Справа № 560/1166/19

РІШЕННЯ

іменем України

30 травня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:

секретаря судового засідання Страхарської М.В., позивача ОСОБА_1 .

розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про скасування постанов та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить суд:

постанови управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області № 086148 від 14 лютого 2019 року, № 086149 від 14 лютого 2019 року про застосування адміністративно - господарського штрафу скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21 грудня 2018 року на 630 км. а/д М 03 "Київ-Харків-Довжанський" об 11:50 год. та 12:00 год., належні позивачу на підставі приватної власності транспортні засоби - сідельний тягач марки DAF д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп марки GENERAL TRAILERS д.н. НОМЕР_2 , сідельний тягач марки MAN д.н. НОМЕР_3 , напівпричіп марки KRONE д.н. НОМЕР_4 , були зупинені працівниками Укртрансбезпеки - ОСОБА_3, головним спеціалістом ВНАП та Шевченко І.С. головним спеціалістом ВДК, управління Укртрансбезпеки в Донецькій області.

В результаті проведення перевірки вказаних транспортних засобів, посадовими особами відповідача винесено оскаржені постанови № 086148 від 14 лютого 2019 року, № 086149 від 14 лютого 2019 року про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Позивач вказує, що не погоджується з такими діями відповідача та оскільки вказані транспортні засоби (водії) здійснювали перевезення військового майна, що підтверджено ТТН № 1270 від 20 грудня 2018 року та ТТН № 1272 від 20 грудня 2018 року, а згідно п. 1.4 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07 червня 2010 року - дане положення не поширюється на перевезення вантажів, які здійснюються для потреб Міністерства Оборони.

Крім цього, позивач вказує, що лише 28 лютого 2019 року отримав повідомлення про те, що розгляд справи про порушення відбудеться 14 лютого 2019 року об 11.00 год., тобто розгляд справи відбувся без його присутності. Можливості надати пояснення, докази - позивач стверджує, що не мав.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, а оскаржені постанови вважає протиправними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 16 квітня 2019 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, проте надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить адміністративний позов залишити без задоволення та зазначає, що позивач являється автомобільним перевізником хоча і, як відомо, 21 грудня 2018 року перевозив вантаж Міністерства оборони України, при цьому здійснював господарську діяльність, отримуючи плату за виконання послуг.

На переконання представника відповідача, позивач зобов`язаний забезпечувати належний режим роботи і відпочинку водія та здійснювати контроль за таким режимом. Від перевтоми та знесилення водія при керуванні транспортним засобом, залежить як його життя так і життя інших учасників дорожнього руху.

Отже, на думку представника відповідача, оскільки, водій користувався тахографом та здійснював перевезення вантажів на протязі тривалого періоду часу до рейдової перевірки 21 грудня 2018 року в комерційних цілях, не для потреб МОУ, відповідно повинен був контролювати свій режим роботи та відпочинку в інші дні.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши відзив на адміністративний позов представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідно до графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 17 грудня 2018 року по 23 грудня 2018 року на підставі направлення на рейдову перевірку №009894 від 20 грудня 2018 року, посадовими особами відповідача 21 грудня 2018 року на 630 км. а/д М 03 "Київ-Харків-Довжанський" проведено рейдову перевірку належних позивачу транспортних засобів - сідельний тягач марки DAF д.н. НОМЕР_1 , напівпричіп марки GENERAL TRAILERS д.н. НОМЕР_2 , сідельний тягач марки MAN д.н. НОМЕР_3 , напівпричіп марки KRONE д.н. НОМЕР_4 .

В результаті проведення вказаної перевірки, посадовими особами складено Акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 091360 та № 092418 від 21 грудня 2018 року.

Зафіксованими у зазначених Актах порушеннями вказано, що водіями допущено порушення, а саме: "надання послуг з перевезення вантажів, згідно ТТН № 1270 від 20 грудня 2018 року (для т/з д.н. НОМЕР_1 ) та ТТН № 1272 від 20 грудня 2018 року (для т/з д.н. НОМЕР_3 ), транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 "Про автомобільний транспорт", заповненої тахокарти за 21 грудня 2018 року передбаченої п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24 червня 2010 року або бланку підтвердження діяльності водія".

14 лютого 2019 року Управлінням Укргрансбезпеки у Хмельницькій області винесено оскаржені позивачем постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу № 086148 та № 086149, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 1700 гривень кожен.

Відповідно до штампів, про надходження поштової кореспонденції, на поштових конвертах, які були направлені Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області на адресу ФОП ОСОБА_1 суд встановив, що 28 лютого 2019 року позивачем одержано два листи.

В одному з листів позивач отримав Повідомлення № 477/38-19 від 31 січня 2019 року, яким відповідач повідомляв, про те, що розгляд справи про порушення відбудеться 14 лютого 2019 року об 11:00 год. в приміщенні управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, а також копії Актів № 091360 та № 092418 від 21 грудня 2018 року.

Згідно іншого поштового відправлення, позивач, того ж дня, отримав Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 086148 та № 086149 від 14 лютого 2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з частиною 15 статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Положенням статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, яким передбачено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до абзацу 1 пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовані порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, орган державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснює розгляд справи про порушення.

При цьому, справа про порушення без участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання розглядається лише у разі належного повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи в порядку, визначеному пунктом 26 Порядку №1567, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Водночас, Порядком №1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

Відтак, якщо на розгляд справи про правопорушення не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду цієї справи.

Суд встановив, що повідомлення про розгляд справи про порушення, яка призначена на 14 лютого 2019 року, позивач отримав 28 лютого 2018 року, що об`єктивно підтверджується наявною у матеріалах справи копією конверту із відтиском штампу про його надходження адресату.

При цьому, жодних доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи про правопорушення відповідач суду не надав.

Встановивши, що суб`єкт господарювання не з`явився на розгляд справи про порушення, а докази повідомлення його про час та місце розгляду відсутні, відповідач не мав законних підстав розглядати таку справу.

Таким чином, позивач не брав участь у розгляді справи про порушення та не надавав пояснення.

Розглянувши справу без участі позивача, відповідач позбавив його права на участь у розгляді справи та права щодо надання пояснень та доказів.

Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи.

До аналогічних правових висновків також дійшов і Верховний Суд у постанові від 17 січня 2019 року по справі №826/1632/17.

Отже, відповідач під час розгляду справ про порушення та прийняття спірних постанов порушив вимоги Порядку №1567.

Враховуючи, що відповідач порушив процедуру розгляду справ, суд дійшов до висновку, що встановлені порушення є цілком достатніми підставами для визнання протиправними та скасування вищевказаних постанов.

Разом з тим, суд встановив, що відповідно до ТТН № 1270 від 20 грудня 2018 року та ТТН № 1272 від 20 грудня 2018 року вантаж та відповідно його перевезення здійснювалося транспортними засобами позивача для потреб Міністерства Оборони України.

Водночас, як встановлено з оскаржених постанов позивача притягнуто до відповідальності за порушення визначене абзацом 3 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А відповідно до Актів перевірки, встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності саме за надання послуг з перевезення вантажів, згідно ТТН № 1270 від 20 грудня 2018 року та ТТН № 1272 від 20 грудня 2018 року, транспортними засобами, які обладнані аналоговим тахографом без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 "Про автомобільний транспорт", заповненої тахокарти за 21 грудня 2018 року передбаченої п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24 червня 2010 року або бланку підтвердження діяльності водія".

Таким чином, приймаючи оскаржені постанови, відповідач дійшов висновку, що позивач являється автомобільним перевізником хоча і, як відомо, 21 грудня 2018 року перевозив вантаж Міністерства оборони України, при цьому здійснював господарську діяльність, отримуючи плату за виконання послуг, а тому на переконання відповідача має нести відповідальність за встановлені порушення.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Міністерством транспорту і зв`язку 07 червня 2017 року було видано Наказ № 340 Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Наказ № 340).

Згідно п.1.1. це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Пункт 1.2. Наказу № 340 визначає, що він встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3. встановлено вимоги Наказу № 340, які поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до п. 6.3 Наказу № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Разом з тим, відповідач не врахував того, що пунктом 1.4 Положення передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема для потреб Міністерства оборони України.

Матеріалами справи підтверджується, а представником відповідача не заперечується той факт, що 21 грудня 2018 року транспортні засоби позивача здійснювали перевезення вантажу для потреб Міністерства оборони України, а відтак застосування до позивача вимог вищевказаного Положення є безпідставним.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що відповідач приймаючи оскаржені постанови порушив вимоги Порядку №1567 щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, чим позбавив його права на участь у розгляді справи та права щодо надання пояснень та доказів, при цьому приймаючи оскаржені постанови, відповідач не врахував усіх обставин виявлених при здійснені перевірки та безпідставно застосував до позивача санкцію за порушення, яке в даному випадку не розповсюджується на позивача, а тому на переконання суду адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 є цілком обґрунтованим та підлягає до задоволення у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області №086148 від 14 лютого 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області №086149 від 14 лютого 2019 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця Яковлєва Валентина Миколайовича 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 червня 2019 року

Позивач:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:

Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя

П.І. Салюк