-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 р. № 8/141
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Головного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області (далі ГУ юстиції у Закарпатській області)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2009
за заявою підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби ГУ юстиції у Закарпатській області
про встановлення способу і порядку виконання рішення суду
зі справи № 8/141
за позовом Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород Закарпатської області (далі відділення АМК)
до міського відділу реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міськрайонного управління юстиції, м. Мукачево Закарпатської області (далі відділ РАЦС)
про стягнення штрафу та пені у сумі 12 962,50 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2008 задоволено позов Закарпатського територіальне відділення АМК України про стягнення з відділу РАЦС в доход державного бюджету України 8 500 грн. штрафу та 8 500 грн. пені.
08.12.2008 державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Закарпатській області звернувся до місцевого господарського суду з заявою, в якій відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) просив “встановити подальший спосіб і порядок виконання” наказу від 23.06.2008 № 8/141 про примусове виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2008 у даній справі,оскільки відділ РАЦС не має своїх рахунків.
18.12.2008 господарський суд Закарпатської області (суддя Русняк В.С.) на підставі статей 86, 89 ГПК України виніс ухвалу, в резолютивній частині якої зазначено, що присуджені рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2008 кошти підлягають стягненню з ГУ юстиції в Закарпатській області.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 зазначену ухвалу місцевого господарського суду від 18.12.2008 залишено без змін з тих мотивів, що ухвала, винесена на підставі статті 86 ГПК України, оскарженню не підлягає.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2009 названу постанову апеляційного господарського суду зі справи було скасовано, а справу передано на розгляд Львівського апеляційного господарського суду. Дану постанову мотивовано тим, що апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду, залишив поза увагою той факт, що згадану заяву державного виконавця подано відповідно до статті 121 ГПК України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 (колегія суддів у складі: суддя Курдюк Г.Т. головуючий, судді Давид Л.Л., Мурська Х.В.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.12.2008 скасовано; заяву державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби ГУ юстиції у Закарпатській області від 08.12.2008 задоволено частково; змінено порядок виконання рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2008 у даній справі шляхом стягнення присудженої цим рішенням суми боргу з ГУ юстиції у Закарпатській області.
ГУ юстиції у Закарпатській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 скасувати, а провадження у справі припинити. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що названою судовою інстанцією порушені норми бюджетного законодавства, а також положення статті 116 ГПК України, оскільки на підставі оскаржуваної постанови не було видано новий наказ про виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2008 та не відкликано попередній наказ.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У підпункті 1.3 пункту 1 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” та пункту 9 Типового положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення) відділ реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2002 № 30/5, Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в областях є розпорядниками бюджетних коштів цих відділів.
Апеляційним господарським судом у справі встановлено, що кошти відділу РАЦС знаходяться на відповідному рахунку розпорядника цих бюджетних коштів ГУ юстиції у Закарпатській області, відкритому у підрозділі Державного казначейства України. Тому присуджені рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2008 у даній справі кошти підлягають стягненню з боржника відділу РАЦС шляхом їх списання з певного рахунку ГУ юстиції у Закарпатській області.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд прийняв обґрунтоване рішення про часткове задоволення заяви державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби ГУ юстиції у Закарпатській області від 08.12.2008.
Наведені в касаційній скарзі доводи не належать до тих підстав, з якими процесуальний закон повязує можливість скасування оскаржуваного судового акту.
Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 зі справи є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 зі справи № 8/141залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління юстиції у Закарпатській області без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко
скопійовано
-
скопійовано
-
