П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 521/8445/18

Головуючий в 1 інстанції: Целух А. П.

Місце та час укладення судового рішення « 12:23», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 19.03.2018 р.

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного казначейства України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного казначейства України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо притягнення його до адміністративної відповідальності; визнання протиправною та скасування постанови від 08.05.2018р. №283/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП, а саме порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд, накладення на нього штрафу в сумі 1700грн., закриття провадження у справі, стягнення з Державного бюджету України в особі Державного казначейства на його користь 20000грн. у якості одноразового відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14.11.2018р. у задоволенні позову відмовлено з підстав недотримання позивачем вимог п.3.25б* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», яким забороняється обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб, та проект місцевих очисних споруд до каналізації садиб, за відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації, має бути погодженим органами санепідслужби.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на норми п.«а» ч.1 ст.32 Закону України «Про відходи», в якій зазначено, що метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов`язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. В даному випадку, відходи були утворені при справлянні життєвих потреб, що є необхідністю для підтримки життєдіяльності, розвитку організму, людської особистості, а не внаслідок проведення господарської діяльності, тобто вони утворились у повсякденний час життя та існування родини ОСОБА_1 і положеннями п. 3.25б* ДБН 360-92** не врегульовуються.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2018 року під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із направленням для проведення позапланової перевірки від 13.03.2018 року № 000274, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Було виявлено, що на об`єкті ОСОБА_1 виконані самовільні роботи з улаштування вигрібної ями з порушенням п.3.2б* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Згідно якого, обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється, а проект місцевих очисних споруд до каналізації садиб, за відсутності інженерних мереж міської каналізації, має бути погодженим з органом санепідслужби.

Під час перевірки згідно з наявними документами було встановлено, що будівельні роботи завершені та не виконуються, житловий будинок з господарськими спорудами фактично експлуатується. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, об`єкт житлової нерухомості - житловий будинок (загальною площею - 152,1 кв. м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 26316169, належить гр. ОСОБА_1 (розмір частки - 9/50) на підставі договору дарування. Документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 під час перевірки, представлено не було.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Факт виявленого правопорушення був зафіксований матеріалами перевірки: актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №000274, приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.04.2018 року та протоколом про адміністративне правопорушення від 25.04.2018 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.96 КУпАП, які були складені в присутності позивача.

08.05.2018 року була винесена постанова №283/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 1700грн.

Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно п.3.25б* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992р. №44 в редакції від 23.04.2018р., за відсутністю інженерних мереж міської (селищної) каналізації, необхідно передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється. /а.с.119-121/

При цьому, посилання апелянта на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016р. по справі №521/15560/15-а про визнання протиправною та скасування постанови №000099 Державної екологічної інспекції від 07.09.2015р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.82 КУпАП (порушення вимог поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, а саме відсутній дозвіл на вивезення рідких побутових відходів), є недоречним та безпідставними, оскільки дане судове рішення не спростовує факт порушення позивачем при здійсненні будівельних робіт вимог п.3.25б* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992р. №44 в редакції від 23.04.2018р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем надано до суду належні та допустимі докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП, а саме порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд, що підтверджується зокрема: актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000274, приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.04.2018 року протоколом про адміністративне правопорушення від 25.04.2018р. щодо здійснення позивачем робіт з улаштування вигребу за адресою: м. Одеса, Малиновський район, Путьова, 49-Б, в порушення п.3.25б* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.04.2018р. зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зроблено відмітку про відмову від підписання та отримання протоколу. /а.с.70-73/

Матеріалами справи підтверджується відправлення поштою всіх зазначених матеріалів справи про адміністративне правопорушення та особисте отримання їх позивачем 03.05.2018р.

При цьому, постанова про накладення адміністративного стягнення була прийнята у присутності позивача, вона містить найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 /а.с.77-80/

Таким чином, при складанні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відповідач діяв у межах повноважень та з дотриманням положень відповідного законодавства, без порушення встановленої законом процедури, а отже відсутні підстави для визнання постанови протиправною.

Доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та відповідно до ч.3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Крусян А.В.

Судді

Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.