Справа № 420/2024/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи,-

І. Суть спору:

ОСОБА _1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому просив:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Любашівського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області від 14.01.2019 р. №405 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії.

2. Зобов`язати Любашівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди його роботи на посаді майстра диспетчера та прораба Любашівської пересувної механізованої колони з 05.08.1988 р. по 31.12.1991 р.; з 10.05.1993 р. по 01.12.1997 р. на посаді майстра Будівельно-монтажного потягу "Дорстрой" ДСК №4.

3.Зобов`язати Любашівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 із 13.05.2018 року.

ІІ. Аргументи сторін

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

11.07.2018 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

14.01.2019 р. Любашівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області прийняло рішення №405 про відмову у призначені пільгової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.114 розділу ХІV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач зазначив, що відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 позивач за час своєї трудової діяльності обіймав наступні посади, які надають право на пільгову пенсію відповідно до Списку №2:

-з 19.04.1983 по 25.04.1988 майстер «Любашевское РайДРСУ»;

-з 28.04.1988 майстер диспетчер «Любашевское ПМК»;

-з 05.08.1988 переведений прорабом Любашівського ПМК по 16.06.1992;

-з 20.06.1992 по 07.05.1993 прораб (виконроб) « Малое предприятие ДРСУ «Україна»;

-з 10.05.1993 по 01.12.1997 майстер «Строительно-монтажній поїзд «Дорстрой» Дорожно строительний комплекс №4»;

-з 01.11.1998 по 14.07.2000 майстер ОУ «Облавтодор» Любашевский Дорожно-технический участок №894;

-з 25.07.2000 по 13.08.2001 майстер ділянки дорожнього будівництва «Південьзахідшляхбуд»;

-з 29.04.2003 по 05.02.2014 перебував на посадах майстра ділянки дорожнього будівництва, прораба ПАТ «Південьзахідшляхбуд».

Вказані посади передбачені пунктом 27 б Списку №2 розділу ХХVІІ постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Стаж позивача на момент подачі заяви про призначення пільгової пенсії становив 32 роки 11 місяців 25 днів, з них пільговий стаж становить 16 років 4 місяці та 14 днів.

Однак відповідно до оскаржуваного рішення відповідачем було зараховано лише 9 років 4 місяці 26 днів пільгового стажу, та не було зараховано до пільгового стажу період роботи в Любашівській ПМК з 05.08.1988 по 31.12.1991 (3 роки 4 місяці 27 днів) оскільки не підтверджено факт роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивач зазначив, що в оскаржуваному рішенні не зазначено про те, що відповідачем не було зараховано пільговий стаж в період роботи позивача з 10.05.1993 року по 01.12.1997 р. в Будівельно-монтажному потязі «Дорстрой» ДСК №4, в якому позивач працював на посаді майстра та підстави цього нарахування.

Позивач не погоджується з висновками відповідача, оскільки в його трудовій книжці зазначено період роботи та займані посади.

Також позивач зазначив, що до прийняття рішення відповідачем про відмову у призначенні пільгової пенсії службовими особами відповідача надавались усні позивачу вказівки на надання додаткових документів, які б підтверджували пільговий стаж, у тому числі і різноманітні довідки, довідка Форми-5. Позивач на вимогу відповідача отримував в організаціях в яких працював, довідки та надавав їх.

Позивач вважає, що відповідач протиправно, безпідставно не зарахував до пільгового стажу стаж роботи позивача в ДСК №4 в період з 10.05.1993 р. по 01.12.1997 р.

Таким чином, позивач вважає, що відмова в призначенні йому пенсії на пільгових умовах з мотивів не підтвердження факту роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах суперечить чинному законодавству та є неправомірною.

Позивач у позові просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

08.05.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.06.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов в якому представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що з метою контролю за цільовим використанням коштів та правильністю призначення (перерахунку) пенсій, шляхом ознайомлення з архівними документами 19.07.2018 р. було проведено зустрічну перевірку підстав видачі пільгової довідки від 04.06.2018 р. №25 виданої Любашівським ПМК за період роботи з 05.08.1988 по 31.12.1991 р.р.

Перевіркою встановлено, що вищезазначена пільгова довідка не підтверджена первинними документами, а саме: в наказах про прийняття не вказана посада виконроба; штатний розпис за 1988-1991 роки, картки форми Т-2, накази про надання відпусток за період з 1989-1991 р.р. відсутні та не підтверджено переведення позивача на посаду майстра з 05.08.1988 р.

Таким чином, позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах оскільки загальний стаж роботи позивача становить 32 роки 11 місяців 25 днів, а пільговий - 9 років 4 місяці 26 днів.

06.06.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що у відзиві не зазначено про те, з яких підстав відповідачем не було зараховано пільговий стаж в період роботи позивача з 10.05.1993 р. по 01.12.1997 р. в Будівельно-монтажному потязі «Дорстрой» ДСК №4, в якому позивач працював на посаді майстра та підстави цього не зарахування.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так суд, встановив, що позивач 11.07.2018 р. звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стаж позивача на момент подачі заяви про призначення пільгової пенсії становить 32 роки 11 місяців 25 днів , з них пільговий стаж становить 16 років 4 місяці та 14 днів.

14.01.2019 р. відповідач прийняв рішення №405 про відмову у призначені пільгової пенсії позивачу відповідно до ч.2 ст.114 розділу ХІV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.12).

В рішенні №405 від 14.01.2019 р. зазначено, що позивачу зараховано лише 9 років 4 місяці 26 днів.

До пільгового стажу не враховано період роботи в Любашівській ПМК з 05.08.1988 по 31.12.1991 (3 роки 4 місяці 27 днів), оскільки не підтверджено факт роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Період роботи в Одеській філії ВАТ «Південьзахідшляхбуд» з 01.09.2003 р. по 08.09.2004 р. до пільгового стажу не враховано тому, що не проводилась атестація робочих місць.

Суд встановив, що відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 позивач за час своєї трудової діяльності обіймав наступні посади, які надають право на пільгову пенсію відповідно до Списку №2:

-з 19.04.1983 по 25.04.1988 майстер «Любашевское РайДРСУ»;

-з 28.04.1988 майстер диспетчер «Любашевское ПМК»;

-з 05.08.1988 переведений прорабом Любашівського ПМК по 16.06.1992;

-з 20.06.1992 по 07.05.1993 прораб (виконроб) « Малое предприятие ДРСУ «Україна»;

-з 10.05.1993 по 01.12.1997 майстер «Строительно-монтажній поїзд «Дорстрой» Дорожно строительний комплекс №4»;

-з 01.11.1998 по 14.07.2000 майстер ОУ «Облавтодор» Любашевский Дорожно-технический участок №894;

-з 25.07.2000 по 13.08.2001 майстер ділянки дорожнього будівництва «Південьзахідшляхбуд»;

-з 29.04.2003 по 05.02.2014 перебував на посадах майстра ділянки дорожнього будівництва, прораба ПАТ «Південьзахідшляхбуд».

Вказані посади передбачені пунктом 27 б Списку №2 розділу ХХVІІ постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Органи Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов`язані неухильно дотримуватись прав громадян при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження їх порушення, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів.

Згідно з п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам , які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документові, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV (далі Закон України №1058-ІV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.45 Закону України №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.5 ст.45 Закону України №1058-ІV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників», при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Суд зазначає, що позивач займав посади, які передбачені пунктом 27 б Списку №2 розділу ХХVІІ постанови Кабінету міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Крім того, займані посади на яких працював позивач в 1988 - 1991 р. і які надають право на призначення пільгової пенсії, також передбачені Розділом ХХІХ підрозділу Б Постанови Ради міністрів СРСР №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, праця в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» від 22.08.1956 р. та Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 р.

Так відповідно до Розділу ХХІХ підрозділу Б Постанови Ради міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р. затверджено Список №2, зокрема затверджено список виробництв, цехів, професій і посад, праця в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, а саме «Будівництво будівель і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо- мостових, транспорту та зв`язку, житлових та культурно-побутових, а також наземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій»: інженерно-технічні працівники - Майстри (десятники) та прораби.

У тому числі після втрати чинності вищевказаним нормативно-правовим актом було затверджено Постанову №10 від 26.01.1991 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад, і показників, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення». Відповідно до Списку №2 Розділу 27 код 2290006-24441 «Производитель работ» (виконроб).

Суд встановив, що стаж позивача на момент подачі заяви про призначення пільгової пенсії становить 32 роки 11 місяців 25 днів, з них пільговий стаж становить 16 років 4 місяці та 14 днів.

Однак , відповідно до оскаржуваного рішення Відповідачем було зараховано лише 9 років 4 місяці 26 днів пільгового стажу, та не було зараховано до пільгового стажу період роботи в Любашівській ПМК з 05.08.1988 по 31.12.1991 ( 3 роки 4 місяці 27 днів) оскільки не підтверджено факт роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зокрема , в оскаржуваному рішенні не зазначено про те, що Відповідачем не було зараховано пільговий стаж в період роботи Позивача з 10.05.1993 року по 01.12.1997 рік в Будівельно-монтажному потязі «Дорстрой» ДСК №4, в якому Позивач Працював на посаді майстра та підстави цього незарахування.

Суд не погоджується з висновками відповідача, оскільки в трудовій книжці позивача зазначено період роботи та займані посади. Крім того, відповідачу було надано копію Наказів №45 від 26.04.1988 відповідно до якого слідує, що позивач був прийнятий на посаду майста-диспетчера Любашівського ПМК та копію наказу №85 з 05.08.1988 року переведений на посаду начальника Любашівського будмайданчику (прораба) у зв`язку з виробничою необхідністю.

Крім того, у відповідача була і довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.05.2018 року, складена на підставі книг по заробітній платі за 1988- 1992 роки. Відповідно до даної довідки слідує, що Позивач у зазначений період часу отримував заробітну плату. У тому числі, відповідно до положень ст. 56 КЗпП у разі, якщо особа працює неповний робочий день оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Щодо встановлення факту повного чи неповного робочого дня, законодавцем передбачено необхідність лише копій документів про переведення на неповний робочий день, у зв`язку з чим, якщо даних документів не має, це свідчить про те, що особа працювала повний робочий день, даний факт підтверджує і розрахунок заробітних плат та їх розмір.

До прийняття рішення Відповідачем про відмову в призначенні пільгової пенсії, службовими особами Відповідача надавались усні Позивачу вказівки на надання додаткових документів, які б підтверджували пільговий стаж, у тому числі і різноманітні довідки, Довідка Форми-5. Позивач на вимогу Відповідача отримував в організаціях в яких працював, довідки та надавав їх. У тому числі Позивачем було надано довідки Форми-5, а саме Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Любашівським РМПМК відповідно до якої зазначено, що Позивач працював повний робочий день на посаді виконроба та виконував роботи по будівництву промислових, житлових та культурно- побутових будинків та споруд з 05.08.1988 р. по 31.12.1991 і що підставою видачі є книги наказів та книги по заробітній платі 1988-1991 роки (з посиланням що професія передбачена Постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956) та аналогічна Довідка, яка підтверджує, що Позивач в період з 01.01.1992 по 23.01.1992 працював на посаді виконроба і посиланням на професію за Списком №2 затвердженим Постановою Кабінету міністрів СРСР №10.

Щодо не зарахування Відповідачем пільгового стажу в Будівельно- монтажному потязі «Дорстрой» ДСК №4 суд зазначає наступне.

У трудовій книжці позивача міститься запис про те, що позивач в період часу з 10.05.1993 по 01.12.1997 року працював на посаді майстра в Будівельно-монтажному потязі «Дорстрой» ДСК №4. Факт прийняття позивача на дану посаду підтверджується Наказом №27 від 10.03.1993 (а.с.22)

Крім того, в трудовій книжці міститься запис: « В связи с ликвидацией гос. Придприятия Укрдор №5 в соответствии с приказом корпорации «Укравтодор» от 19.01.1996 №10 ДСК№4 переподчинить Одесскому облавтодору».

Зокрема , відповідачу було надано Наказ №56 від 28.11.1997 року Одеського облавтодору ДСК №4, відповідно до якого Позивача було звільнено з 01.12.1997 року на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України по переводу в ДЕУ -894. У тому числі запис про звільнення також міститься в трудовій книжці та зазначено посаду з якої звільнено Позивача, а саме посаду майстра.

Тобто , протиправно не зарахував до пільгового стажу стаж його роботи в ДСК №4 в період з 10.05.1993 по 01.12.1997.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні міститься лише коротке посилання на те, що позивачу не враховано пільговий стаж без обґрунтування підстав не врахування даного стажу.

04.01.2019 р. представник Позивача звернувся з адвокатським запитом до Відповідача з питанням повідомити підстави не призначення пенсії та у разі ненадання збоку Позивача будь-якій необхідних документів, надати перелік необхідних документів та правові підстави надання цих документів.

У відповідь на адвокатський запит надійшов лист №64/02 від 09.01.2019 року відповідно до якого було зазначено, що позивачу було призначено пенсію з 13.05.2018 року однак виплату призупинено до з`ясування наступного. Зокрема зазначено, що 19.07.2018 проведено зустрічну перевірку підстав видачі пільгової довідки від 04.06.2018 року №25 виданої Любашівським ПМК за період роботи з 05.08.1988 року по 31.12.1991 року та перевіркою встановлено, що вищевказана пільгова довідка не підтверджена первинними документами, а саме: 1) в наказах про прийняття не вказана посада виконроба; 2) штатний розпис за 1988-1991 роки; 3) картка форми Т-2; 4) накази про надання відпусток за період з 1998-1991 р.; 5) не підтверджено факт переведення заявника на посаду майстра з 05.08.1988.

У тому числі Відповідач посилається на відсутність документів, які б підтверджували перелік об`єктів, побудованих заявником (Позивачем) та відносить дані документи в розумінні Постанови КМУ №635 від 12.08.1993 року до первинних документів.

З огляду на викладене в листі Відповідача слід зазначити наступне: з приводу посилань Відповідача, що в наказах не вказана посада виконроба. В наказі, який подано Відповідачу зазначено « перевести в связи с производственной необходимостью мастера ОСОБА_1 исполняющим обязанности начальника Любашевского стройучастка с 05.08.1988...», що передбачає посаду виконроба, про що міститься відповідний запис в трудові книжці.

Щодо посилань відповідача на відсутність картки форми Т-2, відповідно до Наказу № 180 від 11.08.1993 року «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу» дану форму Т-2 було затверджено лише в 1993 році, тобто на момент роботи Позивача в 1988-1991 роки ведення даної картки не було передбачено.

Щодо посилань відповідача на відсутність наказів про надання відпустки за період з 1989 по 1991 роки. Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 року «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» (далі-Перелік) визначено строк зберігання наказів про надання щорічних оплачуваних відпусток - 5 років. Зокрема, даний наказ набув чинності з 01.01.2013 року та не має зворотньої сили. Крім того, перший наказ, який врегульовував дане питання та який втратив чинність з набуттям чинності Наказу №578/5, є Наказ №41 від 20.07.1998 року. Тобто, документ. відсутність якого встановлено в ході проведення зустрічної перевірки не може фактично існувати та зберігатись станом на 2019 рік.

Щодо відсутності штатних розписів за період з 1989-1991 року, слід зазначити, що строк зберігання даного документу з 01.01.2013 року врегульовано Переліком, до цього дане питання з 1998 року врегульовував Наказ № 41 від 20.07.1998 року та відповідно до п. 46 строк зберігання 3 роки, до цього (тобто період з 1988 по 1991 рік) законодавчо не було врегульовано порядок та строки зберігання штатних розписів. Тобто, документ, відсутність якого встановлено в ході проведення зустрічної перевірки не може фактично існувати та зберігатись станом на 2019 рік.

Щодо не підтвердження переведення Позивача на посаду майстра з 05.08.1988 року, слід зазначити, що відповідно до наказу, який міститься в матеріалах пенсійної справи та запису в трудовій книжці з 05.08.1988 ОСОБА_1 переведено на посаду виконуючого обов`язки начальника Любашівського буддільниці, до цього останній перебував на посаді майстра-диспетчера.

Щодо не підтвердження об`єктів, побудованих заявником, слід зазначити, що відповідно до Наказу №41 від 20.07.1998 року строк зберігання первинних документів і здійснення даної діяльності, будівництва, капітального ремонту) зберігаються 3 роки, до 1998 року дане питання не було законодавчо врегульовано.

14.01.2019 року на адресу Відповідача було направлено адвокатський запит з вищевказаними роз`ясненнями, щодо строку зберігання документів, які Відповідач вимагав надати, з питанням вказати нормативно-правові акти на підставі яких у позивача вимагають вказані документи.

У відповіді №216/02 від 24.01.2019 року Відповідач повідомив, що витребовує документи на підставі Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року « Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Зазначаючи при цьому, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи не точні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зазначає, що оскільки в ст. 1 Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 прямо зазначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також за архівними установами.

Тобто , інші документи можуть бути витребувані лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній, наявність неточностей та неправильних записів у трудовій книжці не є підставою для витребування будь-яких документів додатково.

Отже , з вищевикладеного суд робить висновок, що відповідач діє всупереч п. 3.3 розділу III (Підготовка і подання документів для призначення пенсії) Постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення пенсій для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого орган, що призначає пенсію надає допомогу, зазначеним у пунктах 1.1 та 1.2 розділу І цього порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Таким чином, суд робить висновок, що відмова позивачу в призначені пенсії на пільгових умовах з мотивів, не підтвердження факту роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, суперечить чинному законодавству та є протиправною.

Верховний суд у постанові від 06.03.2018 р. по справі №754/14898/15-а зробив висновок, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задовлення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Любашівського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області від 14.01.2019 р. №405 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії.

3. Зобов`язати Любашівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди його роботи на посаді майстра диспетчера та прораба Любашівської пересувної механізованої колони з 05.08.1988 р. по 31.12.1991 р.; з 10.05.1993 р. по 01.12.1997 р. на посаді майстра Будівельно-монтажного потягу "Дорстрой" ДСК №4.

4.Зобов`язати Любашівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 13.05.2018 року.

5. Стягнути з Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять), 20 грн.

6. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

7. Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 реєстраційна картка платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Любашівське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Одеської області, адреса: 66502, Одеська обл., смт. Любашівка, вул. Мирна, буд.37 А, код ЄДРПОУ 40373860.

Суддя О.Я. Бойко

.