби України з надзвичайних ситуацій декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

За наслідками розгляду декларації, Державною службою України з надзвичайних ситуацій здійснено реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на торгово-офісні приміщення та виставкового залу загальною площею 6 663 кв. м. за адресою: м . Київ, просп . Степана Бандери , 6 Д, що видно з листа № 26-5243/261 від 08.04.2019.

Суд примічає, що зі змісту декларації вбачається, що торгово-офісні приміщення загальною площею 6 663 кв. м. (з яких 5 376,30 кв. м. належать ТОВ "Давлат Україна"), за адресою: м. Київ, проспект С. Бандери, 6 Д, Д' розташовані в будівлі ІІ-го ступеню вогнестійкості. Конструктивні елементи будівлі - стіни цегляні, перекриття залізобетонні. Вентиляція припливно - витяжна з примусовою подачею повітря. Система електроосвітлення електрична, опалення - централізоване водяне. Об`єкт експлуатується відповідно до правил та норм пожежної безпеки. Стан утримання будинків, приміщень та споруд: утримуються відповідно до п. 1.19, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3, п. 2.4, п. 2.17, п. 2.27, п. 2.23, п. 2.28, п. 2.29, п. 2.30, п. 2.31, п. 2.34, п. 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Стан утримання електрогосподарства: утримується відповідно до п. 1.2, п. 1.6, п. 1.9, п. 1.10, п. 1.12, п. 1.15, п. 1.16, п. 1.17, п. 1.18, п. 1.20, п. 1.23, п. 1.23 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Наявність та утримання автоматичних установок протипожежного захисту: автоматичні системи протипожежного захисту в наявності і знаходяться в працездатному стані, орендодавцем організовано їх технічне обслуговування та підтримка в працездатному стані. Обслуговування здійснює ТОВ «Експертно - технічний центр цивільного захисту та техногенної безпеки. Наявність та утримання систем внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання: обладнано системою внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання - пожежні гідранти на території перебувають у справному стані. Наявність та утримання пожежної техніки та первинних засобів пожежогасіння: утримуються у справному стані відповідно до розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Об`єкт нерухомості забезпечено первинними засобами пожежогасіння (ВВК - 3.5, - 20 шт., ВП-5(З) - 11 шт.

В контексті проведеної позивачем перевірки, а також, між іншим, позапланових перевірок в січні та березні 2019 року, з урахуванням наявних у справі доказів, варто акцентувати, що на момент розгляду судом цієї справи Товариством усунуто більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились.

За викладених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

На думку суду, Товариством надано докази на підтвердження того, що ним дійсно вживаються усі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, а також того, що застосування заходів реагування, про які просить позивач, не сприятиме усуненню тих порушень, які на момент ухвалення цього рішення залишились не усунутими.

В той же час, позивачем не надано суду документів, які б свідчили про те, що не усунуті на момент розгляду справи порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень не може бути досягнуто в інший спосіб.

Таким чином, враховуючи принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд вважає твердження позивача щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень останнього, невмотивованими.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, і як наслідок, похідні вимоги щодо обов`язку забезпечення виконання судового рішення та контролю за його виконанням, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 6, 7, 9, 19, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову № 65/1/4421 від 08.08.2018 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - відмовити повністю.

Рішення , відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко