ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року м.Дніпро

Справа № 912/2454/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

cуддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Громадської організації "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2019 (ухвалене суддею Макаренко Т.В., повне рішення складено 25.01.2019) у справі № 912/2454/18

за позовом Громадської організації "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України"

до

відповідача-1: Міської ради міста Кропивницького

відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

відповідача-3: Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кіровоградської обласної організації Товариства сприяння обороні України

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Міської ради міста Кропивницького

2) Управління молоді та спорту Міської ради міста Кропивницького

3) Міністерства оборони України

про визнання права власності за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Громадська організація "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України" звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до міської ради міста Кропивницького та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області про визнання за собою права власності за набувальною давністю на нежилу будівлю під літерою "А" загальною площею 265, 7, 8 кв.м, 1950 року побудови, прибудову літ.а загальною площею 9,8 кв.м, прибудову літера а1 загальною площею 9,6 кв.м, прибудову літ.а2 загальною площею 119,8 кв.м, ґанок з козирком літера кр загальною площею 2 кв.м, гараж літера Б загальною площею 24,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Кропивницький, вул. Ушакова, 3-б.

Позов обґрунтований добросовісним, безперервним (понад десять років), відкритим володінням та користуванням спірним нерухомим майном, що, як вважає позивач, за приписами статті 344 Цивільного кодексу України є підставою для визнання за Громадською організацією "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України" права власності на це майно.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.09.2018 означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2454/18. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кіровоградську обласну організацію товариства сприяння обороні України.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2018 до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Міської ради м. Кропивницького та Управління молоді та спорту Міської ради м. Кропивницького, а також залучено до участі у справі у якості співвідповідача Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2018 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Міністерство оборони України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2019 у справі №912/2454/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Прийняте судом рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено факту безперервного та добросовісного користування спірним майном протягом встановленого у статті 344 Цивільного кодексу України строку.

Місцевий господарський суд зазначив, що позивач знав про наказ Кіровоградського обласного комітету Товариства сприяння обороні України (нині – Кіровоградська обласна організація товариства сприяння обороні України) від 01.12.1999 №85, яким йому передане на баланс приміщення стрілецького тиру та рекомендовано збільшити статутний капітал прийнявши приміщення стрілецького тиру з прилеглими будівлями та спорудами, та в строк до 10.12.1999 року оформити правові документи на власність та право постійного користування земельною ділянкою, однак не вчинив дій, спрямованих на оформлення права власності на майно та права постійного користування земельною ділянкою, та не пересвідчився у тому, що на це майно не претендують інші особи, з чого зробив висновок про недобросовісне заволодіння позивачем чужим майном. Також, суд першої інстанції критично оцінив доводи позивача про те, що підтвердженням його добросовісного користування спірним майном є договір про постачання електричної енергії № 116М від 20.01.2004 та відомості про обсяги спожитої енергії, пославшись при цьому на те, що договір укладено лише у 2004 році, а не у 1999. Разом з тим, інших доказів безперервного користування спірним приміщенням більше 10 років матеріали справи не містять. Також, як зазначив місцевий господарський суд, не містять матеріали справи ні платіжних доручень на підтвердження безперервної сплати комунальних платежів, ні доказів плати за землю під вказаним приміщенням чи понесення позивачем інших витрат щодо утримання спірного майна протягом такого тривалого часу, який, за доводами позивача, розпочався з 1999 року.

Крім того, за висновком суду першої інстанції, за наявності трьох приміщень, які знаходяться по вул. Ушакова, 3-б, одне з яких передано відповідно до наказу №85 від 01.12.1999, друге обліковується на балансі відділу фізичної культури та спорту Кіровоградської міської ради, а відомості про власника третьої споруди взагалі відсутні, позивач не довів, що приміщення, яке передано згідно наказу № 85 від 01.12.1999 та приміщення, яким він користувався, і нерухоме майно, що є предметом позову у даній справі, є одним і тим самим майном. Отже, за таких обставин відсутність ідентифікації та конкретизації майна у всіх трьох випадках, як зазначено судом, унеможливлює визнання права власності на таке майно.

Окрім наведеного вище судом першої інстанції зазначено і про те, що станом на момент розгляду справи сторонами не подано доказів щодо належності спірного майна до державної, комунальної чи іншої власності, а також доказів щодо того, чи втратило спірне майно статус майна державної, комунальної чи іншої власності.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Громадська організація "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України" подала апеляційну скаргу на це рішення, рішення суду просить скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Щодо ідентифікації спірного приміщення стрілецького тиру з прилягаючими будівлями скаржник посилається на ті обставини, що комплекс будівель по вул. Ушакова, 3б набутий позивачем в користування згідно наказу № 85 від 01.12.1999 Кіровоградського обласного комітету товариства сприяння обороні України (теперішня назва – Кіровоградська обласна організація товариства сприяння обороні України) та акту прийому-передачі від 01.12.1999.

В якості додатку до позовної заяви позивачем, зокрема, наданий технічний паспорт на комплекс будівель по вул. Ушакова, 3б, який складений ОКП "Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації" та містить всі наявні будівлі, що знаходяться за вказаною адресою.

На час проведення вказаної технічної інвентаризації будівлі стрілецького тиру, яка належить позивачу, присвоєно окрему адресу: вул. Ушакова 3б, згідно листа від 29.04.2014 № 1201 Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради.

Ухвалою від 23.11.2018 господарським судом витребувано від Кіровоградського ОБТІ матеріали реєстраційної справи на об`єкти нерухомого майна (приміщення стрілецького тиру) за адресою: м АДРЕСА_1 Кропивницький АДРЕСА_2 вул. Ушакова, 3-б (колишня адреса Ушакова, 1А), відповідно до яких за зазначеною адресою знаходиться лише нерухоме майно, яким користується позивач, та яке і є предметом позову.

Скаржник зазначає про те, що будь-які інші докази, які б заперечували або ставили під сумнів тотожність вказаного нерухомого майна, іншими учасниками справи не надавались, як не були здобуті і судом.

Отже, враховуючи наведене вище, за доводами скаржника, у суду не було підстав зазначати про неможливість ідентифікації спірного майна.

Щодо безперервності користування позивачем спірним майном скаржник зазначає, що наказом № 85 від 01.12.1999 Кіровоградського обласного комітету товариства сприяння обороні України приміщення стрілецького тиру з прилягаючими будівлями (гараж, паркан, приміщення тиру, тир із цегли, тир на колгоспному ринку), що знаходяться за адресою: м. Кропивницький, вул. Ушакова, 1а, передано на баланс позивача. Цим же наказом рекомендовано директору позивача збільшити статутний капітал прийнявши приміщення стрілецького тиру з прилягаючими будівлями та спорудами та в строк до 10.12.1999 оформити правові документи на власність та оформити право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно розшифрування до балансу позивача вбачається, що таке майно перебуває на балансі позивача, що також підтверджує передання у 1999 році спірного майна позивачу.

Окрім цього, з наявних в матеріалах справи копій інвентаризаційних описів основних засобів станом на 01.11.2000 та 03.11.2017 вбачається, що в них також відображено спірне майно.

За доводами скаржника, підтвердженням добросовісного та безперервного користування позивачем спірним майном є також договір про постачання електричної енергії № 116М від 20.01.2004 та відомості про обсяги спожитої енергії. До того ж, надані копії відомостей про обсяг постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу від 20.01.2004, 01.11.2004, 22.08.2005, 24.10.2006, 15.10.2008, 15.10.2009 підтверджують реальне виконання такого договору та зобов`язання позивача щодо оплати електроенергії.

Крім того, за твердженням скаржника, Кіровоградською обласною організацією товариства сприяння обороні України надано суду пояснення, у тому числі стосовно передачі спірного майна позивачу по акту прийому-передачі від 01.12.1999. За змістом цього акту Товариство сприяння обороні України Кіровоградського обласного комітету передало, а Кіровоградський міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України прийняв будівлю стрілецького тиру з прилягаючими прибудовами і спорудами (гараж, огорожа, будівля тиру, тир з цегли, тир на колгоспному ринку) по вул. Ушакова, 1а.

Скаржник зазначає і про те, що акт приймання-передачі не має ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України, однак є первинним документом, що засвідчує передачу майна однією стороною іншій.

Скаржник посилається і на ті обставини, що в матеріалах справи наявні копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача № 578276 серія А01 та виписки з ЄДР, які підтверджують, що з 21.09.1994 року місцезнаходженням позивача є м. Кропивницький, вул. Ушакова, 1А (змінена адреса на Ушакова, 3б).

Окрім наведеного вище, за доводами скаржника, інші докази, які б містили відомості про те, що спірним майном, окрім як позивач, у відповідний період користувалась інша особа (особи), матеріали справи не містять.

Отже, на думку скаржника, зазначена сукупність доказів (фактичних даних) беззаперечно свідчить про безперервне користування спірним майном саме позивачем, а посилання суду першої інстанції на обов`язковість підтвердження безперервності користування іншими доказами, зокрема, платіжними дорученнями про сплату комунальних платежів протягом всього відповідного періоду тощо, є невмотивованим.

Щодо добросовісності набуття спірного майна скаржник зазначає, що набуття у користування позивачем спірного майна підтверджується матеріалами справи, а саме наказом № 85 від 01.12.1999 року та актом прийому-передачі від 01.12.1999 року, за якими майно отримане позивачем від Кіровоградського обласного комітету товариства сприяння обороні України.

В свою чергу, Кіровоградський обласний комітет товариства сприяння обороні України є правонаступником Кіровоградської обласної організації ДТСААФ УРСР, структурного підрозділу ДТСААФ, якими спірне майно створене (збудоване) у 1958 році.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, станом на момент розгляду справи сторонами не подано доказів щодо належності спірного майна іншим особам, до державної, комунальної чи іншої власності чи втрати ним таких статусів.

Разом з тим, зазначення судом у судовому рішенні щодо обов`язку набувача майна належно перевірити права власності інших осіб на час такого набуття, а також про бездіяльність позивача щодо оформлення майна у власність, враховуючи викладені обставини його набуття та відсутність з радянських часів і на час передачі об`єкту позивачу його реєстрації попередніми правоволодільцями в державних реєстрах України, на думку позивача, позбавлене підстав.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Міська рада міста Кропивницького відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу та пояснень її представника у судовому засіданні апеляційного господарського суду з доводами та вимогами апеляційної скарги не погоджується; апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач-1 зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що позивач відкрито, безперервно володів та володіє спірним майном протягом десяти років. Зокрема, матеріали даної справи не містять фактичних даних на підтвердження того, що з 1999 року по сьогоднішній день саме позивач володів та володіє нежитловою будівлею під літерою "А" загальною площею 265, 78 кв.м, прибудовою літ. "а" загальною площею 9,8 кв.м, прибудовою літера "а1" загальною площею 9,6 кв.м, прибудовою літера "а2" загальною площею 119, 8 кв.м, ганком з козирком літера "кр" загальною площею 2 кв.м, гаражем літера "Б" загальною площею 24, 0 кв.м, які знаходяться по вул. Ушакова, 3-б в м. Кропивницький; доказів того, що з 1999 року по сьогоднішній день позивач відкрито користувався вказаним майном та не приховував факт знаходження останнього в його володінні та користуванні.

За доводами відповідача-1, реєстрація позивача в якості юридичної особи за адресою по вул. Ушакова, 3-б в місті Кропивницькому та інші додані позивачем до справи документи (виготовлені позивачем протягом 2017-2018 років) не спростовують викладені обставини.

Окрім того, відповідач-1 вважає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що позивач добросовісно набув право на вищевказане майно та інші обставини, на які він посилається.

Так, відповідач-1, зокрема, зазначає про те, що матеріали справи не містять фактичних даних на підтвердження того, що Кіровоградське обласне ДТСААФ УРСР було власником та/або користувачем спірного майна, яке є предметом позову; що станом на 1999 рік (момент передачі майна) позивач не знав і не міг знати про відсутність у Кіровоградської обласної організації Товариства сприяння обороні України прав на передачу майна та він вжив усіх розумних заходів і виявив обережність та обачність для з`ясування цих правомочностей; що позивач не усвідомлював, не бажав і не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника даного майна.

Відповідач-1 звертає увагу і на ті обставини, що матеріали даної справи не містять фактичних даних на підтвердження того, що майно, яке визначене наказом № 85 від 01.12.1999 року та нібито передано позивачу, є ідентичним майну, на яке він просить визнати право власності.

Відповідач-1 просить врахувати і те, що договір про постачання електричної енергії № 116М від 20.01.2004, на який посилається позивач в підтвердження своєї правової позиції, укладено лише у 2004 році, а не у 1999 році, а інших доказів безперервного користування спірним приміщенням більше 10 років до матеріалів справи не надано.

Також, відповідач-1 погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що за матеріалами справи неможливо встановити, яке саме із трьох приміщень, що знаходяться за адресою: м АДРЕСА_1 Кропивницький АДРЕСА_2 вул. Ушакова, 3-б (колишня вул. АДРЕСА_3 , 3-а) було передано позивачеві відповідно до наказу № 85 від 01.12.1999 року, оскільки зі змісту вказаного наказу ідентифікувати приміщення не вбачається за можливе.

В судовому засіданні 09.04.2019 представник відповідача-2 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області - заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, зазначив, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, при цьому зазначив, що відповідач-2 не має відношення до спірного нерухомого майна, а його власником вважає Міністерство оборони України і вимоги, відповідно, повинні бути спрямовані саме до нього. Крім того, відповідач-2 зазначає, що позивач повинен визначитися стосовно якого майна він визнає право власності, а стосовно якого – не визнає, з урахуванням того, що за однією адресою значаться три об`єкти.

В судовому засіданні 09.04.2019 представник відповідача-3 - Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького – зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту, звернувшись до суду з вимогою про визнання права власності за набувальною давністю, тоді як враховуючи приписи ст. 344 ЦК України для застосування набувальної давності повинна бути безтитульність володіння. Проте, в даному випадку її немає у зв`язку з тим, що спірне нерухоме майно було на балансі структурного підрозділу, а враховуючи те, що представник апелянта зазначив, що спірний об`єкт нерухомого майна було виділено в окремий структурний підрозділ лише у 2014 році, відповідно, неможливо у даному випадку застосувати набувальну давність.

В судовому засіданні 09.04.2019 представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міністерства оборони України зазначив, що майно ДТСААФ не належало до майна колишнього Міністерства оборони СРСР, відповідно, неможливо стверджувати, що на даний час це майно належить Міністерству оборони України, оскільки інформації щодо приналежності спірного майна Міністерству оборони України, а також відповідних документів немає. Також, представник Міністерства оборони України зазначив, що планується проведення інвентаризації, але на даний час вона ще не проведена та документів, підтверджуючих, що спірне нерухоме майно належить саме Міністерству, також, немає. Представник Міністерства оборони України просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим. Крім того, представник Міністерства оборони України зазначив, що майно ДТСААФ є загальносоюзне, відповідно, є державною власністю, але ніякого відношення до Міністерства оборони України воно немає, оскільки немає документів, які б підтверджували, що це майно належало колишньому Міністерству оборони СРСР, та відповідно, відсутні документи, що спірне майно належить Міністерству оборони України.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді: Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.) відкрито апеляційне провадження у справі № 912/2454/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.03.2019 о 11:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 09.04.2019 о 11:30 год.

В судовому засіданні 09.04.2019 оголошено перерву в судове засідання на 18.04.2019 о 11:30 год.

В судовому засіданні 18.04.2019 оголошено перерву в судове засідання на 07.05.2019 о 12:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2018 змінено дату розгляду апеляційної скарги, призначено її розгляд у судове засідання на 14.05.2019 о 16:00 год.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 13.05.2019 у зв`язку з перебуванням на лікарняному члена колегії - судді Пархоменко Н.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 912/2454/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 для розгляду справи № 912/2454/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2019 прийнято апеляційну скаргу Громадської організації "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2019 у справі № 912/2454/18 до свого провадження визначеною колегією суддів.

У судовому засіданні 14.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом обставини справи.

Відповідно до інвентаризаційних карток (т.1, а.с.167-173) приміщення стрілецького тиру з прилягаючими будівлями (гараж, паркан, приміщення тиру, тир цегляний, тир на колгоспному ринку), що знаходиться по вул. Ушакова, 1-а у м. Кіровограді (Кропивницькому) перебувало та обліковувалося в якості основних засобів за Кіровоградським обласним комітетом товариства сприяння обороні України.

Згідно із листом Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради за №1201 від 29.04.2014 (т.1, а.с.23) будівлі стрілецького тиру, який знаходиться в районі фортечних валів, присвоєно адресу: вул. Ушакова, 3-б.

Таким чином, як встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи і сторонами по справі, адресу спірної нерухомості змінено з будинку АДРЕСА_4 .

Статутом Кіровоградської обласної організації товариства сприяння обороні України (т.1, а.с.161-165), затвердженим на засіданні БЮРО ЦК ТСО України; протокол № 6 від 30.03.1993; зареєстрований Управлінням юстиції Кіровоградської обласної державної адміністрації 30.09.1993 (свідоцтво №12) встановлено, що Кіровоградська обласна організація товариства сприяння обороні України є правонаступником Кіровоградської обласної організації ДТСААФ УРСР (пункт 1.5 статуту).

Кіровоградський обласний комітет товариства сприяння обороні України наказом №85 від 01.12.1999 (т.1, а.с.45) передав приміщення стрілецького тиру з прилягаючими будівлями (гараж, паркан, приміщення тиру, тир цегляний, тир на колгоспному ринку), що знаходиться по вул. Ушакова, 1а (нині – вул. Ушакова 3-б) з балансу Кіровоградського обласного комітету товариства сприяння обороні України на баланс Кіровоградського міського спортивного клубу товариства сприяння обороні України. Цим наказом було рекомендовано керівнику міського спортивного клубу Палію Н.К. збільшити статутний капітал на суму 114327, 63 грн., прийнявши приміщення стрілецького тиру з прилягаючими будівлями та спорудами та в строк до 10.12.1999 оформити правові документи на власність та оформити право постійного користування земельною ділянкою.

Як встановлено місцевим господарським судом і підтверджено позивачем, статутний капітал Громадської організації "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України" збільшений не був, правові документи на власність та право постійного користування земельною ділянкою оформлені не були.

Згідно із архівною довідкою №43898 від 12.03.18 реєстрація права власності будівель і споруд, що знаходяться по вул. Ушакова, 3-б, у м. Кропивницькому, не проводилась.

Листом від 17.10.10 №5398/1705-23 (т.1, а.с.25) заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради у відповідь на лист позивача від 26.09.2017 повідомив, що згідно з інформацією відділу фізичної культури та спорту Кіровоградської міської ради, будівля стрілецького тиру комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №3 Кіровоградської міської ради", яка розташована по вул. Ушакова, 3-б, відповідно до рішення Кіровоградської міської ради № 311 від 24.07.2003 "Про передачу дитячо-юнацьких спортивних шкіл № 2, 3 відділу фізичної культури та спорту міської ради" обліковується на балансі відділу фізичної культури та спорту Кіровоградської міської ради.

Позивач повторно звернувся до Кіровоградської міської ради із запитом від 27.10.2017 про надання інформації стосовно спірного об`єкту нерухомості (т.1, а.с.26), оскільки за адресою: м.Кропивницький, вул. Ушакова, 3б, знаходяться три приміщення стрілецького тиру, а саме:

- перше обліковується на балансі відділу фізичної культури та спорту Кіровоградської міської ради відповідно до рішення Кіровоградської міської ради від 24.07.2003 року № 311;

- друге, відповідно до наказу № 85 від 01.12.1999 Кіровоградська обласна організація Товариства сприяння обороні України передала на баланс Громадської організації "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України";

- відомості про власника третього приміщення стрілецького тиру, що знаходиться за адресою м. Кропивницький, вул. Ушакова, 3б відсутні.

На запит позивача від 27.10.2017, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради листом № 5987/17-05-23 від 24.11.2017 повідомлено, що по вул. Ушакова, 3-б розташоване приміщення стрілецького тиру, що обліковується на балансі відділу фізичної культури та спорту Кіровоградської міської ради.

Інформацією щодо наявності інших об`єктів нерухомості по вул. Ушакова, 3б Кіровоградська міська рада не володіє.

У відповідь на запит позивача, Кіровоградська обласна організація товариства сприяння обороні України листом за вих. №23 від 24.01.2018 (т.1, а.с.33-35) повідомила, що Кіровоградській обласній організації товариства сприяння обороні України невідомо, на підставі яких правовстановлюючих документів (рішень, розпоряджень) приміщення стрілецького тиру з прилягаючими будівлями (гараж, паркан, приміщення тиру, тир кирпичний, тир на колгоспному ринку), що знаходяться за адресою: м. Кропивницький, вул. Ушакова, 1а (теперішня назва, Ушакова, 3-б) знаходилось у власності Кіровоградської обласної організації ДТСААФ УРСР.

Позивач листом від 14.03.2018 (т.1, а.с.37) звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Ушакова, 1а, у м. Кропивницькому (теперішня адреса – Ушакова, 3-б).

Рішенням №40196045 від 20.03.2018 (т.1, а.с.38) позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, із зазначенням, що подані заявником документи для проведення державної реєстрації прав не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що і стало причиною звернення з позовом до господарського суду.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Ушакова, 3-б, у м. Кропивницькому за набувальною давністю.

Цивільний кодекс України розглядає набувальну давність як первинний спосіб набуття права власності, який поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Відповідно до частини першої статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

З урахуванням зазначеного, для правильного вирішення спору, пов`язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід належним чином встановлювати обставини, що мають значення для справи, та враховувати, зокрема, наступне:

- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;

- за набувальною давністю може бути набуто право власності на майно, власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;

- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної давності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.

Аналізуючи поняття добросовісність володіння як ознаку набувальної давності за статтею 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин та з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Таким чином, суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю є не лише встановлення моменту виникнення права власності за набувальною давністю – строк його володіння, а також і обставини, за яких виникло володіння спірним майном.

Як встановлено за матеріалами справи, спірне нерухоме майно передано позивачу відповідно до наказу №85 від 01.12.1999 Кіровоградського обласного комітету товариства сприяння обороні України.

Відповідно до пункту 1.5 статуту Кіровоградської обласної організації товариства сприяння обороні України вона є правонаступником Кіровоградської обласної організації ДТСААФ Української РСР, яка, в свою чергу, є структурним підрозділом ДТСААФ.

Обласний комітет Товариства є виконавчим органом і в період між конференціями керує всією роботою організації (п. 4.13. статуту).

При цьому, при вирішенні питання щодо набуття права власності за набувальною давністю на майно, яке перебувало на балансі правонаступника ДТСААФ Української РСР необхідним є врахування законодавчої бази, що регулює правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій, яке перебуває на території України.

Відповідно частини 1 статті 19 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік "Про власність в СРСР" від 06.03.1990 за №1305 до державної власності належать загальносоюзна власність, власність союзних республік, власність автономних республік, автономних областей, автономних округів, власність адміністративно-територіальних утворень (комунальна власність).

Постановою Верховної Ради УРСР від 24.08.1991 за №1427-ХІІ "Про проголошення незалежності України" Україна проголошена незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки. Цей акт набрав чинності з моменту його схвалення.

Главою VI Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р. визначено, що весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу.

Статтею 4 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" №1540-ХІІ від 10.09.1991 передбачено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10.04.1992 за №2268-ХІІ встановлено, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об`єктів, що перебувають у віданні центральних органів цих організацій.

Пунктом 1 постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 за №3943-ХІІ встановлено, що до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

Абзацом другим пункту 3 цієї постанови передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Відповідно до розпорядження Президента України від 24.05.1996 за №123/96-рп "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" Кабінет Міністрів України зобов`язано: поінформувати у двотижневий строк Президента України про виконання постанов Верховної ради України від 10.04.1992 "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" та від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР"; підготувати та внести в місячний строк на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого визначення суб`єктів права власності майна колишніх ДТСААФ СРСР на території України і ДТСААФ Української РСР.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що спірне нерухоме майно є державною власністю, а управляти цим майном уповноважено Фонд державного майна України.

Позивачем не надано доказів в підтвердження того, що спірне нерухоме майно будувалось за рахунок коштів виключно Кіровоградської обласної організації товариства сприяння обороні України, як і не надано доказів правомірності набуття цього майна зазначеною організацією, яке в подальшому було передане позивачу на баланс.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів не вбачає підстав дійти висновку і щодо добросовісності набуття позивачем у володіння майна, про визнання права власності на яке за набувальною давністю ним заявлено позов.

Оскільки загальнодержавний статус спірної нерухомості визначено законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, позивач повинен був знати про такий статус майна, а тому у даній справі відсутня така необхідна умова для визнання права власності на майно за набувальною давністю, як добросовісність заволодіння чужим майном, що виключає можливість набуття права власності на спірне майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України.

Дійшовши помилкового висновку щодо невизначеності статусу спірної нерухомості місцевий господарський суд вдався до з`ясування обставин безперервності володіння спірним майном понад десять років, однак це не вплинуло на правильність вирішення спору.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2019 у справі №912/2454/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2019 у справі №912/2454/18 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги віднести на Громадську організацію "Міський спортивний клуб товариства сприяння обороні України".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.05.2019

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Судді Т .А. Верхогляд

А.Є. Чередко