Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2019 р. Справа№200/5670/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А)
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними, що виразились у відмові позивачу в переведенні на пенсію за віком та зобов`язання відповідача здійснити переведення з пільгової пенсії на пенсію за віком, провести перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньоденному на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто 2016-2018 роки), з дати звернення до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії – з 4 січня 2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою від 25 квітня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/5670/19-а, відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочив позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 копійок до ухвалення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня винесення даної ухвали.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період часу з 25 березня 2014 року по 4 січня 2019 року, позивач отримував пенсію за вислугою років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після досягнення позивачем пенсійного віку відповідно до статті 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перехід на пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як отримуючи пенсію за вислугою років позивач не може працювати по спеціальності та не може отримувати пільги як пенсіонер за віком. Тому 4 січня 2019 року позивач письмово звернувся до УПФУ з письмовою заявою про перехід з одного виду пенсії на інший. Проте у порушення Порядку 22-1 позивача не переводять з одного виду пенсії на пенсію за віком.
Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, зазначає що позивач перебуває на обліку в управлінні з 25 березня 2014 року, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач із заявою про перехід на пенсію за віком до управління не звертався, заява від 4 січня 2019 року до управління не надходила. Зазначає, що відсутні правові підстави, для здійснення позивачу перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 28 жовтня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 , позивач є пенсіонером за вислугою років, про що свідчить посвідчення від 15 квітня 2014 року № 553872.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 25 березня 2014 року та отримує пенсію за вислугою років.
4 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. Дана заява була направлена позивачем 6 січня 2019 року поштовою кореспонденціє, про що свідчить фіскальний чек «Укрпошта» від 6 січня 2019 року № відправлення 8755501936189.
Як зазначає позивач та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було прийнято жодного рішення на не надано жодної відповіді щодо звернення позивача від 4 січня 2019 року.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тобто показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, а саме: показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Як вже встановлено судом вище, позивач з 25 березня 2014 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тобто у даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Судом встановлено, що відповідно до роздруківки з офіційного сайту «Укрпошта» за посиланням «Пошук поштових відправлень» відповідач 9 січня 2018 року отримав заяву позивача про переведення з одного виду пенсії на інший від 4 січня 2019 року. Тому, суд не приймає посилання відповідача на те, що управління не отримувало заяви позивача від 4 січня 2019 року. Отже, суд зазначає, що відповідач отримав заяву позивача від 4 січня 2019 року, проте жодного рішення за результатами її розгляду не прийняв. З цього приваду суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України № 1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійною фонду або до уповноваженою ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мапи місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Частина 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Отже, як вже судом зазначалось вище, що позивач звертався до відповідача із заявою від 4 січня 2019 року, проте, останнім не було прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача, в отже, відповідач діяв не в межах своїх повноважень та діючого законодавства України.
Суд зазначає, що наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.
Враховуючи викладене, суд з метою захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та оскільки за поданою позивачем заявою від 4 січня 2019 року (яка надійшла до відповідача 9 січня 2019 року) про переведення пенсії відповідач відповідного рішення по суті не приймав, уповноважений орган не перевіряв дотримання інших умов для перерахунку пенсії, зокрема, не з`ясовував та не вирішував питання щодо наявності у позивача підстав для такого переведення або призначення, суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідача обов`язок повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року позивачеві відстрочено сплату судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. до ухвалення рішення по суті.
Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 4 січня 2019 року про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду у даному рішенні.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 700 (сімсот гривень) грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ – 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 68 (шістдесят вісім гривень) 40 коп. грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ – 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 24 травня 2019 року. Повне судове рішення складено 24 травня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.
