Справа № 560/430/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:

секретаря судового засідання Бачок О.В. позивача - ОСОБА_1 , представників позивача - Афадєєва ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідача - Єгорової О.С.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Західного офісу Державної аудиторської служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Західного офісу Державної аудиторської служби України від 18.12.2018 р. № 642-о "Про проведення дисциплінарного провадження", згідно з яким дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Західного офісу Державної аудиторської служби України було доручено провести з 19.12.2018 до 27.12.2018 дисциплінарне провадження за фактами щодо невиконання наказу Західного офісу Державної аудиторської служби України від 23.11.2018 р. № 277 Крупою В.М. та факту перевищення ним повноважень при виконанні договору, укладеного між Західним офісом Державної аудиторської служби України та ДП "Західний експертно-технічний центр Держпраці" від 27.11.2018 р. № 7437-17/231;

- визнати протиправним та скасувати наказ Західного офісу Державної аудиторської служби України від 01.02.2019 р. № 66-о "Про оголошення догани", відповідно до якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено догану та депремійовано за лютий 2019 року начальника Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Хмельницькій області Крупу Володимира Михайловича.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 р. у справі №822/40/18, залишеного без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 його було поновлено на посаді начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. Відповідно до наказу Державної фінансової інспекції України від 09.07.2018 №266-0, з метою виконання рішення суду, призначено з 10 липня 2018 року Крупу ОСОБА_4 начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, в порядку переведення на посаду начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. При виході на роботу позивача було ознайомлено із рядом наказів Західного офісу Держаудитслужби України, які стосувалися його діяльності на посаді начальника Управління, зокрема, із наказом Західного офісу Держаудитслужби України №189 від 02.07.2018 «Про затвердження положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області», згідно з яким у попереднє положення, яке було затверджено наказом Західного офісу Держаудитслужби України №12 від 20.10.2016, були внесені зміни до розділу 10 Положення стосовно повноважень начальника Управління. З аналізу внесених змін випливає, що відповідачем у Положенні про управління, яке почало діяти з 02.07.2018 року, фактично на 50% було змінено обов`язки начальника Управління, якими визначені напрямки його роботи. При цьому накази Західного офісу Держаудитслужби України, щодо повноважень керівника територіального Управління були прийняті виключно щодо позивача, після його поновлення на посаді начальника управління Західного офісу в Хмельницькій області в судовому порядку. Вважаючи такі накази Західного офісу Держаудитслужби незаконними, дискримінаційними, такими, що порушують права позивача, як державного службовця, позивач оскаржив їх в судовому порядку. Згодом, відповідачем було прийнято наказ від 23.11.2018 №277 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», у якому вказано «організувати та провести до 10 грудня 2018 року атестацію робочих місць за умовами праці в Управлінні Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області згідно з переліком робочих місць, що міститься у Додатку до цього наказу». В Додатку до цього наказу зазначений перелік з 4-х посад, в тому числі, першою вказана посада начальника Управління, яку обіймає ОСОБА_1 04.12.2018 посадові особи ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» розпочали проведення атестації робочих місць за умовами праці в Управлінні Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

Працівниками ДП «Західний технічно-експертний центр Держпраці» 04.12.2018 було ознайомлено позивача із наступними документами: лист начальника Західного офісу Держаудитслужби, адресований керівнику зазначеного ДП, наказ за підписом головного інженера даного ДП та свої службові посвідчення. Водночас, незважаючи на прохання позивач, посадовими особами відповідача не було надано для ознайомлення договору або його копії, укладеного між ДП «Західний технічно - експертний центр Держпраці» та ОСОБА_5 Держаудитслужби, про існування такого договору від 27.11.2018 позивачу стало відомо значно пізніше. Позивач зазначає, що жодним чином не перешкоджав працівникам зазначеного ДП у їх роботі, поводив себе максимально ввічливо та коректно, дотримуючись високих стандартів етики державного службовця. Проте, незважаючи на це, працівники ДП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 склали акт про недопуск до аналізу показників напруженості трудового процесу від 05.12.2018 №1, в якому зазначали: «.... посадовою особою - начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_1 не допущено вказаних працівників ДП «Західний експертно - технічний центр Держпраці» до аналізу показників напруженості трудового процесу, що є складовою процесу атестації робочого місця». Згідно із наказом Західного офісу Держаудитслужби від 18.12.2018 № 642-о «Про проведення дисциплінарного провадження» дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Західного офісу Держаудитслужби доручено провести з 19 грудня 2018 року до 27 грудня 2018 року дисциплінарне провадження за фактами щодо невиконання наказу Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 № 277 Крупою ОСОБА_8 .М. та факту перевищення ним повноважень при виконанні договору, укладеного між ОСОБА_5 Держаудитслужби та ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 27.11.2018 № 7437-17/231. Як підставу для прийняття вказаного наказу зазначено «доповідну записку начальника юридичного відділу Західного офісу ОСОБА_9 . Волянського від 18.12.2018».

На думку позивача, в даному випадку не було належних підстав для проведення дисциплінарного провадження (відсутній факт вчинення дисциплінарного проступку, зафіксований на відповідних матеріальних носіях інформації), то і наказ Західного офісу Держаудитслужби від 18.12.2018 № 642-о «Про проведення дисциплінарного провадження» є незаконним. Також позивач вказує на те, що згідно з наказом Західного офісу Держаудитслужби від 18.12.2018 № 642-о його було звинувачено, серед іншого, у «перевищенні повноважень при виконанні договору про надання послуг, укладеного між ОСОБА_10 та ДП «Західний технічно-експертний центр Держпраці» від 27.11.2018 р. № 7437-17/231» протиправно, оскільки, ОСОБА_1 , не був стороною зазначеного договору та не мав жодного відношення ані до його укладення, ані до його виконання. 01 лютого 2019 року Західним офісом Держаудитслужби прийнято наказ № 66-о «Про оголошення догани», відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає наказ Західного офісу Держаудитслужби від 01.02.2019 № 66-о незаконним та таким, що підлягає скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 18.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

У строк встановлений судом представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що у Західного офісу Держаудитслужби були всі наявні підстави для проведення службового розслідування, а саме службове розслідування було проведено із дотриманням норм чинного законодавства. Також Західним офісом Держаудитслужби дотримано процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, визначену Законом України "Про державну службу".

Ухвалою від 01.04.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Відповідачем неодноразово (12.03.2019, 23.03.2019, 28.03.2019, 18.04.2019) подавалися клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте, судом було відмовлено у їх задоволенні, з підстав не наведення обставин, які роблять неможливим особисту участь у судовому засіданні представника відповідача, а також не надання відповідачем достатніх та переконливих доказів, які б свідчили про необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Позивач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні жодних пояснень не надав, оскільки був обмежений довіреністю в таких діях.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 визнано протиправним та скасовано наказ Державної фінансової інспекції України №32-о від 04.12.2017 р. "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 09.07.2018 № 266-о. ОСОБА_1 з 10 липня 2018 року було призначено на посаду начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби № 642-о від 18 грудня 2018 року «Про проведення дисциплінарного провадження» відкрито дисциплінарне провадження стосовно начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_1 , та наказано Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Західного офісу Держаудитслужби провести з 19.12.2018 до 27.12.2018 дисциплінарне провадження за фактами щодо невиконання наказу Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 № 277 ОСОБА_1 та факту перевищення ним повноважень при виконанні договору укладеного між ОСОБА_10 та ДП "Західний технічно-експертний центр Держпраці" від 27.11.2018 № 7437-17/231.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби № 671-о від 26 грудня 2018 року продовжено строк службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ..

Комісією з розгляду дисциплінарних справ Західного офісу Держаудитслужби сформовано дисциплінарну справу та складено висновок від 26.12.2018 про наявність чи відсутність у діях державних службовців дисциплінарного проступку та підстав для їх притягнення до дисциплінарної відповідальності і винесено подання про застосування до начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби № 66-о від 01 лютого 2019 року оголошено догану ОСОБА_1 за невиконання наказу начальника Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 № 277 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці", перевищення повноважень передбачених Положенням про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 №189, та Розподілом обов`язків між начальником та заступниками начальника Управління Західного офісу в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 05.07.2018 №201, що є порушенням основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 7, 8 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу», притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено догану ОСОБА_1 , начальнику Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області та депремійовано за лютий 2019 року».

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015. (далі - Закон №889-VIII).

В свою чергу, за визначенням, наведеним у частині 2 статті 1 Закону №889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно із статтею 64 Закону №889-VIII - за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Так, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, у відповідності до приписів частини першої статті 65 Закону №889-VIII, є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №889-VIII, дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону №889-VIII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно із частиною 6 статті 66 Закону №889-VIII - дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Положеннями частин 1, 9-11 статті 69 Закону №889-VIII встановлюється, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Частиною 1 статті 73 Закону №889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

При цьому, порядок призначення та проведення службового розслідування встановлений статтею 71 Закону №889-VIII, а також регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13.06.2000р. (далі - Порядок №950).

Так, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», - дисциплінарною комісією у державному органі.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частинами 1,2 статті 74 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується уповноваженим органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. У свою чергу, протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України - за порушення трудової дисципліни до державних службовців може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень, як догана або звільнення.

Статтею 14 Закону "Про державну службу" передбачено заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців за порушення трудової дисципліни, а саме:

- попередження про неповну службову відповідальність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Ці заходи є заходами дисциплінарного впливу, а не заходами дисциплінарного стягнення.

Застосування вказаних заходів дисциплінарного впливу не виключає можливості застосування водночас заходів дисциплінарного стягнення, передбачених ст. 147 Кодексу законів про працю України.

До видів дисциплінарного стягнення віднесено: зауваження; догану; сувору догану; попередження про неповну службову відповідальність; звільнення з посади державної служби.

За кожний дисциплінарний проступок накладається одне дисциплінарне стягнення. Воно повинно відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного поступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування завданої шкоди, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання службових обов`язків.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов`язки.

Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.

Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Застосування до працівника дисциплінарного стягнення - догани тягне для нього й інші негативні наслідки морального та матеріального характеру:

- протягом строку дії догани як дисциплінарного стягнення заходи заохочення відповідно до частини 3 статті 151 Кодексу законів про працю України до працівника не застосовуються;

- в разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівника премій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру;

- наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці;

- догана є передумовою звільнення за пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Застосування в установленому порядку догани до порушника трудової дисципліни та доведення про це до відома всього особового складу підприємства певною мірою чинить моральний вплив і на інших працівників, виробляє в їхній свідомості почуття невідворотності покарання за скоєний дисциплінарний проступок та спонукає їх не допускати порушень трудової дисципліни.

Таким чином догана як дисциплінарне стягнення, крім іншого, виконує виховну та профілактичну (попереджувальну) функції.

Догана, на відміну від інших видів дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення, є найбільш універсальним і може застосовуватися до будь-якої категорії працівників. Її застосовують і до тих працівників, на яких поширюються статути, положення та інші акти законодавства про дисципліну. Догана може застосовуватися за будь-який вчинений дисциплінарний проступок, навіть коли за такий проступок законодавство надає роботодавцеві право застосувати до працівника більш суворе дисциплінарне стягнення, серед них дисциплінарне звільнення, зокрема за вчинення працівником прогулу, появу на роботі в стані алкогольного сп`яніння, грубе порушення керівником підприємства своїх трудових обов`язків тощо.

Слід звернути увагу, що законодавство не обмежує кількості застосувань догани до одного й того самого працівника за вчинення ним порушень трудової дисципліни за умови додержання вимоги частини другої статті 149 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що за кожне порушення трудової дисципліни може застосовуватися лише одне дисциплінарне стягнення.

Водночас застосування догани вимагає від роботодавця чіткого дотримання загального порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, як-от: Кодексу законів про працю України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.

Характерні ознаки умислу:

- усвідомлення працівником суспільної шкідливості своєї поведінки;

- передбачення негативних наслідків такої поведінки;

- бажання настання шкідливих наслідків у результаті своєї поведінки або свідоме допущення їх.

Необережність характеризується тим, що працівник, який вчинив дисциплінарний проступок, передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї поведінки, але легковажно розраховував на їх відвернення або не передбачав можливість таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити. У трудовому праві вина як необережність виявляється зазвичай як недбалість.

Отже, незалежно від форми вини обов`язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення.

Здебільшого дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Поважними причинами, що виключають вину працівника, можуть бути життєві обставини. Однак, не всі життєві обставини можуть визнаватися роботодавцем поважними причинами. Тоді в разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника встановлює орган, що розглядає спір.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів Західного офісу Держаудитслужби № 642-о від 18 грудня 2018 року “Про проведення дисциплінарного провадження” та № 671-о від 26 грудня 2018 року "Про продовження строку проведення дисциплінарного провадження" у період з 19.12.2018 по 02.01.2019 дисциплінарною комісією проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1 начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку, за результатами якого 26.12.2018 Комісією складено висновок.

Зазначеним висновком зафіксовано, що за результатами службового розслідування Комісія дійшла висновку, що у діях начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_1 наявність дисциплінарного проступку, зокрема порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання наказів та доручень керівників зокрема наказу начальника Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 №277 щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, у зв`язку з недотриманням пп. 7, 8 п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 8; п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 62 Закону України “Про державну службу”; п. 2, 4, 5 розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, пп. 2 п. 10 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 № 189.

Разом з тим, суд не погоджується з висновком дисциплінарної комісії, щодо наявності у діях начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання наказів та доручень керівників, з огляду на наступне.

Так, зі змісту оскаржуваного наказу відповідача за № 66-о від 01.02.2019 р. слідує, що підставами для оголошення ОСОБА_1 догани стало наступне:

- невиконання наказу начальника Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 № 277 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці";

- перевищення повноважень передбачених Положенням про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 №189, та Розподілом обов`язків між начальником та заступниками начальника Управління Західного офісу в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 05.07.2018 №201, що є порушенням основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 7, 8 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу».

Судом встановлено, що начальником Західного офісу Держаудитслужби видано наказ від 23.11.2018 №277 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, а саме: начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, заступника начальника управління - начальника відділу контролю органів влади, оборони, правоохоронних органів та місцевих бюджетів, заступника начальника управління - начальника взаємодії з правоохоронними органами та заступника начальника Західного офісу Держаудитслужби.

Західним офісом Держаудитслужби видано наказ від 23.11.2018 №278 “Про створення атестаційної комісії”.

На зазначених вище наказах заступником начальника Західного офісу Держаудислужби 04.12.2018 накладено резолюцію: “Дзюблюк В.П., ОСОБА_11 ., ОСОБА_1 . - забезпечити умови для проведення атестації робочих місць”.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну службу», наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання.

Судом встановлено, що наказ від 23.11.2018 №277 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», з приводу невиконання якого до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення, крупи В.М. прямо не стосувався. Жодних конкретних завдань, як того вимагає ст. 9 Закону України «Про державну службу», стосовно виконання вказаного наказу, позивачу поставлено не було.

Також з матеріалів справи вбачається, що між Західним офісом Держаудитслужби та ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці” укладено договір від 27.11.2018 №7437-17/231 про проведення атестації 4-ох робочих місць в Управлінні Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, в тому числі і начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області Крупи В.М..

На виконання договору від 27.11.2018 №7437-17/231 фахівцями ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці”, здійснено виїзд до м. Хмельницький 4-5 грудня 2018 року.

Посадові особи ДП “Західний технічно-експертний центр Держпраці” 04.12.2018 надали позивачу для ознайомлення наступні документи: лист начальника Західного офісу Держаудитслужби, адресований керівнику зазначеного ДП, наказ за підписом головного інженера даного ДП та свої службові посвідчення, проте, із договором укладеним між ДП “Західний технічно - експертний центр Держпраці” та Західним офісом Держаудитслужби від 27.11.2018 №7437-17/231 позивача ознайомлено не було, що також підтвердив позивач в судовому засіданні та відповідач у інформаційній довідці з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку від 26.12.2018.

05.12.2018 посадові особи ДП “Західний технічно-експертний центр Держпраці” склали акт про недопуск до аналізу показників напруженості трудового процесу від 05.12.2018 р. №1, в якому зазначали, що посадовою особою - начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_1 не допущено вказаних працівників ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці” до аналізу показників напруженості трудового процесу, що є складовою процесу атестації робочого місця”.

В судовому засіданні позивач пояснив, що під час проведення атестації 05.12.2018 посадовою особою ДП “Західний технічно-експертний центр Держпраці” повідомлено позивача про проведення “фотографії робочого дня” для з`ясування емоційного стану позивача, на що останній поцікавився, яким чином це пов`язано з атестацією робочого місця за умовами праці, якими нормативними документами передбачені такі дії та попросив його повідомити, який саме документ, за якою формою та згідно з яким додатком до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992р., буде ним складено за результатами цієї роботи.

Суд погоджується із позицією позивача про відсутність підстав проведення атестації аудит служби відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 (із змінами), п. 1 якої визначає, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Отже, аналізуючи норми вищезазначеного Положення про Державну аудиторську службу України, судом встановлено, що останнє не визначає повноважень Державній аудиторській службі України, проводити атестацію робочих місць за умовами праці, а тому не вбачається підстав, що дають в даному випадку, можливість відповідачу проводити атестацію робочих місць.

Окрім того, наказом начальника Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 №277 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, контроль за виконанням наказу покладено на Р. Кроляка начальника Західного офісу Держаудитслужби.

Представник відповідача на спростування зазначеного позивачем пояснень та належних доказів до суду не надав.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 (із змінами), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Проте, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, а у наказі від 23.11.2018 №277 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" начальником Західного офісу Держаудитслужби не зазначено, який саме технологічний процес, використовуване обладнання, сировина або матеріали в Управлінні Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які могли б несприятливо впливати на стан здоров`я працівників Управління або їх нащадків.

Також, з матеріалів наданих до справи судом встановлено, що Західним офісом Держаудитслужби направлявся лист від 07.12.2018 №13-13-18о/7390-2018 на ім`я начальника Управління В. Крупи з проханням надати детальну письмову інформацію про причини та підстави перешкоджання і недопущення працівників ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці” до проведення атестації його робочого місця.

У відповідь на лист Західного офісу Держаудитслужби від 07.12.2018 № 13-13-18о/7390-2018 В. Крупою скеровано листа від 10.12.2018 №13-22-01-13/5669-2018 “Інформація щодо проведення атестації робочого місця” де описується хронологія його спілкування 04 та 05 грудня 2018 року з працівниками ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці”. У листі також вказано, що він пропонував працівникам центру ознайомити його з відповідними нормативно-правовими документами, щодо підстав та порядку здійснення працівниками Центру їх дій та зразок (форму) документу який буде ними складено за результатами їх роботи.

До отриманого листа В. Крупою також повідомлено, що ним підготовлено та направлено рекомендований лист директору ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці” М. Шпєлику №13-22-01-14/5611-2018 від 05.12.2018 “Повідомлення про протиправні дії” та електронним листом в.о. начальника Західного офісу ОСОБА_12 Воїнського.

Судом в судовому засіданні досліджено лист №13-22-01-14/5611-2018 від 05.12.2018, з якого вбачається, що позивач повідомляє директора ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці”, що ним, працівникам центру, було запропоновано надати йому для ознайомлення договір укладений між Центром та Західним офісом Держаудитслужби, отримане працівниками завдання від керівництва Підприємства щодо їх роботи по виконанню “атестації робочого місця” в Управлінні в чому йому було відмовлено. Також, у листі вказано, що працівниками Підприємства проведено обстеження невідомим йому приладом, проте станом на 15:55 год. 05.12.2018 з результатами не ознайомлено та не надано йому документального підтвердження. На цю саму годину, начальник Управління зазначив у листі, що працівники Підприємства не надали йому нормативно-правових документів, щодо підстав та порядку здійснення працівниками Центру їх дій. На думку позивача зазначене є втручання в діяльність працівника органу державного фінансового контролю та тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.

Західним офісом Держаудитслужби скеровано листа від 11.12.2018 на адресу директора ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці” М. Шпєлика, яким проінформовано, що ОСОБА_13 не наділений повноваженнями підписувати, як начальник Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області та скеровувати листи до ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці”, тим більше з питань виконання договору, який укладений начальником Західного офісу Держаудитслужби з виконавцем, оскільки ОСОБА_1 не є стороною договірних відносин.

Отже, враховуючи зазначене відповідачем не доведено будь-яких дій зі сторони позивача, щодо недопуску працівників ДП “Західний експертно-технічний центр Держпраці” до аналізу показників напруженості трудового процесу.

Окрім того, судом встановлено, що наказ Західного офісу Державної аудиторської служби України від 18.12.2018 р. № 642-о "Про проведення дисциплінарного провадження" винесено на підставі доповідної записки від 18.12.2018 начальника юридичного відділу Західного офісу Держаудитслужби Волянського ОСОБА_14 ., якою ініційовано розгляд питання щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 за невиконання наказу начальника Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 № 277 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці", перевищення повноважень передбачених Положенням про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 №189, та Розподілом обов`язків між начальником та заступниками начальника Управління Західного офісу в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 05.07.2018 №201.

При цьому, як вбачається із змісту вказаної записки начальник юридичного відділу Західного офісу Держаудитслужби Волянський О. підставою для пропозиції розглянути питання щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 вказав:

- лист від 14.12.2018 № 46-04-01/5967 директора ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці»;

-лист від 07.12.2018 № 13-22-09-13/5654-2018 заступника начальника Управління Західного офісу ОСОБА_15 . Марценюка;

- інформацію з телефонної розмови між працівниками ДП та О. Волянським 04.12.2018 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За наявних обставин справи відсутні підтвердження позивача, стосовно перешкоджання проведення атестації робочих місць: начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, заступника начальника управління - начальника відділу контролю органів влади, оборони, правоохоронних органів та місцевих бюджетів, заступника начальника управління - начальника взаємодії з правоохоронними органами та заступника начальника Західного офісу Держаудитслужби.

Натомість позивачем підтверджено неможливість перешкоджання проведення атестації зазначених робочих місць, що також підтверджено допитаним в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 - заступником начальника управління - начальника взаємодії з правоохоронними органами.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні факти, а саме підстави проведення дисциплінарного провадження, суд приходить до висновку, що зазначені підстави є належними для проведення дисциплінарного провадження, оскільки в останніх відсутній факт вчинення дисциплінарного проступку, зафіксований на відповідних матеріальних носіях інформації.

Окрім того, суд критично ставиться до визначених у наказі Західного офісу Держаудитслужби від 18.12.2018 р. № 642-о порушень, а саме щодо перевищення Крупою В.М. повноважень при виконанні договору про надання послуг, укладеного між ОСОБА_10 та ДП «Західний технічно-експертний центр Держпраці» від 27.11.2018 р. № 7437-17/231», оскільки, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами ОСОБА_1 , не був стороною цього договору та не маю жодного відношення ані до його укладення, ані до його виконання.

Також, суд звертає увагу на те, що позивач просив начальника Західного офісу Держаудитслужби України, згідно заяви-вимоги від 29.12.2018, провести службове розслідування, з метою зняття безпідставних звинувачень (підозр) щодо невиконання наказу від 23.11.2018 р. № 277, недопущення до проведення атестації робочого місця працівників ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці», встановлення обставин щодо факту перевищення повноважень при виконанні договору, укладеного між Західним офісом Держаудитслужби та вказаним ДП від 27.11.2018 р. № 7437-17/231 та недотриманні правил етичної поведінки.

На вказану заяву позивач отримав лист начальника Західного офісу Держаудитслужби України від 29.12.2018 р. № 13-13-18о/7799-2018, у відповідності до якого позивачу було відмовлено у проведенні службового розслідування.

При цьому, відповідач приймаючи рішення про відмову у проведенні службового розслідування не конкретизував положень Закону України «Про державну службу», на підставі яких було прийнято таке рішення.

Суд зазначає, що згідно п. 14 ст. 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Враховуючи зазначене суд зазначає, що право проведення службового розслідування є гарантованим законом правом державного службовця, тому цьому праву кореспондує обов`язок суб`єкта призначення провести таке службове розслідування на вимогу державного службовця, а тому виходячи з наведеного, суд робить висновок, що відповідачем порушено право позивача, як державного службовця, що визначене Законом України «Про державну службу».

В свою чергу судом встановлено відсутність в діях позивача порушення правил етичної поведінки державних службовців, невиконання наказів та доручень керівників, що могло стати підставою для призначення дисциплінарного провадження, а тому наказ Західного офісу Держаудитслужби від 18.12.2018 р. № 642-о «Про проведення дисциплінарного провадження» є таким, що прийнятий із порушенням норм діючого законодавства.

Частиною другою статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Аналізуючи вищенаведені норми, можна зробити висновок, що обов`язковою умовою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність факту вчинення проступку та вини конкретної особи.

Судом встановлено, що відповідачем не надано достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який став підставою для винесення наказу від 01.02.2019 р. № 66-о "Про оголошення догани".

До того ж, суд зауважує, що відповідачем мало бути прийнято до уваги, що ОСОБА_1 за час державної служби має позитивну характеристику, до дисциплінарної відповідальності раніше не притягувався, що підтверджується матеріалами справи.

Тож, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, враховуючи пояснення позивача та його представників суд не знаходить обґрунтованих доказів правомірності прийнятого Західним офісом Державної аудиторської служби України від 01.02.2019 р. № 66-о "Про оголошення догани".

Таким чином, надаючи оцінку оскаржуваному наказу, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Натомість, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено та не підтверджено достатніми та беззаперечними доказами обставин, які могли б слугувати підтвердженням вчинення зі сторони позивача дисциплінарного проступку та які могли бути правомірною підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у формі догани згідно наказу Західного офісу Держаудитслужби від 01.02.2019 р. № 66-о "Про оголошення догани".

При цьому, суд вважає за необхідне особливо наголосити на необхідності дотримання позиції Європейського Суду з прав людини, яку він висловив, зокрема, в п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», п.43 рішення у справі «Кобець проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Тобто, встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Відтак, у даному випадку поза розумним сумнівом, із наданням допустимих і належних доказів, із посиланням на встановлені дійсні обставини справи, із застосуванням відповідних приписів чинного законодавства України підлягають доведенню факти порушення позивачем своїх службових обов`язків.

Підсумовуючи вищенаведене, твердження відповідача щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні наказу начальника Західного офісу Держаудитслужби від 23.11.2018 № 277 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" та перевищенні повноважень передбачених Положенням про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 №189, та Розподілом обов`язків між начальником та заступниками начальника Управління Західного офісу в Хмельницькій області, затвердженим наказом Західного офісу Держаудитслужби від 05.07.2018 №201 є не обґрунтованим припущенням відповідача, яке в ході розгляду даної адміністративної справи не знайшло свого підтвердження, у зв`язку з чим не може бути підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Західного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування наказів підлягає задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Західного офісу Державної аудиторської служби України від 18.12.2018 р. № 642-о "Про проведення дисциплінарного провадження", стосовно начальника Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Хмельницькій області Крупи Володимира Михайловича.

Визнати протиправним та скасувати наказ Західного офісу Державної аудиторської служби України від 01.02.2019 р. № 66-о "Про оголошення догани" начальнику Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Хмельницькій області Крупі Володимиру Михайловичу.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 травня 2019 року

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:

Західний офіс Державної аудиторської служби України (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000 , код ЄДРПОУ - 40479801)

Головуючий суддя

/підпис/

І.І. Тарновецький

"Згідно з оригіналом" Суддя

І.І. Тарновецький