Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2008/19

Провадження №: 1-кс/332/776/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 р. м.Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12019080030000710 від 25.05.2019 року за ч.3 ст.185 КК України, про накладення арешту, та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, в якому вказане наступне.

В провадженні слідчого відділення Заводського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12019080030000710 від 25 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

25.05.2019 до Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 25.05.2019 приблизно об 11:30 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7 невідомі особи на авто ЗІЛ та КАМАЗ виїхали з території ЗДП «Кремнійполімер» завантажені металобрухтом.

В ході огляду місця події 25.05.2019, у період часу з 12 години 40 хвилин по 13 годину 50 хвилин, на ділянці місцевості, розташованої по вул. Тепличній. 7 в м. Запоріжжя, виявлено вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 5511, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кузові якого знаходяться лом металу у вигляді демонтованих металевих частин виробничого обладнання ЗДП «Кремнійполімер», а також автомобіль марки ЗІЛ, модель ММЗ-4502, державний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в кузові якого знаходиться лом металу у вигляді металевих труб, пластин та інших деталей. Встановлено, що вказані автомобілі на праві власності належать ЗДП «Кремнійполімер». Вказані автомобілі разом з вантажем, та ключі від них вилучені в ході огляду місця події та передані на зберігання. В ході огляду місця події, водії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пояснили, що виїхали на зазначених автомобілях з території ЗДП «Кремнійполімер» та везли вказаний вантаж - металобрухт на пункт прийому вторинної сировини.

Під час зважування вказаних автомобілів на електронно-тензометричних вагах ПАТ «ЗЗБК» встановлено, що маса брутто автомобіля ЗІЛ становить 7170 кілограмів, різниця з вагою автомобілю без навантаження (4800 кілограмів) - 2370 кілограмів (маса вантажу), та при зважуванні на тих же вагах автомобіля КАМАЗ встановлено масу брутто - 17500 кілограмів, що становить приблизну різницю з вагою автомобілю без навантаження (8850 кілограмів) у 8650 кілограмів - маса вантажу.

В ході огляді місця події водії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не надали документів щодо перевезення вказаного майна та його власності та в подальшому, в порядку ст. 63 Конституції України відмовилися від дачі показань по даному факту.

Проте, в той же день, начальник служби безпеки режиму та охорони ЗДП «Кремнійполімер», ОСОБА_8 , надав досудовому слідству оригінали наступних документів: товарно-транспортної накладної № Р19 від 24 травня 2019 року на автомобіль ЗІЛ ММЗ-4502, д/н НОМЕР_3 , в якій вантажовідправником та автомобільним перевізником зазначено ЗДП «Кремнійполімер», замовником та вантажоодержувачем зазначено ПАТ «Запорізький Втормет», вантаж - брухт і відходи чорних металів у кількості три тони на загальну суму 15 000 гривень, та товарно-транспортної накладної №Р20 в якій вантажовідправником та автомобільним перевізником зазначено ЗДП «Кремнійполімер», замовником та вантажоодержувачем зазначено ПАТ «Запорізький Втормет», вантаж - брухт і відходи чорних металів у кількості п`яти тон на загальну суму 25 000 гривень, крім того водієм в обох товарно- транспортних накладних зазначена одна особа, а саме ОСОБА_9 , якого на момент огляду місця події за кермом та біля автомобілів не було, а самі вантажні автомобілі пересувалися одночасно та під керівництвом двох інших осіб.

При дослідженні вказаних товарно-транспортних накладних встановлено, що відповідно до них, загальна сума вантажу обох автомобілів становить 8000 кілограмів, а фактично в цих вантажівках знаходилось близько 11020 кілограмів, тобто різниця у 3020 кг. Від дачі показань. ОСОБА_8 відмовився в порядку ст. 63 Конституції України.

Крім того, ОСОБА_8 надав завірені копії договору щодо купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 07 травня 2019 року, укладеного між ЗДП «Кремнійполімер» в особі директора ОСОБА_10 та ПАТ «Запорізький втормет» в особі ОСОБА_11 на продаж металобрухту та відходів чорних металів у кількості 50 тон (орієнтовно), акту утворення металобрухту від 10.05.2019 на загальну кількість 5 тон, в результаті демонтажу на території цехів №2 та №6, тому не зрозуміло звідки з`явились 3 тони вантажу в товарно-транспортних накладних, наданих слідству та 6,02 тони металобрухту, які знаходяться фактично у вилучених вантажних автомобілях.

24.05.2019 постановою слідчого вилучене майно, а саме, вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 5511, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 . разом з ломом металу у вигляді демонтованих металевих частин виробничого обладнання ЗДП «Кремнійполімер». який знаходиться в кузові даного автомобіля, масою у 8650 кілограм, а також вантажний автомобіль марки ЗІЛ, модель ММЗ-4502, державний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , разом з ломом металу у вигляді демонтованих металевих частин виробничого обладнання ЗДП «Кремнійполімер», який знаходиться в кузові даного автомобіля, масою у 2370 кілограм, визнано речовим доказом.

Також досудовим слідством встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2009 порушено провадження у справі № 12/58/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2013 введено процедуру санації боржника ДП "Кремнійполімер".

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.11.2016 припинено процедуру санації, припинено повноваження керуючого санацією ДІІ "Кремнійполімер", ДП "Кремнійполімер" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12 .

Наказом Фонду державного майна України від 11 липня 2018 року № 933 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27 березня 2018 року № 447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" внесено зміни до додатку № 2 "Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств , їх структурних підрозділів, у тому ЧИСЛІ тих, що передані в оренду" згідно якого ДП "Кремнійполімер" підлягає приватизації.

Наказом Фонду державного майна України від 01 серпня 2018 року № 1020 "Про прийняття рішення про приватизацію Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" прийнято рішення про приватизацію ДП "Кремнійполімер".

Наказом Мінрегіону від 23 серпня 2018 року № 223 "Про передачу Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" зі сфери управління Мінрегіону до сфери управління Фонду державного майна України передано ДП "Кремнійполімер" зі сфери управління Мінрегіону до сфери управління Фонду державного майна України з метою приватизації.

Абзацом третім пункту 6 Порядку передачі (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію або про припинення приватизації об`єкта приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 389 передбачено, що передача майна підприємства здійснюється у місячний строк з дня прийняття рішення про приватизацію шляхом оформлення акту приймання-передачі згідно з додатком 1, який складається комісією з питань передачі майна підприємства на підставі даних акту про результати інвентаризації майна і зобов`язань підприємства на дату прийняття рішення про передачу, затвердженого уповноваженим органом управління підприємством, аудиторського висновку за останній звітний рік та/або результатів внутрішнього аудиту, проведеного уповноваженим органом управління, в попередньому та/або поточному роках, і містить перелік майна, що підлягає приватизації, включно з будівлями, спорудами, обладнанням, інвентарем, сировиною, продукцією, правами вимог, боргами, в тому числі зобов`язаннями підприємства.

На підставі пояснень представників Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Фонду державного майна України суд встановив, що станом на 23.01.2019 року функції управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію або про припинення приватизації об`єкта приватизації Фонду державного майна України не передані.

Відповідно до додатку № 7 до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 року № 1637 ЗДП "Кремнійполімер" включено до переліку об`єктів малої приватизації, і підлягають приватизації у 2019 році, приватизація якого розпочата у 2018 році.

Згідно статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні.

Відповідно до пункту 43 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2019 звіт ліквідатора вих. № 151/52 від 21.01.2019 року прийнято до відома; заяву Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про припинення справи про банкрутство у справі № 12/58/09 вих. № 8/8.4-180-18 від 27.08.2018 задоволено; провадження по справі № 12/58/09 про банкрутство Запорізького Державного підприємства "Кремнійполімер" (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, код ЄДРПОУ 00203625) закрито, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано; процедуру ліквідації та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_12 припинено.

Наказом заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва ОСОБА_13 від 25.03.2019 ОСОБА_10 призначено виконуючим обов`язки директора ЗДП «Кремнійполімер».

Від дачі показань ОСОБА_10 відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що невстановлені особи, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, разом з посадовими особами ЗДП «Кремнійполімер», з метою одержання неправомірної вигоди для себе, проводять незаконні операції щодо списання основних засобів без погодження з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Фонду державного майна України, незаконно, здійснюють відчуження вказаного майна, яке перебуває у власності держави, використовуючи підроблені супровідні, офіційні документи на вантаж.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 170 КПК України передбачено накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1. ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.1 частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

З метою вжиття заходів, спрямованих на збереження речових доказів, а саме: вантажного автомобілю марки КАМАЗ, модель 5511, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , разом з ломом металу у вигляді демонтованих металевих частин виробничого обладнання ЗДП «Кремнійполімер», який знаходиться в кузові даного автомобіля, масою у 8650 кілограм, а також вантажного автомобілю марки ЗІЛ, модель ММЗ-4502, державний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , разом з ломом металу у вигляді демонтованих металевих частин виробничого обладнання ЗДП «Кремнійполімер», який знаходиться в кузові даного автомобіля, масою у 2370 кілограм, у зазначеному кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, з метою проведення відповідних слідчих дій, тому в клопотанні ставиться питання про накладення арешту на вищезазначене майно.

В судовомузасіданні слідчий підтримав доводи клопотання та надав суду пояснення, аналогічні тим, що викладені ним у клопотанні, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні також підтримав клопотання та вважав за необхідне його задовольнити.

Представник ЗДП«Кремнійполімер» адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що вилучені автомобілі належать ЗДП «Кремнійполімер», тому вони необхідні для роботи, кримінальне провадження по вказаному факту внесено до ЄРДР незаконно, заявник та потерпілий відсутні, в товарно-транспортних накладних вага лому вказана приблизно, оскільки підприємство не має свої ваги, перевзвішування мало бути у отримувача грузу, та розрахунок мав вестись по фактичній поставці, вага лому мала бути відкоригована за обсягом фактичної поставки, отже ніякого злочину немає, тому в задоволенні клопотання слідчого просив відмовити. Також надав суду письмові заперечення, в яких зазначене наступне.

«В своєму клопотанні слідчий вказує, що арешт на вилучений автомобіль та вантаж необхідно накласти «з метою збереження речових доказів». Однак ,ані змістом клопотання, ані доданими до нього матеріалами жодним чином не доведено, що це майно має будь-яке відношення до будь-якого кримінального правопорушення. Жодних доказів того, що вилучене майно має значення для вирішення кримінального провадження, є речовими доказами по справі, та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, матеріали клопотання слідчого не містять. Відповідно до норм ст. 98 КПК України «речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ».

В клопотанні слідчий вказує, що вилучений лом металу начебто є «демонтованими металевими частинами виробничого обладнання ЗДП «Кремнійполімер». Однак це твердження слідчого насправді є необґрунтованим та нічим не підтвердженим, яке спростовується наявними в матеріалах справи та долученими під час судового засідання представником ЗДП «Кремнійполімер» документами.

Що стосується нагальної необхідності накладення арешту на вантажні автомобілі підприємства, то слідчий взагалі ніяким чином та без достатніх законних підстав, не обґрунтовує необхідності в накладенні арешту на ці автомобілі.

Так, Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» з 23.01.2019р. після припинення і закриття справи про банкрутство підприємства, скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, припинення процедури ліквідації (ухвала господарського суду

Запорізької області від 23.01.2019р. у справі № 12/58/09 та постанова Центрального апеляційного господарського суду у справі №12/58/09 - копії наявні в матеріалах справи), у відповідності до норм цивільного та господарського законодавства України є юридичною особою, що здійснює фінансово-господарську та іншу діяльність.

З метою здійснення цієї діяльності 08.05.2019 р. між ЗДП «Кремнійполімер» та ПАТ «Запорізький втормет» укладений договір №30-19 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, відповідно до якого ЗДП «Кремнійполімер» зобов`язався продати та передати у власність ПАТ «Запорізький втормет» металобрухт та відходи чорних металів у кількості орієнтовно 50 тон, а останній зобов`язався прийняти та оплатити його.

На виконання вказаного договору 25.05.2019р. та у відповідності до п. 2.2. ЗДП «Кремнійполімер» за свій рахунок та власним транспортом - вантажними автомобілями ЗИЛ- ММЗ-4502, реєстраційний номер НОМЕР_5 та КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_6 , мав здійснити поставку відходів чорних металів. Однак, працівниками Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області автомобілі з вантажем були затримані та вилучені з метою накладення на них арешту.

Вказані вантажні автомобілі, а саме: автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ-4502, реєстраційний номер НОМЕР_5 та марки КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_6 належать на праві власності ЗДП «Кремнійполмер», що підтверджується технічними паспортами авто- мотомашинами (копії є в матеріалах справи). Металобрухт та відходи чорних металів (неліквідні частини та залишки бувших в користуванні матеріалів (частини трубопроводів, відводів, вузлів, запірної арматури тощо), належать також підприємству та утворились в результаті демонтажу аварійно-небезпечних об`єктів, розташованих на території цехів №2, №6, №11 ЗДП «Кремнійполімер». Вказане підтверджується актами утворення металобрухту від 10.03.2019р. та 21.05.2019р. Факт належності вказаних транспортних засобів та відходів чорних металів не заперечується органом досудового розслідування (зокрема, в клопотанні про накладення арешту).

Поставка вказаного металобрухту здійснювалась на підставі товарно-транспортних накладних №Р19 та Р20 від 24 травня 2019р., які видані уповноваженою особою ЗДП «Кремнійполімер», засвідчені печаткою підприємства, та в яких зазначені відповідна інформація щодо марки, моделі, реєстраційного номеру транспортного засобу, П.І.Б. водія, вантажовідправника, вантажоодержувача тощо. Відпуск товару здійснювався на підставі видаткових накладних №19 та №20 від 24.05.2019р.. які також підписані уповноваженими особами ЗДП «Кремнійполімер», засвідчені печаткою підприємства та в яких зазначена орієнтовна вага товару.

Відповідно до п. 2.2., 2.4., 2.5. вказаного вище Договору приймання товару здійснюється шляхом оформлення акта приймання металів чорних (вторинних). Право власності на товар від Продавця до Покупця переходить з моменту прийняття товару, що оформлюється актом приймання металів (чорних). Товар вважається таким, що переданий від Продавцем та прийнятий Покупцем за кількістю - у відповідності до ваги на вагах Покупця, зазначеної у акті приймання металів чорних (вторинних). Таким чином, товар не вибув з володіння ЗДП «Кремнійполімер» та право власності на нього до ПАТ «Запорізький втормет» не перейшло.

Згідно довідки ЗДП «Кремнійполімер» про відсутність збитків, у період часу 24-25 травня 2019 року на території Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» будь- яких крадіжок, викрадення майна, в тому числі металевих частин виробничого обладнання, брухту і відходів чорних металів, що належать заводу за допомогою вантажного автомобіля марки ЗИЛ-ММЗ-4502, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 і вантажного автомобіля марки КАМАЗ-5511, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , не було.

Будь-якої шкоди підприємству не спричинено. Збитки відсутні.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до норм кримінального права злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 є злочином з матеріальним складом та передбачає обов`язкову наявність спричинення збитків та наявність цивільного позивача, а відповідно до вказаної вище довідки збитки ЗДП «Кремнійполімер» не спричинені, є всі підстави стверджувати, що в даному випадку відомості про скоєння злочину внесені в ЄРДР незаконно, оскільки відсутня навіть подія кримінального правопорушення.

Факт незаконності внесення відомостей до ЄРДР свідчить також наступне.

Відповідно до ч.4 та ч. 5 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про П.І.Б. (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (відповідно п. 2 та п. З ч.5 ст. 214 КПК України).

Згідно розділу 4 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016р. №139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2016р. за №680/28810 (з наступними змінами та доповненнями) до витягу з ЄРДР включається серед іншого інформація про прізвище, ім`я, по-батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак, у витягу з ЄРДР, який наданий органом досудового розслідування, відсутні будь-які дані (П.І.Б. чи найменування юридичної особи, їх коди), які б могли ідентифікувати цих осіб. У вказаному витягу міститься інформація, що джерелом, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення є повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб (знову ж таки не зазначено яких саме).

