ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Костенко Г.В.

15 травня 2019 р.

Справа № 440/3714/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання – Ковальчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Всеукраїнська громадська організація «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ» про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

23.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, які полягають у безпідставному неприйнятті та поверненні документів, поданих ним з метою отримання статусу «учасник бойових дій» на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб;

- зобов`язати Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції прийняти та передати документи, подані ним з метою отримання статусу «учасник бойових дій» на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, після повторного їх подання;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб розглянути подані ним з метою отримання статусу «учасник бойових дій» документи та прийняти за результатом їх розгляду обґрунтоване законне рішення, передбачене Положенням про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 10.11.2014 року № 867.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач безпідставно повернув без розгляду подані документи з метою одержання статусу учасника бойових дій. За твердженням ОСОБА_1 , розгляд заяви про надання статусу учасника бойових дій має здійснюватися Міжвідомчою комісією, а повноваження Служби полягають виключно у прийнятті відповідної заяви та її передачі на розгляд Міжвідомчої комісії.

У відзиві на позов ОСОБА_1 відповідач посилається на те, що додані позивачем до заяви про надання статусу учасника бойових дій документи не містили доказів його залучення до участі у антитерористичній операції у якості працівника підприємства, установи, організації, а відтак вирішення порушеного питання не відноситься до компетенції Міжвідомчої комісії.

У відповіді на відзив позивач вказує, що він, як пошуковець Всеукраїнська громадська організація «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ» (подалі - ВГО «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ»), брав участь у гуманітарній місії «Чорний ІНФОРМАЦІЯ_1 » (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), в рамках якої пошуковцями у взаємодії з офіцерами Збройних Сил України здійснювався пошук та ексгумація тіл безвісти зниклих військовослужбовців, тобто, він залучався до проведення антитерористичної операції у якості позаштатного працівника на громадських засадах.

У поясненнях на позов третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ВГО «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ» стверджує про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, та звертає увагу на те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо самостійного розгляду заяви про надання статусу учасника бойових дій, а має лише прийняти відповідну заяву разом з доданими до неї документами та передати її на розгляд Міжвідомчій комісії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року (рішення ухвалено у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково наступним чином.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції щодо не вчинення дій з передання заяви ОСОБА_1 від 18.07.2018 року на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб.

Відповідач Державна службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції зобов`язаний прийняти та передати документи, подані ОСОБА_1 з метою отримання статусу «учасник бойових дій» на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, після повторного їх подання ОСОБА_1

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що з`ясування питання про віднесення позивача до категорії осіб, які мають право на отримання статусу учасника бойових дій, зокрема, надання оцінки доводам позивача про його належність у період перебування у зоні проведення антитерористичної операції до працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, а також оцінка наданих ним документів і повідомлених обставин, є виключною компетенцією Міжвідомчої комісії, а не Служби, до повноважень якої відноситься виключно організація проведення засідань Міжвідомчої комісії.

Суд звернув увагу на те, що Міжвідомча комісія є колегіальним органом, рішення у якому приймаються більшістю голосів. А відтак, одноособовий розгляд заяви позивача від 18.07.2018 року Першим заступником Голови Служби ОСОБА_2 є порушенням права позивача на колегіальний розгляд його звернення компетентним органом.

З урахуванням наведеного, суд погодився із доводами позивача про те, що у спірних відносинах відповідач вийшов за межі власних повноважень, тобто, діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Визначаючись зі способом захисту прав позивача, суд зауважив, що права ОСОБА_1 у спірних відносинах порушені протиправною бездіяльністю Служби щодо не вчинення дій з передання його заяви від 18.07.2018 року на розгляд Міжвідомчої комісії.

Крім того, з метою поновлення порушених прав позивача, суд вважав необхідним зобов`язати Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції прийняти та передати документи, подані ОСОБА_1 з метою отримання статусу «учасник бойових дій» на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, після повторного їх подання ОСОБА_1

Суд зазначив про передчасність позовних вимог позивача про зобов`язання Міжвідомчої комісії розглянути подані ним документи та прийняти за результатом їх розгляду обґрунтоване законне рішення, у зв`язку з чим, відмовив у їх задоволенні.

В апеляційній скарзі відповідач Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року в частині, якою судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог позивача.

Скаржник зазначає, що до компетенції Міжвідомчої комісії не відноситься повноваження надавати оцінку про належність особи до категорії працівників підприємств, установ, організацій, оскільки за результатом такої оцінки у міжвідомчої комісії відсутні повноваження щодо прийняття рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій.

Тобто, міжвідомча комісія уповноважена розглядати питання лише щодо тих осіб, щодо яких має право приймати рішення по суті (надати або відмовити у наданні статусу), вирішуючи при цьому питання чи брала така особа безпосередню участь в антитерористичній операції і чи має вона право на такий статус відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3551-XII.

Оскільки Положенням не передбачено права комісії відмовити особі у наданні статусу учасника бойових дій з підстав неналежності особи до категорії працівників підприємств, установ, організацій, презюмується, що на її засідання можуть бути винесені лише ті документи, щодо яких вона може прийняти одне з рішень по суті.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції, що саме Міжвідомча комісія має надавати оцінку належності позивача до категорії працівників підприємств, установ, організацій, є помилковим та таким, що суперечить нормам законодавства.

Крім цього, відповідно до довідки ВГО «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ» від 30.05.2017 року № 74/345, доданої до заяви ОСОБА_1 , позивач є лише членом організації, а не її працівником. Додані до заяв документи не містили жодних доказів, що ОСОБА_1 належить до категорії працівників підприємства, установи або організацій, в якості якого він був залучений до проведення антитерористичної операції.

Враховуючи викладене, згідно з пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551- XII та абзацом третім пункту 2 Порядку № 413 питання надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 як представнику організації не належить до компетенції міжвідомчої комісії. Відтак, законодавець кореспондував право міжвідомчої комісії на розгляд певних документів із обов`язком Служби виносити на її засідання виключно ті документи, по яким міжвідомча комісія має право прийняти рішення по суті (надати чи відмовити у наданні статусу). При цьому, Служба заяву позивача по суті не розглядала та рішення про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій не приймала.

За наведеного, висновок суду першої інстанції, що до повноважень Служби відноситься виключно організація проведення засідань міжвідомчої комісії є помилковим, оскільки саме на Службу покладений обов`язок перевіряти документи на предмет їх відповідності компетенції міжвідомчої комісії.

Також, відповідач зазначає, що позивачем невірно ототожнюються поняття «пошуковець» та «працівник» організації, оскільки чинним законодавством чітко визначено поняття працівника підприємства, установи, організації.

Належними доказами, що підтверджують відповідність особи критерію, установленому пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII та абзацом третім пункту 2 Порядку № 413, а саме належність до категорії працівників підприємств, установ, організацій може бути трудовий договір, оформлений наказом чи розпорядженням, та відповідний запис у трудовій книжці (у разі якщо особа працювала не за сумісництвом).

У відзиві на апеляційну скаргу ВГО «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ» просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення суду першої інстанції частково скасувати, та прийняти нове судове рішення у відповідній частині, яким зобов`язати міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розглянути подані ОСОБА_1 з метою отримання статусу «учасник бойових дій» документи та прийняти за результатом їх розгляду обґрунтоване законне рішення, передбачене Положенням про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 10.11.2014 року № 867, про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Позивачем та третьою особою ВГО «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ» рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржено.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 31.08.2011 року є членом ВГО «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ», а з 11.01.2016 року перебуває у складі відокремленого підрозділу у Полтавській області, що підтверджується довідкою від 30.05.2017 року № 74/345 /а.с.20/.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 07.05.2018 року у справі № 543/299/18, що набрало законної сили 12.06.2018 року, встановлено факт, який має юридичне значення, як залучення та безпосередня участь ОСОБА_1 у проведенні антитерористичної операції в районах її проведення у складі групи пошуку та евакуації тіл загиблих військовослужбовців у періоди: з 28.09.2014 року по 05.10.2014 року, з 24.03.2015 року по 29.03.2015 року /а.с. 14-19/.

24.07.2018 року Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції одержано заяву позивача від 18.07.2018 року, у якій він просив розглянути документи, що підтверджують його безпосередню участь в антитерористичній операції, та надати статус учасника бойових дій /а.с. 61-62/.

Листом від 27.07.2018 року вих. №3222/02/05.1-18 відповідач повідомив ОСОБА_1 про повернення документів, оскільки надання статусу учасника бойових дій представникам громадських організацій не належить до повноважень Міжвідомчої комісії, а інших документів, що підтверджували б наявність трудових відносин між позивачем та ВГО «СОЮЗ «НАРОДНА ПАМ`ЯТЬ» разом із заявою не надано /а.с. 63-65/.

Колегія суддів зазначає, що перелік осіб, які визнаються учасниками бойових дій, визначений статтею 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 19 частини першої цієї статті (у редакції Закону України від 01.07.2014 року № 1547-VII «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», чинній до 19.06.2015 року) учасниками бойових дій, окрім інших, визнаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Абзацом другим згаданого пункту передбачено, що порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413 (подалі – Порядок № 413).

Абзацом третім пункту 2 цього Порядку передбачено, що статус учасника бойових дій надається працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

За змістом пункту 4 Порядку № 413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення або направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень), а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження.

Абзацом третім пункту 5 Порядку № 413 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 року № 104) визначено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, а також осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку.

Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, керівники підприємств, установ, організацій в місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов`язані подати на розгляд міжвідомчої комісії довідки за формою згідно з додатком 2 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Міжвідомча комісія розглядає документи і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та приймає в місячний строк з дня надходження документів рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує керівників підприємств, установ, організацій та органи соціального захисту населення за місцем реєстрації особи.

У разі неподання керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до міжвідомчої комісії.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 416, Служба відповідно до покладених на неї завдань організовує та координує роботу з надання статусу учасника бойових дій, зокрема проводить засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 1 Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.11.2014 року № 867 (в редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 22.12.2016 року № 1583), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2014 року за № 1494/26271, Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Міжвідомча комісія) утворена Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції відповідно до пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року N 413, пункту 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року N 604, та пункту 7 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 року N 336.

Пунктом 2 розділу VII зазначеного Положення передбачено, що організацію проведення засідань Міжвідомчої комісії здійснює Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

У разі надходження документів, розгляд яких не належить до повноважень Міжвідомчої комісії, визначених розділом II цього Положення, Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції протягом п`яти робочих днів з дати їх отримання повертає документи заявнику з відповідними роз`ясненнями або надсилає їх за належністю.

Таким чином, питання про наявність підстав для надання статусу учасника бойових дій відноситься до виключної компетенції Міжвідомчої комісії, яка утворюється Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

Порядком № 413, у редакції, чинній на момент перебування позивача у зоні проведення антитерористичної операції, було передбачено, що до повноважень Міжвідомчої комісії відноситься розгляд питань про надання статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

З урахуванням тієї обставини, що відповідач наведених обставин не заперечує, колегія суддів відхиляє посилання останнього на приписи пункту 2 розділу VII Положення про міжвідомчу комісію.

Як убачається із листа Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції від 27.07.2018 року вих. №3222/02/05.1-18, повертаючи подані ОСОБА_1 документи відповідач вдався до аналізу наявності підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, тобто, фактично вчинив дії щодо розгляду заяви зацікавленої особи по суті та оцінки повідомлених нею обставин.

Колегія суддів зазначає, що з`ясування питання про віднесення позивача до категорії осіб, які мають право на отримання статусу учасника бойових дій, зокрема, надання оцінки доводам позивача про його належність у період перебування у зоні проведення антитерористичної операції до працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, а також оцінка наданих ним документів і повідомлених обставин, є виключною компетенцією Міжвідомчої комісії, а не Служби, до повноважень якої відноситься виключно організація проведення засідань Міжвідомчої комісії.

Міжвідомча комісія є колегіальним органом, рішення у якому приймаються більшістю голосів, відтак, одноособовий розгляд заяви позивача від 18.07.2018 року є порушенням права позивача на колегіальний розгляд його звернення компетентним органом.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Означеним Порядок не встановлено право Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичних операцій підміняти собою Міжвідомчу комісію.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у спірних відносинах відповідач вийшов за межі власних повноважень, тобто, діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, і права ОСОБА_1 порушені протиправною бездіяльністю Служби щодо не вчинення дій з передання його заяви від 18.07.2018 року на розгляд Міжвідомчої комісії.

Також, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що для належного захисту прав позивача, необхідно зобов`язати Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції прийняти та передати документи, подані ОСОБА_1 з метою отримання статусу «учасник бойових дій» на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, після повторного їх подання ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів зауважує про передчасність вимог позивача про зобов`язання Міжвідомчу комісію розглянути подані ним документи та прийняти за результатом їх розгляду обґрунтоване законне рішення.

За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, відповідно, і підстав для скасування судового рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги інші доводи учасників справи, оскільки на висновки колегії суддів вони не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010 року).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

(підпис)

Л.В. Мельнікова

Судді

(підпис) (підпис)

В.А. Калиновський З.О. Кононенко

Постанова у повному обсязі складена і підписана 24 травня 2019 року.