Справа №225/1476/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

27 травня 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Качаленко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Петрової С.О., позивача ОСОБА_1 .

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія вуглездобичі", треті особи Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Торецьке об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання подати звіти, нарахувати та сплатити страхові внески та єдині внески,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Технологія вуглездобичі», треті особи Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Торецьке об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області в якому просить зобов`язати відповідача ТОВ «Технологія вуглездобичі» подати відповідні звіти про нарахування та сплату страхових внесків, передбачених ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з серпня 2015 року до листопада 2016 року включно та єдиних внесків, передбачених ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за період з серпня 2015 року до листопада 2016 року включно в розмірі не нижче мінімального внеску, зобов`язати ТОВ «Технологія вуглездобичі» нарахувати та сплатити страхові внески, передбачені ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року включно та єдині внески, передбачені ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за період з серпня 2015 року до листопада 2016 року включно в розмірі не нижче мінімального внеску та стягнути на його користь судовий збір в сумі 768,40 грн. пов`язаний зі сплатою судового збору. В обгрунтування позову зазначив наступне.

Позивач був офіційно працевлаштований на ТОВ «Технологія вугледобичі» у період з 04.08.2015 року по 30.11.2016 року на посаді гірничого робітника підземного третього розряду з повним робочим днем на підземних роботах. 30.11.2016 року його було звільнено з займаної посади відповідно ст.38 КЗпП України, в зв`язку з виходом на пенсію. При звільненні відповідачем не було проведеного повного розрахунку по заробітній платі, проте рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 15.09.2017 року з відповідача було стягнуто невиплачену заробітну плату та інші виплати. Однак, при зверненні до Торецького об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (третя особа 1) за призначенням пенсії на пільгових умовах за списком №1, стало відомо, що відповідач утримував з його заробітної плати єдині соціальні внески щомісяця, проте жодного разу не перерахував їх до управління Державної фіскальної служби України. Несплата відповідачем страхових внесків порушує його права та законні інтереси, оскільки до страхового стажу зараховується лише місяці, за які сплачені не менше розміру страхового внеску, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не інформував.

Представник третьої особи Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до судового засідання не з`явився, надав заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, надав пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 , зазначив наступне. ТОВ «Технологія вуглездобичі» зареєстровано 19.11.2007 року, знаходиться на обліку в Північній ДПІ Маріупольського управління ГУ ДФС у Донецькій області, код ДПІ 564. Податкова адреса ТОВ «Технологія вуглездобичі» Донецька область, м. Донецьк, пр-т. Партизанський, буд.1А. Товариство є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. ТОВ «Технологія вуглездобичі» належним чином не виконуються вимоги ст. 9 Закону № 2464 зокрема, звіти за Формою №Д 4 (місячна) «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за серпень - грудень 2015, лютий - квітень 2016, червень - липень 2016 до контролюючого органу не надано. Звіти Форма №Д 4(місячна) «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за січень 2016, травень 2016, серпень - листопад 2016 ТОВ «Технологія вуглездобичі» до контролюючого органу було надано, але без Таблиць 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам», що передбачена вищевказаною Формою. У зв`язку з чим, неможливо переглянути нарахування у звітах по Карнаухову О.О. Станом на 17.05.2019 року по страхувальнику ТОВ «Технологія вуглездобичі» в інтегрованій картці за кодом платежу 71010000 єдиний внесок, рахується борг листопада 2014 року в сумі 2178840,47 грн. У зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в частині нарахувати та сплатити єдиний внесок за період з серпня 2015 до листопада 2016 за всіх застрахованих осіб, що працювали в цей період.

Представник третьої особи Торецьке об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, позов підтримав, надав пояснення зазначив наступне. Однією з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на роботах по списку № 1. В індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача (форма Ок-5) за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року (включно) відомості про сплату підприємством страхових внесків (єдиного внеску) відсутні.Але у той же час TОB «Технологія вуглездобичі» надає довідку № 2 від 05.01.2017 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 виплачена заробітна плата з урахуванням утримання єдиного соціального внеску, якіфактично не надійшли до Пенсійного фонду України. За відсутності підтвердження сплати єдиного внеску орган Пенсійного фонду України правомірно не зарахував вказаний період до страхового та пільгового стажу роботи позивача. Тільки після сплати страхувальником єдиного соціального внеску Торецьке ОУПФУ Донецької області набуде право на зарахування періоду за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року (включно) до страхового та пільгового стажу пенсіонера. Слід звернути увагу суду, що страхувальники Звіт Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне соціальне страхування до органів доходів і зборів» надають щомісячно за всіх працюючих на підприємстві осіб, а не індивідуально за кожну особу окремо. У зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в частині надання звіту за період з серпня 2015 до листопада 2016 за всіх застрахованих осіб, що працювали в цей період.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Технологія вуглездобичі» з 04.08.2015 року, де працював в якості гірничого робітника з повним робочим днем на підземній роботі. 30.11.2016 року позивача було звільнено з підприємства на підставі ст.38 КЗпП України, у зв`язку з виходом на пенсію за віком (а.с.14)

З індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , наданих Пенсійним фондом України, встановлено, що ТОВ «Технологія вуглездобичі» позивачу була нарахована наступна заробітна плата: 2015 рік – інформація про нараховану заробітну плату відсутня, за січень 2016 року – 4996,67 грн., травень 2016 року - 4264,12 грн., серпень 2016 року - 4682,10 грн., вересень 2016 року – 5042,17 грн., жовтень 2016 року – 4001,07 грн.,листопад 2016 року 12286,10 грн., проте судом встановлено, що з цієї заробітної плати відповідачем не було сплачено єдиний соціальний внесок (а.с.11-12)

З довідки наданої ТОВ «Технологія вуглездобичі», встановлено, що позивачу за період роботи з 04.08.2015 року по 01.12.2016 року нараховано заробітної плати 82163,48 грн., з яких утримано 16035,89 грн. (а.с.13)

Довідкою №2 від 05.01.2017 року підтверджено трудовий стаж ОСОБА_1 з 04.08.2015 року по 30.11.2016 року для призначення пенсії при відсутності трудової книжки чи відсутності записів в ній (а.с.15)

Згідно листа ГУ ДФС України у Донецькій області ДФС України, встановлено, що згідно наданих ТОВ «Технологія вуглездобичі» звітів за формою 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку» по ОСОБА_1 за періоди: ІІІ квартал 2015 року – звітність не надано, ІV квартал 2015 року – звітність не надано, І квартал 2016 року нараховано доходу – 13654,71 грн., виплачено доходу 13654, 71 грн., нараховано податку – 2457,85 грн., утримано податку – 0 грн., ІІ квартал 2016 року нараховано доходу – 14891,11 грн., виплачено доходу 14891,11 грн., нараховано податку – 2680,40 грн., утримано податку – 0 грн., ІІІ квартал 2016 року – нараховано доходу 13993,19 грн., виплачено доходу 13993,19 грн., нараховано податку – 2518,78 грн., утримано податку – 0 грн., ІV квартал 2016 року нараховано доходу 16287,17 грн., виплачено доходу 0 грн., нараховано податку – 2931,69 грн., утримано податку – 0 грн. Звіти Додаток 4 «Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2015 рік, лютий – квітень 2016 року та червень - липень 2016 року підприємством не надано. Станом на 01.07.2018 року по страхувальнику ТОВ «Технологія вуглездобичі» по інтегрованій картці за кодом платежу 71010000 – єдиний внесок, нарахований на суми заробітної плати, допомоги, винагород за договорами ЦПХ рахується борг з листопада 2014 року (а.с.16)

Підставою звернення позивача до суду стало те, що несплата відповідачем страхових внесків порушує його права щодо зарахування періоду роботи з серпня 2015 року по листопад 2016 року до страхового стажу для призначення пенсії.

З огляду на це суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст.253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Частиною 1, ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з ч.9 ст.9 Закону обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до розділу ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №435 від 14.04.2015 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Відповідно до частини 2 ст.20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Таким чином в судовому засіданні встановлено та не спростовано представником відповідача, що позивачу, який знаходився у трудових відносинах з відповідачем була нарахована заробітна плата, але з цієї заробітної плати відповідачем не було сплачено єдиний соціальний внесок на позивача, як застрахованої особи, що є порушенням прав позивача і це право підлягає захисту в судовому порядку.

В той же час враховуючи встановлені судом факти та обставини, на думку суду, позов слід задовольнити частково, оскільки вимоги в частині зобов`язання відповідача подати звіти про нарахування та сплату страхових внесків, передбачених ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є необгрунтованими.

Так, як було зазначено вище, згідно з п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 "Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР передбачено, що залежно від страхового випадку, серед іншого, є такий вид загальнообов`язкового державного соціального страхування як пенсійне страхування.

Пунктом 3 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що здня набрання чинності цим Законом (1.01.2011) платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частина перша статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина перша статті 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»встановлює, що страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 затверджено "Пропорції розподілу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", абзац четвертий пункту 1 яких передбачає, що сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), що сплачується платниками, зазначеними у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 4 і 5 і 5-1 частини першої статті 4, абзаці третьому частини першої статті 10 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон), розподіляється на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) - 85,6215 відсотка.

З наведеного слід зробити висновок, що передбачений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, в тому числі за пенсійним страхуванням, в частині -85,6215 відсотка розподіляється на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) згідно діючого законодавства.

Абзацом другим частини першої статті 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки органів доходів і зборів страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Частиною другою статті 17 цього ж Закону визначено, що між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом, що ведуть Державний реєстр, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Закон у частині першій статті 23 передбачає, що на виконання своїх повноважень Пенсійний фонд та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування мають право безоплатно отримувати від органів доходів і зборів відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей.

Відтак, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача подати звіти про нарахування та зобов`язання сплатити страхові внески, передбачені ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неможливо задовольнити з огляду на те, що вищенаведеними чинними нормами законодавства встановлено інший порядок перерахування внесків до Пенсійного фонду (у відсотковому відношенні від єдиного внеску) та обміну інформацією щодо сплати єдиного внеску через Державний реєстр.

Судовий збір у розмірі 704,80 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного керуючись ст. ст.10, 12, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія вуглездобичі", треті особи Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Торецьке об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання подати звіти, нарахувати та сплатити страхові внески та єдині внески - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія вуглездобичі" (35560130) подати звіти про нарахування та сплату єдиних внесків, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" з додатками (в тому числі із "Звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску") за період з серпня 2015 року до листопада 2016 року включно за застрахованих осіб, зокрема, за ОСОБА_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія вуглездобичі" (35560130) нарахувати та сплатити єдині внески, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", за період з серпня 2015 року до листопада 2016 року включно за ОСОБА_1 в розмірі не менше мінімального внеску.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія вуглездобичі" (35560130) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768 гривнь 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подано. У разі подання скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку - якщо заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29.05.2019 року

Суддя :