Справа № 369/4053/17

Провадження № 2/369/2329/19

РІШЕННЯ

Іменем України

16.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря Середенко Б.С.

представника позивача Старовойт В.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Хоменко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп», товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон Капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна про визнання недійсними договорів, скасування заборон та відчуження, зобов`язання вчинити дії, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ТОВ «Фінанс Траст Груп», ТОВ «Грифон Капітал», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсним, скасування іпотечної заборони. Свої вимоги мотивувала тим, що 29 січня 2008 року між нею та ВАТ КБ з іноземними інвестиціями «Промекономбанк» укладено кредитний договір. За договором вона отримала кредит в розмірі 200 000 дол.США на строк до 29 січня 2018 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами. У якості забезпечення виконання кредитних зобовязань між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, а також був укладений з нею іпотечний договір. За останнім договором в іпотеку було передано житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2 . Вказала, що умови кредитного договору нею виконувались і при початку кризи, і при визнанні банку неплатоспроможним та переході прав по договору до правонаступника - ПАТ «Фідобанк». Але потім почалась передача права вимоги по кредитному договору і договору іпотеки від одного кредитора до іншого. Така передачі відбувалась з низкою порушень. Так, 27 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Гріфон «Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» укладено договір факторингу, за яким сторони погодили, що відступлення права вимоги визначено на рівні 620 821,46 грн., проте право вимоги надано фактору клієнтом в обсязі 3 104 107,29 грн. Вважає, що сторони самостійно без боржника визначили вартість боргу та суму вимоги. Також вказала, що відповідачами порушено вимоги законодавця щодо неприпустимості подальшого відступлення грошової вимоги, придбаної на підставі договору факторингу. Її ж боргові зобовязання передавались у факторинг декілька разів, протиправно використовували поняття «первісний кредитор» до факторів в договорах про відступлення права грошової вимоги, укладали нелегітимні правочини.

Вказала, що на підставі ст.1082 ЦК України нею 15 грудня 2016 року, 16 січня 2017 року, 01 лютого 2017 року були направлені запити до ТОВ «Фінанс Траст Груп» про надання договорів щодо переходу права вимоги. Відповідь вона отримала лише на третій запит, але вона також не була повною, зокрема, не надано звірки по стану заборгованості з прив`язкою до дат та сум такої, договорів та додатків до них, платіжних доручень по оплаті за договорами факторингу. З наданих їй документів вважає, що договір від 27 серпня 2015 року між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» фактично не було укладено, так як оплата за ним здійснена не була. Про відступлення права вимоги по іпотечному договору її не було повідомлено, що суперечить ст. 24 Закону України «Про іпотеку».

Натомість вона отримала вимогу ТОВ «Фінанс Траст Груп» щодо повернення коштів в іноземній валюті, при цьому розрахунок без деталізації дат та суми боргу, у довільній формі. Вважає, що нею станом на 15 жовтня 2012 року сплачено по тілу кредиту 1 126 607,56 грн., та по відсоткам - 420 704,12 грн., з отриманих нею 1 010 000 грн. та відсотків 141 400 грн. Тому кредит нею повернутий у повному обсязі.

Оскільки оскаржувані договори укладені з численними порушеннями, тому і записи про заборони мають бути скасовані.

На підставі ст.ст.1077, 1079, 1082 ЦК України, ст.24 Закону України «Про іпотеку», просила суд визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір факторингу №325 від 27 липня 2015 року між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» про передачу прав вимоги за кредитним договором №01-2008-ф від 29 січня 2008 року; визнати недійсним та скасувати договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; скасувати заборону відчуження та обтяження на предмет іпотеки за договором відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонову О.М. виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження внесений нею запис про іпотеки та заборону відчуження нерухомого майна, яке було внесене щодо предмету іпотеки, а саме нерухомого майна: двоповерховий будинок з надвірними побудовами площею 150,70 кв.м та земельна ділянка площею 1170 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» солідарно витрати по сплаті судового збору в розмірі 6208,22 грн.; стягнути солідарно з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 500 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 квітня 2017 року відкрито провадження по справі.

30 серпня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали уточнену позовну заяву (т.2 а.с. 33 - 52), яка була прийнята до розгляду в судовому засіданні та залучено у якості третьої особи - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк С.В.

Додатково вказали, що 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Люзняк С.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на земельну ділянку з садовим будинком та надвірними побудовами, що знаходиться по АДРЕСА_2 . 02 червня 2017 року на адресу позивачки надійшло повідомлення про погашення заборгованості протягом семи днів з дня отримання вимоги. А 13 червня 2017 року вже було відкрито виконавче провадження.

Зазначили, що виконавчий напис вчинено з порушеннями Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зокрема, нотаріуса не надано належного підтвердження розрахунку заборгованості. Заява на вчинення виконавчого напису подана під час розгляду в суді даної справи, де позивачка вказувала про відсутність заборгованості, погашення її ще в 2012 році. Заява подана раніш ніж до стоку виконання основного зобов`язання, а саме до 2018 року. Тому на час вчинення виконавчого напису кредитор не надав нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимоги. До вчинення виконавчого напису ОСОБА_2 жодних вимог не отримувала, що також не давало право нотаріусу вчинити виконавчий напис.

На підставі ст.ст.1077, 1079, 1082 ЦК України, ст.ст.24, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 84, 87 Закону України «Про нотаріат» просила суд визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір факторингу №325 від 27 липня 2015 року між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» про передачу прав вимоги за кредитним договором №01-2008-ф від 29 січня 2008 року; визнати недійсним та скасувати договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; скасувати заборону відчуження та обтяження на предмет іпотеки за договором відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонову О.М. виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження внесений нею запис про іпотеки та заборону відчуження нерухомого майна, яке було внесене щодо предмету іпотеки, а саме нерухомого майна: двоповерховий будинок з надвірними побудовами площею 150,70 кв.м та земельна ділянка площею 1170 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу №194 від 19 травня 2017 року таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» солідарно витрати по сплаті судового збору в розмірі 6208,22 грн.; стягнути солідарно з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 500 грн.

11 жовтня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали уточнену позовну заяву (т.2 а.с. 118-137), яка була прийнята до розгляду в судовому засіданні та залучено у якості відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Інновація».

Додатково вказали, що 15 вересня 2017 року між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» укладено договір про відступлення права вимоги (факторингу) №224. 10 жовтня 2017 року позивачка отримала відповідне повідомлення від ТОВ «Фінанс Траст Груп». Даний договір на підставі ст.ст.227, 215 ЦК України є оспорюваним правочином, оскільки ст. 1083 ЦК України встановлена пряма заборона на передачу вимоги (факторингу) третім особам декілька разів. Тому даний договір має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

На підставі ст.ст.1077, 1079, 1082 ЦК України, ст.ст.24, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 84, 87 Закону України «Про нотаріат» просила суд визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір факторингу №325 від 27 липня 2015 року між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» про передачу прав вимоги за кредитним договором №01-2008-ф від 29 січня 2008 року; визнати недійсним та скасувати договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; скасувати заборону відчуження та обтяження на предмет іпотеки за договором відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонову О.М. виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження внесений нею запис про іпотеки та заборону відчуження нерухомого майна, яке було внесене щодо предмету іпотеки, а саме нерухомого майна: двоповерховий будинок з надвірними побудовами площею 150,70 кв.м та земельна ділянка площею 1170 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу №194 від 19 травня 2017 року таким, що не підлягає виконанню; визнати недійсним та скасувати Договір про відступлення права вимоги (факторингу) №224, укладеного 15 вересня 2017 року між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація»; стягнути з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» солідарно витрати по сплаті судового збору в розмірі 6208,22 грн.; стягнути солідарно з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 500 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 14 год. 30 хв. 20 лютого 2018 року.

23 січня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали уточнену позовну заяву (т.2 а.с. 218-241), яка була прийнята до розгляду в судовому засіданні.

Додатково вказали, що між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом. Даний договір на підставі ст.ст.227, 215 ЦК України є оспорюваним правочином, оскільки ст. 1083 ЦК України встановлена пряма заборона на передачу вимоги (факторингу) третім особам декілька разів. Тому даний договір має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

На підставі ст.ст.1077, 1079, 1082 ЦК України, ст.ст.24, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 84, 87 Закону України «Про нотаріат» просила суд визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір факторингу №325 від 27 липня 2015 року між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» про передачу прав вимоги за кредитним договором №01-2008-ф від 29 січня 2008 року; визнати недійсним та скасувати договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; скасувати заборону відчуження та обтяження на предмет іпотеки за договором відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 30 січня 2008 року за реєстровим номером 403, укладеного між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за №1140; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонову О.М. виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження внесений нею запис про іпотеки та заборону відчуження нерухомого майна, яке було внесене щодо предмету іпотеки, а саме нерухомого майна: двоповерховий будинок з надвірними побудовами площею 150,70 кв.м та земельна ділянка площею 1170 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу №194 від 19 травня 2017 року таким, що не підлягає виконанню; визнати недійсним та скасувати Договір про відступлення права вимоги (факторингу) №224, укладеного 15 вересня 2017 року між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація»; Визнати недійсним та скасувати Договір «про відступлення права вимоги за договором іпотеки №01-2008/ДЗ-і, посвідченого Кривенчуком С.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.01.2008 року за реєстровим номером 403» укладеного між ТОВ « ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за № 5915; стягнути з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» солідарно витрати по сплаті судового збору в розмірі 6208,22 грн.; стягнути солідарно з ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Грифон Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 500 грн.

28 березня 2018 року до суду надійшов відзив ТОВ «ФК Інновація» (т.3 а.с.18-23). Вказали, що між ОСОБА_2 та ВАТ КБІІ «Промекономбанк» 29 січня 2008 року був укладений кредитний договір та 30 січня 2008 року укладено іпотечний договір. У подальшому банк відступив своє право вимоги та за останнім договором 15 вересня 2017 року ТОВ «ФК Інновація» набули право вимоги за кредитним та іпотечними договорами. Про набуття права вимоги ОСОБА_2 було направлено відповідний лист. Перехід права вимоги відбулось згідно норм чинного законодавства, проведено оплату за даним договором, згода боржника та іпотекодавця на укладення таких договорів не передбачена, тому доводи позову вважають безпідставними.

Також вказали, що за кредитним договором ОСОБА_2 останній раз внесла платіж ще 15 жовтня 2012 року в сумі 16 666,70 дол. США. На даний час має заборгованість в розмірі 140 625,84 дол.США, з яких 106 666,48 дол.США - заборгованість за кредитом, та 33 959,56 дол.США - заборгованість за відсотками. Оскільки боржник має заборгованість, кредитор набуває права на дострокове повернення кредитних коштів. Кредитор має право обирати спосіб захисту свого порушеного права як звернення до суду, так і до нотаріуса. Тому для вирішення питання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, кредитор звернувся до приватного нотаріуса та був вчинений виконавчий напис. При цьому нотаріусу був поданий повний пакет документів, що підтверджують безспірність вимоги. Просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року по справі призначено судово-економічну експертизу.

04 лютого 2019 року до суду надійшов висновок експерта та було відновлено провадження по справі та призначено підготовче засіданні по справі на 01 квітня 2019 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду на 16 травня 2019 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Просили задоволити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання представники товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп», товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон Капітал», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 29 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком з іноземними інвестиціями «Промекономбанк» було укладено Кредитний договір № 01-2008-ф від 29 січня 2008 року.

30 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком з іноземними інвестиціями «Промекономбанк» було укладено Іпотечний договір № 01/2008/ДЗ, посвідчений 30 січня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстровано в реєстрі за № 403.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права кредитора в зобов`язанні в обсязі та умовах, що існували на момент переходом цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22 серпня 2014 року між ПАТ «КБ «Промекономбанк» та ПАТ «ФІДОБАНК» було укладено Договір № 1 про передачу активів і зобов`язань неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «Промекономбанку» та Договір № 1 про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого 22.08.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. та зареєстровано в реєстрі № 5360.

27 серпня 2014 року між ПАТ «Ф1ДОБАНК» та ТОВ «ГРИФОН КАПІТАЛ» укладено Договір про відступлення права вимоги № 13 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідченого 27.08.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Падалка Р.О. та зареєстровано в реєстрі за № 5421.

Згідно вищезазначених договорів до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРИФОН КАПІТАЛ» відступлено право вимоги за Кредитним договором, Договором іпотеки та договором поруки.

27 липня 2015 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРИФОН КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» укладено Договір про відступлення права вимоги (факторингу) № 325, Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № 01-2008/ДЗ-і, посвідченого Кривенчуком С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 403.

Згідно вищезазначених договорів до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» відступлено право вимоги за Кредитним договором, Договором іпотеки та договором поруки.

15 вересня 2017 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» укладено Договір про відступлення права вимоги (факторингу) № 224, Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № 01-2008/ДЗ-і, посвідченого Кривенчуком С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 403

У відповідності з умовами зазначених договорів до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» перейшли права вимоги за Кредитним договором № 01-2008-ф року, укладеним між ПАТ «КБ «Промекономбанк» та ОСОБА_2 , Договором іпотеки № 01-2008/ДЗ-і від 30.01.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., та зареєстровано в реєстрі за № 403, договором поруки укладеного з ОСОБА_3 , а також всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення стягнення.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» та попереднім кредитором було направлено Позивачам копії вищевказаних договорів. Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржниками.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальну вимогу первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідна з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначать договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Презумція правомірності правочину встановлена законодавцем у ст. 204 ЦК України.

Згідно цієї правової норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами)вимог, які встановлені ст. 203 ЦК ч.1-3, 5, 6.

За змістом ст. 215ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову застосовують норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішують справи . Згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.1 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.1.3 договору про відступлення права вимоги (а.с.242 т.2) фактор одержує прав вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором. При цьому фактор набуває статусу кредитора за основним договором та за всіма договорами, що забезпечують виконання боржником його зобов`язань за основним договором.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно п.1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Щодо доводів позову про ціну договорів. Так, ціна договору на рівні 620 821,46 грн. проти вимоги в обсязі 3 104 107,29 грн. встановлена за згодою сторін укладеного правочину та закріплена в Договорі про відступлення права вимоги (факторингу) № 325.

На підтвердження сплати ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» на користь ТОБІ «ГРИФОН КАПІТАЛ» грошових коштів в сумі 620 821,46 грн., передбачених Договором про відступлення права вимоги (факторингу) № 325 від 27.05.2015р., ТОВ «ФІНАНС І ТРАСТ ГРУП» надали належним чином завірену копію платіжного доручення. В платіжному дорученні зазначено дві операції: передача коштів від ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ І ГРУП» до ТОВ «ГРИФОН КАПІТАЛ», згідно договорів відступлення від 27.07.2015р. № 323-325 (сума - 785 618,45 грн., з яких - 620 821,46 грн. - за Договором про відступленняі (факторингу) № 325 від 27.07.2015р.); передача коштів від ТОВ «ГРИФОН КАПІТАЛ» до ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» за акції.

За твердженням відповідача, що не було спростовано в судовому засіданні представником позивача, було допущено помилку при зазначенні призначення платежу. Задля виправлення цієї помилки ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» направило ТОВ «ГРИФОН КАПІТАЛ» заяву від 07.09.2015р. за вих. № 2015.09/3 щодо зміни призначення платежу. У свою чергу, ТОВ «ГРИФОН КАПІТАЛ» направило ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» подібну заяву щодо зміни призначення платежу від 07.09.2015р-1 за вих. № 2015/09/1. На підставі наведеного суд приходить до висновку, що оплату за Договором про відступлення права вимоги (факторингу) № 325 було здійснено, про що свідчить платіжне доручення.

ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» 08 жовтня 2015 року за вих. № 44 направило повідомлення, яку отримав ОСОБА_3 30.10.2015р., а 29.05.2015 року вищевказане повідомлення ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» направило на поштову адресу ОСОБА_2 19 вересня 2017 р. на адресу позивачів були направленні повідомлення про відступлення права вимоги, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні 13 роздруківка з сайту укрпошта про відстеження рекомендованих відправлень.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник мас право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Оспорювані договори про відступлення права вимоги укладені в порядку на умовах, визначених чинним законодавством: кредитом у зобов`язанні замінений внаслідок передання ним своїх прав особі за правочином (відступлення права вимоги) відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, сторонами дотримано письмової форми правочину відповідно до ст.513 ЦК України; при укладенні правочину сторонами не порушено інтереси третіх осіб; в момент вчинення правочину сторонами дотримано вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Безпідставним є й посилання позивачів в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що відступлення банком права грошової вимоги за укладеним кредитними договорами будь-якій третій особі умовами цього Кредитного договору не передбачалося й відбулося без погодження з позивачем, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України), дотримано порядок повідомлення сторін правочину, спірний договір будь-яких застережень щодо обмеження права банківської установи на заміну кредитора у зобов`язанні не містить, а ст. 1080 ЦК України прямо визначає, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Інших підстав для задоволення позову про визнання спірних договорів недійсними позивачами суду не надано. Тобто, підстави для визнання договору факторингу та договору відступлення права вимоги недійсними відповідно до вимог ст. 234 ЦК України, відсутні.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Тому, дослідивши всі матеріали справи, надавши належну оцінку наданим доказам та врахувавши пояснення сторін, а також виходячи із принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 є необґрунтованими щодо визнання недійсним та скасування договорів, та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Також встановлено, що 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу, Люзняк С.В., вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на земельну ділянку з садовим будинком та надвірними побудовами площею150,70 кв. м. та земельна ділянка площею 1170 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк С.В. направлено на адресу Позивача лист, в якому остання вказала, що надійшла письмова заява Відповідача, на підставі якої приватним нотаріусом вчинено виконавчий запис щодо звернення стягнення на земельну ділянку з садовим будинком та надвірними побудовами площею150,70 кв. м. та земельна ділянка площею 1170 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та пропонує Позивачеві до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов`язанням.

Також Відповідачем на адресу Позивача направлено повідомлення, яке надійшло 02 червня 2017 року, в якому Відповідач пропонує Позивачеві протягом семи днів з дня отримання такого листа здійснити погашення заборгованості, а в разі невиконання вказаних вимого протягом семи днів Відповідач буде вимушений провести заходи щодо примусового стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки.

13 червня 2017 року головним державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Тарасенком Вадимом Олексійовичем, розглянуто заяву стягувача про примусове виконання та відкрито виконавче провадження № 54111883 з виконання Виконавчого напису № 194, виданого 19.05.2017 року, приватним нотаріусому Києво-Святошинського нотаріального округу, Люзняк С.В., про вико звернення стягнення на земельну ділянку з садовим будинком та надвірними побудовами площею150,70 кв. м. та земельна ділянка площею 1170 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення боржника н користь кредитора грошових або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дій знаходиться факт безспірності відповідальності божника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а в підтвердження безспірності зобов`язань божника.

Нотаріус має право вчиняти виконавчий напис тоді, коли справа безспірна, тобто коли боржник погоджується із заборгованістю. Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до п.3.2 г. 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заборгованість боржника визначається безспірною, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів.

Ст. 526 КЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З пояснень сторін встановлено, що ОСОБА_2 останній платіж по кредитному договору вчинила ще 15 жовтня 2012 року на суму 16 666,70 дол.США. Дана обставина сторонами не оспорювалась.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі за заявою №48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 р. у справі за заявою №28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі „Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина „судового розгляду".

Встановлено, що 18 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договорів. Один із обґрунтуванням позову було те, що боржник не погоджувався з нарахованою заборгованістю, яку вимагав сплатити новий кредитор. При цьому вказувала, що згідно її підрахунків, вона кредит та відсотки погасила у повному обсязі станом ще на листопад 2012 року. На підтвердження своїх доводів надала суду копії квитанцій по оплаті.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно ст.89 вказаного Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.2. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМ України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» наданий банком розрахунок суми заборгованості не є документом, який підтверджує безспірність вимог банку. Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що нотаріус вчиняє виконавчі написи лише у випадку, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Як вбачається із виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу, Люзняк С.В. 19 травня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №194, нотаріус пропонує звернути стягнення на іпотечне майно.

Також, зазначено про те, що строк платежу за кредитним договором настав. Стягнення заборгованості провадиться за період з 15 жовтня 2012 року по 19 травня 2017 року в розмірі 140 625,84 дол.США, з яких 106 666,48 дол.США - заборгованість за кредитом, та 33 959,56 дол.США - заборгованість за відсотками. При цьому нотаріусу подано розрахунок, який складався представником кредитора. Первинних документів, що підтверджували безспірність вимоги нотаріусу не подано.

За таких обставин з огляду на вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності доказів про безспірність заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором та враховуючи наявність між ним та кредитором спору щодо виконання кредитного договору, оскільки на час вчинення було відкрито провадження по даній справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо доводів ТОВ «ФК Інновація» про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки банк подав нотаріусу всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, затвердженим постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, суд не приймає до уваги як необгрунтовані.

Визнання судом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню можливе не лише з підстав недотримання нотаріусом порядку та процедури вчинення виконавчого напису, як помилково вважає представник відповідача, а й у зв`язку із наявністю спору між кредитором та стягувачем щодо розміру та вцілілому наявності будь-якої заборгованості.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року при розгляді справи № 6-887цс17, предметом якої був спір про оспорення виконавчого напису, де суд вказав, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що між позичальником ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Інновація» існує спір щодо наявності заборгованості та настання строків її виплати. Підтвердженням цього є той факт, що боржник ще у квітні 2017 року звернувся до суду з даним позовом. З поданих суду документів чітко вбачається, що ОСОБА_2 не погоджувався з наявною заборгованістю. Посилання представника відповідача, що дана заборгованість підтверджена висновком експерта, суд до уваги не бере, оскільки даний висновок складений лише 21 січня 2019 року.

Кредитор ТОВ «Фінанс Траст Груп» знав про наявний спір щодо розміру і вцілому наявності боргу, проте всупереч приниципам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим ЦК України, направив нотаріусу заяву про вчинення виконавчого напису, пославшись на безспірність заборгованості, що не відповідає дійсності. Крім того, не повідомив нотаріуса про заперечення боржника з цього приводу (правова позиція Верховного Суду України у постановах: від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15; від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 від 11.03.2015 р.).

Також слід зазначити, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

При цьому до вищевказаної заяви ТОВ «Фінас Траст Груп» надали розрахунок заборгованості станом на 19 травня 2017 року, з якого вбачається, що останній платіж позивач вчинила в жовтня 2012 року та починаючи з листопада 2012 року позивач припинила вносити будь-які платежі щодо сплати суми кредиту та процентів за користування ним.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів суд обчислював з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Тобто, починаючи з листопада 2012 року, банк (та інші кредитори в подальшому) був обізнаний про порушення свого права та у нього виникло право вчиняти дії для захисту порушеного права, оскільки у листопаді 2012 року черговий платіж за кредитним договором не був отриманий банком від позичальника, а відтак, загальний строк позовної давності стосовно щомісячних платежів: за за жовтень 2012 року сплив - 26 листопада 2015 року, за листопад 2012 року сплив - 26 грудня 2015 року, за грудень 2012 року сплив - 26 січня 2016 року, за січень 2013 року сплив - 26 лютого 2016 року, за лютий 2013 року сплив - 26 березня 2016 року, за березень 2013 року сплив - 26 квітня 2016 року, за квітень 2013 року сплив - 26 травня 2016 року, за травень 2013 року сплив - 26 червня 2016 року, за червень 2013 року сплив - 26 липня 2016 року, за липень 2013 року сплив - 26 серпня 2016 року, за серпень 2013 року сплив - 26 вересня 2016 року, за вересень 2013 року сплив - 26 жовтня 2016 року, за жовтень 2013 року сплив - 26 листопада 2016 року, за листопад 2013 року сплив - 26 грудня 2016 року, за грудень 2013 року сплив - 26 січня 2017 року, за січень 2014 року сплив - 26 лютого 2017 року,за лютий 2014 року сплив - 26 березня 2017 року, за березень 2014 року сплив - 26 квітня 2017 року,

Із заявою про вчинення виконавчого напису відповідач звернувся до нотаріуса лише у травні 2017 року, тобто після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги за щомісячними вищевказаними платежами. Заборгованість за вказаними платежами була включена у загальний розмір заборгованості на який був вчинений оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса. Тому дана обставина також виключає безспірність вимоги кредитора.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп», товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон Капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна про визнання недійсними договорів, скасування заборон та відчуження, зобов`язання вчинити дії, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світланою Василівною 19 травня 2017 року, за реєстровим номером №194, таким, що не підлягає виконанню

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Інформація про позивача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Інформація про відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп», адреса: м.Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 30, код ЄДРПОУ 39440451.

Інформація про відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Грифон Капітал», адреса: м.Київ, проспект Науки, 50, код ЄДРПОУ 38316138.

Інформація про відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», адреса: м.Київ, вул. Івана Кудрі, буд.39, код ЄДРПОУ 39409610.

Інформація про третю особу: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_6 .

Інформація про третю особу: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна, адреса: Київська область , Києво-Святошинський район, м.Боярка, вул. Леніна,30а.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2019 року.

Суддя Н.С. Пінкевич