ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3711/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Дарміна М.О. - головуючого, Березкіної О.В., Іванова О.Г. від 06 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області у складі Новікової Р.Г. від 05 грудня 2018 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

до Криворізької міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 2017286 від 15 червня 2017 року,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Шатунов А.В., Майтак І.В.; відповідача - Ольховська А.М. )

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Криворізької міської ради, у якому просило внести зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки № 2017286 від 15 червня 2017 року, доповнивши його текстом в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018 р. річна орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем в розмірі 17 399 грн. 25 коп. виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відмову відповідача від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2017286 від 15 червня 2017 року, яку вважає безпідставною та такою, що порушує права позивача, як платника податків в частині сплати обґрунтованого розміру плати за землю. Не внесення до договору оренди земельної ділянки № 2017286 від 15 червня 2017 року змін в частині річного розміру орендної плати, з урахуванням положень пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, може призвести до виникнення спорів між позивачем та контролюючим органом щодо правильності нарахування та сплати орендної плати за спірним договором оренди земельної ділянки з 1 січня 2018 року.

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

3. На підставі рішення Криворізької міської ради від 29 березня 2017 року № 1556, 15 червня 2017 року між Криворізькою міською радою та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" був укладений договір оренди земельної ділянки № 2017286 терміном до 23 травня 2022 року, відповідно до умов якого у користування "Орендаря" (позивача) передана земельна ділянка промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,8744 га для обслуговування шахти «Нова-Північна», яка розташована на вул. Зв`язку, 2 с у Покровському районі м . Кривого Рогу (далі-Договір).

3.1. Відповідно до пункту 3 Договору, на земельній ділянці розміщенні об`єкти нерухомого майна: об`єкти основних засобів (електропідстанція ш.Нова-Північна, будівля вентиляційної установки ш.Нова-Північна, баштова надшахтна будівля ш.Нова-Північна, промислова дільниця ш.Нова-Північна), що обліковуються на балансі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» відповідно до бухгалтерської довідки про балансову належність станом на 01 березня 2017 року.

3.2. Пунктом 7 Договору оренди сторонами узгоджено, що на момент укладання договору оренди річна орендна плата за землю вноситься «Орендарем» у розмірі 62 637,56 грн. виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3.3. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється в зв`язку з проведення її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. «Орендар» самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, до реалізує державну політику в сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікованих в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3.4. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формулою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії.

3.5. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору (пункт 8 Договору).

4. Згідно вимог статті 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди за вказаним договором оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 15 червня 2017 року, про що свідчить витяг від 20 червня 2017 року за № 90033294.

5. 12 липня 2017 року Криворізькою міською радою було прийняте рішення № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році".

5.1. Відповідно до вказаного рішення, для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01 січня 2018 року встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 1% від нормативної грошової оцінки земель міста.

6. Разом із цим, Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4. наступного змісту - «Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу».

6.1. Згідно Прикінцевих та перехідних положень зазначений Закон набрав чинності з 1 січня 2018 року, крім окремих положень, які не стосуються доповнень до статті 284 Податкового кодексу України.

7. Позивачем було підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2017286 від 15 червня 2017 року з урахуванням змін в частині обчислення розміру орендної плати згідно з вимогами пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України.

8. 17 травня 2018 року позивач отримав відповідь відповідача про відмову у підписанні додаткових угод, зокрема і додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2017286.

8.1. В обґрунтування відмови від підписання додаткової угоди відповідач посилається на те, що особливості оподаткування платою за землю, встановлені пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до земельних ділянок з іншим цільовим призначенням, зокрема «Для розміщення та експлуатації будівель та споруд залізничного транспорту» (код 12.01) та для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами» (код 11.01).

9. Вищезазначене стало причиною спору між сторонами.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

10. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

11. Судові рішення мотивовані тим, що положення статті 284 Податкового кодексу України, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, визначають особливості оподаткування платою за землю у формі земельного податку, який справляється за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, а також, земельні частки (паї), які перебувають у власності. При цьому, питання оподаткування земельних ділянок, наданих в оренду, плата за які справляється у формі орендної плати, врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України, яка не передбачає жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки надані для гірничодобувних підприємств.

12. Оскільки позивач, відповідно до договору оренди земельної ділянки не є постійним землекористувачем, а є орендарем земель комунальної власності, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

13. Крім цього, апеляційним господарським судом також зазначено, що пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України встановлено плату за землю у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу, не для будь-яких земельних ділянок, наданих гірничодобувним підприємствам, а лише за земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

13.1. В той же час, позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка надана останньому саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки відповідно до пункту 1 договору від 15 червня 2017 року метою її використання є лише розміщення та експлуатація будівель та споруд, а тому застосування для визначення розміру орендної плати пункту 284.4 статті 284 ПК України є безпідставним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

15. Судами попередніх інстанцій не правильно розтлумачено приписи пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, зазначивши, що вказані положення не можуть застосовуватись до орендної плати за землю, оскільки стаття 284 регулює особливості саме оподаткування платою за землю, а не особливості сплати орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статей 14, 269, 288 Податкового кодексу України оренда плата, за своєю суттю, є земельним податком.

15.1. Встановлений пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України розмір плати за землю для відповідної категорії земель є податковою пільгою та може застосовуватися, як до земельного податку, так і до орендної плати.

16. Висновок апеляційного суду про те, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка надана останньому саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є необґрунтованим та помилковим.

16.1. Земельна ділянка використовується позивачем на підставі Спеціального дозволу на користування надрами та Акту про надання гірничого відводу саме для здійснення основної діяльності - добування корисних копалин (залізних руд).

16.2. Крім цього, суд першої інстанції встановив, що спірна земельна ділянка повністю входить до меж гірничого відводу поля шахти «Октябрська». Згідно відкритих даних публічної кадастрової карти України земельна ділянка із кадастровим номером 1211000000:04:226:0010 має цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, код 11.01.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на касаційну скаргу

17. Криворізька міська рада вважає доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" безпідставними, рішення суду судів законними та обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року - без змін.

18. У своєму відзиві відповідач зазначає, що:

18.1. пункт 284.4. статті 284 Податкового кодексу України не може бути застосований до договірних правовідносин, які склалися між сторонами на підставі договору оренди земельної ділянки, оскільки дана норма застосовується для обчислення податку, який сплачується власником земельної ділянки або постійним землекористувачем, а не орендарем земельної ділянки, який сплачує орендну плату, яка має обчислюватися у відповідності до статті 288 Податкового кодексу України та умов укладеного між сторонами договору оренди;

18.2. позивачем не надано доказів того, що орендована земельна ділянка використовується ним для видобування корисних копалин;

18.3. погодження умов договору оренди землі здійснювалося, як на підставі норм діючого законодавства України, так і на підставі принципу свободи договору, тому внесення змін до договору в редакції позивача є неприйнятними для відповідача та порушує інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету.

Щодо процесуальних питань

19. Клопотання ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з наявністю правової проблеми у застосуванні положень пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, Верховний Суд відхиляє з огляду на відсутність підстав для задоволення такого клопотання, передбачених статтею 302 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

20. Предметом позову у даній справі є встановлення наявності підстав для внесення змін в укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати, у зв`язку з внесенням змін до Податкового кодексу України.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням за кодом 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування шахти "Нова Північна".

22. Пунктом 7 договору оренди сторонами узгоджено, що на момент укладання договору оренди річна орендна плата за землю вноситься «Орендарем» у розмірі 62 637,56 грн. виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

23. Поряд із цим, Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4.

23.1. Відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277цього Кодексу.

24. Так, основною діяльністю позивача є добування залізної руди підземним способом (код КВЕД 07.10). З цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, які безпосередньо задіяні в процесі видобування корисних копалин у вигляді залізної руди. Вказані обставини підтверджуються Спеціальним дозволом на користування надрами з видобування залізних руд та Актом про надання гірничого відводу, надані ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

25. Враховуючи вищенаведене, прийняття змін до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність приписів вказаного Кодексу.

26. Верховний Суд не погоджується з висновками судів щодо того, що приписи пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, які встановлюють пільги щодо плати за землю відповідної категорії, не розповсюджуються на орендарів земель комунальної власності, оскільки останні є платниками плати за землю у формі орендної плати, а зазначені вище норми Податкового кодексу встановлені для платників земельного податку, якими є власники або постійні користувачі земельних ділянок.

26.1. Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

26.2. Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

26.3. Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

27. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 904/3714/18.

28. Верховний Суд також не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо того, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка надана останньому саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки відповідно до пункту 1 Договору від 15 червня 2017 року метою її використання є лише розміщення та експлуатація будівель та споруд, а тому застосування до визначеного пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України розміру орендної плати є безпідставним.

29. Так, відповідно до статті 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

29.1. Згідно статті 14 цього ж Кодексу Надра надаються у користування для:

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- видобування корисних копалин;

- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

- виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

- задоволення інших потреб.

30. Судами встановлено, що Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл № 2557 від 12 жовтня 2001 року за наказом від 24 лютого 2016 року № 69, за видом користування надрами: видобування залізної руди, мета користування надрами: продовження видобування залізних руд у полі шахти "Октябрська" Дніпропетровської області, розташованої у 13 км на північний схід від центру м. Кривий Ріг у Жовтневому районі. Строк дії спеціального дозволу до 12 жовтня 2018 року.

30.1. Згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31 жовтня 2018 року № 410 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 2557 на 20 років.

30.2. Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 28 грудня 2011 року Публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" видано Акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Октябрська".

30.2.1. Гірничий відвід знаходиться в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 947,4 га. Термін чинності Акта про надання гірничого відводу до 12 жовтня 2018 року.

30.3. При цьому, межі спірної земельної ділянки, повністю входять до меж гірничого відводу поля шахти " Октябрська ".

31. Таким чином, орендована земельна ділянка використовується позивачем саме з метою видобування корисних копалин і при цьому, у пункті 1 договору прямо вказано, що цільовим призначенням та метою використання земельної ділянки є саме обслуговування шахти "Нова-Північна".

32. У статті 1 Гірничого закону України вказано, що гірниче підприємство це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо);

33. Статтею 50 Кодексу України про надра встановлені основні вимоги до проектування, будівництва і введення в експлуатацію гірничодобувних об`єктів, об`єктів по переробці мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

33.1. У проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися:

1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву;

7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

33.2. Отже, гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

34. Як вказано в договорі оренди № 2017286 земельна ділянка надану позивачу для обслуговування шахти «Нова-Північна». Згідно ж положень статті 1 Гірничого закону України шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.

34.1. Розташування ж наземних споруд шахти є технологічно необхідною умовою діяльності гірничого підприємства та входить до складу цілісного комплексу шахти.

35. Фактів, які спростовують використання спірної земельної ділянки позивачем з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, судами не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного - відповідачем не надано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" є обґрунтованими, а оскаржувані судові рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, що є підставою для їх скасування згідно приписів статті 311 Господарського процесуального кодексу України.

37. Однак, у зв`язку із тим, що судами допущено також порушення норм процесуального права, яке полягає у недослідженні усіх зібраних у справі доказів, зокрема, наданого позивачем розрахунку розміру орендної плати, Верховний Суд, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, позбавлений можливості прийняти нове рішення.

38. За таких обставин, Суд вважає за можливе застосувати свої повноваження, передбачені статтею 308 Господарського процесуального кодексу з підстав, що передбачені статтею 310 цього ж Кодексу, а саме рішення судів скасувати та передати дану справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

39. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

Щодо судових витрат

40. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року у справі № 904/3711/18 скасувати.

3. Справу № 904/3711/18 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.