провадження № 1-кс/243/1408/2019

Справа № 243/8531/19

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2019 року

Слідчий суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого СВ Слов`янського МВ ОСОБА_4 ,

скаржника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, -

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2019 року ОСОБА_5 звернулась до суду з дійсною скаргою про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2013 року за №12013050510003478 за ч.1 ст.364 КК України. В обґрунтування вимог скарги зазначила, що дана постанова слідчим винесена передчасно, оскільки досудове розслідування проведено не в повному обсязі через наступне:

1.слідчим не витребувано всіх кадрових та бухгалтерських документів щодо скаржника;

2.слідчий вказав, що допитував начальника Фонду соціального страхування ОСОБА_6 , однак цю посаду займає ОСОБА_7 ;

3.слідчий в постанові зазначив, що згідно Акту №023-19/0017 додержання законодавства про працю Фондом від 11.02.2005 року, проведеного територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області, встановлено порушення вимог постанови КМУ №159 від 21.02.2001 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам утрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушення строків їх виплати», тобто слідчий встановив порушення і це вказує на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України;

4.не в повному обсязі проведено досудове слідство по наказам і не перевірено хто зробив підписи від її ім`я в наказах №81 від 06.04.1987;

5.не встановлено хто від її ім`я підписав тимчасовий наказ №8 від 15.01.1992 року по 16.09.1992 року;

6.не дана оцінка тимчасовим наказам №182 від 10.10.1995, №236 від 25.12.1995, №93від 10 по 11.06.1996, №95 від 13.06.1996, №189 від 16.10.1996, №71 від 05.05.1997;

7.до матеріалів долучені 4 фальсифіковані акти Н-1 за результатами нещасного випадку, на її прохання слідчий не вилучив документи про її травмування 20.12.1994 з підприємства, накази з штатними розписами, накази по підвищенню заробітної плати тощо;

8.слідчий не опитав її, відмовив в долучені оригіналу Акту Н-1 від 17.03.1995, в якому вказана ступінь вини підприємства 100%, не з`ясував обставини передачі матеріалів розслідування нещасного випадку, не провів одночасні допити зі службовими особами, не дав оцінки рішенням судів;

9.не дав оцінки незаконним зниженням Фонду її компенсаційних виплат за травмування;

10.у кримінальному провадженні не допитано всіх свідків, не проведені одночасні допити з нею та іншими свідками.

Скаржник ОСОБА_5 в судовому засіданні на задоволенні скарги наполягала, просила скаргу задовольнити з підстав, наведених в ній.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 у задоволенні скарги просили відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю, вважають, що досудове розслідування проведене повно та всебічно. Постанова про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, винесено законно та об`єктивно, підстави для її скасування відсутні.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження №12013050510003478від 18.05.2013, матеріали додані до скарги, прийшов до наступного.

18.05.2013 року до ЧЧ Слов`янського МВ зі Слов`янської міжрайонної прокуратури надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що посадові особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську Донецької області (далі Фонд), зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди, вчинили дії, які завдали заявниці істотні збитки.

Вказані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2013 року за №12013050510003478 за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що з 17.06.1987 ОСОБА_5 працювала на посаді інженера технічного відділу Слов`янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління-8 ДП «Донецька залізниця». 20.12.1994 року з нею стався нещасний випадок під час виконання нею своїх обов`язків, після чого був складений Акт Н-1 та сформована особова справа ОСОБА_5 як потерпілої на виробництві. У подальшому особова справа була передана до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 неодноразово допитувалось в якості потерпілої (т.1 а.к.п.11-12,80-81,294-295, т.2 а.к.п.167, 175-183, т.3 а.к.п. 7-8,34)

У ході додаткового допиту 10.09.2014 року ОСОБА_5 також надала показання щодо незаконних дій посадових осіб БМЕУ-8, які не надали до Фонду Акт Н-1, не в повному обсязі виплатили їй заробітну плату з 01.01.1991 по теперішній час, підробили наказ №8 від 15.01.1992, відмовляють їй у видачі копій наказів, особових рахунків, розрахункових відомостей, табелів обліку робочого часу, листків непрацездатності, відомостей по виплаті за медикаменти; з 20.12.1994 не проводили виплати за медикаменти, масажі тощо; незаконно передали до Фонду Акт Н-1 від 19.09.1995, в якому вказано 50% вини підприємства у нещасному випадку. (т.1 а.к.п. 294-295).

До матеріалів провадження долучено копії актів Н-1 від 17.03.1995 та від 19.09.1995, згідно яких встановлено, що в акті Н-1 від 17.03.1995 встановлена ступінь вини в нещасному випадку підприємства 50%, ОСОБА_5 50%, а в акті Н-1 від 19.09.1995 встановлена ступінь вини в нещасному випадку підприємства 100%. Підставою для складання нового акту Н-1 із зазначенням 100% вини підприємства є протокол засідання комісії з охорони праці Слов`янської дистанції цивільних споруд від 19.09.1995, згідно якого, в ході розгляду звернення керівництва Краснолиманського відділення дороги до комісії з охорони праці Слов`янської дистанції цивільних споруд про перегляд рішення в частині змішаної відповідальності по факту травмування ОСОБА_5 , постановили вважати вину дистанції 100% (т.2 а.к.п.111-113, 114, 115-116).

Таким чином, підстави вважати, що мала місце підробка актів Н-1 - відсутні. Фондом здійснюються виплати згідно Акту Н-1 від 19.09.1995.

Допитаний 13грудня 2013року вякості свідканачальник Фонду ОСОБА_6 пояснив, що потерпіла на виробництві ОСОБА_5 отримує всі необхідні виплати відповідно до чинного законодавства. Неодноразово територіальна інспекція з питань праці у Донецькій області перевіряла правильність нарахування ОСОБА_5 виплат та ніяких порушень виявлено не було (т. 1 а.к.п. 192-194).

Допитаний в якості свідка колишній начальника Фонду ОСОБА_8 пояснив, що всі виплати потерпілій на виробництві ОСОБА_5 здійснювались безпорушень законодавства. Також він пояснив, що ОСОБА_5 не бажала передачі її особової справи як потерпілої з підприємства до Фонду, у зв`язку з чим вони звертались до обласного управління за роз`ясненнями, після чого особова справ була передана без її заяви-згоди (т. 1 а.к.п. 216-217).

Згідно Акту №05-23-19/0017 перевірки додержання законодавства про працю Фондом від 11.02.2005 р., проведеної територіальною державною інспекцією з питань праці у Донецькій області, встановлено, що відповідно до акту прийняття-передачі справ потерпілих на виробництві №233 від 12.12.2003, на підставі Постанови комісії з питань вирішення спорів про відділенні виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків в м. Слов`янську, Відділення ВДФ у м. Слов`янську прийняло до виплати особову справу ОСОБА_5 без її заяви. Згідно до змін, що внесені Постановою Фонду від 24.02.04 р. №7 до п.4.1 «Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхуваннявід нещаснихвипадків навиробництвідокументів, що підтверджують право застрахованого на страхову виплату» з переліку документів в особових справах виключено заяву потерпілого на ім`я начальника ВВФ. Тобто,справи передаютьсядо фондубез згодипотерпілого. В ході даної перевірки виявлене лише порушення вимог постанови КМУ №159 від 21.02.2001 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам утрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушення строків їх виплати», а саме ОСОБА_5 несвоєчасно виплачені суми відшкодування шкоди, за що своєчасно не була нарахована компенсація (т.1 а.к.п.208-209).

За данимфактом Державнаінспекція працірекомендувала провестисемінарське заняттяз працівникамиФонду зприводу недопущення вказанихнедоліків вроботі вмайбутньому, порушень в частини розміру належних виплат ОСОБА_5 виявлено не було.

Також, згідно Акту №31 перевірки додержання законодавства про працю від 13.05.2004, порушень щодо виплати Фондом ОСОБА_5 передбачених законодавством виплат як потерпілій на виробництві не виявлено (т.1 а.к.п.210-211).

Таким чином, доводи ОСОБА_5 щодо незаконних дій посадових осіб Фонду, які мали при передачі її особової справи з місця роботи, де вона отримала виробничу травму, до Фонду, а також визначенні розміру нарахувань - не знайшли свого підтвердження, ні під час досудового розслідування, ні під час проведення відповідних перевірок Державною інспекцією праці.

Щодо незаконних дій посадових осіб Слов`янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління ДП «Донецька залізниця» (колишнє НГЧ-8, далі БМЕУ-8), а саме виплат ОСОБА_5 заробітної плати з 01.01.1991 по теперішній час та підробки кадрових документів щодо її переміщення по посадах (в тому числі наказу №8 від 15.01.1992) досудовим розслідуванням встановлено наступне.

В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.11.2014 з БМЕУ-8 вилучені кадрові документи щодо прийняття, переміщення та звільнення ОСОБА_5 та бухгалтерські документи щодо нарахування та виплати їй заробітної плати, а саме: особова картка №122, копія наказу №81 від 06.04.1987 р., наказ №203 від 17.06.1987, №8 від 15.01.1992, №182 від 10.10.1995, №236 від 25.12.1995, №93 від 10.06.1996, №95 від 12.06.1996, №189 від 16.10.1996, №71 від 05.05.1997, особові рахунки за період з 1991 по 1997 рр., акти про знищення інших кадрових та первинних бухгалтерських документів (т.2 а.к.п. 3-4, 5-6, 7-8).

Постановою слідчоговід 02.03.2016в кримінальномупровадженні булопризначено проведення судово-економічноїекспертизи з метою перевірки доводів потерпілої щодо розміру заробітної плати та відшкодувань шкоди у зв`язку із втратою працездатності ОСОБА_5 . На дослідження експертам були надана кадрова документація, отримана під час виконання ухвали слідчого судді від 17.11.2014 про тимчасовий доступ до речей і документів (т.2 а.к.п. 79).

Згідно повідомлення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №268 від 21.03.2016 про неможливість надати висновок вбачається, що у зв`язку зі знищенням листків непрацездатності, табелів обліку робочого часу, штатних розписів, неможливо надати висновок бухгалтерської експертизи щодо правильності нарахування ОСОБА_5 заробітної плати та виплат по відшкодуванню шкоди у зв`язку із втратою працездатності (т.2 а.к.п.85-86).

Постановою слідчого від 27.12.2015 року було призначено судово-почеркознавчуекспертизу з метою перевірки доводів заявниці щодо підробки наказів про її переміщення (т.2 а.к.п. 62).

Згідно висновку експерта №2665 від 22.01.2016 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, встановити ким, ОСОБА_5 , чи іншою особою виконані підписи в наказі №8 від 15.01.1992, №182 від 10.10.1995, №236 від 25.12.1995, №95 від 12.06.1996 та особовій картці №122 не виявляється можливим. Експертом вказується, що неможливо встановити ким саме зроблені підписи чи іншою особою чи Колесниковою, оскільки підпис ОСОБА_9 відрізняється від того, який був в наказах в 1992-95 роках. Експерт не виключає того факту, що то може бути підпис ОСОБА_9 . Відсутність однозначності в оцінці розходжень не дозволила вирішити питання про виконавця ні в категоричній, ні в ймовірній формі (т.2 а.к.п. 70-77)

Під час досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження була долучена копія висновку спеціаліста №01-070 від 14.11.2008, отриманого за результатами почеркознавчого дослідження, проведеного на підставі листа Краснолиманського транспортного прокурора. Згідно вказаного висновку, підписи в заяві від 10.10.1995, наказі №182 від 10.10.1995, заяві від 25.12.1995, наказі №236 від 25.12.1995, наказі №189 від 16.10.1996 виконані ОСОБА_5 (т.2 а.к.п. 88-95)

Допитані свідки, колишній начальник БМЕУ-8 ОСОБА_10 та колишній помічник начальника з кадрів ОСОБА_11 пояснили, що всі виплати, переміщення та звільнення ОСОБА_5 здійснювались без порушень чинного на той час законодавства (т. 1 а.к.п. 181-183, т.2 а.к.п. 101-103).

Рішенням Слов`янського міського суду Донецької області від 12.06.2003 в задоволенні позову ОСОБА_5 до Слов`янської дистанції цивільних споруд про оскарження дисциплінарного стягнення, визнання незаконними наказів, про поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягненні різниці заробітної плати, відшкодуванні шкоди, спричиненого ушкодження здоров`я, витрат на лікування, санаторно-курортне лікування та відшкодування моральної шкоди відмовлено в повному обсязі (т.1 а.к.п.169).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03.02.2004 рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2003 року залишено без змін (т.1. а.к.п.168).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 26.11.2004 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до Донецької залізничної дороги про визнання недійсними записів у трудовій книжці, скасування наказів №15,16,17,18 про тимчасові переведення відмовлено, у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення (т.2 а.к.п.154-155).

Згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду від 08.12.2009, що набуло законної чинності 22.12.2009, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про поновлення на роботі, скасування наказу №8 від 15.01.1992, внесення змін до наказу №71 від 05.05.1997, скасування записів у трудовій книжці, стягненні заробітної плати інженера технічного відділу з 01.01.1992 по 05.05.1997 та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено через відсутність підстав (т.2 а.к.п. 105-107).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27.09.2011 на підставі п.2 ч.1.ст.205 ЦПК України закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ДП «Донецька залізниця», про стягнення недовиплаченої заробітної плати. На обґрунтування свого рішення суд зазначив, що такі вимоги позивача вже були предметом судового розгляду (т.1 а.к.п.170-171). Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09.11.2011 ухвала суду першої інстанції від 27.09.2011 залишена без змін (т.1 а.к.п. 172).

Таким чином, в ході досудового розслідування об`єктивних даних, які б вказували на вчинення як службовими особами Фонду, так і службовими особами Слов`янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України - не встановлено та доводи ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження.

У зв`язкуз викладеним,слідчий суддядійшов висновку,що 26.04.2019 слідчим ОСОБА_12 законно та мотивовано прийнято рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050510003478 від «18» травня 2013 року, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Чисельні доводи скарги ОСОБА_5 спростовуються дослідженими слідчим суддею матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12013050510003478 від 18.05.2013, згідно яких встановлено.

З приводуп.1скарги (не витребування всіх кадрових та бухгалтерських документів щодо ОСОБА_5 ) встановлено, що 20.11.2014 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду проведено тимчасовий доступ до документів БМЕУ-8, що стосуються ОСОБА_5 , та вилучено особові рахунки ОСОБА_5 з 1991 по 1997, накази про прийняття, переміщення та звільнення ОСОБА_5 , особову картку форми Т-2 та акти про знищення інших документів: Акт №1 від 29.10.1999, Акт №1 від 01.02.2001, Акт №1 від 02.03.2000 (т.2 а.к.п. 5-7).

Також, факт знищення інших документів підтверджується відповіддю БМЕУ-8 на запит слідчого про надання документів від 21.04.2017 №1331 (т.2 а.к.п.144-145).

З приводуп.2скарги (слідчий вказав, що допитував начальника Фонду соціального страхування ОСОБА_6 , однак цю посаду займає ОСОБА_7 ) встановлено, що 13.12.2013 слідчим Слов`янського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4 проведено допит в якості свідка начальника Слов`янського відділення Фонду ОСОБА_6 , який на той час займав вказану посаду, у зв`язку з чим слідчим законно вказано в постанові про наявність показань свідка ОСОБА_6 та їх суть (т.1 а.к.п. 192-194).

З приводуп.3скарги (щодо виявлених порушень інспекції з питань праці в діях посадових осіб Фонду) встановлено, що 13.12.2013 Фондом на запит слідчого надані копії матеріалів справи потерпілої ОСОБА_5 , а також акти перевірки державного інспектора з питань праці №05-23-19/0017 від 11.02.2005 та №31 від 13.05.2004.

З Акту перевірки №31 від 13.05.2004 вбачається, що державним інспектором праці ОСОБА_13 за зверненням ОСОБА_5 проведена перевірки з питань додержання законодавства про працю Слов`янської дистанції цивільних споруд (нині БМЕУ-8) та Слов`янського відділення Фонду. В ході перевірки порушень в частині передачі справи потерпілої ОСОБА_5 з БМЕУ-8 до Фонду, виплати їй компенсаційних виплат та переводу її по посадах не виявлено. (т.1 а.п. 210-211).

З Акту №05-23-19/0017 вбачається, що державним інспектором з питань праці ОСОБА_13 за зверненням ОСОБА_5 проведена перевірки з питань додержання законодавства про працю Фондом. В ході проведення перевірки виявлено 1 порушення, а саме з порушенням строку виплати з вини фонду, ОСОБА_5 поштовими переказами надіслано компенсаційні виплати за травень 2004 р., за серпень 2004, доплату за квітень 2004 р., за червень 2004 р., за липень 2004 р. На несвоєчасно виплачені суми відшкодування шкоди не була нарахована компенсація, чим порушено вимоги постанови КМУ №159 від 21.02.2001. Тобто встановлено порушення, яке полягає у несплаті компенсації за несвоєчасні виплати, при цьому порушень в частині розміру вказаних виплат, в частині передачі матеріалів справи та інше не встановлено. За результатами передвіки запропоновано провести підвищення кваліфікації працівникам Слов`янського відділення Фонду. (т.1 а.п. 208-209).

З приводуп.4скарги (не в повному обсязі проведено досудове слідство по наказам і не перевірено хто зробив підписи від її ім`я в наказах №81 від 06.04.1987) встановлено, що слідчим по вилучених 20.11.2014 року наказах про прийняття, переміщення та звільнення ОСОБА_5 з БМЕУ-8 призначалась судово-почеркознавча експертиза щодо встановлення ОСОБА_5 чи іншою особою виконані підписи в зазначених наказах. Так, слідчим були вилучені накази №81 (копія, оскільки оригінал був вилучений іншим слідчим в рамках іншого кримінального провадження), №203, №8, №93, №95, №182, №189, №236, №71.

27.12.2015 слідчим призначена судово-почеркознавча експертиза з приводу встановлення чи ОСОБА_5 підписані накази №8, №182, №236, №95, а також в особовій картці форми Т-2 №122. (т.2 а.п. 62). Накази №71 та №93 на дослідження не відправлялись оскільки в них відсутній підпис ОСОБА_5 , наказ №203 (переміщення її на посаду інженера) не направлявся на дослідження, оскільки ОСОБА_5 підтвердила в ньому свій підпис, а також наказ №189 в якому остання власноручно ставила написи про перевід її на посаду інженера.

Згідно висновку експерта №2665 від 22.01.2016 встановити ОСОБА_5 чи іншою особою виконані підписи у вищевказаних наказах та особовій картці не виявляється можливим. (т.2 а.к.п.70-77).

З приводу підробки наказу №81 від 06.04.1987 року встановлено, що за вказаним фактом проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні №12013050930000108 від 25.04.2013 року, що підтверджується копією висновку експерта №600 від 25.09.2013 року в рамках вказаного провадження. Згідно вказаного висновку експерта, вирішити питання, ОСОБА_5 , чи іншою особою виконані в наказі №81 від 06.04.1987 року не виявляється можливим. (т.2 а.к.п.96-100).

З приводуп.5скарги (не встановлено хто від її ім`я підписав тимчасовий наказ №8 від 15.01.1992 по 16.09.1992) встановлено, як зазначалось судом вище, що відповідно до висновку експерта №2665 від 22.01.2016 встановити чи ОСОБА_5 чи іншою особою виконані підпис у вказаному наказі не виявляється можливим. Проте встановлено, що згідно вказаного наказу ОСОБА_5 переведено з посади інженера технічного нагляду на посаду оператора газової котельні. З приводу скасування зазначеного наказу ОСОБА_5 зверталась з позовом до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та Рішенням від 08.12.2009 року останній відмовлено у задоволенні позову через відсутність підстав. Крім того, у рішенні суду зазначено, що факт роботи оператором газової котельні ОСОБА_5 підтверджувала в судових засіданнях при розгляді справи у 2003 році, вона не оспорювала дану обставину і була згодна з виконання обов`язків оператора газової котельні. (т.2 а.к.п. 105-106).

З приводу п.6 скарги (не дана оцінка тимчасовим наказам №182 від 10.10.1995, №236 від 25.12.1995, №93від 10 по 11.06.1996, №95 від 13.06.1996, №189 від 16.10.1996, №71 від 05.05.1997) встановлено, що, як зазначалось судом вище законність видання та переведення ОСОБА_5 перевірялось територіальною інспекцією з питань додержання законодавства про працю (Акт №31 від 13.05.2004) в ході якого порушень не виявлено. Слідчим проводилась судово-почеркознавча експертиза, за результатами якої встановити чи ОСОБА_5 виконані підписи не виявилось можливим. Крім того, Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2003 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Слов`янської дистанції цивільних споруд (нині БМЕУ-8) про оспорювання дисциплінарного стягнення, визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та різниці в заробітній платі відмовлено. Рішення набуло законної сили 02.02.2004. (т.2 а.к.п. 108-110).

З приводу п.7 скарги (до матеріалів долучені 4 фальсифіковані акти Н-1 за результатами нещасного випадку, на її прохання слідчий не вилучив документи про її травмування 20.12.1994 з підприємства, накази з штатними розписами, накази по підвищенню заробітної плати тощо) встановлено, що до матеріалів кримінального провадження долучено Акт Н-1 від 17.03.1995 в якому вказано 50% вини підприємства та 50% вини ОСОБА_5 та Акт Н-1 від 19.09.1995 в якому вказано 100% вини підприємства. Підставою складання нового Акту від 19.09.1995 стало засідання комісії по охороні праці Слов`янської дистанції цивільних споруд, де постановили визнати вину підприємства 100%. (т.2 а.п. 111-116).

Крім того, згідно відповіді Фонду від 15.03.2019 в особові справі ОСОБА_5 знаходиться один акт Н-1 від 19.09.1995, в якому зазначено 100% вини підприємства. Вказаний факт узгоджується з встановленими обставинами складання актів Н-1. (т.3. а.п. 30-33).

З приводу п.8 скарги (слідчий не опитав її, відмовив в долучені оригіналу Акту Н-1 від 17.03.1995, в якому вказана ступінь вини підприємства 100%, не з`ясував обставини передачі матеріалів розслідування нещасного випадку, не провів одночасні допити зі службовими особами, не дав оцінки рішенням судів) встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово допитувалась в якості потерпілої (т.1 а.к.п.11-12,80-81,294-295, т.2 а.к.п.167, 175-183, т.3 а.к.п. 7-8,34).

До матеріалів кримінального провадження долучено копії актів Н-1 від 17.03.1995 та від 19.09.1995, згідно яких встановлено, що в акті Н-1 від 17.03.1995 встановлена ступінь вини в нещасному випадку підприємства 50%, ОСОБА_5 50%, а в акті Н-1 від 19.09.1995 встановлена ступінь вини в нещасному випадку підприємства 100%. Підставою для складання нового акту Н-1 із зазначенням 100% вини підприємства є протокол засідання комісії з охорони праці Слов`янської дистанції цивільних споруд від 19.09.1995, згідно якого, в ході розгляду звернення керівництва Краснолиманського відділення дороги до комісії з охорони праці Слов`янської дистанції цивільних споруд про перегляд рішення в частині змішаної відповідальності по факту травмування ОСОБА_5 , постановили вважати вину дистанції 100% (т.2 а.к.п.111-113, 114, 115-116).

Наданий в судове засідання ОСОБА_5 . Акт Н-1 від 17.03.1995, копія якого долучена до матеріалів дійсної скарги, є заповненим лише частково і жодних відомостей про ступінь вини підприємства та робітника взагалі не містить. Тому доводи ОСОБА_5 про існування чотирьох актів форми Н-1 по факту травмування її на виробництві та існування Акту Н-1 від 17.03.1995 року зі встановленням ступеня вини підприємства у розмірі 100% не знайшли свого підтвердження ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду скарги (аркуші судового провадження за скаргою 76-77).

Надання оцінки рішенням судів не входить до компетенції органу досудового розслідування, крім того, жодним рішенням суду у цивільних справах вимоги ОСОБА_5 до ДП «Донецька залізниця» задоволені не були.

Щодо передачі матеріалів розслідування нещасного випадку з підприємства до Фонду, то вказані обставини досліджувались в ході перевірки інспекції з питань праці та згідно Акту №31 від 13.05.2004 вбачається, що згідно прийняття-передачі справ потерпілих на виробництві №233 від 12.12.2003 на підставі Постанови комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Слов`янську, відділення фонду прийняло до виплати особову справу ОСОБА_5 без її заяви. Крім того, Постановою Фонду від 24.02.2004 №7 в п.п. 4.1 з переліку документів в особових справах виключено заяву потерпілого на ім`я начальника ВВФ. (т.1 а.к.п. 210-211).

З приводу п.9 скарги (слідчий не дав оцінки незаконним зниженням Фонду її компенсаційних виплат за травмування) встановлено, що як зазначалось раніше згідно Актів перевірки територіальною інспекцією з питань праці порушень в частині розмірів компенсаційних виплат не встановлено.

Крім того, слідчим призначалась судово-економічна експертиза для встановлення обґрунтованості розмірі заробітної плати виплаченій ОСОБА_5 з 1991 по 1997 роки, а також обґрунтованості розмірів компенсаційних виплат. Згідно повідомлення експерта №268 від 21.03.2016 надати висновок не виявляється можливим через відсутність документів: колективного договору за 1993-1997, положень про преміювання, доплат та надбавок, штатних розписів за 1991-1997, листків непрацездатності, наказів з підвищення оплати праці та преміювання, табелів обліку використання робочого часу, та наявністю Актів про знищення вказаних документів. (т.2 а.п. 85-86).

З приводу п.10 скарги (щодо не проведення одночасних допитів свідків) встановлено, що матеріали кримінального провадження містять чисельні протоколи допитів свідків, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (т.1. а.к.п. 175-177, 178-180, 181-183, 192-194, 214-215, 216-217, 301-302, 303-304, 306-307), ОСОБА_20 (т.2 а.к.п. 118-119, одночасний допит проведено лише з цим свідком), ОСОБА_21 (т.3 а.к.п.17-18). Клопотань про проведення одночасних допитів з цими свідками під час досудового розслідування від ОСОБА_5 не надходило.

Крім цього, згідно положень КПК України, одночасний допит не є обов`язковою процесуальною дією, яка повинна бути проведена під час досудового розслідування, а тому слідчий, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, приймає рішення про проведення таких дій за своїм внутрішнім переконанням, виходячи із конкретної слідчої ситуації, доказового значення результатів необхідних слідчих дій. Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ для слідчого, прокурора та суду не має наперед встановленої сили.

Однак слідчий суддя вважає, що не проведення таких одночасних допитів не вплинуло на дотримання слідчим та прокурором у кримінальному провадженні засади кримінального провадження, визначеної ст. 9 КПК України, як законність, а саме всебічності, повноти та неупередженості досудового розслідування, досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Таким чином, слідчим проведено повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження з метою перевірки доводів ОСОБА_5 щодо незаконного зменшення заробітної плати та компенсаційних виплат, незаконної передачі справи ОСОБА_5 , підробки наказів, та об`єктивних даних про наявність порушень в даних випадках не виявлено, у зв`язку з чим винесено постанову про закриття кримінального провадження через відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Постанова слідчого СВ Слов`янського відділення поліції в Донецькій області ОСОБА_12 від 26 квітня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050510003478 від 18 травня 2015 року за ч.1 ст. 364 КК України, прийнята належним та уповноваженим суб`єктом, у належний процесуальний спосіб та формі, яка відповідає вимогам ст. 110 КПК України, щодо конкретного складу кримінального правопорушення, є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,304, 309, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Слов`янського відділення поліції в Донецькій області ОСОБА_12 від 26 квітня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050510003478 від 18 травня 2015 року за ч.1 ст. 364 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали оголошено 28 травня 2019 року.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1