УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/1227/19 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.

Категорія ч.1 ст.483 МКУ Доповідач Шевченко В. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Шевченко В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Антонюка В.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участю представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Купця Л.П.,

представника Житомирської митниці ДФС Кондратюка А.В.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 139280,73 (сто тридцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят) грн., з конфіскацією транспортного засобу марки FORD, модель FOCUS, колір синій, номер кузова – ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 гривень 40 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року, провадження по справі відносно нього закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що постанова районного суду є необґрунтованою, незаконною, винесена без достатніх правових підстав.

Зазначає, що обставини викладені в постанові суду, жодним чином не можуть відноситись до нього, так як в зазначений судом день він не перетинав кордон України ні збоку в`їзду, а ні з виїзду, а тому не ввозив на територію України ніякого автомобіля, що підтверджуються даними його паспорта.

Вказав, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо нього складений в порушення вимог ст.254 КУпАП.

Послався на те, що справу було розглянуто в його відсутність, що призвело до порушення вимоги ст.268 КУпАП, а саме був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою, надати пояснення та докази, що спростовують його вину.

Зазначив, що висновок суду про його належне повідомлення є хибним та спростовується матеріалами справи, оскільки анкетні дані зазначені в постанові суду не відповідають реальним обставинам. Вказав, що до 2018р. був зареєстрований в АДРЕСА_2 Баранівського р-ну, а згідно паспортних даних є жителем м. Новоград-Волинського. По вказаній адресі проживає його батько, якому теж ніяких викликів до суду не надходило.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що розгляд справи відбувся у його відсутність, судові повідомлення про розгляд справи йому не вручались.

Заслухавши адвоката Купця Л.П., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив закрити провадження у справі у зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, представника Житомирської митниці ДФС Кондратюка А.В., який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи розгляд відбувся без участі особи, що притягується до відповідальності, копію постанови отримав несвоєчасно.

Враховуючи зазначені обставини, думку представника митниці Кондратюк А.В., який не заперечив щодо поновлення строку, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 13.03.2019 року.

Відповідно до вимог ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до ст.ст.245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинення правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 організовано переміщення через митний кордон України автомобіля марки FORD, модель FOCUS, колір синій, номер кузова – WF0LХХGCBLCY61571, вартістю 139280, 73 грн. з приховуванням від митного контролю, тобто шляхом подання митному органу як підстави для її переміщення та митного оформлення документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару та продавця.

Вчинення саме таких дій інкримінується Кухтюку ОСОБА_3 згідно Протоколу про порушення митних правил №2616\10100\18 від 23.11.2018року (а.с.1-4).

Згідно вказаного протоколу дії ОСОБА_1 Житомирською митницею ДФС були кваліфіковані за ч.1ст.483 МК України, яка встановлює відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Отже, притягнення особи до відповідальності за ст.483 МК України можливе тільки тоді, коли безпосереднім предметом цього правопорушення є товари, які особа перемістила через митний кордон України з метою приховування від митного контролю.

Як вбачається з наданих Житомирською митницею ДФС документів, 09 січня 2018 року громадянином України ОСОБА_1 на підставі інвойсу №б/н від 08.01.2018 року, технічного паспорту ОСОБА_4 від 28.11.2017року, був переміщений через митний кордон України автомобіль марки FORD, модель FOCUS, колір синій, номер кузова – ОСОБА_2 , з поданням органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості про відправника (продавця) та отримувача (покупця) і ціни, як товар при ввезенні його на митну територію України, а в послідуючому ці документи слугували підставою для митного оформлення вказаного товару, що свідчить про те, що він не приховувався від митного контролю як товар, а вказані дії ОСОБА_1 призвели до зменшення розміру митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, саме ОСОБА_1 були сплачені митні платежі за переміщення через митний кордон України зазначеного транспортного засобу ( а.с.20).

Апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що він 09.01. 2018року не перетинав кордон України, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Крім того, під час апеляційного розгляду сторони не заперечували, що ОСОБА_1 перетинав кордон України вночі з 09.01.2018 на 10.01.2018 року і що саме ним були пред`явлені для митного контролю документи на автомобіль марки FORD, модель FOCUS.

Статтею 485 Митного Кодексу України передбачено відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Таке порушення митних правил полягає в заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За змістом диспозицій статей 483 та 485 Митного Кодексу України вирішальним у кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару , про відправника та одержувача товару, є доведеність умислу особи, що притягається до відповідальності за порушення митних правил, на приховування товару від митного контролю (при кваліфікації за ст.483 МК України) або ухилення від сплати митних платежів (при кваліфікації за ст.485 МК України), що як державним фіскальним органом, так і судом першої інстанції встановлено не було.

Враховуючи зазначені норми закону, апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України.

Хоча встановлені митним органом та судом обставини справи формально містять ознаки ст.485 МК України, апеляційний суд не вправі вирішувати питання про доведеність або недоведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення, оскільки це питання виходить за межі судового розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст.529, 531 МК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 13.03.2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 13.03.2019 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.Ю.Шевченко