Справа № 420/3082/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26.04.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58957483 з примусового виконання виконавчого напису за № 7492, вчиненого 01.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з позивача на користь третьої особи заборгованості в розмірі 22 246,16 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 04.06.2019 року учасники справи та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.35-39)

04.06.2019 року представником позивача до суду подано заяву, вхід. № 20163/19, в якій останній просить продовжити розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. (а.с.41)

Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно змісту адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин, зокрема:

- 26.04.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58957483 з примусового виконання виконавчого напису за № 7492, вчиненого 01.04.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 22 246,16 гривень. Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни визначено м. Київ. Позивач проживає та працює у м. Одесі, є державним службовцем, категорія посади «Б» та суб`єктом декларування відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції». Починаючи з 2016 року її декларації майнового стану знаходяться у вільному доступі (https://public.nazk.gov.ua). На території м. Київ вона ніколи не проживала, не працювала, та в неї не було ніяких доходів та майна, яке заходитися на цій території. Приватний виконавець прийнявши до примусового виконання виконавчий напис за № 7492, діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб визначений законодавством України, прийняла рішення про відкриття виконавчого провадження ВП № 58957483 поза місцем розташування її виконавчого округу на території, де позивач ніколи не проживала, не перебувала тимчасово, не мала майна та не отримувала ніяких доходів. Відповідачем під час прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження порушено правила територіальної діяльності. Викладене призвело до порушення прав позивача, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», вона була позбавлена можливості своєчасно отримати та ознайомитись з документами виконавчого провадження та оскаржити дії відповідача. Крім цього їй потрібно докладати додаткових зусиль, втрачати власні кошти для поїздок в м. Київ;

- у заяві на примусове виконання рішення стягувач зазначив, що у позивача є картковий рахунок за № НОМЕР_1 від 19.03.2017 року в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» у м. Києві. Однак, відповідно до плану бухгалтерського обліку банків України, затверджених правлінням Національного банку України постановою № 388 від 21.11.1997 року (додаток № 1) рахунок 2909 П належить до іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку, тобто є внутрішньобанківським рахунком та відносяться до розділу операції з клієнтами, та він не рахунком позивача, як це зазначає у своєму відзиві відповідач. Відповідно до зазначеного плану бухгалтерського обліку банків України літера «П» означає, що рахунок пасивний. Натомість, за заявою ОСОБА_1 отримано довідку АТ «ПУМБ» від 04.06.2019 року, в якій зазначається, що у ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок НОМЕР_2 в «Відділенні ПУМБ « РЦ в м. Одесі»», що співпадає з планом бухгалтерського обліку банків України 2620 АП поточні рахунки фізичних осіб. Ця ж інформація підтверджується довідкою Державного ощадного банку України від 04.06.2019 року, в якій зазначено, що також у м. Одесі відкритий рахунок та будь-яких розрахункових рахунків у м. Києві та Київській області за ОСОБА_1 не зареєстровано. У матеріалах виконавчого провадження міститься довідка вказаного банку, згідно якої підтверджується, що позивач має вказаний картковий рахунок. Але аналіз вказаного документу доводить, що він містить відомості лише про наявність карткового рахунку у позивача та не містить відомостей про наявність на цьому картковому рахунку грошових безготівкових коштів. Крім того, банк надаючи виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника (грошових коштів), не зазначаючи про їх наявність на рахунку боржника, одразу ж у другому пункті своєї заяви відмовляється від застосування заходів примусового звернення на майно боржника та просить звернути стягнення на заробітну плату позивача, яка працює в м. Одесі, про що банку добре відомо з облікової карти клієнта банку. З огляду на це відповідачем прийнята постанова від 10.05.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Згідно вказаної постанови відповідач звернула стягнення на дохід позивача - заробітну плату, яку вона отримує у Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області, у розмірі 20%;

- відповідач, у першу чергу, не звернула стягнення на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку позивача в валюті гривня, відкритому в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», а звернула стягнення саме на заробітну плату позивача. Аналіз наведеного доводить, що на вказаному картковому рахунку відсутні грошові безготівкові кошти, на які могло би бути звернено стягнення, що також підтверджується наявними відповідями на запити у матеріалах виконавчого провадження;

- згідно Інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 169387440 від 05.06.2019 року, у позивача відсутнє будь-яке майно, яке розташоване у м. Києві. За таких обставин, на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови у позивача було відсутнє будь-яке майно, у тому числі, грошові кошти, які б знаходились в межах виконавчою округу відповідача;

- не можна прийняти до уваги посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України від 11.06.2018 року, оскільки даний лист містить роз`яснення про те, що приватний виконавець дійсно може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням саме грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Тобто, вказане роз`яснення не містить інформації щодо можливості прийняття виконавчих документів за місцезнаходженням лише карткових рахунків боржника.

Згідно змісту відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду електронною поштою 31.05.2019 року, вхід. № ЕП/4035/19, та поштою 03.06.2019 року, вхід. № 19929/19, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. До системи банківських рахунків для грошового обороту належать такі рахунки: кореспондентські; поточні (поточний з овердрафтом, поточні рахунки типу «Н», «П», карткові рахунки, поточні рахунки виборчих фондів); вкладні (депозитні), кредитні (позичкові), розподільчі тощо. Згідно з довідкою № 1_01 від 12.04.2019 року, наданою АТ «Перший Український Міжнародний Банк», за позивачем обліковується рахунок: НОМЕР_1 UАН від 19.03.2017 року у валюті гривня. Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів. Відповідно, в даному випадку порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника;

- чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача, в якій стягувач має право зазначити будь-які відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо). Надання стяіувачем доказів на підтвердження зазначеної в заяві інформації не вимагається. Дана позиція також підтверджується Листом - роз`ясненням Міністерства юстиції України № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 року;

- п. 19 Постанови Верховного Суду № 905/3542/15 від 10.09.2018 року зазначено: частиною 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у байках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї стати, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб. Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України «Про виконавче провадження», у якому йдеться про «кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках»;

- у зв`язку із викладеним та враховуючи, що в заяві стягувача був зазначений лише рахунок позивача, що відкритий у АТ «ПУМБ» з місцем реєстрації банку у місті Києві, а подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, дії приватного виконавця, який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови від 26.04.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58957483 та подальші виконавчі дії не суперечать наведеним нормам законодавства;

- також позивачем зазначено, що відкриття виконавчого провадження не за місцем проживання, перебування боржника порушують права та обов`язки боржника у виконавчому провадженні. В постанові про відкриття виконавчого провадження вказана адреса в мережі Інтернет http://asvpweb.nais.gov.ua та ідентифікатор для доступу, використавши який позивач має змогу отримати інформацію про виконавче провадження. Тобто, порушення прав та обов`язків відсутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Будь-яких заяв (клопотань), пояснень тощо від третьої особи до суду не надійшло.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 01.04.2019 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7492, про стягнення з боржника, ОСОБА_1 , на користь стягувача, Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МЖНАРОДНИЙ БАНК», суми 22 246,16 грн., з якої заборгованість за кредитним договором № 300794197101 від 19.03.2017 року - 21 746,16 грн., за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом - 500,00 грн., які стягнуто із стягувача. (а.с.107-108)

Згідно виконавчого напису, позивач зареєстрований за адресою: 65000 , Одеська область, Одеса, вул. В. Терешкової, буд. 13 .

Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулось до відповідача з заявою про примусове виконання рішення, вих. № 95266 (а.с.100), у якій, у відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 5, 19, 24, 28, п. 1 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», просило, зокрема:

- відкрити, за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за № 7492 від 01.04.2019 про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 , коштів у розмірі 22 246,16 гривень;

- звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яким є: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_4 , без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) Боржника .

Також в даній заяві зазначено, зокрема, адреса місця реєстрації боржника: АДРЕСА_2 ; місце знаходження майна боржника (грошових коштів): картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Як додатки до даної заяви зазначено: квитанція про сплату авансового внеску; оригінал виконавчого напису № 7492 від 01.04.2019 року; належним чином завірена копія довіреності представника стягувача класу «Т» від 1 жовтня 2018 року.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 58957483 від 26.04.2019 року (а.с.112-113), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, розглянувши заяву про примусове виконання виконавчого напису № 7492, виданого 01.04.2019 року Приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 22246,16 гривень, документ вступив у законну силу (набрав чинності): 01.04.2019 року, керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено, зокрема: відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 7492, виданого 01.04.2019 року Приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 22246,16 гривень.

Також, згідно з цією постановою, зокрема, адреса боржника: АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з постановою відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП № 58957483 від 26.04.2019 року, позивач оскаржив її у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду надано копії, зокрема (а.с.9-11, 13-18, 20, 149-151):

- сторінок паспорта громадянина України НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якого, місце проживання зареєстровано 22.09.2008 року за адресою: АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 ;

- Щорічної декларації позивача за 2018 рік, відповідно до якої: зареєстроване місце проживання останньої та місце фактичного проживання - м. Одеса , Одеська область ; місце роботи або проходження служби - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

- Інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України № 52531420190521, виданої 21.05.2019 року, згідно з даними якої відповідач внесений до реєстру 20.02.2018 року, виконавчим округом відповідача є м. Київ;

- постанови відповідача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 58957483 від 10.05.2019 року, якою звернено стягнення на доходи боржника позивача, що отримує дохід у Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області, адреса місця реєстрації: 65028, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул . Богдана Хмельницького, буд. 34;

- довідки відділення РЦ Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в м. Одеса, № ОDE-50.4/255 від 04.06.2019 року, якою підтверджується, що у «ВІДДІЛЕННЯ ПУМБ «РЦ В М. ОДЕСА» позивачем відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 .UAH) валюті Гривня. Видані дебетні пластикові картки: MC St.Un.Instant Issue Debit № НОМЕР_7 ;

- довідки, виданої філією Одеського обласного управління ТВБВ Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», № 113.604-50/212 від 04.06.2019 року, якою підтверджується, що позивач є клієнтом Філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10015/0559, де на її ім`я був відкритий зарплатний рахунок № НОМЕР_8 , та, що будь-яких розрахункових рахунків у міст Києві та Київській області зареєстрованих за позивачем в банківських установах згідно з базою даних не значиться;

- Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 169387440 від 05.06.2019 року за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження фізичної особи позивача, РНОКПП НОМЕР_4 , відповідно до якої за вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії (а.с.99, 103-122):

- листа Міністерства юстиції України від 11.06.2018 року № 23123/16620-33-18/20.5.1, у якому зазначено, зокрема, що приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах;

- матеріалів виконавчого провадження, номер за АСВП: 58957483, у яких наявна довідка, видана відповідачу АТ «ПЕРШИЙ УКРЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» від 12 квітня 2019 року вих. № 1_01, відповідно до якої АТ «ПУМБ» підтверджує, що у клієнта, яким є: ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_5 Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, 08.10.2008 р . ), іпн: НОМЕР_4 , є рахунок НОМЕР_1 від 19.03.2017 року в валюті гривня, відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

При цьому надані суду матеріали виконавчого провадження не містять доказів щодо отримання позивачем оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1 та 3 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законами України (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII), «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III), Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом № 1404-VIII.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1403-VIII про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ст.ст. 179, 190 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з п. 1.27 ст. 1 Закону № 2346-III у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні: платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону № 2346-III кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону № 2346-III (в ред. на 19.03.2017 року - дата відкриття рахунку позивача за довідкою третьої особи від 12.04.2019 року № 1_01)) банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

Виконавчим округом приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни визначено: м. Київ.

Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII відповідач приймає до виконання виконавчі документи, та, відповідно, відкриває виконавче провадження, зокрема, у разі наявності майна боржника, місцем знаходження якого є м. Київ.

Постановою у ВП № 58957483 від 26.04.2019 року відповідач відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 7492, виданого 01.04.2019 року Приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 22246,16 гривень.

Згідно з цією постановою, зокрема, адреса боржника: АДРЕСА_2.

Зазначена постанова прийнята відповідачем за заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про примусове виконання рішення, вих. № 95266, у якій щодо боржника зазначено:

- адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- місце знаходження майна боржника (грошових коштів): картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Як додатки до даної заяви зазначено:

- квитанція про сплату авансового внеску;

- оригінал виконавчого напису № 7492 від 01.04.2019 року;

- належним чином завірена копія довіреності представника стягувача класу «Т» від 1 жовтня 2018 року.

Згідно з довідкою, наявною в матеріалах виконавчого провадження, виданою відповідачу АТ «ПЕРШИЙ УКРЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» від 12 квітня 2019 року вих. № 1_01, АТ «ПУМБ» підтверджує, що у клієнта, яким є: ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_5 Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, 08.10.2008 р . ), іпн: НОМЕР_4 , є рахунок НОМЕР_1 від 19.03.2017 року в валюті гривня, відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що до прийняття оскаржуваної постанови відповідач мав дані про те, що позивач має рахунок, відкритий у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві.

Однак, вищезазначена довідка від 12 квітня 2019 року вих. № 1_01 та інші матеріали виконавчого провадження не містять даних та доказів, що на зазначеному рахунку обліковуються грошові кошти, належні боржнику.

Не наведені такі обставини та не надані належні та допустимі докази на доведення цих обставин відповідачем й під час розгляду цієї адміністративної справи.

Тобто, відповідачем прийнята оскаржувана постанова за відсутності належних та допустимих даних та доказів на їх підтвердження щодо наявності, зокрема, грошових коштів, як майна боржника, місцем знаходження якого є м. Київ.

При цьому, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей не породжує цивільні права та обов`язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки призначений для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

Отже, тільки матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об`єктом стягнення, а не рахунок у банку, таким чином наявність у боржника банківського рахунку не є тотожним наявному у боржника майна у такому банку.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на правовий висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 10.09.2018 по справі № 905/3542/15, суд зазначає, що у вказаній справі була надана оцінка подібним правовідносинам, однак при наявності грошових коштів на банківських рахунках, проте в цій справі відповідачем не доведено та судом не встановлено, що на рахунку № НОМЕР_1 обліковуються грошові кошти, належні боржникові.

Також, лист Міністерства юстиції України № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 не має сили нормативного акту, отже, не може регулювати спірні правовідносини, крім того, в ньому надано оцінку правомірності відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за умови знаходження грошових коштів на рахунках боржника.

Виходячи з встановлених судом обставин, враховуючи вищенаведені надані позивачем докази щодо місця проживання, перебування позивача, місцезнаходження іншого майна позивача, судом не встановлено законодавчо визначених підстав для прийняття відповідачем до виконання виконавчого напису № 7492, виданого 01.04.2019 року Приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 22246,16 гривень, та відповідно для відкриття спірного виконавчого провадження.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідач суду не навів та не надав.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- правова позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає змісту правових норм, що регулюють спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржена постанова прийнята відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.

В прохальній частині позовної заяви позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2, 5 ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане квитанцію № 7739 від 22 травня 2019 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 768,40 грн., яка є належною за подання даного позову. (а.с.4)

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що стягненню з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 підлягає сума судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11750,00 грн., представником позивача суду надано копії, зокрема (а.с.21-27):

- витягу з договору № 3-06 про надання правової допомоги від 20 травня 2019 року, укладеного між позивачем, як Клієнтом, та адвокатом Дудником Юрієм Григоровичем, як Адвокатом;

- Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Серія ОД № 003284, виданого Дуднику Юрію Григоровичу 16 травня 2018 року;

- оригінал Ордеру, серія ОД № 275172 , виданого 20 травня 2019 року на надання правової допомоги Коржовій Юлії Едуардівні на підставі договору про надання правової допомоги № 4/20 від 20 травня 2019 року у Одеському окружному адміністративному суді адвокатом Дудником Юрієм Григоровичем;

- оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 4/20 від 20 травня 2019 року, прийнятого від ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги на суму 11750,00 грн.;

- договору № 4-20 про надання правової допомоги від 20 травня 2019 року, укладеного між позивачем, як Клієнтом, та Адвокатом Дудником Юрієм Григоровичем, як Адвокатом, про таке:

1. Предмет договору

1. У відповідності до статті 59 Конституції України, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання давати Клієнтові правову допомогу, яка включає в себе: надання правової допомоги адвоката та представлення інтересів по адміністративній справі про оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.

2. Обов`язки сторін

2.2 Клієнт зобов`язаний:

2.2.2. Здійснити 100% передоплату гонорару Адвоката на умовах, визначених цим Договором або згідно додаткової домовленості, якої сторони за договором досягли окремо.

4. Ціна договору та порядок розрахунку

4.1. Гонорар по договору становить 11750,00 грн.

4.2. Зазначена сума гонорару повинна бути сплачена Клієнтом при підписанні даного договору 100% передоплатою;

- Детального опису робіт та витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України від 21.05.2018 року, відповідно до якого опис робіт:

1. Зустріч з клієнтом, узгодження правової позиції з клієнтом - 2 год.;

2. Вивчення документів - 1 год.;

3. Підготовка адміністративного позову - 3 год.;

4. Підготовка заяви про забезпечення позову - 1 год.;

5. Подача до суду позову - 1 год.

Вартість часу робіт - 800 грн. разом 8х800грн=6400,00 грн.

Представництво інтересів у суді першої інстанції - 4000,00 грн.

Витрати:

1. Роздруківка позову, заяви про забезпечення позову, копіювання документів - 350,00 грн.

2. Транспортні витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги - 1000,00 грн.

Всього: 11750,00 грн.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено.

Керуючись положеннями п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України, судом встановлено, по-перше, що умовами договору № 4-20 про надання правової допомоги від 20 травня 2019 року, укладеного між позивачем, як Клієнтом, та Адвокатом Дудником Юрієм Григоровичем, як Адвокатом, не передбачені витрати, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

По-друге, суду не надано жодного доказу на підтвердження передбачених в Детальному описі робіт та витрат від 21.05.2018 року, витрат з: друкування позову, заяви про забезпечення позову, копіювання документів в розмірі 350,00 грн.; транспортних витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн.

По-третє, суд звертає увагу позивача на те, що питання щодо витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, врегульоване ст. 135 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

З наведеного вбачається, що сторони несуть витрати, пов`язані з переїздом, лише та виключно до іншого населеного пункту. Відповідних доказів суду також не надано.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що стягненню з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10400,00 грн. (11750,00грн.-350,00грн.-1000,00грн.).

В стягненні решти судових витрат - слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 4, 9, 139, 157, 194, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (адреса офісу: вул. Юрія Поправки, 6, оф. 15, м. Київ, 02094 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 ), третя особа - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи: 14282829), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 58957483 від 26.04.2019 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10400,00 грн. (десять тисяч чотириста гривень).

В стягненні решти судових витрат - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду можуть бути подані в поряду, передбаченому ч. 6 ст. 287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя М.Г. Цховребова

.