ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р. № 50/246

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

суддівУдовиченка О.С.,

Міщенка П.К. (доповідач), Заріцької А.О.

розглянувши касаційні

скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва,

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ"

на ухвалугосподарського суду м. Києва

від 29.04.2009 року

та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 року

у справі

господарського суду

за заявою

до№ 50/246

м. Києва

Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт"

про визнання банкрутом

за участю представників:

- заявника: не з'явилися;

- боржника: не з'явилися;

- скаржника 2: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 29.04.2009 р. №50/246 відмовлено ТОВ КБ “Український фінансовий світ” у визнанні його кредиторських вимог до ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ФерЕйт” на суму 3 500 000,00 грн. в повному обсязі. Відмовлено ЗАТ “Укрвторчормет” у визнанні його кредиторських вимог до ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ФерЕйт” на суму 102 684,30 грн. в повному обсязі. Відмовлено ініціюючому кредитору у задоволенні його клопотання про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обовязків на розпорядника майна. Визнано кредиторами ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ФерЕйт”: ДПІ у Подільському районі м. Києва на суму 443 216,37 грн.; ТОВ “Земельні ресурси та нерухомість” на суму 1 262 117,18 грн.; управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на суму 18,14 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 705351,69 грн. Зобовязано розпорядника майна арбітражного керуючого Гаврилюка Є.В. протягом десяти днів з дня винесення даної ухвали повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів. Зобовязано розпорядника майна арбітражного керуючого Гаврилюка Є.В. надати суду у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів та протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора чи керуючого санацією боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 року залишено без змін ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 29.04.2009 р. №50/246.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва та постановою Київського апеляційного господарського суду, ДПІ у Подільському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити оскаржувані ухвалу та постанову у справі № 50/246, а саме задовольнити клопотання ДПІ у Подільському районі м. Києва про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обовязків на розпорядника майна та відмовити у задоволенні заяви ТОВ “Земельні ресурси та нерухомість” про визнання його кредитором боржника з майновими вимогами на суму 1262117,18 грн. у повному обсязі, в іншій частині залишити ухвалу без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва та постановою Київського апеляційного господарського суду, ТОВ КБ “Український фінансовий світ” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 29.04.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.20009 р. у справі № 50/246 скасувати в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ КБ “Український фінансовий світ” до ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ФерЕйт” на суму 3 500 000,00 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ТОВ КБ “Український фінансовий світ” до ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ФерЕйт” на суму 3 500 000,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Подільському районі міста Києва не підлягає задоволенню, а касаційна скарга АТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України “Про господарські суди”, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Стаття 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначає, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Тобто, основне завдання попереднього засідання господарського суду полягає в розгляді вимог кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів.

ДПІ у Подільському районі м. Києва в касаційній скарзі зазначає, що умисними діями директора ТОВ “НВП “ФерЕйт” розпорядник майна арбітражний керуючий Гаврилюк Є.В. позбавляється можливості виконання покладених на нього повноважень, зокрема боржник відсутній за місцезнаходженням.

Відповідно до ч.5 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частина 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У звязку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та іншими допустимими доказами.

В судовому засіданні представник боржника надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.08.2009 р. за № 219633 відповідно до якого статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Стосовно твердження скаржника ДПІ про те, що дії директора боржника містять ознаки доведення підприємства до банкрутства з посиланням на кредитний договір № 008/876-Кл, то судом апеляційної інстанції зазначено, що даний договір було підписано сторонами 06.08.2008 р., а ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ФерЕйт” була винесена 14.08.2008 р.

Відповідно до п. 16 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

В матеріалах справи не містяться відомості та факти, передбачені ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тож правомірними є висновки господарських судів, що клопотання ДПІ у Подільському районі м. Києва про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обовязків на розпорядника майна задоволенню не підлягає.

При розгляді справи господарський суд зобов'язаний дотримуватись положень ст.ст.42, 43, 47 ГПК України щодо рівності сторін перед законом і судом, прийняття судового рішення за результатами обговорення всіх обставин справи.

Застосування зазначених норм ГПК України під час попереднього засідання у справі про банкрутство є обов'язковим і передбачає необхідність дослідження судом підстав виникнення грошових вимог, їх розмір, обґрунтованість, підтвердження відповідними доку ментами, тобто перевірку обґрунтованості вимог кредиторів.

25.11.2008 від ТОВ “Земельні ресурси та нерухомість” надійшла заява про визнання їх кредитором ТОВ “НВП “ФерЕйт” з грошовими вимогами на суму 1 262 117,18 грн. В обґрунтування останніх ТОВ “Земельні ресурси та нерухомість” було надано копію Договору № 2 на виконання проектно-пошукових робіт від 17.07.2007 р. (а.с. 25 т. 1), копію Акту № 1 здачі-приймання робіт від 25.01.2008 р. (а.с.31 т.1), копії вимог про сплату заборгованості до ТОВ “НВП “ФерЕйт” № 13 від 01.02.2008 р. та № 25 від 12.05.2008 р. (а.с.33, 34 т. 1), а також відповідь ТОВ “НВП “ФерЕйт” №1/26/05-08 від 26.05.2008 р. з визнанням боргу та проханням відстрочки по сплаті.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться заява ТОВ “НВП “ФерЕйт” № 1/07/04-09 від 07.04.2009 р. про визнання грошових вимог ТОВ “Земельні ресурси та нерухомість” у розмірі 1 262 117,18 грн.

Тож правомірними є висновки судів попередніх інстанцій, про включення грошових вимог ТОВ “Земельні ресурси та нерухомість” до реєстру вимог кредиторів ТОВ “НВП “ФерЕйт” у сумі 1262117,18 грн.

16.11.2008 від ТОВ КБ “Український фінансовий світ” надійшла заява про визнання їх кредитором ТОВ “НВП “ФерЕйт” з грошовими вимогами на суму 3 500 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ КБ “Український фінансовий світ” надало копію кредитного договору № 008/876-Кл від 06.08.2008 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відмовили у задоволенні вимог ТОВ КБ “Український фінансовий світ” щодо визнання його кредитором боржника, та вказали, що кредитний договір не можна вважати належним доказом виникнення та існування у боржника зобовязань перед ТОВ КБ “Український фінансовий світ".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Визначення терміну кредитор надається в ст. 1 Закону, це юридична або фізична особа,яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Всупереч зазначеним положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 86 ГПК України мотивувальна частина ухвали попереднього засідання від 29.04.09р. містить посилань на встановлення факту "укладення" кредитного договору, зазначаючи, що вказаний кредитний договір не можна вважати належним доказом виникнення та існування у боржника зобов'язань перед АТ КБ “Український фінансовий світ”.

Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Крім того, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Проте, апеляційний господарський суд в порушення вимог ст.ст. 99, 101 ГПК України вищевказані обставини також не дослідив та не розглянув справу відповідно до норм Закону.

Зокрема, господарські суди не врахували, що ні боржник, ні банк не зверталися із позовом до суду про визнання недійсним договору, укладеного Боржником із АТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", на підставі якого, зокрема, виникли кредиторські вимоги та про які зазначає Банк в касаційній скарзі. При цьому слід вказати на те, що господарський суд відповідно до вимог ст.ст. 14, 15 закону про банкрутство під час розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство не розглядає та не вирішує питання щодо правомірності та відповідності закону правочинів, на підставі яких у кредитора виникло право вимоги до Боржника.

З огляду на викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові акти в цій частині не відповідають вимогам чинного законодавства, підлягають скасуванню в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ КБ “Український фінансовий світ” , а справа в цій частині направленню на розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.04.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 у справі № 50/246 скасувати в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ КБ “Український фінансовий світ” , в цій частині направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Удовиченко О.С.

С у д д я Міщенко П.К.

С у д д я Заріцька А.О.