ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року

Луцьк

Справа № 140/579/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Савчук О.І.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача Ігнатьєва М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернулася з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.12.2018 року позивачем імпортовано на митну територію України «легковий автомобіль: марка MERCEDES-BENZ, модель VITO 113, в кількості 1шт., календарний рік випуску 2012, модельний рік випуску 2012 бувший у використанні, кількість місць – 9, номер кузова - НОМЕР_1 », як преференційний товар в рамках режиму вільної торгівлі, визначеної згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 та Протоколу І до неї. Для підтвердження преференційного походження товару позивачем до митного оформлення було подано: рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoce) №2018-252 від 26.11.2018; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movetent certificate EUR.l) PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018; митну декларацію UA205090.2018.106610 від 08.12.2018; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209020/2018/49358 від 01.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 28.03.2012; документ який підтверджує заявлену митну вартість Schwarke 004292/28205837 від 10.12.2018; платіжні доручення про сплату митних та інших платежів: ПН689686 від 28.11.2018, ПН691286 від 30.11.2018, ПН694780 від 06.12.2018.

10.12.2018 позивачем отримано картку відмови в митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018, причиною відмови у митному оформленні товарів якого є посилання на інформацію, викладену у листі ДФС від 05.12.2018 року №37786/7/99-99-19-04-17 та додатково роз`яснено, що застосування преференційного режиму можливе за результатами перевірки сертифікату з перевезення товару форми EUR.l PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018.

Позивач вважає вказану картку відмови в митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018 протиправною, а вказані причини відмови в митному оформленні грубим порушенням та ігноруванням норм чинного законодавства, оскільки по-перше, інформація викладена у листі ДФС від 05.12.2018 року №37786/7/99-99-19-04-17 не вказує на існування будь-яких недостовірностей при оформленні позивачем товару, а лише інформує про те, що експортери, на запит митних органів, не надають документи, що підтверджують статус походження вживаних транспортних засобів, по-друге, оскаржувана картка не містить відомостей про здійснення відповідачем перевірки достовірності документів про походження товару, наявність обґрунтованих чи інших сумнівів стосовно автентичності поданих позивачем документів, статусу походження товару, а тому, наданий при митному оформлені сертифікат форми EUR.l PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018 належним чином підтверджує країну походження товару, а відтак, на думку позивача, відповідач безпідставно відмовив у прийнятті митної декларації та прийняв рішення про зупинення надання преференційного режиму.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 17.04.2019 представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскільки ввезений позивачем товар є бувшим у вжитку, а експортер товару не є його виробником, у Волинської митниці ДФС виникли обґрунтовані підстави для перевірки преференційного походження товару.

При цьому, що в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018, позивача було повідомлено, що застосування преференційного режиму можливе за результатами проведення перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.l PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018.

Крім того зазначає, що незважаючи на право позивача на подання заяви на відновлення режиму вільної торгівлі, позивачем жодним дій не вчинено, що в свою чергу унеможливлює зі сторони митниці проведення перевірки походження товару з Європейського Союзу.

На думку, представника відповідача, обраний позивачем спосіб захисту нібито порушеного права необґрунтованим, так-як після винесення картки відмови товар, за поданою митною декларацією від 29.12.2018 №UA205090/2018/115741 було випущено у вільний обіг.

А тому, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018 є такою, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 07.05.2019 представник позивача вказував на протиправність дій відповідача з підстав, викладених у позовній заяві.

Додатково, звернув увагу суду на те, що згідно ч.1 ст.45 Митного кодексу України, за наявності будь-яких сумнівів щодо країни походження товару, саме на відповідача покладається обов`язок звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Однак, на момент подання відзиву на позовну заяву до суду відповідач із таким запитом не звертався та відповідних доказів цього суду не надав.

Крім того, відповідач помилково вказує на ту обставину, що ініціювання подання такого запиту є обов`язком позивача.

При цьому, ст.43 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують країну походження товару є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

В свою чергу, позивачем, з метою отримання преференційного режиму для підтвердження країни походження товару було подано до Волинської митниці ДФС сертифікат про походження товару форми EUR.l №PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018 року, країна видачі - Польща.

А тому, позивач діяв у чіткій відповідності до вимог закону та надав усі підтверджуючі документи.

У додаткових поясненнях від 23.05.2019 представник відповідача зазначив, що не подання позивачкою заяви про відновлення преференційного режиму з сертифікатом про походження товару унеможливлює зі сторони митниці проведення перевірки походження товару з Європейського Союзу, адже такій перевірці підлягає оригінал сертифікату про походження, в даному випадку такий документ у митниці відсутній. Вказана процедура зумовлена відсутністю передбаченої законодавством процедурної можливості перваки сертифіката про походження товару під час здійснення митного оформлення шляхом його зупинення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд відмовити у задоволенні позовних позивача повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 10.12.2018 ОСОБА_3 , відповідно до вантажно-митної декларації UA205090 ОСОБА_4 2018.106610 від 08.12.2018, імпортовано на митну територію України «легковий автомобіль: марка MERCEDES-BENZ, модель VITO 113, в кількості 1шт., календарний рік випуску 2012, модельний рік випуску 2012 бувший у використанні, кількість місць - 9. номер кузова - НОМЕР_1 », як преференційний товар в рамках режиму вільної торгівлі, визначеної згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 та Протоколу І до неї.

Для підтвердження преференційного походження товару позивачем до митного оформлення було подано: рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoce) №2018-252 від 26.11.2018; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movetent certificate EUR.l) PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018; митну декларацію UA205090.2018.106610 від 08.12.2018; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209020/2018/49358 від 01.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 28.03.2012; документ який підтверджує заявлену митну вартість Schwarke 004292/28205837 від 10.12.2018; платіжні доручення про сплату митних та інших платежів: ПН689686 від 28.11.2018, ПН691286 від 30.11.2018, ПН694780 від 06.12.2018.

10.12.2018 позивачем отримано картку відмови в митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018, де причиною відмови у митному оформленні товарів є посилання на інформацію, викладену у листі ДФС від 05.12.2018 року №37786/7/99-99-19-04-17 та відповідно до п.4 ст.33 Протоколу І “Щодо визначення концепції “Походження товарів” і методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, прийнято рішення зупинити надання преференційного режиму.

Роз`яснено, що застосування преференційного режиму можливе за результатами перевірки сертифікату з перевезення товару форми EUR.l PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018.

21.12.2018, не погоджуючись з винесеною Волинською митницею карткою відмови в митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018, позивачем подано скаргу до Волинської митниці ДФС.

Листом Волинської митниці ДФС №18778/20/03-70-10 від 27.12.2018, позивачу відмовлено у задоволенні скарги з підстав, зазначених у картці відмови в митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018.

29.12.2018 декларантом згідно поданої митної декларації №UA205090/2018/115741 транспортний засіб «легковий автомобіль: марка MERCEDES-BENZ, модель VITO 113, в кількості 1шт., календарний рік випуску 2012, модельний рік випуску 2012 бувший у використанні, кількість місць – 9, номер кузова - НОМЕР_1 » оформлено у вільний обіг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Законом України від 16.09.2014 №1678-VII “Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21.03.2014 в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27.06.2014 в м. Брюсселі (далі - Угода про асоціацію з ЄС), яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди.

Відповідно до пункту 1 статті 29 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію з ЄС кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Згідно із пунктом 1 статті 2 Протоколу І щодо визначення концепції “походження товарів” і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію з ЄС (далі - Протокол І) з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Як передбачено пунктом 1 статті 6 Протоколу І, в статті 2 цього Протоколу товари, які не є повністю виробленими у вказаній країні, вважаються достатньо обробленими або переробленими у ній, якщо виконуються умови, наведені у Додатку II до цього Протоколу. Згадані вище умови вказують для всіх товарів, що підпадають під дію цієї Угоди, обробку, яку необхідно виконати з використовуваними у виробництві товару матеріалів іншого походження. Ці умови можуть бути застосовані тільки до вказаних матеріалів. Зі вказаного витікає, що якщо товар, який набув статусу виробленого у вказаній країні завдяки виконанню умов, вказаних у Додатку II, використовується для виготовлення іншого товару, то застосовні для цього другого товару умови не поширюються на перший; також не має значення, чи використовувались для виготовлення першого товару матеріали іншого походження.

Відповідно до додатку ІІ до Протоколу І для товарів групи 87 визначено умову походження товару з ЄС: “виробництво, у якому ціна усіх матеріалів не перевищує 40% ціни товару від виробника”.

Підпунктом “а” пункту 1 статті 16 Протоколу І передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу.

За приписами статті 32 Протоколу І митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Як передбачено статтею 33 Протоколу І, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Згідно із частинами першою - третьою статті 43 Митного кодексу України (далі - МК України) документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частин першої - третьої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Як встановлено судом, позивачем для підтвердження преференційного походження товару, транспортного засобу «легковий автомобіль: марка MERCEDES-BENZ, модель VITO 113, в кількості 1шт., календарний рік випуску 2012, модельний рік випуску 2012 бувший у використанні, кількість місць – 9, номер кузова - НОМЕР_1 » до митного оформлення було подано: рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoce) №2018-252 від 26.11.2018; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movetent certificate EUR.l) PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018; митну декларацію UA205090.2018.106610 від 08.12.2018; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209020/2018/49358 від 01.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 28.03.2012; документ який підтверджує заявлену митну вартість Schwarke 004292/28205837 від 10.12.2018; платіжні доручення про сплату митних та інших платежів: ПН689686 від 28.11.2018, ПН691286 від 30.11.2018, ПН694780 від 06.12.2018.

Для надання товару преференційного режиму вільної торгівлі єдиним документом, що свідчить про країну походження товару є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення.

В даному випадку таким документом для ввезеного товару транспортного засобу «легковий автомобіль: марка MERCEDES-BENZ, модель VITO 113, в кількості 1шт., календарний рік випуску 2012, модельний рік випуску 2012 бувший у використанні, кількість місць – 9, номер кузова - WDF639701137211» є сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movetent certificate EUR.l) PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018.(а.с.46)

Суд зазначає, що сертифікат про походження товару форми EUR.1 PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018 відповідає зразку, наведеному в додатку №ІІІ до Протоколу І Угоди, оформлений належним чином, містить достовірні відомості та підтверджує країну походження товару (Польща) тобто є документом, який підтверджує статус преференційного походження товару.

Таким чином, позивачем підтверджено країну походження задекларованого товару сертифікатом про походження товару форми EUR.1 PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018 та іншими документами, наданими для митного контролю у відповідності до вимог статтей 43, 44, 335 Митного кодексу України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Волинська митниця ДФС не вжила будь-яких заходів щодо перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018.

Згідно ч.1 ст.45 Митного кодексу України, за наявності будь-яких сумнівів щодо країни походження товару, саме на відповідача покладається обов`язок звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Однак, на момент розгляду справи судом, відповідач із таким запитом не звертався та відповідних доказів цього суду не надав.

А відтак, суд дійшов висновку про протиправність висновків відповідача про неправомірне застосування позивачем преференційного режиму під час митного оформлення «легкового автомобіля: марка MERCEDES-BENZ, модель VITO 113, в кількості 1шт., календарний рік випуску 2012, модельний рік випуску 2012 бувший у використанні, кількість місць – 9, номер кузова - НОМЕР_1 ».

Також, суд враховує, що листом ДФС України від 03.03.2017 №5466/7/99-99-19-03-17 “Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу” роз`яснено, що до обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки: проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС; сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами); структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС; в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки); маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару; код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару; дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката; до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування можуть бути засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитка печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

Проте, на думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави в порядку статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для здійснення перевірки сертифікату з перевезення EUR.1 PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018, оскільки обґрунтовані сумніви щодо достовірності цього документу про походження товару об`єктивно відсутні.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018 відсутні посилання на наявність у митній декларації невідповідностей чи розбіжностей у зазначенні точних відомостей про товар, мету його переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення його митного контролю та митного оформлення.

Суд звертає увагу, що ті обставини, що товар є бувшим у вжитку, а експортер товару не є виробником, не може бути підставою в розумінні статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для вчинення дій щодо перевірки правомірності преференційного походження товару.

Крім того, такі обставини не згадуються в переліку випадків обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару, зазначених у листі ДФС України від 03.03.2017 №5466/7/99-99-19-03-17 “Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу”.

На думку суду, оскільки позивач подала у встановленому порядку сертифікат форми EUR.1 PL/MF/AN0174457 від 28.11.2018 для проведення розмитнення в преференційному режимі ввезеного товару, щодо достовірності якого відсутні обґрунтовані сумніви, при цьому, на час розгляду справи судом запиту щодо перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 до митної адміністрації Польщі відповідачем направлено не було, тому у відповідача були відсутні правові підстави для зупинення надання преференційного режиму щодо вказаного товару.

Таким чином, суд вважає, що надана позивачем сукупність документів для митного оформлення товару дозволяє провести однозначну ідентифікацію товару, задекларованого за вантажно-митною декларацією №UA205090.2018.106610 від 08.12.2018 та провести його митне оформлення з наданням преференційного режиму.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу в прийнятті митної декларації та митному оформленні випуску чи пропуску товарів, а саме «легкового автомобіля: марка MERCEDES-BENZ, модель VITO 113, в кількості 1шт., календарний рік випуску 2012, модельний рік випуску 2012 бувший у використанні, кількість місць – 9, номер кузова - НОМЕР_1 », у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, шляхом визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1 921, 00 грн., що був сплачений згідно квитанції від 04.03.2019 №39450687.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018 Волинської митниці ДФС України.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС України судовий збір у сумі 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач : ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Волинська митниця ДФС України, адреса: 44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 29.05.2019.