КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/622/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: медична (військово-лікарська) комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" (25030, м. Кропивницький, вул. Волкова, 3)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Усатенка В.Ю., звернувся до суду з адміністративним позовом до медичної (військово-лікарської) комісії державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" (надалі - М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області") про визнання протиправною та скасування постанови №2 від 27.02.2019 року.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у період з липня 1997 року по лютий 2017 року проходив службу в органах внутрішніх справ та в поліції. Згідно зі свідоцтвом про хворобу №389 від 17.08.2017 року позивач визнаний непридатним до служби в поліції, а з 23.08.2017 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, отриманої у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Однак, постановою М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області №2 від 27.02.2019 року відмінено постанову військово-лікарської комісії у свідоцтві про хворобу №389 від 17.08.2017 року про причинний зв`язок травми з виконанням службових обов`язків. Представник позивача стверджує, що таке рішення прийняте відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки відповідач не мав права скасовувати власну постанову за власної ініціативи. З цих підстав просить суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою судді від 11.03.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року позов ОСОБА_1 забезпечено шляхом зупинення дії спірної постанови М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" №2 від 27.02.2019 року, до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідно до листа Департаменту державного майна та ресурсів МВС України №25/5-2358 від 25.07.2018 року при проведенні службового розслідування щодо отриманої ОСОБА_1 травми допущено порушення вимог пунктів 3.5, 3.7 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27.12.2002 року. Відповідно до листа Управління охорони здоров`я та реабілітації МВС України №33/1-258 від 31.01.2019 року постанова комісії про причинний зв`язок травми ОСОБА_2 з виконанням службових обов`язків підлягає скасуванню. З цих підстав, відповідач, керуючись пп.3 п.16 р.ІІ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України №285 від 03.04.2017 року, переглянув власну постанову у свідоцтві про хворобу №389 від 17.08.2017 року та відмінив її, про що прийнято постанову №2 від 27.02.2019 року. Доводячи її правомірність, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій стверджував, що акти від 21.03.2013 року про нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав травму при виконанні службових обов`язків, у встановленому порядку не переглядалися та не скасовувалися, а посилання відповідача на лист Департаменту державного майна та ресурсів МВС України №25/5-2358 від 25.07.2018 року є безпідставним.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані та зібрані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 1997 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року - в органах поліції.

У період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків 25.02.2013 року ОСОБА_1 отримав травму.

За дорученням в.о. начальника ВВБ у Кіровоградській області ДВБ МВС України №18/11-251 від 14.03.2013 року з метою з`ясування обставин отримання травми старшим оперуповноваженим в ОВС ВВБ в Кіровоградській області ОСОБА_1 призначено комісію по розслідуванню нещасного випадку у складі в.о. заступника начальника ВВБ в Кіровоградській області МВС України ОСОБА_3 , оперуповноваженого в ОВС ВВБ в Кіровоградській області МВС України ОСОБА_4 , оперуповноваженого в ОВС ВВБ в Кіровоградській області МВС України Голощанова М.М. (а.с. 15)

Членами комісії проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого 21.03.2013 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1*. (а.с. 20 - 24) Акт за формою Н-1* 21.03.2013 року затверджений в.о. начальника ВВБ у Кіровоградській області ДВБ МВС України ОСОБА_5 .

Крім того, в.о. заступника начальника ВВБ в Кіровоградській області МВС України Шокуном Д.В. проведено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , за результатами якого складено висновок, згідно з яким установлено, що позивач 25.02.2013 року отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки у боротьбі зі злочинністю. (а.с. 16 - 19). Вказаний висновок 20.03.2013 року затверджений в.о. начальника ВВБ у Кіровоградській області ДВБ МВС України Шкелєбєєм В.І.

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №50 о/с від 27.02.2017 року позивача звільнено зі служби в поліції з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Кіровоградській області за підпунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації).

За розпорядженням ВКЗ та ОП ДВБ НП України в Кіровоградської області у серпні 2017 року військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" здійснено медичний огляд ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про хворобу №389 від 17.08.2017 року. (а.с. 9 - 10)

За результатами військово-лікарської експертизи прийнято постанову про причинний зв`язок захворювань та травм позивача, яка записана до пункту 12 цього свідоцтва з такими формулюваннями: травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків (акт про нещасний випадок по формі Н-1* від 21.03.2013 року); захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції. Пунктом 13 цього свідоцтва позивача визнано непридатним до служби в поліції.

Відповідно до довідки МСЕК Серії 12 ААА №007498 ОСОБА_1 з 23.08.2017 року встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 01.10.2018 року, причина інвалідності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків, ступінь втрати працездатності 40%. За наслідками повторного огляду 06.08.2018 року відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №627705 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново. (а.с. 51 - 52)

Між тим, за позовом ОСОБА_1 рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року в адміністративній справі №П/811/200/17 наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №50о/с від 27.02.2017 року про його звільнення зі служби в поліції визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Кіровоградській області. (а.с. 95 - 105).

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №171 о/с від 02.10.2018 року ОСОБА_1 з 01.03.2017 року поновлено на службі в поліції, а наказом №190 о/с від 23.10.2018 року його з 24.10.2018 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

Після цього позивач звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку отриманням травми, пов`язаної з проходженням служби в Національній поліції, на що отримав відмову, оформлену листом №10503/4207/0217 від 22.11.2017 року.

Не погодившись з цією відмовою, позивач у грудні 2017 року звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про стягнення одноразової грошової допомоги.

Згодом М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області прийнято постанову №2 від 27.02.2019 року, якою відмінено постанову військово-лікарської комісії у свідоцтві про хворобу №389 від 17.08.2017 року про причинний зв`язок травми з виконанням службових обов`язків. (а.с. 11)

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини стосуються законності постанови, прийнятої медичною (військово-лікарською) комісією МВС.

Відповідно до статті 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №285 від 03.04.2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 року за №559/30427, затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, яке визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи (надалі - Положення №285).

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Положення №285, медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров`я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу І Положення №285 основними завданнями ВЛК є: 1) визначення за станом здоров`я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до служби в поліції, кандидатів до вступу до вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальні заклади), здобувачів вищої освіти навчальних закладів, придатності поліцейських до подальшої служби при переміщенні по службі, проходження служби у відрядженні за кордоном; 2) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів до військової служби за контрактом, у військовому резерві, кандидатів до вступу до вищих військових навчальних закладів НГУ (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; 3) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового й начальницького складу); 4) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.

ВЛК відповідно до покладених на них завдань зокрема: 1) проводять лікарську експертизу кандидатам на службу в поліцію, поліцейським і колишнім поліцейським, кандидатам до вступу до вищих навчальних закладів, здобувачам вищої освіти навчальних закладів; 2) проводять військово-лікарську експертизу кандидатам на військову службу за контрактом, у військовому резерві, до вступу у ВВНЗ, військовослужбовцям НГУ, колишнім військовослужбовцям, колишнім особам рядового й начальницького складу; 3) забезпечують контроль за проведенням лікарської та військово-лікарської експертизи, а також лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я МВС та НГУ.

Пунктом 5 розділу І Положення №285 передбачено, що ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи.

Постанови щодо ступеня придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень) приймаються ВЛК відповідно до цього Положення, законодавства чинного на момент звільнення зазначених осіб зі служби.

За правилами пунктів 1 - 5, 9, 10 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.

Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання" МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО)

ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).

ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

У питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

До складу штатних ВЛК входить начальник (голова) комісії, лікарі-спеціалісти, медичні реєстратори.

Штатні ВЛК мають печатки, штампи та бланки зі своїм повним найменуванням.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями з клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, отоларингологія, офтальмологія тощо), які мають відповідну спеціалізацію, кваліфікаційну категорію та досвід роботи в закладах охорони здоров`я, військово-лікарських комісіях.

Відповідно до пунктів 16, 17 розділу ІІ Положення №285 до функцій штатних ВЛК належить зокрема: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги; 3) перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках; 4) затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК; 6) надання роз`яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертизи підпорядкованим ВЛК.

Штатні ВЛК мають право: 1) запитувати у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК.

Порядок проведення лікарської експертизи поліцейським визначений розділом VI Положення №285.

Відповідно до пунктів 3, 4 цього розділу за наявності у поліцейського поранення, травми (їх наслідків) підрозділ кадрового забезпечення надає ВЛК акт про нещасний випадок, складений за встановленою формою відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (зі змінами) (далі - Акт про нещасний випадок), а в необхідних випадках - висновок службового розслідування.

Згідно з Актом про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, що отримала поранення (травму), ВЛК може прийняти постанову про їх причинний зв`язок.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 8 розділу VIII Положення №285 за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).

Постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи.

Постанови приймаються відповідно до мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної у направленні на медичний огляд.

Причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейським та військовослужбовцям встановлюється ВЛК у всіх випадках встановлення їм відповідного діагнозу.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу VIII Положення №285 передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок поранень (контузій, травм, каліцтв) та захворювань поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються з такими формулюваннями: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням службових обов`язків" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане під час виконання службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції.

Згідно з пунктами 16, 18 розділу VIII Положення №285 у свідоцтві про хворобу, складеному щодо поліцейського чи військовослужбовця, у яких за результатами медичного огляду діагностовано наслідки поранення (контузії, травми, каліцтва), вказуються обставини їх отримання з обов`язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис, зазначаються дані об`єктивного обстеження щодо цих наслідків, повністю вказується їх діагноз.

Визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз.

Згідно з пунктами 1, 6, 11, 16 розділу IX Положення №285 постанови ВЛК, прийняті за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи, записуються: 3) щодо поліцейських, військовослужбовців за результатами медичного огляду - до Акта медичного огляду, Довідки або Свідоцтва про хворобу, медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, Книги (журналу) обліку документації ВЛК, в інших випадках - до Книги протоколів засідань ВЛК.

У разі оформлення Свідоцтва про хворобу один його примірник долучається до Акта медичного огляду. Окремі постанови штатних ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтва) оформлюються протоколом у Книзі протоколів засідань ВЛК та Постановою (додаток 17).

Свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання поліцейських, військовослужбовців, здобувачів вищої освіти навчальних закладів МВС, ад`юнктів непридатними до служби. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою.

Експертна медична документація, утворена в процесі діяльності ВЛК, підлягає зберіганню в її архіві. Термін зберігання та порядок передачі зазначеної документації до іншого архіву визначаються нормативними актами МВС.

Як установлено судом, постанова ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" про причинний зв`язок травми позивача з виконанням службових обов`язків занесена до свідоцтва про хворобу №389 від 17.08.2017 року, складеного у зв`язку з визнанням позивача непридатним до служби, з формулюванням "Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків".

Проте на засіданні М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області", яке відбулося 27.02.2019 року, прийнято спірну постанову №2 від 27.02.2019 року, якою вищевказану постанову ВЛК відмінено.

Зі змісту протоколу засідання М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" №2 від 27.02.2019 року вбачається, що підставою для цього послугували матеріали перевірки обставин проведення у березні 2013 року розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, а приводом лист ЦВЛК від 30.01.2019 року за №33-2/15. (а.с. 93 - 94)

Судом установлено, що у ході розгляду Кіровським районним судом м. Кіровограда адміністративної справи №404/7871/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про стягнення одноразової грошової допомоги, останнім ініційовано питання про скасування актів за формами Н-5* та Н-1* від 21.03.2013 року, складених щодо позивача, оскільки аналіз цих актів засвідчив, що розслідування нещасного випадку проведено з порушенням вимог пунктів 3.5, 3.7 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27.12.2002 року.

У зв`язку з цим Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з листом №503/42-01/04-18 від 19.06.2018 року про скасування цих актів. (а.с. 89)

Департамент державного майна та ресурсів МВС України листом №25/5-2358 від 25.07.2018 року повідомив Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, що скасування актів за формами Н-5* та Н-1* не належить до повноважень Департаменту, а складені 21.03.2013 року акти за формами Н-5* та Н-1* через порушення пунктів 3.5, 3.7 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27.12.2002 року, є недійсними з моменту їх складення. (а.с. 59)

Згодом Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з листом №417/42-01/04-2019 від 17.01.2019 року щодо перевірки обґрунтованості видачі ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" ОСОБА_1 свідоцтва про хворобу №389 від 17.08.2017 року.

Управління охорони здоров`я та реабілітації МВС України листом №33/1-258 від 31.01.2019 року повідомило Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України про те, що в архіві ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" відсутня медична документація, на підставі якої складалося свідоцтво про хворобу від 17.08.2017 року №389 щодо ОСОБА_1 , тому перевірити обґрунтованість постанови ВЛК щодо нього немає можливості. Воднораз, враховуючи лист Департаменту державного майна та ресурсів МВС України №25/5-2358 від 25.07.2018 року про те, що акти формами Н-5* та Н-1* від 21.03.2013 року щодо нещасного випадку зі ОСОБА_1 є недійсними з моменту їх складання, ВЛК інформовано про те, що постанова комісії про причинний зв`язок патології лівого колінного суглобу з виконанням службових обов`язків підлягає скасуванню. (а.с. 60)

Відповідач не надав суду копію листа ЦВЛК від 30.01.2019 року №33/2-15, який став приводом для перегляду 27.02.2019 року на засіданні М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" постанови №389 від 17.08.2017 року про причинний зв`язок травми позивача з виконанням службових обов`язків. Як вбачається з протоколу засідання М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" №2 від 27.02.2019 року, у листі ЦВЛК від 30.01.2019 року №33/2-15 зазначено, що постанова (ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області"№389 від 17.08.2017 року у розділі про встановлення причинного зв`язку травми позивача з виконанням службових обов`язків підлягає скасуванню з огляду на наявність листа Департаменту державного майна та ресурсів МВС України №25/5-2358 від 25.07.2018 року.

