Справа № 592/6964/19

Провадження № 1-в/592/296/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

представника державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) : ОСОБА_4 ,

захисника засудженого: адвоката ОСОБА_5 ,

засудженого: ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування ст. 81 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

07.05.2019 року засуджений ОСОБА_6 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якому він зазначив про те, що він ОСОБА_6 відбуває покарання з 19.10.2016 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України йому було зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку: один день попереднього ув`язнення в два дні позбавлення волі і на даний час він відбув понад 3/4 строку. Покарання він відбуває у державній установі Сумська виправна колонія (№ 116) , яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 110. За період відбування покарання він, як засуджений, характеризується з позитивної сторони, стягнень не має, дотримується режиму відбування покарання та обов`язків, встановлених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи, виконання законних вимог та вказівок адміністрації, встановлених правил поведінки та розпорядку дня. Він працевлаштований на швейному цеху, працював десять місяців, на цей період не працює за відсутністю замовлень. До роботи він ставиться сумлінно, добросовісно, бере участь в інших роботах. Заохочень не має. Вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаюється у вчиненому і шкодує про вчинене. Адміністрація державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) і спостережна комісія зауважень до нього не мають. Його переконання, що він своєю сумлінною поведінкою, чесним ставленням до праці довів своє виправлення, а тому він вважає за можливе звільнення його умовно-достроково від відбування покарання. На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України; п. п. 13 16 постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким № 2 від 26.04.2002 року, він просив звільнити умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк покарання. Також він просив врахувати те, що він має мати пенсіонерку, інваліда І групи, яка перебуває на його утриманні. Він просив надати йому на час розгляду його клопотання послуги захисника та провести судове засідання в його присутності (вхідний № 25755 від 07.05.2019 року) (а. с. 1) .

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 просила задовольнити клопотання його підзахисного.

В судовому засіданні представник державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , оскільки останній не довів своє виправлення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , оскільки останній не довів своє виправлення.

Оголосивши клопотання, вислухавши пояснення та думку засудженого ОСОБА_6 , пояснення та думку його захисника адвоката ОСОБА_5 , пояснення та думку представника державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) ОСОБА_4 , пояснення та думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали особової справи засудженого, враховуючи наявність судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.03.2017 року по справі № 577/4781/16-к, провадження № 1-кп/577/57/17 ОСОБА_6 було визнано винуватим у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, та йому було призначене покарання: - за ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; - за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; - за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; - за ч. 3 ст. 357 КК Україна у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 було визначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу було ухвалено залишити тримання під вартою, але не довше, ніж до 26.05.2017 року. Строк відбування покарання ОСОБА_6 було ухвалено рахувати з 19.10.2016 року, з часу його застосування, зарахувати у строк покарання час його попереднього ув`язнення з 19.10.2016 року до 29.03.2017 року, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 44821 (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять одну) грн. 20 коп. матеріальної шкоди. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. матеріальної шкоди і 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_6 витрати, пов`язані із залученням експертів в розмірі 879 (вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 60 коп. . Вирок набрав законної сили 06.09.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65632409) .

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 06.09.2017 року по справі № 577/4781/16-к, провадження № 11-кп/788/437/17 вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.03.2017 року відносно ОСОБА_6 було ухвалено залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на цей вирок без задоволення. Було ухвалено залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України було ухвалено зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання: - час попереднього ув`язнення з 30.03.2017 року до 20.06.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі; - час попереднього ув`язнення з 21.06.2017 року до 06.09.2017 року включно день за день. Ухвала набрала законної сили 20.06.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68790377, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68789210) .

Постановою Верховного Суду від 15.11.2018 року по справі № 577/4781/16-к, провадження № 51-1686км18 касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 було задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 06.09.2017 року щодо ОСОБА_6 було змінено. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) було ухвалено зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21.06.2017 року до 06.09.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Постанова набрала законної сили 15.11.2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78011351) .

Із змісту характеристики начальника відділення соціально-психолічної служби № 3 лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_9 , погодженої в. о. заступника начальника державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) із соціально-виховної та психологічної роботи майором внутрішньої служби ОСОБА_10 , затвердженої 03.06.2019 року начальником державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) начальником арештного дому підполковником внутрішньої служби ОСОБА_11 , вбачається, що засуджений ОСОБА_6 не довів свого виправлення (а. с. 12, 13) .

Із змісту довідки про стягнення та заохочення засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що він стягнень та заохочень не має (а. с. 14) .

Із змісту довідки начальника державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) начальника арештного дому підполковника внутрішньої служби ОСОБА_11 , головного бухгалтера державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) майора внутрішньої служби ОСОБА_12 вбачається, що засуджений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно вироку суду має позов на суму 104200,80 грн. . В бухгалтерії установи відсутні виконавчі постанови про відшкодування збитків, що спричинені вчиненням злочину (а. с. 15) .

Із змісту довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи Сумська виправна колонія (№ 116) майора внутрішньої служби ОСОБА_13 вбачається, що станом на 04.06.2019 року невідбута частина покарання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 01 рік 05 місяців 27 днів (а. с. 16) .

Однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.

Згідно ч. 3 ст. 63 Конституції України засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Із змісту ч. 1 ст. 74 КК України вбачається, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за таких умов: 1) особа відбуває основне покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі; 2) засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 3 ст. 81 КК України частину призначеного судом покарання.

Із змісту п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України вбачається, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Із змісту п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України вбачається, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. п. 2 4, 6, 7 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Із змісту абз. 16 ч. 1 ст. 107 КВК України вбачається, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому КВК України і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Із змісту ст. 152 КВК України вбачається, що підставами звільнення від відбування покарання є, зокрема, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно ч. 3 ст. 154 КВК України стосовно засудженого, щодо якого відповідно до ст. ст. 81, 82 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м`яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої КК України частини строку покарання зобов`язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Крім того суд вважає за можливе взяти до уваги положення п/п б п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким № 2 від 26.04.2002 року із змісту якого вбачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК) .

Аналізуючи встановлені обставини справи, приведені норми законів, які врегульовують вказані спірні правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Отже, оскільки засуджений ОСОБА_6 до теперішнього часу не відшкодував матеріальну та моральну шкоду, заподіяну ним в результаті вчинення кількох злочинів, на відшкодував документально підтверджені витрати на проведення численних експертиз, оскільки засуджений ОСОБА_6 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, тобто не довів того, що його зразкова поведінка та сумлінне ставлення до виконання обов`язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення, відтак суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування ст. 81 КК України слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 369 372, 375, 376, 537, 539 КПК України; ст. 81 КК України; ст. ст. 107, 130, 152, 154 КВК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування ст. 81 КК України відмовити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1