open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
53 Справа № 911/2980/17
Моніторити
Постанова /28.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /25.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.11.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.07.2018/ Київський апеляційний господарський суд Постанова /12.06.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /30.05.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.05.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /18.04.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.04.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.04.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.03.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.02.2018/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /13.12.2017/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /08.11.2017/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /06.10.2017/ Господарський суд Київської області
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 911/2980/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /28.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /25.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.11.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.07.2018/ Київський апеляційний господарський суд Постанова /12.06.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /30.05.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.05.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /18.04.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.04.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.04.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.03.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.02.2018/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /13.12.2017/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /08.11.2017/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /06.10.2017/ Господарський суд Київської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2980/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Бєлозьорової О. С. (за довіреністю №2432-03/1210 від 19.07.2018),

відповідача - Салазського О. С. (адвокат),

третьої особи-1 і третьої особи-2 - не з`явилися,

третьої особи-3 - Насурлаєвої К. Е. (адвокат),

Генеральної прокуратури України - Насадчук Ж. Д. (за посвідченням), Нестеренка Є. І. (за посвідченням),

розглянув касаційні скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 (суддя Бацуца В. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 (головуючий - Коротун О. М., судді: Сулім В. В., Чорногуз М. Г.) у справі

за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Державної акціонерної холдингової компанії "Артем",

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,

3) Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій"

про стягнення 54370,08 грн., зобов`язання звільнити та повернути нерухоме майно

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У жовтні 2017 року перший заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономіки України, Міністерство) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" (далі - ТОВ "ДОЗСТ "Славутич", Товариство, Орендар) про стягнення 18123,36 грн. основної заборгованості, 36246,72 грн. неустойки та зобов`язання звільнити і повернути Міністерству нерухоме майно дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу "Славутич" площею 2142,02кв.м., передане Товариству за договором оренди від 07.09.2010 №36ВА-10 (далі - договір оренди №36ВА-10), укладеним з Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" (далі - ДАХК "Артем", Компанія).

2. Позовна заява обґрунтовується невиконанням відповідачем своїх обов`язків щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування нерухомим майном та щодо повернення і звільнення державного нерухомого майна за договором оренди №36ВА-10 у зв`язку із закінченням строку його дії, оскільки Мінекономіки України листом №3242-10/18610-07 від 21.06.2016 повідомило Орендаря про недоцільність пролонгації цього договору оренди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018, в задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані тими обставинами, що Мінекономіки України не є стороною договору оренди №36ВА-10, тому у нього відсутні будь-які права та обов`язки орендодавця державного майна за цим договором, у тому числі право на одержання у встановленому порядку орендної плати і право вимагати повернення орендованого державного майна у зв`язку з припиненням дії договору оренди. При цьому договір оренди №36ВА-10 не припинився, а автоматично пролонгувався на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а саме з 30.04.2017 строком на 2 роки і 11 місяців, тому у Товариства не виник обов`язок щодо повернення орендованого державного майна у порядку і строки, встановлені договором.

5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2018 (головуючий - Дроботова Т.Б., судді: Пільков К. М., Чумак Ю. Я.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 скасовано з передачею справи на новий розгляд до цього ж апеляційного господарського суду.

6. Зазначена постанова мотивована тим, що вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції, оголошену 18.04.2018, складом суду не підписано, що в силу приписів пункту 3 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній з 15.12.2017, є підставою для обов`язкового скасування постанови і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 залишено без змін.

8. Постанова мотивована посиланням на статті 283, 284, 286, 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 204, 763, 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 17, 19, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтю 35 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статті 75, 236, 269 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, з урахуванням яких апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, що обумовлено як преюдиціальним значенням обставин неодноразової пролонгації договору оренди №36ВА-10 (до 30.05.2014 та до 30.04.2017) і переходу з 27.12.2013 до Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" (далі - ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій", Інститут) прав та обов`язків орендодавця за договором оренди №36ВА-10, встановлених судовими рішеннями у справі №911/2088/14, так і недоведеністю належного та своєчасного повідомлення Міністерством Орендаря про припинення договору оренди №36ВА-10, внаслідок чого цей договір не припинився та є продовженим з 30.04.2017 строком на 2 роки і 11 місяців.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

9. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Мінекономіки України і заступник прокурора Київської області (далі - прокуратура) звернулися з касаційними скаргами, у яких просять зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

10. В обґрунтування своєї правової позиції Міністерство посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме статей 74, 136, 287 ГК України, статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", наголошуючи на тому, що: 1) перебування державного майна на балансі не наділяє ДП "Український державний науково-технічний проектний інститут промислових технологій" правом повного господарського відання цим майном, державна реєстрація якого (речового права) наразі оскаржується Міністерством у судовому порядку; 2) договір оренди №36ВА-10 та додаткові угоди до нього є незаконними, оскільки площа орендованого майна перевищує встановлений ліміт для державного підприємства - 200кв.м., тому орендодавцем спірного майна площею 2142,02кв.м. може виступати виключно Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - РВ ФДМУ по Київській області); 3) дійшовши висновку про пролонгацію орендних правовідносин, апеляційним судом помилково залишено поза увагою пункти 11.9, 11.11 договору оренди №36ВА-10 (в редакції додаткової угоди від 02.07.2013), за змістом яких дія вказаного договору припинилася у зв`язку з визнанням ДП "Український державний науково-технічний проектний інститут промислових технологій" (орендодавця) банкрутом згідно з постановою Господарського суду м. Києва від 15.01.2018 у справі №910/12727/16, а факт передачі орендованого майна на баланс Інституту як іншого балансоутримувача є підставою дострокового припинення чинності цього договору.

11. В свою чергу в обґрунтування вимог касаційної скарги прокуратура посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 291 ГК України, статей 770, 785 ЦК України, статей 17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 35 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 74, 76-79, 86, 236, 238, 269, 275, 277 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1)оскільки Мінекономіки України листами №3242-10/18610-07 від 21.06.2016 і №3242-10/12070-07 від 10.04.2017 (останній вручено адресату) повідомило ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" про недоцільність пролонгації договору оренди №36ВА-10 з причин наміру використання майна для власних потреб, тобто мовчазної згоди з боку Міністерства не було, то пролонгація цього договору оренди не відбулася; 2) укладенню договору оренди державного та комунального майна передує проведення відповідного конкурсу, тому ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" без проведення конкурсу не може виступати орендодавцем спірного майна; 3) інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №105156746 від 27.11.2017 та №105435190 від 28.11.2017 щодо реєстрації за ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" права повного господарського відання на об`єкт оренди не є належними доказами, так як державна реєстрація права повного господарського відання на спірні об`єкти за Інститутом оскаржується Міністерством у судовому порядку; 4) помилковими є посилання судів на преюдиціальність обставин переходу до ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" всіх прав та обов`язків за договором оренди №36ВА-10, встановлених судовими рішеннями у справі №911/2088/14, оскільки ДАХК "Артем" не було стороною при розгляді зазначеної справи; 5) визнання орендодавця банкрутом, а також передача майна на баланс іншої особи, що відбулося у даному випадку, згідно з пунктами 11.9, 11.11 договору оренди №36ВА-10 є підставою для припинення його дії та повернення орендованого майна Міністерству як органу, уповноваженому управляти спірним державним майном.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. Відповідач своїм правом на надання відзиву в установлений судом строк (до 22.04.2019), передбачений частиною 8 статті 165 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, не скористався і жодних поважних причин пропуску цього строку не навів і не обґрунтував, що в силу положень частини 9 статті 165 та частини 1 статті 301 цього Кодексу унеможливлює прийняття до уваги доводів відзиву, фактично поданого представником Дорошенком А .О. лише 08.05.2019.

Третіми особами відзиви на касаційну скаргу не подавалися.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 №575-р „Про передачу державних підприємств, що належали до сфери управління корпорації „Укрбудматеріали", до сфери управління Міністерства промислової політики України було передано Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич", який знаходиться в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області.

14. Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України №179 від 08.04.2010 „Про передачу майна Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич", майно Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич" було передано на баланс ДАХК "Артем". На виконання цього наказу між Міністерством промислової політики України та ДАХК „Артем" було складено акт приймання-передачі від 22.04.2010, згідно з яким Міністерством промислової політики України передано на відповідальне зберігання майно Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич" (за переліком, наведеним у акті), а ДАХК "Артем" прийняло зазначене майно.

15. 09.04.2010 за наказом ДАХК „Артем" №46 „Про Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич" Компанією було прийнято на власний баланс майно Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич" і введено його до структури Департаменту з соціальних питань як підрозділу без права юридичної особи.

16. 07.06.2010 Міністерством промислової політики України видано наказ №272 „Про передачу майна до статутного фонду (капіталу) ДАХК „Артем", відповідно до якого Міністерством відповідно до повноважень по здійсненню функцій з управління об`єктами державної власності передбачено внесення до статутного фонду (капіталу) ДАХК „Артем" майна згідно додатку.

17. 07.09.2010 між ДАХК „Артем" (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич", правонаступником якого є ТОВ "ДОЗСТ "Славутич" (Орендар) було укладено договір оренди №36ВА-10, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 2142,02кв.м. та інше майно, визначене в акті приймання-передачі, що розташоване за адресою: с. Циблі, Переяслав-Хмельницького р-ну, Київської області. Майно надається для використання з метою дитячого оздоровлення.

18. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 5.2 договору оренди №36ВА-10 на дату його укладання орендна плата за перший та послідуючі місяці оренди визначається згідно з розрахунком орендної плати (додаток 1 до договору) і складає: 1887,85 грн. без ПДВ, 377,57 грн. ПДВ (20%), сума до сплати 2265,42 грн. з ПДВ з урахуванням індексу інфляції. Орендар самостійно і від свого імені укладає договори на надання комунальних послуг, що споживатимуться ним на об`єкті зі спеціалізованими організаціями. Орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця. Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату.

19. Згідно з пунктами 11.1, 11.8 договору оренди №36ВА-10 цей договір діє з 07.09.2010 до 07.08.2013 строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, сторони укладають новий договір на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

20. 07.09.2010 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно та інше майно, визначене в акті приймання-передачі, що знаходиться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі.

21. Додатковою угодою №1 від 31.03.2011 до договору оренди №36ВА-10 у зв`язку з тим, що Закрите акціонерне товариство „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич" (ідентифікаційний код 32783583) було припинено шляхом його перетворення у ТОВ „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич" (ідентифікаційний код 32783583), сторони дійшли згоди внести зміни до реквізитів орендаря за договором, а додатковою угодою від 02.07.2013 сторони продовжили строк дії договору оренди до 30.05.2014.

22. 27.12.2013 складено та підписано акт приймання-передачі державного майна від ДАХК "Артем" до ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій", згідно з яким комісією, створеною відповідно до наказу Міністерства промислової політики України "Про прийняття майна" від 19.12.2013 №95, проведено обстеження майна, що передається за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, яке належить ДАХК „Артем" (орган управління - Державний концерн „УКРОБОРОНПРОМ") і передається ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" (орган управління - Міністерство промислової політики України).

23. Відповідно до пункту 1.1 Статуту підприємства ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" є юридичною особою, заснованою на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном. Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном утворено на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" шляхом реорганізації Міністерства промислової політики України та є його правонаступником у частині реалізації державної політики щодо управління об`єктами державної власності.

24. Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1538 від 02.11.2006, Міністерство відповідно до покладених на нього завдань здійснювало відповідно до законодавства функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

25. Указом Президента України №634/2011 від 31.05.2011 встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики.

26. Рішенням Господарського суду Київської області від 04.11.2014 у справі №911/2088/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015, задоволено первісний позов ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" до ТОВ "ДОЗСТ "Славутич" про стягнення 7766,56 грн. основного боргу, 99,78 грн. пені, 23,06 грн. 3% річних. Зустрічний позов ТОВ "ДОЗСТ "Славутич" про стягнення з ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" 17918797 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень задоволено повністю.

27. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що відповідно до додаткових угод до договору та акту від 27.12.2013 приймання-передачі державного майна, зобов`язаними сторонами за договором оренди від 07.09.2010 №36ВА-10 є орендодавець - ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" та орендар - ТОВ „ДОЗСТ „Славутич". У зв`язку із зміною балансоутримувача орендованого майна, до ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" перейшли усі права та обов`язки орендодавця - ДАХК "Артем" за договором оренди №36ВА-10, зокрема і зобов`язання щодо відшкодування вартості витрат по здійсненню поліпшення орендованого майна або на зарахування їх вартості в рахунок орендних платежів.

28. Також рішенням Господарського суду Київської області від 18.05.2015 у справі №911/1372/15 позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до ДАХК "Артем" та до ТОВ „ДОЗСТ "Славутич" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та витребування майна задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди №36ВА-10 від 07.09.2010, укладений між ДАХК „Артем" та ТОВ "ДОЗСТ "Славутич", і зобов`язано Товариство повернути державі в особі ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" нерухоме майно дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу "Славутич" загальною площею 2142,02кв.м., розташоване в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, та інше майно, визначене в акті приймання-передачі від 07.09.2010.

29. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі №911/1372/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2016, рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2015 у справі №911/1372/15 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено заступнику Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у задоволенні позову повністю.

Позиція Верховного Суду

30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

31. Відповідно до частини 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

32. Згідно з частиною 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

33. Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

34. Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

35. Частинами 1, 3 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині 1 цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов`язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику. У разі припинення за цих же обставин договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об`єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов`язаний протягом тридцяти днів прийняти об`єкт оренди в своє управління.

36. Виходячи зі змісту норм частини 2 статті 291 ГК України та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які підставою припинення договору оренди державного майна чітко визначають банкрутство саме орендаря чи ліквідацію юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем, але аж ніяк не банкрутство орендодавця, колегія суддів не приймає до уваги передчасні твердження скаржників про помилкове неврахування апеляційним судом пункту 11.9 договору оренди №36ВА-10, за змістом яких дія вказаного договору припинилася у зв`язку з визнанням ДП "Український державний науково-технічний проектний інститут промислових технологій" (орендодавця) банкрутом згідно з постановою Господарського суду м. Києва від 15.01.2018 у справі №910/12727/16. Крім того, апеляційний суд, керуючись частиною 5 статті 269 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, згідно з якою у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, цілком правомірно не взяв зазначене судове рішення до уваги з огляду на прийняття 13.12.2017 оскаржуваного рішення судом першої інстанції, внаслідок чого на момент вирішення цього спору факту банкрутства орендодавця не існувало і про цю підставу позову прокурор та Міністерство до 13.12.2017 не заявляли.

37. Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

38. Норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

39. Апеляційним судом вірно зазначено про те, що договір оренди №36ВА-10 не визнавався недійсним і не розривався у судовому порядку, в зв`язку з чим в силу статті 204 ЦК України презюмується правомірність цього правочину.

40. Зважаючи на це, Верховний Суд не приймає до уваги як такі, що виходять за межі предмета даного спору, твердження скаржників як про те, що укладенню договору оренди державного та комунального майна передує проведення відповідного конкурсу, тому ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" без проведення конкурсу не може виступати орендодавцем спірного майна, так і про незаконність договору оренди №36ВА-10 і додаткових угод до нього з тих підстав, що площа орендованого майна перевищує встановлений статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ліміт для державного підприємства - 200кв.м., тому орендодавцем спірного майна площею 2142,02кв.м. може виступати виключно РВ ФДМУ по Київській області.

41. Адже вищенаведені заперечення позивача і прокуратури зводяться по суті до посилань на укладення договору оренди №36ВА-10 від 07.09.2010 з порушенням чинного на той час законодавства про оренду, що може бути предметом іншого позовного провадження.

42. Водночас, враховуючи презумпцію правомірності договору оренди №36ВА-10 від 07.09.2010 в тому числі суб`єктного складу його сторін та правильний висновок суду першої інстанції про те, що Мінекономіки України, будучи лише органом, уповноваженим управляти орендованим майном, не є стороною договору оренди №36ВА-10 і у нього відсутні будь-які права та обов`язки орендодавця державного майна за цим договором, колегія суддів вважає, що у розумінні статті 764 ЦК України, частини 4 статті 284 ГК України і частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" листи Мінекономіки України №3242-10/18610-07 від 21.06.2016 і №3242-10/12070-07 від 10.04.2017, які адресовані Товариству, не є заявами орендодавця (ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій") про припинення договору оренди №36ВА-10 або відмову від його пролонгації.

43. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність належного та своєчасного повідомлення орендодавцем Орендаря про припинення договору оренди №36ВА-10, внаслідок чого цей договір не припинився та є продовженим з 30.04.2017 на той же строк - на 2 роки і 11 місяців.

44. Наведеним повністю спростовується твердження прокуратури про те, що оскільки Мінекономіки України листами №3242-10/18610-07 від 21.06.2016 і №3242-10/12070-07 від 10.04.2017 (останній вручено адресату) повідомило ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" про недоцільність пролонгації договору оренди №36ВА-10 з причин наміру використання майна для власних потреб, тобто мовчазної згоди з боку Міністерства не було, то пролонгація цього договору оренди не відбулася.

45. Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 (тобто на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

46. Згідно з частинами 4, 5 статті 75 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 (тобто на час ухвалення оскаржуваної постанови), обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

47. Враховуючи, що судовим рішенням у справі №911/2088/14, яке набрало законної сили, встановлено факти неодноразової пролонгації договору оренди №36ВА-10 (до 30.05.2014 та до 30.04.2017) і переходу з 27.12.2013 до ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" прав та обов`язків орендодавця за договором оренди №36ВА-10, встановлених судовими рішеннями у справі №911/2088/14, які (факти) мають преюдиціальне значення і не підлягають повторному доказуванню при вирішенні даного спору, колегія суддів вважає безпідставними доводи прокуратури щодо відсутності преюдиціальності обставин, встановлених судовими рішеннями у справі №911/2088/14, з тих причин, що ДАХК "Артем" не було стороною при розгляді зазначеної справи, оскільки, по-перше, за змістом наведених вище норм процесуального закону достатньою передумовою для визначення обставин преюдиціальними є участь особи (ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій") при розгляді справ №911/2088/14 і №911/2980/17, а не обов`язково тотожність суб`єктного складу учасників вказаних справ.

48. По-друге, апеляційний суд вірно зазначив про те, що матеріали цієї справи і доводи сторін не містять доказів на спростування Міністерством вказаних обставин, встановлених судовим рішенням у справі №911/2088/14, та (або) посилань на них.

49. Зважаючи на преюдиціальне значення обставин переходу з 27.12.2013 до ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" прав та обов`язків орендодавця за договором оренди №36ВА-10, касаційна інстанція відхиляє посилання скаржників в обґрунтування своїх заперечень на пункт 11.11 договору оренди №36ВА-10 (в редакції додаткової угоди від 02.07.2013), за змістом якого передача орендованого майна на баланс Інституту як іншого балансоутримувача є підставою дострокового припинення чинності цього договору.

50. При цьому Верховний Суд зауважує, що Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

51. З наведених вище мотивів колегія суддів не приймає до уваги як такі, що не мають істотного значення для правильного вирішення цієї справи, аргументи скаржників про те, що перебування державного майна на балансі не наділяє ДП "Український державний науково-технічний проектний інститут промислових технологій" правом повного господарського відання цим майном, державна реєстрація якого (речового права) наразі оскаржується Міністерством у судовому порядку, оскільки наявність статусу балансоутримувача чи відсутність у державного підприємства титулу права господарського відання державним майном жодним чином не спростовує статус Інституту як орендодавця спірного майна.

52. Верховний Суд вважає правильним застосування судом апеляційної інстанції до спірних орендних правовідносин положень частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в обґрунтування відхилення листа Мінекономіки України №3242-10/12070-07 від 10.04.2017 як неналежного доказу повідомлення відповідача про припинення договору оренди №36ВА-10, оскільки за змістом цієї правової норми у разі наявності наміру власника використовувати майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, тоді як судами достеменно встановлено та скаржниками не заперечується той факт, що вказаний вище лист було направлено Міністерством значно пізніше ніж за 3 місяці (за 20 днів) від дати закінчення строку дії договору оренди (правова позиція щодо обов`язковості дотримання власником державного чи комунального майна вказаного строку викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №910/15387/17, від 04.07.2018 у справі №914/2932/16 та від 09.10.2018 у справі №910/18831/17).

53. Разом з тим заперечення скаржників з цього приводу переконливо свідчать про помилкове ототожнення ними правового інституту пролонгації договору оренди державного чи комунального майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), закріпленого частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок переважного права добросовісного орендаря (частина 3 статті 17 цього Закону), реалізація якого в разі незгоди орендодавця може бути предметом спору в господарському суді (правова позиція щодо необхідності чіткого розмежування пролонгації договору оренди та переважного права на укладення договору оренди на новий строк викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №923//854/17).

54. Колегія суддів також відхиляє безпредметне посилання прокуратури на частину 2 статті 785 ЦК України, за змістом якої правом вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення законодавець наділяє саме орендодавця, а не Міністерство як орган, уповноважений управляти орендованим державним майном.

55. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на недоведеність порушення прав позивача як орендодавця державного майна, дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

56. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

57. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційних скаргах не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішення та постанови відсутні.

Щодо судових витрат

58. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржників.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №911/2980/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

І. В. Кушнір

Джерело: ЄДРСР 82249232
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку