Справа № 420/1596/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (вул.Праці,8,офіс 31,м.Чорноморськ, Одеська область,68000) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (далі ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ») з адміністративним позовом (а.с. 6-10, 37-41) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0044581207 про застосування штрафних санкцій у розмірі 153232,09 грн.

Позивач зазначив, що відносно нього ГУ ДФС проведена камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації податкових накладних за звітні періоди: січень, лютий, березень 2017 року, травень 2018 року, за результатами якої складено Акт № 39989/15-32- 12-07/40219529.

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування (далі ПН та РК), що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), встановлених ст. 201 ПКУ, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом 14.12.2018 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 153232,09 коп.

Керуючись п.56.2 ст.56 ПКУ ним 29.12.2018 року вих. № 02-29/12 до ДФС України засобами поштового зв`язку була направлена скарга на податкове повідомлення - рішення № 0044581207 від 14.12.2018 року з обґрунтуваннями того, що ППР суперечить приписам законодавства та підлягає скасуванню в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС № 9548/99-99-11-06-01-25 від 27.02.2019 року скарга залишена без задоволення, але в рішенні ДФС не було надано жодної відповіді щодо правомірності складення ППР, хоча про неправомірність такого було зазначено ним в обґрунтуваннях скарги.

Позивач не заперечує встановлених Актом перевірки порушень, але вважає прийняте податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить приписам законодавства та підлягає скасуванню в судовому порядку відповідно до ст. 56 ПКУ, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить підпису керівника або уповноваженої особи, а в місці де має міститись підпис проставлений так званий «факсиміле».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ДПА України № 1047 від 22.11.2012 року на підставі ст. 52 ПКУ, з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства, було затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію з питань застосування факсиміле при складанні первинних документів, документів бухгалтерської та податкової звітності», в якому зазначено, що посадові особи органів ДПС не вправі використовувати факсиміле в податковому повідомленні-рішенні.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, а норми Кодексу та зазначених вище актів законодавства не містять положень стосовно права посадових осіб органів державної податкової служби на застосування Факсимільного відтворення підпису на вказаних документах (частина третя статті 207 ЦК України).

Позивач зазначає, що Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11. 2011 року N 1242, на яку міститься посилання в Наказі ДПА України № 1047 від 22.11.2012 року втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 55 від 17.01.2018 року «Деякі питання документування управлінської діяльності», яка внесена до Єдиного державного реєстру нормативних актів. Проте пунктом 54 цієї Постанови КМУ імперативно визначено, що факсимільне відтворення підпису посадової особи на документах не допускається.

Позивач стверджує, що дії контролюючого органу та його посадових осіб при складанні податкового повідомлення-рішення є протиправними, а податкове повідомлення- рішення є таким, що суперечить законодавству України, у зв`язку з чим просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 22.03.2019 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.30-32).

Ухвалою суду від 08.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 2-4).

Ухвалою суду від 22.05.2019 року задоволено клопотання ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ», поновлений строк для подання доказів по справі – висновку експерта №29/19 від 17.05.2019 року, який прийнятий та долучений до матеріалів справи (а.с.106-107).

Ухвалою суду від 23.05.2019 року відмовлено ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с.116-117).

Ухвалою суду від 06.06.2019 року відмовлено ГУ ДФС у задоволенні клопотань про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про виклик свідка.

Представник відповідача в установлений судом строк надав до суду відзив на адміністративний позов (а.с.76-80), в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що у відповідності до фактичних обставин справи, працівниками ГУ ДФС перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ», якою встановлені порушення п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме реєстрацію податкових накладних в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених строків за період січень, лютий, травень 2017 року, травень 2018 року. За результатами перевірки складений акт, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 153232,09грн.

Представник відповідача зазначив, що штрафні санкції застосовані правомірно, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0044581207 відсутні.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.83-86), в якій зауважив, що відповідач є суб`єктом владних повноважень та у відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України на нього покладається обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, дій чи бездіяльності, проте у відзиві на позовну заяву не зазначено жодних заперечень щодо наведених позивачем обставин та обґрунтувань. Також представник позивача зазначив, що відзив направлений з численними порушеннями приписів законодавства України, зокрема направлений на його адресу не засобами поштового зв`язку, а надійшов на електронну адресу з відсутнім ЕЦП. На думку позивача такий відзив не може бути прийнятий до уваги.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» зареєстрована 15.01.2016 року, перебуває на податковому обліку, є платником ПДВ (а.с.54-61). 19.11.2018 року контролюючим органом проведена камеральна перевірка позивача, за результатами якої складений Акт № 39989/15-32- 12-07/40219529 про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 40219529 (а.с.42-43).

Згідно з актом перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних за звітні періоди: січень, лютий, березень 2017 року, травень 2018 року встановлено порушення підприємством граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, перелік яких із кількістю днів затримки відображений в Акті перевірки.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом 14.12.2018 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Н» про застосування відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ штрафних санкцій за затримку реєстрації ПН/РК на загальну суму 153 232,09 коп. (а.с.44)

29.12.2018 року позивач подав скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення №0044581207 від 14.12.2018 року (а.с.46-49).

Рішенням ДФС України від 18.01.2019 року продовжений строк розгляду скарги, а рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 27.02.2019 року за №9548/6/99-99-11-06-01-35 скарга залишена без задоволення (а.с.51-53).

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підпунктом 1.1. ст.1 ПКУ визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 75 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що відносно позивача проведена камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації ПН НОМЕР_1 у ЄРПН, під час якої встановлені порушення зазначених строків, встановлених ПКУ, що було відображено в Акті перевірки.

У зв`язку з виявленими порушеннями контролюючим органом 14.12.2018 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ штрафних санкцій за затримку реєстрації ПН/РК на загальну суму 153 232,09 коп.

Позивачем не заперечується правомірність проведення контролюючим органом перевірки, наявність з його сторони порушень щодо своєчасності реєстрації ПН/РК у ЄРПН, а також не заперечується правильність визначення суми штрафних санкцій.

Єдиною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на думку позивача є та обставина, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить підпису керівника або уповноваженої особи, а в місці де має міститись підпис проставлений «факсиміле».

Позивачем на підтвердження тієї обставини, що підпис проставлений «факсиміле» надав до суду копію висновку експерта №29/19 від 17.05.2019 року, згідно з яким підпис від імені начальника Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області А.Заріцького на податковому повідомленні-рішенні від 14.02.2018 року №0044581207 виконано за допомогою технічних засобів, зокрема факсимільного кліше (а.с.101-104).

Оцінюючи висновок вказаної експертизи, а також ту обставину, що у відзиві на позов, представник відповідача не спростовував вказаних доводів позивача, а лише посилався на обставини перевірки, їх результати, акт перевірки, яким зафіксовані порушення податкового законодавства позивачем, та стверджував про правомірність податкового повідомлення-рішення, суд вважає встановленою обставину, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписане шляхом застосування факсиміле.

При цьому суд також враховує, що після отримання копії експертизи, представник відповідача подавши клопотання про виклик свідка А. ОСОБА_1 зазначив, що ГУ ДФС не погоджується з висновком експерта, проте не навів з яких підстав він не погоджується з висновком експерта та не зазначав, що А.Заріцький власноруч підписав податкове повідомлення-рішення. Вказані обставини щодо підпису податкового повідомлення-рішення не відображені представником відповідача і у відзиві на позов. Між тим, відповідно до ч.3 ст.79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

В обґрунтування позовних вимог щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач посилається на наказ ДПА України № 1047 від 22.11.2012 року, яким затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію з питань застосування факсиміле при складанні первинних документів, документів бухгалтерської та податкової звітності», та в якому зазначено, що посадові особи органів ДПС не вправі використовувати факсиміле в податковому повідомленні-рішенні, а також на п.54 Постанови КМУ № 55 від 17.01.2018 року «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Однак суд вважає таке нормативне–правове обґрунтування позиції позивача недостатнім для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сутність якого в частині встановленого порушення та сума застосованого штрафу не заперечується позивачем.

Постановою КМУ № 55 від 17.01.2018 року «Деякі питання документування управлінської діяльності» затверджена, зокрема, Типова інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (далі Типова інструкція), яка відповідно до п.1 розділу І встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи).

Положення цієї Інструкції застосовуються лише у разі наявності визначених законом або актом Кабінету Міністрів України підстав, які визнаються обґрунтованими для створення та/або опрацювання установами документів у паперовій формі.

Таким чином, Типова інструкція регламентує документування управлінської інформації, яка відповідно до п.8 розділу ІІ полягає у створенні документів, в яких фіксується з дотриманням установлених правил (додаток 1) інформація про управлінські дії. Право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства та інструкцією з діловодства установи (п.10). В установах визначається сукупність документів, передбачених номенклатурою справ, необхідних і достатніх для документування інформації про їх діяльність (п.11).

В пунктах 48-54 цієї Типової визначаються правила підпису управлінських документів, та пунктом 54 визначено, що факсимільне відтворення підпису посадової особи на документах не допускається.

Проте суд вважає, що норми вказаної Типової інструкції регламентують вимоги лише до документів управлінської інформації установи та не може бути застосовано до спірних правовідносин щодо складання та прийняття податкового повідомлення рішення.

Також суд вважає, що не є безумовним застосування «Узагальнюючої податкової консультації з питань застосування факсиміле при складанні первинних документів, документів бухгалтерської та податкової звітності», затвердженої наказом ДПА України № 1047 від 22.11.2012 року.

Підпунктом 14.1.172 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (пп14.1.172-1). Узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства (пп.14.1.173).

Таким чином, податкова консультація не є нормативно-правовим актом, а є роз`ясненням центрального органу виконавчої влади щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства. Тобто повинні бути нормативно-правові норми, які роз`яснюються центральним органом виконавчої влади щодо практичного їх використання.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 25.02.2019 року справі №814/2306/17, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення конкретному платнику податків по конкретній нормі закону.

Надаючи роз`яснення щодо застосування факсиміле у вказаній податковій консультації одночасно зазначено, що чинним законодавством не встановлено чіткого визначення термінів "факсиміле" та "факсимільний підпис", а також не врегульовано питання щодо порядку їх використання.

Вказана Узагальнююча податкова консультація затверджена наказом ДПА України № 1047 від 22.11.2012 року. Проте станом на час прийняття рішення по вказаній справі залишається не встановленим на рівні закону визначення термінів "факсиміле" та "факсимільний підпис".

Загальновідомим значенням терміну "факсиміле" є його визначення як : - точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (кресленика, рукопису, малюнка, документа, підпису тощо) фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією; копія; - кліше, печатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис; - Точно відтворений, у точному відтворенні.

Тобто, «факсиміле» - це креслення/малюнок, яке є точним відтворенням власноручного підпису особи.

Термін «факсиміле», як відтворення власноручного підпису особи, використовується в нормативно-правових актах. Щодо можливості використання «факсиміле», як відтворення власноручного підпису особи на документах необхідно зазначити про наявність нормативно-правових актів, якими визначені документи: - які дозволено підписувати з використанням факсиміле; - прямо заборонено підписувати факсиміле, або з вказівкою на підпис власноруч, тобто фактично заборонено підписувати з використанням факсиміле. Відносно частини документів законодавець не визначив застосування факсиміле.

Зокрема, в Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою НБУ №102 від 25.09.2018 року, зазначається про підпис касових документів власноруч або ЕП платника/отримувача та власноруч або кваліфікованим ЕП працівника банку (філії, відділення), уповноваженого здійснювати касову операцію (п.104), а в п. 106 Інструкції прямо зазначено, що грошові чеки мають містити підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів. У разі невикористання печатки клієнтом у своїй діяльності, відбиток печатки клієнта на грошовому чеку не є обов`язковим. Використання факсиміле не допускається.

А в п.2.2 Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління НБУ №520 від 29.12.2000 року, зазначено, що використання факсиміле дозволяється при підписуванні чеків, що призначені для виплати пенсій (перекази пенсій іноземних держав резидентам України) або в інших випадках, що передбачені законодавством країни чекодавця, тобто прямо дозволено у даному випадку використання факсиміле.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Тобто, для використання факсиміле при вчиненні правочину сторони повинні домовитися про це завчасно шляхом укладення відповідної окремої угоди, яка повинна містити зразки власноручних підписів осіб, що відтворюються, або включення відповідних положень до умов договору. Вказані вимоги стосуються правочинів.

Що стосується питання прийняття податкових повідомлень-рішень вони регламентовані ПКУ та Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року (далі Порядок №1204) .

Згідно зі ст.58 ПКУ (« Податкове повідомлення-рішення») контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Вказані форма та порядок визначені у Порядку №1204.

Відповідно до п.2 розділу ІІ у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формами, зазначеними у цьому пункті, у тому числі за формою «Н» - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 Кодексу (додаток 13).

Згідно з п.8 розділу ІІ при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до реєстру, передбаченого п.1 розділу IV цього Порядку, та складається з: порядкового номера у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 7 цифр номера; номера підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера; номера контролюючого органу - наступні 4 цифри номера (додатково для податкового повідомлення-рішення за формою "Ф").

Таким чином, фактично податкове повідомлення-рішення складається в залежності від порушення податкового законодавства платником податків відповідним підрозділом контролюючого органу.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.

Таким чином, у складанні та прийнятті податкового повідомлення - рішення відносно платника податків приймають участь відповідний структурний підрозділ контролюючого органу, підрозділ правової роботи та керівник контролюючого органу, при цьому керівник своїм підписом фактично засвідчує прийняте контролюючим органом рішення.

Порядок №1204 не вимагає власноручного підпису керівника контролюючого органу на податковому повідомленні–рішенні, тобто його волевиявлення щодо підпису податкового повідомлення-рішення прийнятого контролюючим органом можливо факсиміле.

З урахуванням вищезазначених наявних правових норм щодо регламентування спірних правовідносин, з урахуванням фактичних обставин по даній справі щодо наявності податкового правопорушення та застосування штрафних санкцій до ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» у відповідності до ПКУ, що не заперечується позивачем, суд дійшов висновку про відсутність порушень прав та інтересів позивача з боку суб`єкта, та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.2 визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши надані сторонами докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12, 241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (вул. Праці, 8, офіс 31,м.Чорноморськ, Одеська область,68000, код ЄДРПОУ 40219529) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0044581207.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.