ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" квітня 2019 р. Справа № 911/2412/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність та дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС”

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп”

2. Приватного підприємства “Фроменталь”

про стягнення 49 311,83 гривень

представники учасників справи не з`явились

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2014 у справі №911/2412/14 позовні вимоги задоволено частково, солідарно стягнуто з ПП “Фроменталь” (ідентифікаційний код 34404398) та ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” (ідентифікаційний код 38267861) на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” (ідентифікаційний код 38039872) 5 772, 26 грн 3% річних, стягнуто з ПП “Фроменталь” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 32 237, 26 грн пені, 11 302, 31 грн інфляційних втрат, 1 720, 12 грн судових витрат та 609, 00 грн витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката. До того ж означеним рішенням стягнуто з ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 106, 88 коп. судового збору та 609, 00 витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката.

04.08.2014 Господарським судом Київської області видано накази про примусове виконання зазначеного рішення.

27.12.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” надійшла скарга на бездіяльність та дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, що виявились у поверненні 28.11.2018 виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадженнях №44711523 та №44711427 з виконання наказів господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, із винесенням державним виконавцем відповідних постанов.

В обгрунтування скарги стягувач зазначив про те, що державним виконавцем за період з 13.05.2018 по 28.11.2018 не вчинено передбачених законом дій у виконавчих провадженнях №№44711523, 44711427 при примусовому виконанні рішення суду у даній справі, а саме не вчинено у повному обсязі належних дій щодо розшуку коштів, майна боржника, на яке можна звернути стягення, шляхом направлення запитів до всіх органів влади, які, відповідно, володіють інформацією.

До того ж, посилаючись на необхідність отримання відомостей щодо наявності у боржника рухомого/нерухомого майна, скаржник вказав, що державним виконавцем не враховано обставин реєстрації боржника до 2012 року та продовження здійснення реформування державних органів реєстрації, як наслідок необхідності зверення до уповноважених до 01.01.2012 органів реєстрації із запитами про отримання відомостей, які зберігаються у паперовій формі.

Окрім того, скаржник зауважив, що 06.10.2018 ним направлено державному виконавцю клопотання про вчинення виконавчих дій стосовно отримання відомостей про майновий стан боржника, яке державний виконавець залишив без задоволення.

З огляду на вказане скаржник вважає незаконними дії державного виконавця щодо повернення виконавчих документів з примусового виконання рішення суду у даній справі, що призвело до порушення майнових інтересів скаржника, як стягувача, а тому просить суд:

- визнати незаконними дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, котрі виразились у винесенні постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.11.2018 з підстав п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати недійсними та скасувати постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.12.2018 на підставі ч. 1 ст. 37 Закону України «Прол виконавче провадження»;

- визнати неправомірною бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, котра виразилась у нездійсненні заходів примусового виконання щодо направлення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формами звітності, визначеними Наказом Державного комітету статистики України від 28.08.2008 за №296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.09.2008 за №877/15568, з метою отримння відповідної статистичної інформації;

- визнати за період з 13.05.2018 по 28.11.2018 неправомірною бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, котра виразились у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», які б були направлені та свідчили б про перевірку майнового стану боржника, а саме:

• належним чином та в строки, не виявлено та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім`я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;

не направлено запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, БТІ, Державної сільськогосподарської інспекції – як уповноважених органів до 01.01.2012; територіальні сервісні центри МВС України, Реєстраційної служби, Департамент державної реєстрації та нотаріату, Державна служба з питань безпечності харочових продуктів та захисту споживачів – як уповноважених органів після 01.01.2012) щодо наявності у власності боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, з урахуванням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», тощо, котрі містяться в архівах паперових баз даних державних реєстрів, котрі функціонували до 2012-2013 років із врахуванням Наказу Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», та при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

не направлено запити до реєстраційних органів (Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, Департамент державної реєстрації та нотаріату, Державна служба з питань безпечності харочових продуктів та захисту споживачів) щодо наявності у власності боржника належного йому рухомого та/або нерухомого майна, та при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту;

• не здійснено заходи щодо виявлення та встановлення посівів с/г культур, котрі знаходяться та розміщені на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника;

• не здійснено вихід за місцем знаходженням земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника, із метою встановлення та підтвердження дійсності та достовірності здійснення посіву с/г культур із метою збору врожаю 2017-2018 року;

• не здійснено звернення стягнення на майно боржника у вигляді посівів с/г культур, котрі знаходяться та розміщенні на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника, в тому числі арешту посівів с/г культур, їх опису, оцінці та реалізації майна боржника;

• не винесено постанову, котрою із метою недопущення пошкодження вказаного майна не попереджено боржника про відповідальність за пошкодження (знищення) відповідного майна, передбачену чинним законодавством України;

• не витребувано від органу доходів і зборів інформації про сумарні доходи боржника за результатами діяльності 2016-2018 років;

• не витребувано від ДП «Держреєстри України» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «ЗЕРНО» даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення - не здійснено його опису та арешту;

• не направлено запити до ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» щодо встановлення факту видання боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику;

• не враховано того факту, що боржник є суб`єктом господарювання зареєстрованого як юридична особа, здійснює свою діяльність із обов`язковим здійсненням сплати податків, ЄСВ, війського збору, тощо (навіть при мінусових показниках), та відповідно до офіційного он-лайн сервісу ДФС України (http://sfs.gov.ua/businesspartner), заборгованості по будь-яким податкам не має;

• із врахуванням вимог статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» від 28.12.2014 року за №77-УІІІ не направлено до територіальних (місцевого, районного, обласного) органу Фонду соціального страхування України страхувальників, котрі здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців (в даному випадку боржника) запит щодо встановлення факту та наявності здійснення протягом 2017-2018 років фінансування страхувальника (боржника) та на надання матеріального забезпечення, в тому числі й соціальних послуг застрахованій особі - боржнику, що в кінцевому випадку надасть змогу ВДВС належним чином, об`єктивно та повноцінно здійснити виконавчі заходи щодо виявлення, арешту та списанні грошових коштів, належних боржнику, направлених на задоволення вимог стягувача;

• не витребувано від ДП «Аграрні Реєстри» Міністерство аграрної політики та продовольства України (є адміністратором-держателем відповідного реєстру) відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних Реєстру даних про видані боржником аграрні розписки, а також відмості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та у позитивному випадку, не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не витребувано від державного реєстратора районного/обласного рівня структурного підрозділу Міністерства юстиції України та/або приватного нотаріуса як суб`єкта здійснення реєстраційних аграрних розписок, котрому надано повноваження такої реєстрації під час нотаріальних дій, відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних ДП «Аграрні Реєстри» даних про видані боржником аграрні розписки, а також відмості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та у позитивному випадку, не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не здійснено виконавчих заходів, котрі направлені на виявлення та встановлення факту використання у власній господарській діяльності боржника аграрних розписок, шляхом направлення відповідних та належних запитів, зокрема та не обмежуючись до таких банківських установ, як АТ «ОТП Банк», ПАТ «Агропросперис банк», АТ «Пиреус банк МКБ», ПАТ «Правекс-банк», ПАТ «ПУМБ» (з огляду, що станом на сьогоднішній день,саме вказані банки застосовують у своїй діяльності такі форми кредитування);

• не направлено запити до Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації про надання інформації стосовно зібраного боржником врожаю 2016-2017 роках та проведення посівних робіт 2017-2018 років, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;

• не направлено до районного відділу статистики вимогу надати державному виконавцю інформацію про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос), про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами, про підсумки сівби під урожай 2017-2018 року, про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту.

• не направлено запити до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України;

• не витребувано від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин боржника серед власників тварин (худоби), та не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не направлено запити до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника;

• із метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника, не витребувано від обслуговуючого банку боржника відомостей про рух коштів по відповідному рахунку;

• не направлено запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не направлено запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не направлено запити до Міністерства економічного розвитку та торгівлі (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського,12/2) про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не направлено запити до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8) про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо), та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не направлено запити до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» про наявність та/або відсутність боржника серед власників об`єктів промислової власності, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не направлено запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги 14), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржника, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання копії податкового щоквартального звіту за 2016-2017рік за формою 1-ДФ та/або запиту про надання інформації щодо форми (коди податкових виплат) виплати доходів іншим відповідним суб`єктам господарювання щодо оплати послуг оренди, інших платежів; у випадку існування перешкод у здійсненні даного заходу не вжито дій щодо захисту прав та обов`язків органу ДВС та стягувача, звернувшись до суду із вимогами відповідного характеру;

• із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника серед платників загальнодержавних податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Податок на доходи фізичних осіб, Податок на додану вартість, Акцизний податок, Екологічний податок, Плата за користування надрами, Рентна плата за об`єкти використання, тощо;

• із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність Боржника серед платників місцевих податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Транспортний податок, Єдиний податок для ФОП, Плата за землю (у складі податку на майно), тощо;

• не направлено запити до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскапьної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника серед платників загальнодержавних зборів, у відповідності до норм чинного законодавства України: Збір за першу реєстрацію транспортного засобу, Збір за користування радіочастотним ресурсом України, Збір за спеціальне використання води, Збір за спеціальне використання лісових ресурсів, Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, Плата за використання інших природних ресурсів, тощо;

• не направлено запити до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «ЛІСКИ» ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦІ», ДП «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу - вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

• із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника серед платників місцевих зборів, у відповідності до норм чинного законодавства України: Туристичний збір, Збір за місця для паркування транспортних засобів, Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, тощо;

• не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання;

• із врахуванням приписів ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», здійснити звернення стягнення на частку боржника як учасника Товариства із врахуванням особливостей того факту, що поряд з часткою боржника у Товаристві у сфері корпоративного права кореспондується об`єктивна фінансова можливість, як майновий актив – частку у Товаристві, на виплату дивідендів, інших сум;

• із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, встановлення та/або перевірки наявності вигодонабувачів від діяльності Боржника, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання інформації щодо суб`єктів, відповідно до правовідносин із котрими боржник виступає податковим агентом; у випадку існування перешкод у здійсненні даного заходу вжити дій щодо захисту прав та обов`язків органу ДВС та стягувана, звернувшись до суду із вимогами відповідного характеру;

• не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника;

• не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником боржником державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування керівника боржника поза межами України;

• не направлено керівнику боржнику вимоги про з`явлення до ВДВС та надання документів, котрі підтверджують та/або спростовують можливість виконання виконавчого документу, зокрема довідку про доходи, податковий звіт за формою 1 -ДФ, бухгалтерські, податкові документи, тощо;

• не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника;

• не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника;

• не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання;

• не вчинено будь-які інші дії, що направлені на виконання наказу суду;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконачих дій у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», та котрі були б направленні та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2018 відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” на бездіяльність та дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до повернення матеріалів справи №911/2412/14 до господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2019 розгляд скарги призначено на 11.03.2019 та витребувано від Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області письмові пояснення щодо скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №№44711523 та 44711427.

07.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2019 розгляд скарги відкладено на 25.03.2019 та повторно витребувано від Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області письмові пояснення щодо скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №№44711523 та 44711427.

У судове засідання 25.03.2019 у судове засідання представники учасників справи не з`явились, Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області витребувані судом документи не надав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2019, зокрема, розгляд скарги призначено на 08.04.2019.

26.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від скаржника надійшли письмові пояснення, відповідно до яких ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” зауважило на необіхдності застосування преюдиційних фактів, встановлених ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2019 у справі №15/5026/2139/2011 під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця у даній справі.

До того ж, 26.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від скаржника надійшла заява про понесення ним у майбутньому додаткових судових витрат на правову допомогу.

26.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області електронною поштою від Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надішли письмові пояснення стосовно скарги, відповідно до яких державний виконавець зауважив, що ним на виконання рішення суду у даній справі вчинено усі передбачені законом дії щодо виявлення майна боржника. До пояснень державним виконавцем надано копії виконавчого провадження, у тому числі запитів та відповідей на них.

З огляду наведеного державний виконавцеь вважає скаргу стягувача безпідставною та необгрунтованою, а тому просить відмовити у її задоволенні повністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2019 розгляд скарги відкладено на 15.04.2019.

09.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надішли письмові пояснення стосовно скарги, що вже були надіслані на електронну адресу суду 26.03.2019. Вказані пояснення підписані від імені відділу головним державним виконавцем Петренко С.В., яка діє на підставі виданого їй начальником відділу доручення.

09.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від скаржника надійшли пояснення у справі, відповідно до яких ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” зауважило на відсуності у посадових осіб Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повноважень на вчинення процесуальних дій під час розгляду скарги у дані справі, а також на недотриманні вимог стосовно надіслання іншим учасникам копій відзиву на скаргу та доданих до нього документів шляхом надання суду оригіналів опису вкладення та квитанції органу зв`язку про направлення поштової кореспонденції.

12.04.2019 та 15.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшло Положення про відповідне управління, відповідно до змісту якого для здійснення своїх повноважень начальник відділу має право видавати доручення та забезпечує контроль за їх виконанням.

З огляду вищевказаного, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань скаржника на відсуність у посадових осіб Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повноважень на вчинення процесуальних дій.

До того ж, оскільки норми процесуального законодаства не містять вимог стосовно необхідності надіслання, у тому числі особливостей щодо порядку такого надіслання, копій відзиву/заперечень стосовно скарги на дії ДВС та подання суду доказів вчинення відповідних дій, суд дійшов висновку про прийняття вказаного відзиву до розгляду.

15.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від скражника надійшов супровідний лист, відповідно до якого ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” на підтвердження правомірності та обґрунтованості доводів/вимог скарги просило долучити до матеріалів справи постанову Верховного Суду від 08.03.2019 у справі №21/303-08.

У судове засідання 15.04.2019 представники сторін та державний виконавець не з`явились.

Відповідно до приписів ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши та перевіривши подані до скарги докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області №911/4285/16 з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. ст. 1, 10 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон України “Про виконавче провадження”) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Так, постановами Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 11.09.2014 відкрито виконавчі провадження №№44711523, 44711427 із примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14 щодо стягнення з ПП “Фроменталь” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” заборгованість на загальну суму стягнення 45 868,69 грн та 5 772,26 грн відповідно.

Постановами Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 11.09.2014 у виконавчих провадженнях №№44711523, 44711427 накладено арешт на все майно ПП “Фроменталь”.

Постановами Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 15.02.2016 у виконавчих провадженях №№44711427, 44711523 повернуто стягувачеві накази Господарського суду Киїської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14 з підстав п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” з огляду на те, що в результаті вжитих державним виконавцем дій неможливо з`ясувати мсцезнаходження боржника, а майно, на яке може бути зверненно стягнення, відсутнє.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2016, зокрема, скасовано постанови відділу Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.02.2016 ВП №№44711523, 44711427.

Постановами Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28.11.2018 у виконавчих провадженях №№44711427, 44711523 повернуто стягувачеві накази Господарського суду Киїської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14 з підстав п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” з огляду на те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Виходячи із системного аналізу вищезазанчених приписів законодавства, суд дійшов висновку, що правові підстави для застосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, при поверенні виконавчого документа стягувачу, у державного виконавця виникають за умови виконання останнім обов`язку із вчинення усіх передбачених законом дій для розшуку рухомого/нерухомого майна, майнових прав боржника для повного виконання рішення та задоволення вимог стягувача.

Відповідно до приписів ст. ст. 36, 48, 52 Закону України “Про виконавче провадження” розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до пп. 6, 11 розділу І, п. 2 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень.

При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують п`ять мінімальних розмірів заробітної плати, виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Водночас, звертаючись до суду із відповідною скаргою, стягувач просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця за період з 13.05.2018 по 28.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2017 визнано незаконною та протиправною бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях № 44711523 та № 44711427 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 911/2412/14, за період з 06.04.2016 по 12.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2018, зокрема, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській област Чепурної Лариси Петрівни у виконавчих провадженнях № 44711523 та № 44711427 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №44711523 та №44711427.

При постановлені вищезазначеної ухвали судом досліджувались обставини вчинення державним виконавцем дій у виконавчих провадженнях з виконання рішення у даній справі та встановлено, що рішення до цього часу не виконано, а тому має місце неправомірна бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Отже, при розгляді скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях при примусовому виконанні рішення суду у даній справі, поданій до суду 27.12.2018, підлягають дослідженню обставини вчинення державним виконавцем дій, з урахуванням вимог скаржника, за період з 13.05.2018 по 28.11.2018 (далі – спірний період).

За таких обставин, враховуючи приписи норм чинного законодавства, зокрема ст. ст. 36, 48, 52 Закону України “Про виконавче провадження”, дії щодо перевірки майнового стану боржника – ПП “Фроменталь”, а саме виявлення рахунків боржника, нерухомого та рухомого майна, мали бути вчинені державним виконавцем в межах виконавчих проваджень №44711523 та №44711427 не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення державним виконавцем за період з 13.05.2018 по 28.11.2018 в межах виконавчих проваджень №№44711523, 44711427 покладеного на нього обов`язку щодо здійснення кожні два тижні перевірки майнового стану боржника, а саме виявлення його рахунків, що свідчить про порушення державним виконавцем вимог закону та обгрунтованісь доводів стягувача щодо відповідної бездіяльності.

Водночас, надані держаним виконавцем копії відповідей Державної фіскальної служби №№1036446626, 1039165339, 1036710775 на запити державного виконавця від 06.04.2018, 08.06.2018, 17.04.2018 про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником, не є належними та допустимими доказами вчинення державним виконавцем дій щодо виявлення усіх рахунків боржника кожні два тижні, адже за спірний період відповідні дії були всього один раз у виконавчому провадженні №4711427, а не кожні два тижні в межах виконавчих проваджень №№44711523, 44711427, тоді як інші запити були надіслані у квітні 2018 року, тобто поза межами спірного періоду.

Надана ж державним виконавцем копія відповіді Державної фіскальної служби №1045085399 від 26.11.2018 про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником стосується виконавчого провадження №46276798, обставини вчинення виконавчих дій у якому лежать поза межами скарги у даній справі.

Відповідно до п. 1, 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженої Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; забезпечує здійснення відомчої реєстрації та обліку машин, видачі на них номерних знаків та відповідних реєстраційних документів, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих машин та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є.

Отже, органом, що здійснює облік відомостей стосовно реєстрації сільськогосподарських машин, є Державна інспекція сільського господарства України, а не Державна сільськогосподарська інспекція, як зазначено скаржником.

Окрім того, згідно пп. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. №17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано, зокрема, Державну реєстраційну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

До того ж, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення державним виконавцем в межах виконавчих проваджень №№44711523, 44711427 покладеного на нього обов`язку щодо здійснення перевірки майнового стану боржника: кожні три місяці - виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, шляхом надіслання запитів до реєстраційних органів, зокрема територіальних сервісних центрів МВС України, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів, Державної інспекції сільського господарства України, Міністерства юстиції України, управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради, ДП «Держреєстри», Державного підприємства «Національні інформаційні системи», районного відділу статистики, ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», Державної авіаційної служби України, районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, відповідно, про наявність у власності боржника належного йому майна: обєктів нерухомого майна (споруди, будівлі); тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів; наявність у власності чи у оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур; про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна; щодо встановлення факту видання боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику; стосовно подання боржником статистичної звітності про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) та за формами звітності, визначених Наказом Державного комітету статистики України від 28.08.2008 за №296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства»; щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин боржника серед власників тварин (худоби), про наявність у власності боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України; про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури; про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних; про наявність відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржника.

Інших належних та допустимих доказів вчинення державним виконавцем дій щодо виявлення рахунків, рухомого/нерухомого майна та майнових прав боржника суду не надано, тоді як надані державним виконавцем ініші вимоги та запити здійснені у інших виконавчих провадженнях, відмінних від виконавих проваджень щодо виконання рішення у даній справі, а тому не є належними та допустимими доказами вчинення виконавчих дій щодо наказів у даній справі, оскільки державний виконавець, згідно приписів чинного законодавства, зобов`язаний здійснювати всі необхідні виконавчі дії щодо коженого окремо відкритого виконавчого провадження, або щодо кожного наказу у зведеному виконавчому провадженні, докази відкриття якого, як-то постанова про об`єднання наказів у зведене виконавче провадження, постанова про приєднання наказу до зведеного виконавчого провадження, відсутні в матеріалах виконавчих проваджень №№44711427, 44711523.

До того ж, державним виконавцем надано матеріали та документи, вчиннені за період, що був предметом оскарження згідно скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” на бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції у справі №911/2412/14, частково задоволеної ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2018.

Вищезазначене свідчить про порушення державним виконавцем законних прав та інтересів стягувача, а тому суд дійшов висновку про те, що така бездіяльність державного виконавця є протиправною, а скарга стягувача щодо бездіяльності державного виконавця в частині необхідності вчинення вищенаведених дій є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання ж скаржника на необхідність державного виконавця звернутися до МРЕВ ДАЇ, БТІ – як уповноважених органів до 01.01.2012, а також Реєстраційної служби, визнаються судом безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998р. N1388, в редакції станом на час необхідності вчинення виконавчих дій, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.

Відповідні зміни стосовно повноважень таких органів як “реєстраційно-екзаменаційні підрозділи Державтоінспекції” на повноваження сервісних центрів МВС були внесені, зокрема, постановаю Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2015 р. №904 «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Відповідно до розділу ІІ Положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 29.12.2015 №1646, Територіальний сервісний центр МВС відповідно до чинного законодавства, зокрема, здійснює в установленому порядку державний облік зареєстрованих транспортних засобів юридичних та фізичних осіб - власників транспортних засобів і формування Єдиного державного реєстру МВС.

Наказом Міністерства юстиції України 14.12.2012 №1844/5 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», зокрема, визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із змінами).

Також, відповідним наказом зобов`язано Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В.Б.) забезпечити, зокрема, припинення доступу державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, а реєстраторів бюро технічної інвентаризації - до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пп. 2, 57 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1141, невід`ємна архівна складова частина Державного реєстру прав - Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, про об`єкти та суб`єктів таких прав (обтяжень) містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження щодо одного об`єкта нерухомого майна, наявні в Державному реєстрі прав, а також відомості з його невід`ємної архівної складової частини, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень щодо такого об`єкта нерухомого майна.

Водночас, відповідно до п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2013 року № 47-р «Деякі питання належного функціонування системи органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно», рекомендовано органам місцевого самоврядування:

- забезпечити збереження матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ, які зберігаються у бюро технічної інвентаризації - комунальних підприємствах;

- сприяти розміщенню органів державної реєстрації прав у приміщеннях, в яких до 1 січня 2013 р. розташовувалися реєстратори бюро технічної інвентаризації, та функціонуванню зазначених органів;

- передбачити безоплатний доступ до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ для державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно з метою належного опрацювання ними запитів, що надходять в установленому порядку;

- створити умови для доступу юридичних та фізичних осіб до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування;

- вирішити в установленому законодавством порядку питання передачі органам державної реєстрації прав матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ.

Враховуючи зазначене вище, а також відсутність станом на дату звернення зі скаргою та за відповідно заявлений до перевірки період нормативно-правових підстав діяльності Міжрайонних реєстраційно-екзаменаційних відділів Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації та наявності у їхньому розпорядженні, у тому числі зберігання ними у паперовому вигляді, відомостей стосовно майнових прав осіб, суд дійшов висновку про безпідставність посилань скаржника на необхідність звернення державного виконавця до вказаних органів із запитами стосовно манового стану боржника, як наслідок неаобгрунтованість скарги щодо бездіяльності державного виконавця у відповідній частині.

До того ж, скаржником нормативно не обґрунтовано наявності у Департамента державної реєстрації та нотаріату, Центру державного земельного кадастру повноважень щодо надання інформації про наявність у власності чи у оренді боржника належного йому майна: обєктів нерухомого майна, земельних ділянок, а також не підтверджено наявності правових підстав для збирання і оброблення органами статистики інформації за такими звітами, як Звіт про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами, про підсумки сівби та урожай 2017-2018 року та Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб.

Відповідно до пункту 1 Типового положення про Головне управління агропромислового розвитку обласної, управління агропромислового розвитку Севастопольської міської державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №967, Головне управління агропромислового розвитку обласної, управління агропромислового розвитку Севастопольської міської державних адміністрацій (далі - управління) є структурним підрозділом обласної, Севастопольської міської держадміністрацій, підзвітним та підконтрольним голові відповідної держадміністрації та Мінагрополітики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 06.02.2013 №99 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», постанову Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. №967 “Про затвердження типових положень про Головне управління агропромислового розвитку обласної, управління агропромислового розвитку Севастопольської міської, районної державних адміністрацій” визнано такою, що втратила чинність.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012р. №606 затверджено рекомендаційні переліки структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій згідно з додатками 1 і 2, відповідно до яких, одним з структурних підрозділів, який може бути створений Головою обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, є підрозділ агропромислового розвитку, вид та статус як юридичної особи публічного права якого визначається головою відповідної адміністрації.

За таких обставин, оскільки скаржником станом на дату звернення із відповідної скаргою нормативно необґрунтовано підстави діяльності Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, як і не визначено ідентифікуючі дані відповідного управління, його територіальну належність та обсяг прав, суд дійшов висновку про безпідставність доводів скаржника щодо бездіяльності державного виконавця, яка виявилась у ненаправленні запиту до Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації про надання інформації стосовно зібраного боржником врожаю 2016-2017 роках та проведення посівних робіт 2017-2018 років, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту.

Доводи ж стягувача щодо необхідності звернення державного виконавця до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та її структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укразалізниця», ДП «Головний інформційно-обчислювальний центр Укрзалізниці», районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України, а також до територіальних (місцевого, районного, обласного) органу Фонду соціального страхування України страхувальників з метою встановлення наявності/відсутності боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторовагонного рухомого складу вагони всіх видів, локомотивів монорейкового транспорту, тощо, перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання, а також здійснення протягом 2017-2018 років фінансування страхувальника (боржника) та на надання матеріального забезпечення, визнаються судом неспроможними з огляду на відсутність у відповідних органів наданих державою повноважень щодо опрацювання вищезазначених відомостей та їх надання на запит державного виконавця, у той час як скаржником нормативно не обґрунтовано доводів щодо здійснення обміну інформацією між такими органами, установами та організаціями.

Посилання скаржника на ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визнаються судом неспроможними, позаяк відповідно до приписів вказаної норми, страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Окрім того, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №1021-р повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України передано Державній службі України з питань праці.

Поряд з тим, в матеріалах справи наявні листи Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укразалізниця», філії «Головний інформційно-обчислювальний центр Укрзалізниці», які на запити державного виконавця від 18.05.2018 вказали; зокрема філія «Гіоц» ПАТ «Укразалізниця» повідомила, що не веде обліку вантажних вагонів, локомотивів, які не здійснюють виїзд на колії загального користування, а за боржником у Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів вантажні вагони не зареєстровані; Міністерство інфраструктури України та Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укразалізниця» повідомили, що володіють запитуваною інформацією та не ведуть облік, реєстрацію права власності суб`єктів господарювання.

Вказане вище свідчить про безпідставність посилань скаржника на бездіяльність державного виконавця, що виявилась у не надісланні запитів до вказаних органів, установ та організацій, як наслідок, відсутність підстав для задоволення скарги стягувача у відповідній частині.

До того ж, судом визнаються необгрунтованим посилання скаржника на те, що його клопотання про вчинення дій залишено без розгляду та відповіді, оскільки відповідно до наданих державним виконавцем пояснення та матеріалів виконавчого провадження відповідне клопотання не підписано уповноваженю на те особою.

Посилання ж стягувача на бездіяльності державного виконавця, котра виявилась у неврахуванні того факту, що боржник є суб`єктом господарювання зареєстрований як юридична особа, здійснює свою діяльність із обов`язковим здійсненням сплати податків, ЄСВ, війського збору, тощо (навіть при мінусових показниках), та відповідно до офіційного он-лайн сервісу ДФС України (http://sfs.gov.ua/businesspartner ), заборгованості по будь-яким податкам не має, залишаються судом поза увагою з огляду на відсутність у них будь-яких ознак дій, необхідних до вчинення виконавцем.

Доводи скаржника про наявність у державного виконавця обов`язку та, відповідно ухилення від цього обов`язку, звернутися до ДП «Аграрні Реєстри» Міністерства аграрної політики та продовольства України, державного реєстратора районного/обласного рівня структурного підрозділу Міністерства юстиції України та/або приватного нотаріуса, а також до таких банківських установ, як АТ «ОТП Банк», ПАТ «Агропросперис банк», АТ «Пиреус банк МКБ», ПАТ «Правекс-банк», ПАТ «ПУМБ», вірна назва яких зокрема АТ «Агропросперіс банк», АТ «Піреус банк МКБ», АТ «Правекс банк», АТ «ПУМБ», щодо наявності та/або відсутності у Базі даних Реєстру даних про видані боржником аграрні розписки та використання їх у господарській діяльності оцінюються судом критично з огляду на те, що відповідно до приписів Закону України «Про аграрні розписки» видана особою аграрна розписка фіксує зобов`язання такої особи перед іншою особою, що не є майновим правом, на яке може бути звернуто стягення у виконавчому провадженні в даному випадку.

До того ж, відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про аграрні розписки» та Порядку ведення Реєстру аграрних розписок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013р. №665, повноваженнями щодо видачі витягів та довідок з Реєстру держатель Реєстру наділяє державні нотаріальні контори, приватних нотаріусів, які, відповідно, є реєстраторами.

Реєстратор Реєстру аграрних розписок має право видавати іншим особам інформацію про видані конкретним боржником аграрні розписки та історію їх обігу лише за згодою боржника або кредитора за такою аграрною розпискою відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

Зі змісту положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 слідує, що обов`язок щодо проведення опису і арешту майна та складення відповідного атку виникає у державного виконавця тільки після виявлення майна боржника.

Таким чином, оскільки судом встановлено обставини часткового вчинення державним виконавцем дій з розшуку рахунків, а також обставини ненадіслання виконавцем запитів стосовно наявності у власності боржника майна та/або майнових прав, у тому числі земельних ділянок на праві власності/оренди, суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість вимог скаржника щодо бездіяльності державного виконавця щодо: накладення арешту на належні боржнику кошти та майно боржника, у тому числі арешту посівів с/г культур, котрі знаходяться та розміщенні на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника, їх опису, оцінці та реалізації, а також винесенні постанови, котрою із метою недопущення пошкодження вказаного майна, не попереджено боржника про відповідальність за пошкодження (знищення) відповідного майна, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до пп. 2, 9 Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 13.12.2016 №3639/5/1085, цей Порядок визначає загальні правила подання органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями запитів та надання Державною фіскальною службою України відповідей на такі запити з інформацією про реєстраційні номери облікових карток платників податків - боржників - фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників - фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, яку отримує Державна фіскальна служба України від банків та інших фінансових установ, та джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб.

Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями виключно з метою примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) в порядку, встановленому Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

З огляду вищевказаного, вимогами чинного законодавства передбачено межі та обсяг надання Державною фіскальною службою України відомостей на запити органів державної виконавчої служби, до яких не віднесено надання відомостей стосовно того, платником яких податків є боржник, форми (коди податкових виплат) виплати доходів іншим відповідним суб`єктам господарювання щодо оплати послуг оренди, інших платежів, а також вигодонабувачів від діяльності боржника, відомостей стосовно осіб, відповідно до відносин із котрими боржник виступає податковим агентом.

Отже, скарга стягувача стосовно бездіяльності державного виконавця щодо надіслання запитів на отримання вказаних вище відомостей є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Посилання ж скаржника на обов`язок державного виконавця вжити дії щодо захисту прав та обов`язків органу ДВС та стягувача, шляхом звернення до суду із вимогами відповідного характеру, у випадку існування перешкод у здійсненні вищевказаних дій, є безпідставними, адже державний виконавець діє в межах прав та обов`язків, наданих йому законом, а судом визнано необґрунтованими посилання скаржника на необхідність звернення із запитами на отримання відповідних відомостей.

Окрім того, скаржник нормативно не обгрунтував наявності у банківських установ права/обов`язку надавати за запитами державного виконавця відомості про рух коштів по рахунку/рахунках боржника, як наслідок скарга у відповідній частині є необгрунтованою.

Поряд з тим, доводи скаржника щодо бездіяльності державного виконавця, що виявилась у непідготовці та ненаправленні до суду подання за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника, а також не направленні до органу доходів і зборів запиту з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника, є необгрнутованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. ст. 18, 54 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

За таких обставин, оскільки звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника, а також до органів доходів і зборів за інформацією про дебіторську заборгованість боржника є правом державного виконавця, у разі нереалізації якого відповідальність державного виконавця законом не встановлена, суд дійшов висновку про відсутність обставин щодо бездіяльності державного виконавця в частині вчинення відповідних дій, а тому скарга за означеними вимогами є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Поряд з тим, в матеріалах виконавчого провадження наявне подання державного виконавця від 11.06.2018 до Господарського суду Черкаської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ПП «Фроменталь» Арагажана Володимира Анатолійовича, із зазначенням усіх ідентифікуючих даних вказаної особи.

З огляду вищевказаного, суд дійшов висновку про небгрунтованість та відмову у задовленні скарги стягувача в частині доводів про бездіяльність державного виконавця, що виявилась у невстановленні ідентифікуючих даних керівника боржника, який станом на момент розгляду вказаної скарги не змінився.

Відповідно до п. 1 розділу І, пп. 1, 2 розділу ІІ, п. 1 розділу ІІІ Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України 30.01.2018 №256/5/65 (далі – Порядок), цей Порядок розроблено з метою узгодження дій органів та осіб, які відповідно до закону здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) у разі застосування щодо осіб заходів тимчасового обмеження у праві виїзду з України або заборони в`їзду в Україну з використанням відповідної бази даних Держприкордонслужби (далі - база даних).

Запит на отримання інформації про перетинання боржником державного кордону України формує державний, приватний виконавець в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - Система) та надсилає за допомогою Системи до бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби. Уповноважений орган Держприкордонслужби на запити державних, приватних виконавців забезпечує передачу до Системи відповідей про перетинання боржником державного кордону України.

Втім, матеріали справи не містять доказів формування державним виконавцем запиту на отримання інформації про перетинання керівником боржника державного кордону України.

З огляду наведеного, оскільки Порядок не визначає, які саме відомості (деталізовано) державний виконавець запитує, а орган Держприкордонслужби надає у відповіді про перетинання боржником державного кордону України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість доводів скаржника стосовно бездіяльності виконавця, що виявилась у ненаправленні до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником боржником державного кордону України.

Отже, скарга стягувача підлягає заводоленню в частині бездіяльності виконавця, що виявилась у ненаправленні до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником боржником державного кордону України, без необхідності деталізації такого перетинання – частота, періодичність період перебування керівника боржника поза межами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин наявності передбачених ч. 2 ст. 76 Закону України “Про виконавце провадження” підстав для звернення державного виконавця до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення - ознак кримінального правопорушення в діях керівника, умисного перешкоджання ним виконанню рішення чи порушення ним в інший спосіб вимог закону про виконавче провадження, а тому відповідні посилання стягувача на бездіяльність державного виконавця є необґрунтованими з огляду на їх передчасність.

З огляду необґрунтованості та безпідставності вищевикладених доводів стягувача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги стягувача про визнання незаконною бездіяльність державного виконавця щодо не звернення його до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання.

Що ж до вимог скаржника визнати незаконною бездіяльність державного виконавця по направленню керівнику боржника вимоги про з`явлення до ВДВС та надання документів, котрі підтверджують та/або спростовують можливість виконання виконавчого документу, зокрема довідку про доходи, податковий звіт за формою 1 -ДФ, бухгалтерські, податкові документи, тощо, суд визнає відповідні вимоги безпідставними, оскільки ані Законом України «Про виконавче провадження», ані іншими законодавчими актами, не передбачено відповідного обов`язку державного виконавця запитувати, а керівника боржника надавати вказані документи.

Відповідно до ст. 53¹ Закону України «Про виконавче провадження» особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» унормовано, що звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виявлення у боржника права власності на частку в статутному капіталі ТОВ та/або ТДВ, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вчинення виконавцем дій, передбачених приписів ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», як наслідок передчасність та відмову у задоволенні скарги стягувача у відповідній частині.

Посилання ж скаржника на бездіяльність держаного виконавця щодо невчинення будь-яких інших дії, що направлені на виконання наказу суду, визнаються судом неспроможними, оскільки у суду відсутня можливість перервірити наявність у державного виконавця обов`язку щодо вчинення неідентифікованих скаржником дій, відтак наявність чи відсутність відповідної бездіяльності.

З огляду вищезазначеного, оскільки право державного виконавця вчиняти дії з повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до приписів закону, виникає лише у разі вчиненя державним виконавцем усіх дій з виявлення майна боржника, у той час як державний виконавець не виконав покладеного на нього обов`язку щодо перевірки майнового стану боржника та розшуку коштів, рухомого/нерухомого майна, майнових прав боржника, суд дійшов висновку про відсутність у державного виконавця правових підстав для повернення стягувачу наказів Господарського суду Київської області від 04.08.2014 року у справі №911/2412/14, що свідчить про незаконність відповідно вчинених дій.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо повернення стягувачу наказів з примусового виконання рішення у даній справі є незаконними, відтак постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28.11.2018 про повернення наказів стягувачу у виконавчих провадженнях №№44711523, 44711427 винесені з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Вимога ж скаржника щодо зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконачих дій у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», та котрі були б направленні та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, визнається судом необґрунтованою з огляду на встановлення обставин часткового вчинення державним виконавцем виконавчих дій, у той час як зобов`язання державного виконавця здійснити виконавчі дії, не ідентифіковані ані в часі, ані по певному роду дій, не спрямоване на відновлення порушених прав стягувача.

Що ж до вимоги скаржника зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області по справі №911/2412/14 до Автоматизованої системи виконавчого провадження, слід зазначити таке.

Згідно п. 2 розділу І, пп. 2, 3 розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

З огляду вищенаведеного, оскільки вказаним вище приписами передбачено обов`язок щодо внесення відомостей про проведення всіх виконавих дій та про всі документи отримані на запити державного виконавця, у той час як скаржник просить зобов`язати державного виконавця внести усі документи, що стосуються виконавчого провадження, не ідентифіковані ані в часі, ані по певному виду, суд дійшов висновку про необгрунтованість вказаної вимоги скаржника та відмову у задовленні скарги у відповідній частині.

Крім того, скаржник просить суд стягнути з Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” витрати на правничу допомогу у розмірі 2 250,00 гривень згідно договору №07-09-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.09.2018.

На підтвердження відповідно понесених судових витрат стягував надав суду, зокрема:

- копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №07-09-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладеного 07.09.2018 між стягувачем та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем;

- копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2018 на суму 2 250,00 грн з детальним описом усіх виконаних адвокатом робіт та наданих послуг;

- квитанцію від 10.12.2018 щодо сплати позивачем адвокату Грищенку О.М. оплати за адвокатські послуги у розмірі 2 250,00 грн.

Приписами ст. ст. 123, 126 та 344 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат: зокрема розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із, зокрема, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи наведене вище, надані стягувачем докази понесених витрат на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси стягувача при розгляді скарги у даній справі, а також беручи до уваги часткове задоволення відповідної скарги, суд дійшов висновку про покладення витрат на професійну правничу допомогу на стягувача та державного виконавця пропорційно кількості задоволених вимог скаржника.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність та дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, котрі виразились у винесенні постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.11.2018 з підстав п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Скасувати постанову Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.12.2018 ВП №44711523.

4. Скасувати постанову Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.12.2018 ВП №44711427.

5. Визнати неправомірною бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, котра виразилась у нездійсненні заходів примусового виконання щодо направлення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формами звітності, визначеними Наказом Державного комітету статистики України від 28.08.2008 за №296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.09.2008 за №877/15568, з метою отримння відповідної статистичної інформації.

6. Визнати за період з 13.05.2018 по 28.11.2018 неправомірною бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях №№44711523 та 44711427 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі №911/2412/14, котра виразились у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, які б були направлені та свідчили б про перевірку майнового стану боржника, а саме:

- належним чином та в строки не виявлено грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім`я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;

- не направлено запити до реєстраційних органів (Державної інспекції сільського господарства України, Міністерства юстиції України, територіальні сервісні центри МВС України, Державна служби з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів) щодо наявності у власності боржника належного йому майна: об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів;

- не витребувано від районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту;

- не витребувано від ДП «Держреєстри України» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «ЗЕРНО» даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації;

- не направлено запити до ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» щодо встановлення факту видання боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику;

- не направлено до районного відділу статистики вимогу надати державному виконавцю інформацію про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос);

- не витребувано від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин боржника серед власників тварин (худоби);

- не направлено запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України;

- не направлено запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури;

- не направлено запити до Міністерства економічного розвитку та торгівлі про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних;

- не направлено запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржника;

- не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником боржником державного кордону України.

7. У задоволенні решти вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність та дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відмовити.

8. Стягнути з Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (818028, Черкаська обл., місто Черкаси, проспект Хіміків, будинок 50, ідентифікаційний код 34998092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) 750 (сімсот п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

9. Видати наказ.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.05.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту з дня складення повної ухвали у відповідності ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема