ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

14.05.2019

Справа № 910/16155/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу №910/16155/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс Альянс», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,

про повернення неправомірно стягнутих платежів у сумі 647 899,80 грн.,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Бауліна А.О. (адвокат; посвідчення від 22.07.2010 № 4240/10).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс Альянс» (далі - Товариство) до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Укрзалізниця) про визнання недійсним договору про надання послуг від 06.02.2018 №07015/ЦТЛ-2018 (далі - Договір) в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 Договору та стягнення неправомірно стягнутих платежів у сумі 647 899,80 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 06.02.2018 Товариством (замовник) і Укрзалізницею (перевізник) було укладено Договір, за умовами якого предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародного сполучення (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за послуги;

- у квітні 2018 року Товариство здійснювало перевезення зернових вантажів з навантаженням по станціях регіональних філій Укрзалізниці;

- з розрахункового рахунку Товариства по перевізним документам були стягнуті платежі за перевезення вантажу у сумі 647 899,80 грн.;

- всі нарахування додаткових послуг за накладними згідно з Договором не передбачені Статутом залізниць України та стягнуті в порушення діючих нормативних документів;

- внаслідок неправомірних дій Укрзалізниця безпідставно стягнула з особового рахунку Товариства грошові кошти у сумі 647 899,80 грн.;

- 17.09.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію №11 щодо неправомірного стягнення плати по перевізним документам у сумі 647 899,80 грн., в задоволенні якої було відмовлено листом Укрзалізниці від 24.10.2018 №ЦТЛ-19/1977;

- на думку позивача, оспорювані пункти Договору суперечать чинному законодавству та підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

19.12.2018 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16155/18; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.01.2019.

29.01.2019 відповідач подав суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву.

29.01.2019 Укрзалізниця подала суду клопотання: про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду; про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок зловживання Товариством процесуальними правами. У підготовчому засіданні 29.01.2019 було оголошено перерву до 20.02.2019.

07.02.2019 позивач подав суду відповідь на відзив.

19.02.2019 позивач подав суду заяву про відкладення підготовчого засідання, якщо представник не встигне прибути у засідання.

Також, 19.02.2019 позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з Укрзалізниці на користь Товариства неправомірно стягнуті платежі у сумі 647 899,80 грн.

Отже, позивач по суті відмовився від вимог про визнання недійсним Договору в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 Договору.

Суд дійшов висновку про неприйняття вказаної заяви до розгляду, оскільки вона не відповідає за формою вимогам Господарського процесуального кодексу України, так як неможливо зменшити позовні вимоги в частині визнання недійсним пунктів правочину, враховуючи відсутність кількісного характеру таких вимог.

20.02.2019 відповідач подав суду заяву про продовження строку для подання заперечень на відзив зі справи № 910/16155/18, посилаючись на отримання від позивача вказаного документа 08.02.2019 та з огляду на вступ нового представника до участі у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 поновлено Товариству строк для подання відповіді на відзив; відкладено підготовче засідання на 28.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 було залишено позовну заяву Товариства до Укрзалізниці про визнання недійсним частини правочину та повернення неправомірно стягнутих платежів у сумі 647 899,80 грн. в частині вимог про визнання недійсним Договору в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 без розгляду.

28.02.2019 позивач подав суду: заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог; клопотання про витребування матеріалів справи № 910/14785/18 за позовом Товариства до Укрзалізниці про визнання недійсним частини правочину - Договір в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 Договору; та стягнення 1 825 587,00 грн.

Суд відхилив клопотання про витребування матеріалів справи № 910/14785/18, оскільки в силу приписів Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для витребування матеріалів справи, які перебувають у провадженні іншого суду.

Крім того, такі дії можуть мати ознаки втручання у здійснення правосуддя іншим судом.

Судом звернуто увагу адвоката Гавриленка Я.С. на порядок подання і витребування доказів відповідно до положень статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України.

28.02.2019 відповідач подав суду: заперечення на відповідь на відзив; заяву про продовження строку для подання заперечень на відповідь на відзив по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/16155/18 за позовом Товариства до Укрзалізниці про повернення неправомірно стягнутих платежів у сумі 647 899,80 грн.; оголошено перерву у засіданні до 21.03.2019; зобов`язано позивача надати докази (примірник позовної заяви по справі 910/14785/18 та докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги у вказаній справі) підтвердження відсутності у провадженні іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

05.03.2019 позивач подав суду на виконання ухвали суду докази (т.2 а.с.111-201).

Оглянувши поданий лист від 05.03.2019 та додатки (накладні) суд встановив, що подані докази не відповідають вимогам статті 91 та 96 Господарського процесуального кодексу України.

01.03.2019 відповідач подав суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, яка не відповідає вимогам частини четвертої статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 було відкладено підготовче засідання на 03.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про зупинення провадження у справі 910/16155/18 до набрання законної сили рішенням у справі Господарського суду міста Києва № 910/14785/18 за позовом Товариства до Укрзалізниці про визнання недійсним, укладеного сторонами Договору в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3; стягнення неправомірно стягнутих платежів у сумі 1 825 587 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/16155/18 до судового розгляду по суті на 14.05.2019.

У судове засідання 14.05.2019 представники позивача не з`явилися; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час і місце проведення судового засідання Товариство повідомлено належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2019 оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представник відповідача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.05.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018 Укрзалізницею (перевізник) та Товариством (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) надання перевізником замовнику послуг, пов`язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 Договору);

- наведені нижче поняття вживаються у такому значенні: вагон перевізника - це вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності або іншій правовій підставі; вагон замовника - вантажний вагон, яким замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі; перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за №1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно; послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів - послуги, що надаються перевізником замовнику, у тому числі на підставі окремої заявки з переліку, погодженого сторонами у додатку №1 до Договору (пункт 1.2 Договору);

- надання послуг за Договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (пункт 1.3 Договору);

- замовник зобов`язаний, зокрема: надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планувань перевезень вантажів через АС «Месплан»; оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (підпункт 2.1.1, 2.1.6 пункту 2.1 Договору);

- перевізник, зокрема, зобов`язується: розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів; узгоджувати замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах замовника; узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника; приймати до перевезення вантажів у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «Месплан», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору (підпункти 2.3.1 та 2.3.2 пункту 2.3 Договору);

- розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниці інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов збірника тарифів (пункт 3.1 Договору);

- розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до Договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки (пункт 3.2 Договору);

- розмір плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах визначається в такому порядку: при перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки за такими формулами:

В= Вван + Впор

Вван = Спл х (Тван+ Тдод),

Впор = Спл х (Тпор+Тдод),

де:

Вван - плата за використання вагону Перевізника під час перевезення вантажу, грн./вагон.;

Впор - плата за використання вагону Перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн./вагон.;

Тван - нормативна кількість діб у вантажному рейсі;

Тпор - нормативна кількість діб у порожньому рейсі;

Тдод - кількість діб відповідно до статті 24 УМВС або пункту 2.4 Правил обчислення термінів доставки, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 865/5086). Тдод може не застосовуватися згідно рішення Перевізника. Інформація про застосування Тдод зазначається у додатку 2 до Договору;

Спл - ставка плати за використання вагонів Перевізника для відповідного типу, грн /вагон за добу, зазначена в додатку № 2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення;

нормативна кількість діб використання вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:

Тван = Lван/Vдост,

Тпор = Lван х Кпп/Vдост,

де:

Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км;

Vдост - нормативна кількість кілометрів за одну добу, км відповідно до пункту 1 Правил обчислення термінів доставки та параграфом 1 ст. 24 УМВС, км/добу;

Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу до навантаженого, зазначено у додатку 3 до договору.

У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної. Розмір ставок плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до Договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та /або публікація оголошення в газеті "Урядовий кур`єр" із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після оголошення (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору);

- при замовленні вагону перевізника для проїзду провідників відправника (одержувача) замовник сплачує: плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником Тарифів на дату відправлення вантажу; плату за перевезення порожнього вагону перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів, плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Договору; компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до тарифів Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до Договору (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 Договору);

- за час перебування вагону перевізника за межами України замовник сплачує плату за користування вагоном за межами України. Ставка плати за користування вагоном за межами України встановлена в додатку 2 до Договору та відображається у зведеній відомості. Плата за користування вагоном перевізника за межами України нараховується за весь час з моменту передачі вагону на інзалізницю на прикордонній передавальній станції до моменту прийому вагону на прикордонній передавальній станції України за кожну добу з округленням не повної доби до повної та стягується щодобово з внесеної замовником передоплати. Час перебування вагону перевізника в неробочому парку за межами України (за винятком ремонтів, вказаних у підпункті 2.1.17 пункту 2.1 Договору) через технічні несправності, які виникли в процесі експлуатації (з моменту оформлення ВУ-23М до моменту оформлення ВУ-36М) виключається із загального часу користування. Розмір ставок плати за користування вагонами перевізника за межами України зазначено в додатку 2 до Договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та /або публікація оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після оголошення (пункт 3.3 Договору);

- розмір плати за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, перелік яких наведений у додатках до Договору, визначається перевізником. Зміни ставок за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, визначаються перевізником і доводяться замовнику шляхом розміщення інформації на офіційному сайті перевізника із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після оголошення (пункт 3.5 Договору);

- при укладанні перевізником відповідних угод з перевізниками іноземних залізниць або експедиторськими організаціями щодо порядку експлуатації вагонів за межами України порядок визначення плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника у міжнародному сполученні, ставки користування вагонами перевізника за межами України, розмежування прав та обов`язків щодо ремонтів вагонів за межами України можуть бути змінені. Такі зміни визначаються перевізником і доводяться замовнику шляхом розміщення інформації на офіційному сайті перевізника із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після оголошення (пункт 3.6 Договору);

- розрахунки за Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (пункт 4.1 Договору);

- при незгоді із сумою нарахувань та стягнених платежів замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на адресу вказану в пункті 14.2 Договору (пункт 4.9 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання Договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії Договору (пункт 12.1 Договору);

- додатки є невід`ємною частиною Договору, вважаються підписаними сторонами в момент підписання Договору та не потребують окремого підписання (пункт 13.1 Договору).

До Договору сторонами було підписано додаток 1 «Ставки плат за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами», додаток 2 «Ставки плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах по території України (Спл) та плати за користування вагонами перевізника за межами України», додаток 3 «Коефіцієнти порожнього пробігу до навантаженого», додаток 4 «Протокол погодження договірної ціни (вартість плат та додаткових зборів) при перевезенні вантажів на транспортерах перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад».

Крім цього, сторони уклали додаткову угоду від 23.01.2019 №1/пз до Договору, якою доповнили розділ 2 Договору підпунктом 2.1.20 щодо порядку компенсації перевізнику витрат, пов`язаних з подачею і забиранням вагонів та контейнерів для навантаження і вивантаження на малодіяльні вантажні станції.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; не розірваний та не визнаний недійсним станом на день розгляду даного господарського спору.

Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором перевезення.

Позивач просив суд визнати Договір недійсним в частині та стягнути з відповідача 647 899,80 грн. неправомірно стягнутих платежів.

Разом з тим, у підготовчому засіданні 20.02.2019 було встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/14785/18 за позовом Товариства до Укрзалізниці про визнання недійсним Договору в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 Договору та стягнення неправомірно стягнутих платежів у сумі 1 825 587 грн.

Провадження у справі № 910/14785/18 було відкрито 26.11.2018, а у справі № 910/16155/18 - 22.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 зі справи № 910/16155/18 було залишено позовну заяву Товариства до Укрзалізниці про визнання недійсним частини правочину та повернення неправомірно стягнутих платежів у сумі 647 899,80 грн. в частині вимог про визнання недійсним Договору в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 без розгляду.

Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 зі справи № 910/14785/18 у задоволенні позову було відмовлено повністю, тобто Договір і його пункти 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 є чинними та обов`язковими для виконання.

Що ж до мотивів недійсності частини правочину, на які посилався позивач, то слід вказати таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вирішено утворити Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, установлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу, права господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень (залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт), права постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

Метою діяльності відповідача є задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, роботах та послугах, що виконує (надає) товариство, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі, а також отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності (пункт 5 статуту).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» майно залізничного транспорту загального користування - це майно, у тому числі об`єкти інфраструктури, що належать Державній адміністрації залізничного транспорту України, підприємствам, установам та організаціям залізничного транспорту загального користування, зокрема будівлі, споруди, об`єкти незавершеного будівництва, об`єкти соціальної сфери, транспортні засоби, обладнання, устаткування, інвентар, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, цінні папери, корпоративні права держави, право постійного користування земельними ділянками, а також інші майнові права, включаючи права на об`єкти інтелектуальної власності, кошти, у тому числі в іноземній валюті. До об`єктів соціальної сфери належать структурні підрозділи підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування з питань охорони здоров`я, відпочинку, торгівлі, громадського харчування, фізичної культури та спорту, професійної підготовки.

Відповідно до частин другої, третьої та п`ятої статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» утворення товариства не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України. Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

За змістом статті 4 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» до статутного капіталу товариства вносяться, зокрема, майно залізничного транспорту загального користування; право господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт.

Зведений перелік суб`єктів природних монополій станом на 28.02.2019, який розміщено на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України, засвідчує, що відповідач є суб`єктом природних монополій щодо послуг користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об`єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування, керування диспетчерськими службами.

Отже, Укрзалізниця є підприємством 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, статутний капітал товариства якого формується шляхом внесення до нього, зокрема, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу, права господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень (залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт), права постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення Укрзалізниці та підприємств та є суб`єктом природної монополії щодо послуг користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об`єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування, керування диспетчерськими службами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про залізничний транспорт» магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання та не підлягають приватизації. АТ "Укрзалізниця" не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, вносити до статутного (складеного) капіталу суб`єктів господарювання майно, що є державною власністю та передано АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання, а також вчиняти інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна. Розпорядження майном, внесеним до статутного капіталу АТ "Укрзалізниця", у тому числі списання, продаж, безоплатна передача, надання в користування, оренду, обмін, а також виведення з експлуатації рухомого складу, у тому числі контейнерів, здійснюються АТ "Укрзалізниця" відповідно до його статуту та законодавства.

Пунктами 84, 85 статуту відповідача визначено, що колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління, яке діє на підставі законодавства, цього статуту та положення про нього, підзвітне вищому органові та наглядовій раді і організовує виконання їх рішень, діє від імені товариства у межах, установлених законодавством, цим статутом і положенням про нього. Діяльність правління регулюється принципами економічної доцільності та спрямована на одержання прибутку та збільшення вартості товариства.

До компетенції правління, зокрема, належить організація виконання рішень вищого органу та наглядової ради, забезпечення відповідності діяльності товариства вимогам законодавства, розпорядження майном і грошовими коштами товариства в межах компетенції правління у порядку, встановленому законодавством, цим статутом та відповідними положеннями товариства (пунктом 102 статуту).

На початку 2017 року Кабінетом Міністрів України було проведено дерегуляцію вагонної складової тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України шляхом прийняття розпорядження від 01.02.2017 №64-р про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.04.2012 №209 «Про заходи з урегулювання ситуації з організацією залізничних вантажних перевезень», що мало наслідком внесення змін до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, внаслідок чого Укрзалізниця, як і інші власники рухомого складу, набуло право формувати плату за використання власних вагонів за ринковими умовами.

29.12.2017 правлінням Укрзалізниці, з метою завершення процедури корпоратизації та дерегуляції вагонної складової тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України, прийнято рішення, оформлене протоколом від 29.12.2017 №Ц-59/912-2017, про внесення змін у загальномережеву нумерацю в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів щодо ознаки власності відносно вагонів інвентарного парку, які знаходяться на балансі регіональних філій та філій Акціонерного товариства «Українська залізниця» з інвентарного на власний парк вантажних вагонів, у зв`язку з їх внесенням до статутного капіталу Укрзалізниці.

В подальшому, рішенням правління Укрзалізниці, оформленим протоколом №Ц-65/17-2018 від 31.01.2018 про організацію виконання рішення правління Укрзалізниці від 17.01.2018 №Ц-64/5 Ком.т. щодо запровадження застосування плати за використання власних вагонів перевізника Укрзалізниці затверджено текст та умови договору про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги; договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, затверджений протоколом №55 засідання правління Укрзалізниці від 28-29.09.2016, визнано таким, що не пропонується користувачам послуг; керівникам регіональних філій та керівнику філії «Центр транспортної логістики» доручено забезпечити інформування замовників послуг залізничного транспорту щодо нових умов отримання послуг, які надаються Укрзалізницею, розірвання договорів про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за надані залізничним транспортом послуги, текст та умови яких затверджені протоколом №55 засідання правління Укрзалізниці від 28-29.09.2016, укладення нових договорів про надання послуг відповідно до п.3.1 цього рішення, забезпечивши перевезення вантажів у власних вагонах Укрзалізниці на нових умовах з 19.02.2018; доручено філії "Центр транспортної логістики", Департаменту комерційної роботи разом з причетними департаментами, організувати розгляд протоколів розбіжностей та інших пропозицій замовників послуг при укладенні договорів, при розгляді цих питань забезпечити надання послуг на однакових умовах для всіх користувачів послуг з можливістю внесення змін до договору лише у разі необхідності врегулювання в договорі певних технічних та організаційно-технологічних особливостей окремих замовників послуг.

У квітні 2018 році на виконання умов Договору, відповідачем здійснено перевезення, відправником яких є позивач, у вагонах, власником яких є філія «ЦТЛ» Укрзалізниці, що підтверджується копіями залізничних накладних, які наявні в матеріалах справи (а.с. 51-86 том І).

У графі 31 кожної залізничної накладної містяться відмітки про розмір плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника, у графі 36 визначено розмір плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, а у графі 37 - розмір компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до укладеного сторонами Договору.

На думку позивача, відповідачем було списано з особового рахунку замовника 647 899,80 грн. за послуги, які вказані в графах 36, 37 вказаних накладних, що підтверджується переліками залізничних документів по клієнту за квітень 2018 року, які містяться в матеріалах справи.

19.09.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 17.09.2018 № 11 щодо неправомірного стягнення плати по перевізним документам на суму 647 899,80 грн. з ПДВ.

Відповідач листом від 24.10.2018 № ЦТЛ-19/1977 відхилив вказану претензію позивача з огляду на те, що сторонами у пункті 3.2 Договору погоджено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах перевізника складається з: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника (графа 31 накладної); компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору (графа 37 накладної); плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки (графа 36 накладної), а отже, на думку відповідача, провізна плата, вказана у графі 36, 37 спірних залізничних накладних нарахована та стягнута правомірно.

Позивач наголошує на тому, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства України, а саме: статті 916 ЦК України, статей 9, 10 Закону України «Про залізничний транспорт», статей 57, 61 Статуту Залізниць України, пункту 3 Розділу І Збірника тарифів, прийнято рішення по встановленню правил нарахування плати за перевезення, хоча у компетенції Укрзалізниці таких повноважень немає, внаслідок чого позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача неправомірно списані з особового рахунку Товариства № 8200051 платежі за додаткові послуги на загальну суму 647 899,80 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши про те, що на початку 2017 року Кабінетом Міністрів України було проведено дерегуляцію вагонної складової тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, що мало наслідком внесення змін до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, внаслідок чого Укрзалізниця, як і інші власники рухомого складу, набуло право формувати плату за використання власних вагонів за ринковими умовами.

29.12.2017 за рішенням правління Укрзалізниці, оформленого протоколом від 29.12.2017 №Ц-59/912-2017 з метою завершення процедури корпоратизації та дерегуляції вагонної складової тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України, внесено зміни щодо ознаки власності відносно вагонів інвентарного парку, які знаходяться на балансі регіональних філій та філій Укрзалізниці з інвентарного на власний парк вантажних вагонів, внаслідок чого рішенням правління Укрзалізниці від 31.01.2018, оформленого протоколом від 31.01.2018 №Ц-65/17-2018 доручено керівникам регіональних цілій та керівнику філії "ЦТЛ" Укрзалізниці забезпечити укладення нових договорів про надання послуг, забезпечивши перевезення вантажів у власних вагонах Укрзалізниці на нових умовах.

На думку відповідача, укладений сторонами Договір, в частині пунктів 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 Договору є таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства України, а підстави для визнання недійсним частини правочину відсутні так як і відсутні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача списаних на виконання умов укладеного Договору платежів на загальну суму 647 899,80 грн., які нараховані та стягнуті на виконання погоджених сторонами умов пунктів 3.2, 3.2.1 Договору, як компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагонів перевізника та плата за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

За приписом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Предметом Договору є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) надання перевізником замовнику послуг, пов`язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що станом на дату підписання Договору діяло законодавство, відповідно до якого, позивач мав право у випадку непогодження із окремими умовами Договору, відмовитись від його підписання, а підписавши - набув обов`язок виконувати встановлені ним умови належним чином.

Обставини справи свідчать, що позивач за час дії Договору не ініціював питання щодо внесення змін до нього, протоколи розбіжностей до Договору на етапі його укладання сторонами не складались; доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частин першої та другої статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із частиною першою статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України (частина перша статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт»).

Відповідно до пункту 2 Статуту він визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до статті 7 Статуту залізниці здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти між станціями, відкритими для виконання відповідних операцій. Станції здійснюють операції, пов`язані з перевезенням пасажирів, багажу і вантажобагажу з прийняттям видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками та одержувачами - їх навантаження і вивантаження. Станції можуть відкриватися для проведення усіх або окремих операцій.

Згідно із статтею 17 Статуту перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами.

Тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Плата за перевезення вантажів справляється залежно від відстані, яка визначається згідно з планом формування поїздів (за змістом статті 57 Статуту).

Стаття 61 Статуту визначає, що тарифи на перевезення, збори і штрафи, встановлені відповідно до чинного законодавства, публікуються у Збірниках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту. Тарифи на перевезення і ставки зборів, затверджені залізницями, публікуються у засобах масової інформації із зазначенням терміну введення їх у дію.

В першому абзаці пункту 1 розділу 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (далі - Збірник тарифів), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 визначено терміни, які вживаються виключно для цього Збірника, а зокрема, вагон перевізника - вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності або іншій правовій підставі, що має загальномережеву нумерацію з ознакою в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ) "вагон інвентарного парку" відповідно до діючої нумерації та нанесення номерів на вагони згідно зі знаками і написами; власний вагон - вантажний вагон, яким юридична особа (крім перевізника) або фізична особа - підприємець володіє на праві власності або іншій правовій підставі, що має загальномережеву нумерацію та ознаку в АБД ПВ "власний вагон"; власний вагон перевізника - вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності або іншій правовій підставі, має загальномережеву нумерацію та ознаку в АБД ПВ "власний вагон".

Відповідачем було здійснено перевезення вантажу, відправником якого був позивач, у вагонах, власником яких є філія "ЦТЛ" Укрзалізниці.

При цьому, ознаки власності вагонів у загальномережевій нумерації в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів з інвентарних на власний парк вантажних вагонів були змінені за рішенням правління Укрзалізниці, оформленим протоколом від 29.12.2017 №Ц-59/912-2017, у зв`язку із внесенням вказаних вагонів до статутного капіталу Укрзалізниці.

Суду не подано документального підтвердження оскарження або скасування вказаного рішення правління відповідача у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Збірника тарифів державні регульовані тарифи встановлюються на: внутрішні та міжнародні (експорт та імпорт) вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України; охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов`язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті; користування вагонами і контейнерами перевізника; роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника.

Розрахунки за перевезення вантажів, роботи і послуги, пов`язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб`єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються за вільними тарифами, наведено в таблиці 5 пункту 32 розділу II цього Збірника (пункт 5 розділу 1 Збірника тарифів).

За змістом підпункту 1.1.5 пункту 1 розділу II Збірника тарифів визначено, що при перевезенні вантажів у вагоні перевізника, крім транспортерів, базова ставка плати визначається як сума інфраструктурної (далі - І) для вагонів перевізника та вагонної (далі - В) складових плати (тарифу). При перевезенні у власному або орендованому вагоні базовою ставкою плати є інфраструктурна складова для власних або орендованих вагонів (І вл). Під час перевезення вантажів у власних вагонах (контейнерах) перевізника плата визначається так само, як для власних вагонів (контейнерів).

Отже, для власних та орендованих вагонів Збірник тарифів регулює вартість послуг тільки в частині інфраструктурної складової плати, розмір вагонної складової плати за перевезення вантажу для власних та орендованих вагонів означений нормативний акт не регулює.

Відповідно до частини п`ятої статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частиною третьою статті 916 ЦК України визначено, що робота та послуги, що виконуються на вимогу власника (володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, в пункті 3.2 Договору сторонами погоджено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника складається з плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника (фактично це плата за використання інфраструктури залізниці за перевезення навантаженого вагону, графа 31 залізничних накладних); компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору (фактично це плата за використання інфраструктури залізниці за перевезення порожнього власного вагону перевізника, графа 37 залізничних накладних); плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки (фактично це плата за використання власних вагонів залізниці, графа 36 залізничних накладних), що по суті не суперечить чинному законодавству України так як і не суперечать чинному законодавству України положення пунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.5, 3.6 розділу 3 Договору.

У графі 31 кожної залізничної накладної наявні відмітки про розмір плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника, у графі 36 визначено розмір плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, а у графі 37 - розмір компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до укладеного між сторонами договору.

Вказаний розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника, який складається з плати за перевезення навантаженого вагону перевізника за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника (графа 31 залізничних накладних), компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору (графа 37 залізничних накладних) та плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки (графа 36 залізничних накладних) погоджений сторонами у пункті 3.2 Договору.

Відповідно до статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Аналогічна норма міститься у пункті 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів (далі - Правила розрахунків), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644. До оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Відповідно до пункту 2.3 Правил розрахунків розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору, згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг (пункт 2.5 Правил розрахунків).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи погодження сторонами у пункті 3.2 Договору розміру плати за перевезення вантажу у власних вагонах перевізника, відсутність підстав для визнання оспорюваних пунктів укладеного Договору недійсними, доводи позивача про безпідставність та неправомірність дій відповідача щодо списання 647 899,80 грн. вартості послуг, вказаних у графах 36 та 37 залізничних накладних з особового рахунку позивача, не є обґрунтованими.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи Товариства, викладені у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс Альянс» (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 15; ідентифікаційний код 39473932) до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) про повернення неправомірно стягнутих платежів у сумі 647 899,80 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.05.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук