ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 678/301/12

Провадження № 14-624цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П. , Прокопенка О. Б. , Рогач Л. І. , Саприкіної І. В. , Уркевича В. Ю ., Яновської О. Г.,

позивачі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 ,

відповідачі: ОСОБА_9 , Деражнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - Деражнянський РВДВС), Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «СП «Юстиція»), Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), приватний нотаріус Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Людмила Йосипівна (далі - приватний нотаріус), Виконавчий комітет Деражнянської міської ради Хмельницької області (далі - Виконком Деражнянської міськради),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Служба у справах дітей Деражнянської РДА), Деражнянський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - Деражнянський РВ УМВС), Відділ Держгеокадастру у Деражнянському районі Хмельницької області (далі - Відділ Держгеокадастру),

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , - ОСОБА_10 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2016 року у складі судді Ходоровського І. Б., рішення та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року у складі колегії суддів Янчук Т. О., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О. І.

у справі за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , до ОСОБА_9 , Деражнянського РВДВС , ПП «СП «Юстиція», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», приватного нотаріуса, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Деражнянської РДА, про визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушенням закону, визнання незаконним протоколу прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, оскарження незаконних дій державної виконавчої служби; за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , Виконкому Деражнянської міськради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Деражнянської РДА, Деражнянський РВ УМВС, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання; за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , до ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Деражнянської РДА, про усунення перешкод у користуванні будинком та вселення; за позовом ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , ОСОБА_6 до Деражнянського РВДВС , ОСОБА_9 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Служба у справах дітей Деражнянської РДА, про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, виключення її з акта опису та арешту; за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ Держгеокадастру, про визнання права власності на земельну ділянку та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_13 звернулися до суду із зазначеним позовом, уточнивши який, просили визнати прилюдні торги від 19 квітня 2012 року щодо продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , такими, що не відбулися; визнати незаконним протокол продажу від 19 квітня 2012 року № 1926712.1 про продаж ОСОБА_9 вказаного будинку; визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірний будинок, видане ОСОБА_9 ; скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа від 17 травня 2012 року; визнати незаконними і такими, що не відбулися, прилюдні торги від 20 грудня 2011 року; визнати незаконними дії Деражнянського РВДВС щодо оцінки майна - будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом ОСОБА_14 на ім`я ОСОБА_9

Позовна заява мотивована тим, що на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_7 за кредитним договором від 11 травня 2007 року перед Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі -ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в іпотеку передано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

06 травня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Стець О. М. з метою задоволення вимог ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення 49 233,63 долара США на підставі іпотечного договору від 11 травня 2007 року вчинено виконавчий напис про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки - будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7

Вказували, що у січні 2012 року їм стало відомо, що цей виконавчий напис знаходиться на виконанні у Деражнянському РВДВС, а в травні 2012 року дізналися, що 19 квітня 2012 року спірне нерухоме майно продано з прилюдних торгів ОСОБА_9 , яка отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та 10 травня 2012 року направила позивачам вимогу про добровільне виселення із житла.

Зазначали, що вказані прилюдні торги проведені з порушенням чинного законодавства, оскільки спірний будинок з господарськими будівлями і спорудами придбано ними в період шлюбу, тому державний виконавець перед проведенням торгів зобов`язаний був запропонувати іншому з подружжя викупити 1/2 частку будинку, а в разі відмови - прийняти рішення про виділення 1/2 частки будинку в натурі і лише після цього виставляти на продаж 1/2 частку будинку.

Також зауважили, що висновок щодо оцінки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 складено з порушенням вимог законодавства, оскільки оцінку його проведено без огляду та безпідставно знижено ціну до 191 175,00 грн, і під час його продажу не враховано, що в будинку проживає малолітня ОСОБА_15 , однак відповідне рішення служби у справах дітей про згоду на реалізацію цього будинку відсутнє.

Крім того, позивачі зазначали, що місцем їх проживання та місцезнаходження майна є м. Деражня Хмельницької області, а отже, не було правових підстав для проведення 20 грудня 2011 року перших торгів, призначених у м. Хмельницькому, у зв`язку із чим торги, які проводилися у м. Деражня Хмельницької області 19 квітня 2012 року, не є повторними. При цьому спеціалізована організація, яка проводила публічні торги, не опублікувала інформації на відповідному веб-сайті про нерухоме майно, що реалізується, не розмістила оголошення про проведення прилюдних торгів і про проведення повторних торгів. У прилюдних торгах, що були проведені 19 квітня 2012 року, брав участь лише один покупець - ОСОБА_9

За викладених обставин просили позов задовольнити.

У серпні 2012 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила позбавити ОСОБА_7 та її малолітню дочку ОСОБА_16 права користування житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , який вона придбала з прилюдних торгів, та скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 та малолітньої ОСОБА_8 за вказаною адресою, посилаючись на порушення здійснення нею права власності.

У серпні 2012 року ОСОБА_7 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8 з позовом про усунення перешкод у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , та вселення, мотивуючи позов тим, що ОСОБА_9 самовільно зібрала її речі та речі членів сім`ї, викинула з будинку, змінила замки на дверях та не пускає її та доньку до житлового будинку.

У серпні 2012 року ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , звернулися до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , та виключення цієї частки будинку з акта опису та арешту з огляду на незаконність проведених прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року щодо продажу цього нерухомого майна, з мотивів, викладених ними у первісній позовній заяві.

У травні 2012 року ОСОБА_9 звернулася до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати за нею право власності на земельні ділянки площею 0,1000 га та площею 0,0067 га, які розташовані на АДРЕСА_1 , та визнати недійсними державні акти на вказані земельні ділянки, зазначаючи, що після набуття нею права власності на спірний житловий будинок, до неї перейшло право власності і на земельну ділянку, на якій він розташований.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2012 року зазначені справи об`єднано в одне провадження.

Справа судами попередніх інстанцій розглядалася неодноразово.

Під час повторного розгляду справи у серпні 2014 року ОСОБА_9 уточнила вимоги щодо усунення перешкод в користуванні належним їй на праві власності будинком і просила замість скасування місця реєстрації ОСОБА_7 та її малолітньої доньки ОСОБА_8 в спірному будинку зобов`язати Деражнянський районний сектор управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області (далі - Деражнянський РСУ ДМС в Хмельницькій області) зняти ОСОБА_7 та її доньку ОСОБА_16 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з наведеним ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 05 серпня 2014 року залучено до участі у справі як співвідповідача Деражнянський РСУ ДМС в Хмельницькій області, який ухвалою цього ж суду від 04 травня 2016 року замінено на Виконкомом Деражнянської міськради.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року залучено до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_6 , неповнолітню ОСОБА_16 .

Рішенням Летичівського районного суду від 25 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 задоволено частково.

Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки - житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 , загальною площею 173,3 кв. м, проведені 19 квітня 2012 року ПП «СП «Юстиція».

Визнано недійсним протокол № 1926712.1 проведення прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року, затверджений ПП «СП «Юстиція», про реалізацію житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 , загальною площею 173,3 кв. м, ОСОБА_9 за ціною 191 175,00 грн.

Визнано недійсним свідоцтво від 04 травня 2012 року про право власності ОСОБА_9 на житловий будинок із надвірними будівлями вартістю 191 175,00 грн, загальною площею 173,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_6 , неповнолітньою ОСОБА_18 право власності по 1/4 частці за кожним із них на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований на АДРЕСА_1 , як на спадкове майно після смерті ОСОБА_13

Виключено 1/2 частку будинку з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 , з акта опису й арешту майна від 24 січня 2011 року.

Усунуто перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_7 та неповнолітньої ОСОБА_8 до будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Відмовлено в позові ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , щодо негайного виконання рішення суду про вселення.

Відмовлено в позові ОСОБА_7 , правонаступників ОСОБА_13 - ОСОБА_6 , неповнолітньої ОСОБА_8 про визнання прилюдних торгів, які мали відбутися 20 грудня 2011 року о 12 год. на АДРЕСА_1, такими, що не відбулися та незаконними.

Відмовлено в позові ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , до ПП «СП «Юстиція» про визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушенням закону, визнання незаконним протоколу прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання.

Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п`ятої статті 58 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, порушено встановлені законом строки проведення перших та повторних прилюдних торгів, не повідомлено боржників про проведення прилюдних торгів; протоколу за результатами проведення прилюдних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки не направлено.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2016 року в частині вимог ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , про скасування постанови Деражнянського РВДВС про повернення виконавчого документа та визнання незаконними дій державної виконавчої служби щодо оцінки майна - скасовано.

Провадження у справі в частині оскарження постанови державного виконавця Деражнянського РВДВС від 17 травня 2012 року про повернення виконавчого документа - виконавчого напису від 06 травня 2009 року № 963, виданого приватним нотаріусом, про звернення дострокового стягнення на нерухоме майно, визнання незаконними дій цього ж відділу щодо оцінки майна - будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , про визнання недійсними прилюдних торгів, які проведені ПП «СП «Юстиція» 19 квітня 2012 року, протоколу № 1926712.1 проведення прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року, свідоцтва від 04 травня 2012 року про право власності ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними будівлями, права власності на 1/2 частку будинку в порядку спадкування за ОСОБА_6 , неповнолітньою ОСОБА_18 та виключення її з акта опису та арешту майна, усунення перешкод в користуванні будинком шляхом вселення та позовних вимог ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням і скасування реєстрації місця проживання, а також скасування державних актів про право власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки - скасовано та ухвалено нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , та позовних вимог ОСОБА_9 в цій частині. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що реалізація спірного нерухомого майна за вчиненим нотаріусом виконавчим написом про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, не вплинула на результати торгів, права та законні інтереси боржника (іпотекодавця) чи інших осіб. ОСОБА_7 та ОСОБА_13 є особами, права яких обтяжуються, а тому підстав для визнання права власності на частку спірного будинку за спадкоємцями ОСОБА_13 - неповнолітньою ОСОБА_18 та ОСОБА_6 і виключення часток з акта опису та арешту майна немає.

Що стосується позовів ОСОБА_9 , то судом апеляційної інстанції зазначено, що вона звернулася до суду як власник спірного будинку, однак на момент розгляду справи вказане нерухоме майно належало ОСОБА_19 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , - ОСОБА_10 просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року

Касаційна скарга мотивована тим, що у цій справі спір пов`язаний з порушенням цивільного права спадкодавця на частину будинку, а оскаржити ціну реалізованого майна окремо неможливо; закривши провадження у справі в частині оскарження дій державного виконавця, суд зазначив про дійсність звіту про оцінку майна, однак не мотивував підстав для закриття провадження у справі щодо оскарження дій державного виконавця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності та залишити в силі рішення суду першої інстанції в іншій частині.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відкрив апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_20 , а під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не враховано право власності іншого з подружжя на спірне нерухоме майно та наявність у неповнолітньої права користування цим житлом; під час оцінки предмета іпотеки не враховано наявність та вартість семи господарських будівель і споруд, а також земельної ділянки, на якій вони та житловий будинок розташовані.

Також зазначала, що суд апеляційної інстанції не мотивував свого висновку, що проведення прилюдних торгів не порушує прав позивачів, не роз`яснив права на звернення з клопотанням про призначення відповідної експертизи та позбавив права надати докази.

Позиція інших учасників справи

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення Деражнянського РВДВС та представника ОСОБА_9 - ОСОБА_21 , у яких вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 12 грудня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 грудня 2018 року вказану справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з огляду на таке.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З поділом системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації пов`язане поняття цивільної юрисдикції, яку розуміють як компетенцію суду вирішувати справи в порядку цивільного судочинства.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їхнього відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Суди встановили, що між ОСОБА_7 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», укладено кредитний договір, згідно з яким позичальник отримала 50 000,00 доларів США на умовах сплати 12,85 % річних, які зобов`язалась повернути до 10 травня 2027 року.

Того ж дня ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу 11 травня 2007 року набула у власність будинок АДРЕСА_1 .

Також 11 травня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, згідно з яким остання передала у іпотеку належний їй на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 2007 року будинок АДРЕСА_1 .

Крім того, суди встановили, що на момент придбання спірного нерухомого майна та укладення вказаних договорів ОСОБА_7 перебувала у шлюбі із ОСОБА_13 , який надав згоду на придбання цього житлового будинку та передачу його в іпотеку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», за ціною та на умовах на її розсуд з метою забезпечення вказаного вище кредитного договору.

19 серпня 2008 року, тобто після передачі спірного нерухомого майна в іпотеку, ОСОБА_7 зареєструвала у спірному будинку свою неповнолітню доньку ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своїх зобов`язань по вчасному погашенню кредиту позичальник не дотримувалася, у зв`язку із чим 06 травня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Стець О. М. вчинено виконавчий напис про звернення дострокового стягнення на нерухоме майно ОСОБА_7 - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , для задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 травня 2007 року в сумі 49 233,63 долара США та 3 500,00 грн витрат по вчиненню виконавчого напису.

18 серпня 2010 року державним виконавцем Деражнянського РВДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного виконавчого напису ВП № 20881254.

21 березня 2011 року призначено експерта - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-консалтингова фірма «Власна справа» (далі - ТОВ «ЕКФ «Власна справа») для встановлення ринкової вартості описаного майна, яка згідно зі звітом від 06 липня 2011 року визначена у розмірі 254 900,00 грн.

Із такою оцінкою ОСОБА_7 не погодилась, у зв`язку із чим за її заявою виконуючим обов`язки начальника Деражнянського РВДВС призначено рецензування звіту, яке доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Експерт-А».

Згідно з рецензією від 03 жовтня 2011 року вказаний звіт про оцінку майна у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

20 грудня 2011 року прилюдні торги не відбулися у зв`язку з відсутністю покупців.

Частиною п`ятою статті 62 Закону№ 606-XIV визначено, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

16 січня 2012 року актом державного виконавця проведено уцінку нереалізованого майна. Визначено вартість за якою буде виставлятися на повторні прилюдні торги житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , у розмірі 191 175,00 грн.

Також суди встановили, що 19 квітня 2012 року відбулися повторні прилюдні торги. За результатами проведення торгів ОСОБА_9 придбала житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 , за ціною 191 175,00 грн.

17 травня 2012 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого напису № 963, виданого 06 травня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Стець О. М., стягувачеві у зв`язку з реалізацією заставленого майна.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , зокрема, просили визнати незаконними дії Деражнянського РВДВС щодо оцінки майна - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , та скасувати постанову державного виконавця Деражнянського РВДВС про повернення виконавчого документа від 17 травня 2012 року у межах виконавчого провадження ВП № 20881254 від 18 серпня 2010 року з примусового виконання виконавчого напису № 963 від 06 травня 2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Стець О. М.

Позов у цій частині мотивовано недотриманням державним виконавцем вимог статей 12, 55 та 58 Закону № 606-ХІV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція № 74/5).

Законом № 606-ХIV, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV й Інструкції № 74/5 тут і далі, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Частиною третьою статті 62 Закону № 606-XIV передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою, четвертою статті 58 Закону № 606-XIVпередбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

Частиною першою статті 58 Закону № 606-XIV передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною п`ятою статті 58 вказаного Закону визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єкта господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення, - статті 58, 62 Закону № 606-ХІV, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5).

Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону).

Отже, незаконність дій державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Крім того,вирішення питання про дотримання порядку та законності закінчення виконавчого провадження з виконання рішення, а також прийняття рішення державним виконавцем про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу не стосуються правил проведення прилюдних торгів і також мають самостійний спосіб оскарження.

Висновки щодо оскарження дії (бездіяльності) державного виконавця, що стосуються порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV, в порядку, передбаченому цим Законом викладені, зокрема у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (провадження № 6-76цс13), від 23 вересня 2014 року (провадження № 3-112гс14) і підстав для відступу від цих висновків не вбачається.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

На час виникнення спірних правовідносин та звернення до суду із позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , діяв Закон № 606-XIV, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Перелік виконавчих документів, які виконувалися органами державної виконавчої служби, закріплений у частині першій статті 17 цього Закону, пунктами 1, 4 частини другої якої визначено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті, а також виконавчі написи нотаріусів.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й рішення інших органів.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Такий висновок підтверджений у статті 82 Закону № 606-XIV, за змістом якої боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на час звернення зі скаргою та розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 цього Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 181 КАС України в зазначеній редакції передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, апеляційний суд, встановивши, що вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , щодо порушень, допущених під час оцінки майна та повернення виконавчого документа, стосуються рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, при цьому вчинені останнім під час виконання не судового рішення, а виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку із чим їхній розгляд віднесено до юрисдикції адміністративного суду, дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення в порядку цивільного судочинства вимог про визнання незаконними дій державної виконавчої служби щодо оцінки майна та про скасування постанови Деражнянського РВДВС про повернення виконавчого документа, обґрунтованозакривши провадження у справі в цій частині.

Аналогічні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі№ 14-437цс18.

Що стосується вимог про визнання торгів недійсними, то Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

18 листопада 2011 року Деражнянським РВДВС та ПП «СП «Юстиція» укладено договір про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

ПП «СП «Юстиція» 30 листопада 2011 року та 09 квітня 2012 року повідомляло ОСОБА_7 про проведення прилюдних торгів, призначених на 20 грудня 2011 року (перші), за адресою: АДРЕСА_1 , та на 19 квітня 2012 року (повторні) за адресою: АДРЕСА_2

Перші торги не відбулися у зв`язку з відсутністю покупців. На других торгах згідно з протоколом від 19 квітня 2012 року № 192671.1 ОСОБА_9 придбала спірний житловий будинок з господарськими будівлями. ОСОБА_9 04 травня 2012 року отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок із надвірними будівлями за уціненою на 25 % вартістю - у розмірі 191 175,00 грн (згідно з актом переоцінки арештованого майна, переданого на реалізацію ПП «СП «Юстиція», від 16 січня 2012 року).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу; або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі - Тимчасове положення).

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду, порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85), та згідно зі статтею 181 КАС України у цій частині спір розглядається в порядку адміністративного судочинства.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положення).

Частиною п`ятою статті 62 Закону № 606-XIV, пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту 5.12.2 пункту 5.12. Інструкції № 74/5, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Однак у вказаній справі на час проведення прилюдних торгів строк дії оцінки майна закінчився. Повторна оцінка майна не проводилася.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, - а саме частини п`ятої статті 58 Закону № 606-XIV, пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Разом з тим, для визнання торгів недійсними з підстави закінчення строку дії оцінки майна необхідно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги.

З огляду на норми частини першої статті 16 ЦК України проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює і доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює прилюдні торги.

Саме такі висновки є сталими та містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року (провадження № 6-1749цс15), від 29 червня 2016 року (провадження № 6-370цс16), від 06 липня 2016 року (провадження № 6-3174цс15), від 12 жовтня 2016 року (справа № 369/5994/14-ц), а також від 29 листопада 2017 року (справа № 668/5633/14-ц), неодноразово підтримані Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, в тому числі й постановах від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-8527св18), від 27 лютого 2019 року (провадження № 61-11800св18), а також від 12 вересня 2018 року(провадження № 61-22798св18), і Велика Палата Верховного Суду підстав для відступу від вказаних висновків не вбачає.

Суд апеляційної інстанції встановив, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , призначені на 20 грудня 2011 року та 19 квітня 2012 року. Відповідно до вимог Тимчасового положення, були опубліковані інформаційні повідомлення про реалізацію спірного нерухомого майна: направлено письмові повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, зазначена ціна об`єкта продажу (відповідно до акта державного виконавця про уцінку майна від 16 січня 2012 року).

Апеляційний суд з`ясував, що ОСОБА_9 подала заявку на участь у прилюдних торгах, що відбулися 19 квітня 2012 року, зареєстрована як учасник торгів, внесла гарантійний платіж в розмірі 5 735,25 грн, за результатами проведення торгів складено протокол № 1926712.1, акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 27 квітня 2012 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважав, що ПП «СП «Юстиція», яке проводило прилюдні торги, діяло в межах чинного законодавства та відповідно до вимог Тимчасового положення.

Суд апеляційної інстанції, встановивши втрату чинності звітом про оцінку нерухомого майна на момент проведення повторних прилюдних торгів, правильно виходив із того, що підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

ОСОБА_7 не погоджувалась із ринковою вартістю спірного будинку, яка згідно з актом від 06 листопада 2011 року складала 254 900,00 грн. За її заявою від 29 серпня 2011 року призначено рецензування звіту, згідно із яким зроблено висновок, що звіт про оцінку майна в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Про наслідки рецензування повідомлено ОСОБА_7

Апеляційний суд вказав про відсутність підтверджень про неналежну оцінку предмета іпотеки, не взявши до уваги наданий ОСОБА_7 висновок спеціаліста ПП «Оцінка плюс» щодо встановлення вартості спірного нерухомого майна, оскільки його виконано за її особистим замовленням, без дотримання процедури, встановленої законом. У зв`язку із чим, дійшов правильного висновку, що закінчення строку дії оцінки майна не вплинули на результати торгів, оскільки після уцінки вартості майна в торгах прийняла участь лише одна особа, та внаслідок цього права і законні інтереси як осіб, які оспорюють результати торгів, не були порушені.

Доказів, які б спростували звіт про незалежну оцінку майна - житлового будинку загальною площею 173,3 кв. м, виконаної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКФ «Власна справа» 06 липня 2011 року, матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції не встановив на підставі належних і допустимих доказів, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, була вищою і що це майно могло бути реалізоване за вищою ціною. Навпаки після проведення уцінки майна участь у прилюдних торгах прийняла лише одна особа, яка не запропонувала первісної ціни, визначеної спеціалістом.

Відповідно до статті 45 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV«Про іпотеку» при реалізації предмета іпотеки прилюдні торги проводяться принаймні за умови участі одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною, про що обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції.

Апеляційним судом правильно спростовані посилання позивачів про необхідність виділення частки у спірному нерухомому майні як майні подружжя, а також порушення прав неповнолітньої ОСОБА_8 в результаті реалізації вказаного житлового будинку з огляду на те, що житловий будинок було придбано за кредитні кошти, оскільки як договори кредиту та іпотеки, так і договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна укладено одного і того ж дня.

Тому вбачається, що у спірному будинку на час укладення договору іпотеки не були зареєстровані іпотекодавець і другий з подружжя. Неповнолітня на час укладення договору іпотеки не мала права користування цим житловим будинком.

Сама ОСОБА_7 зареєструвалася у спірному житлі 05 червня 2007 року, а неповнолітню ОСОБА_16 зареєстровано у цьому будинку 19 серпня 2008 року, тобто після укладення договору іпотеки.

ОСОБА_7 не зверталася за згодою до органу опіки та піклування та не повідомляла кредитора про реєстрацію дитини в спірному житловому будинку.

Згідно з договором іпотеки від 11 травня 2007 року інший з подружжя ОСОБА_13 надав письмову згоду на придбання ОСОБА_7 за спільні сумісні кошти, набуті у шлюбі, вказаного нерухомого майна, а також на передачу його в іпотеку.

Спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 придбано 11 травня 2007 року за ціною 215 138,00 грн за кредитні кошти, отримані згідно із договором від 11 травня 2007 року, укладеним ОСОБА_7 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (пункт 2.1 цього договору).

Вказаний кредитний договір також укладено за згодою ОСОБА_13 , як іншого з подружжя, що вказує на те, що останній мав зобов`язання, що випливають з цього договору.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.

Також суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 помер. Спадкоємцями після його смерті є його діти ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_15 .

За змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суди встановили, що стороною кредитного та іпотечного договорів є ОСОБА_7

При цьому ОСОБА_13 помер після проведення прилюдних торгів та відчуження спірного житлового будинку, тому вказане нерухоме майно не ввійшло до спадкової маси.

Оскільки у позові про визнання прилюдних торгів відмовлено, то відсутні підстави вважати, що у спадкоємців ОСОБА_13 - ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_8 виникли будь-які права на майно, яке на час смерті не належало спадкодавцю ОСОБА_13 , а в подальшому не виникло підстав для набуття прав на нього спадкоємців останнього.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання права власності на частку спірного будинку в порядку спадкування та виключення часток з акта опису та арешту майна, а також для усунення перешкод у користуванні неповнолітньою ОСОБА_18 спірним будинком та її вселення як таких, що є похідними від наслідку вимог про дійсність проведених торгів з реалізації зазначеного нерухомого майна.

У частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням і скасування реєстрації місця проживання, а також скасування державних актів про право власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується, а відтак відповідно до статті 400 ЦПК України в цій частині Великою Палатою Верховного Суду не перевіряється.

Оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення, а судові рішення в оскаржуваних частинах - без змін, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 258, 259, 400, 402, 403, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , - ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , про визнання недійсними прилюдних торгів, які проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» 19 квітня 2012 року, протоколу № 1926712.1 проведення прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року, свідоцтва від 04 травня 2012 року про право власності ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними будівлями, права власності на 1/2 частку будинку в порядку спадкування за ОСОБА_6 , неповнолітньою ОСОБА_18 та виключення її з акта опису та арешту майна, усунення перешкод в користуванні будинком шляхом вселення, - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В . Саприкіна

О . С . Золотніков В . Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Н. П. Лященко