ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 р.

Справа № 1840/3462/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Намтар" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.01.2019, суддя В.О. Павлічек, вулиця Герасима Кондратьєва, 159, Суми, Сумська область, 40000, повний текст складено 14.01.19 по справі № 1840/3462/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Намтар"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Намтар” (далі по тексту - ТОВ “Намтар”, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Сумській обл., відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001311408 від 17.08.2018.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 року по справі №1840/3462/18 в задоволенні адміністративного позову ТОВ "НАМТАР" до ГУ ДФС у Сумській обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0001311408 – відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 року по справі №1840/3462/18 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що комісією, яка проводила інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, на митному складі закритого типу за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122, що належить ТОВ “Намтар” прийнято рішення на підставі ГОСТ ДСТУ 28000-2009 та постанови КМУ від 14.01.2009р. №13 “Про затвердження технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів” розбіжності, що виникли на момент проведення інвентаризації на митному складі закритого типу, не суперечать умовам ГОСТу при зберіганні, а тому прийняти результати бухгалтерського обліку підприємства, по рахунку 023 “ТМЦ на відповідальному зберіганні” за фактичні результати інвентаризації. Під час проведення інвентаризації були присутні члени робочої групи і жодних зауважень до акту від 22.06.2018 “Про результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на митному складі закритого типу м. Суми, вул. Харківська, 122” не надали. Зауважив, що комісія Товариства в акті зазначила, що ці розбіжності є допустимими та відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідно до постанови КМУ від 14.01.2009р. додатку 2 до Технічного регламенту показник нормованої вологості, що використовується для розрахунку маси волокон у тих випадках, коли неможливо встановити чи є у текстильному виробі, який містить вовну та/або тваринний волос, гребінне або кардне волокно дорівнює 17 відсоткам. Крім того, згідно з Національним стандартом України - “Тканини для одягу чистововняні, вовняні та напіввовняні, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 13 лютого 2009 року №67 і чинних станом на 12.09.2018 року пунктом 4.2.6 передбачено, що нормована вологість готової чистошерстяної тканини становить 13%. Посилаючись на викладені доводи, вважає податкове повідомлення-рішення № 0001311408 від 17.08.2018 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на дотриманням судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, об`єктивне дослідження всіх обставин справи, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі та залишити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 року по справі №1840/3462/18 без змін. Вказав на те, що за результатами висновків, наданих Департаментом податкових та митних експертиз ДФС від 27.06.2018 року №142005703-0337 та №142005703-0335 встановлено неправильне декларування Товариством кодів товарів за УКТ ЗЕД за МД, по яким встановлено недостачу. Товариством під час документальної планової виїзної перевірки проведено інвентаризацію товарів, які були поміщені в режим митного складу (1М74). За результатами інвентаризації виявлені втрати товарів на митному складі, так згідно звіряльної відомості ТОВ “Намтар” від 22.06.2018 зафіксовано нестачі тканини 65,6 кг (нетто). Вважає, що зазначені позивачем нормативно-правові акти не містять посилань на втрати товарів при зберіганні за кодами згідно з УКТ ЗЕД, визначеними під час перевірки. Тобто, товар, поміщений на митний склад за вищевказаними митними деклараціями не є трикотажною тканиною, а є тканиною із синтетичних штапельних волокон, недостача якої становить в цілому 65,6 кг нетто. Пояснив, що у зв`язку з недотриманням вимог та обмежень щодо товарів, поміщених Товариством в режим митного складу, а саме втрату цих товарів, згідно з пунктом 9 статті 286 Митного кодексу задекларовані товари підлягають оподаткуванню ввізним митом. Отже, з викладених підстав, вважає правомірним винесене податкове повідомлення-рішення № 0001311408 від 17.08.2018 року, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Сумській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Намтар” за період з 01.06.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено Акт від 07.08.2018 №5015/18-28-14-10/38601730 (а.с. 51 – 101)

Відповідно до висновків Акту перевіркою встановлено порушення ТОВ “Намтар” пункту 2 частини 1 статті 275 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 444,20 грн. та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 88,87 грн. Вказаного висновку контролюючий орган дійшов в зв`язку з ненаданням під час перевірки сертифіката про походження на товар “Точильний круг для верстата з керамічних чи силікатних матеріалів”, що стало підставою для застосування в ході перевірки остаточного антидемпінгового мита (444,20 грн.), на суму якого збільшено базу оподаткування ПДВ

Також під час перевірки, за результатами інвентаризації встановлено втрату товарів (65,6 кг) за митними деклараціями ІМ74ДЕ від 03.04.2017 № UA805180/2017/004452 код товару згідно з УКТ ЗЕД 5515131900 (інші тканини із синтетичних штапельних волокон) та ІМ74ДЕ від 18.04.2017 №UA805180/2017/005333 код товару згідно з УКТ ЗЕД 5515131900 (інші тканини із синтетичних штапельних волокон), в зв`язку з чим контролюючий орган зробив висновки про порушенням вимог пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України в частині недотримання вимог та обмежень щодо товарів, поміщених Товариством в режим митного складу, а саме втрату цих товарів на суму ПДВ 1013,94 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Сумській обл., зокрема, винесено податкове повідомлення-рішення № 0001311408 від 17.08.2018, яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 1102,81 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 551,41 грн. (а.с. 18).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, у зв`язку з недотриманням вимог та обмежень щодо товарів, поміщених в режим митного складу, а саме втрату цих товарів, згідно з пунктом 9 статті 286 Митного кодексу України, задекларовані товари підлягають оподаткуванню ввізним митом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1, п. 2 ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, (ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України).

Відповідно п.4 ч.3 ст.345 Митного кодексу України органи доходів та зборів мають право здійснювати контроль відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі.

Відповідно до ч.1. ст. 347 Митного кодексу України, посадовим особам органів доходів і зборів під час проведення документальної виїзної перевірки для з`ясування питань, пов`язаних з перевіркою, зокрема, надається право:

- проводити огляд виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємства, що перевіряється, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті;

- вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, бути присутніми при її проведенні, а в разі відмови від проведення такої інвентаризації - звертатися до суду в установленому законом порядку з вимогою зобов`язати підприємство, що перевіряється, до проведення зазначеної інвентаризації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що під час проведення перевірки ТОВ “Намтар”, товариству надісланий лист ГУ ДФС у Сумській області від 24.05.2018 “Про проведення інвентаризації”, в якому вимагалося на підставі пункту 8 частини 1 статті 347 Митного кодексу України провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у митний режим “митний склад” (а.с. 22). На виконання вказаних вимог контролюючого органу позивачем наказом №5-1 від 04.06.2018 призначило проведення інвентаризації товарно - матеріальних цінностей на митному складі закритого типу за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122 станом на 05.06.2018 року(а.с. 23).

За результатами проведення інвентаризації ТОВ “Намтар” складено акт від 22.06.2018 “Про результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на митному складі закритого типу м. Суми, вул. Харківська, 122”, в якому зазначено, що розбіжності, які виникли в результаті проведеної інвентаризації складають 180,4 кг (різниця між фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей - тканин, які знаходяться на відповідальному зберіганні загальною вагою 71197,8 кг та залишками товарно- матеріальних цінностей - тканин, які знаходяться на відповідальному зберіганні за даними бухгалтерського обліку загальною вагою 71017,4 кг) (а.с. 19 – 20).

Відповідно до звіряльної відомості ТОВ “Намтар” від 22.06.2018, зокрема, було зафіксовано нестачі тканини 65,6 кг (нетто) (а.с. 152 – 154):

- трикотажна тканина код УКТ ЗЕД 600410 (митна декларація ІМ74 ДЕ від 03.04.2017 № UA805180/2017/004452 тов.1) -40,8 кг;

- трикотажна тканина код УКТ ЗЕД 600410 (митна декларація ІМ74 ДЕ від 18.04.2017 № UA805180/2017/005333 тов.1) -24,8 кг.

Також в ході документальної планової перевірки, під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на митному складі 19.06.2018 контролюючим органом відібрані для проведення дослідження (аналізу, експертизи) зразки залишків товарів, в тому числі за митними деклараціями по яких встановлена нестача № UA805180/2017/4452 та № UA805180/2017/5333, про що складені відповідні акти про взяття проб та зразків б/н від 19.06.2018. Відібрані проби (зразки) тканини з метою встановлення характеристик товарів для їх класифікації згідно УКТ ЗЕД були направлені ГУ ДФС у Сумській області до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

За результатами проведених досліджень Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС надано відповідні висновки від 27.06.2018 № 142005703-0335 та № 142005703-0337.

Відповідно до висновку № 142005703-0335 (щодо товару, задекларованого за МД ІМ74 ДЕ від 18.04.2017 № UA805180/2017/5333): “За результатами проведених досліджень, з урахуванням наданої інформації та відомостей отриманих з інформаційних джерел пробу з маркувальною етикеткою “Найменування товару №1. Трикотажна тканина” ідентифіковано як тканину з пряжі різних кольорів, саржевого переплетення. До складу проби входять: волокна кардочесаної вовни - 47,0±0,5%, синтетичні штапельні волокна поліефіру - 36,0±0,5%, синтетичні штапельні волокна поліакрилонітрилу - 13,0±0,5%, волокна бавовни - 4,0±0,5%. Визначити чи піддавались волокна вовни гребенечесанню можливо лише за наявності достовірної інформації від виробника стосовно технології виготовлення даного товару. Проба без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком. Загальна ширина проби 157.0±0,2%. Поверхнева щільність тканини становить 414±1г/м”.

Згідно висновку № 142005703-0337 (щодо товару, задекларованого за МД ІМ74 ДЕ від 03.04.2017 №UА805180/2017/4452): “За результатами проведених досліджень, з урахуванням інформації та відомостей отриманих з наукових джерел, встановлено наступне. Пробу з маркувальною етикеткою “Найменування товару №1 Трикотажна тканина” ідентифіковано як тканину саржевого переплетення з пряжі різних кольорів. Проба виготовлена з синтетичних штапельних волокон поліефіру - 54,0 ±0,5%, волокон вовни, підданих кардочесанню - 45,0±0,5%, волокон бавовни - 1,0±0,5%. Визначити чи піддавались волокна вовни гребенечесанню можливо лише за інформацією від фірми виробника стосовно технології виготовлення. Покриття та просочення неозброєним оком не виявлено. Загальна ширина зазначеної проби становить 152,0±0.2 см. Поверхнева щільність проби становить 450±1г/м2”.

Також, за результатами висновків, наданих Департаментом податкових та митних експертиз №142005703-0337 та №142005703-0335 відповідно до листа Державної фіскальної служби України встановлено, код товарів за УКТ ЗЕД за МД ІМ74 ДЕ від 18.04.2017 №UА805180/2017/005333 - 5515131900, назва “Інші тканини з синтетичних штапельних волокон”; код товарів за УКТ ЗЕД за МД ІМ74 ДЕ від 03.04.2017 №UА805180/2017/004452 – 5515131900, назва “Інші тканини з синтетичних штапельних волокон” (а.с. 131).

Так, матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується факт нестачі на митному складі закритого типу м. Суми, вул. Харківська, 122, товарів (тканини) у кількості 65,6 кг (нетто) що був переміщений через митний кордон відповідно до митних декларацій: ІМ74 ДЕ від 03.04.2017 №UA805180/2017/004452 та ІМ74 ДЕ від 18.04.2017 №UA805180/2017/005333.

Таким чином, матеріалами справи підтверджений факт втрати товарів за митними деклараціями ІМ74ДЕ від 03.04.2017 № UA805180/2017/004452 код товару згідно з УКТ ЗЕД 5515131900 та ІМ74ДЕ від 18.04.2017 №UA805180/2017/005333 код товару згідно з УКТ ЗЕД 5515131900 у кількості 65,6 кг.

Твердження апеляційної скарги про те, що вказані розбіжності по вазі товарів виникли внаслідок втрати тканиною вологості, що відповідає ГОСТ ДС ТУ 28000-2009 та Постанові Кабінету Міністрів України №13 від 14.01.2009 “Про затвердження технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів”, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Постановою КМ України, від 14.01.2009, № 13 затверджено Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів (далі по тексту Технічний регламент), який встановлює основні вимоги до назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів та розроблений з урахуванням вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 96/74/ЄС від 16 грудня 1996 р. про назви і правила маркування текстильних матеріалів (п.1 Технічного регламенту).

Дія цього Технічного регламенту поширюється на всі види текстильних волокон, інформацію, яка наноситься під час маркування текстильних виробів, і супровідну документацію на такі вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг (п.2 Технічного регламенту).

Відповідно до п.22 Технічного регламенту, аналіз вмісту волокон у текстильному виробі та їх відсоткового вмісту проводиться шляхом випробування згідно з національними стандартами, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності текстильних волокон і виробів вимогам цього Технічного регламенту з урахуванням нормованої вологості кожної із складових волокон, зазначеної у додатку 2.

Додатком 2 до Технічного регламенту визначений показник нормованої вологості, що використовується для розрахунку маси волокон, які містяться в текстильному виробі, зокрема визначено, що нормована вологість кардних волокон вовни становить 17,0 %.

Аналізуючи наведені норми Постанови КМ України, від 14.01.2009 № 13, колегія суддів вказує на те, що нормована вологість волокон, визначена додатком 2 до Технічного регламенту, застосовується для аналізу вмісту волокон у текстильному виробі та їх відсоткового вмісту, а не для визначенні ваги текстильного виробу.

При цьому, постанова КМ України, від 14.01.2009 № 13 не містить будь яких норм та умов що зменшення ваги текстильного виробу внаслідок втрати вологості, оскільки регулює тільки питання стосовно назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів.

Крім того, ГОСТ ДС ТУ 28000-2009 не містить будь яких норм та умов що зменшення ваги текстильного виробу внаслідок втрати вологості.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на ГОСТ ДС ТУ 28000-2009 та Постанову Кабінету Міністрів України №13 від 14.01.2009 “Про затвердження технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів”.

Зокрема, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, позивачем не надано доказів того, що вказані розбіжності по вазі товарів виникли саме внаслідок втрати тканиною вологості.

Згідно з нормами частин 3, 5 статті 428 Митного кодексу у разі втрати чи видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, утримувач митного складу зобов`язаний сплатити митні платежі, установлені законом на імпорт цих товарів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з недотриманням вимог та обмежень щодо товарів, поміщених в режим митного складу, а саме втрату цих товарів, згідно з пунктом 9 статті 286 Митного кодексу України, задекларовані товари підлягають оподаткуванню ввізним митом.

Відповідно до пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано умовне звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання по сплаті ПДВ, на яку було надане умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 Кодексу, розраховану з дня надання умовного звільнення від оподаткування.

Враховуючи зазначену втрату товарів (65,6 кг) за митними деклараціями ІМ74ДЕ від 03.04.2017 № UA805180/2017/004452 код товару згідно з УКТ ЗЕД 5515131900 (інші тканини із синтетичних штапельних волокон) та ІМ74ДЕ від 18.04.2017 №UA805180/2017/005333 код товару згідно з УКТ ЗЕД 5515131900 (інші тканини із синтетичних штапельних волокон), колегія суддів приходить до висновку, що контролюючий орган зробив вірні висновки про порушенням позивачем вимог пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України в частині недотримання вимог та обмежень щодо товарів, поміщених Товариством в режим митного складу, а саме втрату цих товарів на суму ПДВ 1013,94 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення – рішення № 0001311408 від 17.08.2018, яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 1102,81 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 551,41 грн., діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення, натомість позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вказує на необґрунтованість позовних вимог ТОВ “Намтар” та погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Намтар" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року по справі № 1840/3462/18 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

Л.В. Любчич

Судді

(підпис) (підпис)

О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк

Постанова складена в повному обсязі 24.05.19.