Перевіряючи законність підстав для прийняття спірного рішення, суд виходив з того, що наказом Міністерства внутрішніх справ України №1346 від 27.12.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок №1346, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього Порядку розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.4 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, інспекцію державного нагляду за охороною праці при ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

Відповідно до пункту 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

Згідно з пунктом 3.7 Порядку №1346 при травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.

Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Згідно з пунктами 3.13, 3.14 Порядку №1346 нещасні випадки (у тому числі поранення), про які складаються акти за формою Н-1* (НТ*), реєструються у підрозділі в журналі за встановленою формою (додаток 5).

Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Пунктом 3.29 Порядку №1346 передбачено, що контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

Ці служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.

Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов`язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

Відповідачем не надано суду доказів того, що акти за формами Н-1* та Н-5*, складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 25.02.2013 року зі старшим оперуповноваженим в ОВС ВВБ в Кіровоградській області підполковником міліції ОСОБА_1 , в установленому порядку визнані недійсними чи скасовані. Відтак, ці акти наразі є чинними та обов`язковими для виконання, незважаючи на лист Департаменту державного майна та ресурсів МВС України №25/5-2358 від 25.07.2018 року, на який посилався відповідач.

Тому, відповідач, переглядаючи постанову військово-лікарської комісії у свідоцтві про хворобу №389 від 17.08.2017 року про причинний зв`язок травми позивача з виконанням службових обов`язків, не мав права її відміняти/скасовувати. Складення постанови такої форми та змісту Положенням №285 не передбачено.

Суд дійшов до висновку, що М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області", переглядаючи своє рішення щодо причинного зв`язку отриманої 25.02.2013 року ОСОБА_1 травми з виконанням службових обов`язків, діяла всупереч повноваженням, передбаченим Положенням №285, та прийняла незаконне рішення. Відтак, позов про визнання спірної постанови №2 від 27.02.2019 року протиправною та її скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У позовній заяві представник позивача заявив клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області", а у відповіді на відзив просив стягнути за користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5500 грн.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Представник позивача на підтвердження розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката надав копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 23.03.2017 року, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням "Усатенко і Усатенко", додаткову угоду до цього договору від 07.04.2019 року, акт приймання-передачі до договору від 07.04.2019 року, розрахунок до договору від 07.04.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №31 від 07.04.2019 року про сплату позивачем на користь адвокатського об`єднання "Усатенко і Усатенко" 5500 грн. (а.с. 72, 77 - 80)

У розрахунку до договору про надання правової допомоги від 07.04.2019 року наведений такий опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та їх вартість: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань порядку проведення військово-лікарської комісії, скасування постанов ВЛК та оскарження постанов ВЛК (1 год.) - 500 грн.; опрацювання адвокатом матеріалів, складення позовної заяви та подання позову до суду (3 год.) - 3000 грн., опрацювання відзиву, складення відповіді на відзив, направлення копії учасникам справи та подання відповіді на відзив до суду (2 год.) - 2000 грн.

Суд вважає, що такі послуги адвоката як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень позивачу з питань порядку проведення військово-лікарської комісії, скасування та оскарження постанов військово-лікарської комісії охоплюються послугою щодо підготовки та подання позовної заяви.

З огляду на складність та обсяг виконаних адвокатом робіт щодо підготовки та подання позовної заяви та відповіді на відзив у цій справі, розумний та справедливий розмір винагороди за ці послуги для цілей включення їх до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не може перевищувати 2000 грн. та 500 грн. відповідно. Відтак, суд визнає підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 2500 грн.

Зважаючи на задоволення позову, враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до медичної (військово-лікарської) комісії державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" (25030, м. Кропивницький, вул. Волкова, 3) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову медичної (військово-лікарської) комісії державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" №2 від 27.02.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 гривень за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" (код ЄДРПОУ 08733937).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш