ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 р.

Справа № 820/3284/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

позивача - ОСОБА_1 , представників сторін : позивача - Папай С.О.,

відповідача - Кондренко О.О., Голіни О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 28.01.19 року по справі № 820/3284/18

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

про стягнення недонарахованої заробітної плати, премії, сум індексації заробітної плати,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА _1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі по тексту - РВ ФДМУ по Харківській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої судом, просив суд стягнути на користь позивача з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області:

- недонараховану заробітну плату з 01.05.2016 з доплатою за ранг, з урахуванням всього періоду роботи у відповідності до Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями", у сумі 1155, 35 грн.;

- недонараховану премію у складі заробітної плати за період з 2006-2016 роки з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144, у сумі 21073,47 грн., а також з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року у сумі 624,22 грн.;

- суму індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року, згідно частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", у сумі 7764,39 грн., що в загальному розмірі складає 30617,43 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі № 820/3284/18 позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення недонарахованої заробітної плати, премії, сум індексації заробітної плати - задоволено частково.

Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити премію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року.

Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити премію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 2006-2016 роки, з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та вимог Положень про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, які затверджені наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, яке затверджено наказом голови Фонду державного майна України від 19.07.2012 № 3144.

Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити індексацію заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно, згідно ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці".

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В частині присудження виплати донарахованої премії та індексації в межах суми стягнення за один місяць рішення допущено до негайного виконання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 по справі № 820/3284/18 доповнено резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №820/3284 абзацом "В частині присудження виплати донарахованої премії та індексації в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.".

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі № 820/3284/18 частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що премія працівникам РВ ФДМУ по Харківській області виплачувалась у рівному для всіх відсотковому розмірі від посадового окладу, надбавки за ранг та надбавку за вислугу років. Пояснив, що до січня 2016 року персональна надбавка не враховувалась при нарахуванні премій працівникам РВ ФДМУ по Харківській області, оскільки не була передбачена кошторисами, не мала постійного характеру та розміру (встановлювалась в розмірі від 10% до 20%). Оскільки розмір зазначеної вище надбавки для керівних працівників до січня 2016 року був більшим, ніж у інших працівників (40-50%), стверджує, що в разі врахування вказаної надбавки при нарахуванні премії порушився би принцип рівномірного розподілу премії між всіма працівниками РВ ФДМУ по Харківській області. З посиланням на ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України зазначив, що проводити видатки на заробітну плату, у т.ч. на премії, можливо лише в межах фонду оплати праці, бюджетні установи проводять нарахування та виплату сум премії в межах фінансових ресурсів, визначених кошторисом установи на відповідний рік. Крім того, в силу п.2 Постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», преміювання працівників здійснюється керівником органу в межах затвердженого фонду оплати праці відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у 2006 році - в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Пояснив, що у відповідності до наведеної норми фінансовою службою відповідача утворювався фонд преміювання, що складався із щомісячної премії, яка розраховувалась як відсоток до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років та премії за рахунок фонду економії оплати праці. Отже, фонд преміювання головних спеціалістів зменшився би за рахунок підвищеної персональної набавки керівних працівників, тому в підсумку ОСОБА_1 отримав би у грошовому еквіваленті премію в меншому розмірі, а не в більшому. Вважає, що при встановленні надбавок та оплаті премій ОСОБА_1 мав рівні права по відношенню до всіх працівників, отримав за відпрацьований період повний розрахунок у межах затверджених видатків на оплату праці за кожен бюджетний рік.

Вказує, що в січні 2016 року персональна надбавка була встановлена всім працівникам в розмірі 50%. Однак, Положенням про порядок преміювання працівників апарату, регіональних відділень та представництв ФДМУ окремо не визначено персональну надбавку як складову для розрахунку премії, тому відповідачем правомірно не врахована вказана надбавка при обчисленні премії позивача.

Зазначив, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області під час інспектування не було взято до уваги зазначені обставини і не проведено повного та всебічного вивчення питання преміювання, не було враховано норми бюджетного законодавства, які є пріоритетними перед іншими нормами для бюджетної установи. Зазначив, що правильність розрахунку премій позивачеві підтверджується наданим до суду висновком експерта Харківського науково - дослідного експертно - кримінального центру МВС України від 23.08.2018 № 192.

Пояснив, що згідно з особистим рахунком ОСОБА_1 у грудні 2013 року відбулося підвищення посадового окладу позивача, тому підстави для індексації виникли лише з травня 2014 року. З травня по вересень 2014 року позивачу проводилась індексація заробітної плати, а у жовтні, листопаді та грудні 2014 року відбулося поступове щомісячне збільшення премії позивача, у зв`язку з чим індексацію з жовтня 2014 року було припинено. Протягом 2015 року індексація працівникам РВ ФДМУ по Харківській області не проводилась з огляду на п.9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII та листа Міністерства фінансів України від 24.06.2015 № 31-09010-09-8/21023. У 2016 році індексація заробітної плати повинна була здійснюватись на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. Однак, у зв`язку з підвищенням заробітної плати у грудні 2015 року, право на індексацію у позивача виникло б лише у червні 2016 року. Проте, у травні 2016 року відбулося чергове підвищення заробітної плати згідно із Законом України "Про державну службу". Враховуючи подвійне підвищення заробітної плати, індексація у 2016 році не повинна була проводитися.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем як державний службовець з 16.08.2004.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України № 120 від 08.09.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади державної служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".

Правомірність вказаного наказу була предметом дослідження в рамках адміністративної справи № 820/5040/16.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду України від 28.02.2017 по справі №820/5040/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 08.09.2016 № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 по справі №820/5040/16 постанову Харківського окружного адміністративного суду України від 28.02.2017 року по справі № 820/5040/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 05.12.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову. В решті - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року залишено без змін.

Вважаючи, що відповідачем не повністю виплачувалась позивачу заробітна плата, премія та безпідставно не виплачувалась індексація заробітної плати, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про стягнення з РВ ФДМУ по Харківській області недонарахованої заробітної плати з 01.05.2016 з доплатою за ранг в сумі 1155, 35 грн, недонарахованої премії за період з 2006-2016 роки з урахуванням персональної надбавки (доплати) в сумі 21073,47 грн, а також з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року в сумі 624,22 грн, суми індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року в розмірі 7764,39 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу безпідставно не враховано при нарахуванні премії за період 2006-2016 років персональну надбавку (доплату), не нараховано премію за квітень, травень, червень та липень 2009 року, а також протиправно не проведено індексацію заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року. Наявність у відповідача обов`язку здійснювати позивачу вказані виплати та його невиконання підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили, у справі № №820/3199/18.

При цьому належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є зобов`язання РВ ФДМУ по Харківській області нарахувати та виплатити позивачу вказані премію та індексацію, а не стягнення з відповідача сум, розрахованих позивачем.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з РВ ФДМУ по Харківській області недонарахованої заробітної плати з 01.05.2016 з доплатою за 8 ранг державного службовця у розмірі 1155,35 грн., суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки позивач не набув права на присвоєння чергового 8 рангу державного службовця.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Щодо позовних вимог про зобов`язання РВ ФДМУ по Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недонараховану премії у складі заробітної плати за період з 2006-2016 роки з урахуванням персональної надбавки (доплати), згідно з ч. 1 ст. 98 КЗпП України та п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144, індексацію заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року, згідно з ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці", колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за заявою ОСОБА_1 Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено інспекційне відвідування у РВ ФДМУ по Харківській області.

21.03.2018 ГУ Держпраці у Харківській області за результатами інспекційного відвідування був складений акт № ХК0060/286/АВ, яким зафіксовано порушення:

- ст. 98 КЗпП України, ч.1 ст. 13 Закону України «Про оплату праці», в частині розрахунку преміювання у період з 2006 р. по 2016 р. ОСОБА_1 ;

- ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в частині непроведення індексації заробітної плати при наявності підстав за період з жовтня 2014р. по жовтень 2016р. ОСОБА_1 ;

- п.п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 в частині невідповідності розрахунку індексації заробітної плати встановленому порядку за період з жовтня 2014р. по жовтень 2016р. ОСОБА_1 .

На підставі наведених висновків акту інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області був винесений припис про усунення виявлених порушень № ХА0060/286/АВ/П від 28.03.2018, а також винесені постанови від 04.04.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0060/286/АВ/П/МГ та № ХК0060/286/АВ/ШП.

Вказані припис та постанови про накладення штрафу були оскаржені Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області в судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у справі №820/3199/18, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі №820/3199/18, у задоволенні позову РВ ФДМУ по Харківській області до ГУ Держпраці у Харківській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування припису та постанов - відмовлено.

Виходячи зі змісту вказаних судових рішень, судами надавалась правова оцінка спірним відносинам щодо преміювання позивача з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року та за період з 2006-2016 роки, з урахуванням надбавки (доплати) персональної, а також індексації заробітної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в або господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Як зазначалось вище, Головним управлінням Держпраці у Харківській області при проведенні інспекційного відвідування було виявлено порушення ст. 98 КЗпП України, ч.1 ст. 13 Закону України «Про оплату праці», в частині розрахунку преміювання у період з 2006 р. по 2016 р. ОСОБА_1 , а саме неврахування персональної надбавки при розрахунку премії, всупереч п.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 3144 від 19.07.2012.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ст.98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Наведеним приписам ст.98 КЗпП України кореспондують положення ч.1 ст.13 Закону України «Про оплату праці» (в редакції, чинній до 01.01.2008, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008).

Підпунктом 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі по тексту - Постанова № 268) передбачено право керівників відповідних органів здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

На виконання підпункту 2 пункту 2 вказаної постанови Фондом державного майна прийнято Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 885 від 06.06.2006 (далі по тексту - Положення № 885) та Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 3144 від 19.07.2012 (далі по тексту - Положення № 3144).

Згідно з п.1.2 Положення № 3144, працівникам системи державних органів приватизації відповідно до їх особистого вкладу у загальні результати роботи може надаватися премія за якісне виконання своїх функціональних обов`язків, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат.

Відповідно до п.1.3 вказаного Положення преміювання працівників системи державних органів приватизації проводиться щомісяця за рахунок запланованого фонду преміювання та економії фонду оплати праці.

Пунктом 2.2 Положення № 3144 передбачено, що за умови належного виконання працівником своїх функціональних обов`язків йому щомісяця надається премія у розмірі (відсотку), який визначається Управлінням фінансово-бухгалтерської роботи, фінансовою службою регіонального відділення, представництва Фонду залежно від фінансових можливостей поточного місяця у відповідності з п. 1.3 Положення без обмеження загального відсотка премії. Премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

Судом першої інстанції при розгляді даної справи встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у спірний період також діяли Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затверджені наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, в яких містилися аналогічні норми щодо преміювання, як і у Положенні №3144.

Як встановлено рішеннями судів першої та апеляційної інстанції по справі №820/3199/18, преміювання позивача в РВ ФДМУ по Харківській області в період 2006 - 2016 років здійснювалось з порушенням вимог п.2 Положення № 3144, а саме без урахування персональної надбавки (доплати), в той час як пунктом 2 Положення № 3144 передбачено, що премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів даної справи № 820/3284/18, відповідно до наказів про преміювання ОСОБА_1 у період 2006 -2016 р.р. відбувалось у розмірі певного відсотку (з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006, не менше 10%) до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, але без урахування персональної надбавки (в особовому рахунку визначено, як «Доплата персональна»).

З огляду на викладене, при здійсненні преміювання ОСОБА_1 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області за період з 2006 року по 2016 рік не дотримано пункт 2 Положення № 3144 та, як наслідок, порушено ст. 98 КЗпП України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оплату праці".

Доводи відповідача про те, що оскільки преміювання працівників державного органу здійснюється в межах фонду оплати праці (з 2007 року - в межах фонду преміювання) та з урахуванням фінансових можливостей органу, то врахування при обчисленні премії ОСОБА_1 ще й персональної надбавки зменшило б загальний розмір премії як позивача, так і інших працівників РВ ФДМУ по Харківській області та порушило б принцип справедливого розподілу премій, колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Жодних доказів такого твердження, зокрема, доказів щодо розміру фонду оплати праці та фонду преміювання за спірний період, розрахунків премії позивача за спірний період з урахуванням спірної надбавки, у порівнянні з розміром премії, який фактично отримував ОСОБА_1 , доказів перевищення фондом преміювання за встановлених меж у разі врахування персональної надбавки при обчисленні премії, доказів відсутності фінансової можливості РВ ФДМУ по Харківській області забезпечити виплату премії працівникам з урахуванням вказаної вище надбавки відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Твердження відповідача про зменшення розміру премії Антонюка В.М. та інших працівників у грошовому еквіваленті у разі врахування персональної надбавки при обчисленні премії не підтверджуються документально та носять характер суб`єктивних припущень.

Колегія суддів зауважує, що вищенаведені порушення законодавства про оплату праці при нарахуванні премії ОСОБА_1 було встановлено інспектуванням Головного управління Держпраці у Харківській області, висновки якого підтверджені рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/3199/18, що набрало законної сили.

Наразі в рамках розгляду даної справи № 820/3284/18 такі висновки відповідачем не спростовані.

Висновок експертизи ХНДЕКЦ МВС України від 23.08.2018 №192, проведеної за заявою відповідача, також не спростовує факту виплати позивачу премії без урахуванням персональної надбавки.

Крім того, як вбачається зі змісту зазначеного висновку, на вирішення експерта було поставлено питання «Чи підтверджується документально Розрахунок проведеної заробітної плати ОСОБА_1 , проведений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області з урахуванням розміру щомісячної премії виходячи з наступних відсотків ?» (відсоток премії за кожен місяць 2006-2016 року наведено у таблиці).

Тобто, питання врахування персональної надбавки при обчисленні премії позивача перед експертом не ставилось і під час експертизи не вирішувалось, що підтверджується змістом висновку експерта, яким встановлено лише те, що при нарахуванні премії ОСОБА_1 враховувався фонд економії оплати праці («різниця між сумою заробітної плати відповідно до «Відомостей нарахування заробітної плати. Особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 » та сумою нарахованої заробітної плати , розрахованої з урахуванням розміру премії за рахунок фонду економії оплати праці, зазначеної вище, підтверджується та складає 0,00 грн»).

З огляду на наведене, зазначений висновок експерта № 192 від 23.08.2018 не є доказом правомірності дій РВ ФДМУ по Харківській області щодо нарахування премії ОСОБА_1 без урахування персональної надбавки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області встановлено порушення відповідачем вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» та пунктів 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" № 1078 від 17.07.2003.

Так, згідно з висновками інспекційного відвідування, в період з жовтня 2014 року по жовтень 2016 року мав місце факт непроведення індексації заробітної плати при наявності підстав для її проведення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що індексацію заробітної плати позивача припинено з жовтня 2014 року у зв`язку зі збільшенням розміру премії ОСОБА_1 у жовтні 2014 року до 80 %, у листопаді 2014 року до 90%, у грудні 2014 року до 100%.

Крім того, РВ ФДМУ по Харківській області не проводилась індексація заробітної плати позивача з січня по грудень 2015 року, виходячи з приписів п.9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII та листа Міністерства фінансів України від 24.06.2015 № 31-09010-09-8/21023.

Надаючи оцінку таким діям відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.5 та ч. 6 ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про оплату праці" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Так, враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 №9-рп/2013), передбачена ст. 33 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, відповідно до якого суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати. Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На виконання Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.2003 № 491-IV Кабінетом Міністрів України винесено постанову від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення (далі по тексту - Порядок № 1078).

У відповідності до п.1-1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Згідно з п.2 Порядку № 1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абз.2 п.4 Порядку № 1078).

Згідно з абзацами 5, 6, 7, 8 п.4 Порядку № 1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

За приписами п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Водночас, згідно з абз. 7 п. 5 Порядку № 1078 місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Враховуючи викладене, підвищення премії не є підставою для припинення індексації та встановлення нового базового місяця, а тому доводи відповідача про підвищення відсотку премії ОСОБА_1 у жовтні, листопаді та грудні 2014 року не є підставою для припинення індексації заробітної плати позивача за вказаний період.

Статтею 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення.

Так, згідно з ч.1 ст.5 цього Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Пунктом 31 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі по тексту - Закон № 76-VIII) статтю 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" доповнено частиною шостою, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п.9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Пунктом 14 розділу ІІІ Закону № 76-VIII на Кабінет Міністрів України було покладено обов`язок за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

З огляду на викладене, вказаними нормами не скасовано процедуру проведення індексації грошових доходів населення, а лише визначено, що у подальшому вона буде проводитись згідно з особливим порядком, який повинен бути затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Таким чином, у позивача наявне право на індексацію з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно, однак, відповідач, всупереч положенням чинного законодавства, не виконав обов`язку щодо проведення індексації заробітної плати ОСОБА_1 за вказанипй період.

Колегія суддів зазначає, що зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" були внесені лише 09.12.2015 постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка також не скасовувала індексації заробітної плати., а навпаки, передбачала, що працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та положень цього Порядку.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на лист Міністерства фінансів України № 31-09010-09-8/21023 від 24.06.2015, як на підставу для припинення нарахування позивачу індексації заробітної плати у 2015 році, з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446/2011, Мінфін України у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти Мінфіну України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінфіну України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Нормативно-правові акти Мінфіну України, видані у межах його повноважень, обов`язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

При цьому, листи - роз`яснення вищих за рангом органів не мають юридичної сили. Листи органів влади не містять нових правових норм і не підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України. Вони мають лише роз`яснювальний та рекомендаційний характер, тому їх не можна вважати нормативно-правовими актами.

Таким чином, лист Міністерства фінансів України № 31-09010-09- 8/21023 від 24.06.2015 не належить до нормативно-правових актів Міністерства фінансів України та має лише роз`яснювальний та рекомендаційний характер.

Крім того, зазначений лист видано у червні 2015 року, а виплачувати індексацію ОСОБА_1 припинили з січня 2015 року, тому зазначений лист не може бути підставою для припинення виплати позивачу індексації з січня 2015 року по червень 2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у відповідача не було підстав для припинення індексації заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня по листопад 2015 року включно.

Щодо задоволення позовних вимог в частині зобов`язання РВ ФДМУ по Харківській області нарахувати та виплатити на користь позивача недонараховану премію у складі заробітної плати з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року у сумі 624,22 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В суді першої інстанції представником відповідача визнано факт, що частина премії у складі заробітної плати з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року не виплачувалася, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у вказаний період часу було написано заяву про звільнення з посади, а потім вказана заява була відкликана ним. Разом з цим, документально цей факт не підтверджуються, отже не є підставою для невиплати премії протягом 4 місяців.

Інших підстав для невиплати позивачу премії за вказаний період (наявність чинного дисциплінарного стягнення, відсутність фонду преміювання на зазначений період) відповідачем не наведено ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі та в судовому засіданні представник відповідача не виклав жодних заперечень проти задоволення судом першої інстанції позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачеві премію за квітень, травень, червень та липень 2009 року.

Факт невиплати ОСОБА_1 . премії за період з квітня по липень 2009 року включно підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахункових листів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірні суми премії не були нараховані позивачу, що підтверджується відповідачем по справі, який визнав факт невиплати і не погодився лише з тим розрахунком, який проведено позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання РВ ФДМУ по Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року та за період з 2006-2016 роки з урахуванням персональної надбавки (доплати), згідно з ч. 1 ст. 98 КЗпП України та Положень про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затверджених наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом голови ФДМУ від 19.07.2012 № 3144, а також про зобов`язання відповідача донарахувати та виплатити індексацію заробітної плати позивачу за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року включно, згідно з ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано було допущено до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Крім того, слід відмітити, що відповідачем до відкриття апеляційного провадження у даній справі здійснено виплату ОСОБА_1 . премії та індексації за рішенням суду першої інстанції в межах суми стягнення за один місяць, про що свідчать наявні в матеріалах справи копій листа РВ ФДМУ по Харківській області від 22.02.2019, наказу РВ ФДМУ по Харківській області № 331 від 21.02.2019, розрахункового листка на ім`я ОСОБА_1 , платіжного доручення № 31 від 21.02.2019.

Отже, доводи відповідача про неможливість виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць спростовуються фактичними обставинами справи, а клопотання відповідача про зупинення виконання рішення суду у зазначеній частині втратило свою актуальність та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 820/3284/18 в частині задоволення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

Т.С. Перцова

Судді

(підпис) (підпис)

С.П. Жигилій І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 03.06.2019 року