Дата документу Справа № 334/2034/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження №33/807/291/19 Головуючий в 1 інст. Баруліна Т.Є.
Єдиний унікальний №334/2034/19 Доповідач в 2 інст. Гріпас Ю.О.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Штенгелова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою адвоката Штенгелова О.В. на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року,
в с т а н о в и в:
постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно з постановою судді, 28 лютого 2019 року у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 241771 за ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якого 28.02.2019 о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 на вул. Софіївська, буд. 85 в м. Бердянськ керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження у медичному закладі медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 В. вказує на процесуальні порушення допущенні працівниками поліції при зупинці Думініке Д.Ю. (відсутність підстав для цього) і при оформленні матеріалів адміністративної справи (відсутність ознак сп`яніння, відповідно відсутність підстав для направлення водія на огляд в заклад охорони здоров`я). Зазначає, що ОСОБА_1 погоджувався проходити огляд на стан сп`яніння на місці.
Вважає, що суддя у постанові лише перелічила докази, але не дала їм належної оцінки в сукупності, залишила без уваги недоліки протоколу (відсутність підписів свідків), розбіжності, які містяться у протоколі, поясненнях понятих, відеозаписі долученому до матеріалів справи (час зупинки автомобіля, керування автомобілем ОСОБА_1 його відмовою від проходження огляду, запрошення понятих), до того ж акт медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння фактично проігнорувала.
З огляду на вказані обставини, просить постанову судді скасувати провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисника-адвоката, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ч.1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
З матеріалів справи вбачається, що суд допустив неповноту та однобічність розгляду справи.
Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 241771, 28 лютого 2019 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 на вул. Софіївська, буд. 85 в м. Бердянськ керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження у медичному закладі медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Між тим, з такими висновками суду неможливо погодитися виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи захисника щодо неправомірної зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Зокрема захисник стверджував, що ОСОБА_1 зупинили безпідставно, як і безпідставно склали на нього протокол.
Зі справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху за який його слід було зупинити.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» безпідставна зупинка транспортного засобу ставить під сумнів всі наступні дії поліцейських.
ОСОБА_1 інкримінувалось керування транспортним засобом та відмовився від проходження у медичному закладі медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 за № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, які перелічені в п.4 розділу І вказаної Інструкції.
Відповідно до п.6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 за №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак в протоколі складеному стосовно ОСОБА_1 не вказано ознаки сп`яніння, які виявлені працівниками поліції.
Під час складання та оформлення матеріалів справи щодо ОСОБА_1 працівниками поліції не складався Акт огляду на стан сп`яніння, а враховуючи наданий відеозапис події, він і не міг бути складений, оскільки відсутні ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1
Перелічені обставини в сукупності вказують на наявність сумнівів щодо складених матеріалів та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі.
В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками поліції під час складання та оформлення матеріалів справи, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними доказами.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити.
Керуючись ст.294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Штенгелова О.В. задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас
