ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10344/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача-1 - Галдецька Ю.В.,

відповідача-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019

(головуючий суддя Жук Г.А., судді Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018

(суддя Гулевець О.В.)

у справі №910/10344/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит",

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" (далі - ТОВ "Спецшина Україна") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит"), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 безпідставно вважає погашеними кредиторські вимоги позивача, оскільки заява про включення ТОВ "Спецшина Україна" до реєстру кредиторів банку подана у строк, встановлений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому майнові вимоги ТОВ "Спецшина Україна" у розмірі 72 952,49 доларів США підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 26.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ-2007", правонаступником якого є ТОВ "Спецшина Україна" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі відділення №11 Філії "Центральне регіональне управління" (банк) було укладено договір банківського вкладу "Класичний" №1810, згідно з умовами якого клієнт надає банку суму грошових коштів, далі - вклад, у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 у справі №910/14126/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015, стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ТОВ "Спецшина Україна" 71 000,00 дол. США суми боргу за вкладом, 1 952,49 дол. США боргу за відсотками та 30 171,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

2.3. Постановою Національного банку України №898 від 17.12.2015 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

2.4. 23.12.2015 в газеті "Голос України" №242 (6246) відповідно до вимог ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" опубліковано відомості про ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

2.5. 22.01.2016 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявою про включення ТОВ "Спецшина Україна" до реєстру кредиторів банку та задоволення вимоги кредитора на суму 72 952,49 доларів США за договором банківського вкладу "Класичний" №1810 від 26.06.2014, які підлягають стягненню з банку на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 по справі №910/14126/15.

2.6. Вказану заяву відповідач-1 отримав 22.01.2016.

2.7. Листом №9-071350/1118 від 28.01.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" повідомлено позивача про те, що останнім днем строку подання заяв кредиторів було 21.01.2016, а тому оскільки позивачем було пропущено визначений законодавством строк для подання кредиторської вимоги, то вказана вимога ТОВ "Спецшина Україна" вважається погашеною.

2.8. 17.02.2016 позивач повторно звернувся до відповідача-1 із заявою про включення ТОВ "Спецшина Україна" до реєстру кредиторів банку, однак листом від 21.03.2016 відповідач-1 зазначив про неможливість включення ТОВ "Спецшина Україна" до реєстру акцептованих вимог кредиторів, у зв`язку із пропуском строку на подання кредиторських вимог.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 11 жовтня 2018 року рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо невнесення ТОВ "Спецшина Україна" до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" вимогу ТОВ "Спецшина Україна" в сумі 72 952,49 доларів США за договором банківського вкладу "Класичний" №1810 від 26.06.2014.

3.2. 13 березня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 залишено без змін.

3.3. Приймаючи рішення у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи ст.ст. 253, 255 ЦК України, ст.ст. 45, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та встановивши правомірність звернення позивача з відповідною заявою в межах строку встановленого законом, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 29 березня 2019 року ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4.1.1. На думку скаржника, при вирішенні спору, судами не було застосовано ч. 1, ч. 8 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка підлягає застосуванню до даних правовідносин.

4.1.2. Відповідач-1 вважає, що останній день строку для заявлення вимог кредиторів банку припадає на 21.01.2016, а тому подана позивачем 22.01.2016 заява про включення його до реєстру кредиторів банку та задоволення вимог кредитора підлягає залишенню без розгляду, оскільки кредиторські вимоги позивача вважаються погашеними.

4.1.3. Також скаржник звертає увагу, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що встановлений ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 30-денний строк на прийняття вимог кредиторів банку є граничним (присічним) та поновленню не підлягає; встановивши, що позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про визнання вимог кредиторів банку з пропуском вказаного строку, суди правомірно відмовляли у задоволенні позову. Зазначені висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8793/17 та від 03.04.2018 у справі №910/15373/17.

Більш того, під час розгляду Верховним Судом №910/8793/17, яка є аналогічною та у якій відповідачем був ПAT "Банк "Фінанси та кредит" Верховний Суд досліджував обставини щодо початку і закінчення 30-денного строку для прийняття заяв кредиторів та у постанові зазначив, що саме 21 січня 2016 року є останнім днем строку подання заяв кредиторів.

4.1.4. ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково застосовано ст. 253 ЦК України, якою визначено порядок обчислення строків, та не застосовано положення п. 8 Розділу X "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якому зазначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, у випадку, коли положення ст. 253 ЦК України не узгоджуються з положеннями ст. 45 та ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пріоритетними є норми саме Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

4.2. 06 травня 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на касаційну скаргу, в якому він підтримує доводи касаційної скарги та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4.3. 06 травня 2019 року ТОВ "Спецшина Україна" подало відзив на касаційну скаргу, в якому воно заперечуючи проти доводів касаційної скарги просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що відзиви подано поза межами строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 11.04.2019 (до 03.05.2019), вони залишаються без розгляду відповідно до положень ст.ст. 118, 119, 295 ГПК України, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ "Спецшина Україна" не наводять будь-яких доводів пропуску процесуального строку для подання відзивів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо невнесення ТОВ "Спецшина Україна" до реєстру акцептованих вимог кредиторів та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" вимогу ТОВ "Спецшина Україна" в сумі 72 952,49 доларів США.

5.2.2. Верховний Суд виходить з такого.

5.2.3. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

5.2.3. Господарські суди встановили, що 22.01.2016 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з заявою про включення грошових вимог в сумі 72 952,49 доларів США, тобто в межах 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії - 23.12.2015.

5.2.4. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що строки та терміни регулюються Розділом V Глави 18 ЦК України, визначення та обчислення яких наведено у ст.ст. 251-255 ЦК України.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Враховуючи викладені правила обчислення строків, господарські суди попередніх інстанцій правильно зауважили, що при обчисленні строку для подання заяви про включення до реєстру кредиторів банку врахування дати опублікування відомостей про ліквідацію банку є помилковим.

Отже, останнім днем для подання позивачем заяви до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" є 22.01.2016, а тому строк на звернення із заявою про визнання грошових вимог кредитора ТОВ "Спецшина Україна" не порушено.

5.2.5. Посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8793/17, в якій зазначено, що останнім днем для прийняття заяв кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" є 21.01.2016 та на постанову від 03.04.2018 у справі №910/15373/17, і якій вказано, що встановлений ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 30-денний строк на прийняття вимог кредиторів банку є граничним (присічним) та поновленню не підлягає, відхиляються Верховним Судом з огляду на таке.

У зазначених постановах питання щодо правильності обчислення дати останнього дня строку для подання заяв про задоволення вимог кредиторів не досліджувалось з в контексті приписів ст. 253 ЦК України, тоді як у цій справі точне та правильне обчислення 30-денного строку, встановленого ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" має вирішальне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, зазначення Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 у справі №910/8793/17 дати 21.01.2016 як останнього дня для пред`явлення вимог кредиторів до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" не є правовим висновком, який слід враховувати судам при застосуванні норми права в аналогічних правовідносинах.

5.2.6. Твердження відповідача, що встановлений ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 30-денний строк на прийняття вимог кредиторів банку є граничним (присічним) та поновленню не підлягає, не узгоджуються з правовою позицію, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №456/450/16-ц.

У зазначеній постанові Великою Палатою зазначено, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачає заборони щодо поновлення такого строку у разі його пропуску з поважних причин.

Вказане узгоджується з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з яким Фонд та його уповноважена особа наділені повноваженнями вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку (далі - Положення).

Відповідно до п. 4.31 Положення у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду постанові від 20.03.2019 у справі №456/450/16-ц зазначила, що обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.

5.2.7. Також Верховний Суд відхиляє аргумент скаржника, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково застосовано ст. 253 ЦК України, якою визначено порядок обчислення строків, та не застосовано положення п. 8 Розділу X "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якому зазначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, оскільки в Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не наведено іншого порядку визначення та обчислення строків, встановлених у ст.ст. 251-255 ЦК України. Отже, застосування господарськими судами ст. 253 ЦК України не суперечить п. 8 Розділу X "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З врахуванням викладеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог обґрунтованим. При цьому, доводи відповідача у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/10344/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко