Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2019 р. № 520/2133/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Трапіциної Г.М.

відповідача - Сукач Л.О., Богаєвської А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом "МАТРАПАК ГмбХ" в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА "МАТРАПАК ГмбХ" (вул. Студентська, буд.5/7 В,м.Київ 50,04050, код ЄДРПОУ 26620326) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 39534151) про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС в якому, з урахуванням уточнень, просило суд: визнати протиправними бездіяльність та дії Харківської митниці ДФС в частині невиконання її посадовими особами покладених відповідно до чинного законодавства України обов`язків, наслідком якої стали невірні розрахунки при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості та, як наслідок, невірне коригування на підставі даних розрахунків митної вартості товарів і прийняття протиправних Рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці ДФС № UA807000/2018/001092/2 від 19.11.2018 року та Рішення Харківської митниці ДФС про відмову «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС № UA807170/2018/00615 від 19.11.2018 року; визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці ДФС № UA807000/2018/001092/2 від 19.11.2018 року; визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про відмову «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС № UA807170/2018/00615 від 19.11.2018 року; зобов`язати Харківську митницю ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за митною вартістю, яка дорівнює вартості, що виникла внаслідок дорожньо-транспортної події, та складає суму, еквівалентну 547 820,00 доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі;зобов`язати Харківську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за умови сплати «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами та сплати процентів з сум податкових зобов`язань, у загальному розмірі, еквівалентному 71 269,40 доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі, з яких:- еквівалент 51964 доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі – розмір ПДВ для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами; -еквівалент 2 467,35 доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі – проценти з сум податкових зобов`язань за період з 31.03.2016 року по 13.04.2016 року; - еквівалент 16 838,05 доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі – проценти з сум податкових зобов`язань за період з 14.04.2016 року по 06.07.2017 року; зобов`язати Харківську митницю ДФС утриматися від вчинення дій за умови сплати «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами та сплати процентів з сум податкових зобов`язань, у загальному розмірі, еквівалентному 71 269,40 доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі, щодо нарахування пені за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, надали до суду відзив на позов, просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

«МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» є постійним представництвом Matrapac GmbH (Німеччина), офіційна реєстрація представництва проведена Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, реєстраційний номер ПІ-5116 від 12.10.15, має податковий номер – НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.2, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, ПРЕДСТАВНИЦТВО «МАТРАПАК ГмбХ» є відокремленим підрозділом юридичної особи-нерезидента Matrapac GmbH (Німеччина).

08.11.2018 року Позивачем була подана митна декларація UA807170/2018/054574 для оформлення товарів у митному режимі імпорту.

19.11.2018 року Відповідачем було винесене Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/001092/2 з посиланням на наявну в митному органі цінову інформацію та при застосуванні Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 року №689.

19.11.2018 року Позивачем було отримане рішення Відповідача про відмову у митному оформлені товарів за митною декларацією UA807170/2018/054574, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2018/00615, на підставі неможливості здійснення митного оформлення товарів у зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 року № UA807000/2018/001092/2 (вимоги частин 3 та 6 ст. 54 МКУ). Також у зв`язку з не виконанням вимог ч.7 ст.106 МКУ в частині сплати митних платежів в обсязі, передбаченому законом для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами та сплаті процентів з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплати у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу ІІ Податкового кодексу України.

Частиною 4 ст.78 КАСУ регламентовано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В рамках справи № 820/6724/17 винесена постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 року (є чинною й на сьогодні), якою встановлені наступні обставини.

06.07.2017 року до митного посту «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС директором ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» ОСОБА_1 до митного контролю та митного оформлення була подана електронна митна декларація типу ІМ40АА №UА807170/2017/320482 на товар «Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані, який складається з таких складових: ...» (далі за текстом – Товар), який надійшов від «Matrapac GmbH», Німеччина, на адресу ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ».

Під час здійснення митного контролю задекларованих товарів за МД №UА807170/2017/320482 Харківською митницею ДФС, за результатами застосування системи управління ризиками, у декларанта були витребувано додаткові документи, що стосувалися підтвердження заявленої митної вартості та класифікації товарів (електронні повідомлення від 06.07.17р., 17.07.17р., 20.07.17р.).

У відповідь Позивачем було надіслано додаткові документи від 03.07.17р., 07.07.17р.. 19.07.17р., 25.07.17р., 02.08.17р.

Після перевірки та аналізу наданих до митного оформлення Позивачем документів відповідачем було встановлено, що Товар раніше був ввезений на митну територію України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС в митному режимі тимчасового ввезення на підставі митної декларації від 31.03.16 №500040008/2016/001510 з терміном зворотного вивезення вищезазначеного Товару 29.09.2016 р.

19.08.2017 року Харківською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією №UА807170/2017/320482, яке оформлено карткою відмови №UA8071170/2017/30283. Підставою відмови, як вбачається із картки, є неможливість здійснення митного оформлення товарів через невиконання декларантом або уповноваженою особою вимог статті 109 Митного кодексу України (далі - МКУ).

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПРЕДСТАВНИЦТВО «МАТРАПАК ГмбХ» є відокремленим підрозділом юридичної особи-нерезидента «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH, Німеччина), а тому, власник Товару «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH, Німеччина) та його представництво на території України, може помістити належні йому товари тимчасово ввезенні на митну територію України за його рішенням у митний режим імпорту із сплатою митних платежів в обсязі, передбаченому МКУ для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами у митному режимі тимчасового ввезення.

Як свідчать матеріали справи, 19.01.2016 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА», ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОКУТСЬКИЙ АГРОШЛЯХБУД» та «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH) укладено договір №19-01С про спільну діяльність та додаток до нього, відповідно до якого «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH) передала в якості внеску право користування складним технічним обладнанням - заводом з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, який складається із відповідних складових.

19.01.2016 року між «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH) (Комітент) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» (Комісіонер) було укладено договір комісії №190116К, відповідно до умов п.1.1 якого Комісіонер приймає на себе зобов`язання за винагороду укладати від свого імені відповідні договори і здійснити за рахунок і в інтересах Комітента наступні операції: укладення договору доручення з підприємствами-декларантами, договору зберігання комісійного обладнання із власниками ліцензійних митних складів, договору перевезення, здійснювати всі дії, необхідні для проведення нетарифних видів контролю, провести митне оформлення обладнання, здійснити отримання дозвільних документів, здійснити перевезення обладнання після його митного очищення та укладення інших договорів з третіми особами, необхідних для виконання Комісіонером своїх обов`язків.

Товар був ввезений на митну територію України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС в митному режимі тимчасового ввезення на підставі митної декларації від 31.03.16 №500040008/2016/001510.

Відповідно до листа від 29.03.2016 року №29/16, підписаного директором ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» Архангельським М.Ю., підприємство зобов`язувалось здійснити реекспорт відповідних товарів до закінчення строку тимчасового ввезення - до 29.09.2016 року.

14.06.2017 року між «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH) (Комітент) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» (Комісіонер) було укладено угоду про припинення договору комісії №190116К від 19.01.2016 року.

14.06.2017 року «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH) було надано ПРЕДСТАВНИЦТВУ «МАТРАПАК ГмбХ» доручення отримати відповідне майно, що належить «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH), здійснити митне оформлення такого майна у режимі імпорту, сплатити відповідні митні платежі та передати майно після митного оформлення в режимі імпорту ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОКУТСЬКИЙ АГРОШЛЯХБУД» за актом приймання-передачі майна, що передається, до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОКУТСЬКИЙ АГРОШЛЯХБУД».

Згідно з актом приймання-передачі обладнання на виконання умов угоди про припинення договору комісії №190116К від 19.01.2016 року від 14.06.2017 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» було передано, а ПРЕДСТАВНИЦТВОМ «МАТРАПАК ГмбХ» прийнято майно, що належить «МАТРАПАК ГмбХ» (Matrapac GmbH).

16.06.2017 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою щодо передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі - ПРЕДСТАВНИЦТВУ «МАТРАПАК ГмбХ».

Однак, Одеською митницею ДФС було відмовлено у наданні дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі щодо вищевказаного Товару, ввезеного на митну територію України за митною декларацією від 31.03.16 №500040008/2016/001510. Підставою для такої відмови слугувало те, що ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» не виконані вимоги та умови, встановлені Конвенцією, Митним кодексом України та Податковим кодексом України, для застосування митного режиму, що передбачає умовне часткове звільнення від сплати митних платежів, а також не було вжито вичерпних заходів щодо виконання вимог кодексу у частині сплати належних сум митних платежів у встановлений законодавством термін з метою продовження терміну тимчасового ввезення.

06.07.2017 року Позивач до Харківської митниці ДФС подав електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UА807170/2017/320482 на Товар, який надійшов від «Matrapac GmbH», Німеччина, на адресу ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ».

19.08.2017 Харківською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією №UА807170/2017/320482, яке оформлено карткою відмови №UA8071170/2017/30283. Підставою відмови, як вбачається із картки, є неможливість здійснення митного оформлення товарів через невиконання декларантом або уповноваженою особою вимог статті 109 МКУ.

За змістом ч.1 ст.112 МКУ митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Порядок зміни митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт та порядок визначення митних платежів при такій зміні, визначений ч.7 ст.106 МКУ - у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погодилася із доводами апеляційної скарги Відповідача про відсутність у Позивача права на поміщення вищезгаданого Товару за митною декларацією №UА807170/2017/320482, у митний режим імпорту та вважає правильним висновок суду першої інстанції з огляду на положення ч.7 ст.106, ст.112 МКУ щодо права ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» на поміщення вищезгаданого товару у митний режим імпорту зі сплатою митних платежів в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами у митному режимі тимчасового ввезення.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, власником Товару є «Matrapac GmbH», Німеччина. Постійним представництвом на території України, тобто відокремленим підрозділом, є ПРЕДСТАВНИЦТВО «МАТРАПАК ГмбХ».

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин власник Товару, «Matrapac GmbH» та його представництво на території України, не позбавлений права помістити належні йому товари тимчасово ввезенні на митну територію України за його вказівкою у митний режим імпорту із сплатою митних платежів в обсязі, передбаченому МКУ для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами у митному режимі тимчасового ввезення.

Колегія суддів вважала, що порушення іншими суб`єктами господарювання митного законодавства не може слугувати підставою для реалізації Позивачем права володіння своїм майном.

Як свідчать матеріали справи, 06.07.2017 р. до митного посту «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС директором ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» до митного контролю та митного оформлення була подана електронна митна декларація типу ІМ40АА №UА807170/2017/320482, в якій зазначені належні до сплати митні платежі та платежі, які були сплачені під час ввезення товару на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення.

При цьому, Картка відмови у митному оформленні №UA8071170/2017/30283 з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів через невиконання вимог статті 109 МКУ не містить посилань щодо несплати необхідних митних платежів, визначених у митній декларації, тобто, ця обставина не слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у митному оформленні.

Колегія суддів також погодилася із доводами Позивача про те, що картка відмови в частині роз`яснення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації позивачем права здійснити митне оформлення товарів.

А тому, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення Відповідача про відмову у митному оформленні доводами апеляційної скарги Відповідача не спростовується.

Крім того, оскільки, рішення про відмову у митному оформленні визнано судом необґрунтованим та скасовано, саме, зобов`язання Відповідача здійснити митне оформлення є належним способом відновлення порушеного права Позивача, який є ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність Відповідача.

Дана позиція знайшла своє відображення також в рамках справи № 826/10795/18 – винесено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 року, яким також встановлено наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що укладено Договір про спільну діяльність від 19.01.2016 р. № 19-01С.

Крім того, укладено Договір комісії від 19.01.2016 р. № 190116К.

У відповідності до п.1.1, абз.3 п.2.1 Договору № 190116К, за цим договором Комісіонер приймає на себе зобов`язання за винагороду укладати від свого імені відповідні договори і здійснити за рахунок і в інтересах Комітента наступні операції, укладення договору доручення з підприємствами-декларантами договору зберігання комісійного обладнання із власниками ліцензійних митних складів, договору перевезення, здійснювати всі дії необхідні для проведення нетарифних видів контролю, провести митне оформлення обладнання, здійснити отримання дозвільних документів, здійснити перевезення обладнання після його митного очищення та укладення інших договорів з третіми особами, необхідних для виконання Комісіонером своїх обов`язків. Комісіонер зобов`язаний декларувати Обладнання Комітента в митних органах, переадресовувати Обладнання, подавати митному органу документи і додаткові відомості, необхідні для митних цілей, пред`являти деклароване Обладнання, забезпечувати сплату митних та інших платежів, передбачених Митним кодексом України, щодо декларованого Обладнання.

На виконання вимог Договору №190116К, Комісіонер взяв на себе зобов`язання здійснити митне оформлення товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані) у режимі тимчасового ввезення.

Одеською митницею ДФС на підставі митної декларації від 31.03.2016 р. №500040008/2016/001510, поданою TOBАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАНА», вищезгаданий Товар був оформлений в митному режимі тимчасового ввезення з терміном зворотного вивезення вищезазначеного товару 29.09.2016 р.

На виконання встановленого ст. 106 МКУ обов`язку, покладеного на особу, що здійснює ввезення товарів у митному режимі тимчасового ввезення, TOBАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАНА» були сплачені митні платежі за заявлений період перебування товарів у режимі тимчасового ввезення - 6 місяців (з 01.04.2016 р. по 29.09.2016 р. (включно)).

Довіреною особою TOBАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» - ДП «ІНТЕГРОВАНІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» 29.09.2016 р. подано Одеській митниці ДФС заяву про продовження строку тимчасового ввезення на 1 місяць та списання коштів у сумі 251 693,38 грн. з рахунку Товариства за вказаний термін тимчасового ввезення, цією ж датою, платіжним дорученням №2740, перераховано Одеській митниці ДФС попередню оплату за митне оформлення у сумі 252000,0 грн., тобто, оплатив строк перебування товару у режимі тимчасового ввезення ще на 1 місяць.

Одеською митницею ДФС вищезазначені дії були залишені без реагування, що зумовило наступні звернення до Одеської митниці ДФС: у листі від 17.10.16 №17/10-1 товариство просило: вчинити дії по коригуванню платежів сплачених за митною декларацією № 500040408/2016/001510 від 31.03.16 та коригуванню кінцевої дати строку тимчасового ввезення по цій же декларації з 29 вересня 2016 року на 30 вересня 2016 року (включно); продовжити строк тимчасового ввезення товарів за митною декларацією № 500040408/2016/001510 від 31.03.16 на 1 (один) місяць - з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року (включно); списати грошові кошти авансового платежу в рахунок оплати продовження строку тимчасового ввезення терміном на 1 місяць (з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року (включно)) товарів за митною декларацією № 500040408/2016/001510 від 31.03.2016 р.; у листі від 21.10.2016 р. №21/10-1 товариство просило надати дозвіл на внесення змін до митної декларації типу ІМ31АА № 500040408/2016/001510 від 31.03.16 в частині зміни відомостей про вартість товару, виходячи із вартості обладнання (547 820 доларів США), визначеної відповідно до Звіту Харківської Торгово-промислової палати №5-ОИ про оцінку вартості майна від 29.08.2016 р.; у листі від 26.10.2016 р. №26/10-3 товариство просило надати інформацію про розгляд його попередніх звернень та повідомити про продовження чи відмову у продовженні строку тимчасового ввезення товарів за митною декларацією типу ІМ31АА № 500040408/2016/001510 від 31.03.2016 р.; у листі від 28.10.2016 р. №28/10-1 товариство просило надати інформацію про продовження чи відмову у продовженні строку тимчасового ввезення товарів за митною декларацією типу ІМ31АА № 500040408/2016/001510 від 31.03.2016 р.; у листі від 31.10.16 №31/10-2 товариство вимагало від Одеської митниці ДФС вжиття заходів щодо вирішення питання про продовження чи відмову у продовженні строку тимчасового ввезення товарів та наголошувало на тому, що бездіяльність Одеської митниці ДФС позбавляє товариство вирішити долю товарів (або продовжувати тимчасове ввезення, або заявляти у інший митний режим); листом від 25.11.2016 р. №25/11-1 товариство закликало Одеську митницю ДФС до конструктивної співпраці та просило визначитись із тим, чи наданий дозвіл на продовження строку тимчасового ввезення товарів чи ні. Також, у цьому листі товариство ставило питання про бажання продовжити тимчасове ввезення товарів ще на 2 місяці (листопад-грудень 2016 року) із сплатою належних податкових зобов`язань; листом від 12.05.2017 р. №12/05-1 товариство знов звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою про продовження строку тимчасового ввезення товарів на строк до 31.05.17 (включно).

Встановлено, що митним органом не було надано відповіді на вищезазначені звернення.

В подальшому, була укладена угода про припинення договору комісії від 19.01.2016 р. №190116К та «Matrapac GmbH» прийнято рішення про повернення Товару його постійному представництву на території України – ПРЕДСТАВНИЦТВУ «МАТРАПАК ГмбХ».

Підставою для припинення договору комісії від 19.01.2016 р. №190116К було неможливість TOBАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» виконати взяті на себе зобов`язання за договором комісії, у т.ч., завершити митне оформлення внаслідок бездіяльності Одеської митниці ДФС.

Дорученням від 14.06.2017 р. «Matrapac GmbH» доручило ПРЕДСТАВНИЦТВУ «МАТРАПАК ГмбХ» отримати товар від TOBАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА», здійснити його митне оформлення у режимі імпорту, сплатити всі необхідні митні платежі та передати товар після митного оформлення в режимі імпорту до статутного капіталу іншої юридичної особи - TOBАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОКУТСЬКИЙ АГРОШЛЯХБУД».

TOBАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» 16.06.2017 року звернулась до Одеської митниці ДФС із заявою щодо передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі.

Проте, Одеською митницею ДФС було відмовлено у наданні дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі щодо вищевказаного товару, ввезеного на митну територію України за митною декларацією від 31.03.16 №500040008/2016/001510. Підставою для такої відмови слугувало те, що TOBАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» не виконані вимоги та умови, встановлені Конвенцією, Митним кодексом України та Податковим кодексом України, для застосування митного режиму, що передбачає умовне часткове звільнення від сплати митних платежів, а також не було вжито вичерпних заходів щодо виконання вимог кодексу у частині сплати належних сум митних платежів у встановлений законодавством термін з метою продовження терміну тимчасового ввезення.

ПРЕДСТАВНИЦТВОМ «МАТРАПАК ГмбХ» 06.07.2017 року подано до Харківської митниці ДФС електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UА807170/2017/320482 на Товар, який надійшов від "Matrapac GmbH", Німеччина, на адресу ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ».

Харківською митницею ДФС 19.08.2017 року прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією №UА807170/2017/320482, яке оформлено карткою відмови №UA8071170/2017/30283. Підставою відмови, як вбачається із картки, є неможливість здійснення митного оформлення товарів через невиконання декларантом або уповноваженою особою вимог статті 109 МКУ.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 р. по справі №820/6724/17 позовні вимоги ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» до Харківської митниці ДФС про скасування рішення про відмову у митному оформленні та зобов`язання Харківську митницю ДФС здійснити митне оформлення Товару за митною декларацією №UA807170.2017.320482, у митному режимі імпорту, 18.10.18 р. - задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 р. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 р. залишено без змін, а апеляційна скарга Харківської митниці ДФС - без задоволення.

Відповідно до пункту 206.7 статті 206 ПК України, до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.

Згідно з статтею 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МКУ або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.

При цьому, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (ч.2 ст. 106 МКУ).

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ (ч.1 ст.112 МКУ).

Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що власником Товару є «Matrapac GmbH», (Німеччина). Постійним представництвом «Matrapac GmbH» на території України, тобто відокремленим підрозділом, є ПРЕДСТАВНИЦТВО «МАТРАПАК ГмбХ», що підтверджено рішеннями по справі №820/6724/17.

Крім того, рішеннями по справі №820/6724/17 встановлено, що представництво на території України «Matrapac GmbH» має сплати митні платежі в обсязі, передбаченому МКУ для ввезення товару на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами у митному режимі тимчасового ввезення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2018 р. № 0020151406 про збільшення TOBАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 8559522,36 грн. (у т.ч., податкове зобов`язання – 6 879 617,89 грн., штрафні санкції – 1 719 904,47 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 року у справі № 826/10795/18 було залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 року.

Суд вказує, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є:

1) рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні;

2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників органів доходів і зборів, пов`язані з виконанням ними обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України;

3) бездіяльність - невиконання органами доходів і зборів, їх посадовими особами та іншими працівниками обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.

Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності (ст.24 МКУ).

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (с.49 МКУ).

Відомості про митну вартість товарів використовуються для, зокрема, але не виключно, нарахування митних платежів, розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (п.п.1 та 4 ч.1 ст.50 МКУ).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу (ч.ч.1-3 ст.51 МКУ).

Митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 9 цього Кодексу.

При зміні митного режиму митна вартість, визначена при першому поміщенні товару в митний режим, підлягає заміні митною вартістю, визначеною відповідно до наступного митного режиму (ст.65 МКУ).

Декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим (ст.71 МКУ).

У митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений органом доходів і зборів строк дії цього митного режиму.

У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.

Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України (ст.106 МКУ).

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови (ст.108 МКУ).

За заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та 2) приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення (ст.109 МКУ).

Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті (ст.112 МКУ).

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу (ст.256 МКУ).

Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу (ст.255 МКУ).

Відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації (ст.269 МКУ).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (с.49 МКУ).

Відомості про митну вартість товарів використовуються для, зокрема, але не виключно, нарахування митних платежів, розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (п.п.1 та 4 ч.1 ст.50 МКУ).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МКУ).

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України (ч.7 ст.106 МКУ).

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (абз.1 п.100.1 ст.100 ПКУ).

У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов`язані сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов`язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати (п.132.1 ст.132 ПКУ).

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.139 п.14.1. ст.14 ПКУ).

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 ПКУ).

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (ст.109 ПКУ).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст.615 ЦКУ).

Отже, враховуючи порушення Відповідачем строку митного оформлення – дата, час прийняття рішення 08.11.2018р. 10:36:24 та 08.11.2018р. 15:30:43, відповідно, прострочення більш, як на годину; рішення про відмову у митному оформленні, яке оформлене карткою відмови, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує неоднозначне трактування, а також, прийняте без врахування всіх обставин справи, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації Позивачем права здійснити митне оформлення товарів.

Таким чином, оскільки, рішення про відмову у митному оформленні раніше вже було визнано судом необґрунтованим та скасовано, саме, зобов`язання Відповідача здійснити митне оформлення з урахуванням всіх обставин справи є належним способом відновлення порушеного права Позивача, який є ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність Відповідача.

Отже, як вже було зазначено, ст. 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.ст.70 та 71 МКУ з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: імпорт (випуск для вільного обігу); реімпорт; експорт (остаточне вивезення); реекспорт; транзит; тимчасове ввезення; тимчасове вивезення; митний склад; вільна митна зона; безмитна торгівля; переробка на митній території; переробка за межами митної території; знищення або руйнування; відмова на користь держави.

Декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

На виконання вимог Договору комісії №190116К від 19.01.2016 року ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» (Комісіонер) взяв на себе зобов`язання здійснити митне оформлення товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані) у режимі тимчасового ввезення.

Згідно зі ст. 103 МКУ тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Статтею ст. 108 МКУ строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Одеською митницею ДФС на підставі митної декларації від 31.03.2016 №500040008/2016/001510, поданою ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА», вищезгаданий Товар був оформлений в митному режимі тимчасового ввезення з терміном зворотного вивезення вищезазначеного товару 29.09.2016.

Порядок визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митних режимів, відмінних від митного режиму імпорту встановлено ст. 65 МКУ - митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 9 Кодексу.

При зміні митного режиму митна вартість, визначена при першому поміщенні товару в митний режим, підлягає заміні митною вартістю, визначеною відповідно до наступного митного режиму.

PROFORMA INVOICE від 29.01.2016 року визначає митну вартість Товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) в розмірі 1 600 000,00 дол. США.

Відповідно до даних Національного банку України (НБУ) офіційний курс гривні по відношенню долара США станом на 31.03.2016 року складав 26,218056 грн. за 1 долар США. Таким чином, митна вартість ввезеного Товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) в національній валюті становить:

1 600 000,00 дол. США (митна вартість, зазначена в рахунку-проформі) х 26,218056 (курс НБУ за 1 дол. США на 31.03.2016) = 41 948 889,60 грн.

Відповідно до ст. 104 МКУ для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до ст.106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів.

Пунктом 180.1 абз. 3 ст. 180 Податкового кодексу України зазначено, що платником податку на додану вартість (ПДВ) є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством.

Відповідно до п. 193.1 ст. 193 ПКУ ввезення товарів на митну територію України оподатковується за ставкою 20% від бази оподаткування.

Статтею ст. 190 ПКУ зазначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Таким чином, за даними Договору комісії від 19.01.2016 року № 190116К та рахунку-проформи (PROFORMA INVOICE) від 29.01.2016 року ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» сума ПДВ з Товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу), що ввозить на митну територію України в обсягах, складає:

1 600 000,00 дол. США (митна вартість, зазначена в рахунку-проформі) х 20% = 320 000,00 дол. США

41 948 889,60 грн. (1 600 000,00 дол. США) х 20% = 8 389 777,92 грн. (320000,00 $) - ПДВ з митної вартості 1 600 000,00 дол. США.

Відповідно до п.206.7 ст.206 ПКУ до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.

Пункт 2 ст. 106 МКУ регламентує, що у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.».

Таким чином, ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» за кожний місяць перебування у митному режимі тимчасового ввезення належить до сплати 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, а саме:

8 389 777,92 грн. (320 000 $) х 3% = 251 693,34 грн. (9600,00 дол. США) – за 1 місяць з митної вартості 1 600 000,00 дол. США.

Митною декларацією від 31.03.2016 року №500040008/2016/001510, поданою ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА», Товар (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) був оформлений в митному режимі тимчасового ввезення з терміном зворотного вивезення вищезазначеного товару 29.09.2016 року, тобто, на 6 місяців (квітень – вересень 2016 року).

За 6 місяців перебування Товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) у митному режимі тимчасового ввезення ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» сума ПДВ, що належить сплатити до бюджету складає: 251 693,34 грн. (9600,00 дол. США) х 6 місяців = 1 510 160,03 грн. (57 600,00 дол. США).

Платіжним дорученням № 2419 від 29.03.2016 року про попередню оплату за митне оформлення вантажів на суму 1 580 000,00 грн. (Один мільйон п`ятсот вісімдесят тисяч гривен 00 копійок).

Документи, що пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою:1.Акт про пошкодження вантажу від 19.04.2016 року; 2.Експертний висновок № ИМ - 25 від 19.04.2016 року; 3.Звіт Харківської Торгово-Промислової Палати № 5-ОИ про оцінку вартості майна від 14.09.2016 року, 4.Додаткова угода від 14.04.2016 року до договору комісії №190116К від 19.01.2016 року; 5.Проформа – рахунок №140416/1 від 14.04.2016 року на суму 500 000,00 (п`ятсот тисяч) доларів США.

Згідно з абз.1 п.100.1 ст.100 ПКУ розстроченням грошових зобов`язань є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення грошових зобов`язань.

При ввезенні ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» Товару (завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) облікова ставка НБУ станом 31.03.2016 року складала 22,0%.

В Експертному висновку № ИМ - 25 від 19.04.2016 року зазначено, що дорожньо-транспортна пригода за участю Товару (завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) відбулась 13.04.2016 року.

Тому, для визначення розміру грошових зобов`язань з ПДВ, що підлягають розстроченню, Позивач провів розрахунки , відповідно до вимог чинного законодавства.

Довіреною особою ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» - ДП «Інтегровані логістичні системи» 29.09.2016 року подано Одеській митниці ДФС заяву про продовження строку тимчасового ввезення на 1 місяць.

Встановлено, що платіжним дорученням № 2740 від 29.09.2016 року про попередню оплату за митне оформлення вантажів на суму 252 000,00 грн. (двісті п`ятдесят дві тисячі гривен 00 копійок) були сплачені платежі.

Відповідно до ст. 108 МКУ з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.

Таким чином, враховуючи своєчасне повідомлення з відповідним документальним підтвердженням, ще до 29.09.2018 року, щодо аварії (вже після ввезення Товару на митну територію України) – дорожньо-транспортної пригоди, в яку потрапив Товар, внаслідок якої його було пошкоджено; обставини, що встановлені рішеннями Судів; а також ті події, що відбулися протягом знаходження на території України Товару, який було поміщено спочатку у митний режим тимчасового ввезення, хронологія подій та платежів наступна.

31.03.2016 – Товар ввезений на територію України та поміщений у митний режим тимчасового ввезення строком до 29.09.2016.

Митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена, зокрема, у рахунку-проформі (ч.1 ст.65 МКУ).

31.03.2016 митна вартість Товару була зазначена 1 600 000,00 $.

Офіційний курс НБУ гривні до іноземної валюти – долар США станом на 31.03.2016 - 26,218056, отже, -

1 600 000,00 $ х 26,218056 = 41 948 889,60 грн.

1 600 000,00 $ х 20% = 320 000 $

41 948 889,60 грн.(1 600 000,00 $) х 20% = 8 389 777,92 грн.(320 000 $) - ПДВ з митної вартості 1 600 000,00 $

8 389 777,92 грн.(320 000 $) х 3% = 251 693,3376 грн.(9 600 $) – за 1 місяць (митна вартість 1 600 000,00 $)

251 693,3376 грн.(9 600 $) х 6 місяців = 1 510 160,03 грн.(57 600 $) – сплачено за 6 місяців (період 04.16-09.16)

13.04.2018 року Товар потрапив у ДТП та внаслідок пошкоджень, а тому вже з 14.04.2018 року, значно знизив свою вартість, що є очевидним. Відповідно до Звіту Харківської Торгово-промислової палати №5-ОИ про оцінку вартості майна, його вартість після ДТП складає 547 820 $.

547 820 $ х 20% = 109 564 $ - ПДВ з митної вартості 547 820 $

Згідно з абз.1 п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням грошових зобов`язань є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення грошових зобов`язань.

Облікова ставка НБУ на дату ввезення – 31.03.2016 року – 22%.

Так, 31.03.2016 (дата ввезення) та 13.04.2016 (дата ДТП), отже, період 31.03.2016 – 13.04.2016 = 13 днів

120%/100% х 22% х 13/365 = 0,9403%

8 389 777,92 грн.(320 000 $) (ПДВ з 1 600 000,00 $) - 1 510 160,03 грн.(57 600 $) (сплачено за 6 місяців за період 04.16-09.16) = 6 879 617,89 грн.(262 400 $) - залишок ПДВ з митної вартості 1 600 000,00 $ до сплати, тобто, розмір грошового зобов`язання, що підлягає розстроченню.

6 879 617,89 грн.(262 400 $) (залишок ПДВ з митної вартості 1 600 000,00 $ до сплати) х 0,9403% = 64 689,05 грн.(2 467,35 $) – за період 31.03.2016-13.04.2016

06.07.2017 року – заявлено щодо Товару митний режим імпорту (випуску для вільного обігу), про що було винесено Відповідачем рішення про відмову, але, в подальшому, це рішення про відмову Відповідача визнано протиправним та було скасовано в рамках справи №820/6724/17 та зобов`язано Відповідача здійснити митне оформлення Товару у митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу).

Так, 14.04.2016 (перший день після ДТП) та 06.07.2017 (заявлено митний режим імпорту (випуск для вільного обігу)), отже, період 14.04.2016 – 06.07.2017 = 448 днів

120%/100% х 22% х 448/365 = 32,4033%

109 564 $ (ПДВ з 547 820 $) - 57 600 $ (сплачено за 6 місяців за період 04.16-09.16) = 51 964 $ - залишок ПДВ з митної вартості 547 820 $ до сплати, тобто, розмір грошового зобов`язання, що підлягає розстроченню.

51 964 $ (залишок ПДВ з митної вартості 547 820 $ до сплати) х 32,4033% = 16 838,05 $ – за період 14.04.2016-06.07.2017

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України (ч.7 ст.106 МКУ).

Таким чином, 1 510 160,03 грн.(57 600 $) – вже сплачені, а, отже, керуючись ч.7 ст.106 МКУ, 109 564 $ (ПДВ з 547 820 $) – 57 600 $ (1 510 160,03 грн. – сплачені) = 51 964 $ – потрібно доплатити ПДВ при випуску у вільний обіг.

Всього до сплати - 51 964 $ + 2 467,35 $ + 16 838,05 $ = 71 269,40 $, з яких:- 51 964 $ – потрібно доплатити ПДВ при випуску у вільний обіг; -2 467,35 $ – за період 31.03.2016 р.-13.04.2016р.;- 16 838,05 $ – за період 14.04.2016 р.-06.07.2017 р.

Згідно з ч.7 ст.54 КАСУ у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Так, враховуючи, що під час проведення митного контролю Відповідач не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена Позивачем митна вартість – 547 820 $ - вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.2 ст.65 Митного кодексу України при зміні митного режиму митна вартість, визначена при першому поміщенні товару в митний режим, підлягає заміні митною вартістю, визначеною відповідно до наступного митного режиму.

Внаслідок протиправних бездіяльності та дій Відповідача в частині невиконання його посадовими особами покладених відповідно до чинного законодавства України обов`язків, наслідком якої стали невірні розрахунки при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості та, як наслідок, невірне коригування на підставі даних розрахунків митної вартості товарів і прийняття протиправних рішень, які не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжують неоднозначне трактування, а також, прийняті без врахування всіх обставин справи, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації Позивачем права здійснити митне оформлення товарів.

Як зазначено у висновку експерту №488/25, відповідно до п.п.14.1.175 п.1.175 ст.14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Також, експертами Полтавського науково-дослідного експертно-кріміналістического центру зроблено висновок, що ринкова вартість Товару – «Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані, який складається з таких складових: …» на: 14.04.2016 року – дата після скоєння ДТП, може становити 13960539,31 грн. без ПДВ (тринадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят тисяч п`ятсот тридцять дев`ять грн. 31 коп.);06.07.2017 року – дата подачі митної декларації у митному режимі імпорт, відмову у прийнятті якої було оскаржено у судовому порядку (справа № 820/6724/17), може становити 14309167,44 грн. без ПДВ (чотирнадцять мільйонів двісті триста дев`ять тисяч сто шістдесят сім грн. 44 коп.);08.11.2018 року – дата подачі митної декларації у митному режимі імпорту після набрання чинності судовим рішенням по справі № 820/6724/17, може становити 15264783,02 грн. без ПДВ. (п`ятнадцять мільйонів двісті шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят три грн. 02 коп.).

З врахуванням того, що визначена додатковою угодою від 14.04.2016 до договору комісії №190116К вартість товару (завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) після скоєння ДТП (з 14.04.2016) є митною, а митна декларація задля митного оформлення у митному режимі імпорту була подана 06.07.2017 - Представництву «Матрапак ГмбХ» при випуску даного товару, поміщеного у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг (імпорт) на митній території України з митної вартості 500000 дол. США необхідно здійснити наступні платежі:- 32800 дол. США (Тридцять дві тисячі вісімсот доларів США) - доплата ПДВ при випуску у вільний обіг (імпорт);- 2467,35 дол. США (Дві тисячі чотириста шістдесят сім доларів США 35 центів) - проценти за погашення розміру грошових зобов`язань з ПДВ, що підлягають розстроченню за період 31.03.2016 – 13.04.2016;- 10628,28 дол. США (Десять тисяч шістсот двадцять вісім доларів США 28 центів) - проценти за погашення розміру грошових зобов`язань з ПДВ, що підлягають розстроченню за період 14.04.2016 – 06.07.2017.

Документальні підстави для обчислення пені строком сплати митних платежів за вказані періоди (в тому числі по день зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу.) відсутні у зв`язку з неузгодженістю митної вартості товару на вказані дати.

Суд вказує, що статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до статті 302 МКУ після закінчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України строків сплати митних платежів на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі та порядку, визначених Податковим кодексом України.

Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення вимог законодавства України, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України.

Пеня нараховується платником податків самостійно та сплачується одночасно зі сплатою митних платежів.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПКУ якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

В ході проведення дослідження встановлено, що митними органами не визнана митна вартість, яка зазначена в митній декларації, отже, митна вартість є неузгодженою, відповідно, й неузгоджені митні платежі, а відповідно, відсутній податковий борг і визначення суми пені відповідно до ст.302 МКУ документальних підстав немає.

Крім цього, відповідно до ст.105 МКУ у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України.

В данному випадку - митний режим тимчасового ввезення порушений не був – чисельні листи про продовження режиму від ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА»; особа, відповідальна за дотримання режиму, - ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА» (судові рішення по справам №826/10795/18 та №826/2934/18 на користь ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-УКРАЇНА»), у Позивача, взагалі, порушень не було.

Статтею 297 МКУ передбачено, що у разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму.

Строк тимчасового ввезення не більше 3-х років (ст.108 МКУ), тобто, його можливо було продовжити.

У разі зміни митного режиму митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі (ч.4 ст.297 МКУ).

В нашому випадку - 06.07.2017 року було змінено режим – подача Позивачем митної декларації на імпорт, але Товар не було випущено у вільний обіг не з вини Позивача, що підтверджується судовими рішеннями у справі 820/6724/17, відповідно, строки сплати митних платежів не настали.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 ПКУ - грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст.14 ПКУ - податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Стаття 52 МКУ передбачає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з п.176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Пункт 54.5 ст.54 ПКУ зазначає, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В даному випадку, митними органами не визнана митна вартість, яка зазначена в під час декларування Товару Позивачем, отже, митна вартість є неузгодженою, відповідно й, не узгоджені митні платежі, відповідно, немає податкового боргу, а є грошове не узгоджене зобов`язання, а, відповідно, й, враховуючи ст.302 МКУ, немає пені та вказані питання оскаржують ся в судовому порядку).

Відповідно до ст.24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є:- бездіяльність - невиконання органами доходів і зборів, їх посадовими особами та іншими працівниками обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством; - дії - вчинки посадових осіб та інших працівників органів доходів і зборів, пов`язані з виконанням ними обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України.

Частиною 2 ст. 2 КАСУ передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними бездіяльність та дії Харківської митниці ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) в частині невиконання її посадовими особами покладених відповідно до чинного законодавства України обов`язків, наслідком якої стали невірні розрахунки при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості та, як наслідок, невірне коригування на підставі даних розрахунків митної вартості товарів і прийняття протиправних Рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) № UA807000/2018/001092/2 від 19.11.2018 року та Рішення Харківської митниці ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) про відмову «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС № UA807170/2018/00615 від 19.11.2018 року, то суд приходить до висновку про відмову в цій частині позовних вимог, так як дії відповідача вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов "МАТРАПАК ГмбХ" в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА "МАТРАПАК ГмбХ" (вул. Студентська, буд.5/7 В,м.Київ 50,04050, код ЄДРПОУ26620326) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ39534151) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) № UA807000/2018/001092/2 від 19.11.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) про відмову «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС № UA807170/2018/00615 від 19.11.2018 року.

Зобов`язати Харківську митницю ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за митною вартістю, яка дорівнює вартості, що виникла внаслідок дорожньо-транспортної події, та складає суму, еквівалентну 547 820,00 (п`ятсот сорок сім тисяч вісімсот двадцять доларів США 00 центів) доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі.

Зобов`язати Харківську митницю ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за умови сплати «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами та сплати процентів з сум податкових зобов`язань, у загальному розмірі, еквівалентному 71 269,40 (сімдесят одна тисяча двісті шістдесят дев`ять доларів США 40 центів) доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі, з яких:

- еквівалент 51 964 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят чотири доларів США 00 центів) доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі – розмір ПДВ для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами;

- еквівалент 2 467,35 (дві тисячі чотириста шістдесят сім доларів США 35 центів) доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі – проценти з сум податкових зобов`язань за період з 31.03.2016 року по 13.04.2016 року;

- еквівалент 16 838,05 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім доларів США 05 центів) доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі – проценти з сум податкових зобов`язань за період з 14.04.2016 року по 06.07.2017 року.

Зобов `язати Харківську митницю ДФС (код ЄДРОПУ 39534151) утриматися від вчинення дій за умови сплати «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами та сплати процентів з сум податкових зобов`язань, у загальному розмірі, еквівалентному 71 269,40 (сімдесят одна тисяча двісті шістдесят дев`ять доларів США 40 центів) доларів США на дату подачі «МАТРАПАК ГмбХ» в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА «МАТРАПАК ГмбХ» митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі, щодо нарахування пені за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ39534151) на користь "МАТРАПАК ГмбХ" в особі ПРЕДСТАВНИЦТВА "МАТРАПАК ГмбХ" (вул. Студентська, буд.5/7 В,м.Київ 50,04050, код ЄДРПОУ26620326) сплачений судовий збір в сумі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 31 травня 2019 року.

Суддя Зінченко А.В.