№2/756/1069/19

№756/4956/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарях: Марценюк А.І., Мушкетик І.В.

за участю: представника позивача - Терещенко Т.М..

відповідача - ОСОБА_3 . , представника відповідача - ОСОБА_2 .

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання у гуртожитку,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 21 661 грн. 04 коп. заборгованості по оплаті за проживання у кімнаті № АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказували, що ПАТ «Промінвестбанк» є власником будинку гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.1996 року та акту прийому-передачі від 31.05.1996 року.

Площа займаної кімнати НОМЕР_1 у якій проживає ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_3 складає 13,2 кв.м.

Розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» від 21.02.2017 року №70-р встановлено нові тарифи на проживання у гуртожитку, які визначені в залежності від категорії мешканців. При цьому, визначено, що при площі кімнати 13,2 кв.м всі інші категорії сплачують 2000 грн., на місяць.

За твердженням позивача ОСОБА_3 не була працівником ПАТ «Промінвестбанк», а тому з урахуванням розпорядження банку №70-р повинна сплачувати за проживання у гуртожитку по 2000 грн.

Починаючи з березня 2017 року, відповідач за проживання у гуртожитку не сплачує, у зв`язку із чим станом на 01.03.2018 року її борг становить 19000 грн.

Таким чином, посилаючись на викладені обставини, ПАТ «Промінвестбанк» просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати за проживання у гуртожитку та 2661,04 грн. інфляційних втрат, а також понесені судові витрати.

Представник позивача підтримала позов з підстав зазначених у позовній заяві та просила про задоволення вимог.

Відповідач та її представник не заперечували обов`язку наймача помешкання здійснювати оплату за проживання у гуртожитку, при цьому не погоджувалися із розміром оплати. Крім того, вказували про необґрунтованість тарифу на проживання у гуртожитку та неправомірність дій банку щодо зміни вартості проживання в односторонньому порядку без будь-якого нормативного обґрунтування.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Промінвестбанк» є власником об`єкту житлової нерухомості - гуртожитку загальною площею 3002,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.1996 року.

У відповідності до Додатку №2 до дозволу міськвиконкому №603 від 13.04.2982 року за Розпорядженням Б /Н працівнику Київоблпромбудбанку, економісту ІІ категорії ОСОБА_3 . надано дозвіл на зайняття, із сином ОСОБА_5 , житлової площі в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_3 . кв.м. Реєстрація місця проживання ОСОБА_5 за вказаною адресою вчинена 1990 року.

Таким чином, ОСОБА_5 із сином ОСОБА_5 була вселена і проживала у гуртожитку за вказаною адресою до придбання гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк».

Розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» №758-р від 18.08.2015 року затверджено Правила внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк», які передбачали право банку в односторонньому порядку змінювати, зокрема, вартість проживання, комунальних послуг в залежності від цінової політики в державі, вартості енергоносіїв тощо (пункт 4.2 Правил) .

Відповідно до загальних положень цих Правил, вони є обов`язковими для всіх категорій мешканців гуртожитку, мешканці зобов`язані знати та дотримуватися цих Правил.

Пунктом 2.2 Правил встановлено, що особа, якій надається місце в гуртожитку, зобов`язана, зокрема, ознайомитись з Правилами, з Інструкцією про заходи пожежної безпеки та з Інструкцією по організації пропускного і внутрішньооб`єктового режиму в гуртожитку. Ознайомлення з цими документами проводиться під розпис.

Розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» №70-р від 21.02.2017 року з 01.03.2017 року встановлено тарифи на проживання у гуртожитку в залежності від категорії мешканців та займаної ними площі, зокрема, при площі кімнати 13,2 кв.м інші особи (не працівники банку та не студенти) сплачують плату з проживання у розмірі 2000 грн.

Пунктом 2 цього Розпорядження визначено особу, відповідальну за ознайомлення мешканців гуртожитку із новими тарифами.

Розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» №80-р від 03.03.2017 року затверджено нові Правила внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк». Пунктом 4.2, цих правил визначено обов`язок мешканця гуртожитку проводити оплату за проживання у гуртожитку на рахунок Банку. Банк має право в односторонньому порядку змінювати вартість проживання, комунальних послуг в залежності від цінової політики в державі, вартості енергоносіїв тощо.

Пункт 2.2 цих Правил також є ідентичним, викладеному у Правилах, затверджених Розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» №758-р від 18.08.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість за період з березня 2017 року по 01 березня 2018 року, відповідно до встановленого ПАТ «Промінвестбанк» тарифу в розмірі 2000 грн. щомісячно.

Відповідно до п.1 частини ІІІ Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 року №84, користування жилою площею в гуртожитках здійснюється відповідно до статті 130 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до п.4 частини ІІІ цього Положення особи, які проживають в гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.7 частини ІІІ цього Положення, особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку. Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. У договорі найму жилого приміщення в гуртожитку також визначається порядок здійснення розрахунків між власником гуртожитку та особою, що проживає в гуртожитку. Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.

Відповідно до п.6 частини ІІІ цього Положення власник гуртожитку зобов`язаний, зокрема, забезпечувати виконання правил внутрішнього розпорядку гуртожитку; інформувати осіб, що проживають у гуртожитку, про прийняття рішень, які стосуються їхнього проживання та побуту в гуртожитку. Спосіб виконання зазначених у цьому пункті зобов`язань визначається власником з урахуванням вимог законодавства.

Правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг).

При цьому, попередня редакція Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208 (яка втратила чинність 19 серпня 2015 року) встановлювала, що витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується (пункт 38 Положення).

Проте на час спірних правовідносин набуло чинності Положення про гуртожитки, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 року №84, відповідно до якого плата за проживання у гуртожитку та плата житлово-комунальних послуг розмежовані та встановлено окремий порядок визначення їх розміру.

Зокрема розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку, а розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-ІV(з відповідними змінами та доповненнями у редакції на час спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг (стаття 4 цього Закону).

За статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і реєструються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 13 цього Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно зі статтею 14 вказаного Закону залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію та Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг.

Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Тариф на послуги для гуртожитків, що призначаються для проживання одиноких громадян (житловими приміщеннями спільно користуються кілька осіб, які не перебувають у сімейних стосунках), розраховується згідно з цим Порядком. Вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.

Отже, комунальні послуги - це послуги, які надаються водо-, тепло-, газо-, електропостачальниками та іншими організаціями власникам (наймачам) житлових приміщень за встановлену уповноваженими державними органами плату.

Плата за комунальні послуги власниками квартир, наймачами, орендарями сплачується відповідно до затверджених цін, тарифів та показників засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Встановлюючи тариф 2000 грн., в який відповідно до змісту позовних вимог включено обидві складові платежів (плата за проживання в гуртожитку та плата за житлово-комунальні послуги), позивач має довести обґрунтованість розрахунку плати за проживання в гуртожитку, затвердженого власником гуртожитку, а також окремо розрахунку розміру плати за житлово-комунальні послуги, який повинен бути обчислений з урахуванням вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, суду не надано належних і допустимих доказів у терміни та порядку визначеному ЦПК України на підтвердження встановленого тарифу 2000 грн. щомісячно, показників (складових), які включаються до тарифів на комунальні експлуатаційні послуги за розрахунком вартості розміщення та надання відповідної житлової площі для проживання в гуртожитку.

Посилання позивача на визначене Правилами внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк», які затверджені розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» №80-р від 03.03.2017 року право Банку в односторонньому порядку змінювати вартість проживання, комунальних послуг в залежності від цінової політики в державі, вартості енергоносіїв тощо, не свідчить про те, що Банк має право самостійно визначати вказані чинники без будь-якого нормативного обґрунтування.

При цьому, сама по собі процедура ознайомлення мешканців гуртожитку із зміною тарифів не впливає на обов`язок внесення плати за користування гуртожитком та оплати комунальних послуг у визначеному законом порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ПАТ «Промінвестбанк» у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 8, 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядком розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію та Порядком встановлення роздрібних цін на природний газ для населення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869, Положенням про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 року №84, ст.ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання у гуртожитку, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 05 червня 2019 року.

Суддя А.В. Шевчук