ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/11019/16 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року (прийняте в порядку письмового провадження, головуючий суддя Пащенко К.С.) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Юридична фірма "Імператив плюс" до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Голова Державної екологічної інспекції України Заїка Андрій Миколайович, публічне акціонерне товариство «Центренерго» - відокремлений підрозділ Зміївська теплова електрична станція про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Юридична фірма "Імператив плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Голова Державної екологічної інспекції України Заїка Андрій Миколайович, публічне акціонерне товариство «Центренерго» - відокремлений підрозділ Зміївська теплова електрична станція, у якому просило:

- визнати протиправною викладену у листі від 08.04.2016 відмову Державної екологічної інспекції України у наданні Приватному підприємству «Юридична фірма «Імператив плюс» на запит від 15.03.2016 завірених копій всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію України надати повну інформацію на запит Приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив плюс» від 15.03.2016, а саме, надати завірені копії всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року позов ПП ЮФ «Імператив плюс» задоволено. Визнано протиправною викладену у листі від 08.04.2016 відмову Державної екологічної інспекції України у наданні Приватному підприємству юридична фірма «Імператив плюс» (код ЄДРПОУ 35548475) на запит від 15.03.2016 завірених копій всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років. Зобов`язано Державну екологічну інспекцію України надати повну інформацію на запит Приватного підприємства юридична фірма «Імператив плюс» від 15.03.2016, а саме, надати завірені копії всіх документів, які фіксували результати перевірок Держекоінспекцією України діяльності Зміївської ТЕС на її відповідність природоохоронному законодавству України, а також завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були на протязі 2010-2015 років.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна екологічна інспекція України подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що Зміївська ТЕС є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго» та являється одним із провідних виробників електричної енергії в Україні, а також входить до найбільших підприємств держави, яке забезпечує енергетичну безпеку держави, а тому, приймаючи рішення про віднесення актів перевірки ТЕС до переліку конфіденційної інформації, а саме, матеріалів інспекційних перевірок об`єктів з обмеженим доступом, Держекоінспекція України діяла у відповідності до вимог законодавства та з метою забезпечення національної безпеки, а тому, запит на публічну інформацію було розглянуто Держекоінспекцією якісно та своєчасно з урахуванням вимог Закону, запитувачу надано повну, достовірну та наявну інформацію.

20.05.2019 до суду апеляційної інстанції від публічного акціонерного товариства «Центренерго» надійшли письмові пояснення по справі, у яких зазначено, що Зміївська ТЕС є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго» та являється одним із провідних виробників електричної енергії в Україні, а також входить до найбільших підприємств держави, яке забезпечує енергетичну безпеку держави, а тому, приймаючи рішення про віднесення актів перевірки Зміївської ТЕС до переліку конфіденційної інформації, а саме, матеріалів інспекційних перевірок об`єктів з обмеженим доступом, Держекоінспекція України діяла у відповідності до вимог законодавства України та з метою забезпечення національної безпеки. ПАТ «Центренерго» вважає що Держекоінспекція на публічний запит «Імператив Плюс» надала вичерпну інформацію про перевірки, та відмовила про надання копій матеріалів перевірки Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», оскільки ці документи мають конфіденційну інформацію. Крім того, відповідно до Переліку конфіденційної інформації, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 05.06.2015 № 39, матеріали перевірок об`єктів з обмеженим доступом є конфіденційною інформацією, а ПАТ «Центренерго» відноситься саме до таких об`єктів.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП ЮФ «Імператив плюс» звернулося до голови Держекоінспекції України - Заїки А.М. із запитом № 550 від 15.03.2016 про надання публічної інформації щодо проведених за останні 5 років перевірок з дотримання вимог природоохоронного законодавства України під час діяльності Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», дослідження ґрунтів, повітря, водних ресурсів, виробничих процесів, а також надання завірених копій документів, які фіксували результати цих перевірок та реагування на виявлені порушення, наявність спецдозволів, що вимагаються природоохоронним законодавством.

Листом № 2/2-10/2282 від 08.04.2016 за підписом голови Держекоінспекції - Заїки А. М . позивачу надано відповідь на запит. Зокрема, у відповіді було зазначено, що в ході перевірок, проведених Держекоінспекцією у 2012-2013 роках були виявлені порушення вимог Правил технічної експлуатації установок очистки газу (щодо ведення первинної облікової документації, забезпечення первинної облікової документації, забезпечення безперебійної ефективної роботи установок очистки газу), Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (невиконання раніше виданого припису), Водного кодексу України (порушення правил експлуатації водогосподарських споруд), Закону України «Про відходи» (порушення правил обліку, порушення правил поводження з відходами), Закону України «Про охорону земель» та Закону України «Про державну екологічну експертизу» (відхилення від робочого проекту рекультивації полігону). Додатково вказувалося, що внаслідок виявлених порушень в порядку ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було винесено припис про усунення порушень природоохоронного законодавства. Крім того зазначено, що за результатами вищевказаних перевірок складено 12 протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 12 постанов про накладення адміністративних стягнень. Держекоінспекцією було розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки та пред`явлено претензію до ПАТ «Центренерго».

У зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Держекоінспекцією проводилася перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» в 2014 році.

У ході перевірки, проведеної Держекоінспекцією у 2015 році, було виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (порушення правил технічної експлуатації установок очистки газу), Водного кодексу України (порушення правил експлуатації артезіанських свердловин), Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (порушення правил поводження з відходами). Внаслідок виявлених порушень було винесено припис про їх усунення в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». До адміністративної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб підприємців.

В частині надання копій документів перевірок Держекоінспекція відмовила позивачу з посиланням на лист ПАТ «Центренерго» від 29.03.2016 № 22-06/3-1993, у якому останній заперечив проти надання копій документів за результатами перевірок.

Підставою відмови Держекоінспекції у наданні позивачу копій запитуваних документів є те, що інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, а саме конфіденційної.

Не погодившись з такою відповіддю відповідача на запит, ПП ЮФ «Імператив плюс» звернулось до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

В силу статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За формою і змістом запит позивача від 15.03.2016 №550 є запитом на публічну інформацію, передбаченим статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-VI), тому спірні правовідносини врегульовані вказаним законом.

У відповідності до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2).

Право на доступ до публічної інформації, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI, гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI).

У відповідності до приписів пунктів 1, 2 частини першої статті 12 Закону № 2939-VI до суб`єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації належать запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень та розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Так, статтею 13 Закону № 2939-VI до переліку розпорядників інформації для цілей цього Закону віднесено суб`єктів владних повноважень, тобто органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI зобов`язано розпорядників інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Стаття 23 Закону № 2939-VI передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, згідно із пунктами 3, 4 частини другої якої запитувач має право оскаржити ненадання відповіді на запит на інформацію, а також надання недостовірної або неповної інформації.

При цьому, оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина третя статті 23 Закону № 2939-VI).

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач не погоджується з відмовою Державної екологічної інспекції України у наданні запитуваної інформації.

Зокрема, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, листом від 08.04.2016 №22-06/3-1993 «Щодо розгляду запиту на інформацію» Державна екологічна інспекція України надала позивачу інформацію, з метою отримання якої позивачем направлявся запит на публічну інформацію від 15.03.2016 №550.

При цьому, факт отримання зазначеної відповіді із зазначенням запитуваної інформації не заперечується позивачем.

Отже, у даній справі оскаржується саме відмова відповідача у наданні копій документів (відповідно до позовних вимог: акти перевірок суб`єктів господарювання, документи реагування на виявлені порушення).

Так, колегія суддів враховує рішення (яке набрало законної сили), прийняте 25.04.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/270/16 за позовом ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу Держекоінспекції України від 05.06.2015 № 39 «Про затвердження Переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України та Переліку посадових осіб, яким дозволено працювати з документами з грифом «Для службового користування» в Держекоінспекції України, яким в задоволенні позову відмовлено.

Зокрема, суд у вказаній справі звертає увагу, що наказом Державної екологічної інспекції України від 05.06.2015 № 39 «Про затвердження Переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України та Переліку посадових осіб, яким дозволену працювати з документами з грифом «Для службового користування» в Держекоінспекції України» визначено Перелік конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України (далі - Перелік № 39).

Судом у справі № 826/270/16 встановлено, що позивач листом від 28.10.2015 № 541 звернувся до Держекоінспекції України з запитом про надання публічної інформації та просив надати відомості про всі проведені за останні 5 років Держекоінспекцією України і підпорядкованими структурами перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільською ТЕС; надати завірені копії всіх документів в яких фіксувані результати цих перевірок; копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були. Листом від 06.11.2015 Держекоінспекцією України надано вичерпну інформацію про проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільською ТЕС , про вжиті заходи впливу. Проте у наданні копій актів перевірки та документів реагування на виявленні порушення було відмовлено, посилаючись на те, що вказані документи містять конфіденційну інформацію та інформацію, яку включено до Переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України, затвердженого наказом № 39. У відповідності до пункту 15 Переліку № 39, матеріали інспектування перевірок об`єктів з обмеженим доступом є конфіденційними.

Частиною першою статті 6 Закону № 2939-VI, встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (частина друга вказаної статті).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров`я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов`язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932 - 1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, затверджено перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, що сприятиме посиленню здійснення контролю за ефективним використанням і збереженням майна стратегічних підприємств та забезпечить застосування індивідуального підходу до їх приватизації, в якому зазначено ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045).

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що надати позивачу допуск до документів з грифом «Для службового користування» не є обов`язком суб`єкта владних повноважень, а є його правом.

Суд при розгляді справи № 826/270/16 звертав увагу, що Трипільська ТЕС є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045) (а у даній справі запит було направлено щодо документів (матеріалів) перевірки Зміївської ТЕС, яка також є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго») та являється одним із провідних виробників електричної енергії в Україні, а також входить до найбільших підприємств держави, яке забезпечує енергетичну безпеку держави. А тому приймаючи рішення про віднесення актів перевірки Трипільської ТЕС до переліку конфіденційної інформації, а саме, матеріалів інспекційних перевірок об`єктів з обмеженим доступом, Держекоінспекція України діяла у відповідності до вимог законодавства України та з метою забезпечення національної безпеки.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку підставою відмови Держекоінспекції у наданні позивачу копій запитуваних документів є те, що матеріали перевірок належить до категорії інформації з обмеженим доступом, а саме конфіденційної.

Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

В силу ст. 71 Закону № 1264-XII, Україна бере участь у міжнародному співробітництві у галузі охорони навколишнього природного середовища на державному рівні відповідно до законодавства України та міжнародного права. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Орхуська конвенція.

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Таким чином, за нормами національного та міжнародного права громадяни України, юридичні та фізичні особи мають право на інформацію про стан навколишнього природного середовища та екологічний стан довкілля.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що Держекоінспекція на публічний запит «Імператив Плюс» надала вичерпну інформацію про перевірки, та правомірно відмовила у наданні копій матеріалів перевірки Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», оскільки ці документи мають конфіденційну інформацію та приймаючи рішення про віднесення актів перевірки ТЕС до переліку конфіденційної інформації, а саме, матеріалів інспекційних перевірок об`єктів з обмеженим доступом, Держекоінспекція України діяла у відповідності до вимог законодавства та з метою забезпечення національної безпеки, оскільки в даному випадку право на інформацію та надана відповідачем інформація на такий запит не може бути ототожнена з самими матеріалами перевірки (документами, матеріальними носіями інформації), які в даному випадку є конфіденційною інформацією.

Таким чином, оскільки віднесення відповідачем актів перевірки Зміївської ТЕС до переліку конфіденційної інформації є правомірним, як наслідок, і відмова відповідача у наданні копій відповідних документів з підстав їх належності до переліку конфіденційної інформації також є правомірною.

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що запит позивача на публічну інформацію було розглянуто Держекоінспекцією якісно та своєчасно з урахуванням вимог Закону, запитувачу надано повну, достовірну та наявну інформацію.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та є підставою для його скасування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому, у відповідності до ст.317 КАС України, таке рішення необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства Юридична фірма "Імператив плюс" до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Голова Державної екологічної інспекції України Заїка Андрій Миколайович, публічне акціонерне товариство «Центренерго» - відокремлений підрозділ Зміївська теплова електрична станція про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов