Справа № 149/745/14-к

Провадження №11-кп/801/7/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі

Головуючого судді : ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2016 року у кримінальному провадженні № 42013000000000123 від 22.03.2013 року відносно

ОСОБА_7 , 1978 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта вища, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 364; ч. 2 ст. 382 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора : ОСОБА_9

захисника: ОСОБА_8

представника потерпілого захисника : ОСОБА_10

обвинуваченого: ОСОБА_7

потерпілого: ОСОБА_11

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2016 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 382 КК України в частині виправдання за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України та в частині з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину, передбаченого ч.2 ст. 368, ч.2 ст.382 КК України та особі засудженого скасувати.

Постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.2 ст. 368 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, за ч.2 ст. 382 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, за ч.1 ст. 364 КК України 3 роки позбавлення волі та позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки і з штрафом 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.2 ст. 190 КК України 3 роки позбавлення волі, застосувати ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій 3 роки і з штрафом 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В решті вирок залишити без змін.

Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2016 року по справі № 149/745/14 у кримінальному провадженні № 42013000000000123 від 22.03.2013 року в обвинувальній його частині про визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 368 та ч.2 ст. 382 КК України, закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у цій частині на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2016 року по справі № 149/745/14 у кримінальному провадженні № 42013000000000123 від 22.03.2013 року в обвинувальній його частині про визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 368 та ч.2 ст. 382 КК України, закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у цій частині на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення.

Вироком Хмільницькогоміськрайонного судуВінницької області від 12.08.2016року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 15.04.2008 року № 270-VІ), ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014 року № 746-VІІ), та виправдано його у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинено ці кримінальні правопорушення.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 18.04.2013 року № 221- VІІ), ч. 2 ст. 382 КК України(в редакції Закону від 07.07.2010 року № 2453- VІ)та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 368 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки; зач. 2 ст. 368 КК України - 5 роківпозбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також з виконанням організаційно- розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_7 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді п"яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані із здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також з виконанням організаційно- розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном три роки не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній.

В строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув"язнення у виді затримання за підозрою у вчиненні злочину з 21.07.2013 року по 22.07.2016 року та рахувати його відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 до державного бюджету України процесуальні витрати пов`язанні із залученням експертів в розмірі 23952,50 гривень.

Вирішено долю речових доказів.

З вироку першої інстанції вбачається, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 18.04.2013 року № 221- VІІ), ч. 2 ст. 382 КК України(в редакції Закону від 07.07.2010 року № 2453- VІ) за наступних обставин.

ОСОБА_7 у період з 08.12.2001 року по 31.12.2013 року проходив військову службу в органах Служби безпеки України. З 07.07.2010 року до 09.10.2012 року ОСОБА_7 обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

Перебуваючи на вказаній посаді, відповідно до покладених на нього посадових обов`язків, ОСОБА_7 мав організовувати та безпосередньо здійснювати оперативно-розшукові та контррозвідувальні заходи із здобуття та перевірки оперативно значимої інформації, виявлення, попередження та припинення протиправної діяльності.

У своїй діяльності ОСОБА_7 керується Конституцією України, вимогами чинного законодавства України та нормативними актами Служби безпеки України.

Згідно з посадовими обов`язками старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_7 був зобов`язаний: знати основи теорії і практики контррозвідувальної діяльності, оперативної психології; уміти правильно застосовувати вимоги чинного законодавства України та нормативних актів Служби безпеки України в оперативно-службовій діяльності; організовувати та проводити заходи контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності; застосовувати знання оперативної психології на практиці.

09.10.2012 наказом № 200-ОС начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника Гайсинського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, проте до 11.10.2012 ОСОБА_7 продовжував виконувати обов`язки за посадою старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області.

Як заступник начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, ОСОБА_7 будучи начальником для всього особового складу підрозділу. Був зобов`язаний керувати діяльністю особового складу, організовувати та здійснювати його професійне виховання та навчання, безпосередньо організовувати та контролювати оперативно-службові заходи міжрайвідділу за лініями контррозвідувального захисту економіки держави, узагальнювати отримані підрозділом матеріали за лініями контррозвідувального захисту економіки держави, відповідав за своєчасність та якість виконання співробітниками підрозділу планових заходів, у встановленому порядку проводить заходи контррозвідувальної та оперативної діяльності відповідно до планів оперативно-службової діяльності підрозділу та планів роботи по найбільш складних контррозвідувальних та оперативно-розшукових справах, у своїй діяльності повинен був керуватися положеннями Конституції України та діючим законодавством, за свої дії мав нести відповідальність згідно чинного законодавства України, Статутів Збройних Сил України та нормативно-правових актів Служби безпеки України. Також він зобов`язаний досконало володіти та використовувати в оперативно-службовій діяльності знання Конституції України, вимог чинного законодавства України та нормативно правових актів Служби безпеки України. За свої дії чи бездіяльність несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України, Статутів ЗС України та нормативно-правових актів СБ України.

Відповідно до покладених на нього організаційно-розпорядчих обов`язків за посадою заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 являвся службовою особою.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_7 у вищевказаний період, зокрема, з жовтня 2012 року і по липень 2013 року, був працівником державного правоохоронного органу Служби безпеки України.

ОСОБА_7 , являючись працівником державного правоохоронного органу, відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» був наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами, незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто у вищезазначений період являвсяслужбовою особою також і з цих підстав. Крім того, відповідно до ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_7 , як військовослужбовець, повинен бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Відповідно до ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5 Закону України «Про Службу безпеки України» ОСОБА_7 , як працівник державного правоохоронного органу спеціального призначення, повинен поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, попереджувати, виявляти, припиняти та розкривати злочини проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій.

ОСОБА_7 у порушення вимог зазначених нормативно-правових актів та своїх службових обов`язків вирішив стати на шлях скоєння кримінальних правопорушень, з метою одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища працівника правоохоронного органу.

У період із 19 січня по 10 жовтня 2012 року, в провадженні у ОСОБА_7 , як старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, перебувала справа контррозвідувальної перевірки № 657, в рамках якої перевірялась на відповідність чинному законодавству діяльність ТОВ «Агросоюз-Поділля». Директором указаного товариства є громадянин ОСОБА_11

23.07.2012 Апеляційний суд Вінницької області, розглянувши подання начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області у справі контррозвідувальної перевірки № 657, надав дозвіл Управлінню Служби безпеки України у Вінницькій області на витребування терміном до 19 січня 2013 року оригіналів документів і даних, що характеризують діяльність ТОВ «Агросоюз-Поділля», про що судом видано відповідну постанову №0-419 від 23.07.2012.

На виконання указаної постанови Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_7 9 та 11 жовтня 2012 року отримав від ТОВ «Агросоюз-Поділля» оригінали фінансово-господарських документів цього товариства, в тому числі і оригінали господарських договорів.

Вказані документи, після їх отримання ОСОБА_7 стали матеріалами справи контррозвідувальної перевірки № 657 відповідно до пункту 3.3.9 Інструкції про порядок ведення контррозвідувальних справ у Службі безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 17.08.2012 № 022 (далі Інструкція від 17.08.2012 № 022), згідно з яким офіційні документи, отримані в межах контррозвідувальної справи, підлягають долученню до відповідного тому такої справи.

10.10.2012 ОСОБА_7 отримав вказівку від начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області полковника ОСОБА_12 щодо передачі справи контррозвідувальної перевірки № 657 співробітнику цього ж відділу Управління СБ України у Вінницькій області капітану ОСОБА_13 .

Також того ж дня, після встановлення відсутності у витребуваних у ТОВ «Агросоюз-Поділля» відомостей, які мали б значення для справи контррозвідувальної перевірки №657, начальник відділу УСБУ у Вінницькій області полковник ОСОБА_12 дав вказівку ОСОБА_7 повернути вказані документи до ТОВ «Агросоюз-Поділля».

У той же час, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 , будучи обізнаним про те, що його 10.10.2012 року призначено на посаду заступника начальника Гайсинського МРВ Управління СБ України у Вінницькій області, вирішив, використовуючи надане йому службове становище, маючи доступ до матеріалів справи контррозвідувальної перевірки №657, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для себе, збагатитись за рахунок грошових коштів директора ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 .

З цією метою, ОСОБА_7 після отримання 9 та 11 жовтня 2012 року фінансово-господарських документів ТОВ «Агросоюз-Поділля», діючи умисно, використовуючи надане йому службове становище старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області, перебуваючи у приміщенні УСБУ у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 27, всупереч вимог пунктів 18, 50-52 Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 03.07.1999 № 140-ДСК (далі - Інструкція від 03.07.1999 №140-ДСК), відповідно до яких всі вхідні документи підлягають реєстрації та долученню до відповідних справ, та вищевказаного пункту 3.3.9 Інструкції від 17.08.2012 № 022, постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419, а також отримані на підставі цієї постанови фінансово-господарські документи ТОВ «Агросоюз-Поділля» і два супровідні листи до них, не передав для реєстрації в установленому порядку в УСБУ у Вінницької області та не долучив їх до справи контррозвідувальної перевірки № 657, з метою одержання в подальшому для себе неправомірної вигоди від ОСОБА_11 за повернення останньому указаних фінансово-господарських документів.

При цьому ОСОБА_7 також вирішив усі документи справи контррозвідувальної перевірки № 657 капітану ОСОБА_13 не передавати, а використати їх у подальшому для створення умов, за яких ОСОБА_11 вимушений був би надати йому неправомірну вигоду.

На виконання задуманого, ОСОБА_7 , будучи службовою особою - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області, діючи умисно, використовуючи надане йому службове становище всупереч вимог вищевказаних нормативних актів, з метою одержання в подальшому для себе неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , перебуваючи у приміщенні УСБУ у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 27, при передачі капітану ОСОБА_13 10.10.2012 матеріалів справи контррозвідувальної перевірки №657, а також у визначений в постанові апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 термін до 19.01.2013, не передав йому окремі документи вказаної справи, зокрема: постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; супровідний лист ТОВ «Агросоюз-Поділля» (без номеру та дати) про передачу до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; супровідний лист ТОВ «Агросоюз-Поділля» №80 від 11.10.2012 про передачу до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; та документи, що характеризують діяльність ТОВ «Агросоюз-Поділля», отримані ОСОБА_7 на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419.

Внаслідок вчинення вищевказаних протиправних дій ОСОБА_7 , використовуючи надане йому службове, становище незаконно утримував у себе зазначені документи ТОВ «Агросоюз-Поділля» в період з 10.10.2012 року до 16.03.2013 року в своєму службовому кабінеті в приміщенні Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області заадресою: Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Енгельса, 18. При цьому ОСОБА_7 планував їх використати для схилення ОСОБА_11 до передачі йому грошових коштів у невизначеному розмірі за повернення указаних документів.

02.03.2013, у другій половині дня, директор ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 , перебуваючи біля автовокзалу «Західний» в м. Вінниця по вул. Хмельницьке Шосе, 107, звернувся з проханням до ОСОБА_7 повернути до указаного товариства фінансово-господарські документи, отримані останнім у жовтні 2012 року на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419.

Тоді ж, ОСОБА_7 , перебуваючи за вказаною адресою, будучи службовою особою правоохоронного органу заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, використовуючи надане йому службове становище, діючи умисно, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, погодився повернути зазначені документи ОСОБА_11 за умови передачі йому за вчинення в інтересах директора ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 цих дій неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 2000 доларів США.

16.03.2013 близько 18 години ОСОБА_7 , перебуваючи біля автовокзалу «Західний» в м. Вінниці по вул. Хмельницьке Шосе, 107, в салоні автомобіля «Кіа Черато», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , будучи службовою особою заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, використовуючи надане йому службове становище працівника правоохоронного органу, діючи умисно, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, вчинив дії в інтересах директора ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 передав останньому фінансово-господарські документи ТОВ «Агросоюз-Поділля», отримані ним ( ОСОБА_7 ) у жовтні 2012 року на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 року № 0-419.

Після цього, близько 18 години того ж дня, перебуваючи за вказаною адресою, будучи службовою особою заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, діючи умисно, з вищевказаним корисливим мотивом, одержав від директора ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 неправомірну вигоду грошові кошти у сумі 1500 доларів США, що на момент скоєння злочину, складало еквівалент 11985 грн., за вчинення в інтересах останнього вищевказаних дій з використанням наданого ОСОБА_7 службового становища.

Одержаними від ОСОБА_11 грошовими коштами ОСОБА_7 у подальшому розпорядився в особистих інтересах, повернувши громадянину ОСОБА_14 в період 27-29 квітня 2013року у м. Вінниці свій борг у сумі 900 доларів США та придбавши в березні 2013 року в м. Гайсин Вінницької області для себе матеріальні цінності: настінний газовий котел, холодильник та диван.

Таким чином, ОСОБА_7 , будучи службовою особою заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, 16.03.2013 близько 18 години, перебуваючи в салоні автомобіля «Кіа Черато», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , біля автовокзалу «Західний» в м. Вінниця по вул. Хмельницьке Шосе, 107, діючи умисно, з корисливим мотивом, одержав від директора ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 неправомірну вигоду грошові кошти у сумі 1500 доларів США, що на момент скоєння злочину, складало еквівалент 11985 грн., за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданого ОСОБА_7 службового становища, а саме за повернення фінансово-господарських документів ТОВ «Агросоюз-Поділля», які він отримав у жовтні 2012 року на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 № 0-419 та у подальшому незаконно утримував у себе до 16.03.2013 року.

Також судом встановлено, що виконання постанови апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 року у справі контррозвідувальної перевірки № 657, яка перебувала у провадженні старшого уперуповноваженого по ОВС ОСОБА_7 , суд доручив Управлінню Служби безпеки України у Вінницькій області. Зазначена постанова є остаточною та оскарженню не підлягала, у зв`язку з чим набрала законної сили з моменту її прийняття 23.07.2012 року.

Виконання указаної постанови суду начальником відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області полковником ОСОБА_12 було покладено особисто на ОСОБА_7 , у провадженні якого перебувала вищезазначена справа контррозвідувальної перевірки № 657.

На виконання указаної постанови Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_7 9 та 11 жовтня 2012 року отримав від ТОВ «Агросоюз-Поділля» оригінали фінансово-господарських документів цього товариства, в тому числі і оригінали господарських договорів.

Вказані документи, після їх отримання ОСОБА_7 стали матеріалами справи контррозвідувальної перевірки №657, відповідно до пункту 3.3.9 Інструкції про порядок ведення контррозвідувальних справ у Службі безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 17.08.2012 № 022 (далі Інструкція від 17.08.2012 № 022), згідно з яким офіційні документи, отримані в межах контррозвідувальної справи, підлягають долученню до відповідного тому такої справи.

10.10.2012 ОСОБА_7 отримав вказівку від начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області полковника ОСОБА_12 щодо передачі справи контррозвідувальної перевірки № 657 співробітнику цього ж відділу Управління СБ України у Вінницькій області капітану ОСОБА_13 .

Того ж дня, після встановлення відсутності у витребуваних у ТОВ «Агросоюз-Поділля» відомостей, які мали б значення для справи контррозвідувальної перевірки № 657, начальник відділу УСБУ у Вінницькій області полковник ОСОБА_12 дав вказівку ОСОБА_7 повернути вказані документи до ТОВ «Агросоюз-Поділля».

У той же час, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 , будучи обізнаним про те, що його 10.10.2012 року призначено на посаду заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, вирішив, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи доступ до матеріалів справи контррозвідувальної перевірки №657, діючи умисно, вирішив перешкодити виконанню постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 в частині повернення ТОВ «Агросоюз-Поділля» до 19.01.2013 року отриманих на підставі цієї постанови документів товариства, з метою їх використання для одержання від директора ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 в подальшому неправомірної вигоди для себе за повернення вказаних документів.

З цією метою ОСОБА_7 після отримання 9 та 11 жовтня 2012 року фінансово-господарських документів ТОВ «Агросоюз-Поділля», діючи умисно, з вищевказаною протиправною метою, будучи службовою особою - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області, перебуваючи у приміщенні УСБУ у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 27, всупереч вимог пунктів 18, 50-52 Інструкції від 03.07.1999 № 140-ДСК, відповідно до яких всі вхідні документи підлягають реєстрації та долученню до відповідних справ, та вищевказаного пункту 3.3.9 Інструкції від 17.08.2012 № 022, постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 № 0-419, а також отримані на підставі цієї постанови фінансово-господарські документи ТОВ «Агросоюз-Поділля» і два супровідні листи до них, не передав для реєстрації в установленому порядку в УСБУ у Вінницької області та не долучив їх до справи контррозвідувальної перевірки № 657.

Окрім того, ОСОБА_7 , будучи службовою особою - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області, продовжуючи діяти умисно, з вищевказаною протиправною метою, перебуваючи у приміщенні УСБУ у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 27 при передачі капітану ОСОБА_13 10.10.2012 матеріалів справи контррозвідувальної перевірки № 657, а також у визначений в постанові апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 термін до 19.01.2013, не передав йому окремі документи вказаної справи, зокрема: постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; супровідний лист ТОВ «Агросоюз-Поділля» (без номеру та дати) про передачу до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; супровідний лист ТОВ «Агросоюз-Поділля» №80 від 11.10.2012 про передачу до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; та документи, що характеризують діяльність ТОВ «Агросоюз-Поділля», отримані ОСОБА_7 на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419.

Після цього, ОСОБА_7 , будучи службовою особою заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, діючи умисно, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, всупереч вищевказаних вимог нормативних актів незаконно утримував у себе в період з 11.10.2012 року до 16.03.2013 року зазначені вище документи ТОВ «Агросоюз-Поділля».

Цими своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 позбавив можливості інших службових осіб УСБУ у Вінницькій області виконати постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 в частині повернення отриманих ОСОБА_7 документів ТОВ «Агросоюз-Поділля» до 19.01.2013 року. Тим самим ОСОБА_7 , будучи службовою особою, умисно перешкодив виконанню Управлінням СБ України у Вінницькій області постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 щодо повернення документів ТОВ «Агросоюз-Поділля» до 19.01.2013 року.

Вказані документи ОСОБА_7 повернув директору ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_11 лише 16.03.2014 року близько 18 години біля автовокзалу «Західний» в м. Вінниця по вул. Хмельницьке Шосе, 107, одержавши за це від останнього неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_7 , за наведених вище обставин, будучи службовою особою, виконуючи службові обов`язки за посадою старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області у період з 07.07.2010 року по 11.10.2012 року та за посадою заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області у період з 11.10.2012 року по 31.12.2013 року, в порушення вищевказаних вимог ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, ст. ст. 1-5, 25 Закону України «Про Службу безпеки України», вимог пунктів 18, 50-52 Інструкції від 03.07.1999 №140-ДСК, вимог пункту 3.3.9 Інструкції від 17.08.2012 №022, у період з 09.10.2012 року по 16.03.2013 року діючи умисно, з метою одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди для себе, перешкоджав виконанню судового рішення:

- у період 9-11 жовтня 2012 року, після отримання на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419, фінансово-господарських документів ТОВ «Агросоюз-Поділля», будучи службовою особою - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області, перебуваючи у приміщенні УСБУ у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 27, постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; супровідний лист ТОВ «Агросоюз-Поділля» (без номеру та дати) про передачу до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; супровідний лист ТОВ «Агросоюз-Поділля» №80 від 11.10.2012 про передачу до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419; та документи, що характеризують діяльність ТОВ «Агросоюз-Поділля», отримані ОСОБА_7 на підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419, не передав для реєстрації в установленому порядку в УСБУ у Вінницької області та не долучив їх до справи контррозвідувальної перевірки №657;

- 10.10.2012, будучи службовою особою - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області, перебуваючи у приміщенні УСБУ у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 27, при передачі співробітнику УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_13 матеріалів справи контррозвідувальної перевірки №657, не передав йому окремі документи вказаної справи, зокрема: вищевказану постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419, а також отримані на підставі цієї постанови фінансово-господарські документи ТОВ «Агросоюз-Поділля» і два супровідні листи цього товариства до них;

- у період з 11.10.2012 року до 16.03.2013 року, будучи службовою особою заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, незаконно утримував у себе вищезазначені документи ТОВ «Агросоюз-Поділля» в своєму службовому кабінеті в приміщенні Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області за адресою: Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Енгельса, 18.

Внаслідок вчинення вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_7 позбавив можливості інших службових осіб УСБУ у Вінницькій області виконати постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 в частині повернення отриманих на підставі цієї постанови документів ТОВ «Агросоюз-Поділля» до 19.01.2013 року. Тим самим ОСОБА_7 , будучи службовою особою, умисно перешкодив виконанню Управлінням СБ України у Вінницькій області постанови Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 щодо повернення документів ТОВ «Агросоюз-Поділля» до 19.01.2013 року.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він вчинив продовжуваний злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 15.04.2008 № 270-VІ) за наступних обставин.

За період з 08.12.2001 по 31.12.2013 року проходив військову службу в органах Служби безпеки України, з 07.07.2010 до 09.10.2012 ОСОБА_7 обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

09.10.2012 наказом №200-ОС начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області.

У період із 19 січня по 10 жовтня 2012 року в провадженні у

ОСОБА_7 , як старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, перебувала справа контррозвідувальної перевірки № 657. У межах зазначеної справи перевірялась на відповідність чинному законодавству діяльність ТОВ «Агросоюз-Поділля», у зв`язку з чим ОСОБА_7 у вказаний період познайомився з директором цього товариства ОСОБА_11 .

Наприкінці січня 2013 року ОСОБА_7 стало відомо про те, що 21.01.2013 слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22013010000000018 за фактом незаконного поводження службовими особами ТОВ «Агросоюз-Поділля» із сильнодіючими отруйними речовинами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України.

Після цього ОСОБА_7 у січні 2013 року вирішив збагатитися за рахунок чужого майна, заволодівши коштами ОСОБА_11 в сумі 30 тисяч доларів США шляхом обману та зловживання довірою останнього, використавши для досягнення цієї мети своє службове становище співробітника Служби безпеки України.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_7 в один із днів наприкінці лютого 2013 року по телефону повідомив юристу ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_15 про те, що за фактом протиправної діяльності ТОВ «Агросоюз-Поділля» зареєстровано кримінальне провадження та запропонував організувати зустріч між ним та директором указаного товариства ОСОБА_11 . Цими своїми діями ОСОБА_7 намагався створити у ОСОБА_11 враження наявності між ними довірчих стосунків.

24.02.2013 близько 12 години ОСОБА_7 зустрівся зі

ОСОБА_11 біля автовокзалу «Західний» в м. Вінниця по

вул. Хмельницьке Шосе, 107. Під час цієї зустрічі ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливим мотивом, для особистого збагачення за рахунок чужого майна - грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 30 тисяч доларів США, заволодівши ними шляхом обману та зловживання довірою останнього, повідомив ОСОБА_11 про те, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22013010000000018 за фактом незаконного поводження службовими особами ТОВ «Агросоюз-Поділля» із сильнодіючими отруйними речовинами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України.

Тоді ж, ОСОБА_7 , продовжуючи виконувати свій злочинний намір, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою схилити ОСОБА_11 до передачі йому ( ОСОБА_7 ) грошових коштів шляхом введення його в оману, повідомив ОСОБА_11 про те, що йому необхідно невідкладно вирішити питання про закриття вказаного кримінального провадження, а інакше він ( ОСОБА_11 ) начебто буде притягнутий до кримінальної відповідальності.

При цьому ОСОБА_7 , діючи умисно, з вищевказаною корисливою метою, повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиві відомості про те, що він, ОСОБА_7 , начебто може, використовуючи своє службове становище співробітника Служби безпеки України, вирішити питання про закриття вказаного кримінального провадження за умови передачі йому ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США. Тим самим ОСОБА_7 умисно ввів ОСОБА_11 в оману з метою заволодіння вказаним його майном.

Цими своїми умисними діями ОСОБА_7 також намагався створити у ОСОБА_11 враження безвихідності ситуації та наявності у нього ( ОСОБА_7 ) можливостей вирішити питання про закриття кримінального провадження з використанням службового становища співробітника Служби безпеки України, а також схилити ОСОБА_11 у такий спосіб до добровільної передачі йому вказаних грошових коштів.

Насправді ж ОСОБА_7 не мав будь-яких повноважень або інших можливостей вплинути на хід та результати досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а своїми діями лише ввів в оману ОСОБА_11 , зловживаючи його довірою та своїм службовим становищем співробітника Служби безпеки України, переслідуючи мету заволодіти чужим майном грошовими коштами ОСОБА_11 у сумі 30 тисяч доларів США.

Вказаними своїми умисними протиправними діяннями ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення до кінця заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 30 тисяч доларів США, що станом на 24.02.2013 становило еквівалент 239 700 грн. та більше, ніж у 250 разів перевищувало неоподаткований мінімум доході громадян, тобто у великих розмірах, але не заволодів ними з причин, що не залежали від його волі, а саме у зв`язку із зверненням ОСОБА_11 до Служби безпеки України із заявою з приводу зазначених протиправних дій ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_7 24.02.2013 року близько 12 години, перебуваючи біля автовокзалу «Західний» в м. Вінниця по вул. Хмельницьке Шосе, 107, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном грошовими коштами ОСОБА_11 у сумі 30 тисяч доларів США, шляхом обману та зловживання довірою останнього, використовуючи своє службове становище повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиві відомості про те, що він, ОСОБА_7 , начебто може, використовуючи своє службове становище співробітника Служби безпеки України, вирішити питання про закриття кримінального провадження №22013010000000018 за фактом незаконного поводження службовими особами ТОВ «Агросоюз-Поділля» із сильнодіючими отруйними речовинами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, досудове розслідування у якому на той час здійснювалось слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області, за умови передачі йому ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США, чим умисно ввів ОСОБА_11 в оману з метою заволодіння вказаним його майном.

Вказаними своїми умисними протиправними діяннями ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення до кінця заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 30 тисяч доларів США, що станом на 24.02.2013 становило еквівалент 239 700 грн. та більше, ніж у 250 разів перевищувало неоподаткований мінімум доході громадян, тобто у великих розмірах, але не заволодів ними з причин, що не залежали від його волі, а саме у зв`язку із зверненням ОСОБА_11 до Служби безпеки України із заявою з приводу зазначених протиправних дій ОСОБА_7 .

У травні 2013 року ОСОБА_7 , не заволодівши

грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 30 тисяч доларів США, а також дізнавшись про те, що кримінальне провадження №22013010000000018 за фактом незаконного поводження службовими особами ТОВ «Агросоюз-Поділля» із сильнодіючими отруйними речовинами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, передано з УСБУ у Вінницькій області для подальшого розслідування до слідчого відділу Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області, вирішив продовжити спробувати, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодіти шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_11 грошовими коштами останнього, але вже у сумі 15 тисяч доларів США.

З цією метою 20.05.2013 з 16 години 10 хвилин до 16 години 50 хвилин

ОСОБА_7 , перебуваючи в салоні автомобіля «Кіа Черато», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , під час руху по автомобільній дорозі від м. Вінниця до м. Немирів Вінницької області, діючи умисно, з корисливим мотивом, для особистого збагачення за рахунок чужого майна - грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 15 тисяч доларів США, заволодівши ними шляхом обману та зловживання довірою останнього, повідомив ОСОБА_11 про те, що кримінальне провадження №22013010000000018 за фактом незаконного поводження службовими особами ТОВ «Агросоюз-Поділля» із сильнодіючими отруйними речовинами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, передано з УСБУ у Вінницькій області для подальшого розслідування до слідчого відділу Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області.

Тоді ж, ОСОБА_7 , продовжуючи виконувати свій корисливий злочинний намір, діючи умисно, продовжуючи схиляти ОСОБА_11 до добровільної передачі грошових коштів шляхом введення його в оману та зловживаючи його довірою, повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиві відомості про те, що він ( ОСОБА_7 ) може вирішити питання про закриття вказаного кримінального провадження, використовуючи своє службове становище співробітника Служби безпеки України та наявні у нього у зв`язку з цим можливості і знайомства, за умови передачі йому ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 15 тисяч доларів США.

Вказаними своїми умисними діями ОСОБА_7 намагався створити у ОСОБА_11 враження наявності у нього можливостей вирішити питання про закриття кримінального провадження з використанням службового становища співробітника Служби безпеки України, та схилити останнього у такий спосіб до добровільної передачі йому вказаних грошових коштів.

Насправді ж ОСОБА_7 не мав будь-яких повноважень або інших можливостей вплинути на хід та результати досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке здійснювалось слідчим відділом Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області, а своїми діями лише повторно ввів в оману ОСОБА_11 , зловживаючи його довірою та своїм службовим становищем співробітника Служби безпеки України, переслідуючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_11 у сумі 15 тисяч доларів США.

Вказаними своїми умисними протиправними діяннями ОСОБА_7 повторно виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення до кінця заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 15 тисяч доларів США, що станом на 20.05.2013 становило еквівалент 119 850 грн. і більше, ніж у 100 разів перевищувало неоподаткований мінімум доході громадян, та могло завдати значної шкоди потерпілому, але не заволодів ними з причин, що не залежали від його волі, а саме у зв`язку із зверненням ОСОБА_11 до Служби безпеки України із заявою з приводу зазначених протиправних дій ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_7 20.05.2013 з 16 години 10 хвилин до 16 години 50 хвилин, перебуваючи в салоні автомобіля «Кіа Черато», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , під час руху по автомобільній дорозі від м. Вінниця до м. Немирів Вінницької області, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном грошовими коштами ОСОБА_11 у сумі 15 тисяч доларів США, шляхом обману та зловживання довірою останнього, повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиві відомості про те, що він, ОСОБА_7 , начебто може, використовуючи своє службове становище співробітника Служби безпеки України та наявні у нього у зв`язку з цим можливості і знайомства, вирішити питання про закриття кримінального провадження №22013010000000018 за фактом незаконного поводження службовими особами ТОВ «Агросоюз-Поділля» із сильнодіючими отруйними речовинами за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, досудове розслідування у якому на той час здійснювалось слідчим відділом Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області, за умови передачі йому ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 15 тисяч доларів США, чим умисно ввів ОСОБА_11 в оману з метою заволодіння вказаним його майном.

Вказаними своїми умисними протиправними діяннями ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення до кінця умислу заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 15 тисяч доларів США, що станом на 20.05.2013 становило еквівалент 119 850 грн. і більше, ніж у 100 разів перевищувало неоподаткований мінімум доході громадян, та могло завдати значної шкоди потерпілому, але не заволодів ними з причин, що не залежали від його волі, а саме у зв`язку із зверненням ОСОБА_11 до Служби безпеки України із заявою з приводу зазначених протиправних дій ОСОБА_7 .

Вказані дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 15.04.2008 № 270-VІ) закінчений замах на вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Також як вбачається з обвинувального акту, в результаті вчинення ОСОБА_7 в період з лютого 2013 року по 19.07.2013 року указаних умисних протиправних дій з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, могло бути завдано істотної шкоди ОСОБА_11 шляхом порушення його конституційних прав: права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (стаття 41 Конституції України).

Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014 №746-VІІ) закінчений замах на вчинення зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам.

Вимоги апеляційної скарги прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 мотивовано тим, що ОСОБА_7 вчинив 2 тотожних діяння, спрямованих на досягнення єдиної мети протиправного заволодіння майном потерпілого з використанням свого службового становища, дії ОСОБА_7 охоплюються єдиним безперервним умислом.

Суд, зробивши висновок про недопустимість доказів, а саме слідчого експерименту від 18.12.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_11 , не врахував вимоги ч.3 ст. 240 КПК України, не надав оцінки даного доказу та не врахував відсутність у сторони захисту будь-яких клопотань про проведення повторного слідчого експерименту за їх участі.

Судом безпідставно визнано також недопустимим доказом протокол проведення негласної слідчої (розшукової дії) аудіо-відео контролю особи від 05.09.2013 року, складений консультантом експертом 5-го відділу УВБ СБУ ОСОБА_16 .

Судом не враховано покази свідка ОСОБА_16 , який будучи консультантом-експертом 5-го відділу УВБ СБУ складав дані протоколи негласних слідчих розшукових дій та в своїх показах чітко зазначив, про те, що з технічного відділу СБУ отримував оригінали так, як у своєму запиті на надання МНІ та у відповіді на нього разом з додатками DVD R дисками мова йшлася виключно про оригінали, тому виготовлені ним протоколи він вважає виготовлені з оригінальних матеріальних носіїв інформації.

Взятий до уваги висновок експерта КНДІСЕ МЮ України № 9119/16-65 від 10.06.2016 року, який свідчить про те, що відеофонограми, що зафіксовані на оптичних дисках УВБ 9/255, 25.11.2013 року не таємно (а.с.84 т.10), УВБ 9/404/ 02.10.2013 року, не таємно 25.11.2013 (а.с. 70 т.10), УВБ 9/256 не таємно 25.11.2013 (а.с.56 т.10), УВБ 9/405,02.10.2013 року не таємно 25.11.2013 року (а.с. 52 т.10), УВБ 9/262 не таємно 25.11.2013 року (а.с.44 т.10) , УВБ 9/407 03.10.2013 року не таємно 25.11.2013 року ( а.с.40, т.10) УВБ 9/266 не таємно 25.11.2013 року ( а.с.36 т.10), УВБ 9/406 02.10.2013 року не таємно 25.11.2013 року (а.с. 27 т.10), УВБ 9/367 14.08.2013 року не таємно 25.11.2013 року ( а.с.158, т.11), УВБ 9/368 14.08.2013 року не таємно 25.11.2013 року ( а.с. 159, с. 11) УВБ 9/366 14.08.2013 року не таємно 25.11.2013 року (а.с.160 т.11), УВБ 9/362 08.08.2013 року не таємно 25.11.2013 року (а.с.161, т.11) слід сприймати критично тому, що в ході проведення експертного дослідження не використовувалася техніка за допомогою якої здійснювалося проведення негласних слідчих розшукових дій, хоча стороною обвинувачення надано лист з СБУ згідно якого у випадках виникнення сумнівів щодо оригінальності (автентичності ) наданих суду матеріалів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій вони можуть направлені до ІСТЕ СБ України для відповідного експертного дослідження .

Судом не враховано той факт, що в цифрових відео фонограмах питання оригінал-копія втрачає сенс, оскільки якість цифрової копії нічим не відрізняється від оригіналу .

Досліджені в суді докази здобуті шляхом проведення негласних слідчих розшукових дій повністю підтверджують покази потерпілого та не містять жодних сумнівів щодо вчинення вказаних у обвинувальному акті злочинних дій ОСОБА_7 .

Окрім того, суд не взяв до уваги покази ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , які є послідовними та логічними, повністю підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України є необгрунтованими.

Таким чином, вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2016 року підлягає скасуванню в частині виправдання ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України із ухваленням нового вироку , яким необхідно визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 України та призначити ОСОБА_7 покарання, передбачене санкціями вказаних статтей.

Судом при призначенні покарання ОСОБА_7 не враховано те, що засуджений згідно своєї освіти та посади розумів, що скоює кримінально каране правопорушення, вчиняє злочин, чим ставить під сумнів авторитет всієї Служби безпеки України, що свідчить про зневажливе відношення як до своїх колег так і до суспільства, а покарання призначене судом ОСОБА_7 є несправедливим та недостатнім для запобігання вчиненню нових умисних злочинів.

Невідповідність призначеного судом покарання, що є явно несправедливим через м`якість значно впливає на профілактику злочинності у даній категорії злочинів серед правоохоронців, державних службовців, військовослужбовців.

Факт невизнання обвинуваченим вини у інкримінованих йому злочинах свідчить про намагання уникнути відповідальності за скоєні злочини.

Прокурор вважає, що вирок є незаконним та підлягає також скасуванню в частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, що є явно несправедливим через м`якість.

Вимоги апеляційних скарг захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 мотивовано тим, що вирок в обвинувальній його частині про визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 382 КПК України, є незаконним, невмотивованим, необгрунтованим , а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню.

Судом проігноровано вимоги ст. 62 Конституції України , ст. 7, ст. 17 КПК щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Судом обгрунтовано визнано як недопустимий доказ обвинувачення аудіозапис розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_7 , здійснений потерпілим ОСОБА_11 02.03.2013 року на належний йому диктофон «Edic mini Tiny» номер НОМЕР_2 , з послідуючим копіюванням запису на диктофон «Олімпус» VN -711 PC, номер НОМЕР_3 та усі інші похідні від нього докази.

Достовірність цього запису не ставилась під сумнів ні обвинуваченням, ні потерпілим, ні захистом.

Суд першої інстанції порушив засади кримінального провадження як верховенство права та законність ст. 8, ст. 9 КПК України, вимоги ст. 370 КПК України та право ОСОБА_7 на справедливий судовий розгляд в аспекті права на вмотивоване судове рішення, передбачене у п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд у порушення вимог ст. 87, ст. 276, ст. 246, ст. 290 КПК України безпідставно визнав допустимими докази обвинувачення щодо отримання ОСОБА_7 1500 доларів США 16.03.2013 року протокол за результатами проведення ОТЗ «СК» № 9/1948 від 28.03.2013 (т.5 а.с. 84-87), протокол за результатами ОТЗ № 9/1947 від 28.03.2013 ( т.5 а.с. 88-115) та оптичний диск до доданих протоколів DVD-R№ 7/D 254Т з написом «Мурат» 16.03.2016 року, протокол про застосування ідентифікованих засобів від 16.03.2013 року ( т.5 а.с. 73-81), розписки ОСОБА_11 щодо отримання грошових коштів та повернення грошових коштів (т.5 а.с.82) та похідні від них докази (експертизи, протоколи огляду, довідки прокурорів про начебто відсутність порушень законодавства при веденні оперативно-розшукової справи).

Стороною обвинувачення не доведено допустимість отриманих доказів.

Упорушення вимогст.86,ст.87КПК України судпершої інстанції безпідставновизнав допустимими протоколи оглядів іншоговолодіння особи,а саме протокологляду від21.07.2013року службовогокабінету ОСОБА_7 в адміністративнійбудівлі СБУ ум.Гайсин вул.Енгельса, 18 (т.5а.с.205-206), протокологляду речей та документів від 20.08.2013 року у квартирі АДРЕСА_2 ( т.6 а.с. 12-23), протокол огляду кабінету ОСОБА_7 та речей та документів від 20.08.2013 року в адміністративній будівлі СБУ у м.Гайсин, вул. Гайсин, 18 ( т.6 а.с.24-31), а також похідні від них докази.

Ігнорування судом відомостей, які виправдовують ОСОБА_7 і підтверджують ознаки провокації на вчинення ним кримінального правопорушення обумовило неповноту та однобічність судового розгляду.

Істотні порушення судом першої інстанції процесуального закону та неповнота судового розгляду призвели до невідповідності висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_7 складу злочинів щодо отримання неправомірної вигоди та перешкоджання виконання судового рішення.

Судом не взято до уваги відомості та докази, які могли істотно вплинути на його висновки та підтверджують провокацію ОСОБА_7 працівниками правоохоронного органу через ОСОБА_11 до скоєння кримінального правопорушення, зокрема аудіозапис розмови ОСОБА_11 , здійснений потерпілим ОСОБА_11 02.03.2013 року на диктофон «Edic mini Tiny» номер 165873 з послідуючим копіюванням запису на диктофон «Олімпус VN-711 PC номер НОМЕР_3 , цей аудіозапис спростовує показання ОСОБА_17 та ОСОБА_15 про нібито обставини зустрічей за ініціативою ОСОБА_7 та викладені у заяві обставини від 16.03.2013 року ОСОБА_11 , не взято до уваги та не надано оцінку непослідовним показанням ОСОБА_11 щодо використання диктофону Edic mini Tiny», також судовим розглядом встановлено та судом не взято до уваги факт пропозиції ОСОБА_7 представником ОСОБА_11 юристом ТОВ « Агросоюз Поділля» ОСОБА_15 у жовтні 2012 року незаконної вигоди у розмірі 2000 доларів США, залишено поза увагою той факт, що усі зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_7 здійснювалися виключно за ініціативи ОСОБА_11 та під контролем співробітників Управління внутрішньої служби безпеки України, тому необгрунтованим є висновок суду про необхідність визнати ОСОБА_7 винним в отриманні неправомірної вигоди .

Також судом не взято до уваги, що сторона обвинувачення не надала суду повністю наявну інформацію за результатами розслідування, допустила маніпуляцію та фальсифікацію доказів, результатів проведення слідчих дій , у тому числі приховування диктофону «Edic mini Tiny» та частину запису розмови ОСОБА_11 з оперативними працівниками внутрішньої безпеки СБУ, не надала документи та інформацію про обгрунтованість та законність підстави як початку так і проведення оперативно-розшукових заходів, висновок суду, що ОСОБА_7 відповідно до ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» був наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення обов`язкові для виконання юридичними та фізичними особами не грунтується на положеннях вказаного закону та не підтверджується дослідженими судом доказами, окрім того, відповідно до функціональних обов`язків заступника начальника Гайсинського МРВ СБУ ОСОБА_7 не був наділений правом ставити вимоги і приймати рішення обов`язкові до виконання.

Висновок суду про отримання ОСОБА_7 10.10.2012 року вказівки від начальника відділу ОСОБА_12 про повернення витребуваних документів до ТОВ « Агросоюз Поділля» не грунтується на досліджених доказах та встановлених обставинах справи, суд не врахував обставин, викладених у листі СБУ № 53/м-4/45 від 25.07.2016 року, що ОСОБА_7 з 12.02. по 20.02.2012 року перебував на лікарняному, а з 16.10. по 14.11.2012 року проходив курс підвищення кваліфікації при Академії СБУ, тому будь-яких процесуальних дій не міг виконувати, суд залишив поза увагою показання свідка ОСОБА_18 , який 27.01.2016 року вказав про обов`язок ОСОБА_13 повернути ці документи, про це також повідомив і згаданий свідок ОСОБА_12 на допиті під час судового розгляду 12.12.2014 року.

Дії ОСОБА_7 безпідставно кваліфіковані як отримання вигоди за виконання дій наданого їй службового становища, не можуть кваліфікуватися за ст. 190 КК України як шахрайство та зловживання довірою, оскільки судовим розглядом не встановлено будь-яких дій спрямованих на обман та зловживання довірою потерпілого.

Такі дії, можуть бути кваліфіковані за чинною на той час редакцією ч.1 ст. 368-2 КК України, як незаконне збагачення, але розмір отримання неправомірної вигоди за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення) не досягає значного розміру понад 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже не є кримінально караним.

Однак, така кваліфікація за ч.1 ст. 368-2 КК України ,як і будь-який корисливий злочин є помилковою, з огляду на встановлення судовим розглядом відсутності у ОСОБА_7 корисливого умислу та мотиву, оскільки отримані гроші він витратив на забезпечення службової діяльності.

Стосовно ч.2 ст. 382 КК України ( в редакції Закону від 07.07.2010 року № 2453-VI судовим розглядом встановлено, що апеляційним судом Вінницької області у постанові № 0-419 від 19.07.2012 року не визначався конкретний строк повернення витребуваних документів ТОВ « Агросоюз Поділля», а лише обумовлено «забезпечивши їх збереження та повернення у встановленому законом порядку», указані документи зберігалися у кабінеті відділу контррозвідувального захисту УСБУ у Вінницькій області. Зазначені обставини виключають об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_7 обвинувачення щодо перешкоджання виконанню судового рішення, більше того з використанням службового становища заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, не встановлено прямого умислу, а саме, що ОСОБА_7 усвідомлював наслідки своїх дій, а саме перешкоджання виконання рішення суду наслідком чого є неповернення документів ОСОБА_11 та бажав їх настання.

Така оцінка дій за ч.2 ст. 382 КК України є безпідставною та помилковою.

Тому, вказане правопорушення вчинено унаслідок провокацій чим порушено право ОСОБА_7 на справедливий судовий розгляд, що включає стадію і досудового розслідування, тому незважаючи на визнання ОСОБА_7 факту отримання коштів, усі докази отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до вимог ч.1 ст. 87 КПК України є недопустимими.

Отже, суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність.

Судом не враховано, що ОСОБА_7 як на досудовому слідстві так і в суді не ухилявся від дачі показань, сприяв встановленню обставин інкримінованого обвинувачення, давав щирі показання, визнав факт отримання грошей від ОСОБА_11 , яке оцінює як наслідок провокації до нього, а тому не погодився з юридичною оцінкою його діяння як злочину, розкаявся у скоєному.

З урахуванням процесуальної поведінки ОСОБА_7 , характеризуючих даних, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює на посаді професіонала з фінансової-економічної безпеки 1 категорії КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», одружений, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітніх дітей та хворих батьків похилого віку призначене судом покарання є за своїм видом та розміром є явно несправедливим через його суворість.

Окрім того, судом при постановлені вироку неправильно визначений строк, який підлягає зарахуванню у відбуття покарання, оскільки після затримання 21.07.2013 року перебував під вартою до 25.07.2013 року включно (т.1 а.с.157), неправильно судом стягнуто процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів у розмірі 23952, 50 грн., оскільки в цю суму включено вартість експертиз по виправданих епізодах обвинувачення та по недопустимих доказах у справі.

Прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 подано заперечення на апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 .

Прокурор в запереченнях посилається на те, стороною захисту не враховано, що згідно вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Звинувачення захисту сторони обвинувачення в маніпуляціях та фальсифікації доказів, результатів проведення слідчих дій, у тому числі на початковому етапі провадження приховування диктофону «Edic mini Tiny» явно не відповідає дійсності тому, що вказаний диктофон наданий суду, а факти фальсифікації доказів окрім домислів обвинуваченого нічим не підтверджується.

Доводи сторони захисту щодо не надання документів та інформації про обгрунтованість та законність підстав як початку так і проведення оперативно-розшукових заходів стосовно ОСОБА_7 є також недостовірним так як суду надано довідки про перевірку відповідної ОРС.

Судом обгрунтовано відмовлено у ряді експертиз захисту, оскільки судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а питання захисту, які мали дослідити експерти не відносилися до висунутого обвинувачення ОСОБА_19 і в разі необхідності мали досліджуватися в інших кримінальних провадженнях.

Також судом обгрунтовано відмовлено у неодноразових клопотань захисту про надання тимчасового доступу до інформації телекомунікаційних мереж щодо телефонних з`єднань між обвинуваченим ОСОБА_7 , потерпілим ОСОБА_11 , його підлеглим юристом ОСОБА_15 та іншими фігурантами у провадженні, оскільки трафіки з`єднань телефонних розмов, які стосувалися періоду вчинення злочинних діянь ОСОБА_7 витребувані на стадії досудового розслідування та надані як докази у суді стороною обвинувачення.

Є обгрунтованою позиція суду першої інстанції щодо незадоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів та отримання їх копії, а саме до матеріалів оперативно-розшукової справи №9-431, адже документи які підтверджують або спростовують незаконні діяння обвинуваченого, а саме протоколи проведення ОТЗ надані стороною обвинувачення, а інші документи вказаної справи не мають ніякого значення для розгляду висунутого обвинувачення вони не доводять та не спростовують протиправні дії ОСОБА_7 .

Прокурор зазначає, що судом правильно зроблений висновок щодо навмисної не передачі ОСОБА_7 документів фінансово-господарської діяльності ТОВ « Агросоюз Поділля» ОСОБА_13 , які були вилучені за рішенням суду в рамках КРС з метою у подальшому отримання неправомірної винагороди за їх повернення.

Судом вірно зроблено висновки, що ОСОБА_7 незаконно утримував у себе документи ТОВ «Агросоюз Поділля», а у подальшому їх за винагороду передав ОСОБА_11 , отже, дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані дії як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Вірним є також оцінка доказів та кваліфікація вчинених протиправних дій ОСОБА_7 передбачених ч.2 ст. 382 КК України ( в редакції Закону від 07.07.2010 № 243-VIII умисне перешкоджання виконанню постанови суду , вчинене службовою особою.

Судом при призначенні покарання ОСОБА_7 не враховано те, що засуджений згідно своєї освіти та посади розумів, що скоює кримінально каране правопорушення, вчиняє злочин, чим ставить під сумнів авторитет всієї Служби безпеки України, що свідчить про зневажливе відношення як до своїх колег так і до суспільства, а покарання призначене судом ОСОБА_7 є несправедливим та недостатнім для запобігання вчиненню нових умисних злочинів.

Факт невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 вини у інкримінованих йому злочинах свідчить про намагання уникнути відповідальності за скоєнні злочини.

Таким чином, прокурор частково погоджується з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню в частині призначеного покарання і є явно несправедливим через м`якість.

Захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 в яких вказано, що захист повністю розділяє обгрунтування суду першої інстанції, викладені у вироку суду щодо визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту від 18.12.2013 року за участі ОСОБА_11 .

Окрім того, наведені прокурором підстави оскарження рішення суперечать загальним засадам кримінального провадження як законність, змагальність сторін та забезпечення права на захист, оскільки клопотання про проведення слідчих дій за участі захисту слідчим було задоволено, але прийнятим слідчим рішення ним же не виконане та проігнороване.

Сторона захисту повністю розділяє обгрунтування суду першої інстанції щодо визнання недопустимим доказом протоколу проведення негласної слідчої дії аудіовідеоконтролю особи від 05.09.2013 року із записом ОСОБА_7 та ОСОБА_11 від 20.05.2013 року, який міститься на оптичних дисках DVD-R № 9/362 та DVD-R № 9/367 (т.10 а.с.107-124).

Захист зауважує, що судом визнано недопустимим протокол візуального спостереження за особою від 23.10.2013 року № 9/6758 (т.10 а.с. 86-88), складеного ОСОБА_20 з дисками до нього № 9/408, №9/416 ( т.10 а.с. 102,106), окрім того, ОСОБА_16 у суді дав показання, що він участі у проведенні негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_7 не приймав, оскільки на час їх проведення він проходив службу в іншому підрозділі СБУ, а він лише у вересні та жовтні 2013 року складав протоколи , отже оспорюваний протокол, які інші протоколи за результатами НСРД про події у квітні- липні 2013 року складені особою, яка не уповноважувалась на проведення НСРД ні слідчим, ні прокурором ( т.11 а.с.74-75).

Також відсутнє рішення прокурора або слідчого, як то передбачено ч.6 ст. 246 КПК України про залучення ОСОБА_11 до проведення негласних слідчих розшукових дій, у тому числі до проведення аудіовідеоконтролю ОСОБА_7 , отже негласні слідчі дії проведені неуповноваженою особою.

Всупереч вимог ч.2 ст. 290 КПК України стороні захисту своєчасно по завершенню досудового розслідування не відкрита ухвала слідчого судді , яка була у розпорядженні прокурора на момент завершення досудового розслідування і якою дозволено проведення аудіовідеоконтролю ОСОБА_7 ,а тому відповідно до ч.12 ст. 290 КПК України відомості, які містяться в цій ухвалі не можуть бути використані як доказ допустимості оспорюваного протоколу від 05.09.2013 року, тому відповідно до п.1 ч.2 ст. 87 КПК цей доказ отриманий з істотним порушенням прав ОСОБА_7 .

Виправдання ОСОБА_7 прокурор вважає необгрунтованим, оскільки судом першої інстанції не взяті до уваги послідовні та логічні показання ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , таке обгрунтування прокурором своєї апеляції не відповідає вироку, оскільки судом першої інстанції ці показання обговорювалися при перевірці доведеності обвинувачення ОСОБА_7 в оскаржувальній прокурором частині.

За позицією прокурора оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання є незаконним та підлягає скасуванню через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, є явно несправедливим через м`якість, така позиція прокурора є необгрунтованою, оскільки ОСОБА_7 як на досудовому слідстві, в суді першої інстанції не ухилявся від дачі показань, сприяв встановленню обставин інкримінованого обвинувачення, давав щирі показання, визнав факт отримання грошей від ОСОБА_11 , яке оцінює як наслідок провокації до нього, а тому не погодився з юридичною оцінкою його діяння як злочину, розкаявся.

Захисник ОСОБА_8 просить, відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2016 року у кримінальному провадженні № 42013000000000123 від 22.03.2013 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_9 ,який просив задоволити апеляційну скаргу прокурора, вирок Хмільницького міськрайонного суду від 12.08.2016 року скасувати та ухвалити новий вирок, в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 відмовити, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та захисника ОСОБА_8 , просив закрити кримінальне провадження відносно нього за відсутності події кримінального правопорушення, в задоволенні апеляційної прокурора відмовити, захисника ОСОБА_8 ,який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та обвинуваченого ОСОБА_7 , в задоволенні апеляційної скарги прокурора просив відмовити, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що подані апеляційні скаргі не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно дост. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зіст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Судом першої інстанції в дотримання вимог ст. 94 КПК України належним чином оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 грунтуються на всебічному, повному, неупередженому дослідженні всіх обставин справи.

Приймаючи рішення, щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 382 КК України, суд проаналізував показання обвинуваченого ОСОБА_7 , який вину не визнав, потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_14 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_18 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , інші докази та оцінив їх в сукупності, перевіривши допустимість та недопустимість доказів.

Так,обвинувачений ОСОБА_7 ,як підчас судовогорозгляду такі підчас апеляційного розгляду винуне визнав,пояснював що з грудня 2001 року до січня 2014 року проходив військову службу в органах СБУ на різних посадах. В 2012 році була заведена контррозвідувальна справа № 657 стосовно ТОВ «Агроосюз-Поділля». 23.07.12 була отримана постанова апеляційного суду Вінницької області на витребування фінансово-господарських документів у ТОВ «Агросоюз-Поділля» терміном до 19.01.2013 року, про дату повернення документів суд не зазначав.

Оскільки КРС № 657 на той час перебувала у його провадженні, то вказана постанова суду потрапила до нього. У жовтні 2012 року постало питання відкритого документування цієї протиправної діяльності. На момент витребування будь яких нормативно-правових актів в СБУ, які визначали роботу з контррозвідувальними справами, а також які визначали механізм виконання постанови суду на витребування, порядок витребування, використання та повернення документів не було.У другій половині дня 09.10.2012 року він, ОСОБА_13 , ОСОБА_38 прибули в приміщення офісу ТОВ «Агросоюз-Поділля», де вони витребували частину документів, а ОСОБА_39 проводила перевірку. Мотивуючи тим, що всіх документів на той час не було, вони ввійшли в положення працівників товариства, і все що встигли зробити - це витребувати там окремі сертифікати та накладні, які були добровільно надані, а інші документи вони з ОСОБА_40 вирішили отримати в інший день.10.10.2012 року було встановлено склади ТОВ «Агросоюз-Поділля» у ОСОБА_41 і ОСОБА_27 . В подальшому ОСОБА_12 було прийнято рішення 11 жовтня 2012 року направити його і ОСОБА_13 для фіксування порушень спільно з працівником інспекції захисту рослин та продовжити витребування документів. 12.10.2012 року, документи вилучались у ТОВ « Агросоюз Поділля» вони спільно з ОСОБА_13 і він вказані документи поклав зверху на свій сейф, оскільки на сейфі ОСОБА_42 не було місця і були інші документи. В цей же день, 12.10.2012 року, почуваючи себе погано, він пішов на лікарняний і до 20.10.2012 року перебував на лікарняному. З урахуванням цього, ОСОБА_12 не міг дати йому вказівку повернути документи до ТОВ «Агросоюз-Поділля» так як він не був вже його підлеглим і перебував на лікарняному. Контррозвідувальну справу № 657 стосовно ОСОБА_11 він передав ОСОБА_13 10.10.2012 року.

17.10.2012 року під час зустрічі у кафе ОСОБА_15 на серветці чорнильною ручкою написав 2000 гривень, на його запитання, а що це таке він гривні перекреслив та написав 2000 $, а потім сказав, що це така сума, яку ТОВ «Агросоюз-Поділля» пропонує йому за припинення перевірки підприємства. Він відповів, що подумає над цією пропозицією, порвав серветку, поклав її в карман куртки та пішов до управління. В управлінні він склав цю серветку на столі у Сосновського і доповів йому про пропозицію хабара. ОСОБА_43 сказав написати рапорт на начальника управління. Він написав та подав відповідний рапорт. 21.10.2012 року він відбув до Києва на навчання, з якого повернувся 14.11.2012 року. Передав решту справ ОСОБА_44 і 19.11.2012 року приступив до виконання своїх службових обов`язків в Гайсинському МРВ.

28.11.2012 року його викликав до себе ОСОБА_25 і запитав про обставини написання рапорту про пропозицію хабара. Він повідомив ОСОБА_25 , що обставини викладені у рапорті відповідають дійсності, що ОСОБА_15 до нього телефонує постійно, що будуть пропонувати хабар. Кондратюк не зміг йому нічого відповісти про подальші його дії, лише просто написав на рапорті ознайомлений.

Приблизно в кінці січня 2013 року він від когось дізнався, що за фактом порушення законодавства з обігу пестицидів і агрохімікатів службовими особами ТОВ «Агросоюз-Поділля», слідчим УСБУ у Вінницькій області відкрито кримінальне провадження. Він зв`язався зі слідчим ОСОБА_23 і запропонував йому свою допомогу у документуванні протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Агросоюз-Поділля», при цьому він повідомив, що були витребувані матеріали фінансово-господарської діяльності вказаного товариства і запитав чи не передавались вони йому на опрацювання. В один із суботніх днів він зайшов до кабінету ОСОБА_33 і побачив на його сейфі документи, що належали ТОВ «Агросоюз-Поділля». Він зрозумів що ОСОБА_13 не направив їх до слідчого і не збирається їх направляти оскільки не орієнтувався взагалі, яку інформацію вони в собі містять, тому він вирішив вказані документи надати ОСОБА_23 неофіційно, для надання оперативної оцінки.

З огляду на наполегливість ОСОБА_15 , він погодився зустрітись з Скуфінським. В суботу 23.02.2013 року ОСОБА_11 по телефону запропонував зустрітись і призначив зустріч на 24.02.2013 року на автовокзалі «Західний» у м. Вінниця. На зустріч ОСОБА_11 приїхав з ОСОБА_15 . Вони залишили ОСОБА_15 у машині і стали розмовляти посеред людної частини автовокзалу, з його північного боку у 5-6 метрах від машини. Розмова тривала приблизно одну годину. ОСОБА_15 весь цей час був у машині, з неї не виходив, бесіду не чув, а коли вони перейшли на другий бік вокзалу, і не бачив. Він розповів ОСОБА_11 про факт відкриття кримінального провадження. Вказану інформацію на той час ОСОБА_11 не міг не знати. З метою висвітлення можливих найбільш негативних наслідків для ОСОБА_11 , він зачитав йому з свого телефону диспозицію ст. 321 КК України, навів максимальні санкції передбачені за безліцензійну діяльність і реалізацію сильнодіючих отруйних речовин. Зазначив, що витребувані у ТОВ «Агросоюз-Поділля» документи можуть бути використані для документування його протиправної діяльності, як докази. При цьому будь-якого тиску на ОСОБА_45 він не вчиняв, грошових сум за закриття кримінального провадження і повернення документів не вимагав. Побачивши вигляд ОСОБА_11 , зрозумів що він розгублений, дещо збентежений і не знав, що йому робити. Він проявив до нього співчуття і жалість. Згодом ОСОБА_11 попросив його допомогти в цій ситуації, взнати як вирішити питання з кримінальним провадженням. Він відповів, що подумає, зазначивши йому, що найправильнішим буде скористатися правовою допомогою адвоката. Так як Вінницькі адвокати дорогі, то запропонував йому районного адвоката за 5-10 тисяч доларів США, адвоката з м. Козятин ОСОБА_46 . При цьому при ОСОБА_11 зателефонував адвокату ОСОБА_47 , запитав останнього чи може він зайнятись цією справою, і чи можна дати його номер телефону. Той погодився.

28.02.2013 року йому зателефонував ОСОБА_11 і призначив дату час і місце зустрічі. Ні під час зустрічі 02.03.2013 року з ОСОБА_11 , ні під час інших зустрічей з ним, він не просив і не вимагав передати 30 тисяч доларів США за закриття кримінального провадження та 2 тисячі доларів США за повернення вилучених документів. Документи він забрав у ОСОБА_23 ввечері 07.03.2013 року. 16.03.2013 рок приблизно о 15.00 годині до нього зателефонував ОСОБА_11 і запропонував зустрітись. На зустріч він приніс йому документи, які забрав в управлінні. Зустріч вони проводили в машині ОСОБА_11 . При передачі документів він розказував ОСОБА_11 , які в нього були виявлені порушення. При цьому сертифікати, термін зберігання яких вже закінчився, він порадив знищити. З метою допомогти ОСОБА_11 заробити на життя, запропонував йому можливість розширення підприємницької діяльності на районах оперативного обслуговування Гайсинського МРВ УСБУ. Під час цієї зустрічі у нього склалося враження по наявність товариських стосунків між ним і ОСОБА_11 . В ході бесіди він поводився з ОСОБА_11 чемно, психологічного тиску не вчиняв, погроз не виказував, вимог передати йому гроші за документи не висував. Таким чином він фактично виконав постанову апеляційного суду Вінницької області і повернув ОСОБА_11 документи. Після того, як він віддав документи, потерпілий несподівано для нього, витягнув гроші дав ще 500 доларів США. Він проявив слабкість і взяв гроші. Слабкість проявив через скрутне матеріальне становище пов`язане з переведенням та проживанням у місті Гайсині. Грошові кошти використав на придбання праски, гладильної дошки, мікрохвильовки, посуду, електрочайника, для заміни сантехніки. Крім того, за позичені ним гроші у ОСОБА_14 в сумі 900 доларів США, для службового кабінету придбав оргтехніку, якою користувався весь міжрайвідділ. Отримані від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 1500 доларів США він використав на повернення боргу у сумі 900 доларів США за придбану і поставлену на облік в УСБУ оргтехніку, а також на придбання дивана, котла, димаря і фільтрів для нього, регулятора напруги, а також б/у холодильника, які він придбав протягом березня квітня 2013 року.

Приблизно у травні 2013 року йому знову зателефонував ОСОБА_11 попросив зайнятись питанням закриття кримінального провадження за суму 15 тис доларів США. 20.05.2013 року він зустрівся з ОСОБА_11 у його машині. Оскільки у нього був напружений день, він попросив ОСОБА_11 підвезти його до Немирова. Під час розмови з ОСОБА_17 він не зрозумів, що той мав на увазі, коли говорив йому про 15 тон. 25.05.2013 року до нього зателефонував ОСОБА_11 і запропонував в черговий раз вирішити питання. Після 25.05.2013 року він з ОСОБА_11 більше не спілкувався і дій спрямованих на закриття кримінального провадження не вчиняв. Однак, 01.07.2013 року до нього зателефонував ОСОБА_11 та привітав з днем народження і повідомив, що кримінальне провадження закрито. 18.07.2013 року йому знову зателефонував ОСОБА_11 , однак він не взяв трубку і перетелефонував йому згодом і призначив зустріч на 19.07.2013 року. 19.07.2013 ОСОБА_11 приїхав до нього з постановою на закриття кримінального провадження. Таким чином сенсу зустрічатись з ним 19.07.2013 року у ОСОБА_11 не було. Під час розмови, він, зважаючи на попередню домовленість від 16.03.2013 року, попросив у ОСОБА_11 матеріальну допомогу у сумі 1000 доларів США, на що ОСОБА_11 погодився і повідомив, що 21.07.2013 року дасть йому ці кошти. Саме в цей день він був затриманий працівниками ГПУ та УВБ СБУ.

Оцінивши показання ОСОБА_7 суд першої інстанції прийняв до уваги покази потерпілого ОСОБА_11 , свідків, які були допитані також під час апеляційного розгляду, які узгоджуються між собою та дослідженими доказами.

З висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції.

Під час апеляційного розгляду безпосередньо перевірено докази. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_11 пояснив, що він працює директором ТОВ «Агросоюз-Поділля» у м. Хмільнику. З ініціативі СБУ проводилася перевірка підприємства, перевірку проводив ОСОБА_48 , який забрав документи за 2010 рік, а за інші роки - 11,12, мав забрати через деякий час, так як документи не встигли підготувати, не забрав, хоча телефонував з цього приводу. До цього було проведено шість перевірок товариства і жодних порушень виявлено не було. Через деякий час юрист ОСОБА_49 повідомив, що ОСОБА_48 хоче з ним зустрітися, що заведена кримінальна справа. Під час зустрічі у м.Вінниці ОСОБА_48 сказав, що порушено кримінальну справу за ч. 4 ст. 321 КК, і йому загрожує до 8 років тюрми. Почав розповідати уривки його телефонних розмов з ОСОБА_50 та іншими людьми та сказав, що за 30000 доларів США все вирішить. Він відповів ОСОБА_51 , що таких грошей немає. Потім ОСОБА_48 дав йому телефон адвоката з ОСОБА_52 і сказав, що той за 7000 доларів вирішить всі питання і запропонував їхати до нього. Після цього він зателефонував до того адвоката і той сказав, що готовий працювати з ОСОБА_53 . Після цього почав думати, а за що це йому давати 30000 доларів, і сказав про це знайомому. Той сказав не давай. Він знову зустрівся з ОСОБА_53 на автовокзалі і сказав, що менше, а він є такса, в міліції за рік беруть 2000 доларів, а наші слідаки менше ніж за 30000 доларів не беруться. Розмова між ними відбувалася на лавці в автовокзалі. Потім він попросив його повернути документи, які були вилучені ОСОБА_53 . Він пальцями показав гроші, але суму не сказав. Вже йдучи до машини запитав, скільки, він показав два пальця він зрозумів, що дві тисячі доларів. Після цього він звернувся до служби внутрішньої безпеки СБУ, написав заяву, йому дали дві тисячі доларів США і все далі він робив під їх контролем. Попросили його, якщо можна буде, давайте ОСОБА_51 менше грошей. Зустрілися, ОСОБА_48 з сумкою сідав в машину. Коли той сів, він запитав, чи всі документи. Він витягнув з сумки і почав говорити, які документи необхідно знищити, а які ні.

Розповідав, що його документи підроблені, і що їх необхідно знищити, казав, що буде допомагати. Він не сприймав ці слова та дії ОСОБА_54 як те, що він працює на нього і заслуговує на якусь винагороду. На його запитання ОСОБА_7 розвів руками, і він дав йому 1000 доларів, але ОСОБА_48 , неховаючи ці гроші продовжував вичікувально дивитися на нього, і він зрозумів, що ОСОБА_7 хоче більшу суму і що ще необхідно дати, і він дав ще 500 доларів. ОСОБА_48 взяв. Після цього поїхав додому. Потім кримінальна справу з СБУ попала до ОСОБА_55 і ОСОБА_48 подзвонив до нього. Він сказав, що допоможе і сказав 15 тон продукції. Коли зустрілися в ОСОБА_56 то запитав його, що це таке 15 тон, він сказав, що це 15000 доларів. Коли їхали з ОСОБА_57 в машині ОСОБА_48 говорив, що найде клієнтів на продукцію. Кримінальну справу закрили за відсутністю складу злочину. Подзвонив до ОСОБА_54 , зустрілися, показав йому постанову, він її прокоментував. Сказав, що допоможе в екології, що віддасть роздруківки розмов, а потім сказав, що йому необхідна матеріальна допомога 1000 доларів США. ОСОБА_48 вимагав 30000 доларів за закриття кримінальної справи в СБУ за ч. 4 ст. 321 КК України, хто розслідує в СБУ цю справу не повідомляв, але говорив, що потерпілий може отримати за це 8 років. Сказав, що за 30000 доларів заспокояться. Вимагав 2000 доларів. Потім ще 15000 доларів для міліції чи прокурора, але він не довів це до кінця і більше не вимагав. Потім вимагав 1000 доларів допомоги за екологію і сприяння бізнесу. Передав ще 1500 доларів за повернення вилучених документів і 1000 доларів за кришування бізнесу. Звернувся до внутрішньої безпеки тому, що зрозумів працювати не дадуть. Від цього є негативні наслідки втратив репутацію, відбив клієнтів. Також показав, що, коли ОСОБА_48 під час розмови на автовокзалі зрозумів, що 30000 доларів не дасть, і коли перейшли на другу сторону від автовокзалу побачив ОСОБА_58 , то почав пропонувати адвоката за 7000 доларів. Коли мав дати ці сім тисяч не уточняв, але пропонував їхати до адвоката укладати договір. За документи ОСОБА_7 вимагав 2000 доларів США, але ОСОБА_11 передав йому 1500 доларів. Перед зверненням до внутрішньої безпеки записав розмови на свій диктофон. Запис здійснював на диктофон «едік міні тіні». А так як вказаний диктофон дорогий та йому був потрібний для роботи, зроблений запис розмови з ОСОБА_53 переписав на диктофон «олімпус», який передав працівникам СБУ при написанні заяви про злочин стосовно ОСОБА_54 . Потім пізніше на прохання слідчого передав диктофон «едік міні тіні» для проведення експертизи. Після звернення до внутрішньої безпеки та написання заяви, все фіксувалося на їх техніку. Коли він отримав документи від ОСОБА_54 , він дав йому постанову, щоб він розписався під нею про отримання документів заднім числом 19.01.2013 року. На запитання чому так, ОСОБА_48 відповів, що так потрібно. Саме ОСОБА_7 , а не іншими особами було створено штучний тиск на нього, як директора ТОВ «Агросоюз-Поділля». При цьому ОСОБА_7 30000 доларів, зрозумівши, що таким чином свого не добється, пропонував допомогти вирішити питання через когось за менші вже суми, потім пропонував свого адвоката, потім пропонував створити ручну фірму і мати від цього зиск. Після того як ОСОБА_7 вилучив документи товариства і виникли перешкоди у його діяльності, він дав доручення юристу Гайворонському з`ясувати, чого хоче СБУ, до цього було шість перевірок і порушень виявлено не було Про серветку, на якій ОСОБА_49 щось написав, а стало відомо значно пізніше. Ніяким товаришем ОСОБА_7 для нього не був, він спілкувався з ним вимушено як з працівником СБУ.

Свідок ОСОБА_15 під час апеляційного розгляду пояснював, що на підприємстві ТОВ « Агросоюз Поділля» проходило вилучення документів УСБУ у Вінницькій області у жовтні 2012 року, згідно постанови Апеляційного суду. Однак, у вказаній постанові не було зазначено, які саме документи мають вилучатися, тоді він звернувся до ОСОБА_7 і він сам дописав у постанові, що має бути вилучено. Через деякий час він звернувся до ОСОБА_7 дізнатися чому так довго не вилучаються документи.

Однак відповіді не отримав та в жовтні місяці 2012 року завіз документи ОСОБА_7 . Пізніше він зустрівся з ОСОБА_7 обговорити питання відшкодування шкоди завданій підприємству, вказавши назву ядохімікатів, які вийшли з ладу та їх вартість, а ОСОБА_7 сказав, щоб він брав листка і записав суму 2000 чи 3000. Потім листка порвав і поклав собі до кишені. В подальшому він та потерпілий ОСОБА_11 розмовляли разом з ОСОБА_7 на автовокзалі, він сів у автомобіль, а ОСОБА_11 з ОСОБА_7 перебували на відстані 2 метрів від нього, він чув, як ОСОБА_7 казав, що вирішення даного питання коштує 30000 доларів,коли його побачив ОСОБА_7 він взяв ОСОБА_11 за руку і вони відійшли далі. Підприємству документи не поверталися. Сума у 2000 доларів є сумою вартості ядохімікатів згідно договору відповідального зберігання. Зазначив, що хотів звернутися до УСБУ з письмовою заявою про повернення вилучених документів, але потерпілий ОСОБА_11 сказав нікуди не звертатися поки йде перевірка. Також, пам`ятає, що ОСОБА_7 казав, що він їх перевіряє і документи йому потрібні для перевірки.

Свідок ОСОБА_23 під час апеляційного розгляду вказав, що нічого пояснити не може, оскільки пройшло досить багато часу, не пам`ятає чи звертався до нього ОСОБА_7 , якщо навіть звертався, то тільки по робочим моментам, про оперативну справу йому невідомо. Підтримав покази, які надавав у суді першої інстанції, де пояснював, що працює слідчим слідчого відділу СБУ у Вінницькій області. 21.01.2013 року з підрозділу контррозвідувального захисту економіки надійшли матеріали з приводу зловживання посадовими особами при транспортуванні пестицидів і хімікатів Супровідний лист був підписаний начальником цього відділу. Кримінальне провадження було внесено до реєстру за ч. 2 ст. 321 КК України і направлено до прокуратури області. 31.01.2013 року повернуто назад з вказівками прокуратури. Вказівки були виконані і на підставі усної вказівки прокуратури області, провадження 25.02.3013 року було направлено до ОСОБА_59 за підслідністю. ОСОБА_48 декілька раз цікавився, чи прокуратура визнає підслідність за нами, запитував його чи залишить прокуратура дане кримінальне провадженні у нашому провадженні. ВІн йому говорив, що більше ніж переконаний, що прокуратура це провадження не залишить. На прийняття ним рішень у провадженні ОСОБА_48 вплинути не міг, лише прокуратура. Після того, як отримав матеріали на 28 аркушах, ОСОБА_48 приносив якісь копії, а які не пам`ятає. Ще були матеріали - кілька томів, він йому приносив їх після того, як прокуратура повернула провадження з вказівками, це було після 31.01.2013 року, але точну дату вже не пам`ятає. ОСОБА_48 приносив ті документи щоб їх переглянути і чи є доцільним їх долучення для підтвердження фактів вчинення злочинів. Рішення апеляційного суду не бачив.

Свідок ОСОБА_12 під час апеляційного розгляду пояснював, що співробітник ОСОБА_7 був найрезультативнішим, до роботи ставився відповідально. Після підвищення кваліфікації у м.Києві він перевівся у інший підрозділ , а контррозвідувальну справу № 657, яка була заведена у січні 2012 року передав ОСОБА_60 . Справа закрита через рік у січні 2013 року ОСОБА_40 . ОСОБА_7 надавав допомогу ОСОБА_60 , так як у останнього не було досвіду ведення таких справ. Підслідність вказаної справи була не СБУ, тому цю справу мала забрати прокуратура. ОСОБА_7 передавав належним чином оформлену справу, а вилучені документи підлягали долученню до справи. Коли ОСОБА_7 приїздив на нараду до м. Вінниці, то давав консультації ОСОБА_60 . Свідок не міг пояснити чи мав доступ ОСОБА_7 до матеріалів справи «Агросоюз Подділя» та не знав, що ці матеріали не повернуті, оскільки не контролював перевірку цієї справи, однак була його письмова вказівка передати всі матеріали ОСОБА_60 , оскільки ОСОБА_7 перевівся до іншого підрозділу. Коли ОСОБА_61 вів контррозвідувальну справу № 657, то казав, що ОСОБА_7 щось йому не віддав, бо не вистачає всіх документів у справі. Свідок вказує, що не було вказівки закрити справу.

Свідок ОСОБА_25 під час апеляційного розгляду пояснював, що був рапорт у жовтні 2012 року, в якому ОСОБА_7 повідомляв, що до нього були підходи зі сторони ОСОБА_11 , щоб вирішити справу. Вказаний рапорт був розписний йому для ознайомлення, але вчасно свідка з ним не ознайомили, а він його побачив лише наприкінці листопада 2012 року. Вказаний рапорт був спочатку розписаний на ОСОБА_12 , а потім на Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави В подальшому було з`ясовано, що до ОСОБА_7 з боку ОСОБА_11 , ОСОБА_15 більше не було підходів з пропозицією хабара. Була домовленість, якщо вони прийдуть з такою пропозицією, то ОСОБА_7 повідомить. В 2013 року до нього надійшла інформація, що проти ОСОБА_45 є кримінальна справа і ОСОБА_7 вимагає 30 000 доларів за її закриття. Хто кому перший дзвонив свідок не пам`ятає, коли він вперше спілкувався з ОСОБА_11 , то ОСОБА_62 сказав, що ОСОБА_11 не готовий звертатися з заявою.

Всі документи щодо заяви ОСОБА_11 були оформлені в Києві, також була заведена оперативно- розшукова справа. Пізніше свідок отримав телефонну вказівку отримати гроші в Києві у сумі 30 000 доларів. ОСОБА_26 , який був підлеглий свідка отримав вказані гроші. Свідок вказує, що не пам`ятає по якому телефону спілкувався з ОСОБА_11 особистої зустрічі не було. Тільки поли приїхали колеги з Києва, то і був присутній ОСОБА_11 . Зі слів ОСОБА_11 фігурувала сума 30 000 доларів, пізніше 15 000, щоб дати прокурору Хмільницького району для закриття кримінальної справи. Коли була перша зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , яка фіксувалася засобами СБУ, то йшла мова про повернення документів та зменшення суми . Коли приїхала бригада колег з м. Києва, то всі рішення вони приймали самостійно. Провокативних дій відносно ОСОБА_7 не було, оскільки він мав всі можливості доповісти керівництву про таку ситуацію.

Свідок ОСОБА_26 під час апеляційного розгляду пояснював, що підтримує свої пояснення, які надавав у суді першої інстанції, уточнивши, що про хабар нічого не пам`ятає, однак він особисто передавав гроші ОСОБА_11 , які отримав у касі Головного управління СБУ.

Свідок ОСОБА_63 під час апеляційного розгляду пояснював , що восени 2012 року отримав справу ТОВ « Агросоюз Поділля», а 19.06.2013 року було прийнято рішення про закриття даної кримінальної справи за відсутністю події кримінального правопорушення. Законність закриття перевірялась прокуратурою. ОСОБА_7 не звертався з проханням про закриття кримінальної справи, за час перебування у свідка вказаної кримінальної справи ОСОБА_7 бачив, від нього жодних питань чи звернень не надходило.

Свідок ОСОБА_62 під час апеляційного розгляду пояснював, що є пенсіонером СБУ звільнився зі служби у грудні 2006 року з посади старшого оперуповноваженого Ямпільського відділу СБУ. Не може сказати, коли точно була зустріч зі ОСОБА_11 біля земельного відділу, на його запитання чого той такий сумний, останній пояснив, що його перевіряє вже майже 2 роки СБУ, не дають працювати. Свідок порадив, що якщо немає чого боятися, то перевірять і все. Свідок не пам`ятає коли саме ОСОБА_11 називав прізвище ОСОБА_7 , але повідомив, що він вимагає хабара 30 000 доларів і 2000 доларів за повернення документів. ОСОБА_62 порадив ОСОБА_11 звернутися до приймальні СБУ написати заяву, пояснив, що є підрозділи по боротьбі з корупцією. На зустрічі з ОСОБА_11 при передачі диктофона не був присутній. Особисто до ОСОБА_25 щодо неправомірної поведінки ОСОБА_7 не звертався. Пам`ятає, що мав розмову з ОСОБА_11 , що мають бути підтвердження слів ОСОБА_7 , бо ніхто не повірить про вимагання хабара. Жодних практичних порад ОСОБА_11 не надавав, від нього нічого не отримував і не передавав.

Свідок ОСОБА_13 під часапеляційного розгляду пояснював,що у2012році прийняввід ОСОБА_7 контррозвідувальну справу№ 657.Нічого по сутіпояснити неможе,не пам`ятаєв якомувигляді ОСОБА_7 передавав йомуматеріали справи, речі ОСОБА_7 залишалися вкабінеті післяйого переведенняна іншупосаду,як довгоне можесказати. Підтримує пояснення,які дававу судіпершої інстанції, оскількипройшло багато часу. З актом службового розслідування відносно нього не знайомився, суті його не пам`ятає, з висновком службового розслідування не погоджувався.

Свідок ОСОБА_18 під час апеляційного розгляду пояснював, що бачив ОСОБА_7 один раз . Не пам`ятає, які висновки були комісії, яка проводила перевірку щодо виявленння та усунення причин та умов вчинення ОСОБА_7 порушення службової дисципліни. Вказав, що підтверджує висновки, які давалися під час службового розслідування, 09.11.2012 року матеріали контррозвідувальної справи № 657 були передані ОСОБА_7 слідчому ОСОБА_13 . Йому відомо, що ОСОБА_7 писав рапорт про начебто пропозицію дати йому хабар сторонніми особами, в рапорті пам`ятає, що було зазначено, що в його провадженні перебуває справа № 657. На його думку, ОСОБА_7 мав передати матеріали справи 10.10.2012 року, що потягло за собою його службову недбалість. Не пам`ятає, чи давали дозвіл на зустріч з потерпілим ОСОБА_11 , будучи працівником іншого підрозділу. Вказав, що підтримує всі покази, які надавалися ним у суді першої інстанції.

Свідок ОСОБА_64 під час апеляційного розгляду пояснював, що памятає, що була заведена справа щодо отримання хабара ОСОБА_7 від ОСОБА_11 . Не пам`ятає усіх подробиць вказаної справи, оскільки пройшло багато часу, відповіді на всі питання надавав під час судового розгляду у суді першої інстанції, які підтримує і в суді апеляційної інстанції.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції вказував, що в 2013 році працював на посаді консультанта 5-го відділу УВБ СБУ. В 2013 році УВБ СБУ у Вінницькій області були отримані оперативні дані про можливі протиправні дії співробітника служби ОСОБА_7 . Документи про це надійшли до керівництва УВБ СБУ Керівництво прийняло рішення завести ОРС по його напрямку роботи. Він проаналізував документи, які йому передало керівництво і підготував необхідні рішення, які були затверджені керівництвом за ознаками вимагання хабара співробітником Вінницького управління ОСОБА_7 . В ході реалізації ОРС були отримані санкції суду на проведення оперативно-технічних заходів у відношенні ОСОБА_7 . Пам`ятає, що в документі була вказана особа, яка може заявити про вимагання ОСОБА_7 хабара в сумі 30000 доларів США. Група співробітників центрального апарату, в тому числі і він приїхали у місто Вінницю, де зустрілися з ОСОБА_11 . Від спочатку усно, а потім письмово на ім`я голови СБУ звернувся з заявою про вимагання у нього хабара в сумі 30000 доларів США співробітником служби ОСОБА_7 . На підтвердження цього він надав диктофон ОСОБА_65 з записом розмови з ОСОБА_7 , під час якої той вимагав у нього 30000 доларів США за закриття кримінальної справи. Ця справа була ініційована ОСОБА_7 за результатами перевірки підприємства де директором був ОСОБА_17 , при цьому там були вилучені документи господарської діяльності підприємства. Потім частину матеріалів передали в органи міліції. В січні 2013 року управління СБУ у Вінницькій області було зобов`язано повернути документи підприємству де керівником був ОСОБА_11 . Однак співробітник ОСОБА_7 , якому було доручено повернути ці документи підприємству, ці документи не повертав. ОСОБА_11 також повідомив що ОСОБА_7 вимагає за повернення документів 2000 доларів США. По санкціям суду були проведені ОТЗ по документуванню протиправної діяльності ОСОБА_7 . По протоколам ОСОБА_11 було передано грошові кошти, 2000 доларів США, які потім ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 спочатку 1000 доларів США, а потім ще 500 доларів США., все це документувалося. Про отримані кошти ОСОБА_7 нікого не повідомив і отримані кошти привласнив. Потім ОСОБА_7 обіцяв Скуфінському вирішити питання про закриття кримінального провадження, яке з СБУ було передано до Хмільницького відділу міліції. Все що робилося далі у цій справі, вже робилося в межах відкритого кримінального провадження під керівництвом слідчого. Була створена СОГ із співробітників прокуратури і СБУ. Потім його перевели до іншого підрозділу і він відношення до цієї справи більше не мав. ОРС передав начальнику управління в другій половині квітня 2013 року. При здійсненні протиправних дій ОСОБА_7 у розмовах з ОСОБА_11 розкривав методи і способи проведення ОРЗ, розголошував ОСОБА_11 таємну інформацію отриману при проведенні ОРЗ у справі по перервірці підприємства ОСОБА_11 . Також з документів по документуванню протиправної діяльності ОСОБА_7 йому стало відомо про те, що після того як ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 частину грошей, то ОСОБА_7 повернув ОСОБА_11 частину документів, частину документів в присутності ОСОБА_11 знищив, сказавши, що ці документи компроментують ОСОБА_11 і щоб уникнути відповідальності їх необхідно знищити. Ініціатива щодо перевірки ОСОБА_7 виходила саме від ОСОБА_11 , працівники УВБ підключилися до цього лише після його звернення. Він особисто з ОСОБА_11 та зустрівся на стадії написання ним заяви про протиправні дії ОСОБА_7 . Що стосується того чия була ініціатива у передачі коштів, то це питання під час телефонних розмов між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 обговорювалося і ініціатором передачі коштів здається був ОСОБА_7 . Перерахунок коштів після їх передачі йому ОСОБА_11 також свідчить про це. Він ОСОБА_11 не інструктував. Умови та обстановку для прийняття ОСОБА_7 неправомірної вигоди з ОСОБА_11 не обговорював. Його інструктували оперативно-технічні працівники щодо користування оперативно-технічними засобами, які йому надавалися для документування протиправної діяльності ОСОБА_7 . Дату заведення ОРС, можливо кінець лютого, початок березня 2013 року. З ОСОБА_11 вперше зустрівся при написанні ним заяви. Підставами для заведення ОРС був не запис з диктофона ОСОБА_11 , а оперативні дані отримані співробітниками УВБ з різних джерел. Запис розмови з ОСОБА_53 здійснений ОСОБА_11 він прослуховував після написання ним заяви. Санкції судом в межах проведення ОРЗ надавалися відповідно до матеріалів ОРС. Матеріали технічних заходів потім відображалися у відповідних протоколах. Інформація відображена в протоколах повно. Телефонні розмови, якщо вони фіксувалися, то фіксувалися на підставі відповідної санкції суду. Скільки було санкцій суду вже не пам`ятає. Диктофон ОСОБА_11 був доданий ним до заяви. Вперше побачив ОСОБА_17 - можливо коли тому передавали для вручення ОСОБА_7 2000 доларів США, а можливо після заведення ОРС, точно вже не пам`ятає. Про рапорт ОСОБА_7 не знав. Пам`ятає, що ОСОБА_11 усно повідомляв, що ОСОБА_7 йому погрожує.

Свідок ОСОБА_28 під час апеляційного розгляду пояснював, що він сидів в одному кабінеті з ОСОБА_40 та ОСОБА_7 . Дійсно ОСОБА_7 залишав свої речі, документи в кабінеті після переведення, зміст документів йому невідомий, вважає, що то були документи напрацьовані за останні роки, не міг пояснити чи мав ОСОБА_7 .

Судом оцінено з точки зору достатності, достовірності та взаємозв`язку докази, досліджені та перевірені під час апеляційного розгляду , а саме витяг з наказу № 200-ОС від 09.10.2012 року, відповідно до якого майора ОСОБА_7 призначено заступником начальника Гайсинського міжрайонного відділу, звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого в ОВС 3 сектору відділу контррозвідувального захисту економіки (а.с. 174, т.5);

витяг з послужного списку майора Мигаєнка від 31.07.23013 року, довідкою УСБУ у Вінницькій області № 184 від 29.07.2013 року, відповідно до яких ОСОБА_7 проходив військову службу в підрозділах СБУ з 17.12.2001 року /наказ начальника УСБУ № 127-ОС від 19.12.2001 року/, з 18.05.2013 року по 09.10.2012 року на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС 3 сектору відділу контри розвідувального захисту економіки /наказ № 200-ОС від 9.10.2012 року (а.с. 175,176, т. 5);

функціональні обов`язки майора ОСОБА_7 на посаді старшого оперуповноваженого по ОВС відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ у Вінницькій області з 07.07.2010 року по 09.10.2012 року, відповідно до яких він був серед іншого зобов`язаний, знати основи теорії і практики контррозвідувальної діяльності, оперативної психології; уміти правильно застосовувати вимоги чинного законодавства України та нормативних актів Служби безпеки України в оперативно-службовій діяльності, організовувати та проводити заходи контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності; застосовувати знання оперативної психології на практиці. У своїй діяльності повинен був керуватися положеннями Конституції України та діючим законодавством, за свої дії мав нести відповідальність згідно чинного законодавства України, Статутів Збройних Сил України та нормативно-правових актів Служби безпеки України. Також він зобов`язаний досконало володіти та використовувати в оперативно-службовій діяльності знання Конституції України, вимог чинного законодавства України та нормативно правових актів Служби безпеки України. За свої дії чи бездіяльність несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України, Статутів ЗС України та нормативно-правових актів СБ України (а.с. 207-208, 212-214, т.7);

функціональні обов`язкаи майора ОСОБА_7 на посаді заступника начальника Гайсинського міжрайонного відділу УСБУ у Вінницькій області з 09.10.2012 року по 23.07.2013 року, відповідно до яких заступник начальника відділу є прямим начальником для всього особового складу підрозділу, був зобов`язаний керувати діяльністю особового складу, організовувати та здійснювати його професійне виховання та навчання, безпосередньо організовувати та контролювати оперативно-службові заходи міжрайвідділу за лініями контррозвідувального захисту економіки держави, узагальнювати отримані підрозділом матеріали за лініями контррозвідувального захисту економіки держави. Відповідає за своєчасність та якість виконання співробітниками підрозділу планових заходів. У встановленому порядку проводить заходи контррозвідувальної та оперативної діяльності відповідно до планів оперативно-службової діяльності підрозділу та планів роботи по найбільш складних контррозвідувальних та оперативно-розшукових справах. У своїй діяльності повинен був керуватися положеннями Конституції України та діючим законодавством, за свої дії мав нести відповідальність згідно чинного законодавства України, Статутів Збройних Сил України та нормативно-правових актів Служби безпеки України. Також він зобов`язаний досконало володіти та використовувати в оперативно-службовій діяльності знання Конституції України, вимог чинного законодавства України та нормативно правових актів Служби безпеки України. За свої дії чи бездіяльність несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України, Статутів ЗС України та нормативно-правових актів СБ України. Відповідно до покладених на нього організаційно-розпорядчих обов`язків за посадою заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 являвся службовою особою (а.с. 209-211, т.7);

протокол огляду від 14.03.2014 року з 14:00 години до 18:00 години, складений слідчим групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_66 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_11 надав для огляду, а слідчим оглянуто документи ТОВ «Агросоюз-Поділля», які 16.03.2013 року були повернуті ОСОБА_7 . ОСОБА_11 рахунки-фактури за 2011-2012 роки на 202 аркушах, повідомлення на оплату реквізитів за 2012 рік на 1 аркуші, видатково накладні 4, сертифікати на якості на хімічні речовини на 49 аркушах, сертифікати на якості на хімічні речовини на 69 аркушах, договори поставки на 94 аркушах, договори поставки на 88 аркушах, сертифікати і паспорта на хімічні речовини на 273 аркушах (а.с. 209-215, т. 4);

лист начальника УВБ СБУ А. Чучіна № 9/1793 від 20.03.2013 року Голові СБУ ОСОБА_67 про те, що співробітник СБУ отримав в якості винагороди 1500 доларів США за повернення ОСОБА_11 раніше вилучених на підставі постанови суду документів, а також розголосив ОСОБА_68 інформацію з обмеженим доступом щодо факту проведення стосовно нього оперативно-розшукових та котррозвідувальних заходів (а.с. 52-54, т. 5);

рапорт консультанта-експерта 5-го відділу УВБ СБУ ОСОБА_69 від 18.03.2013 року з інформацією про те, що 16.03.2013 року під час перебування у відрядженні у м. Вінниця з метою проведення ОРЗ за ОРС № 9/431, ним отримано заяву ОСОБА_11 на адресу Голови СБУ щодо можливого вчинення неправомірних дій співробітником УСБУ у Вінницькій області (а.с. 55, т. 5);

заява ОСОБА_11 на ім`я Голови СБУ від 16.03.2016 року, зареєстрована 19.03.2013 року у приймальні СБ України за № С-1583 про те, що співробітник УСБУ ОСОБА_7 на підставі постанови апеляційного суду Вінницької області без вказівки за який період можуть бути вилучені документи, вилучив документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агросоюз-Поділля» за 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік, через що було зупинено комерційну діяльність товариства. В послідуючому при зустрічах з ним, ОСОБА_7 шляхом погроз кримінальним переслідуванням за закриття кримінального провадження та припинення перевірок товариства вимагав 30000 доларів США, потім 15000 доларів США. На його запитання про можливість повернення вилучених раніше документів товариства сказав йому, що це питання можна вирішити за окрему винагороду (а.с. 56-62, т. 5);

лист старшого прокурора відділу ГПУ № 10/1/2-26556-13 від 25.03.2013 року Голові СБУ про вирішення питання легалізації у встановленому законом порядку матеріалів ОРД в рамках ОРС № 9/431, які стосувалися перевірки протиправної поведінки ОСОБА_7 та їх направлення в ГПУ для приєднання до кримінального провадження № 42013000000000123 (а.с.71-72, т. 5);

лист УВБ СБУ № 9/1956 від 28.03.2013 року, зареєстрованим 01.04.2013 року в ГПУ за № 1840, про направлення до ГПУ легалізованих у встановленому законом порядку матеріалів ОРД для приєднання до кримінального провадження № 42013000000000123 з додаткам: протокол за результатами проведення ОТЗ «СК» № 9/1948 від 28.03.2013 року, нетаємно, на 4 аркушах; протокол за результатами проведення ОТЗ № 9/1947 від 28.03.2013 року, нетаємно, на 28 аркушах; протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих засобів від 16.03.2013 року, нетаємно, на 9 аркушах; оптичний диск DVD-R № 7/D254т, одна штука, нетаємно; розписка ОСОБА_11 щодо отримання грошових коштів, нетаємно, на 1 аркуші; розписка ОСОБА_11 щодо повернення грошових коштів, нетаємно, на 1 аркуші (а.с.72, т. 5);

протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих засобів від 16.03.2013 року, нетаємно, відповідно до якого заявнику ОСОБА_11 вручено 2000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, які ідентифіковані (помічені) з участю понятих для передачі в якості хабара ОСОБА_7 за сприяння в уникненні від кримінальної відповідальності, розписка ОСОБА_11 про одержання грошових коштів в сумі 2000 доларів США, розписка ОСОБА_11 про про повернення 500 доларів США (а.с. 73-83, т. 5);

протокол за результатами проведення ОТЗ за ОРС категорії «перевірка» № 9/431 від 28.03.2013 року за результатами проведення 16.03.2013 року Департаментом оперативного документування СБУ ОТЗ (аудіо-, відео контроль особи: негласна фіксація та обробка з використанням технічних засобів розмови громадянина ОСОБА_7 ) стосовно ОСОБА_7 , який складний відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» згідно ухвали заступника голови апеляційного суду м. Кижєва ОСОБА_70 від 06.03.2013 року № 01-1271цт, проте, що на оптичному диску DVD-R № 7/D254т за написами «Мурат» 16.03.2016 року, виявлено дві електронні папки з назвами «НТ», «СК» з об`ємомо 1,21 Гб та 138 Мб. Розкриттям папки «НТ» виявлено електронний файл з назвою «2013-03-16_173910_183410» з об`ємом 1,21 Гб та форматом AVІ. Розкриттям папки «СК» виявлено електронний файл з назвою « Мурат_16-03-2013» об`ємом 138 Мб та форматом WAV. Відеозапис на оптичному диску має тривалість 55 хвилин, відеозапис здійснювався 16.03.2013 року з 17 год. 39 хв, 10 сек до 18 год. 34 хв. 9 сек. На вказаному відеозапису зафіксовано, зустріч Скуфінського та Мигаєнка, під час якої сідає ОСОБА_48 сідає в салон автомобіля в якому перебуває ОСОБА_11 . Під час цього вказані особи ведуть між собою розмову, жестикулюють, ОСОБА_48 та ОСОБА_17 переглядають папери із стопки, під час чого ОСОБА_48 передає папери Скуфінському, а той складає їх на заднє сидіння, ОСОБА_48 в свою чергу складає папери із стопки на передню панель автомомобіля. Скуфінський правою рукою береться за свою куртку, ОСОБА_17 лівою рукоє передає Мигаєнку аркуші паперу, які за своїм зовнішнім видом схожі на банкноти долари США. Мигаєнко правою рукою одержує від Скуфінського аркуші паперу, які за своїм зовнішнім видом схожі на банкноти долари США. ОСОБА_48 та ОСОБА_17 ведуть розмову. Скуфінський лівою рукою передає ОСОБА_51 інші папери, які за своїм зовнішнім видом схожі на банкноти долари США (а.с. 84-87, т. 5);

протокол за результатами проведення ОТЗ за ОРС категорії «перевірка» № 9/431 від 28.03.2013 року за результатами проведення 16.03.2013 року Департаментом оперативного документування СБУ ОТЗ (аудіо-, відео контроль особи: негласна фіксація та обробка з використанням технічних засобів розмови громадянина ОСОБА_7 ) стосовно ОСОБА_7 , який складний відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» згідно ухвали заступника голови апеляційного суду м. Києва від 06.03.2013 року № 01-1271цт, проте, що на оптичному диску DVD-R № 7/D254т за написами «Мурат» 16.03.2016 року, виявлено дві електронні папки з назвами «НТ», «СК» з об`ємом 1,21 Гб та 138 Мб. Розкриттям папки «СК» виявлено електронний файл з назвою «Мурат_ 16-03-2016» з 136 Мб та форматом об`ємом 1,21 Гб та форматом. Аудіозапис має тривалість 55 хвилин, здійснювався 16.03.2013 року з 17 год. 39 хв, 10 сек до 18 год. 34 хв. 9 сек. З змісту зафіксовано між ОСОБА_17 та ОСОБА_53 розмови зокрема вбачається, що ОСОБА_48 і ОСОБА_17 ведуть розмову про документи, зокрема про сертифікати, договора, переглядають їх, перекладають. ОСОБА_48 говорить, що деякі документи залишилися у нього на роботі і він їх у понеділок знищить. Мигаєнко вказує ОСОБА_17 що документ про отримання ним документів необхідно підписати заднім числом, 19-м січня, необхідно написати отримав в повному обсязі, претензій до співробітників СБУ не маю. На запитання ОСОБА_17 що я должен за цю, чи буде достатньо тисячу доларів. Перераховує вголос кількість. Мигаєнко відповів та ради бога. На запитання ОСОБА_17 чи може ще щось добавити відповів та я знаю, так. Скуфінський давай добавлю, два, три чотири, п`ять. Мигаєнко спасібо (а.с. 88-115, т. 5);

висновок експертів КНДІСЕ МЮ України № 8047/8048/13-35 від 12.12.2013 року з додатком (текстовим відтворенням змісту розмов, що зафіксовані на DVD-R № 7/D254т між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ), відповідно до якого експертам разом з постановою надано: DVD-RW-диск «ТDК» 4,7 GВ, серійний № НОМЕР_4 ; DVD-R-диск «і tech» 4,7 GВ без серійного номера, за результатами дослідження експерти прийшли до висновку: 1.Встановити, чи проводився безперервно запис відеофонограми «2013-03-16_173910_183410» (тип АVІ (видеозапис) ? тривалістю 00:55:00, розміром 1,21 Гб, дата та час внесення змін 18.03.2013 8:28), неможливо оскільки зазначений запис є копією. 2. Встановити, чи зазнавала змін надана на дослідження відеофонограма - «2013-03-16_173910_183410» (тип АVІ (видеозапис) ? тривалістю 00:55:00, розміром 1,21 Гб, дата та час внесення змін 18.03.2013 8:28), неможливо оскільки зазначений запис є копією. 3.Встановити, чи одночасно проводився запис відео зображення та звуку у відеофонограмі - «2013-03-16_173910_183410» (тип АVІ (видеозапис), тривалістю 00:55:00, розміром 1,21 Гб, дата та час внесення змін 18.03.2013 8:28) та чи відповідає зміст відео зображення запису звуку, неможливо оскільки зазначений запис є копією. 5.Встановити, чи проводився безперервно запис фонограми «Мурат_16.03.2013» (тип WAVE, тривалістю 00:54:44, размером 138 Мб, дата та час внесення змін 17.03.2013 15:31), неможливо оскільки зазначений запис є копією. 6.Встановити, чи зазнавала змін фонограма «Мурат_16.03.2013» (тип WAVE, тривалістю 00:54:44, размером 138 Мб, дата та час внесення змін 17.03.2013 15:31), неможливо оскільки зазначений запис є копією. 4.Гр. ОСОБА_7 брав участь у розмові, що зафіксована в папці «НТ» у файлі «2013-03-16_173910_183410» і в папці «СК» у файлі «Мурат_16-03-2013». Слова та фрази, що промовлено ним, позначено в Додатку до цього Висновку символом «Ч2». 7.Гр. ОСОБА_11 брав участь у розмові, що зафіксована в папці «НТ» у файлі «2013-03-16_173910_183410» і в папці «СК» у файлі «Мурат_16-03-2013». Слова та фрази, що промовлено ним, позначено в Додатку до цього Висновку символом «Ч2».Текстове відтворення змісту досліджуваної розмови, що зафіксована в папці «НТ» у файлі «2013-03-16_173910_183410» і в папці «СК» у файлі «Мурат_16-03-2013», наведено в додатку до цього висновку (а.с. 118-128, 129-142,т. 8);

лист слідчого ОСОБА_71 від 21.02.2014 року, з якого вбачається, що до Українського НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ за клопотанням експерта передано первинні легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів (файл «F300-1603-155247.wav», розміром 233 Мб (244710444 байт), який надійшов до ГПУ з супровідним листом УВБ СБУ від 18.02.2014 року № 9/1034 (а.с.148-152, т.8);

висновок експерта Українського НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ № 9/4 від 01.03.2014 року, відповідно до якої в розпорядження експертів разом із постановою про призначення експертизи від 25 грудня 2013 наданий оптичний диск « ТDК DVD-RW» із написом « № 7/D 254т» 1 шт. На виконання клопотання експертної служби про надання додаткових матеріалів № 30/4 від 14.01.2014 (вих. № 18/4-2554 від 16.01.2014) нарочними з оперативної служби СБУ надано технічні засоби, за допомогою яких були свого часу здійснені оперативні записи. З листом № 10/1/2-26556-13 від 21.02.2014 надійшов оптичний диск «і- tесh». Було встановлено, що на оптичному диску, «ТDК» знаходяться файли «2013-03-16_173910_183410.аvі» і «Мурат__16-03-2013». На наданій додатково апаратурі, що була задіяна для оперативних записів, здійснені серії експериментальних записів, які використовувались в ході порівняльних досліджень.На наданій для дослідження апаратурі запису були створені експериментальні записи, які використовувались при дослідженні оперативних записів. Дослідження файлу «F300-1603-15547. wav».Файл має ім`я, яке дає інформацію щодо дати запису, а саме 16 березня, часу запису 15 год 55 хв 47 сек та номеру записуючого пристрою - F300. Ім`я автоматично формується записуючим пристроєм. Це підтвердили експериментальні записи, здійснені за допомогою пристрою номер F300. Формат імен експериментальних записів відповідає формату досліджуваного файлу «F300-1603-155247. wav».Властивості досліджуваного файлу і файлів експериментальних записів співпадають. На дослідження був наданий оптичний диск «ТDК», на якому міститься файл «Мурат__16-03-2013.wav». Файл має ім`я, яке дає інформацію щодо дати запису, а саме 16.03.2013, що співпадає із датою запису відео файлу за даними субтитрів. Мовленнєва частина запису (безпосередньо розмова між дикторами) триває 54 хв.45 сек. При цьому дослівний зміст розмови запису, що міститься у файлі «Мурат_16-03-2013. wav», співпадає із дослівним змістом розмови, що міститься у файлі «2013-03-16_173910_183410.аvі» і у файлі «F300-1603-155247. wav». Експерти прийшли до висновків:1. У аудіо запису, що міститься в електронному файлі «F300-1603-155247. wav» ознаки монтажу відсутні. 2. У звуковій частині файлу «2013-03-16_173910_183410. АVІ» ознаки монтажу відсутні.3. Відповісти на запитання чи одночасно проводився запис відео та звуку у відеофонограмі «2013-03-16_173910_183410. АVІ» неможливо через відсутність у експерта необхідних програмно-апаратних засобів.4. Згідно ст.. 13 Закону України «Про судову експертизу» експертом був додатково досліджений файл «Мурат_16-03-2013. wav». Встановлено, що файл є частиною запису із файлу «F300-1603-155247. wav» (від 1 год 47 хв 20.124 сек до 2 год 42 хв 4.36 сек.). Мовленнєва інформація у файлі «Мурат_16-03-2013. wav» змін монтажу не зазнала (а.с.156-165, т.8);

лист УВБ СБУ № 9/2050 від 01.04.2013 року, зареєстрованим 08.04.2013 року в ГПУ за № 2020, про направлення для приєднання до кримінального провадження № 42013000000000123 документальні матеріали щодо неправомірних дій з боку співробітника СБУ з додатками: довідка № 9/2049, прим. № 1, на 6 аркушах, нетаємно; диктофон Olimpus VN-711 PS 1 шт (а.с.116, т. 5);

лист виконувача обов`язків начальника відділу 10/11 ГПУ України ОСОБА_72 від 27.03.2013 року, лист начальника відділу І. Сандул від 08.02.2014 року про те, що проведеною перевіркою з приводу законності здійснення ОРЗ в ОРС № 9/431 та прийнятих при цьому рішень, порушень вимог Конституції України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», не встановлено (а.с. 125,127, т. 5);

протокол додаткового огляду речей від 25.07.2013 року, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон «Samsung GT-S7500», s|n НОМЕР_5 , з сім картою мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_6 , вилучений у ОСОБА_7 при затриманні, до пам`яті вказаного телефону внесено номер телефону ОСОБА_11 з номером НОМЕР_7 (а.с. 154-155, т. 5);

лист старшого слідчого в ОВС ГПУ С. Бугаєнка № 10/1/2-26556-13 від 20.07.2013 року начальнику Гайсинського міжрайонного відділу СБУ у Вінницькій області, про надання згоди на проведення огляду кабінету ОСОБА_7 в приміщенні Гайсинського міжрайонного відділу у місті Гайсин Вінницької області (а.с.203-204, т. 5);

протокол огляду від 21.07.2013 року службового кабінету заступника начальника Гайсинського міжрайонного відділу ОСОБА_7 в адміністративній будівлі СБУ за адресою м. Гайсин, вул. Енгельса, 18, під час якого було виявлено: оригінал супровідного листа № 80 від 11.10.2012 з рукописними записами ОСОБА_7 про отримання документів згідно указаного листа; оригінал постанови апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 з рукописними записами ОСОБА_7 про отримання документів згідно указаної постанови; пояснення ОСОБА_41 без дати; пояснення ОСОБА_27 без дати; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я ОСОБА_74 начальника Хмільницької ОДПІ ОСОБА_75 , на 1 аркуші; аркуш паперу на якому рукописним способом написані особисті дані ОСОБА_15 та ОСОБА_76 ; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я Начальника УДАІ УМВСУ у Вінницькій області; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я голови ФГ «СОМ» ОСОБА_77 ; копія накладної №2 від 10.09.2012р.; копія накладної №21 від 27.09.2012р., на 1 аркуші; копія запиту заступника начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_78 на ім`я начальника УДАІ УМВСУ у Вінницькій області, виявлені та вилучені 21.07.2013 під час огляду службового кабінету ОСОБА_7 за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Енгельса, 18 (а.с. 205-206, т. 5);

протокол огляду від 12.03.2014 року, відповідно до якого, слідчим ОСОБА_66 оглянуто вилучені 21.07.2013 року з службового кабінету заступника начальника Гайсинського міжрайонного відділу ОСОБА_7 документи зокрема: оригінал супровідного листа № 80 від 11.10.2012 з рукописними записами ОСОБА_7 про отримання документів згідно указаного листа; оригінал постанови апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 з рукописними записами ОСОБА_7 про отримання документів згідно указаної постанови; пояснення ОСОБА_41 без дати; пояснення ОСОБА_27 без дати; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я ОСОБА_74 начальника Хмільницької ОДПІ ОСОБА_75 , на 1 аркуші; аркуш паперу на якому рукописним способом написані особисті дані ОСОБА_15 та ОСОБА_76 ; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я Начальника УДАІ УМВСУ у Вінницькій області; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я голови ФГ «СОМ» ОСОБА_77 ; копія накладної №2 від 10.09.2012р.; копія накладної №21 від 27.09.2012р., на 1 аркуші; копія запиту заступника начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_78 на ім`я начальника УДАІ УМВСУ у Вінницькій області, поясненнями ОСОБА_41 , поясненнями ОСОБА_27 , запитом начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я в.о. начальника Хмільницької ОДПІ ОСОБА_75 , супровідний лист № 80 від 11.10.2012 з рукописними записами ОСОБА_7 про отримання документів згідно указаного листа, запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я голови ФГ «СОМ» ОСОБА_77 , копія накладної № 2 від 10.09.2012р.; копія накладної № 21 від 27.09.2012 р., копія запиту заступника начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_78 на ім`я начальника УДАІ УМВСУ у Вінницькій області (а.с. 207-213, 214-215, 216-217, 219, 222-224, 225, 228,229, 230 т. 5);

постанова голови апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 року про надання дозволу УСБУ у Вінницькій області витребувати у ТОВ «Агросоюз-Поділля» терміном до 19.01.2013 року оригінали документів і дані, що характеризують діяльність підприємства завірені копії первинних фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності щодо пестицидів і агрохімікатів (а.с. 230-233, т. 7);

постанова голови апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 року про надання дозволу УСБУ у Вінницькій області витребувати у ТОВ «Агросоюз-Поділля» терміном до 19.01.2013 року оригінали документів і дані, що характеризують діяльність підприємства завірені копії первинних фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності щодо пестицидів і агрохімікатів,. На другому аркуші постанови зроблено напис: «Необхідно надати за період з 2010-2012 роки. Ст. о/уп в ОВС УСБУ у Вфін. Області Ю.М. Мигаєнко. 09.10.12 та засвідчено підписом ОСОБА_7 . З постановою ознайомлений, текст її мені зрозумілий, перший примірник отримав. Головний бухгалтер ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_79 09.10.2012 р. Я, ОСОБА_11 , директор ТОВ «Агросоюз-Поділля» документи, які співробітники УСБУ витребували по вказаній постанові суду, отримав у повному обсязі. Претензій до співробітників УСБУ не маю. підпис. 19.01.2013 року (а.с.226-227, т.5);

копія постанови голови апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 року про надання дозволу УСБУ у Вінницькій області витребувати у ТОВ «Агросоюз-Поділля» терміном до 19.01.2013 року оригінали документів і дані, що характеризують діяльність підприємства завірені копії первинних фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності щодо пестицидів і агрохімікатів,. На другому аркуші постанови зроблено напис: «Необхідно надати за період з 2010-2012 роки. Ст. о/уп в ОВС УСБУ у Він. області ОСОБА_80 . 09.10.12 та засвідчено підписом ОСОБА_7 . З постановою ознайомлений, текст її мені зрозумілий, перший примірник отримав. Головний бухгалтер ТОВ «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_79 09.10.2012 р. Я, ОСОБА_11 , директор ТОВ «Агросоюз-Поділля» документи, які співробітники УСБУ витребували по вказаній постанові суду, отримав у повному обсязі. Претензій до співробітників УСБУ не маю. підпис. 19.01.2013 року (а.с.120-121, т.7);

постанова старшого слідчого в ОВС ГПУ ОСОБА_81 про доручення проведення слідчих дій прокурорсько-слідчими працівниками Вінницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 06.08.2013 року щодо проведення огляду речей, які знаходяться у службовій квартирі СБУ за адресою АДРЕСА_3 , а також системного блоку, монітора та принтера, які знаходяться у службовому кабінеті заступника начальника Гайсинського міжрайонного відділу в адміністративній будівлі СБУ за адресою м. Гайсин,вул. Енгельса, 18, які придбані ОСОБА_7 за отримані від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 1500 доларів США (а.с. 3-6, т.6);

лист начальника Гайсинського міжрайонного відділу СБУ у Вінницькій області № 53/г/202-304нт від 28.08.2013 року, яким встановлено, що рішенням виконкому Гайсинської міськоїради № 141 від 18.07.2012 року підтверджено статус службового житла УБУ України у Вінницькій області щодо службової квартири АДРЕСА_2 (а.с.35, т.6);

лист начальника УСБУ у Вінницькій області № 53/16/3214 від 01.10.2013 року, яким встановлено, що за час проходження військової служби в УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 службовим житлом не забезпечувався, в тому числі в АДРЕСА_3 . У зазначеному житловому приміщенні ОСОБА_7 проживав тимчасово за усним розпорядженням начальника управління ОСОБА_82 . До теперешішнього часу вказана квартира має статус службової (а.с. 173, 174-185, т. 7);

протокол огляду речей та документів від 20.08.2013 року, відповідно до якого слідчим Вінницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_83 проведено огляд квартири АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та оглянуто - настінний газовий котел марки «Therm 23 TCLN» з серійним номером СР 387 8/98/0878138/12, а також комплектуючі до нього - димохід до газового котлу, фільтр для води марки «Titan», фільтр для води марки «Clear Choice», автоматичний електрорегулятор напруги марки АСН-250; холодильник Bauknecht з компресором №BM1114Y887EA47; диван темно-рожевого кольору, які належать на праві власності ОСОБА_7 та знаходяться у приміщенні службової квартири Управління СБ України у Вінницькій області за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Відродження, 23, кв. 4 (а.с. 12-23, т. 6);

лист начальника Гайсинського міжрайонного відділу СБУ у Вінницькій області № 53/г/202-354нт від 11.10.2013 року, рапортом ОСОБА_7 від 06.12.2012 року, договором позички № 23-013 від 14.01.2013 року, відповідно до яких ОСОБА_7 передав у безоплатне користування УСБУ у Вінницькій області належне йому майно, а саме:комп`ютерну техніку: принтер з системою автозаправкиCanon PIXMA MP 280, серійний номер QC3-4907-DB01-01, інвентарний номер 0200028; монітор LG Flatron E1941, серійний номер 109NDBP30165, інвентарний номер 0200029; системний блок ПЕОМ інвентарний номер 0200028 (у складі процесору Intel Core G850 2.9 GHz; материнська плата Asus Soket 1155 IH61 P8H61-MLX3 mATX, серійний номер 016103-05233-MB0B50-A08; модуль пам`яті 4096 МВ DDRIII PC3-10600 Simmtronics, серійний номерSG 10-020031; вентилятор Spire Star Flow II SP531S7-CB S775/1155/1156; оптичний привід DVD+RWLG SATA, серійний номер 111LBHB 022409; кабель SATA; кабель SATA живлення; накопичувач 500 GB 7200rpm SATA IIсерійний номер WOL240225780; корпус Spire SPD503B 420W; клавіатура Spire Noa 362 SP362-PS2 multimedia; маніпулятор типу «миша» Spire Galex 361 SP361OP-PS/2) (а.с. 186-198, т. 7);

протокол огляду речей та документів від 20.08.2013 року, відповідно до якого слідчим Вінницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_83 проведено огляд службового кабінету № 6 в адміністративній будівлі Гайсинського міжрайонного відділу за адресою м. Гайсин, вул. Енгельса, 18, під час якого виявлено та оглянуто комп`ютерну техніку: монітор LG Flatron E1941, серійний номер 109NDBP30165, інвентарний номер 0200029; струйний принтер Canon PIXMA MP 280, серійний номер QC3-4907-DB01-01, інвентарний номер 0200030, дата постановки на облік 2012 рік; системний блок «Shire», інвентарний номер 0200028 (а.с. 24-31, т. 6);

витяг з кримінального провадження № 222013010000000018, внесеного до ЄРДР 21.01.2013 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 321 КК України, фабула в жовтні 2012 року за результатами проведеної спільно з працівниками відділу державної інспекції захисту рослин Вінницької області та ВКЗЕ УСБ у Вінницькій області позапланової перевірки в діях службових осіб ТОВ «Агросоюз-Поділля» встановлено порушення правил зберігання та пересилання отруйних та сильнодіючих речовин (а.с. 173, т. 6);

постанова прокуратури Вінницької області від 20.02.2013 року, якою підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 222013010000000018, внесеому до ЄРДР 21.01.2013 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 321 КК України, досудове розслідування за яким проводиться слідчим УСБУ у Вінницькій області, визначено за слідчим відділенням Хмільницького МВ УМВС (а.с.172, т.6);

постанова слідчого СВ Хмільницького МВ УМВС від 19.06.2013 року, відповідно до якого кримінальне провадження № 220130100000000018, внесене до ЄРДР 21.01.2013 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 321 КК України закрито у зв`язку з відсутністю події і складу злочину (а.с. 213, т. 6);

постанова від 08.08.2013 року про призначення старшим слідчим в ОСВ ГПУ ОСОБА_84 службової перевірки у кримінальному провадженні № 42013000000000123 щодо законності зведення співробітниками УСБУ у Вінницькій області контррозвідувальної справи з приводу неправомірної діяльності ТОВ «Агросоюз-Поділля», проведення у ній ОТЗ, подальшого її ведення та закриття (а.с. 152-153, т. 7);

висновок за результатами службового розслідування від 1 жовтня 2013 року, реєстровий №3/4-3361, комісії у складі голови комісії ОСОБА_85 , членів комісії І. Кібарова, ОСОБА_86 , затверджений першим заступником Голови СБ України 2 жовтня 2013 року, яке було проведено з метою з`ясування причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 . Підставою для призначення службового розслідування стала інформація начальника управління УСБУ у Вінницькій області про затримання 21.07.2013 року працівниками ГПУ майора ОСОБА_7 .. Вказаним висновком встановлено, що СКП № 657 заведено 19.01.2012 старшим оперуповноваженим в ОВС 3 сектору відділу КЗЕ УСБУ у Вінницькій області (на той час) майором ОСОБА_7 у порядку, визначеному положеннями Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» та Інструкції про порядок ведення контррозвідувальних справ в органах Служби Безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 02.09.2003 № 0012. Вказану справу закрито 15.01.2013 на підставі вимог п. 1 ч. 10 ст. 8 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» та п/п. 5 п. 3.3.10 Інструкції про порядок ведення контр розвідувальних справ у Службі безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 17.08.2012 № 022, у зв`язку із завершенням виконання контр розвідувальних заходів.

Справа велась у двох томах: том № 1 «Матеріали щодо заведення, організації роботи за нею та її закриття» на 71 аркуші, том № 2 «Оперативні та офіційні матеріали на 95 аркушах.

В тій же резолюції від 10.10.2012 року начальником відділу полковником ОСОБА_12 надано вказівку «т. ОСОБА_7 прошу передати справу для подальшого провадження капітану (на той час) ОСОБА_13 ». Запис капітана ОСОБА_13 від 10.10.2012 у зазначеному листі обліку вказує на те, що він справу прийняв у впровадження.

До стор. 49-50 тому № 1 СКП № 657 долучено «Подання на витребування документів» (№ 53/8-2133 від 27.06.2012) на ім`я Голови апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_87 про необхідність зобов`язання службових осіб «Агросоюз-Поділля» надати співробітникам СБУ переховані у поданні документів терміном до 19.01.2013. Подання підписане начальником Управління генерал-майором ОСОБА_88 .

У цьому ж томі на стор. 56 міститься копія відповіді Голови Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_87 від 29.10.2012 (№ 0-9892) представнику «Агросоюз-Поділля» ОСОБА_15 щодо необхідності виконання постанови зазначеного суду № 0-419 від 23.07.2012 про надання дозволу на витребування документів, яку судом направлено до УСБУ для відома.

Водночас, комісією зі службового розслідування з`ясовано, що постанова (або її копія) апеляційного суду Вінницької області № 0-419 від 23.07.2012 про надання дозволу на витребування документів, а також документи, що свідчать про їх отримання та повернення, у матеріалах СКП № 657 відсутні.

У томі № 2 справи на стор. 72-76 знаходиться рапорт № 53/8-3017 підписаний 17.10.2012 заступником начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області майором ОСОБА_7 (завізований біля підпису майора ОСОБА_7 полковником ОСОБА_12 17.10.2012), на ім`я начальника УСБУ у Вінницькій області генрал-майора ОСОБА_82 .У цьому рапорті викладено обставини зустрічі майора ОСОБА_7 з представником ТОВ «Агросоюз-Поділля», суть розмови з ним та зроблену останнім пропозицію «припинити перевірку діяльності об`єкта за винагороду». До рапорту додано наклеєну на аркуші паперу формату А-4 розірвану серветку із записами, виконаними від руки: «2000 грн.» з подальшим закресленням слова «грн.» та дописаними знаком «$». Вказаний рапорт починається зі слів «Доповідаю, що у моєму провадженні знаходиться контр розвідувальна справа № 657 «Фурункул».На першому аркуші рапорту міститься:- резолюція генерал-майор ОСОБА_73 від 19.10.2012 року « ОСОБА_12 . Прошу спланувати подальші заходи із встановлення зазначених обставин. Рапорт долучити до СКП, озн. ОСОБА_25 »; підпис ОСОБА_12 від 19.10.2012 року біля вказаної резолюції генерал-майора ОСОБА_73 ; підпис ОСОБА_25 від 28.11.2012 з відміткою «Озн».

За результатами вивчення СКП № 657 членами комісії зі службового розслідування звернуто увагу на те, що майор ОСОБА_7 , у зв`язку із призначенням його на посаду заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області (призначений наказом начальника УСБУ у Вінницькій області від 09.10.2012 № 200-ос), відповідно до вказівки полковника ОСОБА_12 10.10.2012 передав, а капітан ОСОБА_13 у цей же день прийняв цю справу до свого провадження.

Крім того, на час доповіді майора ОСОБА_7 рапортом від 17.10.2012 про вказані вище обставини у його провадженні вже не знаходилась СКП № 657, а будь-які відомості щодо надання дозволу керівництвом Управління про його подальшу роботу у цій справі після її передачі іншому співробітнику відсутні.

Оглядом журналу № 53 реєстрації нетаємних документів, які надійшли до УСБУ у Вінницькій області з 14.05.2012 по 05.11.2012, встановлено, що у цьому журналі вказані вище постанова апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 № 0-419 про надання дозволу УСБУ у Вінницькій області витребувати документи в ТОВ «Агросоюз-Поділля» та листи від 09.10.2012 і від 11.10.2012 за підписом директора цього товариства ОСОБА_11 на ім`я генерал-майора ОСОБА_73 про надання документів не зареєстровані.

Приблизно, 09 та 11.10.2012 ОСОБА_7 на підставі вказаної постанови суду за участю інших співробітників відділу капітана ОСОБА_13 та підполковника ОСОБА_89 отримав необхідні документи в ТОВ «Агросоюз-Поділля», що було оформлено відповідними супровідними листами керівництва цієї фірми на ім`я начальника регіонального органу. Зазначені документи він не зареєстрував.

У зв`язку з його призначенням на посаду заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницької області ОСОБА_7 за вказівкою полковника ОСОБА_12 передав СКП № 657 капітану ОСОБА_13 . При цьому, зазначені документи постанова суду, супровідні листи керівництва «Агросоюз-Поділля» та витребувані документи (приблизно 10 папок по 100-200 аркушів у кожній) ОСОБА_7 залишив у своєму сейфі у робочому кабінеті.

Старший оперуповноважений 3 сектору ВКЗЕ УСБУ у Вінницькій області майор ОСОБА_13 підтвердив (рапорт від 19.09.2013 № 53/8/4484) прийняття ним 10.10.2012 до провадження СКП № 657 від майора ОСОБА_7 та участь у заходах 09.10.2012 та 11.10.2012, при цьому витребування документів в ТОВ «Агросоюз-Поділля» проводив безпосередньо майор ОСОБА_7 (а.с. 150-167, т.7).

Суд першої інстанції в дотримання вимог ст. 374 КПК України належним чином вмотивував свої висновки щодо наявності у діях ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 18.04.2013 № 221-VІІ) одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища та ч. 2 ст. 382 КК України (в редакції Закону від 07.07.2010 №2453-VІ) умисне перешкоджання виконанню постанови суду, вчинене службовою особою.

При цьому суд оцінив доводи сторони захисту та, даючи оцінку доказам, звернув увагу, що враховує тривалість та безпідставність позаслужбових стосунків ОСОБА_7 з ОСОБА_11 , наполягання на зустрічах, безпідставне, тривале утримування документів, витребуваних у ТОВ «Агросоюз-Поділля», що свідчить про наявність та спрямованість умислу ОСОБА_7 на вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

Фактичні дані, які покладено в основу вироку та на яких грунтується обвинувачення ОСОБА_7 отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду і не викликали у апеляційного суду сумніву в законності їх збирання та процесуального закріплення.

Доводи апеляційних скарг захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_7 щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду встановленим фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність є безпідставними.

В апеляційних скаргах захисник та обвинувачений вказують на порушення судом вимог ст. 62 Конституції України , ст. 7, ст.17 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Прицьому сторона захисту звертаєувагу на те,що,визнавши недопустимимдоказом аудіозапис розмови ОСОБА_11 та ОСОБА_7 ,здійсненого на диктофон «Edic mini Tiny» номер 165873, 02.03.2013 року з подальшим копіюванням запису на диктофон «Олімпус VN-711 PC номер 200161591 суд не врахував зазначений доказ як доказ невинуватості та допустив істотні порушення кримінального процесуального закону.

Підчас апеляційного розглядувстановлено,що потерпілим ОСОБА_11 аудіозапис розмови з обвинуваченим ОСОБА_7 02.03.2013 року на звукозаписуючий диктофон «Edic mini Tiny» номер НОМЕР_2 з послідуючим копіюванням запису на диктофон «Олімпус VN-711 PC номер НОМЕР_3 здійснювався без рішення суду, відповідно потерпілий не був особою уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд першої інстанції, встановивши очевидну недопустимість вказаного доказу визнав цей доказ недопустимим, що відповідно ст. 89 КПК України тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження.

Рішення суду щодо визнання недопустимим доказом аудіозапису здійсненого на диктофон «Edic mini Tiny» номер НОМЕР_2 з послідуючим копіюванням запису на диктофон «Олімпус VN-711 PC номер НОМЕР_3 відповідає вимогам кримінального процесуального закону, також правомірно визнано недопустимими доказами похідні від цього доказу, інші докази, а саме довідку від 16.03.2013 року за результатами роздруківки розмови, яка відбулась між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , складену ОСОБА_90 , ОСОБА_91 за результатами проведення 02.03.2013 року ОСОБА_11 випадкового запису на свій звукозаписуючий пристрій марки «Олімпус VN-711 PC номер 200161591, постанова старшого слідчого ГПУ ОСОБА_92 від 09.12.2013 року про призначення експертизи звукозапису зафіксованого на диктофоні «Олімпус VN-711, проведення якої доручено експертам Українського НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ, клопотання експерта Української НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ №294 від 31.12.2013 року про те, що під час проведені експертизи було встановлено, що на експертизу була надана копія звукозапису, а оригінал було здійснено на диктофон «Ediк Tiny 17920» номер НОМЕР_8 , тому експертом порушено клопотання про надання для дослідження вказаного диктофону, лист старшого слідчого ГПУ ОСОБА_92 від 13.02.2014 року до Українського НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ з додатком диктофоном «Edic mini Tiny» номер 165873, лист старшого слідчого ГПУ ОСОБА_92 від 17.12.2013 року до Української НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ з додатком три диски зі зразками мовлення ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , висновок експертів Українського НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ №8/4 від 26.02.2014 року з додатком №1 (ілюстрованою таблицею ) та додаткам № 2 (дослівним змістом розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що виходячи з положень ст. 7, ст. 9 КПК України доказ, який є недопустимим не може прийматися як доказ невинуватості ОСОБА_7 .

Не погоджується суд апеляційної інстанції з твердженням сторони захисту, щодо провокації отримання неправомірної вигоди, порушення вимог ст.8, ст.9 КПК України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод .

Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_15 пояснив, що у ході розмови 17.10.2012 року з ОСОБА_7 . ОСОБА_15 спочатку помилково написав на серветці 2000 грн, але потім виправив на 2000 доларів США . ОСОБА_7 взяв серветку. На вимогу ОСОБА_7 для надання документів ТОВ «Агросоюз Поділля» , ОСОБА_15 близько 3-4 разів приїжджав та зустрічався з останнім. Після надання ОСОБА_7 одних документів , той вимагав інші. Ініціатором зустрічей був ОСОБА_7 , перед черговою зустріччю ОСОБА_15 спочатку телефонував ОСОБА_7 , домовлявся про зустріч, а потім приїжджав.

При цьому у матеріалах кримінального провадження наявні роздруківки телефонних розмов між ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 .

Посилання захисника, що згідно роздруківок телефонних з`єднань відсутні дані про протиправну діяльність ОСОБА_7 та спрямованість його дій на отримання неправомірної вигоди, оскільки коли йому було запропоновано хабар ОСОБА_15 він відмовився та доповів про це рапортом керівнику, ініціатива зустрічей виходила виключно від ОСОБА_11 ( в тому числі через ОСОБА_15 23.02.2013 року), до спілкувався з ОСОБА_7 . ОСОБА_11 активно спілкувався з особою, яка користувалася мобільним телефоном з номером НОМЕР_9 та була присутня на зустрічі ОСОБА_11 02.03.2013 року з особами при поверненні диктофону та обговоренні підсумків його зустрічі з ОСОБА_7 , аналіз зафіксованих розмов ОСОБА_11 , ОСОБА_7 02.03.2013 року, 16.03.2013 року вказує, що від першого висловлюються наполегливі ініціативи вирішити проблемні питання з наявністю кримінального провадження виключно за гроші, навпаки ОСОБА_7 пропонує вирішити питання у встановлений законом спосіб через адвоката , надає контакт адвоката, пропонує, щоб юрист ОСОБА_11 забрав вилучені документи в управлінні СБУ, але погоджується на пропозицію принести документи, при цьому не обговорюється матеріальна вигода, операція по передачі грошей здійснена без дотримання передбаченої національним законодавством процедури за відсутності постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді експерименту, стороною обвинувачення не надано будь-яких документів підстав заведення оперативно-розшукової справи категорії «перевірка» №9/431 чи вона була заведена стосовно ОСОБА_7 чи стосовно іншої особи не спростовують висновок суду першої інстанції , оскільки сукупність доказів доводить вину ОСОБА_7 у одержанні неправомірної вигоди.

Думка щодо провокації у вигляді пропозиції представника ОСОБА_11 юриста ОСОБА_15 грунтується лише на показах обвинуваченого ОСОБА_7 , зі слів якого у ході розмови 17.10.2012 року з юристом ТОВ «Агросоюз Поділля» ОСОБА_15 запропоновано 2000 доларів США за припинення перевірки підприємства про що ОСОБА_7 написано відповідний рапорт. Однак, ОСОБА_15 під час судового розгляду пояснював, що у ході розмови 17.10.2012 року з ОСОБА_7 , той запитав його вартість препаратів ТОВ «Агросоюз Поділля», після його пояснень, що вони коштують біля 2-3 тисяч доларів США, ОСОБА_7 сказав, що не розуміє і попросив написати на серветці. ОСОБА_15 спочатку помилково написав 2000 грн, але потім виправив на 2000 доларів США. ОСОБА_7 взяв серветку і пішов. ОСОБА_15 кілька разів приїжджав на зустріч з ОСОБА_7 , за ініціативи останнього якому надавалися за його вимогою документи.

Твердження ОСОБА_7 щодо провокативних дій з боку ОСОБА_11 є безпідставними, оскільки спілкування ОСОБА_7 зі ОСОБА_11 , ОСОБА_15 було у 2013 році ініційовано ОСОБА_7 , зустріч з потерпілим ОСОБА_11 обвинуваченим ОСОБА_7 не заперечувалась, а також факт одержання 1500 доларів США , які були витрачені на власний розсуд, що у сукупності з дослідженими та перевіреними доказами свідчать про правильну кваліфікацію за ч.2 ст. 368 КК України.

В апеляційних скаргах сторона захисту ставить під сумнів допустимість доказів, а саме аудіо-відеоконтроль ОСОБА_7 (протоколи за результатами проведення ОТЗ «СК» №9/1948 та ОТЗ №9/1947 від 28.03.13 року), диску DVD-R № 7/0254т з посиланням на висновки експерта Українського НДІ спеціальної техніки та експертиз СБУ №9/4 від 01.03.2014 року.

Відповідно ч.3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Згідно висновкуексперта Українського НДІ спеціальноїтехніки таекспертиз СБУ №9/4від 01.03.2014року в розпорядження експертів разом із постановою про призначення експертизи від 25 грудня 2013 наданий оптичний диск « ТDК DVD-RW» із написом « № 7/D 254т» 1 шт. На виконання клопотання експертної служби про надання додаткових матеріалів № 30/4 від 14.01.2014 (вих. № 18/4-2554 від 16.01.2014) нарочними з оперативної служби СБУ надано технічні засоби, за допомогою яких були свого часу здійснені оперативні записи. З листом № 10/1/2-26556-13 від 21.02.2014 надійшов оптичний диск «і- tесh». Було встановлено, що на оптичному диску, «ТDК» знаходяться файли «2013-03-16_173910_183410.аvі» і «Мурат__16-03-2013». На наданій додатково апаратурі, що була задіяна для оперативних записів, здійснені серії експериментальних записів, які використовувались в ході порівняльних досліджень.

На наданій для дослідження апаратурі запису були створені експериментальні записи, які використовувались при дослідженні оперативних записів. Дослідження файлу «F300-1603-15547. wav».Файл має ім`я, яке дає інформацію щодо дати запису, а саме 16 березня, часу запису 15 год 55 хв 47 сек та номеру записуючого пристрою - F300. Ім`я автоматично формується записуючим пристроєм. Це підтвердили експериментальні записи, здійснені за допомогою пристрою номер F300. Формат імен експериментальних записів відповідає формату досліджуваного файлу «F300-1603-155247. wav».Властивості досліджуваного файлу і файлів експериментальних записів співпадають. На дослідження був наданий оптичний диск «ТDК», на якому міститься файл «Мурат__16-03-2013.wav». Файл має ім`я, яке дає інформацію щодо дати запису, а саме 16.03.2013, що співпадає із датою запису відео файлу за даними субтитрів. Мовленнєва частина запису (безпосередньо розмова між дикторами) триває 54 хв.45 сек. При цьому дослівний зміст розмови запису, що міститься у файлі «Мурат_16-03-2013. wav», співпадає із дослівним змістом розмови, що міститься у файлі «2013-03-16_173910_183410.аvі» і у файлі «F300-1603-155247. wav». Експерти прийшли до висновків:1. У аудіо запису, що міститься в електронному файлі «F300-1603-155247. wav» ознаки монтажу відсутні. 2. У звуковій частині файлу «2013-03-16_173910_183410. АVІ» ознаки монтажу відсутні.3. Відповісти на запитання чи одночасно проводився запис відео та звуку у відеофонограмі «2013-03-16_173910_183410. АVІ» неможливо через відсутність у експерта необхідних програмно-апаратних засобів.4. Згідно ст.. 13 Закону України «Про судову експертизу» експертом був додатково досліджений файл «Мурат_16-03-2013. wav». Встановлено, що файл є частиною запису із файлу «F300-1603-155247. wav» (від 1 год 47 хв 20.124 сек до 2 год 42 хв 4.36 сек.). Мовленнєва інформація у файлі «Мурат_16-03-2013. wav» змін монтажу не зазнала (а.с.156-165, т.8).

Обговорючи допустимість вказаного доказу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції.

Під час апеляційного розгляду перевірено та досліджено докази, визначені судом першої інстанції допустимими та з іншими доказами, показаннями обвинуваченого, потерпілого, свідків в сукупності прийняті судом при вирішенні питання щодо доведеності вини ОСОБА_54 у отриманні 1500 доларів, а саме протокол за результатами проведення ОТЗ «СК» № 9/1948 від 28.03.2013 року ( т.5 а.с. 84-87), згідно якого за результатами проведення 16.03.2013 року Департаментом оперативного документування СБУ ОТЗ (аудіо-, відео контроль особи: негласна фіксація та обробка з використанням технічних засобів розмови громадянина ОСОБА_7 ) стосовно ОСОБА_7 , який складений відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» згідно ухвали заступника голови апеляційного суду м. Кижєва ОСОБА_70 від 06.03.2013 року № 01-1271цт, проте, що на оптичному диску DVD-R № 7/D254т за написами «Мурат» 16.03.2016 року, виявлено дві електронні папки з назвами «НТ», «СК» з об`ємомо 1,21 Гб та 138 Мб. Розкриттям папки «НТ» виявлено електронний файл з назвою «2013-03-16_173910_183410» з об`ємом 1,21 Гб та форматом AVІ. Розкриттям папки «СК» виявлено електронний файл з назвою « Мурат_16-03-2013» об`ємом 138 Мб та форматом WAV. Відеозапис на оптичному диску має тривалість 55 хвилин, відеозапис здійснювався 16.03.2013 року з 17 год. 39 хв, 10 сек до 18 год. 34 хв. 9 сек. На вказаному відеозапису зафіксовано, зустріч Скуфінського та Мигаєнка, під час якої сідає ОСОБА_48 сідає в салон автомобіля в якому перебуває ОСОБА_11 . Під час цього вказані особи ведуть між собою розмову, жестикулюють, ОСОБА_48 та ОСОБА_17 переглядають папери із стопки, під час чого ОСОБА_48 передає папери Скуфінському, а той складає їх на заднє сидіння, ОСОБА_48 в свою чергу складає папери із стопки на передню панель автомомобіля. Скуфінський правою рукою береться за свою куртку, ОСОБА_17 лівою рукоє передає Мигаєнку аркуші паперу, які за своїм зовнішнім видом схожі на банкноти долари США. Мигаєнко правою рукою одержує від Скуфінського аркуші паперу, які за своїм зовнішнім видом схожі на банкноти долари США. ОСОБА_48 та ОСОБА_17 ведуть розмову. Скуфінський лівою рукою передає ОСОБА_51 інші папери, які за своїм зовнішнім видом схожі на банкноти долари США (а.с. 84-87, т. 5), протоколом за результатами проведення ОТЗ №9/1947 від 28.03.2013 року (а.с. 88-115, т.5) згідно якого за результатами проведення 16.03.2013 року Департаментом оперативного документування СБУ ОТЗ (аудіо-, відео контроль особи: негласна фіксація та обробка з використанням технічних засобів розмови громадянина ОСОБА_7 ) стосовно ОСОБА_7 , який складний відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» згідно ухвали заступника голови апеляційного суду м. Києва від 06.03.2013 року № 01-1271цт, проте, що на оптичному диску DVD-R № 7/D254т з написом «Мурат» 16.03.2016 року, виявлено дві електронні папки з назвами «НТ», «СК» з об`ємом 1,21 Гб та 138 Мб. Розкриттям папки «СК» виявлено електронний файл з назвою «Мурат_ 16-03-2016» з 136 Мб та форматом об`ємом 1,21 Гб та форматом. Аудіозапис має тривалість 55 хвилин, здійснювався 16.03.2013 року з 17 год. 39 хв, 10 сек до 18 год. 34 хв. 9 сек. З змісту зафіксовано між ОСОБА_17 та ОСОБА_53 розмови зокрема вбачається, що ОСОБА_48 і ОСОБА_17 ведуть розмову про документи, зокрема про сертифікати, договора, переглядають їх, перекладають. ОСОБА_48 говорить, що деякі документи залишилися у нього на роботі і він їх у понеділок знищить. ОСОБА_48 вказує ОСОБА_17 що документ про отримання ним документів необхідно підписати заднім числом, 19-м січня, необхідно написати отримав в повному обсязі, претензій до співробітників СБУ не маю. На запитання ОСОБА_17 , що я должен за цю, чи буде достатньо тисячу доларів. Перераховує вголос кількість. Мигаєнко відповів та ради бога. На запитання ОСОБА_17 чи може ще щось добавити відповів та я знаю, так. Скуфінський давай добавлю, два, три чотири, п`ять. Мигаєнко спасібо, розписка ОСОБА_11 щодо отримання грошових кошті нетаємно на 1 аркуші, розписка ОСОБА_11 щодо повернення грошових коштів, нетаємно на 1 аркуші (т.5 а.с.72) .

Однак, стороною захисту не враховано, що зазначені оперативно- розшукові заходи здійснювалися в межах оперативно- розшукової справи категорії «перевірка» №9/431 відповідно до вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (в редакції від 02.12.2012 року) та відповідно до п.8 ч.1ст. 25 Закону України (у редакції від 19.11.2012 ) щодо права проведення гласних та негласних оперативних заходів у порядку визначеному ст. 8 Закону України « Про оперативно-розшукову діяльність» в редакції 02.12.2012 року.

Доводи захисника, обвинуваченого про незаконність проведення негласних розшукових заходів, що тягне за собою визнання доказів недопустимими, не грунтуються на матеріалах кримінального провадження є безпідставними.

Згідно ст.14 ЗаконуУкраїни «Прооперативно-розшуковудіяльність» наглядза додержаннямзаконів підчас проведенняоперативно-розшуковоїдіяльності здійснюєтьсяГенеральним прокурором,його заступниками,керівниками регіональнихпрокуратур,їх першимизаступниками тазаступниками,а такожуповноваженими наказомГенерального прокурорапрокурорами Генеральноїпрокуратури Українита уповноважениминаказом керівникарегіональної прокуратурипрокурорами відповіднихрегіональних прокуратур. Керівник місцевої прокуратури, а також уповноважені його наказом прокурори відповідної місцевої прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів.

У матеріалах кримінального провадження наявні листи прокурорів, уповноважених відповідно до ст. 14 Закону України « Про оперативно- розшукову діяльність» наказом Генерального прокурора України на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно- розшукової діяльності про результати перевірки законності здійснення ОРЗ в ОРС №9/431 (т.5 а.с. 125-127), з яких убачається , що оперативо-розшукові заходи відносно ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні здійснювались в межах оперативно-розшукової справи категорії «перевірка» №9/431, в протоколах проведення ОТЗ (а.с.84-87 т.5 ) містяться посилання на ухвалу суду, а саме на ухвалу заступника Голови Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_70 від 06.03.2013 року № 01-1271цт.

Згідно листа виконувача обов`язків начальника відділу 10/11 ГПУ України ОСОБА_72 від 27.03.2013 року, листа начальника відділу ОСОБА_93 від 08.02.2014 року, проведеною перевіркою з приводу законності здійснення ОРЗ в ОРС № 9/431 та прийнятих при цьому рішень, порушень вимог Конституції України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», не встановлено (а.с. 125,127, т. 5).

В апеляційних скаргах захисник та обвинувачений зазначають про порушення судом першої інстанції вимог ст.86, ст. 87 КПК України, а саме безпідставне визнання допустимими доказами протоколів огляду службового кабінету ОСОБА_7 , вказуючи про порушення порядку огляду іншого володіння особи

Згідно протоколу огляду від 21.07.2013 року службового кабінету ОСОБА_7 в адміністративній будівлі СБУ за адресою м. Гайсин, вул. Енгельса, 18, під час огляду було виявлено: оригінал супровідного листа № 80 від 11.10.2012 з рукописними записами ОСОБА_7 про отримання документів згідно указаного листа; оригінал постанови апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012 №0-419 з рукописними записами ОСОБА_7 про отримання документів згідно указаної постанови; пояснення ОСОБА_41 без дати; пояснення ОСОБА_27 без дати; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я ОСОБА_74 начальника Хмільницької ОДПІ ОСОБА_75 , на 1 аркуші; аркуш паперу, на якому рукописним способом написані особисті дані ОСОБА_15 та ОСОБА_76 ; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я начальника УДАІ УМВСУ у Вінницькій області; запит начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_73 на ім`я голови ФГ «СОМ» ОСОБА_77 ; копія накладної №2 від 10.09.2012р.; копія накладної №21 від 27.09.2012р., на 1 аркуші; копія запиту заступника начальника УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_78 на ім`я начальника УДАІ УМВСУ у Вінницькій області, виявлені та вилучені 21.07.2013 під час огляду службового кабінету ОСОБА_7 за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Енгельса, 18 (а.с. 205-206, т. 5); протоколом огляду речей та документів від 20.08.2013 року, відповідно до якого слідчим Вінницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_83 проведено огляд квартири АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та оглянуто - настінний газовий котел марки «Therm 23 TCLN» з серійним номером СР 387 8/98/0878138/12, а також комплектуючі до нього - димохід до газового котлу, фільтр для води марки «Titan», фільтр для води марки «Clear Choice», автоматичний електрорегулятор напруги марки АСН-250; холодильник Bauknecht з компресором №BM1114Y887EA47; диван темно-рожевого кольору, які належать на праві власності ОСОБА_7 та знаходяться у приміщенні службової квартири Управління СБ України у Вінницькій області за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Відродження, 23, кв. 4 (а.с. 12-23, т. 6); протоколом огляду речей та документів від 20.08.2013 року, відповідно до якого слідчим Вінницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_83 проведено огляд службового кабінету № 6 в адміністративній будівлі Гайсинського міжрайонного відділу за адресою м. Гайсин, вул. Енгельса, 18, під час якого виявлено та оглянуто комп`ютерну техніку: монітор LG Flatron E1941, серійний номер 109NDBP30165, інвентарний номер 0200029; струйний принтер Canon PIXMA MP 280, серійний номер QC3-4907-DB01-01, інвентарний номер 0200030, дата постановки на облік 2012 рік; системний блок «Shire», інвентарний номер 0200028 (а.с. 24-31, т. 6).

На думку сторони захисту органами досудового розслідування порушено вимоги ст. 233, ст. 234, ст. 237 КПК України при огляді службового кабінету ОСОБА_7 .

Суд апеляційної інстанції з такою позицією захисника та обвинуваченого не погоджується.

Згідно ч.2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Службовий кабінет, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 не перебував у володінні ОСОБА_7 , не є житлом чи іншим володінням особи, належить на праві власності державі.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 24.03.2016 року № 5-299 кз15 та практику Європейського суду з прав людини (справа «Барклі проти Сполученого Королівства» 1996 року), у якій вказано, що, виходячи з принципу недоторканості житла чи іншого володіння особи та з огляду на визначення поняття іншого володіння особи, наданого в ч. 2 ст. 233 КПК України, під ним розуміються предмети матеріального світу, які перебувають законно або незаконно у фактичному стабільному (тривалому) і безперервному володінні фізичної особи та призначені, пристосовані чи спеціально обладнані для розміщення чи зберігання її майна, вирощування чи виробництво продукції, забкзпечення побутових та інших потреб особи, а також оснащені будь-якими пристосуваннями ( огорожею, заборами, сигналізацією, охороною тощо) які роблять неможливими або ускладнюють приникнення в них. При цьому значення про законне володіння як житлом, так і «іншим володінням» особи вказує на будь які підстави набуття особою фактичного права володіння цим майном (права на річ), яке може бути як пов`язаним, так і не пов`язаним з юридичною фіксацією цього факту (отримання права на річ).

Огляд службового кабінету 21.07.2013 року був проведений за згодою начальника Гайсинського міжрайонного відділу СБ України ОСОБА_24 , в присутності шести інших працівників Служби безпеки України, у той же день був проведений огляд металевого сейфу для зберігання документів, який використовувався ОСОБА_7 , що підтверджується листом (т.5 а.с. 203-204).

Згідно протоколу огляду кабінету № 6 в адміністративній будівлі Гайсинського міжрайонного відділу за адресою м. Гайсин, вул. Енгельса, 18, виявлено та оглянуто комп`ютерну техніку: монітор LG Flatron E1941, серійний номер 109NDBP30165, інвентарний номер 0200029; струйний принтер Canon PIXMA MP 280, серійний номер QC3-4907-DB01-01, інвентарний номер 0200030, дата постановки на облік 2012 рік; системний блок «Shire», інвентарний номер 0200028 (а.с. 24-31, т. 6).

Статтею 223 ч.7 КПК України визначено вимоги до проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи з обов`язковою участю не менше двох понятих.

Оскільки службовий кабінет до переліку, зазначеного у ч.7 ст. 223 КПК України не відноситься, то залучення понятих не передбачено і відповідно огляд службового кабінету ОСОБА_7 проведено без порушень кримінального процесуального законодавства.

За таких обставин, рішення суду щодо визнання допустимими доказами вищезазначених протоколів огляду , похідних від них доказів відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Твердження сторони захисту щодо неповноти судового розгляду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Як встановлено судом розглянуто кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення.

Відмовляючи у задоволенні ряду клопотань, на яких акцентує увагу захисник та обвинувачений у апеляційних скаргах,суд обгрунтував свої рішення належним чином звертаючи увагу на те, що питання не відносилися до обвинувачення ОСОБА_7 .

Також судом першої інстанції перевірялись та досліджувалися трафіки з`єднань телефонних розмов ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та інших осіб у даному провадженні, які мали відношення до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 .

Надумку судуапеляційної інстанціїне єобставиною,яка свідчить про неповноту судового розгляду відмовав задоволенні клопотання про тимчасовийдоступ до матеріалів оперативно-розшукової справи№ 9/431 від 28.03.2013 року, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні протоколи проведення ОТЗ, які мають значення для прийняття правильного рішення.

Під час розгляду кримінальнього провадження встановлено, що документи ТОВ «Агросоюз Поділля» вилучені були під час здійснення контррозвідувальної діяльності у межах контррозвідувальної справи № 657, заведеної 19.01.2012 року, після надання рішенням суду від 23.07.2012 року дозволу на витребування документів, тому висновки, що дії ОСОБА_7 щодо зазначених документів мали відповідати вимогам Закону України « Про контррозвідувальну діяльність» є законними.

Межі строків ведення контррозвідувальної справи закінчувались 19.01.2013 року, контррозвідувальна справа була закрита 15.01.2013 року, строки ведення справи знайшли підтвердження у показах свідка ОСОБА_12 .

Наявні докази у матеріалах кримінального провадження підтверджують, що ОСОБА_7 незаконно утримував у себе документи ТОВ «Агросоюз Поділля», які отримав, використовуючи службове становище, не передав навмисно ОСОБА_13 , продовжував дії спрямовані на одержання неправомріної вигоди та в подальшому за винагороду передав ОСОБА_11 , одержавши неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США, чим реалізував свій умисел.

Посилання ОСОБА_7 на службову перевірку, згідно якої ОСОБА_13 не вжив заходів щодо належного виконання вимог ст.11, ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушив вимоги п.3.3.9 «Інструкції про порядок ведення контррозвідувальних справ у Службі безпеки України», затвердженої наказом Служби безпеки України від 17.08.2012 року № 022 не спростовують висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 в умисному перешкоджанні виконанню постанови суду, оскільки з показів допитаних осіб, зокрема свідка ОСОБА_13 , потерпілого ОСОБА_11 , перевірених доказів встановлено, що ОСОБА_7 не передавав документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агросоюз Поділля» ОСОБА_13 , а 16.03.2013 року повернув за грошову винагороду ОСОБА_11 після передачі контррозвідувальної справи ОСОБА_13 , що підтверджується протоколом про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 16.03.2013 року, протоколом про результати проведення оперативно-технічних заходів 16.03.2013 року за оперативно-розшуковою справою 9/431 від 28.03.2013 року (а.с. 73-83,84-87, 88-115 т.5), (т.7 а.с.155-167).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг захисника, обвинуваченого та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Враховуючивищевикладене,судом першої інстанціїприйнято,законне,обгрунтоване рішення,щодо доведеності вини ОСОБА_7 увчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.368КК України (в редакції Закону від 18.04.2013 № 221-VІІ) одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища та ч. 2 ст. 382 КК України (в редакції Закону від 07.07.2010 №2453-VІ) умисне перешкоджання виконанню постанови суду, вчинене службовою особою.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364, КК України, ч.2 ст. 15, ч.2 190 КК України суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції є обгрунтованими та належним чином вмотивованими щодо недоведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Вважаючи, що наявні підстави для притягнення ОСОБА_7 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364, КК України, ч.2 ст. 15, ч.2 190 КК України прокурор звертає увагу на те, що на його думку ряд доказів судом безпідставно визнано недопустимими.

З таким твердженням суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Визначаючи недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 18.12.2013 року із ОСОБА_11 , протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіовідеоконтролю особи від 05.09.2013 року із записом зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_11 20.05.2013 року, який міститься на оптичних дисках DVD-R 9/362 та DVD-R 9/3629/367, суд першої інстанції перевірив відповідність вказаних доказів нормам кримінального процесуального закону.

При цьому судом встановлено, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_45 проведено за відсутності захисника обвинуваченого, що суперечить зазначеним засадам кримінального провадження, таким як законність, змагальність сторін, забезпечення права на захист.

Доводи прокурора, що захисник мав право заявити клопотання про проведення повторного слідчого експерименту є належним чином необгрунтованими.

08.11.2013 року підозрюваним Мигаєнком та його захисником ОСОБА_8 , були подані відповідні клопотання про забезпечення їх присутності при проведенні слідчих (розшукових) дій. Листами від 11.11.2014 №10/1/2-26556-13 слідчий ОСОБА_94 повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про задоволення їх клопотань та подальше їх повідомлення про проведення слідчих дій за участю захисту (т.7 а.п.56-59).

Слідчий не повідомив обвинуваченого та захисника про час і місце проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_11 та провів слідчий експеримент за відсутності останніх, що стало законною підставою для визнання доказу обвинувачення протоколу слідчого експерименту від 18.12.2013 з участю потерпілого ОСОБА_11 недопустимим, так як при його проведенні порушено право на захист в аспекті права на участь у проведенні процесуальних дій, передбачене п. 9 ч. 3 ст. 42 КПК України, у зв`язку з чим сторона захисту була позбавлена можливості пересвідчитится в об`єктивності встановлених обставин під час експерименту шляхом постановки запитань, подання зауважень та заперечень щодо порядку проведення процесуальної дії та реалізувати право на захист.

Проведення слідчого експерименту на стадії судового розгляду процесуальним законом не передбачено, про порушення свого права сторона захисту довідалася по завершенню досудового розслідування.

Відповідно дост.86КПК України доказвизнається допустимим,якщо вінотриманий упорядку,встановленому цимКодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.252 КПК України проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст. 254 КПК України виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

Суд першої інстанції визнав недопустимими, докази, на які посилається сторона обвинувачення - оптичні диски УВБ 9/255, УВБ 9/404, УВБ 9/256, УВБ 9/405, УВБ 9/262, УВБ 9/407, УВБ 9/266, УВБ 9/406, УВБ 9/367, УВБ 9/368, УВБ 9/366, УВБ 9/362 (а.с. 27,36,44, 52, 56, 70, 84 т. 10, а.с. 158,159, 160, 161 т. 11), на які фіксувалися негласні слідчі (розшукові) дії, які є не оригіналами а копіями, відповідно і інші похідні від них докази, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження.

За таких обставини суд апеляційної інстанції не приймає до уваги заперечення прокурора щодо висновків суду про недопустимість вказаних доказів.

Окрім того, судом також визнано недопустимим протокол візуального спостереження за особою від 23.10.2013 року № 9\675 ( а.с.86-88 т.10), складеного ОСОБА_16 , з дисками до нього № 9\408, №9\416 ( т.10 а.с.102,106), відповідно до протоколу від 23.10.2013 року № 9\6758 спостереження здійснювалося за ОСОБА_7 20.05., 19.07, 21.07 липня 2013 року, а на дисках наяві зображення ОСОБА_7 у зимовому одязі.

Також необгрунтованими є доводи апеляційної скарги прокурора, що суд не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_16 , який у суді давав показання, що він участі у проведенні негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_7 не приймав, оскільки на час їх проведення він проходив службу в іншому підрозділі СБУ, він лише у вересні-жовтні 2013 року складав вказані протоколи.

Зазначене свідчить, що протоколи, як інші протоколи за результатами негласних розшукових слідчих дій про події у квітні та липні 2013 року складені особою, яка не уповноважувалася на проведення цих дій ні слідчим, ні прокурором (а.с.74-75 т.11).

Відповідно до ч.6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи

Також відсутнє рішення про залучення потерпілого ОСОБА_11 до проведння негласних слідчих розшукових дій, у тому числі до проведення аудіовідеоконтролю ОСОБА_7 .

Посилання прокурора на покази потерпілого ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_15 як на докази вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень , за якими його виправлано належним чином необгрунтовані .

Приймаючи рішення, суд дав оцінку показам в сукупності з іншими доказами.

Як убачається з вироку суд першої інстанції виклав мотиви, чому прийняв одні докази, чому відкинув інші, прийшов до висновку щодо недоведеності вини ОСОБА_7 за .2 ст. 15, ч.1 ст. 364, КК України, ч.2 ст. 15, ч.2 190 КК України.

Обгрунтовуючи свої висновки щодо недоведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України суд першої інстанції перевірив докази та дійшов висновку, що навіть при оцінці судом всіх наданих стороною обвинувачення доказів в їх сукупності, вони вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, не доводять.

При цьому суд, обгрунтовуючи своє рішення, вірно акцентував увагу на тому, що обвинувачення за ч.1 ст. 364 КК України інкримінується за правилами ідеальної сукупності із шахрайством та прийняв до уваги, що істотна шкода, інкримінованої ч.1 ст. 364 КК України в редакції Закону від 21.02.2014 №746-VІІ) відповідно до п. 3 Примітки до цієї статті настає у разі: «якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян», що передбачає наявність складу цього злочину при спричинені шкоди, не пов`язаної із спричиненням матеріальних збитків, як то порушення прав громадян, вплив на авторитет органу влади, що інкриміновано ОСОБА_7 .

У той же час, 13.05.2014 Законом України № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» п.3 Примітки до ст. 364 КК України викладений у новій редакції, відповідно до якої: «істотною шкодою у статтях 364, 3641, 365, 3652, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян». Отже законодавець передбачає наявність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, лише за наявності матеріальних збитків, а діяння які спричинили шкоду, яка не має матеріального виразу (порушення прав та зниження авторитету) перестали бути кримінально караними, а отже діяння яке інкриміноване ОСОБА_7 декриміналізоване.

Відповідно до ч. 1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Проаналізувавши норми законодавства у відповідності до вимог ст. 5 КК України суд зазначив, що вину ОСОБА_7 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 364 КК України недоведено з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги щодо притягнення ОСОБА_7 до відповідальності за ч.2 ст.15 , ч.1 ст. 364 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014 року № 746-VІІ), ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 15.04.2008 року № 270-VІ).

Доводи апеляційних скарг прокурора, захисника, обвинуваченого щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями, викладеними у апеляційних скаргах щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

За змістомст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів .

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного . При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Згідно роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в дотримання вимогст. 65 КК України, керуючись роз`ясненнямиПостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та місцем роботи характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий, відсутність обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання, обставин, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання.

Судапеляційної інстанціївважає,що зурахуванням процесуальної поведінки ОСОБА_7 ,характеризуючих данихобвинуваченого,який раніше несудимий,має постійнемісце проживання,працює,за місцемпроживання тароботи характеризуєтьсяпозитивно,має наутриманні неповнолітніхдітей тахворих батьківпохилого віку, визначенесудом першої інстанціїпокарання відповідає принципам законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації, вимогам ст. 50, ст. 65 КК України, є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судом першої інстанції належним чином умотивовано рішення щодо застосування ст. 75 КК України з покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

За таких обставин, вимоги апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.404,405,407, 419 КПК Українисуд апеляційної інстанції.

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні апеляційних скарг прокурора, захисника, обвинуваченого.

Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2016 року щодо ОСОБА_7 про засудження за ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 382 КК України, про виправдання за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.1 ст. 364 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Відповідно до ч.4ст.532КПК Українисудове рішеннясуду апеляційноїінстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно оригіналу: Суддя: