Провадження № 2/444/536/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання стороною договору, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання стороною договору позики грошей від 22.08.2014 р. та договору іпотеки від 22.08.2014 р., посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за реєстраційними номерами № 1366 та № НОМЕР_1 , та внесення державним реєстратором змін іпотекодержателя в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в договорі іпотеки від 22.08.2014 р.

В обгрунтування своїх вимог покликаються на те, що 22.08.2014 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір позики грошей, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В.. Відповідно до даного договору позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в розмірі 262 200,00 грн., що еквівалентно 20 000,00 доларам США. Для забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у ОСОБА_4 за договором позики грошей від 22.08.2014 р. було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за р. № 1368. Тобто, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникли основне договірне зобов`язання, яке полягає у виконанні позичальником обов`язку повернути грошові кошти, а у позикодавця прийняти належне виконання та похідне зобов`язання, яке полягає у забезпеченні зобов`язання за договором позики грошей від 22.08.2014 р. шляхом стягнення іпотекодержателем предмета іпотеки у випадку невиконання основного зобов`язання іпотекодавцем. Передбачений договором позики термін виконання зобов`язання до 31.12.2018 р. ще не настав, позичальник станом на сьогодні не повернув грошові кошти, тобто зобов`язання вважається таким, що підлягає виконанню. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Шевченківським районним у місті Львів відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 04.10.2017 р. Відповідно до довідки зі спадкової справи, виданої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяк М.І., спадкоємцями ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_2 , яка успадкувала ѕ часток у спадщині та матір ОСОБА_1 , яка успадкувала ј часток у спадщині. Вважають, що з моменту прийняття спадщини до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 переходять права та обов`язки позикодавця відповідно до умов договору позики грошей від 22.08.2014 р. та права і обов`язки іпотекодержателя за договором іпотеки від 22.08.2014 р., а тому останні набувають статусу нових кредиторів за цими договорами в розумінні ст. 514 ЦК України. Оскільки, в даному випадку фактично відбувається заміна кредитора в договорі позики грошей та договорі іпотеки у зв`язку із набуттям прав кредиторів двома особами, а саме спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому необхідно дотримуватись законодавчих вимог щодо порядку оформлення договорів про заміну кредитора, а саме укладення нотаріально посвідчених договорів про заміну сторони в договорі позики грошей від 22.08.2014 р. та договорі іпотеки від 22.08.2014 р. 14.12.2018 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із письмових повідомленням до ОСОБА_3 , в якому повідомили про набуття прав та обов`язків за вказаними вище договорами та з проханням звернутися до нотаріуса для укладення договорів про заміну сторони в договорі позики грошей та договорі іпотеки з метою дотримання вимог ст. 513 ЦК України. Станом на день звернення з позовом до суду дане прохання не виконано, що свідчить про небажання боржника виконати дані законодавчі вимоги, що унеможливлює в подальшому здійснення стягнення із останнього, оскільки без вказаних вище договорів неможлива подальша державна реєстрація змін про суб`єктів іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Незважаючи на те, що норми Цивільного кодексу України вказують на перехід до спадкоємців прав та обов`язків спадкодавця, однак не встановлена форма документа, яка б підтверджувала юридичний факт спадкування саме права вимоги. Наказам міністерства юстиції України «Про затв. Правил ведення нотаріального діловодства» № 3253/5 від 22.12.2010 р. передбачені виключно форми свідоцтв про право на спадщину у випадку спадкування нерухомого майна за законом та за заповітом.

Представник позивачів ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю з підстав наведених в позовні заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідача Станкевич Х.З., заперечила проти позову, обґрунтовуючи свою позиції тим, що відповідач повернув в повному обсязі позичені грошові кошти згідно договору позики від 22.08.2014 р.

Заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Згідно ст. 4 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках, встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або в інший спосіб, що встановлений договором або законом.

Дослідивши заявлені в матеріалах справи письмові докази, дослідивши та оцінивши письмові докази, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги позивачів належить задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2014 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , інтереси якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляла ОСОБА_6 , укладено договір позики грошей, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за р. № 1366. Відповідно до п. 2 даного договору позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в розмірі 262 200,00 грн., що еквівалентно 20 000,00 доларам США. Згідно п. 3 вказаного вище договору відповідач зобов`язувався повернути суму позики в повному обсязі до тридцять першого рудня дві тисячі вісімнадцятого року.

Для забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у ОСОБА_4 за договором позики грошей від 22.08.2014 р. було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за р. № 1368. Згідно п. 1.2. договору іпотеки в забезпечення зобов`язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку цілий житловий будинок АДРЕСА_1 , який є власністю іпотекодавця і належить йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції у Львівській області 23.07.2014 р., індексний номер 24647508, та земельну ділянку площею 0,2372 га що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 .

Станом на момент пред`явлення позову передбачений договором позики термін виконання зобов`язання до 31.12.2018 р. ще не настав, та зобов`язання, передбачені договором позики від 22.08.2014 р. відповідачем не виконано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Шевченківським районним у місті Львів відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 04.10.2017 р.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 5 ч.1 ст. 1219 ЦК України передбачено, що не входять до склад спадщини права та обов`язки кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України. Тобто, йдеться про випадки, коли зобов`язання нерозривно пов`язане з особою кредитора та у зв`язку з цим не може бути виконане та прийняте іншою особою.

Виходячи із характеру правовідносин, які виникли між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на підставі договору позики грошей, положень ст. 608 ЦК України, ст. 1218 ЦК України, можна зробити висновок про те, що виконання обов`язку повернути грошові кошти не припиняється смертю позикодавця, а право вимоги переходить до спадкоємців. На неприпинення договірних зобов`язань за договором іпотеки вказує і стаття 17 Закону України «Про іпотеку», котра не містить прямої вказівки на те, що договір іпотеки припиняється у зв`язку із смертю іпотекодержателя.

Згідно ст. ст. 1221, 1268, 1269 ЦК України у зв`язку із смертю ОСОБА_4 . приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяк М.І. було відкрито спадкову справу, відповідно до якої спадкоємцями ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_2 , яка успадкувала ѕ часток у спадщині та матір ОСОБА_1 , яка успадкувала ј часток у спадщині, що підтверджується представленою суду довідкою зі спадкової справи, виданої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяк М.І. № 706/02-14 від 06.12.2018 р.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із аналізу норм ЦК України, якими регулюються питання виникнення та припинення договірних зобов`язань, визнання права на спадкування, склад спадщини та права спадкоємців, слід зробити висновок про те, що у зв`язку із моменту прийняття спадщини до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 переходять права та обов`язки позикодавця відповідно до умов договору позики грошей від 22.08.2014 р. та права і обов`язки іпотекодержателя за договором іпотеки від 22.08.2014 р. Спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набувають статусу нових кредиторів за цими договором позики грошей від 22.08.2014 р. та договором іпотеки від 22.08.2014 р.

Оскільки, між ОСОБА_4 та відповідачем виникли зобовязання, які випливають із змісту договорів, укладення цих договорів та внесення змін до них повинно відбуватися у відповідності до вимог закону.

Так, статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину. Відповідно до ч. 3 даної статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

З аналізу ст. 205, ст. 209, ст.210 ЦК України вбачається, що договір позики грошей та договір іпотеки повинні бути нотаріально посвідчені. Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотека належить до речових прав, похідних від права власності, а тому підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Оскільки, в даному випадку фактично відбувається заміна кредитора в договорі позики грошей та договорі іпотеки у зв`язку із набуттям прав кредиторів двома особами, а саме спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому необхідно дотримуватись законодавчих вимог щодо порядку оформлення договорів про заміну кредитора, а саме укладення нотаріально посвідчених договорів про заміну сторони в договорі позики грошей від 22.08.2014 р. та договорі іпотеки від 22.08.2014 р.

Норми Цивільного кодексу України вказують на перехід до спадкоємців прав та обов`язків спадкодавця, однак не встановлена форма документа, яка б підтверджувала юридичний факт спадкування саме права вимоги. Наказам міністерства юстиції України «Про затв. Правил ведення нотаріального діловодства» № 3253/5 від 22.12.2010 р. передбачені виключно форми свідоцтв про право на спадщину у випадку спадкування нерухомого майна за законом та за заповітом.

З аналізу ст. ст. 512, 513 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», Наказу Міністерства юстиції України «Про порядок вчинення нотаріусами України нотаріальних дій» (в частині оформлення спадщини) видно, що єдиним документом, який свідчить про заміну кредитора у зобов`язанні станом на сьогодні чинне законодавство визнає саме правочин, укладений із дотриманням відповідної форми та змісту згідно ст. 513 ЦК України. Представлена довідка з спадкової справи не вважається необхідним і достатній документом, який вказує на спадкування окремих речових прав спадкоємцями.

Зокрема, дане твердження знаходить своє підтвердження у ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», відповідно до якої державний реєстратор під час вчинення реєстраційної дії встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Як було встановлено в судовому засіданні, 14.12.2018 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із письмових повідомленням до ОСОБА_3 , в якому повідомили про набуття прав та обов`язків за вказаними вище договорами та з проханням звернутися до нотаріуса для укладення договорів про заміну сторони в договорі позики грошей та договорі іпотеки з метою дотримання вимог ст. 513 ЦК України.

Представник позивачів повідомила, що відповідач отримавши дане письмове повідомлення, що підтверджується листом-відповіддю ПАТ «Укрпошта» від 22.04.2019 р. № 12.2.1-04-390, проігнорував звернення та в добровільному порядку, відмовився укласти договори про заміну сторони в договорі позики грошей від 22.08.2014 р. та договорі іпотеки від 22.08.2014 р. Представник відповідача підтвердила те, що відповідач не погодився здійснити заміну сторін у договорах, мотивуючи свою позицію тим, що на його думку зобов`язання, передбачені цими договорами, ним виконано в повному обсязі.

Як повідомила в судовому засіданні представник відповідача позов вона вважає безпідставним, оскільки відповідач виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до договору позики грошей від 22.08.2014 р. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача надала суду копії розписок від 16.07.2016 р., від 2013 р., від 2011 р., від 27.11.2016 р., відповідно до яких відповідач в повному розмірі повернув грошові кошти, позичені в ОСОБА_4 .

Частиною 4 ст. 77 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги доказів, що не стосуються предмету доказування.

Оскільки предметом спору є заміна сторони у зобов`язаннях та проведення у зв`язку з цим державним реєстратором реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а не стягнення заборгованості, що вимагає доказування факту погашення заборгованості, суд не бере до уваги надані ксерокопії вказаних розписок.

Окрім цього, представником відповідача надано суду ксерокопію нотаріально посвідченої копії договору позики грошей від 22.08.2014 р., відповідно до якого термін виконання грошового зобов`язання відповідача закінчився 31.12.2016 р. Вимога суду представити в судове засідання оригінал даної копії не була виконана, оскільки як повідомила представник відповідача, в останнього відсутній оригінал даного документа, а представлена ксерокопія була видана відповідачеві нотаріусом, яка здійснювала посвідчення договору позики.

Відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є докази (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом.

Частиною 4 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї.

Згідно Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003) затв. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України № 55 від 07.04.3003 р., положення якого поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування, а також на підприємства, установи, організації всіх форм власності (п. 1.1), стандарт містить вимоги до відмітки про засвідчення копій документів. Так, п 5.27 даного Стандарту передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Представлена суду ксерокопія нотаріально посвідченої копії договору позики грошей від 22.08.2014 р., відповідно до якого термін виконання грошового зобов`язання відповідача закінчився 31.12.2016 р. не відповідає вище зазначеним вимогам щодо засвідчення копій документів.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 6 ст. 95 ЦПК України встановлено, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Так, як представником відповідача на вимогу суду не було представлено оригінал нотаріально посвідченої копії договору позики грошей від 22.08.2014 р., відповідно до якого термін виконання грошового зобов`язання відповідача закінчився 31.12.2016 р., а надана ксерокопія не засвідчена у встановленому законом порядку, суд вважає, що даний документ не можна вважати належним та допустимим доказом, а тому він не може бути взятий до уваги судом при прийнятті рішення.

Окрім цього, на виконання ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 27.02.2019 р., відповідно до якої задоволено клопотання представника відповідача про забезпечення доказів, у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. витребувано нотаріально засвічені копії договору позики грошей від 22.08.2014 р. та договору іпотеки від 22.08.2014 р., які нею посвідчені, суду було представлено витребувані документи. Також оригінали договору позики грошей від 2208.2014 р. та договору іпотеки від 22.08.2014 р., посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за реєстраційними номерами № 1366 та № 1368 були представлені для огляду представником позивачів в судове засідання, що свідчить про належність та допустимість доказів. Надана суду нотаріусом засвідчена копія договору позики грошей від 22.08.2014 р. містить умову виконання зобов`язання в термін до тридцять першого грудня 2018 року.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Крім того, вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів відповідно до задоволених вимог, слід також стягнути судовий збір в розмірі по 2 114,00 грн. для кожного із позивачів.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) позичальниками за договором позики грошей від 22.08.2014 р. посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за р. № 1366.

Визнати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) іпотекодержателями за договором іпотеки від 22.08.2014 р. посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за р. № 1368.

Державному реєстратору провести державну реєстрацію зміни іпотекодержателя в договорі іпотеки від 22.08.2014 р. посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за р. № 1368 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 2114.40 грн. сплаченого позивачем при подачі позову судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 2114.40 грн. сплаченого позивачем при подачі позову судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення суду виготовлено 23.05.2019 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.