Справа № 389/1281/19

Номер провадження 3/404/1115/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого лікарем КНП "ЦПМСД № 1 м. Кропивницького" Міської ради міста Кропивницького, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 ,

за ст. 124 КУпАП, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 216410, складеного 20.04.2019 року, ОСОБА_1 20.04.2019 року о 19 год. 10 хв., рухаючись по а/д М-13 Кропивницький – Платоново, (6 км 700 м), керував транспортним засобом «Geely MK Cross», державний номер НОМЕР_2 , де не врахував дорожньої обстановки, а саме ямковість, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого скоїв виїзд у кювет. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушено вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав повністю. Пояснивши, що дійсно 20.04.2019 року о 19 год. 10 хв. він рухався по а/д М-13 Кропивницький – Платоново, керуючи транспортним засобом «Geely MK Cross», державний номер НОМЕР_2 , при цьому був дуже уважним при керуванні автомобілем, не відволікався від керування, оскільки дорожнє покриття мало численні ями. В ході руху по спуску, де він об`їжджав групу ям на дорозі, рухаючись у правій смузі для руху, де його автомобіль почало заносити на узбіччя, у зв`язку з чим почав здійснювати екстрене гальмування, однак автомобіль продовжував рухатись в напрямку кювету. А тому для того щоб запобігти з`їзду в кювет, він повернув кермо в ліву сторону, щоб виїхати на проїжджу частину та закінчив гальмувати. Після повернення автомобілю на проїзну частину, його знову різко кинуло в ліву сторону, а томі він знову загальмував, щоб уникнути виїзду на смугу зустрічного руху, однак не зважаючи на його спроби повернути керування автомобіля, йому це не вдалось. В результаті чого автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, а потім в кювет, де перекинувся на дах. Крім того надав суду фотознімки з дорожнім покриття на зазначеній ділянці дороги та пояснив, що він не міг об`єктивно врахувати усі пошкодження дорожнього покриття, в результаті яких сталося ДТП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.

Тобто, водій ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі, будичи цілком обізнаним про стан дорожнього покриття, був зобов`язаний виконувати п.12.1. ПДР України, де - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Також під час керування транспортним засобом, ОСОБА_1 був зобов`язаний виконувати:

п.2.3. ПДР України, - де для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

п.12.3. ПДР України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, які б підтвердили те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які ставляться йому в провину, оскільки у своїх поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що 20.04.2019 року о 19 год. 10 хв. він, керуючи транспортним засобом «Geely MK Cross», державний номер НОМЕР_2 , по а/д М-13 Кропивницький – Платоново, враховуючи дорожню обстановку, був уважним, стежив за дорожньою обстановкою, не відволікався від керування транспортним засобом у дорозі та намагався відповідно реагувати на її зміну, однак внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття, а саме наявністю на даній ділянці дороги численних ям, він втратив керування транспортним засобом, в результаті чого сталося ДТП. При цьому докази, які б спростували дане твердження, суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Так, в ході судового розгляду було достовірно встановлено, що автомобільна дорога М-13 Кропивницький – Платоново по якій рухався ОСОБА_1 не відповідала вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху, зокрема мала суттєві недоліки у вигляді численних ям, про що зазначено у схемі місця події (а.с.3) та акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (а.с.6), які містяться в матеріалах справи та згідно яких вбачається, що покриття проїзної має численні ями, при цьому будь-яких дорожніх знаків про те, що дана ділянка дороги має пошкодження дорожнього покриття на ній не встановлено, що беззаперечно і перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП.

Вищезазначене свідчить, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти даній ДТП враховуючи дорожнє покриття, оскільки він не міг врахувати дорожні умови.

Таким чином, оскільки обставини порушення Правил дорожнього руху України, викладені в протоколі поставлені під сумнів наявними доказами (поясненнями ОСОБА_1 ), не ґрунтуються на інших доказах у справі, а долучені докази не спростовують пояснень ОСОБА_1 , суд вважає, що як порушення ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, як обов`язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом не встановлено порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 124, 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі відносно гр. ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда

Р. В. Бурко