Але в даному випадку, ця інформація знову ж таки не є правдивою. Так, відповідно до рапорту чергового Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області (копія наявна в матеріалах справи), анонімна особа повідомила, що «з території заводу «Кремнійполімер» виїхали два авто - КАМАЗ та ЗИЛ, опису надати не може, спостерігає здалеку та проїжджав повз, заявник вважає, що вивозять метал, ПІБ не надав, відмовився (АНОНІМНЕ)».

Тобто, заявником повідомлення про вчинення злочину була анонімна (фізична) особа, а не підприємство, установа, організація та посадова особа (як зазначено у витягу). Більш того, внесення відомостей до ЄРДР за повідомленням анонімної особи є незаконним та суперечить діючому законодавству. Так. відповідно доДодатку 7 (Довідник 1 Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення) до Положення про порядок ведення ЄРДР, відсутнє таке джерело, як повідомлення анонімної особи.

Таким чином, в порушення вимог ст. 171 ч. 2 КПК України слідчим в клопотанні про арешт майна вказані необґрунтовані, неіснуючі правові підстави для накладення такого арешту, а крім того, взагалі відсутні підстави для внесення даних про скоєння будь якого злочину до ЄРДР.

Відповідно до норм ст. 173 ч. 2 КПК України слідчий суддяпри вирішеніпитання проарешт майнаповинен врахуватиправовому підставудля такогоарешту.Але такі підстави слідчим в даному випадку не вказані, його клопотання в цей частині нічим не мотивоване.

Позиція щодо обов`язкової наявності обґрунтованих підстав для арешту майна в клопотанні слідчого узгоджується з позицією ВССУ з вказаних питань. Така позиція відображена і в узагальнені „Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ від 07.02.15. У вказаному узагальнені зазначено, «що сторонакримінального провадження,яка подаєклопотання проарешт майно,зобов язананавести підставиу звязку зякими потрібноздійснити арештмайна».У свою чергу слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Більш того, у вказаній вище правовій позиції ВССУ зазначено, що „підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення. Арешт може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. Щодо осіб які не є підозрюваними (яким у порядку ст. 276-279 КПК України повідомлено про підозру), не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».

Щодо обґрунтованості підозри: крім відсутності приводів і підстав для внесення відомостей про скоєння злочину до ЕРДР (про що вже сказано вище), стороною обвинувачення допущені й інші порушення норм КПК України.

Так, основною підставою для винесення слідчим клопотання про накладення арешту на майно є протокол огляду від 25.05.19, в ході якого і було вилучене це майно. Однак вказаний протокол огляду, який міститься в матеріалах справи, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки він є очевидно недопустимим доказом, згідно з нормами ст. 233 ч. 1, 87-89 КПК України, так як огляд вантажних автомобілів та вантажу був проведений всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства України. Так, відповідно до вимог ст. 233 ч. 1 КПК України «ніхто немає правапроникнути дожитла чиіншого володінняособи збудь -якою метою,інакше яклише задобровільною згодоюособи,яка нимиволодіє,або напідставі ухвалислідчого судді».Власником та володільцем вищевказаних вантажних автомобілів та металобрухту є ЗДП «Кремнійполімер». За таких обставин слідчий мав би отримати згоду підприємства на огляд автомобілів та вантажу, або отримати у встановленому нормами КПК України порядку ухвалу суду на проведення обшуку. Однак, згода власника майна на проведення огляду чи ухвала суду на проведення обшуку, відсутня.

Окрім того, протокол огляду місця події від 25.05.2019 року відповідно до якого в якості речових доказів були вилучені вищезазначені вантажні автомобілі, технічні паспорти на ці автомобілі та лом металу, які знаходяться в кузові даних автомобілів, не містить опису кількості, ваги вилученого лому металу (зважування металобрухту не відбувалось). Тобто клопотання подано слідчим в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України

Відповідно до ст. 185 КК України крадіжкою є таємне викрадення чужого майна. Однак, в даному випадку взагалі відсутня подія злочину, так як викрадення взагалі не відбувалось (документи на автомобілі та вантаж є), шкоди будь-кому не спричинено (довідка ЗДП «Кремнійполімер»), потерпілих від даного злочину немає.

На підставі ч. З ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Вказане майно належить на праві власності ЗДП «Кремнійполімер». Просив в задоволенні клопотання слідчого відмовити».

Перевіривши надані до клопотання матеріали і дослідивши подані докази у його обґрунтування, вислухавши учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

З матеріалів справи вбачається, що в ході огляду місця події 25.05.2019р., у період часу з 12 години 40 хвилин по 13 годину 50 хвилин, на ділянці місцевості, розташованої по вул. Тепличній. 7 в м. Запоріжжя, виявлено вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 5511, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кузові якого знаходяться лом металу у вигляді демонтованих металевих частин виробничого обладнання ЗДП «Кремнійполімер», а також автомобіль марки ЗІЛ, модель ММЗ-4502, державний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в кузові якого знаходиться лом металу у вигляді металевих труб, пластин та інших деталей.

Під час зважування вказаних автомобілів на електронно-тензометричних вагах ПАТ «ЗЗБК» встановлено, що маса брутто автомобілю ЗІЛ становить 7170 кілограмів, різниця з вагою автомобілю без навантаження (4800 кілограмів) - 2370 кілограмів (маса вантажу), та при зважуванні на тих же вагах автомобілю КАМАЗ встановлено масу брутто - 17500 кілограмів, що становить приблизну різницю з вагою автомобілю без навантаження (8850 кілограмів) у 8650 кілограмів - маса вантажу.

Згідно наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що відповідно до них, загальна сума вантажу обох автомобілів становить 8000 кілограмів, а фактично в цих вантажівках знаходилось близько 11020 кілограмів, тобто різниця у 3020 кг.

Але,представник ЗДП«Кремнійполімер» адвокат ОСОБА_4 ,в судовомузасіданні пояснив, що вилучені автомобілі належать ЗДП «Кремнійполімер», тому вони необхідні для роботи, кримінальне провадження по вказаному факту внесено до ЄРДР незаконно, заявник та потерпілий відсутні, в товарно-транспортних накладних вага лому вказана приблизно,оскільки підприємствоне маєсвоїх вагдля взвішування, перевзвішування мало бути здійснено у отримувача металобрухту, та розрахунок мав вестись по фактичній поставці, вага лому мала бути відкоригована за обсягом фактичної поставки, отже ніякого злочину немає.

Згідно наданої ЗДП «Кремнійполімер» довідки № 0017 від 05.06.2019р., яка підписана в.о.директора під будь-яких крадіжок на підприємстві не було, будь-якої шкоди підприємству не спричинено (а.с.83).

Відповідно до п.2 постанови пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11..2009р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» предметом злочину проти власності є майно, яке маєпевну вартістьі єчужим дляпевної особи.

Отже, враховуючи викладену позицію суд вважає, що слідчим не доведені наявність ознак злочину, передбаченого ст.185 КК України, оскільки відсутні відомості про наявні збитки.

Що стосується доводів клопотання відносно того, що невстановлені особи, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, разом з посадовими особами ЗДП «Кремнійполімер», з метою одержання неправомірної вигоди для себе, проводять незаконні операції щодо списання основних засобів без погодження з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Фонду державного майна України, незаконно, здійснюють відчуження вказаного майна, яке перебуває у власності держави, використовуючи підроблені супровідні, офіційні документи на вантаж, суд зазначає, що ціобставини неє предметомдоказування заст.185КК Українита увитягу поЄРДР №12019080030000710від 25.05.2019року не відображенів фабулізлочину.

Більш того, зазначені обставини самі по собі мають ознаки складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 364 КК України.

Питання нормативного визначення кваліфікації за ст.191 КК України та її відмінності від ст.364 КК України докладно висвітлено в правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 23 січня 2014 року по справі № 5-48к-13, в якій зазначено наступне.

За нормативним визначенням розтратою чужого майна визнається умисне, протиправне, безоплатне, безповоротне (назавжди) обернення (витрачання) на користь інших осіб шляхом споживання, безоплатної передачі, дарування, передачі в рахунок погашення боргу тощо винною особою чужого майна, яке їй ввірено, тобто на законних підставах надано для забезпечення зберігання, використання та розпорядження ним, чи майна, яке перебуває в її віданні, тобто щодо якого вона наділена повноваженнями тільки по розпорядженню ним і його використанню.

Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем передбачає вчинення зазначених вище дій службовою особою з використанням всупереч інтересам служби при витрачанні чужого майна наданої їй влади, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, яке виступає способом розтрати і утворює спеціальний склад службового зловживання (частина другастатті 191 КК). Ці дії можуть вчинятися винною службовою особою в тому числі шляхом надання вказівки підлеглій особі здійснити видачу чи передачу майна третій особі.

Розтрата вчиняється шляхом активної поведінки і вважається закінченою з моменту витрачання винною особою чужого майна, в тому числі з моменту його передачі від власника до третьої особи.

У результаті розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем винна службова особа, вчинивши з використанням свого службового становища дії з незаконного вилучення із активів (фондів) юридичної особи, у якої вона обіймає посаду, майна або коштів і передачі їх третім особам (фізичним чи юридичним), фактично забезпечує збільшення їх доходів, поліпшує їх майнове становище внаслідок виникнення у них можливості безпосереднього використання незаконно отриманого ними чужого майна.

З огляду на зазначені матеріальні ознаки, дії винної особи, яка вчиняє шляхом зловживання службовим становищем розкрадання чужого майна у формі його розтрати - передачі третім особам для задоволення їх корисливих інтересів, характеризуються корисливим мотивом і метою обернення чужого майна на користь третіх осіб.

Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем здійснюється тільки з прямим умислом, коли винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

У результатірозтрати чужогомайна шляхомзловживання службовоюособою своїмслужбовим становищемдлявласника цьогомайна виникаютьнаслідки увигляді тількиреальної майновоїшкоди,прямих майновихзбитків,які носятьхарактер нестачі, і можуть приховуватисьвчиненням службового підроблення, що потребує додаткової кваліфікації застаттею 366 КК.

Розмежування розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191 КК) від зловживання службовим становищем, вчиненим в інтересах третіх осіб із заподіянням істотної шкоди або тяжких наслідків юридичній особі (стаття 364 КК), здійснюється за характером наслідків, способом їх заподіяння та за формою вини.

Зокрема застаттею 364 ККшкода може полягати як у прямих матеріальних збитках, так і в упущеній вигоді; злочин може вчинятися як шляхом активної поведінки, так і бездіяльності; форма вини при вчиненні цього злочину може бути як умисна, так і необережна - щодо наслідків; майнова вигода винною особою отримується не внаслідок незаконного вилучення та безоплатного обернення на користь третіх осіб майна, а за рахунок незаконного використання майна, тимчасового його вилучення, приховування раніше заподіяних збитків тощо. Також зловживання службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого частиною другоюстатті 191 КК, виступає способом розкрадання чужого майна, а при зловживанні службовим становищем, відповідальність за яке передбаченастаттею 364 КК, службова особа не розкрадає чуже майно, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду із свого службового становища, заподіює власникові майнову шкоду.

Однак доказів внесення в ЄРДР інформації за ст.364 чи ст.191 КК України про те, що невстановлені особи, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, разом з посадовими особами ЗДП «Кремнійполімер», з метою одержання неправомірної вигоди для себе, проводять незаконні операції щодо списання основних засобів без погодження з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Фонду державного майна України, незаконно, здійснюють відчуження вказаного майна, яке перебуває у власності держави, суду надано не було.

Отже, враховуючи відсутність належних доказів вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення відповідно до п.9 ч.1 ст.309, ст.395 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.06.2019р.

Слідчий суддя ОСОБА_1